Search

Document No. 110829975

  • Date of the hearing: 19/05/2023
  • Date of the decision: 19/05/2023
  • Case №: 991/4048/23
  • Proceeding №: 52019000000000853
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Tkachenko O.V.

Справа № 991/4048/23

Провадження № 1-кс/991/4069/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].

Дата і місце постановлення [1-1].

11 травня 2023 року, місто Київ.

Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_20.

Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 27 вересня 2019 року за № 52019000000000853.

Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].

Підозрювана ОСОБА_2, народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Бориспіль Київської області, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, працює керівником ТОВ «Оцінка-Власності» (інша інформація в клопотанні відсутня).

Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].

Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191 (за даними клопотання) та ч. 3 ст. 358 КК України.

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].

Сторона обвинувачення: прокурор шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 (надалі - прокурор САП); сторона захисту: підозрювана ОСОБА_2 ; адвокат ОСОБА_4

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].

Вирішується питання про застосування до підозрюваної ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні за № 5201900000000085 від 27 вересня 2019 року.

Питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваної ОСОБА_2 вирішується за клопотанням старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 (надалі -детектив НАБУ).

Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].

Слідчий суддя встановив таке.

Клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, відповідає вимогам ст. 184 КПК України та обґрунтоване наступним.

У провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження за № 52019000000000853 від 27 вересня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 191, ч. ч. 3 та 4 ст. 358 КК України.

У клопотанні детектив НАБУ зазначає, що починаючи із 2018 року будівля Інформаційно-обчислювального центру (надалі - будівля ІОЦ) та прилеглі земельні ділянки, які належали ПП «БЕРЕСТ» (код ЄДРПОУ 31522259), ніким не використовувались, перебували в занедбаному стані, а будівля на початковій стадії руйнації, без будь-якого капітального ремонту чи іншого покращення стану. В свою чергу, територіальна громада села Щасливе мала необхідність у будівництві чи придбанні приміщень для потреб місцевої сільської школи у зв`язку із збільшенням на території села мешканців шкільного віку.

На початку 2019 року, але не пізніше 25 лютого 2019 року, у ОСОБА_6 та співучасників виник умисел на заволодіння коштами місцевого бюджету територіальної громади шляхом проведення операцій купівлі зазначеного вище нерухомого майна Щасливською сільською радою за завідомо завищеними цінами. Так, не встановлені в ході досудового розслідування особи не пізніше 25 лютого 2019 року підшукали та схилили директора та експерта ТОВ «Оцінка власності» (код ЄДРПОУ 37391193) ОСОБА_2 за грошову винагороду в сумі 13 800 грн скласти та видати завідомо підроблені офіційні документи - експертні звіти щодо ринкової вартості будівлі ІОЦ та земельних ділянок у межах загальної завищеної суми, визначеної ОСОБА_6 - 15 840 000 грн. У той же час залучено ОСОБА_7 для забезпечення комунікації із ОСОБА_2 та контролю останньої. Згідно домовленостей, необхідна вартість об`єкту мала скласти 15 840 000 гривен, а строк виконання оцінки до 15 березня 2019 року.

У подальшому, у період часу з 25 лютого по 15 березня 2019 року, ОСОБА_7 надавав ОСОБА_2 необхідні для здійснення експертної оцінки та складення експертних звітів документи та інформацію.

15 березня 2019 року між ПП «БЕРЕСТ» та ОСОБА_8, від імені якої за довіреністю діяла ОСОБА_9, укладено договори купівлі-продажу будівлі ІОЦ та земельних ділянок. Загальна сума правочинів із купівлі-продажу будівлі ІОЦ та земельних ділянок склала 1 964 200 грн. Кошти за нерухоме майно надійшли на розрахунковий рахунок ПП «БЕРЕСТ» лише 25 квітня 2019 року, тобто наступного дня після зарахування коштів за придбання будівлі ІОЦ та земельних ділянок Щасливською сільською радою.

