Document No. 110189373

Справа № 991/2883/23

Провадження 1-кс/991/2908/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене з прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про продовження строку тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернігів, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25.10.2017,

установив:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання, у якому детектив просить продовжити строк тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 строком на 60 днів, визначити розмір застави у розмірі 523 205 685 грн та у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

В обґрунтування клопотання зазначає, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25.10.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України, в редакціях, чинних протягом 2015-2016 років, у випадку виникнення в суб`єкта господарювання від`ємного значення в різниці між сумами податкового зобов`язання та податкового кредиту в межах звітного періоду, у такого суб`єкта виникало право на бюджетне відшкодування такої суми на підставі його заяви та декларації про суми бюджетного відшкодування. Після подання платником відповідної заяви, працівниками податкового органу за місцем обліку такого платника проводилася камеральна перевірка достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ та, у випадку необхідності - документальна позапланова виїзна перевірка.

Контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Відповідно до п. 8 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 39 від 17.01.2011 (далі - Порядок № 39), який був чинний до 01.04.2017, Державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках.

Згідно із п. 9 Порядку № 39 на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку.

Тобто, у 2015-2016 роках бюджетне відшкодування ПДВ платнику здійснювалося органами Державного казначейства на підставі висновку місцевого податкового органу та узагальнюючої інформації центрального органу державної податкової служби у чітко визначені строки процедури бюджетного відшкодування ПДВ платникам.

Під час досудового розслідування встановлено, що протягом серпня, грудня 2015 року та січня, лютого 2016 року з Державного бюджету України на користь товариств, пов`язаних єдиним кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ОСОБА_8, а саме: ТОВ «Європа Транс Лтд», ДП ВАТ «Івано-Франківський М`ясокомбінат» «Івано-Франківські Ковбаси», ТОВ «Імперово Фудз», ПАТ «Компанія Райз», ПАФ «Жуківська», СТОВ імені Духова, ТОВ «Батуринське», СТОВ «Промінь», ТОВ «Головеньківське Плюс», ТОВ «СП «Пуків Агро», СТОВ «Калина», СПОП «Березоволуцьке», ТОВ «Егрес-Агро», ТОВ «АПФ «Левада», ТОВ «Райз-Прикарпаття», ПОСП «Перемога», СТОВ імені Щорса, ТОВ «Спецагропроект», ТОВ «Аграрний Холдинг «Авангард», АТзОВ «Свято Трипілля», ТОВ «Невгодівське», ТОВ «Великофоснянське», ТОВ «Райз-Полісся», ТОВ «Раківщинське», ПАТ «Івано-Франківський М`ясокомбінат», ТОВ «Аграрна Перспектива», ТОВ «Агро-МВ», ТОВ «Зернопром Агро», ТОВ «Зорі Прикарпаття», ТОВ «Перше Травня Комбікормовий Завод», ТОВ «Елеватор Агро» сплачено 3 244 048 800 грн, як відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_4, обіймаючи посаду Голови ДФС України, здійснював сприяння у здійсненні бюджетного відшкодування ПДВ у вказаних розмірах, в обмін на отримання від ОСОБА_8 неправомірної вигоди.

Таке сприяння полягало у наданні незаконних переваг цим платникам податків шляхом першочергового включення відомостей про них до узагальнюючих інформацій ДФС, у порівнянні з іншими платниками. Зокрема, відомості про задекларовані вказаними платниками суми бюджетного відшкодування включалися до відповідних узагальнених інформацій, натомість відповідні відомості про інших платників до таких інформацій не включалися. Така ситуація виникала, у тому числі через недотримання під час процедури бюджетного відшкодування ПДВ визначених Податковим кодексом України та підзаконними актами строків. Отже, неодноразово право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ в інших платників виникало раніше, ніж у перелічених товариств, але відшкодування їм не здійснювалося, а отже черговість такого відшкодування порушувалася.

Отримання неправомірної вигоди ОСОБА_4 здійснювалося за пособництва його радника на той час - ОСОБА_9, який з метою приховання природи отриманих коштів неправомірної вигоди, залучив компанії-нерезидентів з ознаками фіктивності, а також надав можливість ОСОБА_4 використати підконтрольне йому товариство для зарахування частини суми неправомірної вигоди.

Так, кошти ймовірної неправомірної вигоди сплачувалися шляхом перерахування з рахунків товариств-нерезидентів «ULF Trade AG» та «Avonex Limited», бенефіціарним власником яких є ОСОБА_8, через рахунки компаній з ознаками фіктивності «Ktonel Holdings Limited», «Ipson Holdings Limited», «Lazer Plus Limited», «Shellrock Sales Inc», «Sanda Commerce Llp» на рахунки товариств-нерезидентів «RN Group Limited», фактично підконтрольного ОСОБА_4, «Lamagan Ventures Limited», підконтрольного тестю ОСОБА_4 - ОСОБА_10, та «Newline Leader Ltd», підконтрольного ОСОБА_9 .

Детектив зазначає, що протягом серпня, грудня 2015 року та січня, лютого 2016 року ОСОБА_4 забезпечив здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на користь підконтрольних ОСОБА_8 товариств на загальну суму 3 244 048 800, 33 грн, за що отримав неправомірну вигоду в сумі 5 597 620 доларів США еквівалент - 123 205 440,72 грн шляхом зарахування цих коштів на рахунок підконтрольного йому «RN Group Limited» та в сумі 21 016 173, 26 Євро еквівалент - 599 518 210,27 грн шляхом зарахування цих коштів на рахунки «Lamagan Ventures Limited» та «Newline Leader ltd», що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України станом на дати зарахування таких коштів склало 722 723 650,99 грн.

17.10.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, обґрунтованість повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

31.10.2022 на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.12.2022.

У подальшому строк тримання під вартою неодноразово продовжувався, востаннє, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.02.2023 до 09.04.2023.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_4 може здійснити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, та які наразі не зменшилися.

Враховуючи наявність цих ризиків та той факт, що підозрюваний, з огляду на його матеріальне становище, має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, у тому числі за кордоном, на думку сторони обвинувачення, дає підстави вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, тому необхідним і обґрунтованим є продовження строку тримання під вартою.

Застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме: особистого зобов`язання, особистої поруки, застави чи домашнього арешту, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.

З огляду на положення ч. 4, 5 ст. 182 КПК України, враховуючи розмір доходу, отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного та членів його родини, з метою гарантування належного виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, за твердженням детектива, доцільно під час постановлення ухвали про продовження строку тримання під вартою визначити заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів мінімальної заробітної плати для працездатних осіб, а саме у розмірі 523 205 685 грн, та не є завідомо непомірним.

У разі внесення застави є необхідним та обґрунтованим покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені у абзаці першому та п. 2-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Водночас існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування у кримінальному провадженні до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою.

