- Presiding judge (HACC AC) : Pavlyshyn O.F.
Cправа №991/2291/23
Провадження №11-сс/991/250/23
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2023 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
за участю:
підозрюваного ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду апеляційні скарги прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 та захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 березня 2023 року щодо
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровськ, такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.4 ст.369 КК України,
у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26 вересня 2022 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.03.2023:
1. клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) задоволено частково;
2. продовжено щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 15.05.2023, із можливістю внесення застави у розмірі 33 992 000 (тридцять три мільйони дев`ятсот дев`яносто дві тисячі) грн;
3. у разі звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку із внесення застави постановлено покласти на нього до 16.05.2023 обов`язки: прибувати до детектива (слідчого), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись з м. Києва без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду; повідомляти детектива (слідчого), прокурора чи суд (слідчого суддю) про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з такими особами: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_69, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50 ; працівниками: ТОВ «Сучасні вантажівки», ТОВ «ТК Спецзапчасть», ТОВ «ТД «Будшляхмаш», ТОВ «НВО «Екософт», ТОВ «ЕПГ», ТОВ «М.Б.», ТОВ «ТД «Комунальна техніка», ТОВ «ВК «ВІВА», ТОВ «ВЛІВ», а також будь-якими іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26.09.2022, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
На вказану ухвалу захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 та прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_8 подали апеляційні скарги.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 у своїй апеляційній скарзі з доповненнями зазначає, що слідчий суддя допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а висновки, викладені у тексті ухвали, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Посилається на такі обставини:
1. повідомлена ОСОБА_5 підозра за ч.3 ст.28 ч.4 ст.369 КК України є необґрунтованою, так як матеріали не містять доказів його причетності до кримінального правопорушення;
2. кваліфікація дій ОСОБА_51 та ОСОБА_5 за cт.368, 369 КК України сумнівна, адже до повноважень заступника Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України не входили дії щодо прийняття рішень про підписання договорів, зазначених у підозрі, відсутні докази існування об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_5 злочину - надання неправомірної вигоди, висловлення прохання надати, прийняття пропозиції чи отримання ОСОБА_52 від нього неправомірної вигоди, умислу на вчинення вказаних злочинів та визначення виду співучасті;
3. не доведеними є ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України;
3.1. ОСОБА_5 не переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду, адже демонструє належну процесуальну поведінку, має міцні соціальні зв`язки, утримує сім`ю та батьків похилого віку, за час досудового розслідування неодноразово виїжджав за кордон, але повертався, добровільно здав паспорт на зберігання до відповідного органу Державної міграційної служби України. Можливість втечі через неконтрольовані території неможлива, оскільки там ведуться воєнні дії. Підозрюваний позбавлений правомочностей користуватися та розпоряджатися матеріальними ресурсами, зокрема, через накладений арешт. ТОВ «ТЕХНО ТРЕЙН» добросовісно виконувало свої зобов`язання та 16.02.2023 повернуло Українському державному науково-дослідному інституту «УкрНДІводоканалпроект» (далі - ДІ «УкрНДІводоканалпроект», НДІ) кошти на суму 20 676 657 грн, на яку не поставило продукцію. Сторона обвинувачення досі не вжити заходів, щоб перевірити причетність компанії ABRS Group до злочинів. Запобігти цьому ризику можливо шляхом покладення певного процесуального обов`язку;
3.2. немає підстав вважати, що ОСОБА_5 буде знищувати, ховати або спотворювати будь-які речі і документи, що могли б мати значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки вже проведено невідкладні слідчі дії. Безпідставні припущення щодо можливого дистанційного видалення ОСОБА_5 інформації з носіїв, які перебувають у сторони обвинувачення, чи надання ним іншим особам вказівок щодо цього;
3.3. ОСОБА_5 не впливатиме на ОСОБА_53 і ОСОБА_54, які є підозрюваними та можуть відмовитися від надання показань. У сторони обвинувачення було достатньо часу, щоб допитати в якості свідків усіх осіб, показання яких мають значення для справи. Їхні показання зафіксовані протоколами, під час складання яких їх повідомили про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань чи відмову від надання таких;
3.4. наявність у ОСОБА_5 широкого кола зв`язків позитивно характеризує його, а зміст додаткових угод №6, 7 носить правомірний характер і відомий стороні обвинувачення. Тому не підтверджено ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Обґрунтування його наявності тотожне з обґрунтуванням ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.
