- Presiding judge (HACC AC) : Pavlyshyn O.F.
Cправа №991/509/23
Провадження №11-сс/991/113/23
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2023 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
прокурора ОСОБА_6,
підозрюваного ОСОБА_7, його захисників - адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_7 - адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9, прокурора САП ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 січня 2023 року, щодо
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дрогобич Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.4 ст. 368 КК України,
у кримінальному провадженні № 52022000000000280 від 26 вересня 2022,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2023 частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі -НАБУ) про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 . Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор». Строк тримання під вартою визначено з урахуванням часу фактичного затримання до 21 березня 2023 року включно.
Визначено підозрюваному ОСОБА_7 альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200 (вісімсот п`ять тисяч двісті) гривень.
У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_7 з під варти у зв`язку з внесенням застави покладено на нього такі обов`язки: прибувати до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою; не відлучатись за межі території Львівської області без дозволу детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду; повідомляти детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та будь-якими іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 52022000000000280 від 26.09.2022, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Львівській області паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд з України.
Термін дії обов`язків, покладених судом, визначено строком до 22 березня 2023 року включно. Строк дії ухвали визначено до 22 березня 2023 року включно.
місто Київ
На вказану ухвалу захисники підозрюваного ОСОБА_7 - адвокати ОСОБА_9 та ОСОБА_8, а також прокурор ОСОБА_10 подали апеляційні скарги.
Захисники підозрюваного в апеляційних скаргах посилаються на таке.
Підозра ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.4 ст.368 КК України є необґрунтованою. Під час розгляду клопотання не досліджено жодного доказу, який вказував би на усвідомлення підозрюваним ОСОБА_7 події злочину, його обізнаність у схемі передачі неправомірної вигоди. Відсутні докази причетності ОСОБА_7 до особливо тяжкого злочину, пособництво у вчиненні якого йому інкримінується, та співучасті з іншими особами.
Прокурор не довів наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Застосування будь-якого іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, в повній мірі може запобігти тим ризикам, про які зазначено в клопотанні.
Слідчий суддя не врахував усі обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного і в порушення ч.4 ст.182 КПК України визначив розмір альтернативного запобіжного заходу у виді застави, який не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, не підтверджується матеріалами клопотання та є завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_7 .
На час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_7 здав на зберігання до ГУ ДМС у Львівській області свій паспорт для виїзду за кордон, а також накладено арешт на майно, належне підозрюваному ОСОБА_7, з обмеженням права на розпорядження та відчуження таким майном ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11.04.2023 у справі №991/573/23.
Захисник ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2023 та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 .
Захисник ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2023 в частині визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_7, як альтернативного запобіжного заходу. У цій частині постановити нову, якою визначити підозрюваному ОСОБА_7 альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень.
Прокурор в апеляційній скарзі посилається на таке.
Слідчий суддя при встановленні розміру застави, не врахував розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, майновий стан підозрюваного ОСОБА_7, наявність у нього суттєвих неофіційних доходів.
Визначений судом для підозрюваного ОСОБА_7 альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 805 200 грн., з урахуванням тяжкості, обставин вчинення інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, кількості та істотності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, майнового стану підозрюваного, розміру доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, не є належною гарантією не перешкоджання ним досудовому розслідуванню.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2023 та постановити нову, якою задовольнити клопотання детектива НАБУ про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, з можливістю внесення застави у розмірі 7452 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 20 001 168 грн, покласти у випадку внесення застави на підозрюваного ОСОБА_7 строком на два місяці обов`язки, передбачені п.п. 1-4, 9 ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
- не відлучатися із с. Раневичі Дрогобицького району Львівської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та будь-якими іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 52022000000000280 від 26.09.2022, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;
- здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Львівській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України;
- носити електронний засіб контролю.
Підозрюваний ОСОБА_7, його захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_9, у судовому засіданні підтримали вимоги поданих апеляційних скарг, посилаючись на доводи, наведені у них, та заперечили вимоги апеляційної скарги прокурора.
