- Presiding judge (HACC AC) : Chornenka D.S.
Справа № 991/3547/23
Провадження №11-сс/991/323/23
Суддя 1 інст. ОСОБА_1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2023 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
представника власника майна ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_7,
власник майна ОСОБА_8 не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 квітня 2023 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000431 від 23 грудня 2022 року,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 квітня 2023 року клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на мобільний телефон Apple IPhone 14 Pro Max А2894, ІМЕІ1 НОМЕР_1, ІМЕІ2 НОМЕР_2 ; мобільний телефон Apple IPhone 14 Pro Max A2894, ІМЕІ1 НОМЕР_3, ІМЕІ2 НОМЕР_4 ; планшет iPad Pro 12.9, IMEI НОМЕР_5 ; холодний криптогаманець Ledger, які вилучено у ОСОБА_8 під час проведення обшуку за місцем його проживання 20 квітня 2023 року в АДРЕСА_1, яке належить на праві власності ОСОБА_9, з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування. Судове рішення мотивоване тим, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, є речовими доказами, є необхідність у проведенні експертного дослідження. Крім того, слідчий суддя прийшов до висновку, що холодний криптогаманець Ledger відповідає критеріям речових доказів, оскільки ОСОБА_8 може бути причетний до заволодіння бюджетними коштами Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а тому існує ймовірність, що він зберігає вказані кошти у криптогаманці, у вигляді криптовалюти. Накладення арешту на вилучене майно виправдовує такий ступінь втручання у його права, оскільки є необхідним та пропорційним завданням КПК України. Вчинення кримінального правопорушення та обставини його вчинення, викладені в клопотанні, підтвержуються витягом з ЄРДР.
01 травня 2023 року на електронну пошту Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_8 - ОСОБА_6, в якій він просить судове рішення скасувати. Судове рішення вважає незаконним, оскільки під час проведення обшуку ОСОБА_8 зазначив, що він працює Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, його діяльність пов`язана із захистом (кіберзахистом) інформації, яка належить до категорії з обмеженим доступом (державною таємницею), що повинна оброблятися у відповідних системах із застосуванням комплексної системи захисту інформації. Враховуючи вказані обставини, він відмовив у наданні детективам НАБ України кодів розблокування до технічних засобів. На момент розгляду клопотання, в тому числі, подання апеляційної скарги, ОСОБА_8 повідомлення про підозру не вручене, а тому слідчий суддя не мав права постановлювати ухвалу про накладення арешту. Судове рішення не містить обгрунтування відповідності арештованого майна ознакам речового доказу або майна, яке підлягає спеціальній конфіскації чи конфіскації як виду покарання. Крім того, відсутнє обґрунтування, яким чином ненакладення арешту перешкоджатиме досудовому розслідуванню. Накладення арешту на вилучене майно порушує право власності ОСОБА_8 . Крім того, його накладено необґрунтовано, на підставі матеріалів досудового розслідування, які не підтверджують доводи сторони обвинувачення, не констатують факти та обставини можливого вчинення кримінального правопорушення, не свідчать про причетність фізичних осіб до обставин, що стали предметом розслідування у кримінальному провадженні.
Прокурор 11 травня 2023 року надав запереченя на апеляційну скаргу з додатками. Вважає рішення слідчого судді законним та обгрунтованим та апеляційну скаргу безпідставною. Доступ до речових доказів було обмежано їх власником, а тому вони вилучені з метою подолання системи логічного захисту та призначення експертного досліження. Слідчий суддя аналізував матеріали досудового розслідування для встановлення наявності обгрунтованої підозри. На підтвердження вказаних обставин та наявності складу злочину надав постанову від 01 травня 2023 року про призначення експертизи, протокол огляду від 01 січня 2023 року - 03 лютого 2023 року, лист ДП «УСС» від 21 липня 2022 року №12-549.
У судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_6 доводи, зазначені в апеляційній скарзі, підтримав та просив апеляційну скаргу задовольнити. Стверджує, що вилучені пристрої дійсно є власністю ОСОБА_8 . Згідно законодавтва інформація, що є державною таємницею, не може міститися на таких пристроях, але інколи бувають такі випадки.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, зазначених у письмовому запереченні.
Власник майна ОСОБА_8 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином. Відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК України його неявка не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до таких висновків.
У відповідності до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а метою, крім іншого, забезпечення збереження речових доказів (ч.ч.1-2 ст.170 КПК України).
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п.3, 4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно зі ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні за №52022000000000431 здійснюється за ознаками злочинів, передбачених за ч.5 ст.191, ч.1 ст.255, ч.2 ст.364 КК України.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Вказані вимоги прокурором при поданні клопотання про арешт майна виконані.
Детективами НАБ України здійснюється досудове розслідування за фактом вчинення злочинною організацією у складі керівників та службових осіб Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та підпорядкованих їй структур, Пенсійного фонду, Міністерства соціальної політики України, Служби безпеки України, засновників та службових осіб приватних компаній, інших осіб, дій щодо заволодіння коштами в особливо великому розмірі, шляхом зловживання службовим становищем, під час проведення закупівель з розробки програмного забезпечення та закупівель комп`ютерного та серверного обладнання, а також програмного забезпечення як в Державній службі спеціального захисту інформації, так і в інших органах державної влади, що призвело до настання тяжких наслідків, чим вчинили злочини, передбачені ч.5 ст.191, ч.1 ст.255, ч.2 ст.364 КК України. На підтвержєення вказаних обставин суду надано витяг з протоколу огляду від 18 січня 2023 року - 03 лютого 2023 року мобільного телефону, де зафісовано спілкування між можливими співучасниками з приводу проведених закупівель за державні кошти.