3.5. не доведено існування ризику вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, адже ОСОБА_55 також перебував під вартою, а ОСОБА_5 не може продовжувати злочин, у вчиненні якого його не повідомлено про підозру;
4. слідчий суддя прийшов до необґрунтованого висновку про неможливість застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою. Забезпечити його належну процесуальну поведінку здатен нічний домашній арешт із покладенням процесуальних обов`язків;
5. слідчий суддя у порушення ч.4, 5 ст.182 КПК України визначив розмір застави без обґрунтування виключності випадку, врахування усіх обставин кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, доведення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, помірності такого розміру для підозрюваного, мотивування неможливості виконання підозрюваним певних обов`язків, у разі їх покладення.
Просить:
1. скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.03.2023;
2. постановити нову, якою в задоволенні старшого детектива НАБУ відмовити, застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту за адресою проживання: АДРЕСА_2 .
Прокурор у своїй апеляційній скарзі з доповненнями зазначає, що рішення слідчого судді є незаконним та необґрунтованим, а висновки, викладені у його тексті, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Посилається на такі обставини:
1. ураховуючи тяжкість, специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, дані про особу підозрюваного, факт того, що членами організованої злочинної групи закладалось завищення ціни обладнання та матеріалів на 30 % від собівартості та у кримінальному провадженні розслідуються інші епізоди злочинної діяльності, застава у межах, визначених п.3 ч.5 ст.182 КПК України, не здатна забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, а тому необхідно визначити ОСОБА_5, як альтернативу, заставу в розмірі 37258 прожиткових мінімумів працездатних осіб, що становить 100 000 472 грн;
2. слідчий суддя не взяв до уваги твердження про можливість впливу ОСОБА_5 на експертів, визнавши доведеним наявність у ОСОБА_5 широкого кола зав`язків серед службових осіб органів державної влади та правоохоронних органів, які він може використати з метою незаконного впливу на орган досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження;
3. 15.02.2023 та 23.022023 між ДІ «УкрНДІводоканалпроект» та ТОВ «ТЕХНО ТРЕЙН» в особі ОСОБА_5, коли той перебував під вартою, укладено додаткові угоди №6, 7 щодо подальшої реалізації розпорядження Кабінету Міністрів України №602-р, які мають прямий вплив на наслідки вчинених кримінальних правопорушень;
4. на підтвердження того, що ОСОБА_5 та інші члени організованої злочинної групи зацікавлені в уникненні ОСОБА_52 кримінальної відповідальності, який може надати стосовно них викривальні показання, свідчить той факт, що за попередніми домовленостями між ОСОБА_5 та ОСОБА_52 останньому мало бути передано від 7 до 10 % від всіх грошових коштів, перерахованих на підконтрольні членам організованої злочинної групи підприємства. Станом на 21.01.2023 задокументовано передачу неправомірної вигоди лише в сумі 400 тис. доларів США. Це вказує на те, що ОСОБА_5 може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється;
5. ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема, легалізувати підконтрольними підприємствами кошти шляхом здійснення фінансових операцій із переміщення одержаних коштів на рахунки компаній нерезидентів.
Просить:
1. ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.03.2023 скасувати;
2. постановити нову, якою клопотання старшого детектива НАБУ про продовження строку дії застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити;
3. продовжити щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 37258 прожиткових мінімумів працездатних осіб, що становить 100 000 472 грн;
4. у випадку внесення застави покласти на ОСОБА_5 строком два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави обов`язки: прибувати до детектива (слідчого), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись з м. Києва без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду; повідомляти детектива (слідчого), прокурора чи суд (слідчого суддю) про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з такими особами: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_69, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_56, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_57, працівниками ТОВ «Сучасні вантажівки», ТОВ «ТК Спецзапчасть», ТОВ «ТД «Бушляхмаш», ТОВ «НВО «Екософт», ТОЗ «ЕПГ», ТОВ «М.Б.», ТОВ «ТД «Комунальна техніка», ТОВ «ВК «ВІВА», ТОВ «ВЛГВ», а також будь-якими іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26.09.2022, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України; носити електронний засіб контролю.
У запереченнях захисник ОСОБА_6 зазначає, що апеляційна скарга прокурора є безпідставною та невмотивованою.
