- Presiding judge (HACC) : Sikora K.O.
Справа № 991/2407/23
Провадження № 1-кс/991/2433/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
підозрюваного ОСОБА_4,
його захисників адвокатів ОСОБА_5,
ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 травня 2022 року за № 52022000000000100, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
В С Т А Н О В И ЛА :
І. Суть клопотання та заперечень сторони захисту
1.1. Клопотання детектива
20 березня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому детектив просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 18 251 200 грн та, у випадку внесення застави, покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування з підозрюваною ОСОБА_9, а також свідками: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 з обставин, викладених у повідомленні про підозру.
Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 травня 2022 року за № 52022000000000100.
У кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, в особливо великих розмірах, та складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
На переконання детектива, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
На переконання детектива, застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.
1.2. Заперечення сторони захисту
У судовому засіданні захисники підозрюваного ОСОБА_4 - адвокати ОСОБА_6, ОСОБА_7 надали слідчому судді письмові заперечення на клопотання детектива, у яких наголосили на тому, що ОСОБА_4 не набув процесуального статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, оскільки він є адвокатом, а тому, згідно з приписами ст. 481 КПК України, повідомлення йому про підозру має здійснюватися лише спеціальним суб`єктом.
Водночас, за твердженням сторони захисту, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 складене заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_18, який не є процесуальним керівником у кримінальному провадженні. А безпосереднє вручення здійснене прокурором ОСОБА_19 за відсутності будь-якого доручення з боку прокурора ОСОБА_18 .
Також захисники наголосили на відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Оплата послуг Юридичній фірмі здійснювалася виключно в межах договірних відносин, що було підтверджено науково-правовим висновком КНУ ім. Тараса Шевченка. Викладене, на думку адвокатів, свідчить про відсутність суб`єктивної сторони службового підроблення та розтрати коштів підприємства.
Також сторона захисту звернула увагу, що існування наведених у клопотанні детектива ризиків не доведено, та просила врахувати наявність у ОСОБА_4 на утриманні двох малолітніх дітей та незадовільний стан здоров`я, наявність міцних соціальних зв`язків, зокрема, хворої дружини та матері, яка проживає разом з ним та частково паралізована, тобто потребує догляду. Також ОСОБА_4 є службовцем Добровольчого формування територіальної оборони.
Адвокати послалися на те, що зазначений у клопотанні розмір застави є непомірним для ОСОБА_4 .
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання детектива про застосування запобіжного заходу із зазначених у ньому мотивів.
2.2. Захисники підозрюваного ОСОБА_4 - адвокати ОСОБА_6, ОСОБА_7 заперечили проти задоволення клопотання, пославшись на ненабуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного, необґрунтованість підозри та недоведення стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку своїх захисників та додав, що підстави для виплати винагороди Юридичній фірмі проходили декілька етапів погодження і виплата такої винагороди не була його одноосібним рішенням.
На думку сторони захисту, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання здатний забезпечити виконання ОСОБА_4 своїх процесуальних обов`язків.
ІІІ. Оцінка слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання детектива ОСОБА_8, письмові заперечення захисників підозрюваного ОСОБА_4 - адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7 та надані ними матеріали, заслухавши думку осіб, присутніх у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла наступних висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керувалася слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3. Оцінка обґрунтованості підозри
Щодо набуття статусу підозрюваного
Кримінальний процесуальний закон містить певні процесуальні механізми, які спрямовані на забезпечення гарантій незалежності окремих категорій осіб, до яких, зокрема, належать і адвокати.
Однією з таких гарантій є можливість здійснення письмового повідомлення про підозру адвокату виключно Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури в межах його повноважень (п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України).
Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4, який має статус адвоката, складене та підписане заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_18 . Отже, в цій частині цю гарантію дотримано.
Водночас, сторона захисту наполягала на розмежуванні процесуальних дій щодо складення письмового повідомлення про підозру та його безпосереднього вручення особі, яке на її думку, теж має бути здійснене спеціальним суб`єктом. Також захисники зауважили, що ОСОБА_18 не належав до групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні.
