- Presiding judge (HACC) : Moisak S.M.
Справа № 991/5177/22
Провадження 1-кп/991/69/22
УХВАЛА
26 квітня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
під час судового засідання у кримінальному провадженні, внесеному 09 травня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000094, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Краматорськ Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України,
розглянувши клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52022000000000094 від 09.05.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.
24.04.2023 прокурором ОСОБА_8 подано клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 у вказаному кримінальному провадженні.
Подане клопотання обґрунтовано обранням під час досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у сумі 744 300 гривень. Внаслідок внесення ТОВ «ПРЕМІУМ ІНДАСТРІ ГРУП» застави 12.05.2022 ОСОБА_6 звільнено з-під варти та останній на теперішній час вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави з покладанням низки обов`язків. У подальшому ухвалами слідчих суддів строк дії покладених на обвинуваченого обов`язків неодноразово продовжувався та востаннє був продовжений ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 27.02.2023. Вказаною ухвалою продовжено строк дії наступних обов`язків:
1) прибувати до прокурора або суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду;
3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування із ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 .
Зазначаючи про продовження існування ризику переховування обвинуваченого від суду, прокурор просить продовжити ОСОБА_6 дію вищевказаних обов`язків на два місяці.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 клопотання підтримала та надала пояснення стосовно того, що враховуючи особу обвинуваченого і факт попереднього його перебування у розшуку протягом тривалого часу, дотепер залишається актуальним ризик переховування ОСОБА_6 від суду. Просила клопотання задовольнити та продовжити дію процесуальних обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Захисник ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання. Вказав, що клопотання прокурора не відповідає приписам кримінального процесуального законодавства. Клопотання сторони обвинувачення не містить викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_6, та прокурорами не вказано, з яких обставин сторона обвинувачення дійшла висновку про існування ризику переховування. Також захисник наголосив на тому, що ризику переховування не існувало і раніше. Обвинувачений не був обізнаний про кримінальне переслідування та оголошення його у розшук до моменту затримання правоохоронними органами. З моменту застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу він бездоганно виконує усі покладені обов`язки, мешкає за однією адресою, будь-яких нарікань на його поведінку з боку сторони обвинувачення немає. У своїй сукупності відповідні обставини доводять відсутність ризику переховування, а тому просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію захисника та просив відмовити у продовженні строку дії обов`язків.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши позицію учасників судового провадження, враховуючи стадію розгляду справи по суті, колегія суддів дійшла таких висновків.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.
08.05.2022 ОСОБА_6 затриманий уповноваженою особою Національного антикорупційного бюро України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.05.2022 ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 744 300 гривень.
12.05.2022 внаслідок внесення застави ОСОБА_6 звільнено з-під варти, тобто він вважається таким, щодо якого застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням низки обов`язків.
30.06.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у зв`язку з невиконанням підозрюваним ОСОБА_6 обов`язку здачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон звернуто в дохід держави частину застави, а також застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 320 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 793 920 гривень.
У подальшому покладені на ОСОБА_6 обов`язки неодноразово продовжувалися та востаннє обов`язки: 1) прибувати до прокурора або суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування із ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 були продовжені ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 27.02.2023 строком до 26.04.2023 включно.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості, є запобіжний захід.
Пунктом 3 частини 1 статті 176 КПК України визначено заставу як один із видів запобіжного заходу. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 8 ст. 182 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначеним цим Кодексом.
Частиною 2 статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_6, суд має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
З приводу обґрунтованості підозри (обвинувачення) суд зазначає, що на даній стадії кримінального провадження, коли обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 скерований до суду та на теперішній час здійснюється судовий розгляд, повідомлена ОСОБА_6 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень не є вочевидь необґрунтованою.
Розглядаючи питання наявності ризиків, суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на сторону обвинувачення обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Вивчивши матеріали клопотання та заслухавши думку учасників судового провадження, колегія суддів погоджується з доводами прокурора, щодо продовження ризику переховування ОСОБА_6 від суду, який на час звернення сторони обвинувачення з відповідним клопотанням не втратив своєї актуальності.
Водночас позиція суду щодо існування такого ризику ґрунтується також на висуненні ОСОБА_6 обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 та ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, що у відповідності до приписів кримінального законодавства України є особливо тяжкими злочинами, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. На переконання суду, висунуте обвинувачення у сукупності з минулою історією оголошення особи у розшук, порушенням покладених обов`язків є достатнім мотивом та підставою для обвинуваченого вчинити дії з метою переховування від суду для уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності. Так суд бере до уваги, що ОСОБА_6 перебував у розшуку протягом 2016-2022 років, знаходився у вказаний період на території російської федерації, а також виїздив до російської федерації у період з 2015 по 2016 роки. Вказані обставини, на переконання колегії суддів, доводять наявність у останнього сталих зв`язків з особами, що проживають саме у російській федерації. Водночас судом враховується, що з 2014 року між російською федерацією та Україною відбувається збройний конфлікт (війна) та стороною агресором не виконуються запити про міжнародну правову допомогу у кримінальних провадженнях. Тому у разі залишення ОСОБА_6 території України та переїзду на постійне місце проживання до російської федерації, державним органам України буде неможливо домогтися затримання останнього з метою екстрадиції та/або у разі ухвалення обвинувального вироку привести його у виконання. Поряд з цим, на продовження ризику можливого переховування обвинуваченого від суду впливає і та обставина, що ОСОБА_6 не має достатньо сталих зв`язків на території України, а з наявними у нього родичами в Україні (зі свідчень сестри, наданих під час перебування ОСОБА_6 у розшуку), останній не підтримував спілкування тривалий час.
Враховуючи вищезазначені обставини в своїй сукупності, колегія суддів доходить висновку, що на теперішній час ризик переховування обвинуваченого не втратив своєї актуальності та мінімально продовжує існувати, що є підставою для продовження покладених на останнього процесуальних обов`язків. Продовження строку дії обов`язків забезпечить можливість контролю за поведінкою обвинуваченого з боку прокуратури та надасть змогу досягти мети кримінального провадження.
З приводу посилання сторони захисту на невідповідність клопотання прокурора вимогам ст. 184 КПК України колегія суддів зазначає, що твердження захисника про відсутність в тексті клопотання необхідних фактів, або ж навпаки наведення тих обставин, які потребують доведення у суді, є виключно безпосереднім сприйняттям написаного тексту конкретною особою і не може бути самостійною підставою для відмови в задоволенні клопотання.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання прокурора про продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, підлягає задоволенню.
Керуючись статтями: 107, 131-132, 177-178, 194, 369-372 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 52022000000000094 від 09.05.2022.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
1) прибувати до прокурора або суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду;
3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування із ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 .
Строк дії ухвали встановити до 26 червня 2023 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 52022000000000094 від 09.05.2022.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України..
Головуючий суддя ОСОБА_23
Судді
ОСОБА_24