Document No. 110543698

Date of the hearing: 03/05/2023
Date of the decision: 03/05/2023
Case №: 991/3496/23
Proceeding №: 42015000000001101
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC) : Koliush O.L.

Справа № 991/3496/23

Провадження № 1-кс/991/3514/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційногосуду ОСОБА_1,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судовогозасідання Вищогоантикорупційного судуклопотання прокурорашостого відділууправління процесуальногокерівництва,підтримання державногообвинувачення тапредставництва всуді Спеціалізованоїантикорупційної прокуратуриОфісу Генеральногопрокурора ОСОБА_3 про арештмайна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015000000001101 від 09.06.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

21.04.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, відповідно до якого прокурор просив накласти арешт на майно, зазначене в резолютивній частині клопотання.

Клопотання обґрунтовується тим, що детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, у складі слідчої групи, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42015000000001101 від 09.06.2015, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що відповідно до постанови Верховної Ради України «Про формування складу Кабінету Міністрів України» № 1968-VI від 11.03.2010 ОСОБА_4 призначений Міністром аграрної політики України, а указами Президента України № 1114/2010 та № 750/2012 від 24.12.2012 його перепризначено Міністром аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики).

У свою чергу, продовольча безпека держави гарантується державним інтервенційним фондом державним запасом окремих видів сільськогосподарської продукції, який формується Аграрним фондом, і наповнення якого відбувається шляхом здійснення закупівель.

При цьому, Аграрний фонд є державною спеціалізованою установою, яка уповноважена реалізовувати цінову політику в промисловому секторі, належить до сфери управління Мінагрополітики, є підзвітним і підконтрольним цьому міністерству та безпосередньо міністру.

Весною 2010 року ОСОБА_4 призначив на посаду позаштатного радника Міністра аграрної політики України ОСОБА_5, який являвся його довіреною особою та здійснював контроль за діяльністю Аграрного фонду та його службовими особами.

На виконання наказу ОСОБА_4 та під контролем ОСОБА_5 службові особи Аграрного фонду у жовтні 2010 року організували процедуру проведення тендерних закупівель для формування інтервенційного фонду 100000 тонн цукру-піску, виготовленого із буряку врожаю 2010 року.

У свою чергу, ОСОБА_6 забезпечив участь підконтрольних йому підприємств ТОВ «Албента» та ТОВ «Оіл Рівер» у тендерному конкурсі Аграрного фонду по закупівлі цукру-піску та забезпечив їх перемогу шляхом надання кращих цінових пропозицій.

Так, Аграрним фондом укладено договори 06.11.2010 з ТОВ «Албента» (32500 тонн, ціна 250250000 грн) та 08.11.2010 з ТОВ «Оіл Рівер» (67500 тонн ціна 519750000 грн), однак 28.12.2010 додатковою угодою кількість цукру, який було зобов`язано поставити ТОВ «Оіл Рівер» зменшено до 46300 тонн, ціна 356510000 грн. Загальна кількість цукру піску з договорами складала 78800 тонн.

Далі, 11.11.2010 Аграрним фондом здійснено попередню оплату за поставку цукру-піску ТОВ «Оіл Рівер» - 356510000 грн, ТОВ «Албента» - 250250000 грн. Всього 606760000 грн.

Після отриманняв якостіпередплати грошовихкоштів Аграрногофонду,ТОВ «ОілРівер» 21.12.2010перерахувало 346885000грн,а ТОВ«Албента» 23.11.2010,08.12.2010,13.12.2010,13.12.2010,15.12.2010,21.12.2010 перерахувало 174500000 грн на рахунки ДП «Харьківцукорзбут» в якості оплати за придбання цукру (всього 521385000 грн), без фактичного його постачання.

В подальшому було складено підроблені акти приймання-передачі цукру, за якими Аграрний фонд начебто прийняв цукор-пісок від ТОВ «Албента» та ТОВ «Оіл Рівер» та передав його на зберігання ДП «Харківцукорзбут», що не відповідало дійсності.