Оцінюючи наведені доводи захисту слідчий суддя звертається до висновків про застосування норм права, сформульованих у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 536/2475/14-к:
- Генеральний прокурор або його заступник реалізують повноваження щодо письмового повідомлення про підозру судді незалежно від того, чи здійснюють вони процесуальне керівництво у конкретному кримінальному провадженні;
- Генеральний прокурор або його заступник можуть доручити вручення прийнятого (складеного) та підписаного ними повідомлення про підозру судді суб`єкту, уповноваженому здійснювати процесуальні дії у конкретному кримінальному провадженні;
- вручення повідомлення про підозру судді уповноваженим суб`єктом за умови, що таке рішення було прийняте (складене) та підписане саме Генеральним прокурором або його заступником, не порушує гарантії суддівської незалежності.
Наведені висновки сформульовані у справі, яка також стосується здійснення повідомлення про підозру окремій категорій осіб (суддям), тобто є аналогічною за своїм характером, а отже, мають бути застосовані і у цьому кримінальному провадженні. Обґрунтованість застосування цих висновків до кримінальних проваджень, у яких здійснено повідомлення про підозру адвокату, підтверджується і позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (постанова від 20 грудня 2021 року у справі № 559/701/17).
Аналізуючи обставини цього кримінального провадження в контексті відповідності їх наведеним висновкам Верховного Суду, слідчий суддя встановила:
- у письмовому повідомленні про підозру міститься окремо підписане ОСОБА_18 доручення прокурорам ОСОБА_19, ОСОБА_3, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 здійснити вручення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_4 . Зазначені прокурори входять до складу групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні;
- 10 березня 2023 року, у зв`язку з неприбуттям ОСОБА_4 на виклик детектива, повідомлення про підозру прокурором ОСОБА_19 було вручене голові ОСББ «Ірпінський квартал» ОСОБА_24 та в.о. генерального директора ДП «Антонов» ОСОБА_25 . Зазначені дії відповідають положенням ч. 1 ст. 278 КПК України, яка визначає порядок здійснення повідомлення про підозру у випадку неможливості його вручення, та ч. 2 ст. 135, яка регламентує порядок вручення повідомлень. Також сторона захисту не заперечила факту оголошення ОСОБА_4 повідомлення про підозру прокурором, лише акцентувавши увагу на неправильно зазначеному імені, що, вочевидь, є технічною помилкою та не спотворює суті цієї процесуальної дії.
Отже, слідчий суддя констатує, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 здійснено у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом, та з урахуванням особливостей, пов`язаних зі статусом адвоката ОСОБА_4 . Відтак, відсутні підстави ставити під сумнів факт набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
Зміст повідомлення про підозру
Як зазначено у повідомленні про підозру від 10 березня 2023 року, кримінальні правопорушення були вчиненні ОСОБА_4 за наступних обставин.
Наказом Генерального директора ДП «Антонов» від 01 жовтня 2008 року ОСОБА_4 переведено на посаду начальника юридичного управління підприємства, а наказом президента ДП «Антонов» від 26 лютого 2019 року переведено на посаду директора з правових питань.
ДП «Антонов» згідно з договором від 10 серпня 1999 року № 01/1305-99 розміщено кошти у ПАТ «Брокбізнесбанк» на депозитному рахунку у розмірі 10 млн доларів США.
З метою забезпечення зобов`язань за депозитним договором укладено договір іпотеки від 13 серпня 1999 року № 989, згідно з умовами якого ПАТ «Брокбізнесбанк» в рахунок забезпечення передав в іпотеку ДП «Антонов» нежитлову будівлю загальною площею 3994,3 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
У зв`язку з визнанням AT «Брокбізнесбанк» неплатоспроможним, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо ліквідації AT «Брокбізнесбанк» повідомила ДП «Антонов», що його акцептовані вимоги в сумі 120 591 561,69 грн перенесено до 7-ї черги погашення з правом позачергового задоволення вимог.
ДП «Антонов» та Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Ілляшев та партнери» (надалі - Юридична фірма) в особі директора ОСОБА_9 укладено договір про надання юридичних послуг від 02 липня 2018 року № 7.0589.2018 (надалі - Договір), п. 5.1 якого була передбачена сума винагороди у розмірі 9,98% від суми фактично зарахованих на рахунки ДП «Антонов» коштів, отриманих в результаті надання послуг по стягненню заборгованості.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди від 03 серпня 2018 року до Договору було встановлено, що у випадку відмови підприємства від реалізації майна AT «Брокбізнесбанк» юридична фірма отримує винагороду у розмірі 5% від оціночної вартості майна.
