Search

Document No. 110710259

  • Date of the hearing: 03/05/2023
  • Date of the decision: 03/05/2023
  • Case №: 991/3614/23
  • Proceeding №: 22019000000000163
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Movchan N.V.

Справа № 991/3614/23

Провадження 1-кс/991/3636/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, старшого детектива ОСОБА_3, захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене із прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7, про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22019000000000163 від 05.06.2019,

УСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22019000000000163 від 05.06.2019 стосовно підозрюваного ОСОБА_8 .

Клопотання обґрунтовує тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22019000000000163 від 05.06.2019 за підозрою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_8 - за ч. 4 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що у період з вересня по листопад 2017 року, перебуваючи на території м. Києва, ОСОБА_8, видаючи себе за неофіційного представника компанії «Gray Fox Logistics» (США), вступив у попередню злочинну змову із заступником міністра економічного розвитку та торгівлі України ОСОБА_10, директором ДП «Український науково - технічний і впроваджувальний центр комплексного захисту інформації» (Український центр «Безпека») ОСОБА_9, іншими невстановленими слідством особами та представниками компанії «Gray Fox Logistics» (США), направлену на заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах, виділених на виконання робіт з технічного переоснащення та реконструкції діючих виробничих потужностей, необхідних для забезпечення серійного виробництва корпусів снарядів 152 і 155 міліметрів.

Так, 15.12.2017 ОСОБА_9 уклав Контракт № 11 між ДП «Український науково - технічний і впроваджувальний центр комплексного захисту інформації» та ДАХК «Артем» на закупівлю і передачу устаткування для забезпечення технічного переоснащення та реконструкції діючих виробничих потужностей, необхідних для забезпечення серійного виробництва корпусів снарядів калібру 152 і 155 міліметрів, терміном виконання до 30.12.2019.

21.12.2017 ОСОБА_9 організував переведення з банківського рахунку ДП «Український науково - технічний і впроваджувальний центр комплексного захисту інформації» № 35232026005714 коштів у сумі 271,68 млн на банківський рахунок ДАХК «Артем», з метою їх подальшого переведення на банківський рахунок «Gray Fox Logistics».

У свою чергу, ОСОБА_8 20.02.2018 забезпечив створення та реєстрацію на території США компанії «Gray Fox Logistics».

05.03.2018 ОСОБА_9, з відома ОСОБА_10, який приховав критично важливу інформацію щодо дати реєстрації та основних напрямів діяльності компанії «Gray Fox Logistics» (США), забезпечив укладення контракту № GFA-180312 від 12.03.2018 на виготовлення та поставку в Україну «напівавтоматизованої лінії з виробництва корпусу з ведучим пояском снаряду калібрів 152/155 мм з комплексом ЗІП» з ДАХК «Артем», усвідомлюючи, що вказана іноземна організація не має намірів та можливості його виконати.

18.04.2018 ОСОБА_8 організував та забезпечив укладення договору переуступки, згідно з яким компанія «Gray Fox Aviation and Logistics, Inc.», яка володіє «компанією із вигаданою назвою» «Gray Fox Logistics» переуступила (передала) всі права та обов`язки за контрактом, укладеним між ДАХК «Артем» та «Gray Fox Logistics» GFL - 180312 від 12.03.2018, компанії «Gray Fox International, LLC». При цьому адреса реєстрації компанії «Gray Fox International, LLC», яка наведена у вказаному контракті (110 SE 6th Street 17th Floor, Fort Lauderdale, FL 33301) не відповідала дійсній адресі реєстрації зазначеної компанії (1615 South Congress Avenue, Delray Beach, FL, 33446). Характерно, що вказана передача прав та обов`язків за контрактом відбувалася без узгодження та без повідомлення ДАХК «Артем» і жодним чином не спрямовувалася на виконання договору щодо постачання обладнання, а подальші взаємовідносини із ДАХК «Артем» (листування, переговори тощо) здійснювалися саме від імені компанії «Gray Fox Logistics».

16.05.2018, на підставі платіжного доручення № 67, відповідно до п. 4.4.1. як перший авансовий платіж в розмірі 50 % від загальної суми контракту GFА - 180312 від 12.03.2018, кошти у сумі 8 289 500,00 доларів США, що на цей день згідно з офіційним курсом Національного банку України склало 217 274 784,63 грн, вибули із державної власності, а саме перераховані із рахунку ДАХК «Артем» № НОМЕР_1 на рахунок компанії «Gray Fox Logistics» № НОМЕР_2, що призвело до заподіяння збитків ДАХК «Артем» у вказаному розмірі.

