- Presiding judge (HACC): Sikora K.O.
Справа № 991/2397/23
Провадження № 1-кс/991/2423/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
особи, яка подала скаргу, адвоката ОСОБА_3,
підозрюваного ОСОБА_4,
особи, бездіяльність якої оскаржується детектива ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 жовтня 2022 року за № 52022000000000298,
В С Т А Н О В И ЛА :
І. Суть скарги та заперечень детектива
1.1. 20 березня 2023 року до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена скарга, у якій захисник просив скасувати постанову про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту від 09 березня 2023 року та зобов`язати уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) провести за його участю наступні слідчі дії:
- допитати як свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_5, ОСОБА_29, ОСОБА_30, а також розсекретити відомості щодо свідка ОСОБА_7 ;
- здійснити тимчасовий доступ до матеріалів кримінальних проваджень: № 52022000000000156, № 52021000000000281, № 42020000000000646, № 42018000000001719, № 12020100060000087, судової кримінальної справи № 752/14314/19, а також їх огляд, за наслідками якого допитати як свідків прокурорів ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35 та детективів НАБУ, які розслідували кримінальне провадження № 42020000000000646;
- провести комплексну комп`ютерно-технічну та фоноскопічну експертизу.
Скарга обґрунтована тим, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 06 жовтня 2022 року за № 52022000000000298, за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_36 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України.
За твердженням захисника, ОСОБА_6 у період з 26 травня до 17 вересня 2021 року тричі підбурював різних осіб до надання неправомірної вигоди, що є ознакою провокації злочину з боку працівників правоохоронних органів. Попри це допит ОСОБА_6 стороною обвинувачення взагалі не здійснювався.
Необхідність допиту свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 захисник обґрунтував необхідністю доведення стороною захисту обставин провокації підкупу та перевірки законності реєстрації первинного кримінального провадження.
Показання свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 мають значення, на думку адвоката, в контексті оцінки правдивості показань ОСОБА_6
ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_15, ОСОБА_21, ОСОБА_27 не допитувалися на предмет їх контактування з ОСОБА_4 та ОСОБА_37, хоча виключно вони є суб`єктами одержання неправомірної вигоди, замах на пособництво до якого інкриміновано підозрюваним.
Необхідність допиту прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора та детективів НАБУ захисник обґрунтував необхідністю перевірки заяви сторони захисту про провокацію підкупу.
Отримання тимчасового доступу до речей і документів, на думку адвоката, обумовлене потенційними доводами детектива про відсутність можливості проведення огляду кримінальних проваджень без відповідного дозволу слідчого судді.
Як зазначив адвокат ОСОБА_3, він скерував на адресу НАБУ клопотання про проведення зазначених слідчих дій, яке отримано бюро 07 березня 2023 року. Постановою від 09 березня 2023 року у задоволенні клопотання було відмовлено.
1.2. 27 березня 2023 року слідчому судді надійшли письмові заперечення детектива ОСОБА_5, у яких вона послалася на безпідставність віднесення її рішення про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 до бездіяльності, яка підлягає оскарженню у порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Детектив наголосила на тому, що тимчасовий доступ до матеріалів кримінальних проваджень № 52022000000000156, № 12020100060000087 було здійснено у обсязі, необхідному для досягнення його мети, та повідомила, що кримінальні провадження № 42020000000000646, № 42018000000001719 та судова кримінальна справа №752/14314/19 жодним чином не пов`язані з обставинами вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 та ОСОБА_38 .
Детектив зауважив, що адвокат ОСОБА_3 не довів, яке значення для кримінального провадження мають показання ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_15, ОСОБА_27, оскільки ці особи не мають стосунку до обставин кримінального правопорушення, а підозрювані у своїх допитах не згадували їх.
Детективом було відмовлено у допиті прокурорів та слідчих у кримінальному провадженні № 12020100060000087 з огляду на те, що ухвалою слідчого судді підозрюваним заборонено спілкуватися з ними. Водночас, допити цих осіб здійснено, а свідків ОСОБА_25, ОСОБА_39, ОСОБА_18 викликано для допиту на 27 березня 2023 року.
На думку детектива, обставини вимагання неправомірної вигоди через ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у ОСОБА_6, з приводу яких сторона захисту має намір допитати останнього, не є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000298.