20 грудня 2018 року між ДП «Антонов» та ліквідатором AT «Брокбізнесбанк» укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі (переходу) йому права власності на нерухоме майно, що є предметом іпотечного договору.
Предмет іпотеки, який передається за цим договором в рахунок виконання зобов`язань за депозитним договором № 01/1305-99 від 10 серпня 1999 року, є будівлею банку загальною площею 4 285,70 кв. м, яка розташована за адресою: м. Київ, Солом`янський район, проспект Перемоги, будинок 41, вартістю 120 789 840 грн.
З 13 березня 2019 року Юридична фірма в особі ОСОБА_9 неодноразово зверталася до підприємства з листами щодо оплати рахунків на надані послуги у зв`язку зі стягненням заборгованості з AT «Брокбізнесбанк».
Зокрема, 26 квітня 2021 року ОСОБА_9 надіслала підприємству проект акту наданих послуг № 86 та рахунок № 32794 від 21 квітня 2021 року на загальну суму 14 465 791,24 грн за юридичні послуги, що становить 9,98 % від оціночної вартості майна, яке було передано ДП «Антонов» від AT «Брокбізнесбанк».
20 травня 2021 року директор з правових питань ДП «Антонов» ОСОБА_4 направив листа № 408/5816-21 директору Юридичної фірми ОСОБА_9 та повідомив про неможливість підписання акту виконаних робіт та оплату рахунку у зв`язку із ненастанням підстав для оплати.
03 серпня 2021 року ОСОБА_9 у невстановленому місці склала та підписала від імені Юридичної фірми завідомо неправдивий офіційний документ - акт здачі-приймання виконаних робіт № 250 з додатком 1 до нього та забезпечила їх передачу на підприємство.
Відповідно до змісту акту Юридична фірма надала підприємству послуги по стягненню заборгованості з AT «Брокбізнесбанк» згідно договору № 7.0589.2018 від 02 липня 2018 року, внаслідок чого між підприємством та AT Брокбізнесбанк» укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 20 грудня 2018 року та погашено заборгованість AT «Брокбізнесбанк» перед ДП «Антонов» за депозитним договором на суму 120,6 млн грн, а відтак, послуги надані Юридичною фірмою якісно, в повному обсязі і замовник не має до Юридичної фірми жодних претензій.
Згідно з додатком № 1 до акта № 250 винагорода Юридичної фірми складає 9,98% від 120 591 561,69 грн, що становить 12 035 037,86 грн (без ПДВ).
У свою чергу ОСОБА_4 на підставі довіреності від 10 грудня 2020 року № 408/276-д від імені ДП «Антонов», усвідомлюючи, що окрім стягнення за рахунок іпотечного майна жодних інших заходів по забезпеченню Юридичною фірмою стягнення заборгованості з AT «Брокбізнесбанк» не здійснювалося, грошові кошти на рахунки підприємства, як підстава для оплати винагороди Юридичній фірмі саме у повному розмірі 9,98 % від оціночної вартості майна, не надходили (не виконано вимоги п. 5.1 Договору), зловживаючи своїм службовим становищем, підписав завідомо неправдивий офіційний документ - акт № 250 з додатком 1.
Окрім цього, на виконання акту ОСОБА_4 погодив службові записки № 001/390-Ю від 06 серпня 2021 року, № 001/401-Ю від 17 серпня 2021 року, № 001/416-10 від 27 серпня 2021 року, № 001/433-Ю від 09 вересня 2021 року, № 001/439-Ю від 15 вересня 2021 року, № 001/445-Ю від 20 вересня 2021 року, що мало наслідком перерахування Юридичній фірмі коштів у сумі 14 442 045,43 грн.
Також ДП «Антонов» як правонаступник державного підприємства «Київський авіаційний завод «Авіант» мало заборгованість перед державним бюджетом за виконання зобов`язань за облігаціями, випущеними останнім у 2009 році під державну гарантію.
