- Presiding judge (HACC AC) : Pavlyshyn O.F.
Cправа №991/522/23
Провадження №11-сс/991/121/23
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2023 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
прокурора ОСОБА_6,
підозрюваного ОСОБА_7,
захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_7 - адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_11, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 січня 2023 року, щодо
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця c. Тальянки Тальнівського району Черкаської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.4 ст.369 КК України,
у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26 вересня 2022 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.01.2023 частково задоволено клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26.09.2022 стосовно ОСОБА_7, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.4 ст.369 КК України.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 500 002,36 (п`ятсот тисяч дві гривні тридцять шість копійок) гривень.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 такі обов`язки:
1) прибувати до детектива (слідчого), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
2) не відлучатись з Київської області без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з певним колом осіб, працівниками ТОВ «Сучасні вантажівки», працівниками ТОВ «ТК Спецзапчасть», працівниками ТОВ «ТД «Будшляхмаш», працівниками ТОВ «НВО «Екософт», працівниками ТОВ «ЕПГ», працівниками ТОВ «М.Б.», працівниками ТОВ «ТД «Комунальна техніка», працівниками ТОВ «ВК «ВІВА», працівниками ТОВ «ВЛІВ» з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 52022000000000280 від 26.09.2022;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов`язків визначено до 22.03.2023, в межах строку досудового розслідування.
На вказане рішення захисники підозрюваного ОСОБА_7 - адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_11, а також прокурор САП ОСОБА_6 подали апеляційні скарги.
Захисник ОСОБА_8 в апеляційній скарзі посилається на таке.
Повідомлення про підозру за ч.3 ст.28, ч.4 ст.369 КК України ОСОБА_7 є необґрунтованим.
Детектив та прокурор не повідомили суд про причини затримання підозрюваного ОСОБА_7, відсутні підстави затримання останнього, визначені у ст.208 КПК України.
Докази в кримінальному провадженні, отримані внаслідок істотного порушення КПК України, є недопустимими згідно із доктриною «плодів отруйного дерева», що обумовлено такими обставинами, які не можуть бути усунуті під час подальшого розслідування, судового розгляду чи шляхом надання додаткових матеріалів.
В діях ОСОБА_7 немає складу злочину, який є підставою кримінальної відповідальності.
Прокурор та детектив не надали жодного доказу наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_11 в апеляційній скарзі цитує положення КПК України та посилається на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), однак не наводить обставин, якими обґрунтовує апеляційну скаргу.
Захисники в апеляційних скаргах просять скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного від 25.01.2023 та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26.09.2022 щодо ОСОБА_7 .
Прокурор САП ОСОБА_6 в апеляційній скарзі посилається на таке.
Слідчий суддя вийшов за межі критерію доказування «обґрунтована підозра» і застосував критерій доведення вини «поза розумним сумнівом», який притаманний розгляду кримінального провадження по суті, та прийшов до помилкових висновків, що прокурором не доведено, що підорюваний ОСОБА_7 розумів та усвідомлював, що 400 000 доларів США передаються саме ОСОБА_12, а не є платою ОСОБА_13 за створену можливість отримати вигідний контракт, що не підтверджено належними доказамипостачання ТОВ «ЕПГ» обладнання для «УкрНДІводоканалпроект» за завищеними цінами, що відсутнідані на підтвердження того, що саме ОСОБА_7 перевів у готівку та конвертував у іноземну валюту отримані від «УкрНДІводоканалпроект» кошти.
Вищевказані висновки слідчого судді про недоліки в роботі сторони обвинувачення, які на його думку впливають на ступінь обґрунтованості підозри та якість зібраних матеріалів, призвели до істотного порушення кримінального процесуального закону, зокрема ст. ст. 22, 26 КПК України, ч.5 ст.9 КПК України.
Слідчий суддя, виклавши та встановивши обставини, не послався на докази, відмовився досліджувати докази надані стороною обвинувачення, у зв`язку із відсутністю ухвал слідчого судді про легалізацію обшуків, в ході яких вони були здобуті, та без визнання цих доказів очевидно недопустимими, внаслідок чого залишилися недослідженими обставини, з`ясування яких має істотне значення, що призвело до неповноти судового розгляду.
Наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які обумовлюють необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя прийшов до висновку, який не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, про те, що застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 500 002,36 грн може нівелювати встановлені ризики.