В результаті вчинення злочину в рамках виконання договорів про закупівлю об`єктів державного цінового регулювання із ТОВ «Албента», ТОВ «Оіл Рівер», Аграрний фонд не отримав цукор-пісок у кількості 70050 тонн на суму 539385000 грн.

31.03.2014 складено повідомлення про підозру стосовно колишнього Міністра Аграрної політики України ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

У зв`язку із не встановленням його місця перебування, що позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру у день його складання, таке повідомлення, відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, 111, 135 КПК України, направлено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

04.04.2014 оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_4 та матеріали кримінального провадження за його підозрою виділені в окреме провадження за № 4201500000001101.

Прокурор у клопотанні зазначає, що під час досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_7 від 20.03.2014 за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 21.03.2014 було проведено обшук. При проведенні обшуку виявлено та вилучено, зокрема 9 годинників.

Вказані годинники є власністю підозрюваного ОСОБА_4, що підтверджується фактом їх відшукання та вилучення за місцем постійного проживання підозрюваного ОСОБА_4 (протокол обшуку від 21.03.2014). Крім того належність вказаного майна ОСОБА_4, підтверджується його письмовою згодою від 03.04.2023 на реалізацію арештованого майна у кримінальному провадженні.

Санкція злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, передбачає такий вид покарання, як конфіскацію майна.

Таким чином, враховуючи, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, передбачає такий вид додаткового покарання, як конфіскація майна, прокурор просить накласти арешт на майно ОСОБА_4, з метою конфіскації майна як виду покарання.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.

У відповідності до висновків експертів за результатами проведення комплексної судово-товарознавчої експертизи та експертизи металів і приплавів від 11.02.2015 № 8758/14-53/14024/14-34/1883-1890/15-53/1898/15-34 загальна ринкова вартість наданих на дослідження годинників, з урахуванням відсотку втрати якості, станом на 06.02.2015 складає 6474930 грн, що значно перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У зв`язку з чим, зазначене арештоване майно може бути передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.

Зазначене майно, а саме годинники, не містить слідів кримінального правопорушення, відповідає критеріям, визначеним ст. 100 КПК України та може без шкоди для кримінального провадження бути передане в управління Національному агентству для реалізації відповідних активів або передачі в управління за договором.

Також прокурор у клопотанні зазначає, що майно потребує спеціальних заходів з управління ним, спрямованих на збереження та збільшення його вартості, сплату витрат на утримання тощо. Вирішення цих питань можливе лише силами Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Враховуючи викладене, вжиття заходів щодо передачі в управління Національному агентству для реалізації відповідних активів або передачі в управління за договором передбачено вимогами ст.100 КПК України та ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Прокурор ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином. Від детектива ОСОБА_8 до суду надійшла заява про розгляд вказаного клопотання без у часті детектива, клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Адвокат ОСОБА_9, який здійснює представництво інтересів ОСОБА_4, у судове засідання не з`явився, до суду направив заяву про розгляд справи без його участі.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином.

Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали, положення закону, якими він керувався.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Загальні правила застосування арешту як одного із заходів забезпечення кримінального провадження визначені ст. 132 КПК України, відповідно до якої застосування таких заходів не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

З матеріалів клопотання вбачається, що детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, у складі слідчої групи, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42015000000001101 від 09.06.2015,за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

31.03.2014 старшим слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 складено повідомлення про підозру стосовно колишнього Міністра Аграрної політики України ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