Статтею 1 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості державного підприємства «Антонов» від 20 жовтня 2016 року № 1701-VII передбачено реструктурувати заборгованість ДП «Антонов», на виконання чого Міністерство фінансів України уклало договір про реструктуризацію з ДП «Антонов» від 16 березня 2017 року № 13010-05/32.
Змінами до зазначеного закону було передбачено погашення частини заборгованості шляхом передачі до сфери управління державного органу, визначеного Кабінетом Міністрів України, від державного підприємства «Антонов» нежитлової будівлі (літера А) по проспекту Перемоги, 41 у м. Києві за ринковою вартістю, яка підтверджується звітом про незалежну оцінку майна.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2021 року № 347-р Вищий антикорупційний суд (надалі - ВАКС) визначено органом, до сфери управління якого передається зазначена будівля.
Листом від 27 травня 2021 року № 03.14-11/28/2021 ВАКС надіслав ДП «Антонов» затверджений наказом від 18 травня 2021 року № 28 акт приймання-передачі будівлі, а також завірену копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27 травня 2021 року № 258588970.
Незважаючи на викладене та усвідомлюючи відсутність будь-яких підстав для додаткової оплати послуг, ОСОБА_9 склала, підписала та направила на адресу ДП «Антонов» листа від 20 січня 2022 року № 96638 щодо нібито наявної у Підприємства заборгованості перед Юридичною фірмою за Договором № 7.0589.2018 від 02 липня 2018 року в сумі 9,2 млн грн, ПДВ (20%) - 1,8 млн гривень.
Окрім цього, ОСОБА_9 26 січня 2022 року у невстановленому місці, усвідомлюючи завершення строку дії та відсутність жодної участі Юридичної фірми у процесі погашення боргів ДП «Антонов» перед державою, склала та підписала від імені Юридичної фірми завідомо неправдивий офіційний документ - акт здачі-приймання виконаних робіт № 40 та забезпечила його передачу на підприємство.
Відповідно до акту № 40 передача нерухомого майна Підприємства - нежитлової будівлі за ринковою вартістю 212 905 848,00 грн від ДП «Антонов» до сфери управління ВАКС в рахунок погашення заборгованості ДП «Антонов» перед державою на грошову суму, що становить ринкову вартість зазначеної будівлі, є підставою для оплати винагороди Юридичній фірмі у розмірі 11 055 558,94 грн (з ПДВ).
ОСОБА_4 26 січня 2022 року, усвідомлюючи відсутність заборгованості підприємства перед Юридичною фірмою та завершення строку дії Договору, а також той факт, що передача будівлі не має жодного стосунку до предмету Договору, тобто відсутність участі Юридичної фірми у процесі погашення боргів перед державою, на підставі довіреності від 14 грудня 2021 року № 408/317-д підписав завідомо неправдивий офіційний документ - акт № 40.
На виконання акту № 40 ОСОБА_4 погодив службову записку № 001/47-10 від 27 січня 2022 року, що мало наслідком перерахування Юридичній фірмі згідно платіжного доручення від 28 січня 2022 року № 431 коштів у сумі 11 055 558,94 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах; а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, а саме складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
На підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри детектив надав наступні матеріали:
- повідомлення про кримінальне правопорушення, скероване ДП «Антонов» на адресу НАБУ 09 травня 2022 року, щодо протиправного заволодіння грошовими коштами підприємства шляхом безпідставного перерахування винагороди Адвокатському об`єднанню «Юридична фірма «Ілляшев та партнери» у сумі 11 млн грн;
- статут ДП «Антонов», затверджений наказом ДК «Укроборонпром» 04 листопада 2020 року;
- наказ № 1533к від 30 липня 2004 року, яким ОСОБА_4 призначено на посаду начальника юридичного відділу;
- наказ № 1654к від 01 жовтня 2008 року, відповідно до якого ОСОБА_4 переведено на посаду начальника юридичного управління підриємства;
- наказ № 1115к від 26 лютого 2019 року, яким його переведено на посаду директора з правових питань підприємства;
- посадова інструкція директора з правових питань, з якою ОСОБА_4 був ознайомлений 28 грудня 2019 року. Відповідно до кола покладених обов`язків в частині організації та контролю роботи підпорядкованих підрозділів, передбачених розділом 4 інструкції, ОСОБА_4 виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а тому в розумінні ч. 3 ст. 18 КК України був службовою особою;
