- Presiding judge (HACC) : Kryklyva T.H.
Справа № 991/4073/21
Провадження № 1-во/991/35/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2023 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
його захисників, адвокатів ОСОБА_6
ОСОБА_7
обвинуваченої ОСОБА_8
її захисників, адвокатів ОСОБА_9
ОСОБА_10
ОСОБА_11
ОСОБА_12
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві в залі суду заяву захисника обвинуваченої ОСОБА_8, адвоката ОСОБА_11 про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000504 від 18.06.2019,
В С Т А Н О В И В :
І. Історія провадження
01.03.2023 Вищий антикорупційний суд ухвалив вирок, яким ОСОБА_5 та ОСОБА_8 визнано винуватими у пред`явленому їм обвинуваченні за ч. 2 ст. 364 КК України та ч.5 ст.27, ч. 2 ст. 364 КК України відповідно.
07.04.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшла заява прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13 про виправлення описки у вказаному вироку.
11.05.2023 у судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_11 заявила відвід колегії суддів у цьому кримінальному провадженні.
В обґрунтування своєї заяви адвокат ОСОБА_11 зазначила, що колегія суддів ще до початку судового розгляду мала чітко визначену позицію щодо задоволення заяви прокурора про виправлення описки, про що свідчить відмова у клопотанні сторони захисту про витребування матеріалів судової справи з суду апеляційної інстанції для перевірки наявності описки у вироку. На переконання адвоката ОСОБА_11, без ознайомлення з усіма матеріалами справи № 991/4073/21 та оригіналом судового рішення від 01.03.2023, яке зберігається в таких матеріалах, суд позбавлений можливості повно та всебічно розглянути заяву прокурора про виправлення описки.
Окрім того, захисник вважала, що колегія суддів зацікавлена у виправленні грубого процесуального порушення (не зазначення в судовому рішенні формулювання «вирок іменем України») шляхом виправлення описки з метою недопущення скасування з цієї підстави судового рішення.
Окреслені обставини, на думку захисника, свідчать про упередженість колегії суддів, що є підставою для відводу.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
Обвинувачені ОСОБА_8, ОСОБА_5 та їх захисники підтримали заяву захисника ОСОБА_11 та просили її задовольнити.
ІІІ. Мотиви суду
Дослідивши заяву про відвід та заслухавши думку учасників судового засідання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви захисника обвинуваченої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_11 про відвід колегії суддів, з огляду на таке.
Правове регулювання
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді (колегії суддів) відвід, який повинен бути вмотивованим відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України.
Перелік підстав, які виключають участь судді в кримінальному провадженні та за наявності яких може бути заявлено відвід судді, наведений у статтях 75, 76 КПК України.
Зокрема, у своїй заяві захисник ОСОБА_11 посилається на наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості суддів, що передбачено п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
За пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (надалі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як правило, неупередженість являє собою відсутність упереджень, при цьому її наявність чи відсутність можуть бути перевірені різними способами (Kyprianou v. Cyprus [GC], пункт 118; Micallef v. Malta [GC], пункт 93).
Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) вирізняє суб`єктивний підхід, тобто бажання упевнитись у суб`єктивному обвинуваченні чи інтересі певного судді в конкретній справі, та об`єктивний підхід, тобто визначення, чи були надані суддею достатні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви у цьому відношенні (Kyprianou v. Cyprus [GC], пункт 118; Piersack v. Belgium, пункт 30; Grieves v. The United Kingdom [GC], пункт 69).
Здійснюючи перевірку з точки зору суб`єктивного тесту, ЄСПЛ неодноразово робив висновок, що особиста неупередженість судді має презюмуватись за відсутності доказів зворотнього (Kyprianou v. Cyprus [GC], пункт 119; Hauschildt v. Denmark, пункт 47).
Оскільки в деяких справах може бути важко надати доказ, який дозволив би спростувати презумпцію суб`єктивної неупередженості судді, вимога об`єктивної неупередженості забезпечує додаткову значиму гарантію. У зв`язку з наведеним ЄСПЛ визнав складність встановлення порушення статті 6 Конвенції в частині суб`єктивної упередженості і тому в переважній більшості справ він зосередився на об`єктивному критерії (Kyprianou v. Cyprus [GC], пункт 119).
Тест об`єктивності, який застосовується до органу, що засідає колегіально, передбачає встановлення того, чи існують доведені факти (незалежно від особистої поведінки будь-кого з членів цього органу), які можуть викликати сумніви щодо їх неупередженості (Castillo Algar v. Spain, пункт 45).
Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Отже, тягар доведення обґрунтованості того чи іншого клопотання, заяви чи скарги, покладається безпосередньо на сторону, яка його ініціює.
Оцінка судом доводів сторони захисту
Захисник у своїй заяві вказує на існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості суду, тобто вважає наявною підставу для відводу, передбачену п. 4 ч.1 ст.75 КПК України. Зокрема, такими обставинами, на думку адвоката ОСОБА_11 є:
- відмова суду у задоволенні її клопотання про витребування в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду матеріалів судової справи для перевірки наявності описки у вироку від 01.03.2023;
- зацікавленість колегії суддів у виправлені описки у цьому рішенні, оскільки таким чином буде усунене грубе порушення норм кримінального процесуального закону, що могло б призвести до скасування вироку.
Суд зазначає, що відмова у задоволенні клопотання про витребування матеріалів судової справи з Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду є процесуальним рішенням суду, ухваленим без виходу до нарадчої кімнати відповідно до ч.4 ст. 371 КПК України.
Під час ухвалення таких рішень у цьому кримінальному провадженні суд роз`яснював сторонам мотиви, якими він керувався, зокрема, положення ч.4 ст. 395 КПК України, відповідно до якої протягом строку апеляційного оскарження матеріали кримінального провадження ніким не можуть бути витребувані із суду.
Водночас, відповідно до положень частини шостої статті 371 КПК України всі судові рішення викладають письмово у паперовій та електронній формах. Судові рішення в електронній формі оформлюються згідно з вимогами законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, а також електронного цифрового підпису, та є доступними незалежно від місця перебування матеріалів кримінального провадження.
З огляду на це, колегія суддів дійшла висновку, що питання про виправлення описки може бути розглянуто без витребування паперових матеріалів кримінальної справи.
Отже, відвід, заявлений захисником ОСОБА_11 колегії суддів, мотивований фактично її незгодою з ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати відповідно до ч. 4 ст. 371 КПК України, що не свідчить про вочевидь не може свідчити про наявність ознак упередженості суду.
Також колегія суддів не вбачає підстав вважати проявом упередженості суду твердження захисника щодо зацікавленість колегії суддів у виправлені описки. Теза сторони захисту про намагання усунути в такий спосіб грубе процесуальне порушення фактично зводиться до висловлення консолідованої позиції сторони захисту стосовно заяви про виправлення описки у вироку від 01.03.2023, що не є підставою для відводу.
Таким чином, у зв`язку з тим, що будь-яких переконливих доводів на підтвердження наявності передбаченої п. 4 ч.1 ст. 75 КПК України обставини, яка виключає участь колегії суддів у кримінальному провадженні, захисником обвинуваченої ОСОБА_8, адвокатом ОСОБА_11 не наведено, у задоволенні її заяви про відвід слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 80, 81, 369, 371, 372, 376 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_8, адвоката ОСОБА_11 про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000504 від 18.06.2019, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3