- Presiding judge (HACC) : Moisak S.M.
Справа № 991/5157/22
Провадження 1-кп/991/68/22
УХВАЛА
11 травня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,
обвинувачених ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16,
представника потерпілого ОСОБА_17,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в м. Києві клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про здійснення спеціального судового провадження стосовно ОСОБА_18 у кримінальному провадженні, внесеному 12 лютого 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000098, за обвинуваченням
ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3, 4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3, 4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України,
ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України,
ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_5, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000098 від 12.02.2018.
19.12.2022 колегією суддів постановлено судове рішення, яким закінчено підготовче судове засідання та кримінальне провадження № 52018000000000098 призначено до судового розгляду.
Під час підготовчого судового засідання прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціальної антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подано до суду клопотання про здійснення спеціального судового провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_18 .
Доводи клопотання
В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_18 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3, 4 ст. 358 КК України. 24.06.2018 обвинувачений виїхав з території України та до теперішнього часу в Україну не повертався. З огляду на те, що на неодноразові виклики ОСОБА_18 до детективів Національного антикорупційного бюро України останній не з`являвся, 16.04.2019 його було оголошено в міжнародний розшук. 23.04.2019 слідчим суддею ОСОБА_18 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а 29.07.2022 рішенням суду надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування відносно останнього. Прокурор у клопотанні також зазначає, що під час досудового розслідування сторона обвинувачення зверталася до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України з запитом про внесення ОСОБА_18 до обліків Генерального секретаріату Інтерполу з метою встановлення місцезнаходження останнього та затримання. У січні 2021 року ОСОБА_18 був затриманий уповноваженими особами Італійської Республіки за запитом України. Рішенням Апеляційного суду Флоренції від 25.02.2022 Уряду України було відмовлено в екстрадиції обвинуваченого у зв`язку з війною на території України, оскільки його видача могла призвести до порушення прав особи на життя та особисту безпеку без волі на те самої запитуваної країни. Посилаючись на викладене, прокурор стверджував, що обвинуваченому достеменно відомо про кримінальне переслідування у даному кримінальному провадженні, останнім вчиняються дії з метою не притягнення його до кримінальної відповідальності за скоєний злочин. Зазначаючи про наявність передбачених законом підстав, просив постановити рішення про здійснення спеціального судового провадження у відношенні ОСОБА_18 .
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав подане клопотання, надав пояснення аналогічні тексту клопотання. Зазначив, що ОСОБА_18 затримувався компетентними органами Італійської Республіки за запитом правоохоронних органів України. Судовою інстанцією Італії розглядалося питання його екстрадиції до України. Обвинувачений допитувався з приводу обставин кримінального провадження № 52018000000000098 судом Флоренції. Отже, йому беззаперечно відомо, як про наявність самого даного кримінального провадження, так і про його кримінальне переслідування в межах цього провадження. Статті Кримінального кодексу України, за якими ОСОБА_18 висунуто обвинувачення, дозволяють прийняти рішення щодо здійснення спеціального судового провадження. Разом з цим, з часу виїзду за межі України у 2018 році обвинувачений на територію України більше не приїздив, що свідчить про його переховування від правоохоронних органів. Просив клопотання задовольнити та постановити рішення про спеціальне судове провадження у відношенні обвинуваченого ОСОБА_18 .
Захисник обвинуваченого ОСОБА_18 - адвокат ОСОБА_11 заперечував проти задоволення клопотання. Вказав, що повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_18 направлялися детективами за адресами місця проживання та місця реєстрації ОСОБА_18 в Україні, хоча їм було відомо про виїзд останнього за межі України до часу складання повідомлення про підозру, а в подальшому і про перебування ОСОБА_18 в Італійській Республіці. Адреси, вказані компетентними органами Італії в своїх судових рішеннях як місце проживання
ОСОБА_18 в Італії, стороною обвинувачення не перевірялися. Натомість сторона обвинувачення продовжувала надсилати повістки про виклик підозрюваного за адресами попереднього проживання в Україні. За твердженням захисника, викликає сумнів перебування ОСОБА_18 і в міжнародному розшуку оскільки він був затриманий на території Італійської Республіки, але в його екстрадиції до України було відмовлено. З огляду на наведені обставини просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_15 - адвокат ОСОБА_9 надав пояснення стосовно того, що обізнаність ОСОБА_18 про розгляд справи у суді, як і його обізнаність з приводу можливого здійснення спеціального судового провадження викликає сумніви. Також звернув увагу на відмову італійських органів в екстрадиції останнього. Вважав за доцільне виділити справу за обвинуваченням ОСОБА_18 в окреме кримінальне провадження, оскільки таке виділення дозволить безперешкодно здійснювати судовий розгляд справи за обвинуваченням інших осіб, а також не призведе до порушення права на захист як ОСОБА_18, так і інших обвинувачених. Просив відмовити у задоволенні клопотання про спеціальне судове провадження.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_6 підтримала позицію захисника ОСОБА_11 та зазначила, що направлення стороною обвинувачення будь-яких викликів або процесуальних документів на ім`я ОСОБА_18 за адресою його попереднього проживання у м. Києві, коли обвинуваченню достеменно відомо про виїзд особи на межі України та факт перебування в Італійській Республіці, є порушенням приписів ч. 7 ст. 135 КПК України. Просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження та підтримала позицію колеги щодо виділення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_18 в окреме провадження.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_14 - адвокат ОСОБА_19 вважав, що клопотання прокурора має формальний характер та підстав для його задоволення не має. Просив відмовити.