- довіреність від 10 грудня 2020 року №408/276-д, якою ОСОБА_4 у період з 26 листопада 2020 року по 26 листопада 2021 року уповноважено представляти інтереси підприємства у взаємовідносинах з підприємствами, установами, організаціями, зокрема, підписувати акти приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг, а також інших документів з питань діяльності підприємства;
- довіреність № 408/317-д від 14 грудня 2021 року, якою ОСОБА_4 уповноважено підписувати договори про надання юридичних послуг, акти приймання-передачі виконаних робіт тощо. Строк дії довіреності визначений з 01 грудня 2021 року по 01 грудня 2022 року;
- протокол зборів партнерів Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «Ілляшев та партнери» № 1 від 25 лютого 2005 року, яким ОСОБА_9 обрано директором;
- депозитний договір від 10 серпня 1999 року № 01/1305-99, відповідно до п. 1.1 якого розміщено кошти підприємства у ПАТ «Брокбізнесбанк» на депозитному рахунку у розмірі 5 млн доларів США;
- договір іпотеки від 13 серпня 1999 року № 989, згідно з пп. 2.1, 3.1 якого ПАТ «Брокбізнесбанк» в рахунок забезпечення передав в іпотеку ДП «Антонов» нежитлову будівлю загальною площею 3994,3 кв. м, яка розташована за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 41, з узгодженою сторонами вартістю 20 млн грн;
- лист № 1987 від 25 жовтня 2017 року Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яким повідомлено ДП «Антонов» про затвердження змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів AT «Брокбізнесбанк», відповідно до яких вимоги ДП «Антонов» в сумі 120 591 561,69 грн перенесено до 7-ї черги погашення з правом позачергового задоволення вимог;
- договір про надання юридичних послуг № 7.0589.2018 від 02 липня 2018 року, пунктом 5.1 якого передбачена сума винагороди у розмірі 9,98% від суми фактично зарахованих на рахунки ДП «Антонов» коштів, отриманих в результаті надання послуг по стягненню заборгованості;
- додаткова угода від 03 серпня 2018 року до зазначеного договору, п. 1 якої встановлено, що у випадку відмови підприємства від реалізації майна AT «Брокбізнесбанк» Юридична фірма отримує винагороду у розмірі 5% від оціночної вартості майна протягом 30 днів з моменту такої відмови;
- договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 28 грудня 2018 року. Предмет іпотеки, який передається за цим договором в рахунок виконання зобов`язань за депозитним договором № 01/1305-99 від 10 серпня 1999 року, є будівлею банку загальною площею 4 285,70 кв. м, яка розташована за адресою: м. Київ, Солом`янський район, проспект Перемоги, будинок 41, вартістю 120 789 840 грн;
- листуванням між ДП «Антонов» та Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» з приводу оплати послуг, зокрема, лист № 408/5816-21 від 20 травня 2021 року за підписом ОСОБА_4 про відсутність підстав для підписання акту приймання-передачі виконаних робіт;
- акт здачі-приймання виконаних робіт № 250 від 03 серпня 2021 року, підписаний ОСОБА_9 та ОСОБА_4, у якому зафіксовано виконання робіт щодо стягнення заборгованості з ПАТ «Брокбізнесбанк» шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя;
- додаток № 1 до згаданого акту, яким погоджено порядок виплати винагороди;
- службові записки № 001/390-Ю від 06 серпня 2021 року, № 001/401-Ю від 17 серпня 2021 року, № 001/416-10 від 27 серпня 2021 року, № 001/433-Ю від 09 вересня 2021 року, № 001/439-Ю від 15 вересня 2021 року, № 001/445-Ю від 20 вересня 2021 року, кожна з яких була погоджена ОСОБА_4 ;
- платіжні доручення від 12 серпня 2021 року № 1662 на суму 0,6 млн грн, від 19 серпня 2021 року № 1764 - 4,2 млн грн, від 02 вересня 2021 року № 1930 - 4,2 млн грн, від 14 вересня 2021 року № 2078 - 1 млн грн, від 16 вересня 2021 року № 2166 - 2 млн грн, від 21 вересня 2021 року № 2269 - 2 442 045,43 грн;
- договір про реструктуризацію № 13010-05/32 від 16 березня 2017 року, п. 4.1 якого передбачений порядок погашення заборгованості у сумі 706,030 млн грн рівними частинами по 17,65 млн грн протягом 10 років;
