- Presiding judge (HACC) : Maslov V.V.
Справа № 991/2912/23
1-кс/991/2936/23
УХВАЛА
04 квітня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52023000000000137,
ВСТАНОВИВ:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.На розгляд слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання детектива, погоджене прокурором.
2.За змістом клопотання детектив просить накласти арешт на майно, що належить на праві власності підозрюваній ОСОБА_4, а саме:
- квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 67,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єктів нерухомості 1062988451101);
- будинок житловий, з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею всіх приміщень 451,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єктів нерухомості 24075636).
3. Також просив накласти арешт на майно, яке перебуває у власності підозрюваної ОСОБА_4, а саме:
- автомобіль марки AUDI Q8, 2019 року випуску, д.н. НОМЕР_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження
4.Детектив у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання.
5. Особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт та її представник в судове засідання, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали
6.У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
7.Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
8.Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
9.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
10.Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 1, 2 ст. 170 КПК).
11.У випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна(ч. 5 ст. 170 КПК).
12.Арешт може бути накладений у встановленому КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
13.Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 10, 11 ст. 170 КПК).
14.Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
15.При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
16.У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
17.У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб (1, 2, 4, 5 ст. 173 КПК).
ІV. Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали
18.Заслухавши доводи детектива та дослідивши надані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
19.З огляду на законодавчі вимоги до ухвалення відповідного рішення, далі слідчий суддя наведе обставини та надасть оцінку питанням, які потребують розв`язання, у такому порядку: (1) щодо повноважень слідчого судді на розгляд клопотання; (2) щодо обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення; (3) щодо наявності підстав для арешту майна з метою забезпечення його конфіскації як виду покарання; (4) щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи; (5) щодо існування ризиків; (6) щодо наслідків арешту майна; (7) щодо можливості виконання завдання, для виконання якого детектив звертається із клопотанням.
Щодо повноважень слідчого судді на розгляд клопотання
20.Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя встановив, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК, а тому його розгляд належить до повноважень слідчого судді Вищого антикорупційного суду.
Щодо обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення
21.Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття «обґрунтованої підозри», слідчий суддя, враховуючи ст. 8, 9 КПК, керується усталеною практикою ЄСПЛ, згідно з якою обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Водночас факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v. United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
22.Із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, тобто у висловлені службовою особою, яка займає відповідальне становище, прохання надати неправомірну вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища та в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища.
23.Згідно з повідомленням про підозру від 31.03.2023 (а.с. 59-66) ОСОБА_4, обіймаючи посаду судді Київського районного суду м. Одеси, висловила ОСОБА_5 прохання надати їй неправомірну вигоду у розмірі 4000 (чотири тисячі) доларів США за прийняття позитивного рішення щодо задоволення його позовних вимог по цивільній справі з приводу стягнення боргу у розмірі 14200 (чотирнадцять тисяч двісті) доларів США. У подальшому ОСОБА_4, перебуваючи у своєму службовому кабінеті повідомила ОСОБА_5, що для задоволення вимог вказаної позовної заяви, вона очікує від ОСОБА_5 кошти в розмірі 5000 (п`ять тисяч) доларів США. 29.03.2023 о 15 год 07 хв суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_4, перебуваючи у своєму автомобілі марки «AUDI Q8», д.н. НОМЕР_1, отримала від ОСОБА_5 частину неправомірної вигоди в сумі 4000 (чотири тисячі) доларів США, за ухвалення рішення на його користь.
24.Обґрунтованість такої підозри підтверджується дослідженими в судовому засіданні документами, а саме:
- заявою ОСОБА_5 від 27.03.2023 щодо вчинення кримінального правопорушення суддею Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 (а.с. 11);
- протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 27.03.2023 (а.с. 13-18), відповідно до якого останній повідомив, що він звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_6 про стягнення грошових коштів. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду вищевказаної справи визначено суддю Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 . Також свідок зазначив, що 27.03.2023 приблизно о 12:10 год ОСОБА_5 прибув до Київського районного суду м. Одеси. ОСОБА_4, особисто запросила ОСОБА_5 до свого робочого кабінету. У ході бесіди суддя ОСОБА_4, висловила ОСОБА_5 прохання надати їй неправомірну вигоду у розмірі 4000 (чотири тисячі) доларів США за ухвалення судового рішення про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 14200 (чотирнадцять тисяч двісті) доларів США на користь позивача (справа № 947/8439/23);
- протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 29.03.2023 (а.с. 29-33), в якому зафіксовані показання свідка, який зазначив, що в ході бесіди суддя ОСОБА_4 підтвердила надання їй коштів за прийняття позитивного для свідка рішення у вказаній цивільній справі, однак вказала більшу суму, а саме 5 000 дол. США;
- протоколом огляду від 28.03.2023 (а.с. 34-38), з якого вбачається, що головуючою суддею у цивільній справі № 947/8439/23 за позовом Агентства нерухомості «Успех» в особі ФОП ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення боргу є суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 ;
- протоколом огляду грошових коштів від 29.03.2023 (а.с. 44-45), відповідно до якого кошти в розмірі 4000 (чотири тисячі) доларів США були оглянуті і надані ОСОБА_5 для перевірки обставин вчинення злочину, виявлення фактів і ознак протиправної діяльності;
- протоколом обшуку від 29.03.2023 (а.с. 46-52), в якому зазначено, що під час обшуку автомобіля Ауді Q 8, д.н. НОМЕР_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4, було вилучено такі речі і документи: мобільний телефон Самсунг Galaxy S21 Ultra 5G ІМЕ1: НОМЕР_3 ІМЕІ2: НОМЕР_4 s/n: НОМЕР_5 ; грошові кошти у розмірі 4000 (чотири тисячі) доларів США раніше ідентифікованих під час огляду та вручення (протокол огляду від 29.01.2023) з наступними серіями та номерами: DC 05173072А, КС 32405893А, КВ 46534160С, НЕ 16291631С, DL 23540246А, КВ 95093115G, FI 18791237А, KJ 03063726А, КВ 36080542А, КВ 02103313Q, HF 87788152D, HD 36907970А, КК 87165608А, НВ 95856815В, К 39454330В, КК 75764056А,НЕ 20348755С, KF 79539402А, KF 90952112А, KВ 45225914С, КВ 470594521, HJ 58776002А, НВ 89209224К, KI 09326580А, FF 72674047А, FL 72989970А, FF 77661569В, FK 92053472А, FL 90169908В, КВ 10000706К, KL 92960397В, КВ 09041445Е, КВ 31839731L, КК 75746511А, FL 06407034В, КВ 24026116К, КВ 45229514Е, КВ 89912510F, KL 94544828D, КК 32340906В; 4 аркуші з чорновими записами, які зі слів ОСОБА_4 написані нею власноручно;
- протоколом огляду від 30.03.2023 (а.с. 54-58), відповідно до якого був проведений огляд офіційного сайте Президента України, на якому виявлено Указ Президента України від 29.12.2017 № 444/2017, яким призначено ОСОБА_4 на посаду судді Київського районного суду м. Одеси.
- протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_4 від 31.03.2023 (а.с. 67-70), яка в присутності захисника зазначила, що свою вину вона визнає в повному обсязі, викладене в підозрі від 31.03.2023 підтверджує, викладене відповідає дійсності, заяви та зауваження відсутні.
25.На переконання слідчого судді, дії, які ставляться у вину підозрюваній ОСОБА_4 підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, тобто є кримінально караними. Тому немає підстав для висновків, що такі дії не можуть становити жодного злочину. Водночас, описана у клопотанні детектива та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими матеріалами кримінального провадження вказують на наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану з відповідним кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 3 ст. 368 КК, і такі докази є достатніми щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Щодо наявності підстав для арешту майна з метою забезпечення його конфіскації як виду покарання
26.Правовою підставою для арешту зазначеного у клопотанні детектива майна є п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК - арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
27.Згідно з ч. 3 ст. 368 КК за вчинення відповідного кримінального правопорушення ОСОБА_4 може бути призначене покарання у виді конфіскації майна.
28.Відповідно до інформаційної довідки від 31.03.2023 № 327646209 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с. 71-72) ОСОБА_4 на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 67,5 кв.м., а також будинок житловий, з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею всіх приміщень 451,4 кв.м.
29.Окрім того, згідно з реєстраційної картки транспортного засобу (а.с. 73) 13.07.2019 ОСОБА_4 набула у власність транспортний засіб марки «AUDI Q8» (2019 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 ).
30.Отже, оскільки ОСОБА_4 є підозрюваною у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у виді конфіскації майна, та має вищенаведене майно, яке за вироком суду може бути конфісковане, наявні підстави для арешту відповідного майна з метою забезпечення його конфіскації як виду покарання.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи
31.Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).
32.На переконання слідчого судді, на даному етапі досудового розслідування, накладення арешту на зазначене у клопотанні детектива майно, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, є необхідним для виконання вищенаведеного завдання кримінального провадження щодо захисту держави від кримінальних правопорушень.
33.Такий арешт пов`язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у протидії корупційним кримінальним правопорушенням.
34.Слідчий суддя дійшов висновку, що вказаний суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.
35.Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна ОСОБА_4, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно може підлягати конфіскації за вироком суду, в разі визнання ОСОБА_4 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Щодо існування ризиків
36.Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя доходить висновку, що не накладення арешту на майно ОСОБА_4 може призвести до вжиття нею заходів щодо його приховування, передачі чи відчуження на користь інших осіб з метою уникнення конфіскації.
Щодо наслідків арешту майна
37.Внаслідок арешту майна ОСОБА_4, як власник, буде упродовж певного часу обмежена у своїх правомочностях, проте це є необхідним для виконання завдань кримінального провадження.
38.Водночас, накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням такого права.
39.Окрім того, задовольняючи клопотання детектива слідчий суддя цією ухвалою застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту щодо майна ОСОБА_4, який суттєво не позначиться на інтересах інших осіб.
Щодо можливості виконання завдання, для виконання якого детектив звертається із клопотанням
40.Детектив обґрунтовує потребу в арешті майна необхідністю забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
41.На переконання слідчого судді наведене узгоджується із повноваженнями слідчого судді та завданнями кримінального провадження, передбаченими у ст. 2 КПК.
42.Тому, враховуючи також існування високої ймовірності настання ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК (приховування або втрати нерухомого майна та транспортного засобу, щодо яких детективом подане клопотання), слідчий суддя доходить висновків, що накладення арешту на майно ОСОБА_4 є необхідним, оскільки внаслідок такого арешту може бути виконане завдання, для виконання якого детектив звернувся із клопотанням.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. 372 КПК,
ПОСТАНОВИВ:
1. Клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52023000000000137 - задовольнити.
2. Накласти арешт (з тимчасовим позбавленням власника (володільця) права на відчуження та розпорядження) на майно, яке перебуває у власності підозрюваної ОСОБА_4, а саме:
- квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 67,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єктів нерухомості 1062988451101);
- будинок житловий, з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею всіх приміщень 451,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єктів нерухомості 24075636).
3.Накласти арешт (з тимчасовим позбавленням власника (володільця) права на відчуження, розпорядження та користування) на майно, яке перебуває у власності підозрюваної ОСОБА_4 :
- автомобіль марки AUDI Q8, 2019 року випуску, д.н. НОМЕР_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1