Враховуючи тяжкість і специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7, дані про особу підозрюваного, його репутацію, нездатність застави у межах, визначених ч.5 ст.182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, необхідно визначити останньому, як альтернативу, заставу у розмірі 18629 прожиткових мінімумів працездатних осіб, що становить 50 000 236 грн. Внесення застави в меншому розмірі не зможе гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього обов`язків.
Просить:
1.Скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного від 25.01.2023 та постановити нову, якоюзадовольнити клопотання детектива НАБУ про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 18629 прожиткових мінімумів працездатних осіб, що становить 50 000 236 грн.
3.У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_7 строком на два місяці обов`язки, передбачені п.п. 1-4, 8, 9 ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
-прибувати до детектива (слідчого) в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
-не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-утримуватися від спілкування з ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, працівниками ТОВ "Сучасні вантажівки", працівники ТОВ "ТК Спецзапчасть", працівниками ТОВ "ТД "Бушляхмаш", працівниками ТОВ "НОВО "Екософт", працівниками ТОВ ПЕПГ", працівниками ТОВ "М.Б.", працівниками ТОВ "ТД "Комунальна техніка", працівники ТОВ "ВК "ВІВА", працівниками ТОВ "ВЛІВ" з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 52022000000000280 від 26.09.2022;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України;
-носити електронний засіб контролю.
Підозрюваний та його захисники у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційних скарг захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_11, посилаючись на доводи, наведені у них, заперечили проти вимог апеляційної скарги прокурора.
Прокурор у судовому засіданні підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, посилаючись на доводи, наведені у ній, та заперечив вимоги апеляційних скарг захисників.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного, його захисників, прокурора, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора є частково обґрунтованою, а апеляційні скарги захисників - необґрунтовані.
У цьому провадженні встановлено такі обставини:
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26 вересня 2022 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.4 ст.369 КК України.
За версією органу досудового розслідування, влітку 2022 року ОСОБА_13 з метою вчинення злочинів, направлених на заволодіння бюджетними грошовими коштами через здійснення поставок товарів з державних закупівель за завідомо завищеними цінами, за участі працівників підконтрольних йому суб`єктів господарювання шляхом надання неправомірної вигоди уповноваженим службовим особам держаних органів, установ та організацій, які, в силу своїх посадових обов`язків, мали можливість забезпечити досягнення вказаної злочинної мети, утворив і очолив організовану групу для вчинення кримінальних правопорушень протягом тривалого часу.
До складу організованої групи ОСОБА_13 у 2022 році залучив співучасників: ОСОБА_58, ОСОБА_7 та інших на цей час невстановлених осіб. Відповідно до відведеної ролі, ОСОБА_7 забезпечував надання підконтрольних йому суб`єктів господарювання, з якими укладались договори щодо закупівлі обладнання за завідомо завищеними цінами та на рахунки яких зараховувались грошові кошти від державних установ, підприємств, організацій, подальше переведення грошових коштів у готівку, її конвертації у іноземну валюту для подальшого надання як неправомірної вигоди відповідним службовим особам, яких підшукає ОСОБА_13 тощо. 13 липня 2022 року розпорядженням Кабінету Міністрів України № 602-р від 13 липня 2022 року Міністерству розвитку громад та територій України (далі - Мінрегіон) виділено для Українського державного науково-дослідного і проектно-вишукувального інституту «УкрНДІводоканалпроект» (далі - ДІ «УкрНДІводоканалпроект»; НДІ) грошові кошти державного бюджету в сумі 1 409 000 000 грн на придбання обладнання та матеріалів, до якого 27 серпня 2022 року внесено зміни розпорядженням Кабінету міністрів України № 764-р, із викладом п.п. 1 і 3 в новій редакції. Не пізніше 12 серпня 2022 року ОСОБА_13 вступив у позаслужбові відносини з Першим заступником Мінрегіону на той час - ОСОБА_12 (в подальшому - т.в.о. Міністра Мінрегіону та Заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України), а у період з 12 серпня 2022 року до 16 вересня 2022 року ОСОБА_12 висловив прохання ОСОБА_13 надати йому неправомірну вигоду в розмірі, яка буде становити 7-10 відсотків від суми укладених у майбутньому договорів про закупівлю товару між ДІ "УкрНДІводоканалпроект" та підконтрольними ОСОБА_13 суб`єктами господарювання за забезпечення ОСОБА_12 підписання прямих договорів по завищеній ціні, на що той погодився та пообіцяв надати йому неправомірну вигоду у визначеній ним сумі після надходження грошових коштів від ДІ "УкрНДІводоканалпроект" на рахунки обумовлених суб`єктів господарювання. У період серпня-вересня 2022 року ОСОБА_13 залучив до своєї злочинної діяльності інших осіб, а саме: ОСОБА_58, якому доручив підготувати завідомо завищені цінові пропозиції стосовно постачання обладнання; ОСОБА_7, якому доручив забезпечити надання підконтрольного йому суб`єкта господарювання, на рахунки якого буде зараховано грошові кошти від НДІ, подальше переведення грошових коштів у готівку, її конвертації у іноземну валюту для подальшого надання ОСОБА_12 як неправомірної вигоди, а також інших на цей час невстановлених осіб. ОСОБА_7 у серпні 2022 року залучив до участі у постачанні обладнання для НДІ підконтрольне йому ТОВ «ЕПГ», ОСОБА_13 у цей же період часу залучив до укладення договорів про закупівлю товару з НДІ підконтрольні йому суб`єкти господарювання, а саме: ТОВ «Торговий Дім «Будшляхмаш», ТОВ «М.Б.», ТОВ «Техно Трейн».
