Document No. 110671853

Date of the hearing: 04/05/2023
Date of the decision: 04/05/2023
Case №: 521/17260/18
Proceeding №: 52016000000000411
Instance: HACC
Judicial form: Criminal
Decision type: On changing the interim measure for the accused

Presiding judge (HACC) : Tkachenko O.V.

Справа № 521/17260/18

Провадження 1-кп/991/9/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2023 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (надалі - суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

обвинувачених ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14

розглянувши у відкритому судовому засіданні під час підготовчого провадження у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_10 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 02 листопада 2016 року за № 52016000000000411, за обвинуваченням:

ОСОБА_10 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Одеса, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_11 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Вінниця, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_12 (народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Вінниця, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_4 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_13 (народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Одеса, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_14 (народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у місті Одеса, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6, проживає за адресою: АДРЕСА_7 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вищого антикорупційного суду знаходиться кримінальне провадження внесене до ЄРДР 02 листопада 2016 року за № 52016000000000411 за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 16 березня 2021 року у вказаному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.

24 квітня 2023 року прокурор другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 (надалі - прокурор САП) звернулась до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді особистої поруки відносно обвинуваченого ОСОБА_10 на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України в 11500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у грошовому вираженні становить 30 866 000,00 гривень з покладанням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

За результатами розгляду цього клопотання колегією суддів була встановлена наявність ризиків переховування від суду і незаконного впливу на свідків, а також можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді застави для запобігання цим ризикам.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 25 квітня 2023 року це клопотання було задоволено частково. У застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було відмовлено і щодо нього був застосований запобіжний захід у вигляді застави в 11 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 30 866 000,00 гривень з покладанням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

04 травня 2023 року прокурор САП ОСОБА_5 знову звернулася до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_10, оскільки обвинуваченим був порушений обов`язок встановлений ч. 6 ст. 182 КПК України з внесення ним коштів застави на відповідний рахунок або із забезпечення їх внесення заставодавцем не пізніше п`яти днів з дня обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави. Клопотання містило вимоги про зміну ОСОБА_15 запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з можливістю внесення застави у 19 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 50 996 000,00 гривень і покладанням на нього таких обов`язків: прибувати за кожною вимогою суду; не відлучатись за межі міста Одеси та Одеської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

На обґрунтування клопотання прокурор САП послалась на те, що обвинувачений ОСОБА_10 обвинувачується у тому, що він своїми умисними діями, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, що підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.

Прокурор САП також зазначає про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На її думку, ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду підтверджується тим, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Посилює вказаний ризик те, що ОСОБА_10 має діючі паспорти громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 01 березня 2016 року та НОМЕР_2 від 06 листопада 2019 року та може планувати втечу за кордон, з метою уникнення кримінальної відповідальності, з використанням займаної посади міського голови та наділених повноважень щодо видачі розпоряджень про своє перебування у відрядженні. Крім того, обвинувачений ОСОБА_10 та члени його родини мають значний розмір накопичених коштів, що надає йому додаткові можливості для довготривалого перебування за межами України з метою переховування від суду. На підтвердження вказаного ризику прокурор посилається на те, що обвинувачений ОСОБА_10 без поважних причин не з`явився у судові засідання, призначені на 01 вересня та 17 листопада 2021 року, 14 лютого 2022 року, 14 березня 2023 року. У клопотанні прокурор Сап також зазначила, що під час досудового розслідування у період з 18 грудня 2017 року по 14 лютого 2018 року ОСОБА_10 вже переховувався від органу досудового розслідування. Так, ОСОБА_10, отримавши від невстановленої досудовим розслідуванням особи інформацію про те, що детективи Національного антикорупційного бюро України мають намір вручити йому письмово повідомлення про підозру, терміново покинув територію України. При цьому переховування від органів досудового розслідування було замасковано, у тому числі, під виглядом не запланованих довготривалих закордонних відряджень.

Наявність ризику незаконного впливу на свідків, експертів чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні прокурор мотивує тим, що свідками у ньому, серед інших є особи, які прямо або опосередковано підпорядковані ОСОБА_10 або входять до політичної партії «Довіряй ділам» із числа депутатів Одеської міської ради, фактичним лідером якої є обвинувачений. Крім того, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, які є свідками у цьому кримінальному провадженні, раніше або по теперішній час були депутатами Одеської міської ради або перебувають на посадах в Одеській міській раді, а тому ОСОБА_10, з урахуванням наділених повноважень Одеського міського голови та лідера партії «Довіряй Ділам», має можливість на них впливати.