Прокурор ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги сторони обвинувачення, посилаючись на доводи, наведені у ній, та заперечив вимоги апеляційних скарг захисників.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7, його захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9, прокурора САП ОСОБА_6, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора є частково обґрунтованою,а апеляційні скарги захисників - необґрунтовані.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
26.09.2022 розпочате кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000280.
21.01.2023 ОСОБА_7 затримано за підозрою у вчиненні злочину, ч.4 ст.368 КК України.
22.01.2023 ОСОБА_7 повідомлено про підозру за ч.4 ст.368 КК України.
23.01.2023 ОСОБА_7 повідомлено про зміну підозри за ч.5 ст.27 ч.4 ст.368 КК України.
За версією органу досудового розслідування у період з липня по серпень 2022 року ОСОБА_14 за участі працівників підконтрольних йому суб`єктів господарювання, запропонував ОСОБА_13 використати його службове становище для забезпечення підписання прямих договорів із підконтрольними ОСОБА_14 суб`єктами господарювання щодо придбання обладнання та матеріалів за фінансування, передбачене вищевказаним Розпорядженням КМУ № 602-р від 13 липня 2022 року.
У період з 12 серпня 2022 року до 16 вересня 2022 року ОСОБА_13 висловив прохання ОСОБА_14 надати йому неправомірну вигоду в розмірі, який буде становити 7-10 відсотків від суми укладених у майбутньому договорів про закупівлю товару між ДІ "УкрНДІводоканалпроект" та підконтрольними ОСОБА_14 суб`єктами господарювання, за забезпечення ОСОБА_13 підписання прямих договорів по завищеній ціні, на що той погодився та пообіцяв надати неправомірну вигоду у визначеній ним сумі після надходження грошових коштів від ДІ "УкрНДІводоканалпроект" на рахунки обумовлених суб`єктів господарювання.
16 січня 2023 року ОСОБА_14 зустрівся з ОСОБА_13 та повідомив, що готовий надати йому неправомірну вигоду у сумі 400 000 доларів США, а ОСОБА_13 повідомив про необхідність пересилання коштів до м. Львова, де вони будуть отримані залученою ним довіреною особою.
У період з 16 до 17 січня 2023 року ОСОБА_13, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на одержання неправомірної вигоди у особливо великому розмірі, залучив до своєї злочинної діяльності ОСОБА_7, якому доручив отримати у м. Львові від узгоджених з ОСОБА_14 осіб неправомірну вигоду у сумі 400 000 доларів США, залучивши таким чином його як пособника у вчиненні кримінального правопорушення.
20 січня 2023 року ОСОБА_14 зустрівся з ОСОБА_13 у м. Києві і у ході зустрічі останній шляхом написання інформації рукописним текстом на аркуші паперу повідомив ОСОБА_14 про те, що неправомірну вигоду для нього у м. Львові отримає залучений ним ОСОБА_7, який обізнаний зі злочинним планом (протокол за результатами проведення НСРД - спостереження за особою ОСОБА_13 від 21.01.2023 № 15/162 де зафіксовано його зустріч з ОСОБА_14 20.01.2023).
21.01.2023 ОСОБА_7 перебуваючи у м. Львів, діючи умисно, маючи умисел на сприяння вчиненню ОСОБА_13 кримінального правопорушення, відповідно до відведеної йому ролі, прибув на територію АЗС «WOG», що по вул. В. Чорновола, 10, у м. Львів, де від ОСОБА_15 одержав неправомірну вигоду - грошові кошти у сумі 400 000 доларів США, доставка яких у м. Львів була попередньо організована ОСОБА_14, чим сприяв вчиненню та приховуванню кримінального правопорушення ОСОБА_13 .
Надалі, ОСОБА_7 власним автомобілем перевіз вказані грошові кошти у квартиру АДРЕСА_2, де зберігав їх до подальших розпоряджень ОСОБА_13, і де їх було виявлено та вилучено в ході проведення обшуку, чим виконуючи роль пособника забезпечив переховування предметів здобутих кримінально-протиправним шляхом.
Так, за описаних обставин, ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_13, виконуючи роль пособника у вчиненні злочину, одержав від ОСОБА_14 неправомірну вигоду в особливо великому розмірі у загальній сумі 400 000 доларів США.
