Search

Document No. 110126861

  • Date of the hearing: 06/04/2023
  • Date of the decision: 06/04/2023
  • Case №: 991/2824/23
  • Proceeding №: 62022000000000144
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Voronko V.D.

Справа № 991/2824/23

Провадження 1-кс/991/2847/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_4, на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 13.03.2023 про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №62022000000000144 від 13.03.2022, подану в порядку п.7 ч.1 ст. 303 КПК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга захисника підозрюваної

ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на постанову детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 13.03.2023 про відмову в задоволенні клопотання сторони захисту № 536-к/00659/2022-7242 від 01.02.2023 у кримінальному провадженні № 62022000000000144 від 13.03.2022.

У скарзі захисник просить скасувати постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 13.03.2023, якою відмовлено у задоволенні клопотання захисника від 01.02.2023 про допит свідків та зобов`язати детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 провести за участі підозрюваної ОСОБА_4 та її захисника допити в якості свідків співробітників Міністерства економіки України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Скарга обґрунтована тим, що у кримінальному провадженні №62022000000000144 від 13.03.2022 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України.

01.02.2023 в рамках даного провадження захисником ОСОБА_4 подано клопотання № 536-к/00659/2022-7242 від 01.02.2023 про проведення за участі підозрюваної ОСОБА_4 та її захисника допитів в якості свідків співробітників Міністерства економіки України ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з приводу їх функціональних обов`язків на займаних посадах помічників Державного секретаря та начальника юридичного відділу Міністерства, виконуваної роботи, робочого місця, порядку отримання документів на підпис Державного секретаря Міністерства та їх повернення після опрацювання, інших питань, що стосуються фактичних обставин кримінального правопорушення та підлягають доказуванню.

03.02.2023 постановою детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 у задоволенні вищезазначеного клопотання відмовлено.

28.02.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/1763/23 вищезазначене рішення детектива скасовано та зобов`язано останнього повторно розглянути клопотання №536-к/00659/2022-7242 від 01.02.2023 про проведення за участі підозрюваної ОСОБА_4 та її захисника допитів в якості свідків співробітників Міністерства економіки України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

13.03.2023 постановою детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 повторно відмовлено у задоволенні вищевказаного клопотання. Постановляючи таке рішення детектив виходив з того, що підстави допитувати зазначених осіб в якості свідків саме за участі підозрюваної ОСОБА_4 та її захисника - відсутні. Такий висновок ґрунтується на тому, що ОСОБА_4 у Міністерстві економіки України займала керівну посаду, знайома зі свідками, а допит цих осіб без її участі дозволить отримати від них більш об`єктивні свідчення. До того ж детектив вважав, що в разі прийняття участі у таких слідчих діях, сторона захисту отримає доступ до відомостей, ознайомлення і обізнаність з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню, однак детектив не вказав з приводу чого такі відомості можуть стосуватися. При цьому, детектив зазначив, що саме з цієї підстави допит ОСОБА_6 був проведений без участі підозрюваної ОСОБА_4 та її захисника.

Однак захисник не погоджується з такими висновками детектива.

Захисником зазначено, що всупереч обставинам, зазначеним в повідомленні про підозру ОСОБА_4, у Міністерстві економіки України сформовано практику, що обов`язок перевірки правильності та достовірності оформлення документів (зокрема надходження та реєстрування документів, їх опрацювання та погодження у профільних департаментах Міністерства), наданих на підпис Державному секретарю та начальнику юридичного департаменту, покладений на їх помічників ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які на підставі розпорядження керівництва Міністерством, у зв`язку з введенням воєнного стану, не були присутніми на робочому місці 07.06.2022 року під час отримання та підписання відповідних документів ОСОБА_4 .