Захисники ОСОБА_12, ОСОБА_8 підтримали позицію колег та просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Обвинувачені ОСОБА_14 ОСОБА_13, ОСОБА_16 та ОСОБА_15 підтримали позиції захисників, просили відмовити у спеціальному судовому провадженні у відношенні обвинуваченого ОСОБА_18 .
Представник потерпілого ОСОБА_17 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Оцінка та висновки суду щодо вирішення клопотання прокурора
Дослідивши клопотання сторони обвинувачення з доданими до нього матеріалами, заслухавши думку учасників судового засідання, колегія суддів дійшла таких висновків.
Частиною 5 статті 139 КПК України встановлено, що підставою для здійснення спеціального судового провадження, зокрема, є ухилення обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, від явки на судовий виклик суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази).
Положеннями ч. 3 ст. 323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук. За наявності таких обставин, за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.
З аналізу вищенаведеного вбачається, що кримінальним процесуальним законодавством України встановлено вичерпний перелік правових підстав, за сукупністю яких можливе здійснення спеціального судового провадження, а саме: особі, щодо якої ставиться питання про здійснення спеціального судового провадження повинно бути висунуто обвинувачення у вчиненні певних видів злочинів; обвинувачений має бути оголошеним у міжнародний розшук та переховуватися з метою ухилення від кримінальної відповідальності; підтвердження того факту, що обвинувачений знає або повинен знати про розпочате кримінальне провадження.
До розв`язання вищезазначених питань колегія суддів вбачає за необхідне першочергово надати оцінку доводам сторони захисту про необхідність виділення матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_18 в окреме провадження до моменту його екстрадиції. Оскільки останньому інкримінується саме організація вчинення злочинів іншими обвинуваченими у цьому провадженні, на переконання суду, виділення матеріалів стосовно ОСОБА_18 в окреме провадження негативно вплине на повноту судового розгляду справи. Норма закону, передбачена Главою 24-1 КПК України, дозволяє здійснювати судовий розгляд справи за відсутності обвинуваченого.
Щодо обвинувачення особи у вчиненні певних видів злочинів
Стосовно наявності у ОСОБА_18 статусу обвинуваченого суд керується нормою ч. 2 ст. 42 КПК України, відповідно до якої обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52018000000000098 від 12.02.2018, стосовно в т.ч. і ОСОБА_18 надійшов до Вищого антикорупційного суду 01.11.2022, Отже, ОСОБА_18 у даному провадженні має статус обвинуваченого.
Згідно обвинувального акта, ОСОБА_18 висунуто обвинувачення в організації зловживання службовим становищем директором державного підприємства, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для самої себе та іншої фізичної та юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, організації вчинення правочину з майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчиненні дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження такого майна, джерела їх походження, зміну їх форми (перетворення), а також володіння та використання майна, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі, організації підроблення іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, і який надає права, з метою використання його підроблювачем та іншими особами, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та організації використання завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209,
ч. 3 ст. 27 ч. 3, 4 ст. 358 КК України,
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 297-1 КПК України обвинувачення особи у вчиненні злочину, передбаченого ст. 364 КК України, надає можливість суду здійснювати судовий розгляд за відсутністю такого обвинуваченого, тобто здійснювати спеціальне судове провадження.
Щодо підтвердження того, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка зазначає, що визнання обвинуваченого «Iatitante» - «особою, яка переховується від правосуддя» винним у заочному судовому провадженні «in absentia» без повідомлення його про слухання справи проти нього є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Сейдовіч проти Італії» від 01.03.2006). Таким чином суду необхідно з`ясувати, чи можливо стверджувати, що ОСОБА_18 знав про кримінальне переслідування та теперішнє судове провадження настільки, щоб мати можливість прийняти рішення відмовитися від свого права постати перед судом чи ухилитися від правосуддя.