Посилається на такі обставини:
1. слідчий суддя врахував наявність у матеріалах розмови за 13.12.2022, проте розцінив такий доказ недостатнім для підтвердження наявності ризику переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду;
2. наявність у ОСОБА_5 широкого кола зв`язків позитивно характеризує його, а не свідчить про можливість впливу на експертів у провадженні. Також гласна стадія досудового розслідування розпочалася 21.01.2023 і за цей час стороною обвинувачення не встановлено доказів щодо конкретних фактів впливу чи намагань такого;
3. зміст додаткових угод №6, 7 носить правомірний характер і відомий стороні обвинувачення. При цьому у результаті укладення угод завершено поставку відповідної техніки на виконання умов договору, а також відбулось повернення авансу в розмірі 20 676 657 грн;
4. нікчемними є доводи прокурора про те, що ОСОБА_5 буде продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення, у вчиненні якого його не повідомлено про підозру;
5. прокурор не обґрунтував та не довів жодної з підстав, визначених у ч.1 ст.411 КПК України, лише формально пославшись на їхню наявність.
Просить апеляційну скаргу прокурора САП ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Підозрюваний ОСОБА_5, його захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги захисника, посилаючись на доводи, наведені у ній, та заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора.
Прокурор САП ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримав свою апеляційну скаргу та заперечив вимоги апеляційної скарги захисника.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_5, його захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7, прокурора САП ОСОБА_8, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги є необґрунтованими.
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26.09.2022 за підозрою ОСОБА_51 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, ОСОБА_58 - ч.5 ст.27 ч.4 ст.368 КК України, ОСОБА_5 - ч.3 ст.28, ч.4 ст.369 КК України, ОСОБА_53 - ч.3 ст.28, ч.4 ст.369 КК України, ОСОБА_59 - ч.3 ст.28, ч.4 ст.369 КК України.
За версією органу досудового розслідування, влітку 2022 року ОСОБА_5 з метою вчинення злочинів, направлених на заволодіння бюджетними грошовими коштами через здійснення поставок товарів із державних закупівель за завідомо завищеними цінами, за участі працівників підконтрольних йому суб`єктів господарювання шляхом надання неправомірної вигоди уповноваженим службовим особам держаних органів, установ та організацій, які в силу своїх посадових обов`язків, мали можливість забезпечити досягнення вказаної злочинної мети, утворив і очолив організовану групу для вчинення кримінальних правопорушень протягом тривалого часу. До складу організованої групи ОСОБА_5 у 2022 році залучив співучасників: ОСОБА_53, ОСОБА_54 та інших на цей час невстановлених осіб. Відповідно до відведеної ролі, ОСОБА_60 забезпечував надання підконтрольних йому суб`єктів господарювання, з якими укладались договори щодо закупівлі обладнання за завідомо завищеними цінами та на рахунки яких зараховувались грошові кошти від державних установ, підприємств, організацій, подальше переведення грошових коштів у готівку, її конвертації у іноземну валюту для подальшого надання як неправомірної вигоди відповідним службовим особам, яких підшукає ОСОБА_5 тощо. 13.07.2022 розпорядженням Кабінету Міністрів України №602-р від 13.07.2022 Міністерству розвитку громад та територій України (далі - Мінрегіон) виділено для ДІ «УкрНДІводоканалпроект» грошові кошти державного бюджету в сумі 1 409 000 000 грн на придбання обладнання та матеріалів, до якого 27.08.2022 внесено зміни розпорядженням Кабінету міністрів України №764-р, із викладом п.