ОСОБА_2 у період із 25 лютого по 17 год 00 хв 18 березня 2019 року, усвідомлюючи, що оцінка будівлі ІОЦ та земельних ділянок за наперед встановленою ціною 15 840 000 грн є явно завищеною, внесла до звітів завідомо недостовірні дані про ринкову вартість об`єктів нерухомості в загальній сумі 15 834 334 грн (будівля ІОЦ - 13 037 040 грн, земельна ділянка з кадастровим номером 3220888001:03:006:0143 площею 0,0414 га - 197 892 грн, земельна ділянка з кадастровим номером 3220888000:03:006:0011 площею 0,2804 га - 1 530 983 грн, земельна ділянка з кадастровим номером 3220888001:01:007:0002 площею 0,4901 га - 1 068 418 грн). Складений останньою висновок датований 18 березня 2019 року.

У подальшому, 18 березня 2019 року ОСОБА_2, передала виготовлені нею експертні звіти не встановленим у ході досудового розслідування особам, які виготовили лист-пропозицію від 18 березня 2019 року до сільського голови ОСОБА_6 щодо продажу будівлі ІОЦ та земельних ділянок Щасливській сільській раді у комунальну власність громади за підписом ОСОБА_9 . Лист-пропозицію разом із додатками, які містили копії договорів купівлі-продажу, витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, звітів про експертну грошову оцінку об`єктів нерухомості передано до Щасливської сільської ради.

Після отримання листа-пропозиції з додатками ОСОБА_6, забезпечив реєстрацію листа-пропозиції з додатками в позаробочий час Щасливської сільської ради у журналі реєстрації вхідної документації Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області № 1 за 2019 рік від 18 березня 2019 року під № 222. У цей же час ОСОБА_6 був обізнаний відповідно до отриманих документів що 15 березня 2019 року будівлі ІОЦ та земельні ділянки придбані ОСОБА_9 за 1 964 200 грн, а вже 18 березня 2019 року пропонуються Щасливській сільській раді за 15 840 000 грн. Після чого, ОСОБА_6 наклав письмову резолюцію та через секретаря Щасливської сільської ради ОСОБА_10 скерував зазначений лист-пропозицію разом із додатками на розгляд до Комісії для подальшого винесення цього листа на розгляд сесії Щасливської сільської ради. Також ОСОБА_6 використав своє право (повноваження) як голова Щасливської сільської ради та, діючи відповідно до ст. 17 Регламенту, подав до Комісії заздалегідь виготовлений проєкт рішення Щасливської сільської ради про придбання об`єктів нерухомості зазначених у листі-пропозиції та забезпечив розгляд Комісією питань, зазначених у листі-пропозиції та проекту рішення сільської ради про придбання об`єктів нерухомості у стислий строк, а саме наступного дня.

Відповідно до протоколу засідання Комісії від 19 березня 2019 за участі голови Комісії - депутата ОСОБА_11, членів Комісії - секретаря виконкому та депутата ОСОБА_12, депутатів ОСОБА_13 та ОСОБА_14, розглянуто лист-пропозицію та погоджено придбання об`єктів нерухомості в комунальну власність і затверджено (підтримано) відповідний проєкт рішення одноголосно.

Усвідомлюючи, що рішення Щасливської сільської ради «Про розгляд листа-пропозиції щодо придбання нерухомого майна у комунальну власність» від 21 березня 2019 року за № 1696-36-VII прийнято депутатами під впливом неповної і недостовірної інформації, ОСОБА_6 підписав вказане рішення та протокол 36 сесії Щасливської сільської ради як Щасливський сільський голова.

25 березня 2019 року ОСОБА_6 та головний бухгалтер Ради ОСОБА_15, відкрили бюджетний рахунок № НОМЕР_1 спеціального фонду у Бориспільському управлінні Державної казначейської служби України Київської області для сплати податків за продаж ОСОБА_8 об`єктів нерухомості та придбання об`єктів нерухомості.

Так, на підставі платіжних доручень від 03 та 05 квітня 2019 року здійснено перерахунки коштів сільського бюджету Щасливської сільської ради на рахунки Бориспільського управління Державної казначейської служби України Київської області від імені та за рахунок продавця ОСОБА_8 .