Досліджуючи дане питання, колегія суддів першочергово враховує активність поведінки представників сторони обвинувачення на стадії досудового розслідування.
Як вбачається з досліджених у судовому засіданні матеріалів, 05.03.2019 детективом Національного антикорупційного бюро України за погодженням з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 52018000000000098 від 12.02.2018 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_18 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209КК України, яке у зв`язку з відсутністю ОСОБА_18 за місцем реєстрації та проживання, а також відсутністю відомостей про його точне місцезнаходження, у відповідності до вимог ст. 135 КПК України, було здійснено у передбачений КПК України спосіб, а саме:
- 05.03.2019 надіслано засобами поштового зв`язку за місцем реєстрації ОСОБА_18 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 05.03.2019 надіслано засобами поштового зв`язку за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_18 за адресою: АДРЕСА_2 ;
- 14.03.2019 надіслано засобами поштового зв`язку за місцем проживання матері
ОСОБА_18 - ОСОБА_20 за адресою: АДРЕСА_3 .
Окрім того повідомлення про підозру ОСОБА_18 у вчиненні вказаних злочинів здійснювалося шляхом направлення 11.03.2019 фотокопій відповідного повідомлення про підозру через мобільні додатки «Viber» «WhatsApp» «Telegram» на абонентські номери телефонів, що перебувають у користуванні самого ОСОБА_18 - НОМЕР_1 та його дружини ОСОБА_21 - НОМЕР_2, а також шляхом направлення 06.03.2019 повідомлення про підозру на електронну адресу ОСОБА_18 - « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».
У подальшому 05.09.2022 стороною обвинувачення прийнято рішення про зміну раніше повідомленої ОСОБА_18 підозри та нову підозру, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3, 4 ст. 358 КК України.
Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру ОСОБА_18 направлено в день його складання засобами поштового зв`язку на вищезазначені адреси реєстрації та останнього відомого місця проживання ОСОБА_18 в Україні, а також надруковано в засобах масової інформації - газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Водночас у зв`язку із оголошенням ОСОБА_18 у міжнародний розшук та надісланням Національним антикорупційним бюро України до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України запиту щодо залучення каналів та можливостей Інтерполу для встановлення місцезнаходження та затримання ОСОБА_18, останній був затриманий компетентними органами Італійської Республіки у м. Кортона. У відношенні обвинуваченого Апеляційним судом Флоренції вирішувалося питання щодо його екстрадиції до України за запитом Офісу Генерального прокурора у зв`язку з його кримінальним переслідуванням.
Разом з цим, після надходження до суду обвинувального акта Вищим антикорупційним судом здійснювалися виклики обвинуваченого шляхом направлення ряду повісток про виклик ОСОБА_18 в судові засідання як шляхом їх направлення засобами поштового зв`язку за адресою місця проживання в Україні, так і за адресою місця проживання в Італійській Республіці, зазначеною в рішенні Апеляційного суду Флоренції. Частина повісток, що були направлені до Італійської Республіки, були вручені ОСОБА_18, про що свідчать трекінг поштових відправлень та повідомлення про вручення міжнародних відправлень. Поміж того, з метою виконання приписів ч. 7 ст. 135 КПК України повістки про виклик ОСОБА_18 в судові засідання у статусі обвинуваченого направлялися через компетентні органи запитом про міжнародно правову допомогу. Зі змістом повісток про виклик до Вищого антикорупційного суду на 27.03.2023, 05.04.2023, 19.04.2023, направлених в порядку міжнародно правової допомоги, обвинувачений ОСОБА_18 був ознайомлений під розпис 03.03.2023.
Наведені обставини у своїй сукупності беззаперечно свідчать про обізнаність ОСОБА_18 про наявність кримінального провадження у відношенні нього та стадію, на якій дане провадження перебуває на теперішній час.
Щодо оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук
Як було зазначено вище, відповідно до приписів кримінального процесуального законодавства України для здійснення спеціального судового провадження судом повинен бути встановлений факт оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук. Тобто норми законодавства, що регулюють здійснення спеціального судового провадження, не зобов`язують суд встановлювати безпосередній факт перебування обвинуваченої особи у розшуку та визначатися з діями, які були вчинені уповноваженими особами для встановлення місцезнаходження обвинуваченого. Достатнім є лише сам факт оголошення такої особи в міжнародний розшук.
Так, чинний КПК України у жодній нормі не розкриває поняття «міжнародний розшук» та не визначає момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук. Разом з цим в абзаці першому частини першої ст. 281 КПК України зазначено, що «якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного».