Допит детективів, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, суперечить меті цієї слідчої дії, адже ці особи належать до сторони обвинувачення і не відповідають законодавчому визначенню свідків.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Адвокат ОСОБА_3 підтримав скаргу із зазначених у ній мотивів та конкретизував свої доводи, зокрема, повідомив:
- ОСОБА_6 не допитаний у межах цього кримінального провадження, попри те, що його показання мають ключове значення для встановлення обставин, наведених у повідомленні про підозру;
- ОСОБА_25 є легендованою особою та використовується детективами НАБУ як професійний агент, про що свідчать неодноразові випадки його участі у кримінальних провадженнях. Факт неодноразового залучення особи до документування злочину у практиці Верховного Суду розглядається як ознака провокації злочину. У випадку надходження заяви про провокацію злочину від сторони захисту обов`язок її спростування покладається на сторону обвинувачення;
- необхідність допиту ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обумовлена намаганням довести, що ОСОБА_6 тричі пропонував неправомірну вигоду та одночасно вів перемовини з 2 посередниками;
- показання ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які є обвинуваченими у іншому кримінальному провадженні, мають значення в контексті з`ясування співвідношення обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого вони підозрюються, з кримінальним правопорушенням, яке розслідується у цьому кримінальному провадженні;
- допит слідчих та прокурорів, до сфери компетенції яких належало здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, фігурантом якого був ОСОБА_6, та які могли бути суб`єктами одержання неправомірної вигоди, має важливе значення в контексті доказування відсутності фактів їх спілкування з ОСОБА_4 та, відповідно, відсутності події злочину;
- допит детективів та прокурорів, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, необхідний для з`ясування обставин реєстрації повідомлення про вчинення кримінального правопорушення та усунення суперечностей у протоколі НСРД;
- здійснення тимчасового доступу до матеріалів інших кримінальних проваджень та їх огляд може мати значення для з`ясування порядку їх реєстрації та правомірності використання доказів, отриманих у межах інших кримінальних проваджень;
- оцінка достовірності аудіозаписів розмов може бути здійснена лише з урахуванням висновку експерта, наданого за результатом дослідження наявності ознак фальсифікації цих записів.
2.2. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав скаргу адвоката ОСОБА_3 та додав, що 04 вересня 2021 року до нього прийшов ОСОБА_6 та повідомив, що має проблему, у швидкому вирішенні якої він зацікавлений. Після спілкування 06 та 09 вересня 2021 року ОСОБА_4 повідомив колезі - ОСОБА_40, що не має бажання продовжувати спілкування з ОСОБА_6 та виходить з процесу, а у 2022 році дізнався про повідомлення йому підозри.
2.3. Детектив ОСОБА_5 заперечила проти задоволення скарги та з приводу наведених у клопотанні та скарзі слідчих дій, на проведенні яких наполягав адвокат ОСОБА_3, зазначила:
- ОСОБА_6 був уперше допитаний 10 вересня 2021 року, оригінал протоколу його допиту було вилучено в межах здійснення тимчасового доступу до речей і документів з іншого кримінального провадження та долучено до матеріалів справи. У зв`язку з його перебуванням за межами України, було здійснено його опитування з використанням засобів відеофіксації. Обставини, з приводу яких захисник просив допитати ОСОБА_6, не стосуються обставин, які розслідуються у межах цього кримінального провадження, а тому наразі підстави для його допиту відсутні;
- події, учасниками яких є ОСОБА_8 та ОСОБА_7, починаються з 20-х чисел вересня 2021 року, тобто не стосуються подій, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні та які завершилися 17 вересня 2021 року. Ці події мають різний склад учасників спілкування та жодним чином вони не пов`язані. Захисник не надав доказів існування зв`язку між цими фактичними обставинами;
- вже здійснено допити ОСОБА_18, ОСОБА_25, ОСОБА_24, ОСОБА_23, ОСОБА_22, ОСОБА_26, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_16, тобто осіб, на допиті яких наполягала сторона захисту. За наслідком допиту цих осіб, на думку сторони обвинувачення, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_21 може повідомити обставини, які мають значення для досудового розслідування, а тому здійснення його допиту визнано недоцільним;
- детективи, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, та процесуальні керівники належать до сторони обвинувачення, не були очевидцями обставин кримінального правопорушення, а отже, не є свідками в розумінні кримінального процесуального закону. Протокол НСРД, на який звертав увагу адвокат ОСОБА_3, не містить жодних суперечностей, адже містить відомості про порядок та спосіб здійснення фіксації;
- тимчасовий доступ до речей і документів є заходом забезпечення кримінального провадження, а не слідчою дією, а огляд може бути лише наслідком його застосування. Проте, сторона обвинувачення вже здійснила тимчасовий доступ до матеріалів кримінальних проваджень № 52022000000000156, № 12020100060000087. Доступ до інших зазначених у скарзі кримінальних проваджень не здійснювався, оскільки захисник не обґрунтував таку необхідність та не повідомив, яких саме обставин вони стосуються.
