Document No. 110761639

справа № 991/2419/23

провадження №11-сс/991/337/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2023 року м.Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1,

суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

представника власника майна адвоката ОСОБА_5,

прокурора ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 березня 2023 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52023000000000024 від 18 січня 2023 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000024 від 18 січня 2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК.

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) про арешт вилученого 16 березня 2023 року при проведенні обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_7 майна з метою збереження речових доказів.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 березня 2023 року вказане клопотання прокурора задоволено, на вилучене при проведенні обшуку майно накладено арешт із забороною розпорядження та користування цим майном будь-якими особами у будь-який спосіб у зв`язку з необхідністю забезпечення збереження речових доказів у провадженні.

Вимоги апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, вважаючи його незаконним та необґрунтованим з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, представник власника майна ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді від 20 березня 2023 року про арешт майна та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги особа посилається на недоведеність прокурором в ході розгляду клопотання підстав для арешту тимчасово вилученого майна. Так, вилучені речі не відповідають вимогам, зазначеним у ст.98 КПК, накладення арешту є неправомірним, оскільки доступ до інформації, що міститься на планшеті Samsung Galaxy Tab власником не обмежувався, а тому детектив мав можливість виготовити за допомогою технічних засобів копію інформації, що міститься на цьому пристрої. За відсутності обґрунтованої підозри причетності ОСОБА_7 до злочину за ч.5 ст.191 КК застосування відносно нього будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, у тому числі у вигляді арешту майна, є невмотивованим процесуальним обмеженням прав особи.

Позиції учасників провадження.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити у повному обсязі з зазначених у ній підстав.

Прокурор в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, пославшись на законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали.

На підставі положень ч.4 ст.405 КПК з урахуванням позиції учасників провадження суд вважав за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_7 .

Мотиви суду.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності, за вимогами ст.16 КПК позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно з положеннями ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст.94, 132, 173 КПК повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

З матеріалів судового провадження вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК, в тому числі щодо можливого заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем службовими особами Міністерства оборони України та іншими особами, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, при закупівлі послуги з організації харчування на 2022-2023 роки, зокрема у ТОВ «АРХІМАГІР».

На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 березня 2023 року в межах вказаного провадження 16 березня 2023 року при проведенні обшуку житла за адресою АДРЕСА_1, що знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_7, детективами НАБУ виявлено та вилучено мобільний телефон Samsung SM-P45F/DS, мобільний телефон IPhone, планшет Samsung Galaxy Tab, на які оскаржуваною ухвалою слідчого судді від 20 березня 2023 року накладено арешт із забороною розпорядження та користування вказаним майном.

Як вбачається зі змісту останньої, слідчий суддя, врахувавши правову підставу для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, дійшов висновку про можливість використання відомостей (що містяться у вказаних мобільних телефонах та планшеті) як доказів події кримінального правопорушення, встановлення осіб, які його вчинили та їх співучасників, та інших обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення, а також те, що інформація, що може міститися у вилучених речах, може відповідати передбаченим ст.98 КПК критеріям. До того ж, дослідження інформації, яка міститься у мобільному телефоні в електронному вигляді, може бути здійснене виключно під час проведення комп`ютерно-технічної експертизи та інших експертиз, з обов`язковою умовою безпосереднього надання на дослідження електронного пристрою.

Зазначені обставини покладені слідчим суддею в обґрунтування висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про арешт майна в рамках розслідування кримінального провадження №52023000000000024.

При перегляді оскаржуваної ухвали колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, заслухавши пояснення представника та прокурора, дослідивши надані матеріали, погоджується з мотивами та висновками слідчого судді, викладеними в ухвалі від 20 березня 2023 року щодо накладення арешту на майно, виходячи з наступного.