З метою з`ясування та підтвердження вищенаведених обставин, стороною захисту направлено адвокатський запит від 19.12.2022 року вих.№536-к/00659/2022-1230/7136 до Міністерства економіки України. У вказаному адвокатському запиті сторона захисту просила надати наступну інформацію:

1.На яких посадах в Міністерстві економіки України працювали ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у період з 30.05.2022 року по 10.06.2022 року включно та які функціональні/службові обов`язки вони виконували у цей час;

2.Де знаходилися робочі місця ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у період з 30.05.2022 року по 10.06.2022 року включно;

3.Чи здійснювали опрацювання документів (в режимі дистанційної роботи) підписання яких інкриміновано ОСОБА_4 як дії через змову та спільний умисел із ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та іншими на даний час невстановленими особами направлений на розтрату грошових коштів ДП «Укрпатент» в особливо великих розмірах на користь БО «Подих милосердя», шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Натомість, Державним секретарем Міністерства економіки України ОСОБА_11 безпідставно відмовлено у наданні відповіді на вищевказаний адвокатський запит, чим протиправно обмежено право на захист.

Однак, як зауважила захисник, вищенаведена позиція сторони захисту може бути перевірена шляхом проведення допитів в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, за участі підозрюваної ОСОБА_4 та її захисника. Отримані у такий спосіб відомості необхідні для забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розслідування кримінального провадження.

Так, з урахуванням об`єктивної різниці в цілях і функціях сторін обвинувачення і захисту, предмет допиту одного і того ж свідка, обсяг повідомленої ним інформації, об`єктивно може відрізнятися в залежності від того, яка із сторін виступає ініціатором цієї слідчої дії, і на отримання відомостей про які обставини вона спрямована.

Однак в даному провадженні в сторони захисту обґрунтовані сумніви щодо здійснення всебічного, повного і неупередженого встановлення обставин справи, що зумовило подання клопотання про допит за участю ОСОБА_4 та її захисників, насамперед для реалізації можливостей задати питання, які можуть висвітлити обставини підписання ОСОБА_4 . Наказу від 07.06.2022 року.

Натомість детектив у мотивувальній частині оскаржуваної постанови зазначив лише про проведений без участі сторони захисту допит ОСОБА_6, однак не вказав жодних обставин, що стосуються проведення допиту іншого свідка - ОСОБА_7 . Незважаючи на це, детектив у резолютивній частині постанови безпідставно зазначив саме про повну відмову в задоволенні клопотання.

Вищенаведена обставина, на думку захисника, є окремою, самостійною та достатньою підставою для скасування постанови детектива. Отже, на переконання сторони захисту постанова детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 13.03.2023 є незаконною та невмотивованою, дії детектива не направлені на всебічне встановлення об`єктивної істини у справі.

Тож на думку сторони захисту проведений допит цього та інших свідків є упередженим та направлений на те, щоб мати в подальшому формальну підставу відмовити в проведенні допитів за участі сторони захисту з метою позбавити останню права ставити запитання, яке спрямоване на збір доказів, а відтак обмежити ОСОБА_4 в праві на захист, що є грубим порушенням.

За наведеного, захисник вважала постанову слідчого протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки порушує процесуальні права іншої сторони та загальні засади кримінального провадження.

У запереченнях на скаргу захисника, детектив НАБУ ОСОБА_5 зазначив, що 13.03.2023 детективом винесено постанову, якою повторно відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту. З огляду на доводи сторони захисту, викладені у скарзі на постанову від 13.03.2023 про відмову в задоволенні клопотання, детектив вважав за необхідне зазначити наступне.

Згідно з показаннями підозрюваної ОСОБА_4 вона, виконуючи повноваження державного секретаря Міністерства економіки України, опрацьовувала документи, надані їй через приймальню співробітниками профільного департаменту міністерства. Серед цих документів також був і фінансовий план ДП «Укрпатент» на 2022 рік (змінений) та долучені до нього матеріали, зокрема, проект наказу Мінекономіки про надання дозволу на вчинення значного господарського правочину. Нібито впевнившись у наявності відповідного аркушу погоджень (віз) службових осіб заінтересованих структурних підрозділів Міністерства, вона затвердила вказаний фінансовий план і підписала зазначений проект наказу.