п.1 і 3 в новій редакції. Не пізніше 12.08.2022 ОСОБА_5 вступив у позаслужбові відносини з Першим заступником Мінрегіону на той час - ОСОБА_52, а у період з 12.08.2022 до 16.09.2022 ОСОБА_55 висловив прохання ОСОБА_5 надати йому неправомірну вигоду в розмірі, яка буде становити 7-10% від суми укладених у майбутньому договорів про закупівлю товару між ДІ «УкрНДІводоканалпроект» та підконтрольними ОСОБА_5 суб`єктами господарювання за забезпечення ОСОБА_52 підписання прямих договорів по завищеній ціні, на що той погодився та пообіцяв надати йому неправомірну вигоду у визначеній ним сумі після надходження грошових коштів від ДІ «УкрНДІводоканалпроект» на рахунки обумовлених суб`єктів господарювання. У період серпня-вересня 2022 року ОСОБА_5 залучив до своєї злочинної діяльності інших осіб, а саме: ОСОБА_53, якому доручив підготувати завідомо завищені цінові пропозиції стосовно постачання обладнання; ОСОБА_54, якому доручив забезпечити надання підконтрольного йому суб`єкта господарювання, на рахунки якого буде зараховано грошові кошти від НДІ, подальше переведення грошових коштів у готівку, її конвертації у іноземну валюту для подальшого надання ОСОБА_61 як неправомірної вигоди, а також інших на цей час невстановлених осіб. ОСОБА_60 у серпні 2022 року залучив до участі у постачанні обладнання для НДІ підконтрольне йому ТОВ «ЕПГ», ОСОБА_5 у цей же період часу залучив до укладення договорів про закупівлю товару з НДІ підконтрольні йому суб`єкти господарювання, а саме: ТОВ «Торговий Дім «Будшляхмаш», ТОВ «М.Б.», ТОВ «Техно Трейн». Після підшукання зазначених товариств ОСОБА_5 у серпні 2022 року повідомив ОСОБА_61 про необхідність укладення договорів саме з цими суб`єктами господарювання, а останній повідомив службовим особам НДІ перелік товариств, з якими необхідно укласти договори. У серпні 2022 року ОСОБА_62, з метою створення уявлення дійсного порівняння ринкових цін інститутом, забезпечив подачу на електронний моніторинг цін, який проводився ДІ «УкрНДІводоканалпроект», пропозицій підконтрольними ОСОБА_5 суб`єктами підприємницької діяльності, в яких було вказано ціну вищу, ніж у юридичної особи, яка, згідно домовленостей, мала здобути перемогу у закупівлі. 17.11.2022 НДІ уклало договір про закупівлю товару №25/22/к із ТОВ «ЕПГ» на придбання пересувних котелень на загальну суму 797 524 320 грн. У період часу з 17.11.2022 по 31.12.2022 із рахунку ДІ «УкрНДІводоканалпроект» на рахунок ТОВ «ЕПГ», на виконання умов договору №25/22/к були перераховані кошти у загальній сумі 261 729 678, 80 грн, із яких 32 103 404 грн - розрахунок за поставлені котельні, а решта суми - авансовий платіж. 16.01.2023 ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_52 та повідомив, що готовий надати йому неправомірну вигоду у сумі 400 000 доларів США, а ОСОБА_55 повідомив про необхідність пересилання коштів до м. Львів, де вони будуть отримані залученою ним довіреною особою. 18.01.2023 ОСОБА_5 надав вказівку ОСОБА_63 підготувати грошові кошти у сумі 500 000 доларів США, 400 000 з яких для надання ОСОБА_61 як неправомірної вигоди, та з метою мінімізації ризику викриття їх незаконної діяльності доставити їх у визначене ним місце у м. Києві для подальшого переміщення їх до м. Львова. Цього ж дня ОСОБА_60 доставив грошові кошти за необхідною адресою. Після цього ОСОБА_5 та невстановленими на цей час особами було забезпечено доставку грошових коштів у сумі 400 000 доларів США, призначених як неправомірна вигода ОСОБА_61, до м. Львів. У період з 16 до 17.01.2023 ОСОБА_55 залучив до своєї злочинної діяльності ОСОБА_58, якому доручив отримати у м. Львові від узгоджених із ОСОБА_5 осіб зазначену неправомірну вигоду. 20.01.2023 ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_52 у м. Києві. У ході зустрічі ОСОБА_55 шляхом написання інформації рукописним текстом на аркуші паперу повідомив ОСОБА_5 про те, що неправомірну вигоду для нього у м. Львові отримає залучений ним ОСОБА_64, який обізнаний зі злочинним планом. 21.01.2023 ОСОБА_64, перебуваючи у м. Львові, одержав від ОСОБА_65 для ОСОБА_51 неправомірну вигоду - грошові кошти у сумі 400 000 доларів США, доставка яких у м. Львів була попередньо організована ОСОБА_5 . Надалі ОСОБА_64 власним автомобілем перевіз ці грошові кошти у квартиру у м. Львові, де зберігав їх до подальших розпоряджень ОСОБА_66 .
За твердженням слідства, ОСОБА_5, діючи у складі організованої групи, діяльність якої спрямована на вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, направлених на заволодіння бюджетними грошовими коштами шляхом здійснення поставок товарів по державних закупівлях за завідомо завищеними цінами, спільно з ОСОБА_67, Крошкою та іншими невстановленими особами надав неправомірну вигоду заступнику Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України ОСОБА_61 в загальній сумі 400 000 доларів США (14 627 440 грн).