Наступного дня, 17.05.2018, ОСОБА_8 організував фактичне розпорядження коштами, отриманими за контрактом GFА - 180312 від 12.03.2018, а саме організував переведення коштів у сумі 8 289 496,00 доларів США з рахунку компанії «Gray Fox Logistics» № НОМЕР_2 на рахунок компанії «Gray Fox International, LLC» № НОМЕР_3 .

У подальшому, в період з 17.05.2018 до 29.05.2018, невстановлені службові особи компанії «Gray Fox International, LLC» (США), які діяли за попередньою змовою із ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_8, частину вказаних коштів перерахували на банківські рахунки підконтрольних їм фізичних та юридичних осіб, які не мали жодного відношення до виконання контракту № GFА-180312 від 12.03.2018.

Станом на квітень 2023 року умови контракту № GFA-180312 від 12.03.2018 на виготовлення та поставку в Україну «напівавтоматизованої лінії з виробництва корпусу з ведучим пояском снаряду калібрів 152/155 мм з комплексом ЗІП» в частині виготовлення та поставки в Україну спеціалізованого обладнання не виконані що, у свою чергу, зірвало реалізацію узгоджених етапів виконання державного оборонного замовлення та завдало державі збитки у сумі 8 289 500 доларів США, що станом на 16.05.2018 згідно курсу НБУ становило 217 274 484,62 грн, тобто в особливо великих розмірах.

18.10.2019 ОСОБА_8 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 111 КК України, а 27.12.2019 - про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 111, ч. 4 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

10.08.2021 постановою прокурора кримінальне провадження № 22019000000000163 від 05.06.2019 у частині за підозрою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України, та ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 111 КК України закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Прокурор зазначає, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

24.04.2023 постановою детектива ОСОБА_8 оголошено у розшук та міжнародний розшук у зв`язку з переховуванням останнього від органів досудового розслідування.

Відповідно до інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_8 28.02.2022 перетнув державний кордон України та на територію України не повернувся.

06.03.2023 Національним бюро отримано заяву захисника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_5 про повідомлення про засоби зв`язку із ОСОБА_8 . Аналогічну заяву отримано 13.03.2023 від самого ОСОБА_11 в якій зазначено номер його телефону НОМЕР_4, поштова адреса для отримання кореспонденції у м. Загреб країна Хорватія та електронна поштова адреса - ІНФОРМАЦІЯ_1

На зазначену електронну адресу детективом були відправленні виклики і будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце запланованих процесуальних дій за викликами 15.03.2023, 23.03.2023 та 29.03.2023 ОСОБА_8 до Національного антикорупційного бюро України не прибув, чим ухилився від явки до органу досудового розслідування.

Натомість, на адресу Національного бюро 23.03.2023 та 27.03.2023 від ОСОБА_8, та 27.03.2023 від захисника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_4 надійшли клопотання, в яких зазначено про те, що ОСОБА_8 не має змоги прибути за викликом детектива через стан здоров`я та небезпеку перебування на території України у зв`язку із воєнним станом. При цьому ОСОБА_8 документально не підтвердив місце свого проживання у Республіці Хорватія, та не надав документів, що підтверджують поважність причин неприбуття на виклики детектива.

У зв`язку з тим, що місце перебування ОСОБА_8 для органу досудового розслідування залишається невідомим, а поважність причин його неприбуття за викликами не підтверджено документально, постановою детектива від 24.04.2023 ОСОБА_8 оголошено в розшук та міжнародний розшук у зв`язку з переховуванням останнього від органів досудового розслідування, тому вважає, що наявні підстави, визначені ч. 5 ст. 139, ч. 2 ст. 297-1 КПК України, для проведення у даному кримінальному провадженні стосовно нього спеціального досудового розслідування.