У клопотанні від 01.02.2023 № 536-к/00659/2022-7242 про проведення слідчих дій сторона захисту зазначає, що з урахуванням сформованої у Мінекономіки практики обов`язок перевірки правильності та достовірності оформлення документів (зокрема, надходження та реєстрація документів, їх опрацювання та погодження у профільних департаментах міністерства), наданих на підпис державному секретарю та начальнику юридичного департаменту, покладений на їх помічників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

У своєму клопотанні сторона захисту просила допитати зазначених осіб у присутності підозрюваної ОСОБА_4 та її захисника. При цьому у клопотанні відсутнє обґрунтування, чому зазначені слідчі дії необхідно провести саме за участі підозрюваної ОСОБА_4 .

Детектив зауважив, що на даний момент і ОСОБА_6, і ОСОБА_7 допитані в якості свідків. Окрім того, в ході досудового розслідування (у тому числі з метою перевірки показань підозрюваної ОСОБА_4 ) у якості свідків допитані вже 15 співробітників Міністерства економіки України. На даний час жоден свідок не підтвердив показання ОСОБА_4 . Інші докази, отримані у кримінальному провадженні, також вказують на те, що версія подій, викладена ОСОБА_4, спрямована не на встановлена об`єктивної істини у кримінальному провадженні, а на спробу останньої уникнути відповідальності за вчинені кримінально-карані дії.

Тож при прийнятті рішення про відмову у задоволенні зазначеного клопотання сторони захисту детектив виходив з того, що ОСОБА_4 у Міністерстві економіки України займала керівну посаду, знайома зі свідками, тому допит цих осіб без її участі дозволить отримати від них більш об`єктивні свідчення. До того ж, у разі прийняття участі у таких слідчих діях, сторона захисту може отримати доступ до відомостей, ознайомлення з якими на окремій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Саме тому допити ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були проведені без участі підозрюваної ОСОБА_4 .

Зважаючи на те, що доводи сторони захисту про необхідність допиту свідків у присутності підозрюваної та її захисника нічим не обґрунтовані, слідчі дії вже проведені, за наведених обставин детектив просив відмовити у задоволенні скарги захисника У. Красовської на постанову від 13.03.2023 про відмову в задоволенні клопотання від 01.02.2023 № 536-к/00659/2022-7242.

Розгляд скарги призначений на 06.04.2023.

У судове засідання учасники не з`явились, повідомлені про розгляд належним чином.

06.04.2023 від захисника ОСОБА_3 до суду надійшла заява, в якій вона просила розгляд провести за її відсутності, скаргу підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.

Положеннями ч.3 ст.306 КПК України встановлено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

За наведеного слідчий суддя визнав за можливе здійснювати розгляд скарги за відсутності детектива, з врахуванням поданих ним заперечень та за відсутності заявника скарги - адвоката ОСОБА_3, з огляду на подану нею відповідну заяву.

Дослідивши матеріали скарги та заперечення детектива, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 КПК України - параграф 1, статті 303-308.

Так, п.7 ч.1 ст.303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування визначений ст. 306 КПК України. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України, з урахуванням відповідних положень глави 26 цього Кодексу. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч. 2 ст. 307 КПК України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000144 від 13.03.2022, зокрема за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Як свідчать матеріали скарги, в рамках даного кримінального провадження захисник ОСОБА_12 звернувся до детективів НАБУ із клопотанням № 536-к/00659/2022-7242 від 01.02.2023 про проведення за участі підозрюваної ОСОБА_4 та її захисника допитів в якості свідків співробітників Міністерства економіки України ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з приводу їх функціональних обов`язків на займаних посадах помічників Державного секретаря та начальника юридичного відділу Міністерства, виконуваної роботи, робочого місця, порядку отримання документів на підпис Державного секретаря Міністерства та їх повернення після опрацювання, інших питань, що стосуються фактичних обставин кримінального правопорушення та підлягають доказуванню.

03.02.2023 постановою детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 у задоволенні вищезазначеного клопотання відмовлено.

28.02.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/1763/23 вищезазначене рішення детектива скасовано та зобов`язано останнього повторно розглянути клопотання №536-к/00659/2022-7242 від 01.02.2023 про проведення за участі підозрюваної ОСОБА_4 та її захисника допитів в якості свідків співробітників Міністерства економіки України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

13.03.2023 постановою детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 повторно відмовлено у задоволенні вищевказаного клопотання.

