- Presiding judge (HACC AC) : Pavlyshyn O.F.
Cправа №991/3579/23
Провадження №11-сс/991/350/23
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2023 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 квітня 2023 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.04.2023:
1. частково задоволено клопотання детектива про арешт тимчасово вилученого майна, подане у кримінальному провадженні №52021000000000572 від 07.12.2021;
2. накладено арешт (із забороною відчуження, розпорядження та користування) на майно, вилучене під час проведення 07.04.2023 обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_8 (іноземною мовою - ОСОБА_9 ), а саме на мобільний телефон Iphone 14 PRO, s/n НОМЕР_1, IMEI 1 - НОМЕР_2, IMEI 2 - НОМЕР_3 .
На вказане рішення представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій посилається на такі обставини:
1. строк на апеляційне оскарження пропущений із поважної причини, оскільки з повним текстом ухвали представник ознайомився лише 02.05.2023;
2. арешт накладено всупереч ч.2 ст.168 КПК України, адже ОСОБА_10 добровільно надав доступ до пристроїв, під час огляду мобільного телефону не виявлено файлів, які можуть мати значення для кримінального провадження, у разі наявності таких даних детектив міг виготовити їхні копії, а також відсутня потреба в проведенні експертного дослідження. Мобільний телефон iPhone 14 PRO презентований у вересні 2022 року, відтак, інформація про злочин не могла бути створена на ньому, а доступ до архівних копій детектив отримав;
3. протокол обшуку суперечить вимогам cт.104, 105, 236 КПК України, оскільки у ньому відсутні відомості про долучений відеозапис процесуальної дії;
4. вилучений мобільний телефон не відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, так як значення може мати лише інформація, яка міститься на ньому, скопійована детективом під час проведення огляду. Також до клопотання не додано постанови про визнання мобільного телефону або файлів та відомостей, які в ньому містяться, речовим доказом;
5. клопотання про накладення арешту на майно не відповідає приписам ст.171 КПК України, оскільки ґрунтується лише на припущеннях;
6. у кримінальному провадженні ніхто не набув статусу підозрюваного, тому відсутні правові підстави для порушення права власності ОСОБА_11 .
Просить:
1. поновити строк на апеляційне оскарження;
2. скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.04.2023;
3. постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива про накладення арешту на майно повністю.
ОСОБА_10 та детектив Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду до суду не прибули. Адвокат ОСОБА_7 зазначив, що ОСОБА_10 обізнаний щодо апеляційного перегляду та не заперечував проти такого без участі свого довірителя. Детектив НАБУ надіслав на електронну адресу суду заяву, у якій просив судове засідання провести за його відсутності та відмовити у задоволенні апеляційної скарги представника.
Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі ОСОБА_6 та детектива НАБУ.
Представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на доводи, наведені у ній.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7, перевіривши доводи апеляційної скарги з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів вважає, що клопотання є обґрунтованим, а апеляційна скарга - необґрунтованою.
Згідно з положеннями п.3 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Відповідно до ч.1 ст.117, п.4 ч.3 ст.399 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи знайде підстави для його поновлення.
Під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати апеляційну скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
У випадку необізнаності у заінтересованих осіб із мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч.1 ст.117 КПК України (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27.05.2019 у справі №461/1434/18, провадження №51-6470кмо18).
Ухвалу слідчий суддя постановив 27.04.2023 за участі у судовому засіданні представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 . Відтак, останній день на її оскарження - 02.05.2023.
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 на зазначене рішення подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 08.05.2023, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. При цьому представник клопотав про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки з повним текстом ухвали ознайомився лише 02.05.2023.
