Search

Document No. 110264210

  • Date of the hearing: 10/04/2023
  • Date of the decision: 10/04/2023
  • Case №: 991/2729/23
  • Proceeding №: 52019000000000143
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Movchan N.V.

Справа № 991/2729/23

Провадження 1-кс/991/2754/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, старшого детектива ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на рішення детектива про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій,

УСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій захисник просить скасувати постанову детектива ОСОБА_4 від 20.03.2023 про відмову в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 від 15.03.2023 № 04-2-/15 про проведення слідчої дії - допиту підозрюваного ОСОБА_5 ; зобов`язати детектива ОСОБА_4 провести допит ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 520190000000000143 від 20.02.2019, у порядку, передбаченому розділом 9 «Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження» КПК України, шляхом направлення запиту про проведення допиту ОСОБА_5 у порядку міжнародної парової допомоги до компетентних органів Республіки Австрія; зобов`язати провести допит ОСОБА_5 згідно ст. 232 КПК України у порядку дистанційного досудового розслідування, враховуючи неможливість безпосередньої участі ОСОБА_5 у досудовому провадженні з інших поважних причин.

Скарга обґрунтована тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019, у якому 06.10.2022 стосовно ОСОБА_5 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

15.03.2023 захисник звернувся до старшого детектива Національного бюро ОСОБА_4 із клопотанням про проведення слідчої дії - допиту підозрюваного ОСОБА_5 .

За результатом розгляду клопотання, захисник отримав постанову старшого детектива ОСОБА_4 від 20.03.2023, якою частково відмовлено у задоволенні клопотання.

На думку захисника постанова старшого детектива у задоволенні клопотання про проведення допиту підозрюваного у кримінальному провадженні є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Так, станом на 15.03.2023 а ні детективами, а ні прокурорами ОСОБА_5 з питань обставин, що викладені у повідомленні про підозру і є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019, допитаний не був.

Сторона захисту пропонувала різні варіанти проведення слідчих чи процесуальних дій за участі ОСОБА_5, у тому числі в режимі відеоконференції з приміщення дипломатичної (консульської) установи України у країні перебування. Натомість, з матеріалів кримінального провадження встановлено, що детективи неодноразово намагалися викликати ОСОБА_5 повістками, які надсилалися за адресами в Україні, за яким останній не проживає, бо з вересня 2022 року тимчасово перебуває за межами України, про що достеменно відомо детективам.

Починаючи з 11.10.2022 сторона захисту неодноразово до Національного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури подавалися клопотання і документи, які містили відомості щодо адреси проживання ОСОБА_5 у м. Відень, Республіка Австрія. Однак, жодного разу порядок, визначений ч. 7 ст. 135 КПК України, дотримано не було. Також не допитано підозрюваного в порядку ст. 232 КПК України в режимі дистанційного досудового розслідування.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 позицію, висловлену у скарзі, підтримала, просила клопотання задовольнити.

Старший детектив Національного бюро ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, вважає її необґрунтованою та немотивованою. Пояснив, що постановою від 20.03.2023 клопотання захисника задоволено частково, визнано доцільним проведення слідчої дії - допиту підозрюваного ОСОБА_5 та відмовлено в іншій частині, оскільки визначення форми, місця та часу проведення допиту відноситься до виключних повноважень детектива. Наразі стороною обвинувачення не встановлено підстав для проведення допиту підозрюваного ОСОБА_5 в режимі відеоконференції. Посилаючись на вимоги ст. 232 КПК України, зазначає, що у зв`язку з виявленням бажання взяти участь у допиті, підозрюваний може бути допитаним у чіткій відповідності вимогам КПК України в приміщенні Національного бюро найближчим часом. Письмові заперечення долучені до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед детективом, та обґрунтованість внесеного клопотання.

Отже, предметом судового контролю під час розгляду таких скарг є не лише прийняте слідчим, прокурором рішення стосовно задоволеного клопотання, а й дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органами досудового розслідування у кримінальному провадженні.