23.01.2023 старший детектив НАБУ за погодженням із прокурором САП звернувся із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 7452 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 20 001 168 грн та покладенням обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя дійшов таких висновків.
ОСОБА_7 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні відповідно до вимог ст.42 КПК України і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.4 ст.368 КК України.
Існують підстави вважати, що наявні ризики передбачені ст.177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних.
Інші більш м`які запобіжні заходи, аніж тримання під вартою, не зможуть запобігти визначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 .
Застава у межах, передбачених п.3 ч.5 ст.182 КПК України, здатна забезпечити виконання ОСОБА_7 покладених на нього обов`язків, а тому заставу належить призначити у розмірі трьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200 (вісімсот п`ять тисяч двісті) гривень. Такий розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного та разом з покладеними на нього обов`язками, передбаченими ч.5 ст.194 КПК України, які за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваного, забезпечуватиме його належну процесуальну поведінку та запобігатиме існуючим ризикам.
Згідно з ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. А тому оскаржувана ухвала переглядається в межах апеляційних скарг захисників та прокурора.
Положеннями ч.1 ст.194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені. Однак воно висвітлене у практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що підлягає застосуванню українськими судами. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011).
Від фактів, які є причиною виникнення підозри не вимагається такого ж рівня переконливості, як від тих, що є необхідними для висунення обвинувачення чи обґрунтування обвинувального вироку. Крім того, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Слідчим суддею досліджено копії таких документів:
- протоколу огляду від 01.11.2022;
- протоколу за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_13 від 28.11.2022,
- протоколу за результатами проведення НСРД - спостереження за особою ОСОБА_16 від 08.11.2022 № 15/2082, де зафіксоване його зустрічі з ОСОБА_13, ОСОБА_17 та іншими особами за період з 31 жовтня по 02 листопада 2022 року;
- протоколу за результатами проведення НСРД - спостереження за особою ОСОБА_16 від 21.10.2022 № 15/1982 де зафіксовано його зустріч з ОСОБА_13 11.10.2022;
- протоколу за результатами проведення НСРД - спостереження за особою ОСОБА_14 від 25.11.2022 № 15/2189 де зафіксовано його зустріч з ОСОБА_18, ОСОБА_19 та іншими особами 3, 7, 8, 9, 15, 16, 17 та 18 листопада 2022 року;
- протоколу за результатами проведення НСРД - спостереження за особою ОСОБА_18 від 25.11.2022 № 15/2185 де зафіксовано місця, які він відвідував 26-28.10. та 04.11.2022 року;
- протоколу за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_14 від 03.11.2022 № 15/2025 де зафіксоване спілкування з ОСОБА_16, ОСОБА_18 03.10 та 25.10.2022, по АДРЕСА_3 ;
- протоколу за результатами проведення НСРД - спостереження за річчю з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних засобів для спостереження від 19.01.2023 № 15/129, а саме предметом неправомірної вигоди;
- протоколу за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_16 від 18.01.2023 № 15/120 де зафіксоване його спілкування з ОСОБА_13 за період жовтня-грудня 2022 року, по АДРЕСА_3 ;
- протоколу за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_13 від 18.01.2023 № 15/113 де зафіксоване спілкування ОСОБА_13 за 22.12.2022 року у приміщенні його службового кабінету в Міністерстві розвитку громад та територій України;
- протоколу за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_14 від 21.01.2023 № 15/164 де зафіксоване його спілкування з ОСОБА_16 та іншими особами за період грудня 2022 - січня 2023 року, по вул. Коновальця, 26В у м. Києві;
- протоколу за результатами проведення НСРД - спостереження за особою ОСОБА_13 від 21.01.2023 № 15/162 де зафіксовано його зустріч з ОСОБА_14 20.01.2023;
