Document No. 109977776

Справа № 991/2759/23

Провадження 1-кп/991/44/23

УХВАЛА

31 березня 2023 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючої ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора САП ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7,

представника потерпілого АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» ОСОБА_8,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві заяву про самовідвід судді ОСОБА_1 від розгляду кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2023 за № 52023000000000143 за обвинуваченням ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Львові, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000143 від 28.02.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України, та підписаною сторонами угодою про визнання винуватості.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2023 для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючої судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 30.03.2023 було призначено підготовче судове засідання на 31.03.2023 на 15:00.

У підготовчому судовому засіданні головуюча суддя ОСОБА_1 заявила самовідвід від розгляду цього кримінального провадження. У своїй заяві вона зазначила, що здійснюючи судовий контроль на досудовому розслідуванні розглядала ряд клопотань старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 про застосування (обрання) запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_10 (справа 760/23523/19, провадження 1 кс-991/970/19); (справа № 991/991/20, провадження 1-кс 991/1009/20); (справа 991/5574/20, провадження 1 - кс/991/5734/20) у кримінальному провадженні № 52017000000000166 від 09.03.2017, за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 369, ч.3 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209КК України.

Фактичні обставини, які були викладені у зазначених вище клопотаннях про застосування (обрання) запобіжного заходу, стосувалось тих самих фактів та обставин, які зазначені в обвинувальному акті стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 52023000000000143 від 28.02.2023 та скоєні групою осію за попередньою змовою. Персональні дані особи, стосовно якої були розглянуті клопотання органу досудового розслідування про застосування (обрання) запобіжного заходу у виді тримання під вартою, знеособлені в обвинувальному акті за обвинуваченням ОСОБА_11 та зазначені як Особа 1. Матеріали щодо цієї особи виділені в окреме провадження.

Суддя ОСОБА_1 просила відвести її від розгляду кримінального провадження № 52023000000000143 від 28.02.2023 на підставі ч. 4 ст. 75, ст. 80 Кримінального процесуального кодексу України. Разом з заявою про самовідвід долучила копії ухвал про обрання (застосування) запобіжного заходу в виді тримання під вартою.

Позиція учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні вважав відвід обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Просив на підтвердження зазначених у заяві фактів про самовідвід долучити до матеріалів кримінального провадження постанову від 09.03.2017 про виділення матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000164 від 09.03.2017 за підозрою ОСОБА_12 у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України з матеріалів кримінального провадження № 22014101110000215 від 23.12.2014; постанову від 14 березня 2023 про об`єднання матеріалів досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 52017000000000164 від 09.03.2017 та № 22014101110000215 від 23.12.2014 ( об`єднаному кримінальному провадженню присвоєно № 22014101110000215); постанову про виділенні з матеріалів кримінального провадження № 22014101110000215 від 23.12.2014 у кримінальне провадження № 52023000000000143 від 28.02.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 вважав самовідвід обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію захисника

Представник потерпілого АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» ОСОБА_8 не заперечував щодо задоволення відводу.

При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні (ч. 3 ст. 81 КПК України).

Проаналізувавши заяву про самовідвід, інші матеріали, заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов таких висновків.

Мотивування суду.

За наявності підстав, передбачених статтями 75-76 КПК України (щодо суддів), суддя зобов`язаний заявити самовідвід. Пункт 4 частини 1 статті 75 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

З метою дотримання загальновизнаних інституційних гарантій правосуддя таких як незалежність і безсторонність суду, усунення судді відбувається через самовідвід (самоусунення) або на підставі заяви про відвід, поданої особою, що бере участь у кримінальному провадженні.

Відповідно до частин 3-5 статті 80 КПК України, заява про відвід може бути заявлена як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження; заява про відвід під час судового провадження подається до початку судового розгляду; відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду. Ці ж правила застосовуються і до заявлення самовідводу. Відповідно, суд приймає заяву про самовідвід головуючої ОСОБА_1 до розгляду.

Аргументація судді ОСОБА_1 щодо свого відводу зазначена у її заяві. Додаткових пояснень у судовому засіданні суддя ОСОБА_1 не надала. Таким чином, суд вбачає одну підставу, на яку посилається суддя ОСОБА_1 - сумнів у неупередженості судді.

Оскільки кримінальне процесуальне законодавство висуває загальні вимоги до вмотивованості відводу, суд звертається до інших джерел права, які визнані в Україні для більш детального аналізу. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди [України] застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Це положення узгоджується зі статтею 9 Конституції України, що встановлює примат (пріоритет) міжнародного права в Україні.

