- Presiding judge (HACC) : Sikora K.O.
Справа № 991/3348/23
Провадження 1-кс/991/3368/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3,
представника особи, щодо майна якої
вирішується питання про арешт, адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28січня 2023року за №52023000000000045, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України,
В С Т А Н О В И ЛА :
І. Суть клопотання та письмових заперечень
1.1.18квітня 2023року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому детектив просив накласти арешт з метою збереження речових доказів на майно, володільцем якого є ОСОБА_5, а саме: мобільний телефон «Apple iPhone 12 Pro Max» із сім-картою «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_1, USB-флеш-носій «Kingston» DT micro DUO 3C 32 Gb, мобільний телефон «Apple iPhone» чорно-графітового кольору із сім-карткою «Київстар», ноутбук «Apple Mac Book Pro».
1.2.Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (надалі НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28січня 2023року за №52023000000000045, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, зокрема, за фактом вимагання та одержання неправомірної вигоди службовими особами Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (надалі Головне управлення) ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за розблокування податкових накладних ТОВ «Тодо інк» та ТОВ «Будхаб».
12квітня 2023року було проведено обшук житла за адресою: АДРЕСА_1, в якому фактично проживає ОСОБА_5, під час якого було виявлене та вилучене наведене у клопотанні майно.
За твердженням детектива, зазначені у клопотанні матеріальні носії електронної інформації можуть містити видалені файли, дослідження яких можливе лише в ході проведення експертного дослідження. Також, необхідність такого дослідження обумовлена обмеженням доступу до мобільних телефонів з боку володільця та потребою подолання системи логічного захисту.
Іншими способами довести вказані обставини, на думку детектива, неможливо, оскільки особи, що причетні до вчинення кримінального правопорушення усвідомлюють протиправність та караність своїх діянь, використовують засоби конспірації, альтернативні засоби комунікації (інтернет-зв`язок із використанням мобільних додатків та електронну пошту), діють злагоджено та узгоджено. Викладене також свідчить про існування ризику спотворення, приховання, знищення доказів особами, чиї протиправні дії ці докази можуть викривати.
1.3.18квітня 2023року слідчому судді надійшли письмові заперечення представника особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, адвоката ОСОБА_4, у яких він послався на безпідставність клопотання детектива з огляду на те, що зазначене у ньому майно не має жодного стосунку до кримінального провадження. Адвокат наголосив на тому, що ОСОБА_5 під час обшуку добровільно надав доступ до телефону Apple iPhone 12 Pro Max, і у ньому не було виявлено інформацію, яка стосується податкових накладних та обставин вимагання неправомірної вигоди. Не було виявлено такої інформації і в інших вилучених носіях, а мобільний телефон Apple iPhone та ноутбук Apple Mac Book Pro належать ОСОБА_7, який під час обшуку перебував у гостях у ОСОБА_5 .
За твердженням захисника, вилучене майно не належало до переліку, дозвіл на відшукання якого було надано слідчим суддею.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1.Детектив ОСОБА_3 підтримав подане клопотання із наведених у ньому мотивів.
2.2.Представник особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, адвокат ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання із мотивів, наведених у наданих ним письмових запереченнях, та додав, що ноутбук був знайдений у рюкзаку ОСОБА_7, який є братом дружини ОСОБА_5 та перебував у гостях в останнього під час обшуку. Адвокат наголосив, що телефон добровільно був розблокований ОСОБА_5, та під час його огляду жодної інформації, яка стосується обставин, які є предметом досудового розслідування, виявлено не було.
Також представник наголосив на тому, що клопотання не містить жодного доказу, який вказував би на причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення.
ІІІ. Оцінка та висновки слідчого судді
3.1.Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п.7 ч.2 ст.131, ч.1 ст.170 КПК України).