Використовуючи рішення від 21 березня 2019 року за № 1696-36-VII, 16 квітня року ОСОБА_6, прибув до приватного нотаріуса ОСОБА_16, де, діючи від імені Щасливської сільської ради, уклав із ОСОБА_8, від імені якої діяла ОСОБА_9 за довіреністю, договори купівлі-продажу будівлі ІОЦ за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 857,7 кв. м за 13 037 040 грн та прилеглих до неї земельних ділянок із кадастровими номерами 3220888001:01:007:0002 (площею 0,4901 га) за 1 068 418 грн, 3220888001:03:006:0143 (площею 0,0414 га) за 197 892 грн та 3220888000:03:006:0011 (площею 0,2804 га) за 1 530 984 грн.

На підставі укладених договорів купівлі-продажу за платіжними дорученнями поданими до Бориспільського управління Державної казначейської служби України Київської області 24.04.2019, здійснено перерахунки коштів сільського бюджету Щасливської сільської ради на розрахунковий рахунок ОСОБА_8 № НОМЕР_2 (відкритий в АТ «ПРАВЕКС БАНК» (МФО 380838).

Встановлено, що ринкова вартість будівлі ІОЦ з урахуванням вартості земельної ділянки з кадастровим номером 3220888001:01:007:0002 на 18 березня 2019 року становить 6 325 538 грн, ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3220888001:03:006:0143 на 18 березня 2019 року - 219 209 грн, ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3220888000:03:006:0011 на 18 березня 2019 року - 1 446 815 грн.

Станом на 02 травня 2023 року Щасливською сільською радою жодних заходів для початку функціонування закладу освіти у придбаних приміщеннях не вжито, будівля знаходиться у тому ж стані, що і на момент придбання.

Узагальнюючи викладене, слідчий суддя встановив, що Щасливським сільським головою ОСОБА_6, за попередньою змовою із ОСОБА_7, ОСОБА_9 та не встановленими в ході досудового розслідування особами, а також за пособництва ОСОБА_2, вчинено заволодіння грошовими коштами територіальної громади сіл Щасливе та Проліски Бориспільського району Київської області і, відповідно, завдано збитків територіальній громаді на суму 7 842 772 грн, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та є особливо великим розміром.

02 травня 2023 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 358 КК України.

З огляду на викладене, детектив НАБУ звернувся до слідчого судді з клопотанням, у якому просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 805 200,00 гривень, а також покласти на підозрювану обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; не відлучатися із м. Київ та Київської області, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3, інші документи, що дозволяють право на виїзд з України та в`їзд до України, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України; утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із підозрюваними ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_9, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із ОСОБА_17, ОСОБА_18, депутатами сьомого скликання Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, працівниками (у період лютого - квітня 2019 року) виконавчого комітету Щасливської сільської ради, іншими свідками та учасниками даного кримінального провадження.

Вимогами ч. 1 ст. 194 КПК України, передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує детектив, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стосовно встановлення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною ОСОБА_2 кримінальних правопорушень слідчий суддя зазначає таке.

Положення кримінального процесуального законодавства не містять визначення «обґрунтована підозра», а тому під час розгляду даного виду клопотань, слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Вказана норма узгоджується також з ч. 5 ст. 9 КПК України, відповідно до якої, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року).

Слідчий суддя, з метою вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінює надані йому докази не в контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Слідчий суддя, з огляду на доводи клопотання і матеріали, надані стороною обвинувачення на його підтвердження, дійшов висновку про те, що повідомлена ОСОБА_2 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 358 КК України, є обґрунтованою.

Стосовно ризиків, зазначених у клопотанні детективом НАБУ, слідчий суддя зазначає таке.

