Document No. 110126875

Справа № 991/1231/19

Провадження 1-кп/991/1/20

УХВАЛА

04 квітня 2023 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,

захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції власними технічними засобами),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві в залі судових засідань клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2017 за № 52017000000000353, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Суть питання.

У ході судового розгляду зазначеного кримінального провадження від захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 надійшло клопотання про закриття цього кримінального провадження.

Захисник зазначив, що 31 травня 2017 року затверджено обвинувальний акт в цьому кримінальному провадженні, який разом з Угодою про визнання винуватості було скеровано до Солом`янського районного суду м. Києва. 17 листопада 2017 року Солом`янський районний суд м. Києва відмовив у затверджені Угоди та повернув обвинувальний акт прокурору для продовження досудового розслідування. Таким чином, у зв`язку з поверненням обвинувального акта та незатвердженням Угоди про визнання винуватості строк досудового розслідування автоматично продовжив свій перебіг, оскільки судовий розгляд не розпочався.

У подальшому попри те, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчився 21 квітня 2018 року, 11 жовтня 2019 року прокурор затвердив новий обвинувальний акт та скерував його до Вищого антикорупційного суду. У зв`язку з направленням нового обвинувального акта поза межами строку досудового розслідування підлягає застосуванню п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), тому суд має закрити кримінальне провадження.

На його переконання, застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України лише до кримінальних проваджень, зареєстрованих у Єдиному реєстрі досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після 15.03.2018, тобто після набрання чинності Законом № 2147-VIII, суперечить загальним засадам кримінального провадження, а саме принципу законності та положенням ст. 5 КПК України щодо дії цього Кодексу у часі.

2. Позиції учасників судового провадження.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_9 клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити, додавши, що його позиція підтверджується судовою практикою Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду.

Захисник ОСОБА_8 підтримала клопотання захисника про закриття кримінального провадження. Вважала, що документ, складений поза межами строку досудового розслідування, є нікчемним, тому обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні не тягне за собою набуття ОСОБА_6 та ОСОБА_7 правового статусу обвинувачених. Зазначала, що практика обчислення строків досудового розслідування не є усталеною. Звертала увагу, що 31.05.2017 було затверджено обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні, який було направлено разом з Угодою про визнання винуватості до суду, проте суд відмовив у затверджені Угоди про визнання винуватості, та направив обвинувальний акт прокурору для проведення подальшого досудового розслідування.

Вказувала, що Верховний Суд в постанові від 07.12.2022 у справі № 681/1033/20 дійшов висновку, що повернення обвинувального акта прокурору не передбачає поновлення закінченого строку досудового розслідування і таким чином забороняє стороні обвинувачення проводити слідчі дії в такому кримінальному провадженні. Однак, з урахуванням позиції Верховного Суду з цього питання, захисник звернула увагу, що у кримінальному провадженні № 52017000000000353 від 26.05.2017 після повернення обвинувального акта та Угоди про визнання винуватості проводились слідчі дії, а тому орган досудового розслідування повинен був поновити строк досудового розслідування для продовження проведення слідчих дій.

Обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_7 підтримали своїх захисників.

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні заявив про те, що це клопотання стороною захисту заявлено передчасно через те, що жоден доказ новим складом суду ще не досліджувався, а тому заперечив проти нього. Пояснював, що положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України застосовуються лише до проваджень, внесених до ЄРДР після набуття Законом № 2147-VIII чинності, тоді як відомості щодо кримінальних правопорушень, які інкриміновані у кримінальному провадженні № 52017000000000353 від 26.05.2017, були зареєстровані до набуття чинності п.10. ч.1 ст. 284 КПК України.

3. Мотивація суду.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов висновку, що клопотання захисника ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження № 52017000000000353 від 26.05.2017 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Захисник просить суд закрити кримінальне провадження № 52017000000000353 з підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з складанням та направленням обвинувального акта поза межами строків досудового розслідування. Тож, розглядаючи це клопотання, суд має з`ясувати, чи підлягають застосуванню наведені захисником норми у цій справі. Лише у випадку ствердної відповіді на це питання, суд має перевірити доводи захисника щодо закінчення строку досудового розслідування після повідомлення його підзахисному про підозру.

Під час розгляду клопотання захисника ОСОБА_9 судом проаналізовано наявні матеріали кримінального провадження та встановлено такі факти та обставини:

-23 червня 2015 року Генеральною прокуратурою України внесені відомості ЄРДР за № 42015000000001259 щодо розкрадання державних коштів протягом 2014-2015 років службовими особами ДП «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» під час проведення закупівель товарів, робіт та послуг з попередньою кваліфікацією за ч.5 ст.191 КК України;

-03 січня 2017 року з цього кримінального провадження були виділені матеріали досудового розслідування, що внесені до ЄРДР за № 5201700000000001 за ч. 5 ст. 191 КК України та за № 5201700000000002 за ч. 1 ст. 209КК України, які постановою прокурора від цієї ж дати об`єднані в одне провадження, якому присвоєно № 5201700000000001;