Після підшукання зазначених товариств ОСОБА_13 у серпні 2022 року повідомив ОСОБА_12 про необхідність укладення договорів саме з цими суб`єктами господарювання, а останній повідомив службовим особам НДІ перелік товариств, з якими необхідно укласти договори. У серпні 2022 року ОСОБА_59, з метою створення уявлення дійсного порівняння ринкових цін інститутом, забезпечив подачу на електронний моніторинг цін, який проводився ДІ «УкрНДІводоканалпроект», пропозицій підконтрольними ОСОБА_13 суб`єктами підприємницької діяльності, в яких було вказано ціну вищу, ніж у юридичної особи, яка, згідно домовленостей, мала здобути перемогу у закупівлі. 17 листопада 2022 року НДІ уклало договір про закупівлю товару №25/22/к з ТОВ «ЕПГ» на придбання пересувних котелень на загальну суму 797 524 320 грн. У період часу з 17 листопада 2022 року по 31 грудня 2022 року з рахунку ДІ «УкрНДІводоканалпроект» на рахунок ТОВ «ЕПГ», на виконання умов договору №25/22/к, були перераховані кошти у загальній сумі 261 729 678, 80 грн, з яких 32 103 404 грн - розрахунок за поставлені котельні, а решта суми - авансовий платіж. 16 січня 2023 року ОСОБА_13 зустрівся з ОСОБА_12 та повідомив, що готовий надати йому неправомірну вигоду у сумі 400 000 доларів США, а ОСОБА_12 повідомив про необхідність пересилання коштів до м. Львів, де вони будуть отримані залученою ним довіреною особою. Надалі, 18 січня 2023 року, ОСОБА_13 надав вказівку ОСОБА_7 підготувати грошові кошти у сумі 500 000 доларів США, 400 000 з яких для надання ОСОБА_12 як неправомірної вигоди та, з метою мінімізації ризику викриття їх незаконної діяльності доставити їх у визначене ним місце у м. Києві для подальшого переміщення їх до м. Львова. Цього ж дня ОСОБА_7 доставив грошові кошти за необхідною адресою. Після цього ОСОБА_13 та невстановленими на цей час особами було забезпечено доставку грошових коштів у сумі 400 000 доларів США, призначених як неправомірна вигода ОСОБА_12, до м. Львів. У період з 16 до 17 січня 2023 року ОСОБА_12 залучив до своєї злочинної діяльності ОСОБА_60, якому доручив отримати у м. Львові від узгоджених з ОСОБА_13 осіб зазначену неправомірну вигоду. 20 січня 2023 року ОСОБА_13 зустрівся з ОСОБА_12 у м. Києві. У ході зустрічі ОСОБА_12 шляхом написання інформації рукописним текстом на аркуші паперу повідомив ОСОБА_13 про те, що неправомірну вигоду для нього у м. Львові отримає залучений ним ОСОБА_61, який обізнаний зі злочинним планом. 21 січня 2023 року ОСОБА_61, перебуваючи у м. Львові, одержав від ОСОБА_62 для ОСОБА_12 неправомірну вигоду - грошові кошти у сумі 400 000 доларів США, доставка яких у м. Львів була попередньо організована ОСОБА_13 . Надалі ОСОБА_61 власним автомобілем перевіз вказані грошові кошти у квартиру у м. Львові, де зберігав їх до подальших розпоряджень ОСОБА_12 .