21.01.2023 ОСОБА_5 затримано у порядку ст.208 КПК України.
22.01.2023 повідомлено йому про підозру за ч.3 ст.28, ч.4 ст.369 КК України.
24.01.2023 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21.03.2023 з можливістю внесення застави у розмірі 100 000 472 грн та покладенням обов`язків у разі звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку із внесенням застави на строк два місяці з моменту звільнення з-під варти, але в межах строку досудового розслідування.
14.03.2023 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива НАБУ про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 із можливістю внесення застави у розмірі 37258 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 100 000 472 грн, та покладення процесуальних обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України.
17.03.2023 ухвалою слідчого судді строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26.09.2022 продовжено до 5 місяців, тобто до 22.06.2023.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя прийшов до таких висновків:
1. ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.4 ст.369 КК України;
2. продовжують існувати ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, знищення, приховання або спотворення з боку підозрюваного речей та документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином;
3. стороною обвинувачення не доведено ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 ;
4. застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків;
5. доцільним є зменшення встановленого попереднього розміру застави та визначення її у розмірі, що відповідатиме ймовірному загальному розміру неправомірної вигоди, розрахованої ОСОБА_67 на прохання ОСОБА_5, як організатора злочину, за виконання укладених контрактів, тобто 33 992 000 грн (8% від загальної суми укладених договорів), яка не є завідомо непомірною для підозрюваного та буде достатньою для гарантування виконання ним покладених обов`язків.
Вказані висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам.
У ч.1 ст.404 КПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. А тому ухвала переглядається в межах апеляційних скарг захисника ОСОБА_7 та прокурора САП ОСОБА_8 .
Згідно із ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжено слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку передбаченому цим Кодексом. Клопотання про продовження строку тримання під вартою згідно ч.1-3 ст.199 КПК має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою і може бути задоволено при умові, що заявлений ризик, який став обґрунтуванням обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також, що є вагомі обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч.5 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою лише у тому випадку, коли прокурор, слідчий не доведе, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання особи під вартою, і існують об`єктивні перешкоди для завершення досудового розслідування.
Таким чином, відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, розглядаючи клопотання слідчого, прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст.199 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування такого запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно із ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені. Однак воно висвітлене у практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що підлягає застосуванню українськими судами.
Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011).
Від фактів, які є причиною виникнення підозри не вимагається такого ж рівня переконливості, як від тих, що є необхідними для висунення обвинувачення чи обґрунтування обвинувального вироку. Крім того, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 ч.4 ст.369 КК України, а саме у наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду та в інтересах третіх осіб, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому організованою групою.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та достатньою для виправдання подальшого розслідування з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри, колегія суддів вважає, що, з огляду на надані стороною обвинувачення докази, у слідчого судді були підстави для висновку про існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.28 ч.4 ст.369 КК України.
Цей висновок, на думку колегії суддів, достатньо мотивований та відповідає положенням КПК України, а доводи апеляційної скарги сторони захисту про те, що повідомлена ОСОБА_5 підозра за ч.3 ст.28 ч.4 ст.369 КК України - необґрунтована, є безпідставними.
Зокрема, неспроможне твердження апеляційної скарги захисника про сумнівність кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч.3 ст.28 ч.4 ст.369 КК України з посилання на те, що до повноважень службової особи, якій надавалась неправомірна вигода, не входили дії щодо прийняття рішень про підписання договорів, зазначених у підозрі, відсутні докази надання ОСОБА_5 неправомірної вигоди, висловлення прохання надати, прийняття пропозиції чи отримання неправомірної вигоди службовою особою, умислу на вчинення вказаних злочинів та визначення виду співучасті.
Згідно з п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» №5 від 26.04.2002 відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.
А тому, оскільки судова практика відносить до об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст.368 КК України, не лише ті діяння, які безпосередньо входять до кола службових повноважень особи, а й такі, які вона хоча й не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу, неспроможним є твердження в апеляційній скарзі захисника про сумнівність кваліфікації дій ОСОБА_5 з посиланням на те, що службова особа, якій надавалась неправомірна вигода, не була уповноважена на прийняття рішень про підписання договорів, зазначених у підозрі.
Відповідно до ст.26 КК України співучастю у кримінальному правопорушенні є умисна спільна участь декількох суб`єктів кримінального правопорушення у вчиненні умисного кримінального правопорушення.