Згідно з приписами ч.1, 2 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення:
збереження речових доказів;
спеціальної конфіскації;
конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Для кожної з правових підстав арешту (мети його накладення) кримінальний процесуальний закон визначає особливості розгляду та коло питань, які мають враховуватися слідчим суддею. Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна, який накладається з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя має враховувати (ч. 3 ст.170, ч.2 ст.173 КПК України):
правову підставу для арешту майна;
можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні та відповідність його критеріям речових доказів, зазначеним у ст.98 КПК України;
розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Також на особу, яка подала клопотання про арешт майна, покладено обов`язок довести (ч.1 ст.173 КПК України):
необхідність такого арешту;
наявність ризику приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Враховуючи загальні підстави застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачені ч.3 ст.132 КПК України, арешт майна не допускається, якщо не буде доведено, що:
існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
3.2.Щодо обставин кримінального правопорушення
Дослідивши клопотання детектива, письмові заперечення представника особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, та додані до них матеріали, заслухавши учасників судового засідання, слідчий суддя дійшла таких висновків.
Як зазначив детектив, 28січня 2023року до НАБУ надійшла заява ОСОБА_8 про те, що невстановлена службова особа Головного управління на ім`я « ОСОБА_9 » за посередництва іншої службової особи Головного управління ОСОБА_6 вимагає у нього як представника ТОВ «Тодо інк» та ТОВ «Будхаб» неправомірну вигоду в розмірі 2228000грн (протокол прийняття заяви від 28січня 2023року). Також ці обставини підтверджуються протоколом допиту свідка ОСОБА_10, яка є директором ТОВ «Будхаб» та яка повідомила про блокування податкових накладних на суму понад 4 млнгрн, а також необхідність сплати неправомірної вигоди працівникам податкової служби за їх розблокування, про що їй повідомив ОСОБА_8 . Аналогічні показання дав і свідок ОСОБА_11, який є директором ТОВ «Тодо інк». Факт блокування податкових накладних підтверджується їх реєстром, отриманим працівниками зазначених юридичних осіб у електронному кабінеті платника податків. Представницькі повноваження ОСОБА_8 підтверджено відповідними довіреностями від 03жовтня 2022року.
Як повідомив свідок ОСОБА_8, 27січня 2023року ОСОБА_6 під час особистої зустрічі у м.Львові висунула ОСОБА_8 вимогу, що для вирішення зазначеного питання та з метою налагодження між ними довірливих відносин йому необхідно надати їй, а також на користь службової особи Головного управління на ім`я « ОСОБА_9 » одноразово неправомірну вигоду в розмірі 55000грн для розблокування податкових накладних на суму 3,6 млнгрн, які утворились за останній квартал 2022року, з метою відновлення заблокованої діяльності вказаних підприємств (протокол допиту від 28січня 2023року).
Свідок ОСОБА_8 повідомив про домовленість з ОСОБА_6 щодо передачі їй протягом наступних днів 55 тис.грн неправомірної вигоди (протокол допиту від 30січня 2023року). 01лютого 2023року ОСОБА_6 отримала від ОСОБА_8 частину неправомірної вигоди в розмірі 55000 гривень для її подальшої передачі невстановленій службовій особі Головного управління на ім`я « ОСОБА_9 ». Зазначені грошові кошти були попередньо вручені ОСОБА_8 детективом згідно з протоколом від 01лютого 2023року.
07лютого 2023року під час зустрічі у м.Львові ОСОБА_6 висунула ОСОБА_12 вимогу від цієї невстановленої службової особи надавати йому щомісячно 1.5% від суми коштів розблокованих податкових накладних, попередивши ОСОБА_8 про негативні наслідки у разі відмови в сплаті зазначеної суми. Такий порядок розрахунків був визначений службовою особою на ім`я « ОСОБА_9 » через те, що в січні 2023року ОСОБА_8 не було своєчасно надано йому неправомірну вигоду, у зв`язку з чим частина податкових накладних не була розблокована (протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 20лютого 2023року).
За твердженням детектива, було встановлено, що особою на ім`я « ОСОБА_9 » є працівник Головного управління ОСОБА_5 . Про це також зазначив свідок ОСОБА_8 (протокол допиту від 20лютого 2023року).
08березня 2023року ОСОБА_6 отримала від ОСОБА_8 частину неправомірної вигоди в розмірі 120000грн для її подальшої передачі ОСОБА_5 та домовилась про передачу наступної частини неправомірної вигоди на початкуквітня 2023року (протокол огляду та вручення грошових коштів від 08березня 2023року, протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 07березня 2023року, згідно з яким свідок повідомив про попередню домовленість щодо передачі неправомірної вигоди цього дня).