За твердженням органу досудового розслідування, ОСОБА_7, спільно з ОСОБА_13, ОСОБА_50 та іншими невстановленими особами надав ОСОБА_12 неправомірну вигоду в загальній сумі 400 000 доларів США (14 627 440 грн).
22.01.2023 ОСОБА_7 затримано у порядку ст.208 КПК України.
22.01.2023 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.4 ст.369 КК України.
24.01.2023 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання від 23.01.2023 старшого детектива НАБУ, погоджене прокурором САП, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26.09.2022 стосовно ОСОБА_7 .
Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя прийшов до таких висновків:
Пред`явлена ОСОБА_7 підозра за ч.3 ст.28, ч.4 ст.369 КК України відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
На час розгляду клопотання існують ризики, передбачені п.1 та п.3 ч.1 ст.177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення.
Наявні підстави для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу.
Частина заявлених ризиків існує, але у зв`язку із «якістю» наданих та озвучених прокурором в судовому засіданні матеріалів, неможливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так і наступний після нього більш м`який за суворістю запобіжний захід.
Наявні підстави для застосування до ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою - у вигляді застави.
Застава у розмірі 500 002,36 грн. із покладенням обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України нівелює встановлені ризики та в змозі урівноважити інтереси сторін щодо запобігання вчиненню дій, спрямованих на перешкоджання розслідуванню кримінального провадження з одного боку та щодо забезпечення можливості захищатися від кримінального переслідування належним чином - з іншого.
У ч.1 ст.404 КПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного судового рішення в межах кримінального провадження.
Так, до числа ухвал слідчих суддів, які підлягають апеляційному оскарженню під час досудового розслідування (ч.1 ст.309 КПК України), не належать ухвали слідчих суддів щодо скарг, поданих у порядку ст.ст. 206, 208 КПК України.
Сторона захисту в апеляційній скарзі зазначає, що відсутні підстави затримання ОСОБА_7, визначені у ст.208 КПК України, та детективом і прокурором суду їх наведено не було.
Однак слідчим суддею рішення про затримання ОСОБА_7 не приймалось і в апеляційних скаргах не ставиться вимога щодо скасування ухвали слідчого судді в частині висновків про законність затримання ОСОБА_7 працівниками НАБУ.
А тому оскаржувана ухвала переглядається в межах апеляційних скарг захисників та прокурора щодо вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Положеннями ч.1 ст.194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно із ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені. Однак воно висвітлене у практиці ЄСПЛ, що підлягає застосуванню українськими судами.
Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011). Від фактів, які є причиною виникнення підозри не вимагається такого ж рівня переконливості, як від тих, що є необхідними для висунення обвинувачення чи обґрунтування обвинувального вироку. Крім того, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
При встановленні обґрунтованості підозри, слідчим суддею були враховані докази, встановлені в судовому засіданні під час дослідження матеріалів, зокрема ті, що зафіксовані в протоколах НСРД та інших досліджених матеріалах кримінального провадження.
Колегія суддів зазначає, що посилання в апеляційній скарзі прокурора САП щодо того, що слідчий суддя прийшов до помилкових висновків у зв`язку із виходом при оцінці питання обґрунтованості підозри за межі критерію доказування «обґрунтована підозра» та застосуванням критерію доведення вини «поза розумним сумнівом», що притаманний розгляду кримінального провадження по суті, є неспроможними, адже слідчий суддя, незважаючи на певні помилкові висновки, зокрема щодоне наведення стороною обвинувачення ознак суб`єктивної сторони інкримінованого підозрюваному ОСОБА_7 злочину, правильно визначив наявність обґрунтованої підозри, хоч і використав формулювання: «що пред`явлена ОСОБА_7 підозра не є вочевидь необґрунтованою», яке перебуває за межами логічного критерію раціональності аналізу.
Посилання в апеляційних скаргах захисників на те, що докази в кримінальному провадженні отримані внаслідок істотного та очевидного порушення КПК України, є очевидно недопустимими доказами згідно із доктриною «плодів отруйного дерева», що їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які не можуть бути усунуті під час подальшого розслідування, судового розгляду та шляхом надання додаткових матеріалів, які є у розпорядженні сторони кримінального провадження, колегія суддів вважає неспроможними.