- додатковий договір № 13010-03-32-1 від 25 червня 2021 року, яким змінено редакцію п. 4.1 договору та передбачено погашення частини заборгованості у сумі 212,9 млн грн шляхом передачі будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 41А, Вищому антикорупційному суду;
- акт приймання-передачі зазначеної будівлі від 18 травня 2021 року комісією у складі посадових осіб ВАКС, ДП «Антонов» та Фонду державного майна України;
- листи ВАКС від 18 жовтня 2022 року, ДК «Укроборонпром» від 05 жовтня 2022 року, ДП «Антонов» від 18 жовтня 2022 року, відповідно до яких представники Юридичної фірми не брали участь у процесі передачі будівлі;
- лист Юридичної фірми від 20 січня 2022 року з проханням до ДП «Антонов» погасити суму заборгованості за актом № 250 та рахунок № 36127 на 11 млн грн;
- акт здачі-приймання виконаних робіт № 40, згідно з яким Юридична фірма надала ДП «Антонов» послуги, пов`язані з передачею будівлі вартістю 212,9 млн грн в рахунок погашення заборгованості перед державою, та погоджено суму винагороди за ці послуги у розмірі 11 млн грн;
- службова записка від 27 січня 2022 року № 001/47-Ю, погоджена ОСОБА_4, про надання дозволу на оплату 11 млн грн за актом № 40;
- платіжне доручення № 431 від 28 січня 2022 року на оплату 11 055 558,94 грн.
- протоколи допиту свідка ОСОБА_11, яка обіймала посаду юристконсульта відділу аналітично-правової роботи ДП «Антонов» та виконувала обов`язки начальника цього відділу. Свідок повідомила, що не брала участі у підготовці документів, пов`язаних з Юридичною фірмою. Безпосередньо комунікацією з представниками Юридичної фірми займався ОСОБА_4 ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_10, який був призначений на посаду Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Брокбізнесбанк» та повідомив, що пам`ятає лише один випадок, коли ПАТ «Брокбізнесбанк» на прохання ДП «Антонов» відправив проект договору про задоволення вимог іпотекодержателя на погодження до Юридичної фірми;
- протокол допиту свідка ОСОБА_14, яка обіймала посаду начальника відділу аналітично-правової роботи ДП «Антонов» та повідомила, що відділ готував лист про відмову в оплаті послуг Юридичної фірми. Службові записки про оплату послуг також готувалися відділом та підписувалися нею за вказівкою ОСОБА_4 ;
- протокол допиту ОСОБА_16, який обіймав посаду головного спеціаліста ДК «Укроборонпром» та повідомив, що Юридична фірма не брала участі у передачі будівлі до сфери управління ВАКС;
- протокол огляду від 01 лютого 2023 року, яким зафіксовані факти контактування ОСОБА_4 з представниками Юридичної фірми засобами телефонного зв`язку;
- протокол огляду від 09 лютого 2023 року. Предметом огляду була інформація, яка міститься в електронних поштових скриньках працівників ДП «Антонов», зокрема, листи, направлені Юридичною фірмою на адресу підприємства щодо оплати послуг.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх, та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. Ті докази, які б під час судового розгляду могли б бути приводом для розумного сумніву, під час оцінки обґрунтованості підозри не переконують слідчого суддю в іншому.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, детектив послався на існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи детектива про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до особливо тяжких злочинів. Також слід врахувати, що зазначене кримінальне правопорушення приміткою до ст. 45 КК України віднесене до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Згідно з протоколом огляду від 26 січня 2023 року встановлено, що у період з 2018 року по теперішній час ОСОБА_4 9 разів перетинав державний кордон України.
Оглядом Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що за ОСОБА_4 належить на праві власності нерухоме майно:
1) земельна ділянка площею 0,0607 га за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер 3222780200:05:010:0052, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 926699132227;
2) садовий будинок загальною площею 70,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 926723932227;
3) квартира загальною площею 74,5 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1609828632109.