Так, 02.02.2023, на виконання доручення прокурора, підозрюваному ОСОБА_4 та його захисникам повідомлено про завершення досудового розслідування, а також про те, що вони мають право на доступ до матеріалів досудового розслідування. Станом на 29.03.2023 підозрюваний ОСОБА_4 письмово підтвердив факт надання доступу до матеріалів лише із 19 томами матеріалів, із загальних 179 томів, а його захисники ОСОБА_5 - з 8 томами, ОСОБА_6 - з 1 томом.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених у ньому, просив задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, просив відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 . Пояснив, що на момент поміщення ОСОБА_4 до ДУ «Київський слідчий ізолятор» останній, враховуючи перенесену операцію у 2017 році, потребував спеціалізованої медичної допомоги лікаря ендокринолога та інших профільних фахівців, зокрема, кардіологічного спектру. За результатами огляду ОСОБА_4 06.02.2023 та вивчення його медичної документації фахівці у галузі медичних знань встановили, зокрема, що стан пацієнта можна оцінити як нестабільний характер перебігу захворювання, пацієнт потребує спеціалізованої медичної допомоги в умовах багатопрофільної клінічної лікарні вищого рівня акредитації з наявністю відповідного інструментального обладнання та лабораторної бази; подальше його тримання під вартою може призвести до розвитку серйозних ускладнень артеріальної гіпертензії, що можуть спричинити інвалідізацію пацієнта або його передчасну смерть. Зазначив, що Київська медична частина відноситься до лікарняного закладу, який надає виключно первинну медичну допомогу, а надання спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги не передбачено, тому з моменту поміщення ОСОБА_4 до слідчого ізолятора, він позбавлений можливості отримувати необхідну спеціалізовану медичну допомогу, що одразу ж позначилося на стану його здоров`я. Крім того, запропонований прокурором розмір застави не відповідає обставинам кримінального провадження та суперечить вимогам чинного законодавства. Завідомо непомірний розмір застави робить тримання під вартою безальтернативним запобіжним заходом для ОСОБА_4, що підтверджується його перебуванням в слідчому ізоляторі вже понад 5 місяців. Підставою для пом`якшення застосованого запобіжного заходу також є зменшення ризиків, які взяті судом до уваги при обранні запобіжного заходу. Так, під час звернення з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 детектив вказував на існування чотирьох ризиків, з яких слідчий суддя встановив існування трьох. У подальшому, під час вирішення клопотання детектива про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя погодився із існуванням двох ризиків, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні. Належна процесуальна поведінка ОСОБА_4 під час досудового розслідування, у тому числі під час раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді застави у межах іншого кримінального провадження, а також факт завершення досудового розслідування, на думку захисника, свідчать про об`єктивне зменшення продовження існування зазначених ризиків. Забезпечити або попередити, зазначені детективом у клопотанні ризики, можна з рахунок іншого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту. Письмові заперечення долучені до матеріалів справи.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні, підтримав викладені захисником ОСОБА_5 доводи. Доповнив, що ОСОБА_4 має міцні соціальні зв`язки на території України. ОСОБА_4 покидав межі України і повертався, що свідчить про відсутність намірів переховуватися від органів досудового розслідування або суду. Станом, на дату розгляду цього клопотання, ОСОБА_4 вже п`ять років не працює в ДФС України, тому він позбавлений потенційної можливості впливати на свідків. Досудове розслідування у кримінальному провадженні завершене, докази по справі зібрані, проведені всі експертизи, допитано всіх свідків, тому наведені у клопотанні ризики не знаходять свого підтвердження. Додані до клопотання матеріали кримінального провадження не пов`язують між собою існуючі обставини та не підтверджують обґрунтованість підозри, зокрема, що ОСОБА_4 має відношення до товариств, яким відшкодовувалося ПДВ, особисто приймав участь у протиправних діях, домовлявся про будь-які незаконні дії. До клопотання додані протоколи огляду документів, як докази обґрунтованості підозри ОСОБА_4, однак не додані джерела таких доказів. Письмові заперечення долучені до матеріалів справи.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував. Пояснив, що прокурор не довів, що обставини, зазначені у ч. 3 ст. 199 КПК України, виправдовують продовження строку тримання під вартою. Матеріали клопотання не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які підтверджують його причетність до інкримінованого кримінального правопорушення, твердження про одержання ним неправомірної вигоди не відповідають дійсності. Сторона обвинувачення не навела, які саме його дії становлять об`єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Звернув увагу, що відшкодування ПДВ відбувалося в автоматичному режимі, на який він не мав жодного впливу, жодних відомостей, які можуть пов`язувати його із зазначеними у повідомленні про підозру суб`єктами господарювання, до матеріалів клопотання не додано. Крім того, досудове розслідування у кримінальному провадженні розпочато за інших обставин, ніж ті, що наразі йому інкриміновані. Детектив у клопотанні не виклав обставин, чому заявлені ризики не зменшилися, або з`явилися нові, які виправдовують подальше тримання під вартою. До переховування від органу досудового розслідування він жодного разу не вдавався. Доказів здійснення ним впливу на свідків матеріали клопотання не містять. Розмір застави, який визначає детектив у клопотанні, є безпідставним та завідомо непомірним, не відповідає його матеріальному стану.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити з таких підстав.

Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25.10.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

17.10.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме у проханні та одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище для себе та третіх осіб неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду дій з використанням наданих їй влади та службового становища за попередньою змовою групою осіб.

На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/4761/22 від 31.10.2022 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У подальшому строк тримання його під вартою неодноразово продовжувався. Востаннє, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.02.2023 у справі № 991/972/23, ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою до 09.04.2023. Визначено підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 523 205 685 грн. У разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із міста Києва без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні та суду; повідомляти детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання; утримуватись від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Тобто, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного, слідчий суддя, керуючись загальними приписам, які регулюють застосування запобіжного заходу, з урахуванням додаткових відомостей, має дослідити наявність таких обставин:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу чи покладених обов`язків;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;

4) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ також підтверджено в таких його рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].

На підтвердження можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії:

- протоколу від 31.05.2021, складеного за результатом тимчасового доступу до речей і документів, які містяться в матеріалах кримінального провадження № 52017000000000523 від 28.07.2017, до якого додано копії: розпорядження Прем`єр - міністра України від 05.05.2015 № 424-р Про призначення ОСОБА_4 . Головою Державної фіскальної служби України; наказу Голови ДФС України від 06.05.2015 № 338, згідно якого ОСОБА_4 підпорядковувалися, зокрема, департамент методологічної роботи з питань оподаткування, координаційно-моніторинговий департамент, департамент податкового та митного аудиту; наказу Голови ДФС України від 23.03.2016 № 238, згідно якого ОСОБА_4 підпорядковувалися, зокрема, департамент моніторингу доходів та обліково-звітних систем, департамент податків і зборів з юридичних осіб; наказу Голови ДФС України від 06.07.2015 № 1959-о Про зарахування радником Голови ДФС України на громадських засадах ОСОБА_9 ;

- протоколу від 03.08.2020, складеного за результатом тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у кабінеті Міністрів України, з додатком у виді копії розпорядження від 31.01.2018 № 35-р Про звільнення ОСОБА_4 з посади Голови ДФС України;

- листа ДФС України від 10.08.2017, згідно якого у період з 05.05.2015 до 02.03.2017 радниками Голови ДФС України на громадських засадах були, у тому числі: ОСОБА_14, ОСОБА_9 ;

- листа Апарату Верховної Ради України від 08.11.2021 № 20/13-20212/343806, згідно якого ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_9, та ОСОБА_11 були помічниками-консультантами народного депутата України ОСОБА_4 з грудня 2014 по 02.09.2015;

- витягів з ДРАЦСГ про шлюб та народження від 13.09.2022, згідно яких ОСОБА_4 уклав шлюб із ОСОБА_15, а ОСОБА_10 є батьком останньої;

- протоколу огляду документів від 31.01.2022 - реєстраційної справи ТОВ «Розважівське агро-промислове підприємство», згідно якого: товариство зареєстроване 04.08.2009; 13.04.2011 компанія Altis Investment Management Ltd, директором та акціонером якої був ОСОБА_4, придбала частку у статутному капіталі товариства у розмірі 100 %; 08.08.2014 учасник товариства компанія RN Group Limited (в особі директора ОСОБА_4 ) надала дозвіл призначити директора ТОВ «Розважівське агро-промислове підприємство» (секретарем загальних зборів учасників товариства зазначено ОСОБА_11 ; 03.03.2017 подано відомості про те, що кінцевим бенефіціарним власником товариства є ОСОБА_9 ;