Згідно із ч.3 ст.28 КК України кримінальне правопорушення визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення цього та іншого (інших) кримінальних правопорушень, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.
Відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об`єднаннями» №13 від 23.12.2005 стійкість організованої групи та злочинної організації полягає в їх здатності забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тобто ефективно протидіяти факторам, що можуть їх дезорганізувати, як внутрішнім (наприклад, невизнання авторитету або наказів керівника, намагання окремих членів об`єднання відокремитись чи вийти з нього), так і зовнішнім (недотримання правил безпеки щодо дій правоохоронних органів, діяльність конкурентів по злочинному середовищу тощо). На здатність об`єднання протидіяти внутрішнім дезорганізуючим факторам указують, зокрема, такі ознаки: стабільний склад, тісні стосунки між його учасниками, їх централізоване підпорядкування, єдині для всіх правила поведінки, а також наявність плану злочинної діяльності і чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення. Ознаками зовнішньої стійкості злочинної організації можуть бути встановлення корупційних зв`язків в органах влади, наявність каналів обміну інформацією щодо діяльності конкурентів по злочинному середовищу, створення нелегальних (тіньових) страхових фондів та визначення порядку їх наповнення й використання тощо.
На думку колегії суддів, у матеріалах негласних слідчих (розшукових) дій, долучених до клопотання, чітко прослідковується наявність у діях підозрюваних ознак об`єднаності єдиним планом, із розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.
Оскільки на цій стадії встановлено нижчі критерії до стандарту доказування, що зобов`язують слідчого суддю з`ясувати лише наявність достатніх доказів, які виправдовують необхідність здійснення досудового розслідування та не передбачають обов`язку встановлення вини конкретної особи, а також, враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, покликання апеляційної скарги захисника на те, що відсутні докази надання ОСОБА_5 неправомірної вигоди, умислу на вчинення вказаного злочину, є безпідставним.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя дійшов до висновку про те, що продовжують існувати ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, знищення, приховання або спотворення речей та документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно з позицію ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.06.2001, суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Так, щодо ризику переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя врахував передбачене законом покарання за вчинення злочину, який йому інкримінується, у сукупності з іншими обставинами, встановленими в ході розгляду клопотання, зокрема, наявністю у підозрюваного паспорта громадянина України для виїзду за кордон, зв`язків, які можуть бути використані для залишення території України, та прийшов до висновку про те, що цей ризик продовжує існувати.
Також не виключається можливість нелегального перетину кордону підозрюваним або його виїзд на тимчасово окуповану територію України, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних військовою агресією російської федерації, у ОСОБА_5 збільшуються можливості для ухилення від органів досудового розслідування та суду. Відтак, помилковим є посилання захисника на те, що можливість втечі через неконтрольовані території неможлива, оскільки там ведуться воєнні дії.
Із огляду на наведене правильним є висновок слідчого судді про те, що продовжує існувати ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя з урахуванням досліджених матеріалів, які свідчать про використання підозрюваними конспіративних способів і методів у спілкуванні (паролі, залучення третіх осіб для передачі грошей, користування «фінансовими послугами» щодо переміщення грошей територією країни поза державним контролем), визнав продовження існування ризику знищення, приховання або спотворення з боку ОСОБА_5 речей та документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Посилання в апеляційній скарзі захисника на те, що не підтверджено можливість підозрюваного знищити, сховати або спотворити будь-які речі і документи, що могли б мати значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки вже проведено невідкладні слідчі дії, не обґрунтовані.
Відповідно до ч.1 ст.223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Згідно з положеннями КПК України слідчі (розшукові) дії не обмежуються проведенням лише невідкладних дій.
Таким чином, слід дійти висновку, що відсутні підстави вважати, що органом досудового розслідування вчинено всі необхідні слідчі дії для отримання доказів і вичерпані можливості їх отримати, тобто можуть існувати докази, які не перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування і до яких може існувати можливість віддаленого доступу.
Із огляду на це обґрунтованим є висновок слідчого судді про те, що продовжує існувати ризик знищення, приховування чи спотворення підозрюваним будь-яких речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин цього провадження.