У зв`язку із невстановленням його місця перебування, що позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру у день його складання, таке повідомлення, відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, 111, 135 КПК України, направлено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 від 04.04.2014 підозрюваного ОСОБА_4 оголошено розшук.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема і наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Так, підставами для обґрунтованої підозри про те, що ОСОБА_4 вчинив вказане кримінальне правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді і досліджених у судовому засіданні джерелах доказів. Такими джерелами доказів є, зокрема: копія протоколу огляду від 20.12.2011 з додатками (а.с. 113-120); копія протоколу огляду місця події від 11.01.2012 (а.с. 120-122); копії актів перевірки наявності цукру та відповідності його кількісним та якісним показникам від 03.10.2011, 04.10.2011 та 05.10.2011 (а.с. 123-128); копія протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_11 від 11.04.2013 (а.с. 129-139); копія протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 28.02.2012 (а.с. 140-148); копія протоколу допиту свідка ОСОБА_13 від 29.02.2012 (а.с. 149-153); копія протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_14 від 13-14.11.2013 (а.с. 154-163); копія висновку експертів за результатами проведення судово-економічної експертизи № 2622/2623/16-45 від 25.04.2016 (а.с. 164-215); копія протоколу допиту експерта від 07.09.2018 (а.с. 216-221).

Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення є доведеною, тобто зазначені у клопотанні детектива обставини і надані документи кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_4 міг брати участь у заволодінні коштами Аграрного фонду, призначеними для купівлі об`єкта державного цінового регулювання бурякового цукру-піску врожаю 2010 року у сумі 539385000 грн, за попередньою змовою групою осіб, шляхом зловживання своїм службовим становищем, і може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Прокурор у клопотанні зазначає, що метою арешту майна є забезпечення його можливої конфіскації за вироком суду.

Частиною першою та пунктом 3 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачена можливість накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. У цьому випадку арешт накладається на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 52, ст. 59 Кримінального кодексу України конфіскація є додатковим покаранням, яке полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється в тому числі за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, тобто відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин є особливо тяжким.

З огляду на викладене та враховуючи, що ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, існують достатні підстави вважати, що суд, в разі визнання особи винуватою, може призначити покарання у виді конфіскації майна у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Як убачається з матеріалів клопотання, зокрема з протоколу обшуку, під час досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_7 від 20.03.2014 за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 21.03.2014 було проведено обшук, під час якого виявлено та вилучено такі речі:

- годинник із металу жовтого кольору «Breguet 4161» із написом на зворотній стороні «REF 5707 BREGUET 4161»;

- годинник із металу жовтого кольору «Audemars Piguet» із написом на зворотній стороні «Edward Piguet №Е66393»;

- годинник із металу жовтого кольору «Ulysse Nardin» із основними маркувальними даними на виробі «Dual ± Time, Swiss made, 1600, 100 meters, 246-00, 750»;

- годинник із металу жовтого кольору «Від Президента України ОСОБА_15, Лімітовна серія, № 11/50»;

- годинник із металу жовтого кольору «Ulysse Nardin» із основними маркувальними даними на виробі «Swiss made, № 097, 200 meters, 266-36, Limited To, 500 Pieces»;

- годинник із металу білого (сріблястого) кольору «De Grisogono» із написом на зворотній стороні «DE GRISOGONO № 021971 INSTRUMENTO NOVANTATRE»;

- годинник із металу жовтого кольору «Perrelet 1777» із написом на звороті «Swiss made, Limited edition № 24\50»;

- годинник із металу білого (сріблястого) кольору «Chopard» із написом на звороті «L.U.C. Swiss made, Limited edition № 030\250, 16/91894, 1237188»;

- годинник із металу білого (сріблястого) кольору «Breguet 2081» із написом на звороті «Swiss gulloche main, Ref 5817, Gorloger de la marine».

Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 від 18.04.2014 вказані годинники визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, у зв`язку з тим, що вони були набуті підозрюваним протиправним шляхом.

З огляду на викладене та з урахуванням обґрунтованості підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, слідчий суддя вважає арешт майна на цьому етапі цілком законним і необхідним для забезпечення кримінального провадження.