У судовому засіданні детектив вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні просила у задоволенні клопотання відмовити, надала письмові заперечення та пояснення. Зазначила, що КПК України передбачає можливість здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо злочинів зокрема передбачених ч. 2-5 ст.191 КК України лише у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем, однак ОСОБА_8 не є службовою особою. Всі надані докази не підтверджують факт вчинення ОСОБА_8 інкримінованого злочину, є надуманими обставинами, що не підтверджені реальними фактами. Підозрюваний не переховується від органу досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Захисники і сам ОСОБА_8 повідомляли детективу про його дійсне, теперішнє місце проживання, засоби поштового, електронного зв`язку та контактні номери телефонів і, отримавши повістки про виклик, ОСОБА_8 також, повідомив детектива про готовність приймати участь у всіх необхідних процесуальних діях за допомогою засобів електронного зв`язку або з приміщення Консульства Республіки Хорватія, яка відноситься за своїм статусом до території України. Окрім цього вважає, що ОСОБА_8 не оголошений у міжнародний розшук, винесена детективом постанова не може свідчити про оголошення підозрюваної особи у міждержавний, міжнародний розшук, оскільки підставою для міжнародного розшуку є запит правоохоронного органу, надісланий до НЦБ.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просив у задоволенні клопотання відмовити, надав письмові заперечення та пояснення. Зазначив, що ОСОБА_8 є громадянином США. Тому у зв`язку зі збройною агресією рф проти України був вимушений за рекомендацією посольства США виїхати за кордон. Разом з тим, з метою належної участі у досудовому слідстві та в суді, реалізації свого права на захист, участі у процесуальних діях ОСОБА_8 особисто та через захисників повідомив детектива про місце свого перебування та засоби зв`язку, отримавши повістки про виклик повідомляв поважність причин неприбуття за вказаними повістками. Застосування спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_8 є порушенням права останнього на справедливий суд та на особисту участь у досудовому розслідуванні так і в подальшому у судовому розгляді.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень врегульовані главою 24-1 КПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.

Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258-6, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 297-4 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук, та/або уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся. Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.

Тобто, вирішуючи питання про здійснення спеціального досудового розслідування, слідчий суддя повинен упевнитися у наявності правових підстав для прийняття такого рішення, а саме встановити такі обставини:

1) чи передбачає Кримінальний процесуальний кодекс України спеціальне досудове розслідування щодо злочину, який розслідується у межах кримінального провадження, в якому подане клопотання;

2) факт набуття особою статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні;

3) наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення;

4) чи переховується підозрюваний від органів досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та якими доказами це підтверджується та/або чи оголошений підозрюваний у міжнародний розшук та якими доказами це підтверджується.

Для здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia) повинні бути наявними усі зазначені підстави і відсутність хоча б однієї виключає можливість здійснення кримінального провадження у такому порядку.

У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22019000000000163 від 05.06.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 (10.08.2021 кримінальне правопорушення закрите на підставі ч. 1 ст. 284 КПК України), ч. 5 ст. 191 КК України.

18.10.2019 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 111 КК України.

14.11.2019, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва, до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначено заставу у розмірі 1 056 550 грн. У випадку внесення застави покладено на підозрюваного обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця перебування. Зазначено, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

14.11.2019 ОСОБА_12 на виконання цієї ухвали за ОСОБА_8 вніс заставу та 15.11.2019 останній звільнений з-під варти, що підтверджується квитанцією від 14.11.2019, довідками ТУ ДСА в місті Києві від 15.11.2019, відділу забезпечення досудового слідства СБУ від 18.11.2019.

27.12.2019 ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 111, ч. 4 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КПК України.

Доводи сторони захисту з приводу того, що оскільки ОСОБА_8 не є службовою особою, а тому відносно нього не може бути прийнято рішення про здійснення спеціального досудового розслідування, слідчий суддя вважає необґрунтованими, оскільки зі змісту підозри встановлено, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні підбурення до заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. Тобто, у даному випадку, хоч ОСОБА_8 є підбурювачем, саме кримінальне правопорушення вчинено службовою особою.

Отже, відповідно до ч. 2 ст. 297-2 КПК України, відносно інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення передбачена можливість здійснення спеціального досудового розслідування.

Щодо факту набуття ОСОБА_8 статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно із ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу (ч. 3 ст. 111 КПК України).

За змістом ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).

Велика Палата Верховного Суду у поставі від 11.12.2019 у справі № 536/2475/14-к дійшла висновку, що викладена у письмовому повідомленні підозра та вручена у належний спосіб є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначених статтею 42 КПК України.

Дотримання прав особи при врученні їй складеного щодо неї повідомлення про підозру, у разі тимчасової відсутності такої особи за місцем її проживання та за відсутності відомостей про її місце перебування, зважаючи на приписи ч. 1 ст. 42, ст. 135 КПК України, полягає не у фактичному врученні такого повідомлення (процесуального документа), а у вжитті органом досудового розслідування усіх можливих заходів для того, щоб така особа могла дізнатися про факт складання такого повідомлення про підозру щодо неї та суть викладених у ньому обставин не тільки від правоохоронних органів чи суду, а й з інших, доступних для неї джерел.

Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч.1 ст. 111 КК України ОСОБА_8 вручено особисто, про що свідчить його підпис від 18.10.2019 о 18 годині 15 хвилин.

Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 111, ч. 4 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, у день його складання вручено ОСОБА_8 особисто, про що свідчить його підпис від 27.12.2019 о 18 годині 08 хвилин.

Отже, ОСОБА_8 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.

Щодо наявності достатніх доказів для підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так, у рішенні у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 ЄСПЛ зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

На підтвердження обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії: відповідей на виконання доручення, у порядку ст. 40 КПК України щодо розподілу ролей при вчиненні кримінального правопорушення, виокремлення ролі ОСОБА_8 у вчиненні злочину; протоколу огляду від 18.10.2019; інформаційної довідки № 04/5502-06 від 19.03.2020); протоколів допиту свідка ОСОБА_13 від 29.10.2019, ОСОБА_14 від 10.02.2021, свідка ОСОБА_15 від 31.01.2023; протоколу за результатами проведення негласного розшукового заходу від 01-12.11.2019 стосовно ОСОБА_8 ; протоколу за результатами проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 24.02.2020 стосовно ОСОБА_8 та інші матеріали.

Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри у вчиненні кримінального правопорушення є доведеною, тобто зазначені у клопотанні детектива обставини і надані документи кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують докази, які формують у слідчого судді внутрішнє переконання щодо можливої причетності ОСОБА_8 до кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється органом досудового розслідування.

Звертаю увагу, що на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність ОСОБА_8 до інкримінованого йому кримінального правопорушення. Всі наявні у матеріалах справи докази узгоджуються між собою, є логічними, послідовними, а тому формують у слідчого судді внутрішнє переконання, що обставини, викладені у повідомлені про підозру ОСОБА_8 могли мати місце.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_8, дослідивши у сукупності додані до клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, за викладених у повідомленні про підозру обставин.

Щодо оголошення підозрюваного ОСОБА_8 у міжнародний розшук.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Аналіз норм діючого Кримінального процесуального кодексу України щодо оголошення особи у розшук та щодо розгляду та вирішення питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування дозволяє зробити висновок, що під час вирішення вказаних питань прокуророві (детективу) необхідно довести, а слідчому судді достатньо встановити, що певна особа оголошена у міжнародний розшук, про що і йдеться у ч. 2 ст. 297-1 та ч. 1 ст. 297-4 КПК України. При цьому, законом не визначено необхідності з`ясовувати питання про перебування особи у міжнародному розшуку.

Встановлено, що ОСОБА_8 28.02.2022 перетнув кордон України в пункті пропуску «Могилів - Подільський» автомобільним транспортом та на цей час до України не повертався, що підтверджується листом Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України, про що також не заперечували захисники. (т. 2 а.с. 167)

06.03.2023 ОСОБА_8 надіслав заяву на адресу Національного бюро, у якій, зокрема, з метою реалізації права на захист, участі у відповідних процесуальних діях та засіданнях, повідомив наявні засоби зв`язку, а саме: телефон НОМЕР_4, адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2, поштову адресу Trg Nikole Subica Zrinskog 10 Posta i mjesto: 10000, Zagreb. Аналогічну заяву також надіслав його захисник ОСОБА_5 .

На вказану у заяві адресу електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_1 10.03.2023, 20.03.2023, 24.03.2023 надіслано повістки про виклик ОСОБА_8 на 15.03.2023, 23.03.2023, 29.03.2023 до старшого детектива Національного бюро ОСОБА_3 для допиту як підозрюваного та вручення процесуальних документів у кримінальному провадженні. Факт отримання ОСОБА_8 повісток про виклик підтвердили захисники у судовому засіданні та сам підозрюваний у відповідних заявах, що підтверджується матеріалами справи.

Отже, враховуючи, що повістки направлені на адресу електронної пошти, особисто зазначену ОСОБА_8 у заяві від 06.03.2023, останній є таким, що повідомлений про виклик, відповідно до ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 136 КПК України, про що свідчать дані відправлення електронних листів.