Відповідно до ч.6 ст.12 КК України злочини, передбачені: ч.5 ст.191 та ч.1 ст.255 КК України належать до особливо тяжких; ч.2 ст.364 КК України - тяжкого.
Зазначені вище обставини підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.170 КПК України, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 квітня 2023 року надано дозвіл на проведення обшуку квартири №26 за місцем проживання ОСОБА_8, яка належить на праві власності ОСОБА_9, у АДРЕСА_3, з метою відшукання, у тому числі, мобільних телефонів та сім-карт, що перебувають у користуванні ОСОБА_8, які зберегли на собі слід злочину, за допомогою яких обговорювалися злочинні дії, у тому числі із встановленими учасниками злочинної організації, та які дають можливість встановити схему контактів між учасниками кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження; комп`ютерної техніки, електронних та комп`ютерних носіїв інформації, які перебувають у його користуванні та зберегли на собі сліди вчинення злочину та можуть або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (т.1 а.с.30-36).
20 квітня 2023 року за результатами проведення обшуку виявлено холодний криптогаманець Ledger, оскільки ОСОБА_10 пароль доступу для перевірки відомостей, які містяться на ньому не надав, детективами НАБ України прийнято рішення про його вилучення з метою подолання систему логічного захисту. Крім того, вилучено мобільний телефон Apple IPhone 14 Pro Max А2894, ІМЕІ1 НОМЕР_1, ІМЕІ2 НОМЕР_2 з метою подолання системи логічного захисту, оскільки ОСОБА_10 умисно його вимкнув та пароль доступу також не повідомив. Під час огляду мобільного телефону Apple IPhone 14 Pro Max A2894, ІМЕІ1 НОМЕР_3, ІМЕІ2 НОМЕР_4 було встановлено наявність переписки в месенджерах, в яких обговорювалася тема обшуків з іншими абонентами, які ймовірно можуть мати відношення до кримінального провадження. Оскільки вказаний пристрій має систему захисту доступу як до телефону, так і до месенджерів, а ОСОБА_10 відмовився надавати пароль, органом досудового розслідування прийнято рішення про його вилучення. Планшет знаходився у розблокованому стані, однак наявний логічний захист у вигляді пароля, який власник не надав, що також стало підставою для його вилучення (т.1 а.с.37-42).
Колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та необхідність накладення арешту на мобільні телефони, планшет та холодний криптогаманець, оскільки вилучене майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, наявна постанова детектива НАБ України від 21 квітня 2023 року про визнання їх речовими доказами (т.1 а.с.43-53), є необхідність у проведенні їх експертного дослідження.
Згідно з ч.2 ст.168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
З протоколу обшуку від 20 квітня 2023 року вбачається, що під час проведення обшуку ОСОБА_10 відмовилася надати паролі до вилученого майна, тобто обмежив право доступу до інформації, яка містилася на них, а тому детективи НАБ України на підставі ч.2 ст.168 КПК України правомірно його вилучили.
Прокурор у суді апеляційної інстанції, обґрунтовуючи підстави законності ухвали слідчого судді від 25 квітня 2023 року зазначив, що у кримінальному провадженні призначено комплексну телекомунікаційну та комп`ютерно - технічну експертизу, надавши копію постанови.
Таким чином, обов`язкову умову, передбачену ч.2 ст.168 КПК України, органом досудового розслідування виконано.
Згідно з практикою ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що ст.1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає втручання в право мирного володіння майном за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п.203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини»/Uzan and others v. Turkey, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08). Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо. Таким чином, доводи сторони захисту про порушення принципів необхідності та пропорційності застосування арешту майна ОСОБА_8 є необґрунтованими, оскільки потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні прокурора, з метою виконання завдань кримінального провадження.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку накладення арешту з метою забезпечення збереження доказів, такий арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи та вчинення окремої процесуальної дії, у вигляді вручення повідомлення про підозру, чинним КПК України не передбачено. Отже, доводи апеляційної скарги про незаконність ухвали слідчого судді за відсутності врученння повідомлення про підозру ОСОБА_8 є необгрунтованими.
Твердження сторони захисту, що ОСОБА_8 відмовив у наданні доступу кодів розблокування до технічних пристроїв у зв`язку з тим, що на них міститься інформації з обмеженим доступом, не знайшли свого підтвердження, оскільки протокол обшуку від 20 квітня 2023 року таких зауважень не містить.
На думку колегії суддів, оскаржуване судове рішення ухвалене слідчим суддею на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими відповідно до ст.94 КПК України, а тому доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді, не знайшли свого підтвердження.
Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції також не встановлено.
У силу вимог п.1 ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має, у тому числі, право залишити ухвалу без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст.98, 132, 167, 170, 171, 173, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 - ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 квітня 2023 року про арешт майна залишити без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4