Так, відповідно до положень ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Разом із тим, доводи апеляційних скарг захисників не стосуються жодної з підстав, визначених ст.87 КПК України. Тому колегія суддів не має правових підстав для визнання недопустимими, зокрема згідно із доктриною «плодів отруйного дерева», на яку посилається сторона захисту, доказів отриманих у даному кримінальному провадженні та долучених до клопотання про обрання запобіжного заходу.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та достатньою для виправдання подальшого розслідування з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри, колегія суддів вважає, що з огляду на надані стороною обвинувачення докази у слідчого судді були підстави для висновку про існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_7 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.28, ч.4 ст.369 КК України.
Цей висновок, на думку колегії суддів, достатньо мотивований та відповідає положенням КПК України, а твердження апеляційних скарг захисників про необґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_7, його не спростовують.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя дійшов до висновку про наявність ризиків того, що ОСОБА_7 може вчинити дії, визначені п.1 та п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Кримінальне правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_7, передбачене ч.3 ст.28, ч.4 ст.369 КК України, що є тяжким злочином відповідно до ст.12 КК України та карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.
Відповідно до позиції ЄСПЛ, викладеної у рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.06.2001, суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Так, слідчий суддя врахував досліджені матеріали НСРД, суворість покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_7 за вчинення злочину, який йому інкримінується, наявність у підозрюваного ОСОБА_7 паспорта громадянина України для виїзду за кордон, неодноразові перетини кордону України, та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Існування цього ризику підтверджує також те, що майновий стан підозрюваного ОСОБА_7 дозволяє йому забезпечити своє довготривале перебування за межами України з метою уникнення кримінальної відповідальності.
При цьому, члени організованої злочинної групи, яку очолював ОСОБА_13 та до якої входив підозрюваний ОСОБА_7, планували вивести грошові кошти, отримані внаслідок злочинної діяльності, на рахунки підконтрольної їм компанії ABRS Group у Швейцарській Конфедерації. Вказані кошти можуть бути використані для переховування ОСОБА_7 від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_7 22.01.2022, після затримання інших співучасників кримінального правопорушення, намагався покинути територію України та виїхати у Республіку Румунію, проте був затриманий у МАПП «Порубне» працівниками НАБУ.
Ризик впливу на свідків та інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання показань та дослідження їх судом. Відтак, оскільки показання свідків та інших підозрюваних мають значення для доведення обставин, які підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя прийшов до висновку, що з метою подальшого безперешкодного розслідування по встановленню усіх обставин у цьому провадженні, необхідно обмежити підозрюваного у можливості спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні та свідками з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру.
Також цей ризик, на думку суду апеляційної інстанції, підтверджує те, що ОСОБА_7 може особисто чи опосередковано впливати на свідків у кримінальному провадженні, для узгодження їхніх подальших дій з метою уникнення кримінальної відповідальності.
При цьому досудове слідство у провадженні триває і не виключена можливість встановлення органом досудового розслідування інших свідків, спілкування з якими підозрюваного може зашкодити встановленню фактичних обставин кримінального правопорушення.
Із огляду на зазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про те, що існує ризик незаконного впливу ОСОБА_7 на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до правильного висновку про відсутність ризику знищення, приховання або спотворення з боку підозрюваного речей та документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та вважає такий ризик наявним, враховуючи таке.
Так, імовірність використання підозрюваними конспіративних способів і методів у спілкуванні, технічних засобів передачі інформації для комунікації з приводу вчинюваного злочину, можливість доступу до аккаунтів у месенджерах та електронних поштових скриньках, хмарних сховищ, і вказаний віддалений доступ до таких сервісів носить характер припущення не підтвердженого фактичними даними.
Не підтверджує наявність цього ризику щодо ОСОБА_7 посилання сторони обвинувачення на те, що під час здійснення діяльності члени злочинної організації усвідомлювали, що їх дії можуть бути предметом розслідування НАБУ та активно знищували викривальні докази своєї злочинної діяльності, у зв`язку з чим ОСОБА_13 давались вказівки щодо знищення даних, що містять значиму для органу досудового розслідування інформацію, оскільки відсутні будь-які дані про отримання таких вказівок ОСОБА_7 .
Також колегія суддів не може погодитись з твердженням апеляційної скарги прокурора про наявність ризику перешкоджання підозрюваним ОСОБА_7 кримінальному провадженню іншим чином з огляду на таке.
На думку сторони обвинувачення, ОСОБА_7 набув широке коло зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою незаконного впливу на органи досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження.
Водночас, матеріалами клопотання не стверджується факт знайомства з такими особами і контактування з ними.