Відмовляючи в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_12, детективом в постанові від 13.03.2023 зазначено, що відсутні підстави для проведення допиту зазначених осіб, в якості свідків саме за участі підозрюваної ОСОБА_4 та її захисника, оскільки ОСОБА_4 в Міністерстві економіки України займала керівну посаду, знайома зі свідками, тому допит цих осіб без її участі дозволить отримати від них більш об`єктивні свідчення. Окрім того, у разі проведення таких слідчих дій, сторона захисту отримає доступ до відомостей, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. У зв`язку з чим допит ОСОБА_6 був проведений без участі підозрюваної та її захисника.

Поряд з цим, як вбачається із заперечень детектива, поданих до суду, на даний момент і ОСОБА_6 і ОСОБА_7 допитані в якості свідків. На підтвердження до матеріалів додано копію протоколу допиту.

В той же час детективом зауважено, що у ході досудового розслідування, у тому числі з метою перевірки показань підозрюваної ОСОБА_4 у якості свідків допитані вже 15 співробітників Міністерства економіки України. На даний час жоден свідок не підтвердив показання ОСОБА_4 .

Відповідно до положень ч.3 ст. 93 КПК України сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.

Сторона захисту має рівні зі стороною обвинувачення права та можливості у збиранні доказів, та у прийнятті рішення щодо необхідності проведення тих чи інших слідчих дій сторона захисту має право користуватися підставами для проведення слідчих дій, які передбачені ч. 2 ст. 223 КПК України, тобто достатність відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети, а не на безумовність її результатів. Встановлення правил, за яких сторона захисту може заявляти клопотання про проведення слідчих дій лише за умови доведення беззаперечної можливості досягнення конкретних результатів, є неприпустимим обмеженням права на захист.

Зі змісту ч.6 ст.223 КПК України вбачається, що слідча (розшукова) дія може здійснюватися за клопотанням сторони захисту і проводиться з участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника. Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу. Одним із видів слідчих дій є допит (ст.224 КПК України).

Слід зауважити, що сторона захисту має рівні зі стороною обвинувачення права та можливості у збиранні доказів, сторона захисту має право користуватися підставами для проведення слідчих дій, які передбачені ч.2 ст.223 КПК України, тобто достатність відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети, а не на безумовність її результатів. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України (ч.1 ст.26 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що згідно повідомлення про підозру ОСОБА_13 органом досудового розслідування підозрюється у пособництві в розтраті чужого майна, яке перебувало у відданні службової особи, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України.

За версією органу досудового розслідування у період часу з травня по 15.06.2022, генеральний директор державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» ОСОБА_8, діючи з прямим умислом на розтрату грошових коштів підприємства, які перебували у його віданні, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, всупереч державним інтересам у вигляді ефективного використання державного майна і отримання прибутку від діяльності Підприємства, шляхом зловживання своїм службовим становищем, з корисливим мотивом та метою, у співучасті з виконувачем обов`язків державного секретаря Міністерства економіки України ОСОБА_4, головним бухгалтером бухгалтерської служби ДП «Укрпатент» ОСОБА_9, головою правління благодійної організації «Подих милосердя» ОСОБА_10 та іншими невстановленими особами, вчинив розтрату грошових коштів ДП «Укрпатент» на суму 250 991 939,68 грн на користь благодійної організації «Подих милосердя» в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах.

Водночас згідно клопотання від 01.02.2023 (вих.№ № 536-к/00659/2022-7242), сторона захисту виявила бажання допитати за участі підозрюваної ОСОБА_4 та її захисника в якості свідків співробітників Міністерства економіки України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з приводу їх функціональних обов`язків на займаних посадах помічників Державного секретаря та начальника юридичного відділу Міністерства, виконуваної роботи, робочого місця, порядку отримання документів на підпис Державного секретаря Міністерства та їх повернення після опрацювання, інших питань, що стосуються фактичних обставин кримінального правопорушення та підлягають доказуванню.