Необізнаність із мотивами, викладеними в повному тексті ухвали, необхідність їх належного аналізу для обґрунтованого оскарження вищевказаного судового рішення, свідчить про наявність обставини, яка об`єктивно перешкоджала особі реалізувати своє право на апеляційне оскарження в межах визначеного процесуального строку та ускладнила можливість її своєчасного звернення з апеляційною скаргою. Тому, враховуючи наявність поважної причини пропуску строку на оскарження, колегія суддів вважає, що слід задовольнити клопотання ОСОБА_7 та поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000572 від 07.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, за фактом вчинення службовими особами Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі - АТ «ДПЗКУ», Товариство) (код ЄДРПОУ 37243279) розтрати коштів шляхом зловживання службовим становищем в інтересах «Renedes Advisory Services Ltd» при укладанні договору консультативних послуг по реструктуризації позики, наданої Експортно-імпортним банком Китаю.
За версією слідства, приймаючи рішення правління АТ «ДПЗКУ» щодо укладення договору про надання консультаційних послуг із компанією «Renedes Advisory Services Ltd» та укладаючи 21.04.2021 такий договір, службові особи Товариства усвідомлювали відсутність попереднього погодження Міністерства економіки України як органу, уповноваженого управляти корпоративними правами держави та на зміну фінансового плану АТ «ДПЗКУ» на 2021 рік в частині таких видатків та їх здійснення на користь згаданих іноземних компаній.
Згідно зі змістом укладеного 21.04.2021 договору №15/04/021 між АТ «ДПЗКУ» та компанією «Renedes Advisory Services Ltd» Товариство зобов`язується сплатити Компанії «Renedes Advisory Services Ltd» винагороду у розмірі 0,65% від номінальної суми позики (від 1,5 млрд доларів США), тобто 9 750 000,00 доларів США. При цьому 30% (тридцять відсотків) даної винагороди, тобто 2 925 000,00 доларів США, підлягають сплаті АТ «ДПЗКУ» на користь Компанії «Renedes Advisory Services Ltd» при підписанні Договору та не підлягають поверненню Товариству, а 70% (сімдесят відсотків) винагороди підлягають сплаті після завершення реструктуризації.
За вказаним договором АТ «ДПЗКУ» також несе зобов`язання по сплаті ПДВ та інших податків, нарахованих на суму вказаної винагороди (пункт 2.3 Договору). У випадку укладення АТ «ДПЗКУ» з Експортно-імпортним банком Китаю транзакції про повну чи часткову реструктуризацію позики впродовж 12 місяців після припинення дії договору з Компанією «Renedes Advisory Services Ltd», Товариство зобов`язане сплатити усю вище зазначену винагороду (розділ 3 Договору).
При цьому, за даними слідства, службові особи АТ «ДПЗКУ», діючи з прямим умислом, корисливим мотивом за попередньо змовою групою осіб із метою розтрати коштів Товариства шляхом зловживання службовим становищем, під виглядом залучення компанії «Renedes Advisory Services Ltd» до надання консультативних послуг АТ «ДПЗКУ» по реструктуризації Експортно імпортним банком Китаю позики за Кредитним договором №BLA201209 від 26.12.2012 усвідомлювали, що повноваження по представництву інтересів Товариства у відносинах з юридичними особами, у т.ч. Експортно-імпортним банком Китаю, ведення переговорів щодо виконання зобов`язань Товариства за Кредитним договором №BLA201209 від 26.12.2012 належать до службових обов`язків виконуючого обов`язки голови правління товариства ОСОБА_12, а організація договірної роботи з Експортно-імпортним банком Китаю має забезпечуватись ним та працівниками АТ «ДПЗКУ» безпосередньо, без залучення на позаконкурсних засадах сторонніх компаній та несення Товариством безпідставних витрат в особливо великих розмірах.
У порушення вимог чинного законодавства такий договір був укладений у той час, як за даними Звіту про фінансові результати АТ «ДПЗКУ» за 2020 рік Товариство взагалі не мало чистого прибутку, а загальна сума збитків становила 5 857 064 000,00 грн. Також згідно зі Звітом про фінансові результати АТ «ДПЗКУ» за перший квартал 2021 року збитки АТ «ДПЗКУ» склали 148 817 000,00 грн.