Однак, ОСОБА_8 у визначені у повістках дати не прибув до старшого детектива за викликами. Надіслав заяви від 13.03.2023, 22.03.2023, 23.03.2023, 26.03.2023, 27.03.2023, у яких повідомив про наявність об`єктивних причин, що унеможливлюють його явку до Національного бюро, а саме: враховуючи військову агресію Росії проти України та неодноразове інформування Посольством США своїх громадян про необхідність виїзду з території України, він був змушений виїхати за межі України. Також він має захворювання, які потребують лікування в межах лікувальних закладів та вдома.

Слідчий суддя вважає, що орган досудового розслідування вжив всіх можливих та достатніх заходів для виклику підозрюваного ОСОБА_8 . Також, враховуючи, що ОСОБА_8 безпосередньо вручено повідомлення про підозру, наявні підстави для висновку, що він обізнаний про наявність кримінального провадження стосовно нього.

Постановою старшого детектива Національного бюро ОСОБА_3 від 24.04.2023 підозрюваного ОСОБА_8 оголошено у розшук та міжнародний розшук, у зв`язку із перебуванням його за межами України та неприбуттям на виклики детектива без поважних причин, будучи належним чином повідомленим.

У судовому засіданні детектив Національного бюро повідомив, що наразі готуються документи для направлення запиту до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України про використання інформаційної системи Інтерполу відносно ОСОБА_8, зокрема, 26.04.2023 постановлена ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного, яка є обов`язковим документом до такого звернення.

Тобто, зазначені обставини на переконання слідчого судді є достатніми для підтвердження факту оголошення особи у міжнародний розшук у розумінні вимог ст. 281 та ч.1 ст. 297-1 КПК України та спростовують доводи захисника про недоведеність детективом оголошення підозрюваного у міжнародний розшук.

Водночас, слідчий суддя зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження. Тобто, факт оголошення особи у розшук підтверджується окремою постановою слідчого (детектива), а вже оголошений розшук може здійснюватися відповідними органами (ч.3 ст.281 КПК України). Отже, поняття «здійснення розшуку» не є тотожним поняттю «оголошення розшуку».

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_8 не переховується від органу досудового розслідування, оскільки як підозрюваний так і захисники неодноразово повідомляли детектива про адресу проживання ОСОБА_8, його засоби зв`язку, так і про поважні причини неприбуття за викликом, слідчий суддя, враховуючи вимоги ст. 138 КПК України вважає необґрунтованими.

Звертаю увагу, що поважною слід вважати лише ту причину неприбуття особи на виклик, яка об`єктивно робить неможливим прибуття за викликом, тобто дана обставина призвела до унеможливлення виконання підозрюваним обов`язку.

Водночас, сторона захисту доказів, які б належним чином підтверджувати наявність передбачених законом обставин не надала.

Посилання сторони захисту на рекомендацію Посольства США своїм громадянам виїхати за межі України у зв`язку зі збройною агресією не є актуальним оскільки, введення воєнного стану на всій території України не означає, що вся територія держави є районом воєнних (бойових) дій. Місце здійснення досудового розслідування та розташування Національного антикорупційного бюро України, куди неодноразово викликався підозрюваний ОСОБА_8, тобто території м. Києва та Київської області не є територіями ведення воєнних (бойових) дій та з часу направлення йому повісток про виклик не включалися до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Щодо посилання на стан здоров`я ОСОБА_8 то стороною захисту не надано жодних доказів звернення ОСОБА_8 до лікувальних закладів у Республіці Хорватія.

Слідчий суддя також критично оцінює наданий стороною захисту, як підтвердження місця проживання підозрюваного в Республіці Хорватія, договір найму нерухомості від 16.09.2022, з огляду на те, що цей договір, укладений дружиною ОСОБА_8 - ОСОБА_16, не є належним та достатнім доказом факту проживання підозрюваного за вказаною у ньому адресою.

Доводи захисника ОСОБА_5 про те, що застосування спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_8 є порушенням права останнього на справедливий суд та на особисту участь у досудовому розслідуванні є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 297-4 КПК України якщо підозрюваний, стосовно якого слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, затриманий або добровільно з`явився до органу досудового розслідування, подальше досудове розслідування щодо нього здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.

З огляду на викладене, оскільки ОСОБА_8 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, існують достатні докази для підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 5 ст. 191 України, щодо якого Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено спеціальне досудове розслідування, а також те, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання детектива належить задовольнити.

Керуючись ст. 2, 7, 297-1 - 297-4, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22019000000000163 від 05.06.2019 стосовно ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1