Слідчий суддя врахував установлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, механізм оцінки таких доказів під час судового розгляду, те, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України, та прийшов до правильного висновку про те, що продовжує існувати ризик незаконного впливу ОСОБА_5 на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Доводи апеляційної скарги про те, що відсутні підстави вважати, що ОСОБА_5 впливатиме на ОСОБА_53 і ОСОБА_54, які також є підозрюваними та можуть відмовитися від надання показань, є неспроможними, оскільки не виключається можливість здійснення такого впливу з метою узгодження підозрюваними їхніх дій та показань, спрямованих на уникнення кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.1, 2 ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи, що чинним кримінальним процесуальним законом закріплено засаду безпосередності дослідження показань, речей і документів, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги захисника про те, що показання свідків, зафіксовані або будуть зафіксовані протоколами, під час складання яких їх мають повідомити про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань чи відмову від надання таких, тому відсутній ризик впливу на свідків.
Разом із цим, доводи апеляційної скарги прокурора в обґрунтування зазначеного вище ризику через можливість впливу підозрюваного на експертів, які будуть брати участь в проведенні призначених експертиз, передчасні, так як матеріали провадження не містять відомостей щодо конкретних експертів.
Вирішуючи питання щодо актуальності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя взяв до уваги, що ОСОБА_5 набув широке коло зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою незаконного впливу на органи досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження, що матеріали провадження містять відомості про використання ОСОБА_5 конспіративних способів та методів спілкування, та визнав спроможним подальше існування вказаного органом досудового розслідування ризику, попри те, що обставини якими він обґрунтовується в більшості своїй однакові та перетинаються з обставинами, якими було обґрунтовано ризик переховування.
Відтак, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок слідчого судді про продовження існування вищенаведеного ризику.
Враховуючи, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, є тяжким злочином і передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі, дані про особу підозрюваного, наявність у нього міцних соціальних зв`язків, те, що органом досудового розслідування перевіряється той факт, що ОСОБА_5 є організатором, особисто керував кримінальною протиправною діяльністю утвореного ним стійкого злочинного об`єднання, до складу якого залучив інших осіб, які в повному обсязі на даний час органом досудового розслідування ще не встановлені, а також те, що він із метою ухилення від органу досудового розслідування та суду має реальну можливість змінити місце свого перебування, впливати на свідків або сторони кримінального провадження, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою, зокрема, і нічний домашній арешт, не забезпечать можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.
Із огляду на вищевказане неспроможними є доводи апеляційної скарги захисника про те, що слідчий суддя прийшов до необґрунтованого висновку про неможливість застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.
Відповідно до абз.1 ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно із ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При цьому положеннями ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя врахував, що з моменту постановлення попередньої ухвали стан досудового розслідування факту організації ОСОБА_5 надання/отримання неправомірної вигоди ОСОБА_61 не зазнав жодних змін зі спливом майже 2 місяців, адже підозра ОСОБА_5 за ч.3 ст.28, ч.4 ст.369 КК України залишилася у вигляді повідомлення станом на 22.01.2023; жодних об`єктивних даних (експертних висновків) про завищення вартості товару (обладнання) органом досудового розслідування за цей час не здобуто, як і будь-яких ознак розкрадання, крім вже наявної інформаційно-аналітичної довідки, складеної детективом ОСОБА_68 зі спеціалістом (т.2, а.с.56-61). Водночас, є обставини, які суттєво змінилися зі спливом майже 2 місяців і які не були відомі станом на 24.01.2023: усе майно ОСОБА_5 заарештовано ухвалою слідчого судді від 01.02.2023 у справі №991/650/23 (із метою забезпечення можливої конфіскації як виду покарання); накладено арешт на рахунки ТОВ «Техно Трейн» ухвалою слідчого судді від 23.02.2023 у справі №991/634/23 (на суму 38 244 618 грн); ТОВ «Техно Трейн» за згодою з ДІ «УкрНДІводоканалпроект» припинили дію договору №23/22/к від 10.11.2022, шляхом підписання додаткової угоди №7 від 23.02.2023; ТОВ «Техно Трейн» 16.02.2023 повернуло на рахунок ДІ «УкрНДІводоканалпроект» бюджетні кошти (аванс) у сумі 20 676 657 грн; з`ясовано подальший рух державних коштів, що були перераховані від ДІ «УкрНДІводоканалпроект» на банківські рахунки ТОВ «ЕПГ», ТОВ «ТД «Будшляхмаш», ТОВ «Техно Трейн». Зокрема, одержані грошові кошти ТОВ «ЕПГ» від ДІ «УкрНДІводоканалпроект» у розмірі 261 729 678 грн були фактично одразу (21-22.12.2022) перераховані у розмірі 233 307 582 грн іншим товариствам для закупівлі котлів сталевих, що ставить під сумнів можливість їх використання (т.1, а.с.78-80); час, який минув з моменту затримання та вручення повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 22.01.2023.