Положеннями ст.170 КПК передбачено, що арешт майна у передбаченому п.1 ч.2 цієї статті випадку допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За ч.2 ст.168 КПК тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах, копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

Як вбачається з матеріалів провадження та надано відповідну оцінку слідчим суддею, судовим рішенням від 09 березня 2023 року детективам НАБУ надано дозвіл на проведення обшуку житла за адресою АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_9 та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_7, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також відшукання таких речей і документів, зокрема, матеріальних носіїв інформації (у тому числі персональних комп`ютерів, ноутбуків, нетбуків, SD-карток, оптичних дисків, флеш-накопичувачів, дисків, мобільних телефонів тощо, за допомогою яких можливе створення, копіювання та/або зберігання інформації) на яких знаходиться (знаходилися раніше) документи та інформація в електронному вигляді, що містить відомості, пов`язані з наданням послуги з організації харчування на 2022 і 2023 роки, моніторингом цін та визначенням прогнозованої вартості послуги забезпечення комплектами продуктів у зазначені роки, виконанням відповідних договорів, зміни їх істотних умов та проведення розрахунків.

Наявність передбачених ч.2 ст.168 КПК підстав для вилучення мобільних телефонів та планшету, зазначених в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, вбачається із відомостей, що містяться безпосередньо в протоколі обшуку від 16 березня 2023 року, згідно з яким в ході проведення обшуку виявлено речі, на відшукання яких надано дозвіл ухвалою слідчого судді, а саме мобільний телефон Samsung SM-P45F/DS IMEI1: НОМЕР_1, IMEI 2: НОМЕР_2, мобільний телефон IPhone, (номер на слоті НОМЕР_3 ), доступ до яких обмежено системою логічного захисту, при цьому ОСОБА_7 надати код для його подолання відмовився. Крім того, детективом виявлено та вилучено планшет Samsung Galaxy Tab 86 Lite. Оскільки виявлені носії інформації ймовірно містять в собі інформацію про вчинені злочини, про що вказує факт відмови ОСОБА_7 надати паролі доступу або власноруч розблокувати їх, детективом прийнято рішення про їх вилучення, в тому числі і для проведення експертного дослідження.

В обґрунтування клопотання прокурор просив накласти арешт на майно з метою збереження речових доказів на підставі ч.2 ст.170 КПК, послався на процесуальну необхідність подальшого проведення експерти вилучених телефонів та планшета, постановою від 17 березня 2023 року призначено комплексну судову телекомунікаційну та комп`ютерно-технічну експертизу.

Колегія суддів зазначає, що за вказаних обставин слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про відповідність вказаного майна зазначеним у ст.98 КПК критеріям та доцільність накладення на нього арешту з огляду на існування сукупності розумних підозр вважати, що інформація, яка міститься у вказаних речах, може бути використана як докази під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, зокрема обставин виконання об`єктивної сторони кримінального правопорушення, кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення та зв`язків між такими особами, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК.

З урахуванням викладеного колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги щодо безпідставності та необґрунтованості накладення арешту на майно.

Тимчасове накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим, відповідні обмеження за вищевказаних фактичних обставин є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження, з урахуванням чого, всупереч доводам апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи осіб з метою виконання завдань кримінального провадження.

Не залишилась без оцінки суду та обставина, що стороною обвинувачення не повідомлялось про підозру у вчиненні будь-яких кримінальних правопорушень ОСОБА_7 .

Так, відповідно до п.3 ч.1 ст.173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.3,4 ч.2 ст.170 цього Кодексу).

За положеннями п.3,4 ч.2 ст.170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як зазначалось раніше, задовольняючи клопотання прокурора, слідчий суддя дійшов висновку про можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні та необхідність накладення арешту на майно саме з метою забезпечення збереження речових доказів. Здійснення /не здійснення повідомлення про підозру у вчиненні будь-яких кримінальних правопорушень (зокрема ОСОБА_7 ) не має значення при вирішенні питання про арешт майна слідчим суддею саме з метою забезпечення збереження речових доказів.

Зважаючи на зазначене, в сукупності з обставинами кримінального провадження колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, діяв у спосіб та в межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності. Доводи стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слід визнати непереконливими, слідчим суддею відповідно до ст.132, 170, 173 КПК дотримані принципи розумності та співрозмірності обмеження права власності особи завданням кримінального провадження та враховані наслідки від вжиття такого тимчасового заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, обґрунтованих доказів негативних наслідків обраного заходу забезпечення особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.

В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи, які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 6§1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені, при цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги кримінального процесуального закону, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі та висловленими представником під час апеляційного розгляду, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст.ст. 392, 404, 422, 532 КПК, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 березня 2023 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52023000000000024 від 18 січня 2023 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

______________ _____________ ______________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3