-у кримінальному провадженні № 5201700000000001 від 03.01.2017 ОСОБА_7 11 квітня 2017 року повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 364 КК України, а ОСОБА_6 21 квітня 2017 року повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України;

-26 травня 2017 року з матеріалів кримінального провадження № 5201700000000001 від 03.01.2017 виділено в окреме провадження матеріали щодо вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, та ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у зв`язку з досягненням згоди на укладення угоди про визнання винуватості. Виділені матеріали були зареєстровані двома окремими номерами проваджень - № 52017000000000353 від 26.05.2017 за ч. 5 ст. 191 КК України та № 52017000000000354 від 26.05.2017 за ч. 2 ст. 364 КК України;

-цього ж дня, 26 травня 2017 року ці два провадження постановою прокурора були об`єднані в одне кримінальне провадження, якому присвоєний номер № 52017000000000353.

Отже, судовий розгляд проводиться стосовно кримінального провадження № 52017000000000353 від 26.05.2017, матеріали з якого були виділені ще з первинного провадження № 42015000000001259 від 23.06.2015. Таким чином, суд встановив, що датою внесення відомостей до ЄРДР відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування є 23 червня 2015 року, а датою реєстрації виділених матеріалів досудового розслідування є 26 травня 2017 року.

Тож відомості про усі кримінальні правопорушення у цій справі були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань ще до 16.03.2018, тому умови для застосування пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України відсутні, з огляду на застереження, що положення цього пункту застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне провадження внесені до ЄРДР після 16.03.2018.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.

Проаналізувавши хронологію запровадження та зміни норм, закріплених у п. 10 ч. 1 ст. 284, п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд дійшов висновку, що КПК України не віднесено до повноважень суду вирішення питання щодо закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК в цьому кримінальному провадженні, оскільки відомості про нього внесено до ЄРДР до 16 березня 2018 року, тобто до набуття відповідних змін в КПК України.

До таких висновків суд доходить з огляду на таке.

За п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Вищенаведена норма запроваджена Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII (далі також - Закон № 2147-VIII), який набрав чинності з 15.12.2017. Разом з тим, у пункті 4 § 2 розділу 4 цього Закону визначалось, що деякі норми (зокрема і такі норми пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України та статей 217, 219, 294 КПК України), які вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом (тобто з 16.03.2018), не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін. Тож застосування відповідної редакції КПК України безпосередньо залежить від того, коли саме відомості у цій справі були внесені до ЄРДР.

Стаття 58 Конституції України визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

При прийнятті Закону України № 2147- VIII від 03.10.2017 законодавець в Розділі 4 Прикінцевих положень та в Розділі 6 Прикінцевих положень визначив порядок застосування змін до КПК України окремо для справ, відомості про кримінальне правопорушення в яких були внесені до ЄРДР до введення в дію цих змін, та окремо для справ, відомості про які були внесені до ЄРДР після введення їх в дію.

Щодо твердження сторони захисту про поширення положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України на всі без обмеження кримінальні провадження, незалежно від часу їх реєстрації в ЄРДР, суд зазначає таке.

За змістом ч. 2 ст. 1 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього кодексу та інших законів України.

Закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати КПК України; при здійсненні кримінального провадження не може застосовуватись закон, який суперечить КПК України (ч. 3 ст. 9 КПК України). І зміни, які вносились до ст. 284 КПК України, і застереження щодо їх застосування містяться в тексті одного Закону № 2147-VIII, який став частиною кримінально-процесуального законодавства України.

Особливістю застосування нової редакції закону є те, що він застосовується до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін. Тому з урахуванням часу набрання чинності після 15.03.2018 приписи в новій редакції мають застосуватися лише у справах, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін.

За таких обставин кримінальне провадження № 52017000000000353 від 26.05.2017 не є таким, на яке прямо поширюються окреслені законодавчі нововведення, а отже застосувати положення п. 10 ч. 2 ст. 284 КПК України до нього неможливо.

Стосовно посилання захисника на висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що викладений у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.09.2021 у справі № 711/3111/19, де вказано, що направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а, отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України, то обставини цього кримінального провадження є відмінними від того, яке було розглянуто Верховним Судом.

Правовідносини не є тотожними, оскільки висновок Верховного Суду стосувався кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 16 серпня 2018 року, тобто вже після набрання чинності Законом № 2147-VIIІ (після 16.03.2018). Тож викладені в постанові Верховного Суду висновки не підлягають застосуванню у цьому кримінальному провадженні.

Оскільки у жодному разі суд не може застосувати положення п. 10 ч. 2 ст. 284 КПК України щодо закриття кримінального провадження, суд не вбачає за доцільне аналізувати доводи захисника стосовно того, чи строк досудового розслідування сплив і чи дійсно обвинувальний акт був направлений до суду поза його межами.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що підстави для закриття кримінального провадження № 52017000000000353 від 26.05.2017, передбачені у п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 284, 369, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2017 за № 52017000000000353, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали складено 10.04.2023.

Головуюча суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3