Із огляду на це слідчий суддя прийшов до правильного висновку про те, що доцільним є зменшити встановлений попередній розмір застави та визначити її у розмірі 33 992 000 грн, яка не є завідомо непомірною для підозрюваного та буде достатньою для гарантування виконання ним покладених обов`язків.
Так, із тексту повідомлення про підозру вбачається, що ОСОБА_5 інкримінується тільки надання неправомірної вигоди на суму 400 000 доларів США, тому не можуть бути взяті до уваги покликання прокурора на те, що у кримінальному провадженні розслідуються інші епізоди злочинної діяльності.
Водночас, визначений слідчим суддею розмір застави перевищує встановлений п.3 ч.5 ст.182 КПК України, відтак безпідставним є твердження апеляційної скарги прокурора про те, що слідчим суддею не враховано нездатність застави у межах, визначених п.3 ч.5 ст.182 КПК України, забезпечити виконання покладених на ОСОБА_5 обов`язків.
Необхідність визначення розміру застави саме у такому розмірі, на думку колегії суддів, обґрунтовується обставинами кримінального провадження, зокрема тим, що кошти для здійснення відповідних закупівель були виділені з резервного фонду державного бюджету з метою придбання резервного запасу обладнання та матеріалів для об`єктів тепло-, водопостачання та водовідведення з метою безперебійного надання комунальних послуг під час проходження опалювального сезону 2022/23 року, а також уникнення епідеміологічної та гуманітарної катастрофи під час воєнного стану, роллю ОСОБА_5, наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також тим, що діюче кримінальне процесуальне законодавство не встановлює обов`язку розкривати джерело походження коштів для сплати застави, тобто застава може бути сплачена членами організованої групи, невстановленими органом досудового розслідування, задля уникнення їхнього викриття ОСОБА_5 .
Тому безпідставними є доводи апеляційної скарги захисника про те, що слідчий суддя у порушення ч.4, 5 ст.182 КПК України визначив розмір застави без обґрунтування виключності випадку, врахування усіх обставин кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, доведення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, помірності такого розміру для підозрюваного, мотивування неможливості виконання підозрюваним певних обов`язків, у разі їх покладення.
Також безпідставними є доводи апеляційної скарги прокурора про те, що ураховуючи тяжкість, специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, дані про особу підозрюваного, факт того, що членами організованої злочинної групи закладалось завищення ціни обладнання та матеріалів на 30% від собівартості та у кримінальному провадженні розслідуються інші епізоди злочинної діяльності, застава у межах, визначених п.3 ч.5 ст.182 КПК України, не здатна забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, а тому необхідним є визначити ОСОБА_5, як альтернативу, заставу в розмірі 37258 прожиткових мінімумів працездатних осіб, що становить 100 000 472 грн.
Так, слідчий суддя правильно не погодився з існуванням ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5, оскільки сторона обвинувачення не надала відповідних підтверджень зазначеному, а обґрунтування цього ризику - передача 20 000 000 грн неправомірної вигоди службовим особам ДСНС та легалізація 261 000 000 грн із рахунків ТОВ «ЕПГ» не знайшли відображення у підозрі, тобто ОСОБА_5 не може продовжувати злочин, у вчиненні якого його не повідомлено про підозру.
Помилковим є твердження в апеляційній скарзі прокурора про укладення (підписання) ОСОБА_5 додаткових угод від 15.02.2023 та 23.02.2023 під час перебування у ДУ «Київський слідчий ізолятор», та посилання, що вказаний факт свідчить про вплив на наслідки вчинення кримінальних правопорушень, оскільки підозрюваний реалізовував свої повноваження директора господарського товариства при тому, що відсутні будь-які обґрунтування негативного впливу на вказані наслідки.
Заперечення в апеляційній скарзі прокурора висновку слідчого судді щодо необхідності зменшення встановленого попереднього розміру застави визнається колегією суддів помилковим з огляду на зменшення кількості ризиків, а також на відсутність обґрунтування органом досудового розслідування в клопотанні застави в розмірі 100 000 472 грн.
Згідно із ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційні скарги прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 та захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 березня 2023 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та у касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3