- протоколу за результатами проведення НСРД - обстеження публічно недоступних місць від 21.01.2023 № 15/166 у ході якого здійснено фотографування мобільного телефону ОСОБА_20 ;
- протоколу за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 19.01.2023 № 15/126, а саме територією поблизу буд. №3 по вул. Саксаганського у м. Києві за 18.01.2023;
- протоколу огляду речей від 22.01.2023, а саме мобільного телефону ОСОБА_7 ;
- протоколу обшуку приміщення кв. АДРЕСА_2, у ході якого виявлено та вилучено предмет неправомірної вигоди;
- протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_13 від 22.01.2023;
- протоколу обшуку за адресою м. Київ вул. Євгена Коновальця, 36-в, офіс НОМЕР_2, від 21-22.01.2023, у ході якого вилучили аркуші паперу з контактами особи, яка фактично отримала неправомірну вигоду та чорнові записи з розрахунками;
- протоколу огляду речей, вилучених під час обшуку приміщень за адресою від 22.01.2023, м. Київ вул. Євгена Коновальця, 36-в, офіс НОМЕР_2, у ході якого оглянуто вилучені аркуші паперу з контактами особи, яка фактично отримала неправомірну вигоду та чорнові записи з розрахунками;
- протоколу обшуку від 22.01.2023 у приміщенні «УкрНДІводоканалпроект» за адресою м. Київ, вул. Шимановського Віталія, 2/1, у ході якого вилучено договір про закупівлю товару № 25/22/к від 17.11.2022 укладеного між «УкрНДІводоканалпроект» та ТОВ «ЕПГ», додатковими угодами до нього та рахунками на оплату;
- договору про закупівлю товару № 25/22/к від 17.11.2022 укладеного між «УкрНДІводоканалпроект» та ТОВ «ЕПГ», додатковими угодами до нього та рахунками на оплату;
Згідно з витягом з Єдиного реєстру довіреностей (адміністративний) від 23.01.2023 №49201558, наявним в матеріалах провадження, ОСОБА_7 та ОСОБА_13 є взаємопов`язаними особами.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та достатньою для виправдання подальшого розслідування з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри, колегія суддів вважає, що з огляду на надані стороною обвинувачення докази, у слідчого судді були підстави для висновку про існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що прослідковується зв`язок між описаними діями ймовірних співучасників та подіями, які відбулися, зокрема передачею грошових коштів, що ймовірно є предметом неправомірної вигоди, тобто наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.4 ст. 368 КК України.
Цей висновок, на думку колегії суддів, достатньо мотивований та відповідає положенням КПК України, а доводи апеляційних скарг сторони захисту про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри їх не спростовують.
Відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об`єднаннями» від 23.12.2005 №13 стійкість організованої групи та злочинної організації полягає в їх здатності забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тобто ефективно протидіяти факторам, що можуть їх дезорганізувати, як внутрішнім (наприклад, невизнання авторитету або наказів керівника, намагання окремих членів об`єднання відокремитись чи вийти з нього), так і зовнішнім (недотримання правил безпеки щодо дій правоохоронних органів, діяльність конкурентів по злочинному середовищу тощо).
На здатність об`єднання протидіяти внутрішнім дезорганізуючим факторам указують, зокрема, такі ознаки: стабільний склад, тісні стосунки між його учасниками, їх централізоване підпорядкування, єдині для всіх правила поведінки, а також наявність плану злочинної діяльності і чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення. Ознаками зовнішньої стійкості злочинної організації можуть бути встановлення корупційних зв`язків в органах влади, наявність каналів обміну інформацією щодо діяльності конкурентів по злочинному середовищу, створення нелегальних (тіньових) страхових фондів та визначення порядку їх наповнення й використання тощо.
Матеріалами НС(Р)Д, долученими до клопотання, стверджується обізнаність ОСОБА_7 у схемі передачі неправомірної вигоди, чітко прослідковується наявність у діях підозрюваних ознак об`єднаності єдиним планом, із розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.