Як зазначив детектив, вказані особи вже допитані в рамках даного кримінального провадження. В той же час, зазначив, що відсутні підстави для проведення допиту зазначених осіб в якості свідків саме за участі підозрюваної ОСОБА_4 та її захисника, оскільки ОСОБА_4 в Міністерстві економіки України займала керівну посаду, знайома зі свідками, тому допит цих осіб без її участі дозволить отримати від них більш об`єктивні свідчення. Окрім того у разі проведення таких слідчих дій, сторона захисту отримає доступ до відомостей, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. У зв`язку з чим допит ОСОБА_6 був проведений без участі підозрюваної та її захисника.

Сторона захисту вважає такі твердження детектива безпідставними та просить зобов`язати детектива провести допит вказаних осіб за участі підозрюваної та її захисника.

Необхідність допиту обґрунтована тим, що у Міністерстві економіки України сформовано практику, що обов`язок перевірки правильності та достовірності оформлення документів (зокрема надходження та реєстрування документів, їх опрацювання та погодження у профільних департаментах Міністерства), наданих на підпис Державному секретарю та начальнику юридичного департаменту, покладений на їх помічників ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які на підставі розпорядження керівництва Міністерством, у зв`язку з введенням воєнного стану, не були присутніми на робочому місці 07.06.2022 року під час отримання та підписання відповідних документів ОСОБА_4 .

Варте уваги те, що допит свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в рамках кримінального провадження вже проведено та відповідно в них з`ясовані питання, що стосуються обставин, які досліджуються в рамках даного кримінального провадження.

В той же час сторона захисту наголошує на проведенні допиту саме за участі підозрюваної та її захисника, наголошуючи на тому, що дії детектива не направлені на всебічне встановлення об`єктивної істини у справі. Тож на думку сторони захисту проведений допит цього та інших свідків є упередженим та направлений на те, щоб мати в подальшому формальну підставу відмовити в проведенні допитів за участі сторони захисту.

Проте такі твердження не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Водночас захистом не наведено обґрунтованих доводів на підтвердження необхідності проведення допитів вказаних свідків саме за участі підозрюваної та її захисника. В той час як питання щодо обставин погодження та візування наказу від 07.06.2022, які відповідно цікавлять сторону захисту, були з`ясовані у вказаних свідків.

Поряд з цим не може залишатися поза увагою те, що ОСОБА_4 у Міністерстві економіки України займала керівну посаду, знає свідків особисто, які ймовірно перебували в її підпорядкуванні, що може вплинути на об`єктивність та повноту їх свідчень, тож такі твердження детектива не є вочевидь необґрунтованими.

Відповідно до вимог ч.9 ст.224 КПК України допускається проведення повторного допиту. Так, слідчий, прокурор має право провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з`ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях.

Проте проведення такого допиту є доцільним у разі потреби усунути протиріччя щодо наданих свідком відомостей про вчинення кримінального правопорушення, що є необхідним для забезпечення повного, всебічного та неупередженого розслідування, з метою виконання завдань кримінального провадження.

Натомість на даний час наявність таких суперечностей, що є підставою для проведення повторного допиту не встановлена.

В той же час, важливим є дотримання процесуальної самостійності слідчого, встановленої ч.5 ст.40 КПК України. Так, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

У відповідності до положень ст. 221 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.

Згідно з ч.1 ст.222 КПК України, відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Поряд з цим слід також зазначити, що кримінальне процесуальне законодавство не покладає на детектива обов`язку проводити усі слідчі (розшукові) дії, які ініціює сторона захисту, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути неможливими, недоцільними, передчасними або ж перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.

Слідчий суддя також критично оцінює доводи захисника, що детектив відмовляючи у проведенні ініційованих стороною захисту слідчих (розшукових) дій, порушує право ОСОБА_4 на захист, оскільки, відповідно до п.7 ч.1 ст.20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат під час здійснення адвокатської діяльності має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, опитувати осіб за їх згодою.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги належить відмовити.

Керуючись статтями 7, 9, 220, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_4, на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 13.03.2023, якою відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту від 01.02.2023 про допит свідків у кримінальному провадженні№62022000000000144 від 13.03.2022, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1