Під час судового розгляду цього клопотання прокурором САП доведена наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, можливість того, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Слідчий суддя погоджується з тим, що підозрювана ОСОБА_2 має достатні майнові ресурси для переховування як на території України, так і за її межами, крім того, підозрювана володіє паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії і номер НОМЕР_3, виданим 27 лютого 2018 року Відділом централізованої обробки даних Управління Державної міграційної служби, який дійсний до 27 лютого 2028 року, що дозволяє останній вільно перетинати державний кордон. Слідчий суддя зазначає, що ризик переховування також підтверджується тим, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні, в тому числі, особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання, у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років. Такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду». У зв`язку з чим, у разі доведення винуватості підозрюваної ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, останній може загрожувати покарання у виді позбавлення волі у межах зазначеного вище строку, що разом з її матеріальним станом та слабкими соціальними зв`язками, може бути мотивом та передумовою для переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Слідчий суддя також вважає доведеним існування ризику того, що підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_2 тривалий час (починаючи із 22 листопада 2010 року) є директором (керівником) та кінцевим бенефіціарним власником суб`єкту оціночної діяльності ТОВ «Оцінка-власності», здійснює свою діяльність на території Бориспільського району. Послугами ОСОБА_2 користуються, серед інших, представники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування Бориспільського району із оцінки земельних ділянок та інших об`єктів нерухомості. Таким чином, ОСОБА_2 має вплив на працівників виконкому Пристолична (Щасливської) сільської ради, який може використати для приховування, підміни та інших дій з документами, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Разом з тим, під час судового розгляду цього клопотання стороною обвинувачення доведена наявність незаконного впливу підозрюваної на свідків, інших підозрюваних, що можуть викривати її причетність до вчиненого злочину. Відповідно до норм кримінального процесуального законодавства України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише тими свідченнями, які він сприйняв безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому та/або прокурору, а також і посилатися на такі показання, а тому ризик впливу на свідків існує не лише на стадії досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та їх дослідження.

Також слідчий суддя вважає доведеним ризик того, що ОСОБА_2 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вплинути на його хід, оскільки підозрювана, завдяки власним соціальним зв`язкам, а також зв`язкам інших підозрюваних, у т. ч. серед представників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, має вплив на працівників виконкому Пристоличної (Щасливської) сільської ради, які є свідками, а також на свідка ОСОБА_18, який користувався її послугами. Крім того, в ході досудового розслідування до теперішнього часу не встановленні усі причетні до скоєння зазначеного злочину особи, зокрема особа, яка залучила ОСОБА_9 до створення листа-пропозиції від 18 березня 2019 року до сільського голови ОСОБА_6 щодо продажу будівлі ІОЦ та земельних ділянок Щасливській сільській раді у комунальну власність громади.

За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про існування ризиків, визначених у п. п. 1 - 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У клопотанні детектив НАБУ також зазначає про наявність підстав для обрання до підозрюваної ОСОБА_2 запобіжного заходу виключно у вигляді застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 805 200,00 грн, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, визначеної ст. 177 КПК України. Крім того, у клопотанні детектив НАБУ просить покласти на підозрювану обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; не відлучатися із м. Київ та Київської області, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3, інші документи, що дозволяють право на виїзд з України та в`їзд до України, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України; утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із підозрюваними ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_9, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із ОСОБА_17, ОСОБА_18, депутатами сьомого скликання Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, працівниками (у період лютого - квітня 2019 року) виконавчого комітету Щасливської сільської ради, іншими свідками та учасниками даного кримінального провадження.

Наведені у клопотанні обставини підтверджуються доданими до нього копіями матеріалів, у тому числі: витягом з ЄРДР; особовою карткою ДМС України; Протоколом огляду від 30 квітня 2023 року; інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб; повідомленням про підозру від 02 травня 2023 року; витягом з ДРАЦС; інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; протоколом огляду від 03 травня 2023 року; протоколом огляду від 01 травня 2023 року із додатками; рішенням про затвердження Регламенту Шасливської сільської ради від 02 листопада 2015 року та Регламентом; висновком експертів від 15 лютого 2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 05 травня 2023 року; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 04 травня 2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 30 вересня 2019 року; протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 20 грудня 2019 року; висновком експертів за результатами проведення судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи від 30 березня 2021 року; протоколами тимчасового доступу до речей і документів від 26 та 27 лютого 2020 року; роздруківкою офіційного сайту Щасливської сільської ради від 23 березня 2019 року; договором купівлі- продажу земельної ділянки від 16 квітня 2019 року; договором купівлі-продажу будівлі від 16 квітня 2019 року; протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 27 лютого 2020 року; актом № 1 від 27 лютого 2020 року про вилучення документів у нотаріуса; договором купівлі-продажу нерухомого майна від 15 березня 2019 року; протоколом огляду від 01 вересня 2021 року; протоколами обшуку від 17 листопада 2020 року; листом-пропозицією від 18 березня 2019 року; рішенням Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області від 21 березня 2019 року; заявою про відкриття рахунків та платіжного доручення від 25 березня 2019 року; платіжними дорученнями від 03 та 23 квітня 2019 року; протоколом обшуку від 17 листопада 2020 року в ТОВ «Оцінка Власності» із описом, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

У судовому засіданні прокурор САП вимоги клопотання підтримав та просив їх задовольнити.