Разом із тим, на виконання вказаного договору службові особи АТ «ДПЗКУ» сплатили з банківського рахунку, відкритого в ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», 1 474 921,53 Євро (еквівалент - 48 920 416,14 грн) компанії «Renedes Advisory Services Ltd».
У подальшому, листом №130-2-19/2432 від 13.09.2022 АТ «ДПЗКУ» повідомили «Renedes Advisory Services Ltd», що договір підлягає розірванню з підстав ненадання послуг та настання форс-мажорних обставин, а також висловили прохання про повернення винагороди в розмірі 1 474 781,53 Євро. Однак, керівник «Renedes Advisory Services Ltd» ОСОБА_13 ( ОСОБА_9 ) повідомив, що компанією було підготовлено чималу кількість презентацій, які містили концептуальні підходи, а також проведено безліч зустрічей та переговорів із ключовими стекхолдерами, такими як Мінекономіки України, Міністерством фінансів та іншими.
При цьому листом №2821-10/68007-05 від 03.10.2022 Мінекономіки повідомили, що під час зустрічей Міжвідомчої робочої групи з питань забезпечення виконання зобов`язань АТ «ДПЗКУ» перед Експортно-імпортним банком Китаю представники компанії «Renedes Advisory Services Ltd» не були присутні.
Аудиторським звітом державного фінансового аудиту діяльності АТ «ДПЗКУ» за період із 01.04.2020 по 31.12.2021 №000700-21/12-А-2022 від 29.04.2022, встановлено, що відповідно до розділу І Фінансового плану АТ «ДПЗКУ» на 2021 рік «Формування фінансових результатів», у рядках 1030-1050 у стовбцях «Доходи і витрати - деталізація» та «Пояснення та обґрунтування до запланованого рівня доходів/витрат» не було передбачено жодних витрат на послуги фінансового консультування.
Згідно з листом Міністерства фінансів України №12010-04-5/22964 від 28.07.2020 переговорний процес із Ексімбанком КНГ мав відбуватись із залученням юристів міжнародного права, оскільки відносини сторін за Кредитним договором регламентується англійським правом.
При цьому зазначені витрати за даними облікової системи 1С АТ «ДПЗКУ» та платіжних доручень, використані за рахунок статті «Юридичні послуги». Вартість оплачених винагород АТ «ДПЗКУ» - «Renedes Advisory Services Ltd» відображена у дебеті рахунку 3712 «Розрахунки за виданими авансами в іноземній валюті».
Отже, на думку органу досудового розслідування, оплату послуг фінансового консультування проведено без затвердження таких витрат органом управління у фінансовому плані на 2021 рік, чим недотримано вимоги п.3 ст.89 ГК України в частині виконання річного фінансового плану.
Таким чином, внаслідок протиправних дій службових осіб АТ «ДПЗКУ» шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою із посадовими особами «Renedes Advisory Services Ltd» розтрачено майно державного підприємства - грошові кошти на загальну суму 1 474 921,53 Євро (еквівалент - 48 920 416,14 грн), що є особливо великим розміром.
30.03.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду задоволено клопотання детектива НАБУ та надано дозвіл на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1, у якій проживає та яка належить на праві приватної власності ОСОБА_14
07.04.2023 у ході проведення обшуку у житлі ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, виявлено та вилучено, окрім іншого, мобільний телефон Iphone 14 PRO, s/n НОМЕР_1, IMEI 1 - НОМЕР_2, IMEI 2 - НОМЕР_3 .
25.04.2023 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло надіслане поштовим зв`язком клопотання про арешт тимчасово вилученого майна від 07.04.2023.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя прийшов до таких висновків:
1. описані у клопотанні фактичні обставини у сукупності із долученими матеріалами кримінального провадження та у їх співставленні з диспозицією статті, яка передбачає кримінальну відповідальність за розслідуваний злочин, формують внутрішнє переконання про наявність достатніх підстав вважати, що могло бути вчинене зазначене кримінальне правопорушення;
2. відповідне майно може бути арештоване з метою збереження речових доказів, оскільки воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України;
3. заявлена детективом мета може бути досягнута через застосування до майна саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна;
4. на цьому етапі досудового розслідування є виправданою необхідність утримання відповідного мобільного телефону у розпорядженні слідства.
