Search

Document No. 110519983

  • Date of the hearing: 26/04/2023
  • Date of the decision: 26/04/2023
  • Case №: 991/3097/23
  • Proceeding №: 52022000000000310
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Shyroka K.Yu.

Справа № 991/3097/23

Провадження № 1-кп/991/49/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

26 квітня 2023 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,

захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_8 про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52022000000000310 від 14.10.2022 за обвинуваченням:

- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, народженого у м. Буринь, Буринського району, Сумської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК України);

- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, народженого у м. Суми, Сумська область, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.Історія провадження.

07 квітня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000310 від 14.10.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.

Ухвалою суду від 10.04.2023 підготовче судове засідання у справі призначено на 26 квітня 2023 року.

До початку підготовчого судового засідання, призначеного на 26.04.2023 від захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_8 надійшло клопотання про повернення обвинувального акта в кримінальному провадженні № 52022000000000310 від 14.10.2022 прокурору.

2.Обґрунтування клопотання.

Захисник вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, оскільки він не відповідає вимогам ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), з огляду на дві обставини: (1) неповний і неконкретний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, зокрема відсутність посади та прізвища посадової особи керівництва прокуратури Сумської області, для надання неправомірної вигоди якій обвинувачені підбурили викривача ОСОБА_11 ; (2) в порушення правил підслідності обвинувальний акт був складений і підписаний детективом Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) і затверджений прокурором за відсутності хоча б однієї з умов, передбачених п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України для визначення підслідності даного кримінального провадження саме за НАБУ.

Щодо неповності і неконкретності висунутого обвинувачення захисник зазначає про те, що за ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити, зокрема, такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України).

Відповідно до вимог статей 91, 291 КПК України в обвинувальному акті викладаються фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, формулювання обвинувачення із зазначенням обставин, які, відповідно до частини 1 статті 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також правова кваліфікація дій обвинуваченого. Відсутність формулювання обвинувачення суттєво впливає на право обвинувачених мати повну, вичерпну інформацію про характер, обсяг і причинb обвинувачення для відповідної можливості реалізації свого права на захист, підготуватися до нього.

Однак, на думку захисника, в порушення вимог ст. 91 та ст. 291 КПК України, детективом в обвинувальному акті вказано неповний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення.

Згідно із обвинувальним актом ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. З ст. 369 КК України - одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення та невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь якої-дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднаної з вимаганням неправомірної вигоди, та підбуренні у наданні службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення та невчинення цією службовою особою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

При цьому сторона обвинувачення в обвинувальному акті взагалі не зазначає посаду та прізвище посадової особи керівництва прокуратури Сумської області, для надання неправомірної вигоди якій ОСОБА_6 підбурив ОСОБА_11 .

Крім того, в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_6 отримав неправомірну вигоду за попередньою змовою з адвокатом ОСОБА_7 в сумі 5000 доларів США (за курсом НБУ становить 182 тис 843 грн). Однак ОСОБА_6 ніякої неправомірної вигоди не отримав і не міг отримати за попередньою змовою з ОСОБА_7 . Всі викладені вище обставини складають об`єктивну й суб`єктивну сторону злочину, підлягають обов`язковому доказуванню в ході кримінального провадження.

Стосовно затвердження обвинувального акта в порушення правил підслідності, визначених ст. 216 КПК України, то захисник вказує, що в обвинувальному акті від 07.04.2023, врученому ОСОБА_6 прокурором ОСОБА_5, не викладено хоча б одну з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні складений та підписаний старшим детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_12 . Тобто, детектив НАБУ, склавши та підписавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52022000000000310 від 14.10.2022 з порушенням вимог ст. 216 КПК України, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, визначений законом, вийшов за межі своїх дискреційних повноважень, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону.

За таких обставин захисник вважає, що органами досудового розслідування не дотримано вимог статті 291 КПК України при направленні обвинувального акту, та всупереч вимог статті 9 КПК України упереджено та неповно досліджено обставини кримінального провадження.

3.Позиція учасників у судовому засіданні.

Захисник ОСОБА_8 в судовому засіданні своє клопотання підтримав повністю. Пояснив, що обвинувачений ОСОБА_6 обвинувачується в отриманні неправомірної вигоди, однак, як свідчать матеріали кримінального провадження, при його затриманні жодних грошових коштів в нього не було знайдено. Вказав, що не можна інкримінувати таку ознаку як «попередня змова», оскільки обвинувачений ОСОБА_7 є адвокатом, а не службовою особою, грошові кошти були в нього і ОСОБА_13 не передавались, а тому останній не отримував неправомірної вигоди і між ними відсутня попередня змова.

Вказав також на відсутність таких кваліфікуючих ознак інкримінованого кримінального правопорушення як «вимагання» і «підбурювання». Вказав, що всі обставини, які нібито стосуються підбурювання в отриманні неправомірної вимоги керівництвом Сумської обласної прокуратури базуються виключно на словах викривача. Взагалі не вказано, яку суму ОСОБА_6 повинен був передати керівнику Сумської обласної прокуратури. У зв`язку з не конкретизацією обвинувачення, викладення фактичних обставин не в повному обсязі, сторона захисту позбавлена можливості захищатися.

Вказав, що це провадження не було підслідне детективам Національного антикорупційного бюро України, тому обвинувальний акт складений, підписаний, та погоджений неуповноваженими особами. У зв`язку з цим просить повернути обвинувальний акт прокурору.

Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7, захисники ОСОБА_9, ОСОБА_10 підтримали вказане клопотання, просили його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання, вказала, що обвинувальний акт складений в повній відповідності до вимог КПК України.

4.Мотивація суду.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд встановив таке.

Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України (ч. 3 ст. 110 КПК України).

Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а тому значення обвинувального акта як процесуального рішення сторони обвинувачення полягає у тому, що він формалізує правову позицію обвинувачення, ініціює судовий розгляд і тим самим відкриває особі доступ до правосуддя. Тож саме сформульованим обвинуваченням визначаються межі судового розгляду (ч. 1 ст. 337 КПК України).

У підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України (п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України).

Оскільки п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України визначає можливість повернення обвинувального акта як право, а не обов`язок суду, то підставою для такого повернення не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК України, а лише та, яка дійсно перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити, чи дійсно створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність та недоліки обвинувального акта вимогам КПК. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року (справа № 520/8135/15-к, провадження № 51-203 км 17).

За змістом вищевказаної норми для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта суд має встановити невідповідність відомостей, що фактично наявні в обвинувальному акті, тим відомостям, які він має містити, згідно з вимогами КПК України. При цьому повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Таким чином, з урахуванням задач підготовчого судового засідання, суд здійснює перевірку обвинувального акта на наявність невідповідності кримінальному процесуальному закону, яка б перешкоджала призначенню судового розгляду.

Частиною 2 статті 291 КПК України закріплено перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт. До них належать, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (п.5 ч. 2 ст. 291 КПК України). Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ч. 3 ст. 291 КПК України).

Також за змістом ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється (ч. 4 ст. 291 КПК України).

Дослідивши обвинувальний акт, суд дійшов висновку, що вищевказані вимоги до обвинувального акта стороною обвинувачення були дотримані в тій мірі, яка не перешкоджає суду призначити судовий розгляд. У вказаному обвинувальному акті міститься виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на статті закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення із зазначенням дій, які були вчинені обвинуваченими, а також обставини, які, відповідно до положень КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Судом встановлено, що поданий до суду обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки він містить відомості, які передбачені ч. 2 ст. 291 КПК України: підписаний прокурором, який його затвердив, до нього додано передбачені додатки та розписки обвинувачених і захисників про його отримання. У зв`язку з цим обвинувальний акт відповідає вимогам чинного законодавства, він не містить таких недоліків, які б могли стати підставою для його повернення прокурору.

Оцінюючи доводи сторони захисту в частині аргументів про те, що в обвинувальному акті висунуто обвинувачення за ч. 4 ст. 27, ч. З ст. 369 КК України, однак не зазначено посаду та прізвище посадової особи керівництва Сумської обласної прокуратури, для надання неправомірної вигоди якій обвинувачені підбурили викривача ОСОБА_11, а також те, що обвинувачений ОСОБА_6 ніякої неправомірної вигоди не отримав і не міг отримати за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_7, колегія суддів вважає за потрібне звернути увагу на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 та п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України визначення способу та обсягу викладу фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті належить до дискреційних повноважень прокурора. Кримінальне провадження здійснюється на засадах змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій (ст. 22 КПК України). Отже, прокурор як сторона кримінального провадження, є самостійним у визначені правової кваліфікації кримінального правопорушення та доведенні її обґрунтованості у змагальному судовому процесі.

Виключно прокурор уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому КПК України.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 03.07.2019 у справі № 273/1053/17 кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо.

Як попередньо зазначалося, визначення деталізації опису обставин вчинення злочину в обвинувальному акті належить до повноважень прокурора, разом з тим, зміст та спосіб викладення вказаних обставин повинні давати можливість обвинуваченому в достатній мірі розуміти суть висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки позиції сторони захисту.

Суд вважає, що повернення обвинувального акта прокурору із вказівкою на зміну кваліфікації призведе до порушення засад змагальності та може бути розцінене як втручання суду в дискрецію однієї із сторін кримінального провадження.

Вирішуючи питання про підсудність цього кримінального провадження Вищому антикорупційному суду у зв`язку з встановленими в обвинувальному акті обставинами і порушення підслідності Національним антикорупційним бюро України, колегія суддів зазначає таке.

Стосовно доводів сторони захисту, що органом досудового розслідування було порушено підслідність даного кримінального провадження, суд зазначає, що доводи сторони захисту зводяться до порушення порядку проведення досудового розслідування, що прямо впливає на визнання зібраних доказів недопустимими з урахуванням вимог статей 86, 87 КПК України.

Викладені обставини потребують аналізу законності дій та рішень у цьому кримінальному провадженні, а відтак підлягають дослідженню судом виключно під час судового розгляду шляхом дослідження процесуальних документів та відповідних доказів. Відповідно до ст. 314, 315 КПК України на стадії підготовчого судового засідання суд не уповноважений здійснювати дослідження та оцінку доказів. Така оцінка надається судом лише після дослідження доказів у ході судового розгляду в порядку, визначеному ст. 89, 94 КПК України.

Більше того, на такій стадії як підготовче судове провадження, оцінка судом законності прийнятих прокурором рішень виключно на підставі доказів, наданих стороною захисту, порушить засаду змагальності, згідно з якою сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів та інших доказів.

Щодо підсудності даного кримінального провадження Вищому антикорупційному суду, то вказані аргументи захисту були проаналізовані і вирішені в ухвалі суду від 26.04.2023 про направлення подання до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для визначення підсудності.

З огляду на перелік обов`язкових відомостей, які повинен містити обвинувальний акт відповідно до статті 291 КПК України, та підставу для повернення обвинувального акта прокурору за ст. 314 КПК України, суд дійшов висновку, що вказані обставини не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта прокурору, а тому клопотання захисника задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного вище та керуючись статтями 314-316, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_8 про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні № 52022000000000310 від 14.10.2022.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.

Повний текст ухвали складено 27.04.2023.

Головуюча суддя: ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_14 ОСОБА_3