Суд керується сталою практикою ЄСПЛ в оцінці вмотивованості відводу, зокрема критеріями, що були чітко висвітлені у справі Mironenko та Martenko проти України (Рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року, заява № 4785/02, параграфи 66-71) та в основоположних справах Wettstein проти Швейцарії (Рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року, заява № 33958/96, параграфи 42-44) та Kyprianou проти Кіпру (Рішення ЄСПЛ від 15 грудня 2005 року, заява № 73797, параграфи 119, 121). ЄСПЛ вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, і у цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення.

Зі змісту обвинувального акта та угоди про визнання винуватості вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується в умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної і юридичної особи використанні службового становища всупереч інтересам служби, що завдало шкоди державним інтересам та спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 364 КПК України; у прийнятті обіцянки службовою особою, за попередньою змовою групою осіб, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третьої особи особи за вчинення в інтересах того, хто обіцяє неправомірну вигоду та в інтересах третьої особи будь-яких дій з використанням свого службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України.

Фактичні обставини вказують на те, що ОСОБА_6, перебуваючи на посаді голови правління ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі - ПАТ «ДПЗКУ»), будучи службовою особою державного підприємства в період з 13.03.2014 по 15.12.2014, погодився на злочинну пропозицію громадянина Угорщини, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження (в обвинувальному акті ця особа вказана із знеособленими персональними даними як Особа 1), який є власником багатьох підприємств, та займається купівлею-продажом сільськогосподарської продукції у різних країнах світу, продати наяву у ПАТ «ДПЗКУ» сільськогосподарську продукцію (ячмінь, пшеницю), підконтрольним Особі 1 підприємствам на економічно вигідних умовах для останнього за надання неправомірною вигоди. Особа 1 та ОСОБА_6 домовилися, що неправомірна вигода надаватиметься Особою 1 за укладення та виконання контрактів на поставку сільськогосподарської продукції між ПАТ «ДПЗКУ» та підконтрольними Особі 1 підприємствами LIRTAVIS ENTERPRISES LTD (Республіка Кіпр) за цінами нижчими від ринкових. До скоєння кримінальних правопорушень були залучені і інші особи. Внаслідок укладення таких контрактів ПАТ «ДПЗКУ» були завдані збитки в сумі 1 603 678 111, 74 грн.

З наданих в судовому засіданні прокурором постанов про виділення та об`єднання кримінальних проваджень встановлено, що детективами НАБУ здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22014101110000215 від 23.12.2014 за підозрою групи осіб, зокрема ОСОБА_13 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України, Особи 1( зазначений в обвинувальному акті та Угоді про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 52023000000000143 за обвинуваченням ОСОБА_6 із знеособленими персональними даними) за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 369 КК України. З цього кримінального провадження постановою від 09 березня 2017 року були виділені матеріали стосовно ОСОБА_6 в окреме провадження № 52017000000000164 за ознаками злочину, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України. Постановою від 14 березня 2023 року матеріали кримінальних проваджень № 22014101110000215 від 23.12.2014 та № 52017000000000164 від 09.03.2017 були об`єднані в одне кримінальне провадження у зв`язку з тим, що в них розслідуються кримінальні правопорушення, вчинені одними й тими ж особами, і їх окреме розслідування може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду (зареєстровано в ЄДРСР за № 22014101110000215). Зі змісту цієї постанови вбачається, що у період з 08.07.2014 по 02.10.2014 службові особи ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України», зловживаючи своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, під прикриттям нібито виконання умов зовнішньоекономічних контрактів з компанією SOMERTON BUSINESS LIMITED (Гонконг) та LIRTAVIS ENTERPRISES LTD (Республіка Кіпр), розтратили на користь останніх 27 3680, 5649 метричних тон ячменю кормового та 22127, 99 метричних тон пшениці, загальною вартістю 60 560 477, 82 доларів США, після чого на виконання договірних зобов`язань підконтрольної компанії Княжества Монако по правочинах з компаніями-нерезидентами Королівства Саудівської Аравії та іншими (Філіпінські острови), з використанням морських суден здійснили поставку сільськогосподарської продукції на адресу останніх, маскуючи незаконне походження зернових, а отриманні в якості оплати кошти, шляхом вчинення фінансових операцій витратили на закупівлю технічного обладнання та інших потреб в господарській діяльності інших підконтрольних суб`єктів господарювання. В свою чергу у кримінальному провадженні № 52017000000000164 від 09.03.2017 за підозрою ОСОБА_6 розслідувались обставини укладання та виконання зовнішньоекономічних контрактів щодо продажу зернової продукції за заниженими цінами між ПАТ «ДПЗКУ» та підконтрольними підприємствами SOMERTON BUSINESS LIMITED (Гонконг) та LIRTAVIS ENTERPRISES LTD (Республіка Кіпр), що призвело до завдання збитків у розмірі понад 60 млн доларів ПАТ «ДПЗКУ».