Висновки слідчого судді відповідають вимогам КПК України та встановленим обставинам.
У ч.1 ст.404 КПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. А тому оскаржувана ухвала переглядається в межах апеляційної скарги представника ОСОБА_7 .
Згідно з абз.1 ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Приписами ч.1 ст.98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Матеріалами стверджується, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000572 від 07.12.2021 за фактом розтрати коштів АТ «ДПЗКУ» в інтересах компанії «Renedes Advisory Services Ltd» при укладанні з нею договору консультативних послуг по реструктуризації позики, наданої Експортно-імпортним банком Китаю, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. За версією органу досудового розслідування, механізм злочину полягав у тому, що службові особи АТ «ДПЗКУ», зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч вимогам чинного законодавства та за відсутності будь-яких підстав залучили сторонню компанію до процедури ведення переговорів та організації договірної роботи з Експортно-імпортним банком Китаю щодо виконання АТ «ДПЗКУ» зобов`язань за Кредитним договором №BLA201209 від 26.12.2012, що призвело до безпідставних витрат коштів в особливо великому розмірі.
Відповідно до протоколу огляду від 26.04.2023 встановлено, що мобільний пристрій Iphone 14 PRO містить інформацію, яка стосується предмету досудового розслідування. Зокрема, на вказаному телефоні знаходиться листування, зміст якого стосується договірних відносин із ДПЗКУ, обставин та умов укладення договору, а також обговорення умов по реструктуризації позики, опису проведених зустрічей за участі представників міністерств. Водночас, наявні технічні перешкоди для копіювання всієї інформації, яка міститься на такому мобільному телефоні.
Відтак, правильним є висновок слідчого судді про те, що із огляду на обставини розслідуваного злочину, механізм його вчинення та діяльність ймовірно причетних осіб, відповідні відомості на такому пристрої можуть використовуватися як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. При цьому мобільний телефон, як матеріальний носій цих відомостей, також має ознаки речового доказу і може бути використаний сторонами кримінального провадження як таке процесуальне джерело доказів, тому це майно може бути арештоване з метою збереження речових доказів, оскільки воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
У зв`язку з цим безпідставним є твердження апеляційної скарги про те, що вилучений мобільний телефон не відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України.
Також неспроможним є посилання в апеляційній скарзі на відсутність у матеріалах провадження постанови про визнання мобільного телефону або файлів та відомостей, які в ньому містяться, речовим доказом. Так, законодавець пов`язує можливість накладення арешту на майно на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України із його відповідністю критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а не з фактом винесення детективом чи прокурором рішення у формі постанови щодо визнання такого майна речовим доказом. Не містять імперативної вимоги щодо необхідності долучення до матеріалів клопотання про арешт майна постанови про визнання майна речовим доказом і положення ст.171 КПК України.
За таких обставин необґрунтованим є твердження апеляційної скарги представника про те, що клопотання про накладення арешту на майно не відповідає приписам ст.171 КПК України, оскільки ґрунтується лише на припущеннях.
Згідно із положеннями ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
30.03.2023 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу, якою задовольнив клопотання детектива НАБУ та надав дозвіл на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1, у якій проживає та яка належить на праві приватної власності ОСОБА_14, із метою відшукання, окрім іншого, засобів вчинення злочину - мобільних телефонів.
07.04.2023 під час проведення обшуку ОСОБА_10 добровільно видав детективам мобільні пристрої, які перебувають у його користуванні, зокрема і мобільний телефон Iphone 14 PRO, та повідомив пароль для подолання логічного захисту.
Згідно з протоколом огляду від 07.04.2023 вказаний телефон оглядався за участю спеціаліста, однак не вдалося створити повну копію його пам`яті, а саме скопіювати дані додатків для обміну повідомленнями (Signal, Telegram, пошта). Аналогічні відомості відображені в поясненнях спеціаліста від 10.04.2023, долучених детективом.