Існування ризику того, що обвинувачений ОСОБА_10 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином на думку прокурора САП підтверджується тим, що за зверненням Вищої Ради Правосуддя у зв`язку зі зверненням до неї суддів Південно-західного апеляційного господарського суду були внесені відомості до ЄРДР за фактом втручання Одеського міського голови в діяльність суддів щодо здійснення ними правосуддя, намагання вплинути на безсторонність колегії суддів з метою спонукання до ухвалення в майбутньому судового рішення на користь відповідачів, дискредитацію, підрив авторитету суддів, суду та правосуддя загалом.

Прокурор САП також зазначає, що обвинувачений ОСОБА_10, в силу свого статусу та матеріального становища, має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, а тому застосування більш м`яких запобіжних заходів не дасть можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов`язків.

У судовому засіданні прокурор САП ОСОБА_5 клопотання підтримала та просила його задовольнити у повному обсязі. Зазначила, що невнесення обвинуваченим ОСОБА_10 застави, а також не забезпечення її внесення за нього іншою особою не свідчить про те, що такий розмір є для нього непомірним, а свідчить виключно про те, що сума застави не була внесена ним виключно з метою того, щоб це не було для нього стримуючим фактором до виконання покладених на нього обов`язків, а також з розрахунку на те, що судом може бути обрано для нього інший запобіжний захід, відмінний від тримання під вартою, чи застава у меншому розмірі.

Захисник ОСОБА_6 проти клопотання прокурора САП заперечував і просив відмовити у його задоволенні. Надав суду заперечення, у яких зазначив, що єдиними законними підставами обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_10 є одночасна наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень та хоча б одного ризику передбаченого ч. 1 ст. 174 КПК України, а також недостатність застосування більш м`яких заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Так, захисник ОСОБА_6 зазначив про поважність причин неприбуття обвинуваченого ОСОБА_10 у зазначені вище судові засідання, а також про повну відсутність ризику того, що ОСОБА_10 може вчинити дії, спрямовані на переховування від суду та недоведеність зі сторони обвинувачення наявності даного ризику. Звернув увагу на те, що під час розгляду цього кримінального провадження у Малиновському районному суді міста Одеси до обвинуваченого ОСОБА_10 жодного разу не було застосовано привід чи штраф за неприбуття на виклик, а судові засідання жодного разу не відкладались з причин неявки обвинуваченого ОСОБА_10 . У запереченнях адвокат зазначає, що тяжкість інкримінованого ОСОБА_10 злочину не може бути підставою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисник також зазначає, що ризик впливу на свідків має абстрактний характер, оскільки прокурором не зазначені свідки та інші особи, на яких ОСОБА_10 може протиправно впливати. Адвокат вважає безпідставним твердження прокурора про наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на інформацію, розміщену 31 березня 2023 року на офіційному сайті Вищої ради правосуддя про тиск з боку ОСОБА_10 на суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, оскільки тиск на суддів може бути лише перед ухваленням судового рішення, а не після. Звернув увагу, що в обвинувальному акті та цьому клопотанні не міститься жлдної інформації про те, які саме дії, вчинені безпосередньо ОСОБА_10, становлять собою склад інкримінованого йому злочину.

Обвинувачений ОСОБА_10 підтримав думку свого захисника і просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити.

Суд дослідив матеріали клопотання прокурора САП, письмові заперечення сторони захисту та надані нею документи, матеріали кримінального провадження, які є необхідними для розгляду та вирішення клопотання, заслухав показання свідків ОСОБА_74 і ОСОБА_75, думки учасників судового провадження, за наслідком чого дійшов висновку про часткове задоволення клопотання прокурора з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, запобіжні заходи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов`язання (1); особиста порука (2); застава (3); домашній арешт (4); тримання під вартою (5).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (1); знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (2); незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні (3); перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (4); вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (5).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених ч. ч. 3 або 4 ст. 183 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 182 КПК України: «Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави».

Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 3 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою ст. 176 КПК України. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених ст. 194 КПК України будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 ст. 194 КПК України.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України: «Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею».

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів видно, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 25 квітня 2023 року було частково задоволено клопотання прокурора САП про зміну запобіжного заходу у вигляді особистої поруки на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та застосовано до обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді застави у сумі 11 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, грошовий еквівалент якої становить 30 866 000,00 гривень, яка повинна була бути внесена не пізніше п`яти днів з дня її обрання (застосування) самим обвинуваченим або іншою фізичною/юридичною особою.

Зазначений обов`язок, передбачений ч. 6 ст. 182 КПК України, обвинуваченим не у п`ятиденний строк виконаний не був, тобто ним не була внесена на відповідний рахунок визначена судом сума застави та не було забезпечено її внесення заставодавцем, що не заперечується сторонами кримінального провадження.

Судом було встановлено, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке відносяться до особливо тяжкого злочину, відповідно до вимог ч. 6 ст. 12 КК України.

Кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового провадження, метою якого, відповідно до глави 27 КПК України, є вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду, метою якого, в свою чергу, є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри у розумінні п. 175 рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України» та інших рішень Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» і «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

За таких обставин, вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу, суд, з огляду на вимоги ст. 194 КПК України, має встановити наявність існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

В ході розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що прокурором доведена наявність ризиків переховування від суду і незаконного впливу на свідків, а існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином не доведено.

З урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, майнового стану обвинуваченого ОСОБА_10, наявності у нього діючих паспортів для виїзду за кордон, а також можливості у останнього вільно його перетинати, не дивлячись на обмеження, обумовлені дією воєнного стану, суд вважає, що ці обставини можуть спонукати його до вчинення спроби ухилитися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Зазначений ризик також підтверджується тим, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, покарання за яке передбачає позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. Такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду», за якими при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину, тобто санкція за вчинене кримінальне правопорушення має бути важливим критерієм для визначення виду запобіжного заходу, який підлягає застосуванню. За таких обставин, у разі доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, останньому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі у межах зазначеного вище строку, що може бути мотивом для переховування від органів досудового розслідування чи суду. Крім того, обвинувачений ОСОБА_10 є підозрюваним у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, в іншому кримінальному провадженні за № 42017000000001097 від 10 квітня 2017 року.

Суд приходить до висновку також і про існування ризику незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_10 на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до норм кримінального процесуального законодавства України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише тими свідченнями, які він сприйняв безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому та/або прокурору, а також і посилатися на такі показання, а тому ризик впливу на свідків існує не лише на стадії досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та їх дослідження. Проте, суд не вважає доведеним ризик незаконного впливу на експертів чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Суд вважає недоведеним ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки його висловлювання на адресу суддів Південно-західного апеляційного господарського суду 23.02.2023 року отримали відповідну оцінку Вищої Ради Правосуддя у межах її повноважень та компетенції, а за наслідками її звернення були внесені відомості до ЄРДР за фактом втручання Одеського міського голови в діяльність суддів щодо здійснення ними правосуддя. Суд не може вважати ці обставини такими, що свідчать про існування зазначеного ризику, оскільки обвинувачений ОСОБА_10 у даному випадку коментував своє ставлення до вже ухваленого судового рішення. Вирішення решти пов`язаних з цим питань належить до повноважень та компетенції Вищої Ради Правосуддя, а у судової колегії на теперішній час відсутні підстави для такого звернення до неї, оскільки у неї відсутні фактичні дані, які свідчили б про те, що обвинувачений ОСОБА_10 намагається вплинути на неї у будь-який непроцесуальний чи протизаконний спосіб.

Суд не надає оцінку поважності причин неприбуття обвинуваченого ОСОБА_10 у судові засідання, призначені на 01 вересня та 17 листопада 2021 року, 14 лютого 2022 року, 14 березня 2023 року, оскільки, у даному випадку, норми кримінального процесуального права передбачають у якості наслідків застосування до обвинуваченого приводу та/або грошового стягнення (ст. 139 КПК України) і накладення грошового стягнення на поручителя (ст. 180 КПК України), а не зміну запобіжного заходу. Разом з тим, вказані прокурором САП обставини підтверджують ризик переховуватися від суду.

