- Presiding judge (HACC AC) : Hlotov M.S.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/2279/23Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/278/23
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
УХВАЛА
26 квітня 2023 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2, розглянувши клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 щодо проведення у режимі відеоконференції судового засідання з розгляду апеляційної скарги прокурора на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 квітня 2023 року у кримінальному провадженні №52021000000000165,
ВСТАНОВИВ:
До початку призначеного на 05.05.2023 судового засідання у справі за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.04.2023 суддею-доповідачем отримано клопотання від захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 щодо проведення судового засідання з розгляду наведеної апеляційної скарги у відповідний день і час у режимі відеоконференції.
У клопотанні захисника зазначено, що він та його підзахисний бажають взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, зокрема, підозрюваний ОСОБА_3 - з приміщення Селидівського міського суду Донецької області, а його захисник - адвокат ОСОБА_4 - з приміщення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
Клопотання обґрунтоване тим, що: (1) на території України введено воєнний стан, у зв`язку з чим в багатьох містах запроваджено комендантську годину та нерегулярне транспортне сполучення; (2) через воєнні дії існує небезпека для пересування громадян; (3) перебування підозрюваного та захисника на значній відстані від м. Києва; (4) участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції забезпечить оперативність розгляду справи.
Вирішуючи зазначене клопотання суддя-доповідач виходить із нижченаведеного.
Ураховуючи, що в ч. 1 ст. 336 КПК законодавець використав слово «може», то така норма кримінального процесуального закону закріплює не обов`язок, а право суду прийняти рішення стосовно проведення судового засідання чи засідань у режимі відеоконференції.
Разом із тим кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч. ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК).
Вищевказане у поєднанні із положеннями ч. 1 ст. 336 КПК свідчить про те, що клопотання стосовно проведення судового засідання у режимі відеоконференції (1) має містити не лише наведення фактів, наявність яких обумовлює потребу в дистанційному судовому провадженні, (2) але й до нього зазвичай повинні бути долучені докази, які б підтверджували існування однієї з підстав, передбачених у ч. 1 ст. 336 КПК. Тобто сама по собі наявність клопотання сторін судового провадження про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не покладає на суд обов`язку його задоволення. Тому рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції може бути прийнято виключно за умови доведеності наявності однієї із зазначених у ч. 1 ст. 336 КПК підстав.
Так, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин (ст. 138 КПК); 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми (ч. 1 ст. 336 КПК).
Із відповідного переліку вбачається, що введення законодавцем до кримінального процесуального закону положень п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 336 КПК, які передбачають можливість проведення судових засідань у режимі відеоконференції, було обумовлено, з одного боку, необхідністю у ситуаціях, коли участь певних осіб у судовому розгляді є обов`язковою, скоротити строки кримінального провадження (підп. 6 п. 3 пояснювальної записки до проекту КПК), а з іншого боку, потребою створити умови, які дозволяли б забезпечувати людям, незалежно від їх майнового стану, місця проживання, стану здоров`я чи перебування в умовах дії складних життєвих обставин, можливість скористатися правом на безпосередню участь у розгляді їх справи судом, установленим законом.
Зазвичай необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції, коли йдеться про підстави, передбачені п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 336 КПК, має бути (1) обумовлена потребою скоротити строки судового провадження у ситуації, (2) коли без участі того, хто просить про відеоконференцію, проведення судового розгляду є неможливим, так як може (а) не дозволити суду правильно встановити обставини, об`єктивне з`ясування яких за відсутності такої особи в засіданні неможливе, та/або (б) призвести до порушення права людини, гарантованого п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - ЄКПЛ).
Застосовуючи відповідний підхід до оцінки клопотання захисника підозрюваного суддя-доповідач виходить із того, що до клопотання не долучено жодних доказів щодо місця перебування підозрюваного та захисника. Проте, враховуючи попередні їх клопотання та додані до них докази, суддя-доповідач приходить до висновку, що оскільки підозрюваний ОСОБА_3 проживає на значній відстані від м. Києва (Донецька обл., м. Новогродівка), а захисник зазначає про перебування у м. Ужгород (т. 7 а. с. 77-78, 84-85, 93-98) та бажає приймати участь в апеляційному розгляді й на минуле засідання до суду не прибули, то для забезпечення оперативності судового провадження (п. 4 ч. 1 ст. 336 КПК) клопотання слід задовольнити. Тому, клопотання захисника підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 21, ст. ст. 110, 336, 369, 401, 405 Кримінального процесуального кодексу України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Судове засідання з розгляду апеляційної скарги прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5, поданої на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 квітня 2023 року у кримінальному провадженні №52021000000000165, призначене на 09 год 00 хв 05 травня 2023 року, проводити в режимі відеоконференції з підозрюваним ОСОБА_3 із приміщення Селидівського міського суду Донецької області (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Пушкіна 4) та із захисником ОСОБА_4 із приміщення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, 53).
Копію ухвали направити всім учасникам судового провадження, а також на адресу Селидівського міського суду Донецької області та Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області для забезпечення організації участі підозрюваного та захисника у судовому засіданні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в режимі відеоконференції.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: ОСОБА_2