Відповідно до протоколу огляду від 26.04.2023 здійснено повторний огляд мобільного пристрою Iphone 14 PRO, в ході якого встановлено листування із облікового запису ІНФОРМАЦІЯ_1, яке може стосуватися договірних відносин ДПЗКУ з компанією «Renedes Advisory Services Ltd» щодо надання консультаційних послуг. Водночас, повністю скопіювати інформацію, яка зберіглась на телефоні, не вдалося.
Враховуючи, що тимчасове вилучення мобільного телефону для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснено на підставі ухвали слідчого судді від 30.03.2023, а також наявність технічних перешкод для копіювання всієї інформації, що міститься на мобільному телефоні, слідчий суддя прийшов до правильного висновку про те, що існує потреба у подальшому утримуванні вказаного телефону органом досудового розслідування.
Із огляду на це помилковим є покликання апеляційної скарги на те, що арешт накладено всупереч ч.2 ст.168 КПК України. Твердження представника про те, що мобільний телефон iPhone 14 PRO презентований у вересні 2022 року, відтак, інформація про злочин не могла бути створена на ньому, а доступ до архівних копій детектив отримав, є безпідставним, оскільки навіть наявність паролю для подолання логічного захисту не виключає технічних перешкод для копіювання відомостей.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
При цьому згідно з п.1, 2, 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Оскільки п.1 ч.3 ст.132 КПК України, який розташований у Главі 10. «Заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування» Розділу ІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження», є загальною нормою щодо п.1, 2, 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України, які містяться у Главі 17. «Арешт майна» Розділу ІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження» та встановлюють перелік обставин, котрі повинні бути враховані слідчим суддею, судом при вирішенні питання про арешт майна із метою збереження речових доказів, застосуванню підлягають саме приписи п.1, 2, 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України.
Водночас, на відміну від п.2 ч.2 ст.173 КПК України (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу) положення п.3 ч.2 ст.173 КПК України, наприклад, прямо вимагають наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Тому помилковим є довід апеляційної скарги про те, що, оскільки у кримінальному провадженні ніхто не набув статусу підозрюваного, тому відсутні правові підстави для порушення права власності ОСОБА_11 .
Відповідно до положень ч.2 ст.171 КПК України до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Згідно із ч.2 ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Приписами ст.94 КПК України визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Із аналізу зазначених процесуальних норми вбачається, що слідчому, прокурору необхідно додати до клопотання про арешт майна оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи такого клопотання, тобто оригінали або копії документів та інших матеріалів, відібрані на підставі власного внутрішнього переконання.
Тому покликання апеляційної скарги на те, що протокол обшуку суперечить вимогам cт.104, 105, 236 КПК України, оскільки у ньому відсутні відомості про долучений відеозапис процесуальної дії, не свідчать про незаконність дій детектива НАБУ.
Із положень ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Будь-яке втручання державного органу в права осіб повинне забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (п.69, 73 рішення ЄСПЛ від 23.09.1982 у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції»). Тобто повинне існувати обґрунтоване співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти.
Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000572 від 07.12.2021 здійснюється за фактом розтрати коштів АТ «ДПЗКУ» в інтересах компанії «Renedes Advisory Services Ltd» при укладанні з нею договору консультативних послуг по реструктуризації позики, наданої Експортно-імпортним банком Китаю, що призвело до безпідставних витрат коштів в особливо великому розмірі, слід визнати, що арешт мобільного телефону забезпечує справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, відповідає принципу розумності, є співрозмірним, виходячи із завдань кримінального провадження згідно з положеннями ст.2 КПК України, і не покладає індивідуальний та надмірний тягар на власника.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя наклав арешт на майно з дотриманням приписів ст.170-173 КПК України, а доводи апеляційної скарги про безпідставність такого заходу забезпечення кримінального провадження - помилкові.
Згідно із ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Із огляду на вищенаведене апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.404, 405, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Клопотання представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про поновлення строку задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 квітня 2023 року.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 квітня 2023 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4