В подальшому, постановою від 28.03.2023 з матеріалів кримінального провадження № 22014101110000215 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч.2 ст.364 КК України, а також за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 209КК України, на підставі ч. 8 ст. 469 КПК України кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 за підозрою у вчиненні злочину за ч.2 ст.364, ч.4 ст. 368 КК України було виділено в окреме провадження за № 52023000000000143, яке надійшло на розгляд Вищого антикорупційного суду з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості.

Тобто, виходячи з цих процесуальних рішень органу досудового розслідування випливає, що скоєння кримінальних правопорушень ОСОБА_6 прямо пов`язано з купівлею-продажом сільськогосподарської продукції в порушення законної процедури, вчиненим групою осіб за попередньою змовою одними й тими ж особами, які розслідуються в інших кримінальних провадженнях.

Під час здійснення судового контролю на досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні № 52017000000000166 від 09.03.2017 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209КК України, слідча суддя ОСОБА_1 постановила ухвали за клопотанням детектива НАБУ щодо застосування (обрання) запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_10 . Обираючи запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_10, слідча суддя досліджувала фактичні обставини, докази, якими обґрунтовувались клопотання, та дійшла висновку, що ОСОБА_10 щонайменше був причетним до проведення господарських операцій, міг здійснювати вплив на посадових осіб ПАТ «ДПЗКУ», для того, щоб вони забезпечили здійснення певних дій з сільськогосподарської продукції, що суперечили законній процедурі, тобто прийшла до висновку про наявність обґрунтованої підозри у діяннях ОСОБА_10 .

Судом встановлено, що обставини, зазначені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, і обставини, які досліджувались під час постановлення ухвал слідчою суддею ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52017000000000166 від 09.03.2017 про застосування (обрання) запобіжного заходу ОСОБА_10, стосуються одного й того ж факту. Зі змісту цих ухвал вбачається, що кримінальне правопорушення було скоєно групою осіб за попередньою змовою, фактичні обставини стосувались саме тих фактів та обставин, які зазначені в обвинувальному акті стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 52023000000000143 від 28.02.2023.

Отже, суддею ОСОБА_1 під час здійснення судового контролю на досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні № 52017000000000166 від 09.03.2017 попередньо надавалася оцінка доказам у справі, що нерозривно пов`язані зі злочинами, які інкримінуються ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 52023000000000143 від 28.02.2023, тому у неї могла сформуватись думка про те, що були вчинені кримінальні правопорушення та причетних до них осіб.

Хоча суддя ОСОБА_1 безпосередньо не здійснювала контроль на досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні № 52023000000000143 від 28.02.2023, вона досліджувала докази, якими обґрунтовувалися клопотання про застосування запобіжного заходу, обізнана з обставинами вчинення кримінального правопорушення щодо умисного одержання неправомірної вигоди службовими особами ПАТ «ДПЗКУ» для самих себе та іншої особи з використанням службового становища, що завдало шкоди державним інтересам та спричинило тяжкі наслідки, та у прийнятті обіцянки службовою особою, за попередньою змовою групою осіб, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та для третьої особи за вчинення в інтересах того, хто обіцяє неправомірну вигоду та в інтересах третьої особи будь-яких дій з використанням свого службового становища. Тому суд вважає, що у стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви в неупередженості судді ОСОБА_1 під час розгляду кримінального провадження № 52023000000000143 від 28.02.2023 по суті.

Оскільки автоматизований розподіл справи було здійснено без урахування того, що суддя ОСОБА_1 не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судової справи щодо матеріалів кримінального провадження, у якому вона брала участь як слідча суддя, суд вбачає у цій справі підставу для недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні. Ця обставина є об`єктивною та не узгоджується із вимогами незалежності та неупередженості пункту 1 статті 6 Конвенції, які, серед іншого, стосуються питань виконання різних функцій у судовому процесі однією і тією ж особою.

Отже, з метою забезпечення відсутність сумнівів щодо безсторонності складу суду у сторін та стороннього споживача, заява про самовідвід судді ОСОБА_1 від розгляду кримінального провадження № 52023000000000143 від 28.02.2023 на підставі п. 4 ч.1 ст. 75 КПК України підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 35, 75, 76, 80-81 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про самовідвід судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 від розгляду кримінального провадження № 52023000000000143 від 28.02.2023 задовольнити.

Відвести суддю ОСОБА_1 від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2023 за № 52023000000000143.

Обвинувальний акт із доданими матеріалами у кримінальному провадженні № 52023000000000143 від 28.02.2023 передати до управління документообігу та організаційного забезпечення апарату Вищого антикорупційного суду для проведення повторного автоматизованого розподілу в порядку, передбаченому статтею 35 КПК України.

Ця ухвала не підлягає оскарженню. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуюча суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3