За інформацією Національної автоматизованої інформаційної системи Департаменту Державної автомобільної інспекції МВС України у власності ОСОБА_4 перебувають:
- автомобіль Daewoo Nubira, 2003 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова: НОМЕР_2 ;
- причіп легковий Одисей 5, 2014 року випуску, червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_3, номер кузова: НОМЕР_4 ;
- причіп для човна Верда 1.01, 2018 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_5, номер кузова: НОМЕР_6 .
Оглядом відомостей, які містяться в Єдиній автоматизованій інформаційній системі ДПС України, встановлено, що у 1998-2022 роках податковими агентами ОСОБА_4 виплачено дохід у сумі 6,252 млн грн.
Слідчий суддя погоджується з доводами детектива, що наведені обставини свідчать про можливості підозрюваного реалізувати ризик переховування від органів досудового розслідування та суду як на території України, так і за кордоном, використовуючи, в тому числі, свій матеріальний стан.
Оглядом Державного реєстру актів цивільного стану громадян встановлено, що згідно актового запису про шлюб № 419 від 20 грудня 2003 року, ОСОБА_4 перебуває у шлюбі з ОСОБА_26, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка у теперішній час, перебуває за межами території України. Син ОСОБА_4 - ОСОБА_27, ІНФОРМАЦІЯ_3, виїхав за межі території України 04 листопада 2022 року.
Слідчий суддя враховує доводи сторони захисту, що ОСОБА_4 проживає зі своєю матір`ю, а також стан її здоров`я. Втім, доводи детектива, що родинні зв`язки підозрюваного не обмежуються лише територією України, є обґрунтованими та доведеними, оскільки його дружина та діти перебувають за кордоном.
Відсутні підстави ставити під сумнів причини виїзду та перебування за межами України дружини і дітей ОСОБА_4, обумовлені збройною агресією проти України, про що зазначала сторона захисту. Водночас, ці обставини об`єктивно існують у теперішній час і мають бути враховані, оскільки наявність (відсутність) соціальних зв`язків, зокрема, родинних, може бути фактором, який впливає на ризик переховуватись від органів досудового розслідування та суду, підвищуючи чи нівелюючи його в залежності від конкретних обставин.
Крім того, внаслідок збройної агресії Російської Федерації, Україною не контролюється значна частина власної території, що створює додаткові можливості для залишення території України, в тому числі поза офіційними пунктами пропуску.
Слідчий суддя враховує доводи детектива про факти неприбуття ОСОБА_4 на виклики органу досудового розслідування, зокрема, на 07, 10 та 14 березня 2023 року, що також актуалізує зазначений ризик. І хоча сторона захисту пояснила неприбуття на виклик 10 та 14 березня 2023 року знаходженням ОСОБА_4 на лікуванні, цей факт не перешкоджав йому повідомити детектива про причини невиконання його законних вимог.
Викладене свідчить про наявність у ОСОБА_4 підстав та реальної можливості у випадку незастосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити Україну та виїхати на постійне проживання за кордон, або ж переховуватися на території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
3.6. Щодо ризику незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні. Також слід враховувати, що певна частина свідків відома ОСОБА_4 у зв`язку з роботою у ДП «Антонов», зокрема, деякі з них підпорядковувалися йому, що також є фактором, який свідчить про можливість незаконного впливу на них з боку підозрюваного;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів детектива в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Постановою від 26 серпня 2022 року ДП «Антонов» залучено в якості потерпілого у кримінальному провадженні. Слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що ОСОБА_4 працює на підприємстві понад 20 років, налагодив сталі зв`язки як з керівниками цього підприємства, так і з іншими працівниками, що свідчить про наявність ризику здійснення впливу на потерпілого, у тому числі через представника підприємства.
Також з наведених у цьому клопотанні обставин кримінального правопорушення вбачається наявність зв`язку ОСОБА_4 з іншою підозрюваною ОСОБА_9, а отже є обґрунтованими доводи детектива про можливу зацікавленість у взаємному ухиленні від кримінальної відповідальності, що свідчить про наявність ризику впливу ОСОБА_4 на підозрювану ОСОБА_9 .