12квітня 2023року ОСОБА_6 отримала від ОСОБА_8 частину неправомірної вигоди в розмірі в розмірі 22000грн для її подальшої передачі ОСОБА_5, які попередньо були вручені ОСОБА_8 згідно з протоколом огляду та вручення грошових коштів від 12квітня 2023року.
Цього ж дня за місцем проживання ОСОБА_5 було проведено обшук, під час якого вилучено зазначене у клопотанні майно (протокол від 12-13квітня 2023року).
3.3.Висновки слідчого судді
3.3.1.Наведені у клопотанні обставини корелюють обставинам, зазначеним у витязі з ЄРДР, підтверджені наданими детективом матеріалами у мірі, достатній для вирішення питань, пов`язаних з розглядом клопотання, та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України.
Слідчий суддя наголошує, що не вирішує питання про наявність усіх елементів складу злочину, винуватість чи невинуватість осіб у його вчиненні і не визначає ступінь вини таких осіб, а лише на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей констатує достатність підстав вважати можливість вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення обґрунтованою.
3.3.2.Зазначене у клопотанні майно відповідає визначенню речових доказів, яке міститься у ч.1 ст.98 КПК України, зокрема, воно належить до матеріальних об`єктів, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, адже в ході досудового розслідування було отримано відомості, які можуть свідчити про причетність до вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 . Намір використовувати це майно в якості речових доказів був формалізований детективом постановою від 13квітня 2023року.
Слідчий суддя враховує доводи представника ОСОБА_4 щодо належності частини майна ОСОБА_7, проте адвокат не надав доказів, які свідчили б про таку належність. Факт перебування майна за місцем проживання особи сам по собі є достатньо вагомим приводом допускати належність цього майна особі за відсутності об`єктивних відомостей, які б свідчили про інше. Але у будь-якому випадку ці обставини у подальшому можуть бути з`ясовані під час досудового розслідування.
3.3.3.Як вже зазначала слідчий суддя, завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Зважаючи на обставини кримінального правопорушення, яке розслідуються у межах цього кримінального провадження, доводи детектива про існування такого ризику є цілком обґрунтованими. Враховуючи наявну можливість виявлення в електронних носіях відомостей та файлів, які мають істотне значення для цього кримінального провадження, існує загроза їх знищення, зокрема, видалення листування, адресатів, телефонних дзвінків, документів, програм, а також приховування чи знищення самих пристроїв.
Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.
3.3.4.Зазначене у клопотанні майно належить до переліку майна, на яке може бути накладено арешт (ч. 10 ст.170 КПК України). Водночас, слідчий суддя враховує застереження щодо можливості тимчасового вилучення мобільних терміналів систем зв`язку, передбачені ч.2 ст.168 КПК України. Таке вилучення допускається виключно у випадку, якщо воно обумовлене необхідністю проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Слідчий суддя погоджується з доводами детектива, який зазначив, що дослідження інформації, яка міститься у мобільному телефоні, карті пам`яті та ноутбуці в електронному вигляді, може бути здійснене виключно під час проведення відповідного експертного дослідження.
3.3.5.Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов`язане з накладенням арешту на належне їй майно.
3.3.6.Слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер.
На підставі викладеного, керуючись ст.132, 170, 172, 173, 175, 372 КПК України, слідчий суддя,
П О С Т А Н О В И Л А :
1.Клопотання детектива задовольнити.
2.Накласти арешт з метою збереження речових доказів на майно, володільцем якого є ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, із забороною розпорядження та користування будь-якими особами у будь-який спосіб, а саме:
мобільний телефон «Apple iPhone 12 Pro Max» (сер. № НОМЕР_2, IMEI1: НОМЕР_3, IMEI2: НОМЕР_4 ) із сім-картою «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_1 ;
USB-флеш-носій «Kingston» DT micro DUO 3C 32 Gb із маркувальним позначенням «DTDUO3C/32Gb»;
мобільний телефон «Apple iPhone» чорно-графітового кольору із сім-карткою «Київстар» (сер. № НОМЕР_5 );
ноутбук «Apple Mac Book Pro» (модель A2338, сер. № НОМЕР_6 ).
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому та не пізніше наступного робочого дня направляється фізичній особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1