ІІІ. Оцінка та висновки слідчого судді
3.1. Заслухавши думку осіб, які беруть участь у судовому засіданні, дослідивши скаргу адвоката ОСОБА_3, заперечення детектива ОСОБА_5 та надані ними матеріали, слідчий суддя дійшла наступних висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування є складовою судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено право підозрюваного та його захисника на оскарження рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
3.3. Межі розгляду скарги
Детектив ОСОБА_5 надала слідчому судді постанову про призначення експертизи звукозапису від 29 березня 2023 року, якою експерту надано носії інформації (карти пам`яті) та на вирішення поставлено питання щодо дати здійснення записів, наявності фактів їх видалення, чи є записи оригіналом (копією), чи зазнавали вони зміни, чи здійснювався запис фонограм безперервно.
Поставлені детективом питання релевантні доводам адвоката ОСОБА_3 щодо оскарження постанови в частині призначення комплексної комп`ютерно-технічної та фоноскопічної експертизи. Таким чином, винесенням постанови детектив фактично задовольнив вимоги скарги, а отже, і потреба у судовому контролі за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні в цій частині перестала існувати, на чому наголосив і сам захисник у судовому засіданні.
Також детективом були надані відомості щодо допитів свідків ОСОБА_24, ОСОБА_23, ОСОБА_22, ОСОБА_26, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_25, відмова у допиті яких є предметом оскарження. В цій частині адвокат ОСОБА_3 також не наполягав на продовженні розгляду його скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 305 КПК України слідчий може самостійно скасувати рішення, передбачені пп. 1, 2, 5 і 6 ч. 1 ст. 303 КПК України, припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.
Хоча кримінальний процесуальний закон не передбачає можливості закриття провадження за скаргою на рішення, зазначене у п. 7 ч. 1 цієї статті, втім, продовження розгляду скарги у випадку, коли вимоги скаржника задоволені і фактично відпала необхідність у захисті його прав, а також покладення на детектива за наслідками розгляду скарги обов`язку, який вже виконаний ним, в умовах, коли сам скаржник не наполягає на задоволенні вимог своєї скарги, вочевидь, становило б прояв надмірного за цих обставин формалізму, порушувало б принцип диспозитивності в частині вільного використання стороною своїх прав та не відповідало б меті цього правового інституту.
Враховуючи, що слідчий суддя дійшла висновку про припинення розгляду скарги в частині зобов`язання проведення комплексної комп`ютерно-технічної та фоноскопічної експертизи, а також допиту свідків ОСОБА_24, ОСОБА_23, ОСОБА_22, ОСОБА_26, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_25, провадження з розгляду скарги в цій частині слід закрити.
3.4. Щодо допиту свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 .
Звертаючись з клопотанням до детектива, адвокат ОСОБА_3 просив здійснити повторний допит свідка ОСОБА_6 з приводу обставин вимагання у нього 500 тис. доларів США, а також обставин вимагання у нього неправомірної вигоди через ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у вересні 2021 року. Також захисник просив допитати ОСОБА_8 та ОСОБА_7 щодо обставин залучення їх ОСОБА_6 до перемовин про передачу неправомірної вигоди.
Як зазначала слідчий суддя у п. 3.2 цієї ухвали, підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети. Оцінка наявності (відсутності) підстав належить до компетенції слідчого, втім, у випадку ініціювання проведення слідчих дій іншим учасником кримінального провадження, обов`язок обґрунтування та доведення наявності таких підстав покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.
Детектив повідомив, що обставини, з приводу яких захисник просив допитати ОСОБА_6, не мають стосунку до обставин, які розслідуються у кримінальному провадженні, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не є учасниками цих подій, а підозрювані не повідомляли про них під час допиту. Зазначена позиція не спростована стороною захисту.