За приписами ч. 2 ст. 281 КПК України про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, для того, щоб особа вважалася у розумінні ч. 2 ст. 281 КПК України оголошеною у розшук, має бути наявна постанова про оголошення розшуку такої особи.
За змістом Розділу IV чинної Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої спільним Наказом № 613/380/93/228/414/510/2801/5 від 17.08.2020 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.09.2020 за № 849/35132, етапу здійснення відповідного запиту до Інтерполу щодо особи, яка розшукується з метою її затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну передує оголошення такої особи в установленому законодавством порядку в розшук правоохоронними органами України, а документами, які додаються до запиту, зокрема, є завірена копія постанови про оголошення розшуку особи (постанови про зупинення досудового розслідування). Таким чином, вже на момент звернення із запитом публікації Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо особи, яка розшукується, така особа має бути оголошена правоохоронними органами України в розшук.
Вищевикладене свідчить про те, що момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук, відповідає часу винесення постанови про оголошення особи у міжнародний розшук, а доказом, яким сторона обвинувачення має доводити перед судом факт того, що обвинувачений оголошений у міжнародний розшук є наявність у матеріалах клопотання процесуального рішення про оголошення такої особи в міжнародний розшук, оформленого відповідною постановою.
16.04.2019 старшим детективом Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_22 прийнято процесуальне рішення у формі постанови про оголошення в міжнародний розшук ОСОБА_18 .
Разом з цим, звертаючись до Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні в попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затвердженої спільним Наказом № 3/1/2/5/2/2 від 09.01.1997 та втратившої чинність 18.09.2020, втім якою керувалися детективи Національного бюро при оголошенні в міжнародний розшук ОСОБА_18, колегія суддів зазначає, що Главою 4 інструкції встановлювалося, що підставою для міжнародного розшуку громадян України є запит правоохоронного органу, надісланий до НЦБ Інтерполу, складений у відповідності до вимог інструкції (п. 4.4. - 4.5.3.б). Враховуючи викладені норми інструкції та вивчивши матеріали, долучені стороною обвинувачення до клопотання про спеціальне судове провадження, зокрема: запит № 0423-192/16805 від 22.05.2019 до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України про організацію міжнародного розшуку
ОСОБА_18, доповнення до запиту № 0423-192/18671 від 06.06.2019, повідомлення начальника Департаменту № IP/6597/19/G13/21634/EC7/R3/1 від 16.07.2019 про внесення до обліків Генерального секретаріату Інтерполу публікації про Червоне оповіщення щодо ОСОБА_18 та повідомлення директора Департаменту № IP/6597/19/C93/2150/EC7/R3/1 від 26.01.2021 про затримання останнього на території м. Кортона Італійської Республіки, суд переконаний, що обвинувачений ОСОБА_18 оголошений в міжнародний розшук.
З приводу твердження захисника ОСОБА_11 щодо затримання обвинуваченого на території Італійської Республіки та відмови Апеляційним судом Флоренції в його екстрадиції до України, а отже скасуванні самого перебування ОСОБА_18 в міжнародному розшуку суд зазначає, що з аналізу положень чинної Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол та Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні, яка втратила свою чинність вбачається, що завершенням перебування особи в міжнародному розшуку обидві інструкції передбачали не лише затримання розшукуваної особи правоохоронними органами іноземної країни, але й подальшу екстрадицію даної особи до України. З тексту переведеного належним чином судового рішення Апеляційного суду Флоренції від 25.03.2022 вбачається, що підставою для відмови в екстрадиції ОСОБА_18 до України став факт вторгнення російської федерації до України та пов`язаний з цим військовий конфлікт, який унеможливлює гарантування Україною основних прав обвинуваченого, таких як право на життя та особисту безпеку. Таким чином судовою владою Італії відмовлено в екстрадиції ОСОБА_18 не у зв`язку з безпідставністю кримінального переслідування обвинуваченого. Враховуючи викладене колегія суддів вбачає за можливе та необхідне здійснення повторного звернення до Італійської Республіки з запитом про екстрадицію обвинуваченого ОСОБА_18 після закінчення війни. Разом з цим, як зазначалося вище, обвинувачений оголошений в міжнародний розшук постановою детектива Національного антикорупційного бюро України від 16.04.2019. Стороною захисту не надано відомостей щодо скасування відповідної постанови у встановленим законодавством порядку або винесення іншої постанови, яка б припиняла дію вказаного процесуального рішення. Відтак факт попереднього затримання обвинуваченого на території іноземної держави, але не доставлення його до місця досудового розслідування/судового розгляду не доводить факту відсутності перебування особи в міжнародному розшуку на теперішній час.