З огляду на наведене, суд не бере до уваги доводи захисника ОСОБА_6 про кількість судових засідань у яких був присутній ОСОБА_10 у цьому кримінальному провадженні.

Суд зважає на те, що здійснення повноважень Одеського міського голови, на посаду якого було обрано обвинуваченого ОСОБА_10, потребує значних витрат часу, разом з тим, суд зазначає, що перебування на вказаній посаді не може нівелювати обов`язки, покладені на обвинуваченого вимогами ч. 7 ст. 42 КПК України, а тому має бути дотриманий рівнозначний баланс між легітимною метою завдань кримінального провадження та інтересами територіальної громади, ради та її виконавчого комітету.

Крім того, під час вирішення цього клопотання судом було враховано тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_10 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; повідомлення йому про підозру у вчиненні тяжкого злочину в іншому кримінальному провадженні; вік та стан здоров`я (інформація щодо стану здоров`я обвинуваченого несумісного з триманням під варто - відсутня); міцність соціальних зв`язків; наявність постійного місця роботи, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_10 у 2020 році втретє обраний Одеським міським головою; майновий стан обвинуваченого (наявність значного розміру накопичених коштів); відсутність судимостей; наявність повідомлення ОСОБА_10 про підозру в іншому кримінальному провадженні; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується ОСОБА_10, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу прокурор довів обставини, передбачені п. п. 2 і 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, у тому числі і недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання встановленим вище ризикам.

В аспекті недостатності застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання встановленим вище ризикам суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у даному випадку він має право взагалі не визначати розмір застави і не застосовувати її у якості альтернативного запобіжного заходу, оскільки щодо обвинуваченого ОСОБА_10 колегією суддів вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, але був ним порушений, що відповідно до вимог п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України звільняє суд від обов`язку визначати розмір застави у даному випадку.

Разом з тим, суд вважає за можливе застосувати заставу щодо обвинуваченого ОСОБА_10 у якості альтернативного запобіжного заходу та визначити її у розмірі 5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 13 420 000,00 гривень, з огляду на надані ним у судовому засіданні пояснення стосовно причин невнесення раніше встановленої судом застави, його матеріальне становище, а також те, що він обіймає посаду Одеського міського голови під час дії воєнного стану, а місто Одеса систематично відчуває на собі ракетні удари та обстріли з боку країни-агресора. На думку колегії суддів зазначений розмір застави зможе бути внесений обвинуваченим ОСОБА_10 або заставодавцем та зможе забезпечити виконання ним покладених на нього обов`язків і запобігти існуючим ризикам, а розмір застави, який просить встановити прокурор САП (19 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 50 996 000,00 гривень), не є співмірною з майновим становищем обвинуваченого.

У рішенні ЄСПЛ (справа Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року) зазначено, що гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції (звільнення особи обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання) покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховувано наявність грошових засобів у обвинуваченого. Тобто, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Суд також вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_10 обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена прокурором САП у судовому засіданні, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатись за межі території України без дозволу суду, оскільки заборона виїзду за межі міста Одеси та Одеської області може зашкодити обвинуваченому ОСОБА_10 виконувати повноваження міського голови міста Одеси;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97 з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Суд вважає за необхідне зазначити, що з огляду на практику Європейського суду з прав людини як джерела права, суд зобов`язаний обґрунтовувати своє рішення, але це не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від його характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Салов проти України», «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України», «Руїс Торіха проти Іспанії»).

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 176-178, 182, 183, 194, 196, 315, 331 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави відносно обвинуваченого ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, з можливістю внесення застави.

Обвинуваченого ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_6, взяти під варту в залі суду.

Строк дії ухвали щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_10, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить 60 (шістдесят) днів, тобто до 02 липня 2023 року включно.

Визначити ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, заставу у сумі 5000 (п`ять тисяч) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, грошовий еквівалент якої становить 13 420 000,00 (тринадцять мільйонів чотириста двадцять тисяч) гривень.

Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN - НОМЕР_3 ). У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатись за межі території України без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- носити електронний засіб контролю.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

У разі внесення застави, контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні. Електронний засіб контролю застосовується ГУ Національної поліції в Одеській області в порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд.

Повний текст ухвали складений і оголошений 05 травня 2023 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3