- протоколу огляду від 09.09.2021 відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якого встановлено, що, зокрема, у період з 01.07.2015 до 18.02.2016 ОСОБА_8 був кінцевим бенефіціарним власником таких суб`єктів господарювання: СТОВ імені Щорса, ТОВ «Невгодівське», ТОВ «Зернопром Агро», ТОВ «Елеватор Агро», ТОВ «Аграрний Холдинг «Авангард», ТОВ «Батуринське», СПОП «Березоволуцьке», ТОВ «Головеньківське Плюс», СТОВ імені Духова, ТОВ «Егрес-Агро», ТОВ «Європа Транс Лтд», ПАФ «Жуківська», ТОВ «Імперово Фудз», СТОВ «Калина», ДП ВАТ «Івано-Франківський М`ясокомбінат» «Івано-Франківські Ковбаси», ТОВ «АПФ «Левада», СТОВ «Промінь», ТОВ «СП «Пуків Агро», ТОВ «Райз-Полісся», ТОВ «Райз-Прикарпаття», ПАТ «Компанія Райз», ПрАТ «Райз-Максимко», ТОВ «Український Дистрибуційний Центр», ПОСП «Перемога», ТОВ «Спецагропроект», АТОВ «Свято Трипілля», ТОВ «Аграрна Перспектива», ТОВ «Агро-МВ», ТОВ «Раківщинське», ТОВ «Великофоснянське», ПАТ «Івано-Франківський М`ясокомбінат», ТОВ «Зорі Прикарпаття», ТОВ «Перше Травня Комбікормовий Завод», ТОВ «Агрофірма «Надія», ТОВ «Станіславська торгова компанія», ТОВ «Вікторія Агроекспо», ТОВ «Олімпекс Агро», ТОВ «Розтоцьке»;

- протоколу огляду документів від 06.08.2020, складеного за результатом огляду реєстраційної справи ТОВ «Станіславська торгова компанія», згідно якого 08.09.2010 ОСОБА_12 призначена на посаду директора товариства;

- протоколу огляду документів від 16.10.2020, складеного за результатом огляду реєстраційних справ, зокрема ТОВ «Європа Транс ЛТД» та ТОВ «Імперово Фудз», згідно якого встановлено, що з 03.03.2014 одним із засновників ТОВ «Європа Транс ЛТД» стало Ukrlandfarming PLC, засновником якого з часткою 94.99% станом на 28.02.2014 була компанія AVONEX LIMITED, а станом на 19.02.2013 директорами цієї компанії були ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 03.06.2015 кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Європа Транс ЛТД» зареєстровано ОСОБА_8 . Також встановлено, що ТОВ «Імперово Фудз» зареєстрована 02.03.2007, одним із учасників якого була компанія Avangardco Investments Public Limited, станом на 04.12.2008 акціонером якої був ОСОБА_8 ;

- листів Міністерства економіки України від 22.09.2022 № 2205-20/66327-05 про надання копій документів на запит детектива Національного бюро. Згідно із додатками до листа встановлено, що ОСОБА_13 займав посаду Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з 17.03.2020 по 18.05.2021; у період з 04.2013 по 10.2017 працював заступником генерального директора ТОВ «Райз-Максимко», а з 11.2017 по 03.2020 - заступником генерального директора ТОВ «Управлінське товариства «УЛФ»;

- протоколів огляду від 12.08.2021 та від 22.09.2021 інформації, яка міститься в АС «Податковий блок», а саме декларацій з ПДВ та заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад, грудень 2014 року, січень-березень, травень, червень, серпень-грудень 2015 року, подані підконтрольними ОСОБА_19 суб`єктами господарювання. Зокрема, встановлено, що у період з жовтня 2015 року по січень 2016 року значно збільшилася кількість суб`єктів господарювання, які подали заявки на відшкодування ПДВ та відповідно сума відшкодувань, так: за вересень 2015 року - 14 суб`єктів господарювання на загальну суму - 491784579грн, за жовтень 2015 року - 24 суб`єкта господарювання на суму 969635019грн, за листопад 2015 року - 21 суб`єкт господарювання на суму 838353431грн. Водночас, за період з грудня 2014 року по вересень 2015 року, про відшкодування ПДВ зверталося від 1 до 10 таких суб`єктів господарювання, загальна сума відшкодування за місяць не перевищувала 300 000 000 грн;

- протоколів огляду документів від 22.09.2021, 08.07.2021, 23.06.2021, 17.05.2021, 05.08.2021, 04.08.2021, отриманих від Головних управлінь ДПС в Івано-Франківській області, в м. Києві, в Житомирській області, в Полтавській області, в Черкаській області, в Чернігівській області, а також Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків відомостей, у яких зафіксовані обставини відшкодування ПДВ щодо юридичних осіб, у тому числі підконтрольних ОСОБА_19, які перебувають на обліку у відповідних податкових органах, створення податковими органами областей документів на підставі ст. 200 Податкового кодексу України, Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках (затвердженого Наказом ДПА України від 03.02.2011 № 68/23) та Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (затвердженого Постановою КМУ від 17.01.2011 № 39). Дослідження яких може свідчити про надання переваги підконтрольним ОСОБА_8 суб`єктам господарювання шляхом першочергового їх включення до відомостей податкових органів областей, узагальнюючих інформацій ДФС України у порівнянні з іншими платниками;

- протоколу огляду документів від 16.08.2021 - листів щодо відшкодування ПДВ, що надійшли до ДКС України від ДФС України у період з 01.01.2015 до 03.03.2017, у тому числі за підписом в.о Голови ДФС ОСОБА_20 та Голови ДФС ОСОБА_4, з додатками у вигляді узагальнених інформацій щодо (визначених у висновках) обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ; листів від 06.05.2015 № 11157/5/99-99-15-01-01-16 та від 08.05.2015 № 111399/5/99-99-15-01-01-16, про відкликання узагальненої інформації № 16, 17(А), 18, 19 щодо платників податків, відомості про яких у подальшому не внесені до узагальненої інформації за травень, червень 2015 року. Водночас, до направлених вже ОСОБА_4 протягом травня 2015 узагальнених інформацій не включено відомості щодо 225 платників податків, які раніше включені до відкликаних ним узагальнених інформацій за квітень 2015. Також щодо 134 таких платників податків відповідні відомості не включені і до узагальнених інформацій, направлених ОСОБА_4 в червні 2015 року. У той же час до направлених в травні-червні 2015 року узагальнених інформацій включені відомості про окремих суб`єктів господарювання, які не включені до аналогічних узагальнених інформацій в квітні 2015 року;

- протоколу огляду документів від 22.06.2021, вилучених у порядку тимчасового доступу до документів Державної податкової служби України, серед яких, зокрема, наявний лист в.о. директора Департаменту оподаткування юридичних осіб ДФС України ОСОБА_14 (колишнього помічника-консультанта народного депутата ОСОБА_4 ) від 22.10.2015 до Головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та МГУ ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників із вимогою провести детальну інвентаризацію підтверджених, у тому числі надісланих раніше, але не відшкодованих сум ПДВ в розрізі податкових декларацій з ПДВ, узагальнені обсяги надіслати до Департаменту; лист в.о. директора Департаменту оподаткування юридичних осіб ДФС України ОСОБА_14 від 29.12.2015 до Координаційно-моніторингового департаменту щодо погодження наданих на розгляд узагальнених інформацій щодо (визначених у висновках) обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ, сформовану за зверненнями головних управлінь ДСФ, та з проханням забезпечити надання до ДКСУ інформації згідно додатків, серед яких, є інформація щодо підконтрольних ОСОБА_8 суб`єктів господарювання; лист Голови ДФС ОСОБА_4 від 16.12.2015 до Головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та МГУ ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників із вимогою провести детальну інвентаризацію підтверджених, у тому числі надісланих раніше, але не відшкодованих сум ПДВ в розрізі податкових декларацій з ПДВ, узагальнені обсяги надіслати до Департаменту;