А тому твердження апеляційних скарг сторони захисту про те, що відсутні докази усвідомлення підозрюваним ОСОБА_7 події злочину та співучасті з іншими особами є неспроможним.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність ризиків того, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Відповідно до позиції ЄСПЛ, викладеної у рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.06.2001, суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Щодо наявності ризику переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду слідчим суддею враховано такі обставини.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні у співучасті якого він підозрюється є особливо тяжким корупційним злочином та передбачає покарання у разі визнання винуватим у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років, неможливість застосування пільгових інститутів кримінального права, можливість підозрюваного залишити територію України, з огляду на наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон, а також можливість користування системою «Шлях», за допомогою якої можна покинути територію України; існування можливості переховування на тимчасово окупованих територіях України; обставини затримання особи одразу після ймовірного вчинення ним розслідуваного злочину, а саме - після передачі йому частини грошових коштів, що може спонукати підозрюваного до втечі, враховуючи вагомість доказів, зібраних проти нього та обставини виявлення його ймовірної причетності до злочину; історія перебування закордоном в т.ч. і в період воєнного стану.
Також колегія суддів не виключає можливості нелегального перетину кордону підозрюваним або його виїзд на тимчасово окуповану територію України, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних військовою агресією російської федерації проти України, у ОСОБА_7 збільшуються можливості для ухилення від органів досудового розслідування та суду. Відтак, помилковим є посилання захисників на те, що відсутній ризик переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду.
Тому правильним є висновок слідчого судді про те, що існує ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду.
Слідчий суддя врахував інкримінований підозрюваному злочин ймовірно вчинений ним у співучасті, в якому він був пособником і виконував дії за проханням інших осіб, у зв`язку з чим він може координувати свої дії та узгоджувати показання з такими особами або за їх за вказівками вчиняти вплив на інших осіб щодо змісту, характеру та обсягу їх показань та процесуальної поведінки; що на цій стадії досудового розслідування не допитані всі особи, яким можуть бути відомі обставини розслідуваного злочину; що в ході розгляду даного клопотання підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту свідків, з яких він дізнався зміст їх показань та особисті дані, що свідчить про можливість здійснення впливу на останніх.
Відповідно до ч.1, 2 ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
А тому є ймовірним ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного, свідки можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.
До того ж, оскільки у досудовому розслідуванні здійснюється перевірка обставин ймовірного вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень, ймовірним є те, що ОСОБА_7 може впливати на причетних до цього осіб з метою уникнення притягнення до відповідальності за іншими діяннями.
За таких обставин слідчий суддя прийшов до правильного висновку про достатню ймовірність ризику впливу ОСОБА_7 на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
При оцінці ризику знищення, приховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя взяв до уваги такі обставини.
Частина неправомірної вигоди - грошових коштів одержаних ОСОБА_7, а саме чотири купюри номіналом по 100 доларів США не були віднайденими. Вказані грошові купюри не були відшукані і в ході особистого обшуку ОСОБА_7, що може свідчити при переховування їх в іншому місці.
Підозрюваний ОСОБА_7 використовував саме технічні засоби передачі інформації для комунікації з іншими можливими співучасниками з приводу ймовірно вчинюваного злочину, які могли зберегти на собі сліди такої комунікації. Доступ до акаунтів у месенджерах, хмарних сервісах, поштових скриньках тощо здійснюється з різних засобів зв`язку, що може бути використано підозрюваним для знищення наявних у них відомостей щодо спілкування між учасниками вірогідного скоєння кримінального правопорушення, тобто, знищення важливих для кримінального провадження доказів. Водночас, не всі втрачені у такому разі дані можуть бути відновлені шляхом застосування спеціального програмного забезпечення.
Враховуючи вищевказане, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про існування загрози знищення, зокрема, файлів та відомостей, що можуть міститися у поштових скриньках, хмарних сховищах, оскільки використовуючи віддалений доступ до таких сервісів, можна буде спотворити їх зміст чи знищити їх.
Відповідно до ч.1 ст.223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Згідно з положеннями КПК України слідчі (розшукові) дії не обмежуються проведенням лише невідкладних дій.
Таким чином, слід дійти висновку, що відсутні підстави вважати, що органом досудового розслідування вчинено всі необхідні слідчі дії для отримання доказів і вичерпані можливості їх отримати, тобто можуть існувати докази, які не перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування і до яких може існувати можливість віддаленого доступу.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що твердження в апеляційних скаргах захисників про не підтвердження можливості підозрюваного знищити, сховати або спотворити будь-які речі і документи, що могли б мати значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, спростовується вищенаведеним, а тому визнається безпідставним.