Частинами 1, 2 статті 173 КПК України визначено обов`язок слідчого судді відмовити у накладенні арешту на майно, якщо особа, яка звернулася з таким клопотанням, не доведе необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна суддя враховує, в тому числі розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, враховуючи те, що підозрюваному ОСОБА_4 інкриміновано кримінальне правопорушення, санкція якого передбачає конфіскацію майна.

Водночас прокурор у клопотанні просить передати арештоване майно Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі Національне агентство) в управління для реалізації або передачі в управління за договором на підставах, у порядку та на умовах, визначених ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», а також зобов`язати Національне агентство забезпечити реєстрацію прав управління та інших речових прав, що виникатимуть на підставі ухвали слідчого судді про передачу Національному агентству в управління майна, на яке накладено арешт.

Матеріали клопотанні містять письмову згоду підозрюваного ОСОБА_4 від 03.04.2023 на реалізацію арештованого майна у цьому кримінальному провадженні.

Згідно з абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом. У випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої статті 100 КПК України, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді Вищого антикорупційного суду, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу.

Як убачається з матеріалів клопотання, зокрема, висновку експертів за результатами проведення комплексної судово-товарознавчої експертизи та експертизи металів і сплавів від 11.02.2015 № 8758/14-53/14024/14-34/1883-1890/15-53/1898/15-34 загальна ринкова вартість наданих на дослідження годинників, з урахуванням відсотку втрати якості, станом на 06.02.2015 складає 6474930 грн, що значно перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі - Закон), передбачено, що Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

У п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону зазначається, що на Національне агентство покладено функцію з проведення оцінки, ведення обліку та управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні. Такі активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів (абз.2 ч.1 ст.19 Закону).

Відповідно до ч. 2 ст.19 Закону у разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень.

Статтею 21 Закону встановлено, що управління рухомимта нерухомиммайном,цінними паперами,майновими таіншими правамиздійснюється Національнимагентством шляхомреалізації відповіднихактивів абопередачі їхв управління. Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно доглави 70Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється на умовах ефективності, а також збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості.

Отже, для забезпечення збереження арештованого у кримінальному провадженні майна існує визначений законодавством України інститут управління таким майном, який закріплено Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів». Зазначений Закон визначає єдиною підставою для управління активами накладення на них арешту у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 19 Закону).

Враховуючи викладене, а також те, що зазначене майно, відповідає критеріям, визначеним абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК України, є активами, на які поширюються вимоги спеціального Закону, а передача Національному агентству в управління вказаних активів здатна забезпечити збереження їх економічної вартості, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність передачі майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними.

Разом з тим, не підлягає задоволенню вимога прокурора щодо зобов`язання Національного агентства забезпечити реєстрацію прав управління та інших речових прав, що виникатимуть на підставі ухвали слідчого судді про передачу Національному агентству в управління майна, на яке накладено арешт, враховуючи те, що прокурором не доведено, що майно, яке передається Національному агентству в управління, відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону підлягає державній реєстрації. У зв`язку з цим, клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 131, 132, 170-174, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арештна майно,вилучене у ОСОБА_4 підчас обшукуза адресою: АДРЕСА_1,із забороною відчуження,розпорядження циммайном, а саме:

- годинник із металу жовтого кольору «Breguet 4161» із написом на зворотній стороні «REF 5707 BREGUET 4161»;

- годинник із металу жовтого кольору «Audemars Piguet» із написом на зворотній стороні «Edward Piguet №Е66393»;

- годинник із металу жовтого кольору «Від Президента України ОСОБА_15, Лімітовна серія, № 11/50»;

- годинник із металу жовтого кольору «Perrelet 1777» із написом на звороті «Swiss made, Limited edition № 24\50»;

Передати вказане арештоване майно Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в управління для реалізації або передачі в управління за договором на підставах, у порядку та на умовах, визначених ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

У задоволенні іншої частини вимог клопотання відмовити.

Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надіслати відсутнім під час оголошення ухвали прокурору, фізичним чи юридичним особам, щодо майна яких вирішувалось питання про арешт.

Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1