- листів, за підписом Голови ДФС ОСОБА_4, від 07.09.2015 № 2353/4/99-99-20-01-02-13 щодо збільшення суми ресурсу бюджетного відшкодування ПДВ на вересень 2015 року з відповідним зменшенням у листопаді-грудні 2015 року рівними частинами; від 25.12.2015 № 3459/4/99-99-20-01-02-13 з проханням підтвердити можливість додаткового відшкодування ПДВ у межах перевиконання індикативних показників понад індикативні показники, визначені Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік»;

- інформації про відшкодування ПДВ, згідно висновків сформованих територіальними органами ДПС, за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, та інформація щодо бюджетного відшкодування ПДВ окремими суб`єктам господарювання за період з 01.05.2015 по 01.06.2016, на користь підконтрольних ОСОБА_8 суб`єктів господарювання;

- протоколу огляду від 06.09.2021 документів, що містять інформацію про перерахування у 2015-2016 роках товариствами ТОВ «Європа трас Лтд», ТОВ «Імперово Фудз», ТОВ «СП «Пуків Агро», ТОВ «Головеньківське Плюс», ТОВ «Спецагропроект», ТОВ «Аграрний Холдинг «Авангард», ТОВ «Елеватор Агро», ТОВ «Аграрна Перспектива», ТОВ «Агро-МВ», ТОВ «Зернопром Агро», ТОВ «Невгодівське», ПАТ «Івано-Франківський М`ясокомбінат», а також про джерела походження таких коштів. Зокрема, інформацію про перерахування цими підприємствами у день надходження коштів або наступного від Управлінь Казначейства на рахунки інших суб`єктів господарювання: ТОВ «Станіславська торгова компанія», ПНВК «Інтербізнес», ПАТ «Компанія Райз», ПрАТ «Райз Максимко» із призначенням платежу «Повернення ПФД», «Надання ПФД» або списання/поповнення іншого поточного рахунка товариства відкритого у відповідному банку, або перерахування коштів на купівлю валюти;

- протоколу огляду речей і документів від 26.03.2020, а саме інформації про перерахування у 2015-2016 роках ПрАТ «Райз Максимко», ТОВ «Агрофірма Надія та ТзОВ «Розтоцьке» коштів на рахунок ПрАТ «Компанія «Райз», а також джерела походження таких коштів. Згідно якого протягом 01-23 лютого 2016 року на рахунок ПрАТ «Райз-Максимко» від АТзОВ «Свято Трипілля», ТОВ «Райз-Прикарпаття», ПАФ «Жуківська», ТзОВ «АПФ Левада», СТОВ «Промінь», СТОВ «Калина», СТОВ «ім. Духова», СТОВ «Березоволуцьке», ТОВ «Батуринське», ТОВ «Егрес-Агро» надійшли кошти з призначенням платежу «Повернення/Надання ПФД». Після чого частина отриманих коштів списана на рахунок ПАТ «Компанія Райз», ТОВ «Український дистрибуційний центр» та ТОВ «Агро МВ» з призначенням платежу «Надання ПФД». Надалі на рахунок ПрАТ «Райз-Максимко» надійшли кошти від ТОВ «Станіславська торгова компанія» з призначенням платежу «Повернення фінансової допомоги», які у подальшому перераховано на рахунок ПАТ «Компанія Райз» з призначенням платежу «надання ПФД». Надалі на рахунок ПрАТ «Райз-Максимко» надійшли кошти від ДП ВАТ «Івано-Франківський М`ясокомбінат «Івано-Франківські Ковбаси», після чого частина коштів перерахована на рахунок ПАТ «Компанія Райз» з призначенням платежу «Надання ПФД» та решта частини на рахунок ТОВ «Станіславська торгова компанія» з призначенням платежу «надання фінансової допомоги». Також на рахунок ПрАТ «Райз-Максимко» надійшли кошти від ТОВ «Райз Прикарпаття», ТзОВ «Зорі Прикарпаття», АТзОВ «Свято Трипілля», ТзОВ «Агропромислова фірма «Левада», СТОВ «Промінь», СТОВ «Раківщинське», ТОВ «Райз-Полісся», які у подальшому перераховані на рахунок ТОВ «Український дистрибуційний центр» та ТОВ «Агро МВ»; ТОВ «Станіславська торгова компанія» із призначенням платежу «Надання фінансової допомоги». Акумульовані на рахунку ПрАТ «Райз-Максимко», що надійшли від ТОВ «Вікторія-Агроекспо», ТОВ «Агрофірма «Олімпекс-агро», ТОВ «СТК», перераховані на рахунок ПАТ «Компанія Райз» із призначенням платежу «Надання ПФД». 25.01.2016 на рахунок ПрАТ «Райз-Максимко» надійшли кошти від ТОВ «Український дистрибуційний центр» з призначенням платежу «Надання поворотної фінансової допомоги», які у подальшому цього ж дня перераховані на рахунок ТОВ «Агрофірма «Надія», а останнє перерахувало кошти частинами на рахунок ПрАТ «Компанія «Райз». 24.09.2015 ТзОВ «Розтоцьке» перерахувало на користь ПрАТ «Компанія «Райз» кошти, попередньо отримані від ТОВ «Станіславська торгова компанія»;

- протоколу огляду речей і документів від 03.02.2020, а саме інформації щодо банківського рахунку ПрАТ «Компанія «Райз» за період 2015-2016 роки, згідно якого останнє, зокрема, за період з 23.12.2015 до 26.02.2016 сплатило 8 639 476,22 доларів США на користь ULF TRADE AG на виконання договору № 10-04/15 від 10.04.2015, у тому числі з 09.02.2016 до 26.02.2016 - 5 665 382,49 доларів США;

- протоколу огляду від 22.12.2021 - матеріалів, що надійшли від компетентних органів Швейцарської Конфедерації, зокрема: копії виписок по рахункам товариства Avonex Limited, згідно яких на рахунки цього товариства надходили кошти з рахунку ULF TRADE AG, у тому числі отримані останнім протягом січня-лютого 2016 року від ПрАТ «Компанія «Райз»; перерахування Avonex Limited коштів на рахунок компанії Ktonel Holdings Limited; копії виписок по рахункам товариства ULF TRADE AG, згідно яких останнє здійснювало платежі на рахунки компанії Ktonel Holdings Limited. Відповідно до отриманих матеріалів також встановлено, що кінцевим бенефіціарним власником компанії Avonex Limited та ULF TRADE AG є ОСОБА_8, уповноваженим підписантом Avonex Limited є ОСОБА_21, ULF TRADE AG - ОСОБА_22 . Також ULF TRADE AG уповноважило ОСОБА_21 на використання системи Direct Net;

- протокол огляду від 24.10.2018 документів, що надійшли від компетентних органів Латвійської Республіки, згідно яких протягом серпня, грудня 2015 року - початку 2016 року між компаніями Avonex Limited та Ktonel Holdings Limited укладалися договори купівлі-продажу пшениці урожаю 2016 року, між компаніями Newline Leader LTD, RN Group Limited, ULF TRADE AG та Ktonel Holdings Limited укладалися договори купівлі-продажу кукурудзи, пшениці. Істинними одержувачами вигоди компанії Ktonel Holdings Limited - є ОСОБА_23, ОСОБА_24, контактна особа - ОСОБА_25 ;

- протоколу огляду документів від 01.02.2019, отриманих від компетентних органів Латвійської Республіки, згідно якого протягом січня, березня 2016 року відбувалося перерахування коштів між компаніями Lazer Plus Limited та Lamagan Ventures Limited, Avonex Limited у якості позики; протягом червня 2015 року, січня 2016 року між компаніями Ipson Holdings Limited та Lamagan Ventures Limited, Shellrock Sales INC. у якості позики; протягом вересня 2015 року між Shellrock Sales INC та Lamagan Ventures Limited. Представниками компанії Ipson Holdings Limited є ОСОБА_24, ОСОБА_26, останній також - довірена особа та істинний одержувач вигоди, контактна особа - ОСОБА_25 . Представниками та істинними одержувачами вигоди компанії Lazer Plus Limited є ОСОБА_24, ОСОБА_26 . Представником, довіреною особою, істинним одержувачем вигоди компанії Shellrock Sales INC є ОСОБА_27 . Фактичною адресою цих компаній є м. Київ;