У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019, у тому числі за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

15.03.2023 захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 звернувся, у тому числі до старшого детектива Національного бюро ОСОБА_4 із клопотанням у порядку ст. 220 КПК України, у якому просив провести допит ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 520190000000000143 від 20.02.2019, у порядку, передбаченому розділом 9 «Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження» КПК України, шляхом направлення запиту про проведення допиту ОСОБА_5 у порядку міжнародної парової допомоги до компетентних органів Республіки Австрія; повторно розглянути клопотання про допит ОСОБА_5 згідно ст. 232 КПК України у порядку дистанційного досудового розслідування, враховуючи неможливість безпосередньої участі ОСОБА_5 у досудовому провадженні з поважних причин, а саме: об`єктивної неможливості прибути в України, оскільки зазнає політичного переслідування в Україні, перебуває у процедурі надання притулку в Республіці Австрія, має заборону на виїзд з Республіки Австрія, здав паспорт громадянина для виїзду за кордон.

Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Тобто, право сторони захисту ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій є абсолютним, але питання про доцільність та необхідність їх проведення вирішується слідчим та прокурором, шляхом винесення вмотивованої постанови в порядку ст. 220 КК України.

Вимоги до змісту постанови детектива визначені ч. 5 ст. 110 КПК України.

Встановлено, що за результатами розгляду клопотання захисника старший детектив Національного бюро ОСОБА_4 виніс постанову від 20.03.2023 про часткове задоволення клопотання. В обґрунтування прийнятого рішення детектив зазначив інформацію про надходження клопотання захисника та підстави звернення із таким клопотанням; пославшись на норми Кримінального процесуального кодексу України навів мотиви щодо неприйняття доводів сторони захисту, зазначивши, що підозрюваний ОСОБА_5 неодноразово викликався до Національного бюро для участі у допиті як підозрюваний, однак не прибував без поважних на то причин. Зазначає, що як сторона обвинувачення, так і сторона захисту мають зацікавленість у проведенні допиту слідчої дії - допиту підозрюваного ОСОБА_5, тому така слідча дія є доцільною у цьому кримінальному провадженні. В той же час, визначення форми (порядку), місця та часу проведення дпиту відноситься до виключних повноважень детектива, тому вимоги захисника щодо імперативного визначення форми проведення слідчої дії не є законними та обгрунтованими. Посилаючись на ст. 232 КПК України зазначає, що допит підозрюваного, який перебуває за межами України у режимі відеоконференції не передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України. Юрисдикція Національного бюро не поширюється на території іноземних держав.

Дослідивши у судовому засіданні постанову детектива про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту, слідчий суддя дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване рішення, детектив виклав зміст обставин, які стали підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови та їх обґрунтування, посилання на положення Кримінального процесуального кодексу України, тобто постанова відповідає вимогам пункту 2 ч. 5 ст. 110 КПК України.

Перевіряючи клопотання сторони захисту щодо проведення слідчої (розшукової) дії, яка ініціюється перед органам досудового розслідування у кримінальному провадженні, на предмет викладених у ньому вимог та їх обґрунтованості слідчий суддя зазначає таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Одним із видів слідчих дій є допит (ст. 224 КПК України).

Відповідно до ст. 84 КПК України джерелами доказів у кримінальному провадженні є покази свідків, тобто, фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно із ч. 1 ст. 65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

Водночас, звертаючись із клопотанням про допит підозрюваного ОСОБА_5, захисник зазначив, що " ... ОСОБА_5 поставив би під загрозу незавершену процедуру надання притулку, добровільно виїхавши з країни в Україну, ..." та що " крім заборони на виїзд з Республіки Австрія, ОСОБА_5 також не може залишати Республіки Австрія через відсутність дійсного проїзного документа." Разом з тим, відповідно до доданих до клопотання документів ОСОБА_5 звернувся з заявою про розгляд клопотання щодо отримання притулку 06.12.2022. Відомостей про те, на якій стадії перебуває розгляд цього клопотання станом на час звернення із клопотанням до детектива, не зазначено та доказів щодо цього не надано.

Змагальність сторін, як одна із загальних засад кримінального провадження, передбачає, самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом України (ч. 1 ст. 22 КПК України).

Отже, у випадку, коли стороною захисту ініційовано проведення слідчої (розшукової) дії, саме вона має довести доцільність проведення такої дії.

Враховуючи вимоги статей 22, 91, 223 КПК України та завдання кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що захисник не довів, що наявні об`єктивні обставини (обставини непереборної сили), які позбавляють ОСОБА_5 можливості прибути в Україну та бути допитаним.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги належить відмовити.

Керуючись ст. 2, 7, 22, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1