Кримінальний процесуальний закон не покладає на детектива обов`язок проводити усі слідчі (розшукові) дії, які ініціює сторона захисту, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути неможливими, недоцільними, передчасними або ж перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
Слідчий суддя враховує доводи сторони захисту щодо необхідності доведення її позиції про наявність провокації злочину. Водночас, засада змагальності передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими кримінальним процесуальним законом (ч. 1 ст. 22 КПК України). Звертаючись до детектива з клопотанням про проведення слідчих дій, сторона захисту має не лише декларувати свій намір, а й обґрунтувати його переконливими доводами та відповідними доказами.
Отже, враховуючи, що захисник не надав вагомих відомостей про те, що обставини, з приводу яких він просив допитати цих осіб, можуть мати важливе значення у межах розслідування цього кримінального провадження, у задоволенні скарги в частині допиту цих осіб слід відмовити.
Розгляд вимоги захисника щодо розсекречення особи ОСОБА_7, вочевидь, виходить за межі компетенції слідчого судді у цьому кримінальному провадженні, адже, як зазначає сам захисник, рішення про зміну анкетних даних свідка ухвалене у межах кримінального провадження № 52021000000000281.
З цих же підстав слідчий суддя вважає необґрунтованими доводи адвоката в частині оскарження відмови детектива у допиті ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 . Ці особи, як зазначив захисник, є обвинуваченими у іншому кримінальному провадженні, і звертаючись до детектива з клопотанням, адвокат ОСОБА_3 не обґрунтував підстави для здійснення цих слідчих дій.
3.5. Щодо допиту свідка ОСОБА_21 .
Як зазначено у повідомленні про підозру, ОСОБА_4, підбурюючи шляхом умовляння, погроз та іншим чином схиляючи ОСОБА_6 до надання неправомірної вигоди в сумі 300 000 доларів США, виконав зі своєї сторони усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця - надання неправомірної вигоди слідчим та прокурорам, зокрема, заступнику Генерального прокурора ОСОБА_21 .
Зазначена особа безпосередньо зазначена у повідомленні про підозру, а отже має безпосередній зв`язок з обставинами, які розслідуються у межах цього кримінального провадження. Посада, яку вона обіймає, стороною обвинувачення визнана кваліфікуючою ознакою кримінального правопорушення. За таких обставин, не викликає сумніву, що показання цієї особи можуть мати важливе значення для досудового розслідування.
Слідчий суддя враховує те, що сторона захисту обмежена у праві самостійно проводити допит свідків у кримінальному провадженні та, відповідно, змагальність процесу може бути забезпечена шляхом реалізації права сторони захисту ініціювати проведення такої слідчої дії стороною обвинувачення.
Слідчий суддя відхиляє доводи детектива ОСОБА_5 щодо недоцільності допиту ОСОБА_21, адже інкримінування особі дій, спрямованих на надання неправомірної вигоди особі за відсутності показань цієї особи, не відповідає засаді законності, зокрема, в частині виконання слідчим обов`язку всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч. 2 ст. 9 КПК України).
Отже, в частині відмови детектива здійснити допит ОСОБА_21 постанова детектива є незаконною та підлягає скасуванню.
Враховуючи, що зазначена слідча дія здійснюється з ініціативи сторони захисту, відповідно до положень ч. 6 ст. 223 КПК України її належить провести за участю особи, яка її ініціювала, тобто адвоката ОСОБА_3 .
3.6. Щодо допиту детективів та прокурорів у кримінальному провадженні
Стаття 65 КПК України визначає свідка як фізичну особу, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань. Коло таких обставин визначене ч. 1 ст. 91 КПК України.
Вочевидь правовий статус (сукупність прав і обов`язків) детективів та прокурорів у кримінальному провадженні не перетинається зі статусом свідка. Крім того, кримінальний процесуальний закон фактично виключає поєднання таких статусів в одній особі, позбавляючи права детектива та прокурора брати участь у кримінальному провадженні, якщо він брав участь у ньому як свідок (п. 2 ч. 1 ст. 77 КПК України). Отже, допит детектива чи прокурора як свідка під час виконання ним обов`язків у цьому ж кримінальному провадженні становив би втручання у його діяльність, що не відповідало вимогам ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України.
Викладене свідчить про безпідставність клопотання, а, відповідно, і скарги, адвоката ОСОБА_3 в цій частині.