- протоколу огляду від 04.02.2022 інформації, отриманої від компетентних органів Латвійської Республіки, а саме договорів позики, укладених між компаніями Shellrock Sales INC та Lazer Plus Limited від 21.10.2015, Ipson Holdings Limited від 02.06.2015, Lamagan Ventures Limited від 11.09.2015; між компаніями Ipson Holdings Limited та Lamagan Ventures Limited від 02.03.2016, Shellrock Sales INC від 02.06.2015, між компаніями Lazer Plus Limited та Lamagan Ventures Limited від 21.01.2016, 02.06.2016, Avonex Limited від 22.04.2016, 09.06.2016, 25.05.2016, 05.07.2016, 01.08.2016, Sandra Commerce LLP від 05.05.2015;

- протоколу огляду від 29.12.2021 матеріалів, що надійшли від компетентних органів Швейцарської Конфедерації, згідно якого ОСОБА_4 до 21.10.2014 був кінцевим бенефіціарним власником компанії RN Group Limited, після чого, на підставі договору дарування 100% акцій подарував своєму брату ОСОБА_11 . Водночас, відповідно до Ідентифікуючого звіту від 18.02.2015, складеного банківською установою, у якій обслуговуються рахунки компанії RN Group Limited, у розділі «Джерело майна та історія клієнта» констатовано факт проведеної зустрічі працівником банку з ОСОБА_4 17.02.2015 у м. Києві з питань ведення бізнесу, а відповідно до протоколу комітету протидії відмиванню коштів від 24.02.2015, меморандуму від 19.02.2015 та огляду-меморандуму політично значущої особи за період з 09.03.2015-16.12.2016 від 16.12.2016, складених працівниками банку, клієнтом значиться ОСОБА_4, який у грудні 2016 року подарував свої активи своєму братові ОСОБА_28, після чого комплаєнс погодили мутацію. Разом з цим у період з 14.08.2015 до 15.10.2015 на рахунки RN Group Limited здійснювалися вхідні платежі, де в графі «text» зазначено коментар «R1BRLV22XXX», тобто надходження здійснювалися із рахунків відкритих у Латвійській Республіці;

- протоколу огляду документів від 30.10.2018, що надійшли від компетентних органів Британських Віргінських Островів, щодо реєстрації та діяльності товариства «RN Group Limited», щодо уповноважених осіб цього товариства, якими в різний час були ОСОБА_29 та ОСОБА_30 ;

- протоколу огляду від 01.02.2019 інформації, наявної в мережі Інтернет, щодо діяльності компанії «Lamagan Ventures Limited». Зокрема, згідно із аудиторським висновком фінансової звітності «Lamagan Ventures Limited» (Британські Віргінські Острови) є учасником компанії і володіє 100% статутного капіталу ТОВ «Компанія з управління активами «Альтіс-Траст». У свою чергу власником та керівником ТОВ «Компанія з управління активами «Альтіс-Траст» є «Альтіс Девелопмент Лімітед (Altis Development Limited)» (Кіпр), бенефіціарним власником якого є ОСОБА_10 ;

- протоколу огляду документів від 29.09.2022, отриманих від компетентних органів Британських Віргінських Островів, щодо реєстрації та діяльності товариства «Lamagan Ventures Limited» та «Newline Lider LTD», стосовно бенефіціарних власників цих товариств, якими значаться ОСОБА_10 та ОСОБА_9 відповідно;

- протоколу огляду документів від 13.01.2022, згідно якого протягом 2015-2016 року, тобто у період коли здійснювалося бюджетне відшкодування ПДВ, на рахунки товариств, контроль над якими здійснювався ОСОБА_8, відбувалося перерахування коштів з «Avonex Limited» та «ULF TRADE AG» (через рахунки компаній-транзитерів) на компанії-нерезиденти («RN Group Limited», «Lamagan Ventures Limited» та «Newline Lider LTD»); у січні-березні 2016 року на рахунки компаній-нерезидентів («RN Group Limited», «Lamagan Ventures Limited» та «Newline Lider LTD»);

- протоколів огляду від 17.11.2020 та 22.10.2021 відомостей, отриманих в порядку тимчасового доступу до документів провайдерів мобільного зв`язку, у яких зафіксовано телефонні з`єднання за період 2015-2016 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_8, ОСОБА_13, за номером телефону ОСОБА_9 здійснювалися з`єднання шляхом переадресації, у тому числі на номер телефону, який належить ОСОБА_31 ; між ОСОБА_4 та ОСОБА_8, ОСОБА_13 ;

- протоколу огляду 29.11.2021 мобільного телефону та системного блоку ПК ОСОБА_9, під час якого виявлено факти спілкування останнього, у тому числі із ОСОБА_32, яке свідчить про їх знайомство ще задовгий час до періоду вчинення кримінального правопорушення;

- протоколів огляду речей від 11.05.2021 та 04.06.2021 - записника, вилученого під час обшуку за місцем роботи ОСОБА_9, під час огляду якого виявлено, що у ньому містяться записи про відвідування ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_13, а також записи стосовно ОСОБА_35 та ОСОБА_36 ;

- протоколу про результати здійснення НСРД від 06.02.2019 стосовно ОСОБА_37, відповідно до якого останній консультував третіх осіб про механізм створення юридичних осіб, їх реєстрацію за межами України, відкриття рахунків та винаймання офісних приміщень; зафіксовано спілкування ОСОБА_37 із представником банку щодо наміру обготівкувати значні суми коштів, із ОСОБА_38, який звітував про співпрацю із ОСОБА_39 ( ОСОБА_40 );

- протоколу про результати здійснення НСРД від 06.02.2019 стосовно ОСОБА_41, відповідно до якого остання працювала за дорученнями ОСОБА_37, проінформована про обставини перерахування коштів між підконтрольними йому суб`єктами господарювання, їх походження;

- протоколу про результати здійснення НСРД від 16.04.2019 стосовно ОСОБА_42, відповідно до якого останній виконував вказівки свого керівника ( ОСОБА_43 ), значився директором у одній із компаній, відкритій ОСОБА_33 у Чехії, інформував останнього щодо викликів на допити до Національного бюро;

- протоколу про результати здійснення НСРД від 30.11.2021 стосовно ОСОБА_11, а саме інформації знятої з додатку для передачі миттєвих повідомлень Telegram, відповідно до якого останній обговорював із ОСОБА_34 умови угоди стосовно компанії «Lamagan Ventures Limited», а також спілкувався з ОСОБА_10 та іншими особами щодо виконання доручень свого брата - ОСОБА_4 ;

- протоколу про результати здійснення НСРД від 30.11.2021 стосовно ОСОБА_10, а саме інформації знятої з додатку для передачі миттєвих повідомлень Telegram, відповідно до якого останній узгоджував умови договорів стосовно компанії «Lamagan Ventures Limited» та надавав доручення для виконання ОСОБА_11 ;

- протоколу про результати здійснення НСРД від 09.11.2021 стосовно ОСОБА_44, а саме інформації знятої з електронної пошти, відповідно до якого останній спілкувався з реєстраційними агентами стосовно діяльності компанії «Lamagan Ventures Limited», надсилав та отримував проєкти документів цієї компанії, а також отримував інформацію про перерахування коштів, які надходили на рахунки компанії «Lamagan» від «RN Group Limited», «Ipson» та «Shellrock Sales Inc»;

- протоколи огляду від 06.03.2019 та 12.03.2019 речей та документів, вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_41, за яким встановлено наявність аркушів із рукописними написами з прізвищами « ОСОБА_45 » та сумами коштів, а також проєкти контрактів з компанією «Ipson Holding Limited»;