В зв`язку з викладеним колегія суддів вважає помилковими твердження в апеляційній скарзі прокурора про наявність ризиків, визначених п.2, та п.4 ч.1 ст.177 КПК України та безпідставним посилання в апеляційних скаргах захисників на відсутність будь-яких ризиків.
Оскільки встановлено наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_7 та ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
При обранні запобіжного заходу слідчим суддею враховано обставини, визначені ст.178 КПК України, зокрема, що підозрюваний ОСОБА_7 на момент розгляду клопотання досяг 33-річного віку, є громадянином України, раніше не судимий, одружений, має на утримані двох неповнолітніх дітей, а також батьків пенсіонерів, має проблеми зі здоров`ям, перебував на стаціонарному лікуванні з 09 січня 2023 року по 20 січня 2023 року, потребує подальшого лікування, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, відсутність відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та повідомлень йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Згідно із ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно з положеннями ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При цьому положеннями ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя врахував тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_7, роль останнього як пособника у його вчиненні, обставини кримінального правопорушення та особу підозрюваного.
Однак, колегія суддів не може погодитися з висновком слідчого судді, що застава у розмірі 500 002,36 грн, разом з покладеними на нього обов`язками, передбаченими ч.5 ст.194 КПК України, здатна забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та запобігти встановленим ризикам, з огляду на таке.
ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину.
Сума неправомірної вигоди становить 400 000 доларів США (14 627 440 грн).
ОСОБА_7 є засновником ряду компаній, а саме: ТОВ «Довілайн груп» (код ЄДРПОУ - 40585665), ТОВ «Транс газ компані» (код ЄДРПОУ - 415593306), ТОВ «Довілайн груп сервіс» (код ЄДРПОУ - 42129448), ТОВ «Група АК» (код ЄДРПОУ - 42795265).
Також, підозрюваний ОСОБА_7 має у власності ряд об`єктів нерухомого майна та транспортні засоби, а саме: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка площею 0,37 га за адресою: АДРЕСА_3 ; квартира за адресою: АДРЕСА_4 ; квартира, за адресою: АДРЕСА_5 ; земельна ділянка площею 0,08 га за адресою: АДРЕСА_2 ; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_6 ; земельна ділянка площею 0,12 га за адресою: Київська область, Броварський район, Требухівська сільська рада (кадастровий номер 3221289001:01:002:0086); автомобіль MERCEDES-BENZ S 250 CDI д.н.з. НОМЕР_1 ; автомобіль ГАЗ 33023, д.н.з. НОМЕР_2 .
Кримінальне правопорушення пов`язане з наданням неправомірної вигоди за створення умов для заволодіння коштами виділеними з державного бюджету з метою створення механізму для швидкого реагування на надзвичайні ситуації під час воєнного стану для придбання мобільних установок очищення води; автоцистерн для перевезення питної води; дизель-генераторів; газогенераторів; дренажно-фекальних насосів; пересувних котелень; пально-мастильних матеріалів, що свідчить про виключність випадку та неможливість розміру застави до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб забезпечити виконання ОСОБА_7, який підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків.
Із огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до помилкового висновку про те, що розмір застави 500 002,36 грн. здатен забезпечити виконання ОСОБА_63 покладених на нього обов`язків.
А тому, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, обставини якого стверджують виключність випадку та неможливість розміру застави до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб забезпечити виконання ним покладених на нього обов`язків, колегія суддів приходить до переконання, що лише застава у розмірі 1000 розмірів прожиткового мінімуму може забезпечити виконання ним вказаних обов`язків, оскільки такий розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам.
В зв`язку з викладеним апеляційні скарги захисників слід залишити без задоволення, а апеляційну скаргу прокурора - задовольнити частково та скасувати ухвалу слідчого судді в частині визначення підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді застави у розмірі 500 002,36 грн. і визначити заставу розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2684000 грн. В решті ухвалу слідчого судді слід залишити без змін.
Керуючись ст.404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів -
П О С Т А Н О В И Л А :
У задоволенні апеляційних скарг захисників підозрюваного ОСОБА_7 - адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_11 відмовити.
Апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 січня 2023 року, в частині визначення підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді застави у розмірі 500 002,36 (п`ятсот тисяч дві гривні тридцять шість копійок) гривень, скасувати та в цій частині постановити нову ухвалу, якою визначити заставу в розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 684 000 (два мільйони шістсот вісімдесят чотири тисячі) гривень. В решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та у касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4