Захисник ОСОБА_4 щодо задоволення клопотання та застосування до підозрюваної вказаного запобіжного заходу заперечував, оскільки вважав, що повідомлена ОСОБА_2 підозра є необґрунтованою, а зазначені у клопотанні детектива НАБУ ризики є недоведеними.

Підозрювана ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу, а також підтримала думку свого захисника.

Слідчий суддя дослідив подане клопотання з додатками, надані сторонами матеріали, а також заслухав думки учасників кримінального провадження.

Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].

Слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи».

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 132 КПК України: «Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням».

Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 та ч. 3 ст. 176 КПК України: «Запобіжними заходами є: особисте зобов`язання (1); особиста порука (2); застава (3); домашній арешт (4); тримання під вартою (5). Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою».

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України: «Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 КПК України: «Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу».

Відповідно до вимог п. 3 та абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України: «Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно».

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України: «Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання».

Детектив НАБУ звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваної ОСОБА_2 .

При розгляді цього клопотання слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 358 КК України, а також наявність ризиків того, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В аспекті наявності обгрунтованої підозри слідчий суддя звертає увагу на те, що у клопотанні детектив НАБУ зазначає, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Така ж правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_2, зазначена і у повідомленні їй про підозру від 02 травня 2023 року. Проте, зі змісту підозри видно, що ОСОБА_2 інкримінується пособництво у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, із зазначенням правової кваліфікації як за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, так і за ч. 5 ст. 191 КК України. Наведене свідчить про невідповідність змісту повідомлення про підозру вимогам п. 5 ч. 1 ст. 277 КПК України та невизначеність сторони обвинувачення щодо правової кваліфікації інкримінованого ОСОБА_2 кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчим суддею, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, також було надано оцінку наступним обставинам: вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваною ОСОБА_2 інкримінованих їй кримінальних правопорушень та тяжкість покарання, що загрожує останній у разі визнання її винуватою; вік та стан здоров`я підозрюваної; відсутність міцних соціальних зв`язків; репутацію підозрюваної; майновий стан та відсутність судимостей, а також розмір предмета кримінального правопорушення.

Отже, підсумовуючи викладене, слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких, відповідно до вимог ст. 12 КК України, класифікується як особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання, у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, крім того, у судовому засіданні прокурором САП була доведена наявність ризиків, передбачених п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Разом з тим, слідчий суддя приходить до переконання, що і запропонований для застосування детективом НАБУ запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 805 200,00 гривень, не здатен забезпечити досягнення мети цього кримінального провадження і забезпечити виконання завдання для якого він застосовується, у зв`язку з чим і з огляду на вимоги ч. 1 ст. 131 і п. 3 ч. 3 ст. 132 КПК України, не може бути застосований.

Слідчий суддя зазначає, що він не має прав та повноважень самостійно на власний розсуд обрати більш суворий запобіжний захід, ніж той, про застосування якого просить сторона обвинувачення.

За таких обставин і з огляду на наведене, слідчий суддя вважає, що клопотання детектива НАБУ задоволенню не підлягає.

Слідчий суддя, з огляду на викладене, загальні засади кримінального провадження та керуючись положеннями ст. ст. 131, 132, 177, 178, 182, 193, 194, 197, 372, 376 КПК України, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваної ОСОБА_2

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].

Висновки слідчого судді [3-1].

Слідчий суддя постановив.

У задоволенні клопотання старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваної ОСОБА_2 у кримінальному провадженні за № 52019000000000853 від 27 вересня 2019 року відмовити.

Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений та оголошений 12 травня 2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1