- протокол огляду від 06.07.2020 образу телефону ОСОБА_12, вилученого під час обшуку від 11.11.2019, за яким встановлено обставини спілкування ОСОБА_8 з ОСОБА_9 та ОСОБА_4, а також довірених осіб ОСОБА_8, в тому числі із керівниками ГУ ДПС в областях та працівниками ДПС стосовно обставин відшкодування ПДВ та включення до узагальненої інформації відповідних відомостей щодо товариств про відшкодування ПДВ;

- протокол допиту свідка ОСОБА_46 від 03.11.2021, який повідомив, що під час роботи на посаді заступника Голови ДФС у 2015 році йому стали відомі факти зловживань ОСОБА_4 під час відшкодування ПДВ підконтрольним ОСОБА_8 суб`єктам господарювання Незаконність відшкодування полягала у неправомірному формуванні податкового кредиту шляхом надання документів щодо операцій, які фактично не відбувалися. За своєчасне і швидке відшкодування ПДВ платники мали надати неправомірну вигоду у розмірі від 8% до 22 %, залежно від правомірності задекларованого податкового кредиту та його підтвердження;

- протоколи допиту свідка ОСОБА_41 від 14.03.2019 та від 25.03.2019, яка повідомила, що вона протягом 2015-2016 років виконувала обов`язки секретаря та помічника ОСОБА_43, який мав ряд компаній, зареєстрованих за кордоном, («Ktonel Holdings Limited», «Ipson Holdings Limited», «Shellrock Sales Inc» та ін.) і рахунки, у тому числі в Латвійському банку «Regional Investment Bank»; ОСОБА_41, на прохання останнього, забезпечувала здійснення фінансових операцій в системі клієнт-Банк, а також готувала за дорученням ОСОБА_43 шаблонні договори для компаній «Ktonel Holdings Limited», «Ipson Holdings Limited», «Lazer Plus Limited», «Shellrock Sales Inc»;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_42 від 26.03.2019, який повідомив, що він працював водієм ОСОБА_43 протягом 2015-2019 років, відношення до діяльності компанії «Shellrock Sales Inc» та управління банківськими рахунками цієї компанії не має, проте інколи ОСОБА_47 давав йому для підпису документи, в тому числі іноземною мовою, які він не читав, пояснюючи про необхідність їх підписання як довіреною особою;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_48 від 03.12.2018, який повідомив, що він не має відношення до діяльності компаній «Ktonel Holdings Limited» та «Lazer Plus Limited» і йому вперше, саме під час допиту, стало відомо, що він є представником, директором та бенефіціарним власником цих товариств, зареєстрованих за кордоном;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_49 від 26.03.2019, який повідомив, що знає ОСОБА_43 давно і під час зустрічі у м. Київ приблизно у 2009 році ОСОБА_47 йому пояснив, що може надавати послуги з реєстрації компаній за кордоном і відкриття рахунків в банках за межами України; приблизно у 2012 році ОСОБА_47 допомагав і оформлював договори купівлі-продажу товарів медичного призначення за кордоном від імені компаній-нерезидентів підконтрольних йому - «Ktonel Holdings Limited», «Ipson Holdings Limited», «Lazer Plus Limited». Всі питання стосовно перерахування коштів вирішувалися або з ОСОБА_33, або із ОСОБА_41 ;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_50 від 03.08.2020, яка повідомила, що працювала на посаді начальника ГУ ДФС у Івано-Франківській області протягом 2015-2016 років. Представником компаній, бенефіціарним власником яких був ОСОБА_8 та які перебували на обліку в ГУ ДФС, була ОСОБА_12 . Стосовно відшкодування ПДВ підприємствам, які перебували на обліку, повідомила, що обласний апарат зводив інформацію та направляв її на Київ (де інформація перевірялася) і після того як інформація надходила з Києва виписувалися висновки в казначейство кожного району, де на обліку знаходився платник для відшкодування ПДВ;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_51 від 28.12.2020, яка повідомила, що працювала у Куликівському відділенні Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області і пам`ятає про відшкодування ПДВ ТОВ «Егрес Агро», яке тісно співпрацювало з ТОВ «Сіверське». Ці підприємства орендували один в одного техніку, купували худобу, ймовірно лише на папері, бо вказані операції були сумнівними. Також повідомила, що особлива увагу з питань відшкодування ПДВ приділялася по ТОВ «Егрес Агро»;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_52 від 11.11.2021, яка повідомила, що працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ «Мілвуд» протягом 2015-2016 років і протягом цього періоду підприємство систематично отримувало відшкодування ПДВ. Також у товариства протягом 2015-2016 років виникали затримки у зв`язку з відшкодуванням ПДВ. Зокрема, траплялися ситуації, коли податкові органи визначали, що товариство не підпадало під критерії автоматичного відшкодування ПДВ, хоча насправді - підпадало. Після звернень із листами щодо надання пояснень з яких саме підстав, місцеві податкові органи змінювали свою позицію, та визначали ТОВ «Мілвуд» як таке, що відповідає критеріям автоматичного бюджетного відшкодування. Проте також повідомляли, що є певні зауваження з головного офісу ДФС в м. Києві, у зв`язку з чим потрібно було проводити додаткові перевірки. В окремих випадках заявлені товариством суми бюджетного відшкодування відшкодовувалися лише після того, як вони зверталися до суду;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_53 від 16.12.2021, який повідомив, що протягом 2009-2020 років працював на посаді директора ТОВ «Вівад 09» і протягом 2015-2016 років відбувалися затримки із відшкодуванням ПДВ, у зв`язку із відсутністю узагальненої інформації від ДФС України в органах казначейства; товариство зверталося до суду про протиправну бездіяльність, у тому числі ДФС, щодо ненадання узагальненої інформації про суми відшкодування ПДВ товариству та стягнення пені з Держбюджету за несвоєчасне відшкодування ПДВ і позовні вимоги товариства задоволені (судом першої інстанції та підтримані в апеляційному та касаційному порядку);