3.7. Щодо здійснення тимчасового доступу до речей і документів та огляду
Слідчий суддя не вважає обґрунтованими вимоги захисника щодо покладення на детектива обов`язку здійснити тимчасовий доступ до матеріалів кримінальних проваджень.
По-перше, захисник не навів обґрунтованих відомостей щодо обставин, які розслідуються у зазначених ним кримінальних провадженнях, та зв`язку цих обставин з обставинами, які є предметом розслідування у цьому кримінальному провадженні.
По-друге, тимчасовий доступ до речей і документів не є слідчою дією, а належить до заходів забезпечення кримінального провадження (п. 5 ч. 1 ст. 131 КПК України), що виключає можливість оскарження відмови у його здійсненні. Як слушно зазначила детектив, огляд може бути здійснений лише за наслідком отримання тимчасового доступу до матеріалів кримінального провадження.
По-третє, відповідно до ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених кримінальним процесуальним законом.
Частина 3 ст. 93 КПК України визначає, що сторона захисту здійснює збирання доказів, зокрема, шляхом витребування та отримання від органів державної влади, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Кримінальний процесуальний закон не обмежує сторону захисту у праві самостійно звернутися до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів (ч. 1 ст. 159 КПК України).
Доказами є фактичні дані, на підставі яких можна встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження (ч. 1 ст. 84 КПК України). Ці фактичні дані можуть бути отримані з процесуальних джерел доказів, одним з яких є огляд, оскільки він є слідчою дією (ч. 2 ст. 84 КПК України). Водночас, іншим джерелом доказів є документи, копії яких не позбавлена можливості отримати сторона захисту в порядку здійснення тимчасового доступу до матеріалів кримінальних проваджень.
Отже, наведені норми кримінального процесуального закону свідчать про те, що сторона захисту має можливість скористатися процесуальними механізмами отримання доказів, що мають, на її думку, важливе значення для кримінального провадження, у тому числі за допомогою інших процесуальних джерел. Покладання такого обов`язку на сторону обвинувачення за відсутності об`єктивних перешкод та відсутності обґрунтованих доводів щодо наявності підстав для її проведення, становитиме порушення засади змагальності.
Враховуючи, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні скарги в цій частині, відсутні підстави для покладення на детектива обов`язку допитати прокурорів ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_41, оскільки ці вимоги є похідними від вимог щодо огляду матеріалів кримінального провадження № 42020000000000646 та, за змістом скарги, мають бути здійснені лише після його огляду.
3.8. Щодо підстав оскарження
Слідчий суддя вважає слушними доводи детектива про те, що посилання захисника на п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України як правову підставу для оскарження не ґрунтуються на вимогах КПК України. Зазначена норма передбачає можливість оскарження, зокрема, бездіяльності детектива, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений кримінальним процесуальним законом строк. Водночас, скарга адвоката ОСОБА_3 не містить тверджень про факт нерозгляду його клопотання, що могло б становити порушення ст. 220 КПК України та, відповідно, бути підставою для оскарження бездіяльності. Клопотання захисника було розглянуто, втім, результат його розгляду не відповідав очікуванням скаржника, що стало підставою для звернення ним зі скаргою на підставі п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, тобто з іншої правової підстави.
Отже, в цій частині доводи сторони захисту не відповідають вимогам кримінального процесуального закону, а вимога щодо визнання бездіяльності детектива ОСОБА_5 незаконною є безпідставною. До того ж, вона не релевантна переліку рішень, які може ухвалити слідчий суддя згідно з ч. 2 ст. 307 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 303, 305, 307, 372 КПК України, слідчий суддя,
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій - задовольнити частково.
2. Скасувати постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій від 09 березня 2023 року у частині відмови у проведенні допиту свідка ОСОБА_21 .
3. Зобов`язати детективів Національного антикорупційного бюро України, які входять до групи слідчих у цьому кримінальному провадженні, провести допит свідка ОСОБА_21 (працює: АДРЕСА_1 ) за участю захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 .
4. У частині вимог скарги про зобов`язання проведення комплексної комп`ютерно-технічної та фоноскопічної експертизи, допиту свідків ОСОБА_24, ОСОБА_23, ОСОБА_22, ОСОБА_26, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_25, провадження закрити.
5. У решті вимог скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1