- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
Справа № 991/4153/23
Провадження 1-кс/991/4175/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, дослідивши клопотання детектива П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2, погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3, про проведення допиту свідка у судовому засіданні під час досудового розслідування кримінального провадження №52019000000000822 від 13.09.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364 КК України, в порядку ст. 225 КПК України,
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді надійшло вказане клопотання детектива ОСОБА_2, погоджене прокурором, про допит свідка у судовому засіданні в режимі відеоконференції під час досудового розслідування кримінального провадження №52019000000000822 від 13.09.2019, в порядку ст.225 КПК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №52019000000000822 від 13.09.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364 КК України.
У клопотанні детектив зазначив, що в ході досудового розслідування досліджуються обставини вчинення у 2014-2016 роках службовими особами АТ «Ощадбанк» зловживання своїм службовим становищем, а саме вчинення умисних дій, спрямованих на недонарахування, недоутримання та несплату до Державного бюджету України податку з доходів підприємств-нерезидентів (згідно з переліком наведеним у клопотанні) у вигляді процентів, за ставкою 15%, що призвело до розтрати коштів держави на загальну суму 461 328 395,20 гривень, що є особливо великим розміром. Поряд з тим, детективами досліджується факт зловживання у квітні-червні 2017 року службовими особами ДФС своїм службовим становищем, за попередньою змовою зі службовими особами АТ «Ощадбанк», в ході розгляду скарг АТ «Ощадбанк», у зв`язку з якими держава в особі ДФС втратила право вимоги від АТ «Ощадбанк» сплати зобов`язань до державного бюджету на суму 461 328 395,20 гривень.
Детектив зауважив, що в ході досудового розслідування здійснено намір виклику для допиту в якості свідка громадянина України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який у 2017 році займав посаду директора Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження ДФС. У ході телефонної розмови ОСОБА_4 повідомив, що на даний час він проживає за кордоном, а саме у Нідерландах та повертатися до України не планує. За такого, враховуючи, що ОСОБА_4 перебуває за кордоном та повертатись до України не планує, є велика вірогідність того, що останній може змінити номер телефону, у зв`язку з чим може втратитися контакт з ним, що в подальшому може унеможливити його допит в суді.
Детектив зазначив, що на даний час ОСОБА_4 надав органу досудового розслідування правдиві показання про відомі йому обставини у даному кримінальному провадженні, які мають важливе значення для даного кримінального провадження. Водночас, перебування за кордоном на постійній основі (постійне проживання за кордоном), відсутність планів повернення до України та можлива зміна номеру мобільного телефону свідка ОСОБА_4 може призвести до неможливості його допиту в судовому засіданні під час розгляду справи в суді по суті. У зв`язку з чим, виникла необхідність в проведенні допиту свідка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в судовому засіданні в порядку ст.225 КПК України, в режимі відеоконференції. Вказане стало підставою для звернення детектива з даним клопотанням до слідчого судді.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання детектива, подане в порядку ст.225 КПК України, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Згідно ст.225 КПК України у виняткових випадках, пов`язаних із необхідністю отримання показань під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров`я особи, її тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити її допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження, представник юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження, мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такої особи в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворої особи в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.
Детектив, як на підставу необхідності проведення допиту ОСОБА_4 в судовому засіданні в порядку ст.225 КПК України під час проведення досудового розслідування, посилається на те, що ОСОБА_4 на даний час проживає за кордоном в Нідерландах та повертатись до України не планує, а тому існує велика вірогідність того, що останній може змінити номер телефону, у зв`язку з чим з ним втратиться контакт, що може унеможливити його допит в суді, тому просив провести допит під час досудового розслідування в режимі відеоконференції. Поряд з цим детектив послався на п.4 ч.1 ст.336 КПК України, відповідно до якого судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження .
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що детективом не дотримано вимог до клопотання, поданого в порядку ст.225 КПК України, а саме не зазначено в чому полягає винятковість випадку, пов`язаного із необхідністю отримання показань свідка ОСОБА_4 під час досудового розслідування в режимі відеоконференції, в порівнянні з іншими учасниками кримінального провадження, зокрема іншими свідками.
До того ж детективом не надано доказів ухилення свідка від надання показань, а твердження про те, що він змінить номер телефону, у зв`язку з чим з ним втратиться контакт, є лише припущеннями детектива, без наведення обґрунтування ймовірності настання таких обставин. Сам же факт проживання ОСОБА_4 за кордоном не свідчить про неможливість його допиту в якості свідка в ході судового розгляду. В той же час варто зазначити, що детективом ставиться питання про допит такого свідка під час досудового розслідування не безпосередньо в суді, а дистанційно - в режимі відеоконференції. Проте така можливість допиту свідка в режимі відеоконференції є і під час судового розгляду та місце проживання свідка за кордоном таку можливість не виключає. Тож в чому полягає винятковість даного випадку детективом не обґрунтовано.
В той же час чинним кримінальним процесуальним кодексом не врегульовано порядок вирішення питання щодо клопотання, яке не відповідає вимогам ст.225 КПК України, тому слідчий суддя звертається до загальних засад кримінального провадження.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження, зокрема, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Пунктом 18 ч.1 ст.3 КПК України передбачено, що слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно із ч.1 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться законність, доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, диспозитивність, розумність строків.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання детектива ОСОБА_2 підлягає поверненню.
Під час вирішення питання про можливість оскарження ухвали про повернення клопотання, слідчий суддя керується ст. 24 КПК України, згідно з частиною першою якої кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України, а також вимогами ст. 309 КПК України.
Керуючись ст. 2, 7, 9, 24, 26, 225, 309, 336, 372 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання детектива П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2, погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3, про проведення допиту свідка у судовому засіданні в режимі відеоконференції під час досудового розслідування кримінального провадження №52019000000000822 від 13.09.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364 КК України, подане в порядку ст. 225 КПК України - повернути особі, яка його подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1