- протоколу допиту свідка ОСОБА_54 від 23.09.2021, яка повідомила, що працює на посаді головного бухгалтера ТОВ «Агро Імекс» з липня 2011 року. В 2015 році товариство отримувало відшкодування ПДВ за деклараціями січень-червень 2015 року лише в кінці 2015 року, хоча подавали декларації вчасно - помісячно; через це товариство скаржилося до керівництва ДКСУ, ДФС та Прем`єр-Міністра України. Щодо затримок у відшкодуванні ПДВ керівництво ДФС повідомило, що «здійснюються процедури для проведення перевірок достовірності бюджетного нарахування з ПДВ». Однак, перевірки вже проведені місцевими органами ДФС і порушень не виявлено. Лише після скарг до Ради бізнес-омбудсмена ситуація з відшкодуванням ПДВ їх товариству трохи виправилася;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_55 від 23.12.2021, який повідомив, що з 2007 року працює на різних посадах у КП «Львівтеплоенерго». Підприємство мало право отримати відшкодування ПДВ за деклараціями вересень-жовтень 2015 року у розмірі понад 3 млн грн, однак, через затримку фактично отримало вказане відшкодування лише 27.05.2016. Причинами затримок у відшкодування ПДВ стала відсутність узагальненої інформація у органах ДКСУ від ДФС (згідно офіційних відповідей податкових органів на листи). Лише після подання позову до суду 27.05.2016 відшкодовано ПДВ за деклараціями вересень-жовтень 2015 року, і за відповідним рішенням з суду товариству сплачено пеню з Державного бюджету у розмірі понад 140 тис грн та судові витрати за несвоєчасне відшкодування ПДВ;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_56 від 12.10.2021, яка повідомила, що працює з 1992 року на посаді директора ТОВ «Джі-Ен-Ел». У зв`язку із здійсненням експортних операцій товариство мало право та отримання відшкодування ПДВ у 2015-2016 роках, проте таке відшкодування відбувалося із затримками, які виникали через відсутність узагальненої інформації від ДФС України. Так, станом на кінець 2015 року товариство не отримало відшкодування ПДВ за деклараціями квітень, травень, липень та вересень 2015 року, хоча вчасно подало декларації (щомісячно) і протягом 1-2 місяців з дати подання декларацій проведені податкові перевірки достовірності нарахування від`ємного значення та декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ, за результатами яких не виявлено порушень норм законодавства. З метою порушення відновлених прав, товариство вимушене скаржитися та звертатися до суду з позовами. Касаційним адміністративним судом підтверджено рішення судів попередніх інстанцій та зобов`язано виплатити з Держбюджету понад 400 тис грн за затримку у відшкодуванні ПДВ. Крім того, свідку на мобільний телефон дзвонили декілька разів протягом 2015 року сторонні особи які пропонували домовитися про «прискорення» відшкодування ПДВ підприємству за грошову винагороду;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_57 від 15.10.2021, який повідомив, що з 2012 року працює на посаді члена наглядової ради ПрАТ «ТД «Гідросила». Товариство завжди отримувало відшкодування ПДВ у зв`язку із здійсненням експортних операцій (близько 80 відсотків продукції реалізовується за кордон). Однак, починаючи з середини 2015 року товариство не отримувало відшкодування ПДВ (в цей час змінилося керівництво ДФС України) і точні причини свідку не відомо. У середині 2015 року йому на мобільний телефон зателефонував невідомий чоловік та попросив про зустріч по важливому питанню, під час зустрічі, цей невідомий чоловік повідомив, що ситуація із відшкодуванням ПДВ змінилася і потрібно «платити» 35 відсотків від суми відшкодування ПДВ. Також він повідомив, що не обов`язково готівковими коштами, а можна перерахувати кошти на «офшорний рахунок». Чоловік відповів свідку, що платять всі, навіть народні депутати. Після відмови свідка платити, компанії, де він є власником, перестали отримувати відшкодування ПДВ;

- протоколу огляду документів від 23.02.2022, наданих в ході допиту свідками - представниками товариств реального сектору економіки та комунальних підприємств, які мали затримки у відшкодуванні ПДВ протягом 2015-2016 років і скаржилися у податкові органи, Раду бізнес-омбудсмена та суди. Зокрема: постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.10.2015 у справі № П/811/2431/15, Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 у справі № 825/277/16, Черкаського окружного адміністративного суду від 11.05.2016 у справі № 823/148/16, відповідно до яких під час вирішення заявлених позивачами вимог про бездіяльність місцевих ОДПІ щодо ненадання висновку про відшкодування відповідної суми ПДВ до органів казначейства, суди керувалися положеннями ст. 200 ПК України, Порядку № 39;

- протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 05.10.2021, які перебувають у володінні Ради бізнес-омбудсмена та стосуються обставин розгляду скарг платників; листи ГУ ДФС у Запорізькій області від 17.09.2015, 06.10.2015, 22.10.2015 у яких, у тому числі зазначається, що після отримання узагальнюючої інформації щодо обсягів бюджетного відшкодування ПДВ по платниках, які мають право на бюджетне відшкодування ПДВ коштами, територіальні органи ДПІ надають висновок про суми бюджетного відшкодування ПДВ до УДКСУ;

- протоколу допиту свідка, до якого застосовані заходи безпеки, ОСОБА_58 від 22.10.2018, яка повідомила, у тому числі, що після надання неправомірної вигоди на рахунки компанії нерезидента в швейцарському банку, попередньо узгодженої із ОСОБА_9, платнику було відшкодовано ПДВ,

- протоколу про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій від 11.11.2022 - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_11, згідно якого 31.10.2022 зафіксовано розмову між останнім та представником банку EFG Bank, Лугано, щодо компанії RN Group Limited, під час якої, у тому числі, представник запитував контактний номер ОСОБА_4 ;

- протоколу огляду від 23.11.2022 - матеріалів, що надійшли від компетентних органів Швейцарської Конфедерації щодо компанії Newline Leader LTD, зокрема, її бенефеціарного власника ОСОБА_59, відкриття та обслуговування банківського рахунку в банку EFG Bank, зарахування протягом 05-19.02.2016 коштів від товариства Ktonel Holdings Limited, та інші матеріали.

Досліджені у судовому засіданні матеріали кримінального провадження у своїй сукупності слідчий суддя вважає достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри та можливу причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення. Надані прокурором докази доводять обставини, які свідчать про ймовірне сприяння ОСОБА_4, як Голови ДФС України, у здійсненні бюджетного відшкодування ПДВ підконтрольним ОСОБА_8 суб`єктам господарювання, в обмін на отримання від нього неправомірної вигоди, шляхом перерахування коштів на рахунки компаній - нерезидентів, контроль над діяльністю яких здійснював ОСОБА_4, його радник - ОСОБА_9 та батько його дружини - ОСОБА_10 .

Слідчий суддя не приймає до уваги доводи сторони захисту про те, що матеріалами клопотання не підтверджено наявність у діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, оскільки на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин слідчий суддя лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Всі інші доводи сторони захисту про необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри зводяться до оцінки наданих до клопотання доказів щодо їх належності та достатності.

Разом з цим, враховуючи норми ч. 4 ст. 87, ч. 2 ст. 89, ст. 94 КПК України, визнання недопустимими доказів слідчим суддею на стадії досудового розслідування можливе лише у випадках, коли: такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини та їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження, тобто висновок про недопустимість відповідного доказу має бути категоричним навіть із врахуванням стадії досудового розслідування.

Жодного доказу на спростування обґрунтованості підозри сторона захисту не надала. ( ч. 1 ст. 194 КПК України)

Щодо зауважень підозрюваного ОСОБА_4 про обсяг викладених у витягу з ЄРДР обставин кримінального правопорушення, який відрізняються від тих, що зазначалися у витягу з ЄРДР, доданого до клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зазначає, що досудове розслідування є динамічним процесом. Так, на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення і який, зокрема, у ході досудового розслідування може зазнавати змін з урахуванням розширення можливостей для сторони обвинувачення встановити дійсні обставини відповідної події. Уточнення або зміна викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, відбувається наряду з можливими змінами фактичної сторони розслідуваного кримінального правопорушення.

Перевіряючи доводи клопотання детектива на предмет наявності достатніх підстав вважати, що заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися, які виправдовують необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя зазначає таке.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Водночас, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Як встановлено зі змісту ухвали від 09.02.2023 слідчий суддя, за результатом розгляду клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою, дійшов висновку про доведеність органом досудового розслідування обставин, які свідчать проте, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків.

Слідчий суддя погоджується з доводами детектива у клопотанні та прокурора у судовому засіданні про продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки цей ризик є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_4, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, досвід його перетину, у тому числі під час дії правового режиму воєнного стану (з 19.04.2022 до 19.09.2022), а також досвід проживання за кордоном, зокрема, навчався в одному із лондонських університетів у період 2002-2003 роки.

Разом з цим, матеріали справи містять відомості про те, що будучи обвинуваченим у іншому кримінальному провадженні, у якому остаточне рішення судом не прийнято, та до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 31 002 576 грн, 05.05.2021 ОСОБА_4 звернувся до Держави Ізраїль з проханням отримання візи репатріанта, в якій зазначив усіх членів своєї родини - дружину та трьох малолітніх дітей, що, на переконання слідчого судді, може свідчити про реальний характер намірів підозрюваного залишити територію України.

Слідчий суддя також враховує наявні у матеріалах клопотання відомості щодо майнового стану підозрюваного та його родини, який дає можливість проживати за межами території України.

За таких обставин, слідчий суддя вважає доведеним, що на теперішній час, ризик переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду не втратив свою актуальність.