Щодо переховування обвинуваченого з метою ухилення від кримінальної відповідальності
Вирішуючи питання щодо переховування обвинуваченого ОСОБА_18 від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, колегія суддів враховує практику Верховного суду України, закріплену в постанові від 19.03.2015 у справі № 5-1кс15 (абзац 2 пункт 6), відповідно до якої під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що вчинила певний злочин і здійснила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду.
Абзац 4 пункту 6 постанови зазначає, що при з`ясуванні того, які дії особи мають визначатися юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба врахувати, крім усього іншого, кримінально процесуальний статус особи, що вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов`язана з`являтися до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов`язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов`язку.
Як раніше зазначалося, ОСОБА_18, перебуваючи у статусі підозрюваного у кримінальному провадженні, 24.01.2021 був затриманий компетентними органами Італійської Республіки у
м. Кортона у зв`язку з оголошенням його у міжнародний розшук правоохоронними органами України.
25.03.2022 Апеляційним судом Флоренції відмовлено в екстрадиції ОСОБА_18 до України. Під час судового засідання щодо розгляду питання про екстрадицію ОСОБА_18 надав пояснення стосовно його непричетності до інкримінованих злочинів.
Враховуючи викладене, колегія суддів констатує, що обвинуваченому беззаперечно став відомим факт наявності проти нього кримінального провадження в день затримання на території Італійської Республіки. Втім останній, надавши пояснення стосовно інкримінованих йому злочинів в Апеляційному суді Флоренції, не вчинив жодних дій з метою самостійної явки до детективів Національного антикорупційного бюро України для доведення своєї непричетності до злочинів.
Як також вказувалося раніше, після надходження обвинувального акта до Вищого антикорупційного суду, судом здійснювалися виклики обвинуваченого ОСОБА_18 в судові засідання шляхом направлення поштових відправлень за адресою, в тому числі, його місця проживання в Італійській Республіці - Perugia via del Filato 29 (мовою оригіналу). Повістки про виклик в судові засідання, призначені на 10.02.2023 та 02.03.2023, відповідно до трекінгу поштових відправлень та повідомлення про вручення міжнародних відправлень, отриманні 16.01.2023; повістки про виклик в судові засідання на 20.02.2023, 15.03.2023, 22.03.2023 - отримані 09.02.2023; повістки про виклик в судові засідання на 05.04.2023 та 19.04.2023 - отриманні 18.04.2023; повістка про виклик на 11.05.2023 - отримана 05.05.2023.
Окремо з метою виконання приписів ч. 7 ст. 135 КПК України повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_18 в судові засідання, призначені на 27.03.2023, 05.04.2023 та 19.04.2023 були направлені через компетентні органи запитом про міжнародно правову допомогу до Італійської Республіки. Вказані повістки отримані обвинуваченим 03.03.2023, втім останній у жодну з вищезазначених дат до суду не прибув та причин неявки не повідомляв.
Наведені обставини, на переконання колегії суддів, свідчать про свідому відмову обвинуваченого ОСОБА_18 від права бути присутнім на судових засіданнях (предстати перед судом) з метою ухилення від кримінальної відповідальності та затягування процесу розгляду кримінального провадження у відношенні, в т.ч. останнього.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора і здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_18 у кримінальному провадженні № 52018000000000098 від 12.02.2018.
Інші доводи сторони захисту щодо відмови у задоволенні клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження були ретельно досліджені колегією суддів та відхилені, як такі, що не мають відношення до вирішення питання про здійснення спеціального судового провадження.
Керуючись статтями 297-1, 314-316, 323, 372, 376 КПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 .
Здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні
№ 52018000000000098 від 12.02.2018 стосовно обвинуваченого ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_1, за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3, 4 ст. 358 КК України.
Судовий розгляд справи за обвинуваченням ОСОБА_18 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3, 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3, 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_15, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України та ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358 КК України, здійснювати в одному кримінальному провадженні.
Повідомити обвинуваченого ОСОБА_18 про прийняте рішення про здійснення спеціального судового провадження стосовно нього шляхом розміщення цієї інформації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду. Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_18, процесуальні документи та інформацію про них надсилати та публікувати, відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
Роз`яснити учасникам кримінального провадження приписи ч. 4 ст. 323 КПК України: якщо після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження обвинувачений з`явився або був доставлений до суду, судовий розгляд продовжується з моменту постановлення такої ухвали згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, відповідно до ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий: ОСОБА_23
Судді:
ОСОБА_24 ОСОБА_25