Обираючи запобіжний захід ОСОБА_7 слідчий суддя врахував вагомість наданих детективом та прокурором доказів на підтвердження вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у інкримінованому злочині, дані про особу ОСОБА_7, його вік, репутацію, стан здоров`я, майновий стан, та прийшов до правильного висновку, що до ОСОБА_7 може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Також правильним є висновок слідчого судді, що застосування щодо ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та для запобігання реалізації встановлених ризиків.
Із огляду на вищенаведене неспроможними є доводи апеляційних скарг захисників про безпідставність висновку слідчого судді щодо неможливості застосування до ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.
Відповідно до абз.1 ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно із ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При цьому положеннями ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя врахував тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_7, роль останнього як пособника у його вчиненні, обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваного.
Однак, колегія суддів не може погодитися з висновком слідчого судді, що застава у межах, передбачених п.3 ч.5 ст.182 КПК України, разом з покладеними на нього обов`язками, передбаченими ч.5 ст.194 КПК України, здатна забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та запобігти встановленим ризикам, з огляду на таке.
ОСОБА_7 підозрюється у пособництві у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, сума неправомірної вигоди у якому становить 400 000 доларів США (14 627 440 грн).
ОСОБА_7 є власником такого майна - земельної ділянки (частка власності: 44/100) площею 0,0907 га, кадастровий номер 4610137500:06:005:0302, розташованої за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Полтв`яна; житлового будинку (частка власності: 44/100) площею 78,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_4 ; автомобіля «MERCEDES-BENZ ML250 BLUETEC», державний номер НОМЕР_1 ; корпоративних прав в частині 75% в ПП «КОМФОРТ ТУР ГРУП» (код 22389263).
Встановлені обставини кримінального провадження не виключають можливість доступу ОСОБА_7 до незаконно отриманого доходу внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та ймовірної наявності у нього суттєвих неофіційних доходів.
Кримінальне правопорушення пов`язане з отриманням неправомірної вигоди за створення умов для заволодіння коштами виділеними з державного бюджету з метою створення механізму для швидкого реагування на надзвичайні ситуації під час воєнного стану для придбання мобільних установок очищення води; автоцистерн для перевезення питної води; дизель-генераторів; газогенераторів; дренажно-фекальних насосів; пересувних котелень; пально-мастильних матеріалів, що свідчить про виключність випадку та неможливість розміру застави до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб забезпечити виконання ОСОБА_7, який підозрюється у пособництві у скоєнні особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків.
Із огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до помилкового висновку про те, що розмір застави 805 200 (вісімсот п`ять тисяч двісті) гривень,тобто у межах, передбачених п.3 ч.5 ст.182 КПК України, здатен забезпечити виконання ОСОБА_7 покладених на нього обов`язків.
А тому, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у пособництві у скоєнні особливо тяжкого злочину, обставини якого стверджують виключність випадку та неможливість розміру застави до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб забезпечити виконання ОСОБА_7 покладених на нього обов`язків, колегія суддів приходить до переконання, що лише застава у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 610 400 (один мільйон шістсот десять тисяч чотириста) грн., може забезпечити виконання ним вказаних обов`язків, оскільки такий розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам.
В зв`язку з викладеним апеляційні скарги захисників слід залишити без задоволення, а апеляційну скаргу прокурора - задовольнити частково та скасувати ухвалу слідчого судді в частині визначення підозрюваному ОСОБА_7 альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200 (вісімсот п`ять тисяч двісті) гривень, і визначити заставу розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 610 400 (один мільйон шістсот десять тисяч чотириста) грн.
Керуючись ст.404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів-
П О С Т А Н О В И Л А :
У задоволенні апеляційних скарг захисників підозрюваного ОСОБА_7 - адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відмовити.
Апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 січня 2023 року, в частині визначення підозрюваному ОСОБА_7 альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200 (вісімсот п`ять тисяч двісті) гривень, скасувати та в цій частині постановити нову ухвалу, якою визначити заставу в розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 610 400 (один мільйон шістсот десять тисяч чотириста) грн. В решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та у касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4