При встановленні наявності продовження існування ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Крім того, слідчий суддя враховує отримані під час досудового розслідування відомості про те, що після виклику свідка ОСОБА_60 до прокурора, свідок зв`язувався з підозрюваним ОСОБА_4 через його брата, а також повідомляв про питання, які були поставлені свідку прокурором; також ОСОБА_4 пересилав ОСОБА_10 файл, який містить тексти показань ОСОБА_15, ОСОБА_10 та ОСОБА_4, що підтверджується матеріалами справи.

Водночас, слідчий суддя враховує, що наразі досудове розслідування у кримінальному провадженні завершене, стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України відкриті матеріали кримінального провадження, у тому числі протоколи допиту свідків з наданими показаннями, тому існує ймовірність того, що ОСОБА_4 може впливати на них з метою спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності або ж мінімізувати її.

За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження прокурора, що існування ризику незаконного впливу на свідків на момент розгляду цього клопотання не зменшилося.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання.

З огляду на доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про неможливість запобігання вказаним ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, та вважає обґрунтованою необхідність у продовженні підозрюваному ОСОБА_4 строку тримання під вартою.

У судовому засіданні сторона захисту стверджувала про неможливість подальшого утримання підозрюваного ОСОБА_4 в установі слідчого ізолятора, з огляду на його незадовільний стан здоров`я та необхідність спеціалізованої медичної допомоги.

На підтвердження цього до клопотання додано копії: виписок із медичної карти стаціонарного хворого да довідку від 24.04.2017, 10.05.2017, 12.06.2017, 22.06.2020 та від 02.06.2017; результати медичних досліджень від 13.06.2018, 08.04.2019; направлення на госпіталізацію від 18.06.2020; амбулаторну картку пацієнта від 24.10.2022; медичну карту амбулаторного хворого від 31.10.2022; листи Київської міської медичної частини філії Державної установи «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області від 05.01.2023, 17.03.2023; висновок фахівців у галузі медицини стосовно стану здоров`я ОСОБА_4 від 08.02.2023.

Однак слідчий суддя критично оцінює такі доводи сторони захисту, з огляду на таке.

Так, зі змісту висновку фахівців з питань, що потребують спеціальних знань, стосовно стану здоров`я ОСОБА_4 від 08.02.2023, пацієнт, на момент огляду, перебував у задовільному стані. На підставі скарг пацієнта, даних анамнезу, наданих даних медичної документації пацієнту ОСОБА_4 встановлено попередній діагноз. Отримання даних додаткових обстежень та аналізів дозволить уточнити діагноз й оптимізувати лікування. Надано відповіді на поставлені питання, зокрема, що пацієнт ОСОБА_4 невідкладно потребує спеціалізованої медичної допомоги в умовах багатопрофільної клінічної лікарні вищого рівня акредитації з наявністю відповідного інструментального обладнання та лабораторної бази. На питання чи може подальше утримання під вартою ОСОБА_4 в ДУ «Київський слідчий ізолятор» негативно вплинути на стан його здоров`я та перебіг діагностованих захворювань повідомлено, що подальше його тримання під вартою може призвести до розвитку серйозних ускладнень артеріальної гіпертензії, що можуть спричинити інвалідизацію пацієнта або його передчасну смерть.

Водночас зі змісту листа Київської міської медичної частини Філії Державної установи «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області від 17.03.2023 встановлено, що за час перебування в установі ОСОБА_4 консультований лікарем-невропатологом, лікарем-терапевтом, терапевтом-ендокринологом, обраними лікарями - фахівцями, проведені відповідні медичні обстеження. Стан здоров`я ОСОБА_4 оцінено як стабільний, задовільний та такий, що відповідає перебігу наявних хронічних захворювань. У той же час, ОСОБА_4 роз`яснено його право як на вільний вибір обраного лікаря, так і лікарняного закладу МОЗ України для проведення планових обстежень та консультацій з лікарями фахівцями за власний рахунок.

Відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 10.02.2012 № 239/5/104, у разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку закладів охорони здоров`я для надання медичної допомоги особам, узятим під варту, які дозволяють забезпечити ізоляцію осіб, узятих під варту (п. 2.7 Розділу ІІ).

Отже, додані до клопотання докази не доводять, що підозрюваний ОСОБА_4, з огляду на наявні у нього захворювання, у недостатній мірі або взагалі позбавлений можливості отримувати належну медичну допомогу в установі слідчого ізолятора. Доказів того, що підозрюваному відмовлено у праві на отримання необхідної медичної допомоги поза межами установи слідчого ізолятора, слідчому судді не надано.

При визначенні строку тримання під вартою слідчий суддя, керуючись ч. 1 ст. 197 КПК України, вважає за необхідне продовжити ОСОБА_4 строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 05.06.2023.

Разом із цим, задовольняючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя, керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки та не була завідомо непомірною для підозрюваного, що призведе до неможливості виконання застави.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4, який є особливо тяжким корупційним злочином, та які на цей час відповідають стандарту доведення «обґрунтована підозра», розмір ймовірно одержаної неправомірної вигоди, а також вагомість встановлених ризиків, слідчий суддя при визначенні розміру застави ОСОБА_4 дійшов висновку, що має місце виключний випадок, передбачений ч. 5 ст.182 КПК України, а тому наявні підстави вийти за межі максимально встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України розміру застави.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує розмір, ймовірно отриманої неправомірної вигоди; майновий стан підозрюваного, членів його родини, що підтверджується матеріалами справи (т. 9 а.с. 15-75); опосередковану пов`язаність із юридичними особами, які заволоділи майном внаслідок злочину, який розслідується в цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі 210 885 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 523 205 685 грн.

Саме такий розмір, на думку слідчого судді, пропорційно співвідноситься з обставинами цього кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження, слугуватиме достатнім стимулюючим фактором, який підозрюваний боявся б втратити у разі невиконання покладених процесуальних обов`язків, та не є завідомо непомірним для підозрюваного.

Сторона захисту у судовому засіданні стверджувала, що розмір застави, який просить визначити детектив у клопотанні, є непомірним для підозрюваного, та враховуючи сукупну вартість майна, яке належить родині підозрюваного, ОСОБА_4 може внести заставу у розмірі 9 002 136 грн. Однак, жодного доказу на підтвердження цього сторона захисту не надала.( ст. 22, ч. 1 ст. 194 КПК України)

Окрім цього, чинне законодавство України не покладає можливість внесення застави виключно на обвинуваченого, але вимагає забезпечення дієвості провадження, тобто співмірності застави не лише матеріальному стану особи, а й забезпеченню виконання покладених на особу процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя враховує, що стороні захисту 02.02.2023 повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування, що підтверджується матеріалами справи. Тому, слідчий суддя вважає доведеними посилання прокурора на неможливість закінчити досудове розслідування до закінчення строку дії ухвали слідчого судді від 09.02.2023 у зв`язку з необхідністю виконання вимог ст. 290 КПК України.

З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, у разі внесення застави наявні підстави покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення, а саме: прибувати за кожною вимогою до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із міста Києва без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні та суду; повідомляти детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання; утримуватись від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Враховуючи вимоги ч. 7 ст. 194 КПК України, наявні підстави для визначення строку дії обов`язків, які будуть покладені на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави, до 05.06.2023.

Керуючись ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 193-197, 199, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Задовольнити клопотання.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 05 червня 2023 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у розмірі 523 205 685 (п`ятсот двадцять три мільйони двісті п`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) гривень, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1 .

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, слідчого судді та суду;

- не відлучатися із міста Києва без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні та суду;

- повідомляти детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання;

- утримуватись від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного в разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, визначити до 05 червня 2023 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25.10.2017.

Копію ухвали вручити підозрюваному, захисникам, прокурору негайно після її оголошення для відома та направити керівнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1