3.7. Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи детектива щодо наявності ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, наявною у підозрюваного можливістю особисто або через третіх осіб вживати заходів до штучного створення доказів. Під час огляду інформації, яка містилася у електронній поштові скринці ОСОБА_4, було отримано відомості, які можуть вказувати на підготовку проекту науково-правового висновку від імені Інституту держави та права ім. В.М. Корецького для ДП «Антонов» працівниками Юридичної фірми та погодження його змісту з ОСОБА_4 . Викладене підтверджує доводи детектива в частині існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
3.8. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як раніше не судима особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризиком. Про це свідчать як обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, зокрема, залучення до складання документів підлеглих працівників, використання керівних повноважень, узгодженні дій з іншою підозрюваною, що дає підстави допускати можливість здійснення впливу на свідків та перешкоджати провадженню іншим чином з використанням засобів телефонного та інтернет зв`язку, особистих зустрічей тощо. Також такий висновок підтверджує факт проживання родини підозрюваного за межами України, тобто відсутність обставин, які б були стримуючим фактором для залишення меж України з метою переховування від органів досудового розслідування.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваного, майновий стан, розмір майнової шкоди, у завданні якої він підозрюється, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшла висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні детектива, а застосування підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи детектива щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
3.9. Щодо визначення розміру застави
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.
Детектив просив визначити заставу у розмірі 18 251 200 грн, який, вочевидь, обумовлений виключно розміром завданої кримінальним правопорушенням шкоди, оскільки фактично дорівнює йому (18 250 213,94 грн). На переконання слідчого судді, такий суто арифметичний за своєю природою підхід сторони обвинувачення до обґрунтування розміру застави є хибним. Не заперечуючи необхідності врахування розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, слідчий суддя наголошує на тому, що він може бути лише однією з обставин, які мають враховуватися при визначенні розміру застави. Іншим обставинами мають бути як обставини кримінального правопорушення, так і дані про особу підозрюваного, зокрема, його майновий стан (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, зокрема, той факт, що у його вчиненні, за версією досудового розслідування, брало участь дві особи, та можливу роль ОСОБА_4 у його вчиненні, його майновий стан, наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також розмір завданої шкоди, який згідно з повідомленням про підозру може складати понад 18 млн грн, слідчий суддя дійшла висновку, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків.
Разом з тим, запропонований стороною обвинувачення розмір застави у сумі 18,2 млн грн є вочевидь неспівмірним з відомостями про майновий стан підозрюваного, обставинами кримінального правопорушення та буде завідомо непомірним для ОСОБА_4 .
На переконання слідчого судді, підозрюваному ОСОБА_4 має бути визначена застава у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом, втім, який не порушуватиме принцип пропорційності та, з урахуванням майнового стану підозрюваного, проаналізованого у п. 3.5 цієї ухвали, не буде явно непомірним для нього, а саме - 2 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 710 000 грн. Зазначений розмір застави є значним та цілком здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.
3.10. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків
У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування з підозрюваною ОСОБА_9, а також свідками: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 з обставин, викладених у повідомленні про підозру.
Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави. Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України, - два місяці.
За таких підстав клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 131-132, 176-178, 183, 193, 372 КПК України, слідчий суддя,
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Клопотання детектива - задовольнити частково.
2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - 60 днів, до 26 травня 2023 року включно, але в межах строку досудового розслідування.
Підозрюваного ОСОБА_4 взяти під варту в залі суду.
Строк тримання під вартою рахувати з дня фактичного затримання та до 26 травня 2023 року включно, в межах строку досудового розслідування.
3. Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_4, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 710 000 (шість мільйонів сімсот десять тисяч) грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:
Код ЄДРПОУ: 42836259
Номер рахунку за стандартом ІВАN: НОМЕР_7 .
4. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного, який вніс заставу, з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 та слідчого суддю Вищого антикорупційного суду.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
5. За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4, наступні обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування з підозрюваною ОСОБА_9, а також свідками: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 з обставин, викладених у повідомленні про підозру.
Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
6. Попередити підозрюваного ОСОБА_4, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
7. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .
8. У решті клопотання відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1