Document No. 110941839

Справа № 991/4073/21

Провадження №11-кп/991/63/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

18 травня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4

обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6

захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

ОСОБА_10, ОСОБА_11

прокурора ОСОБА_12

представника потерпілого -

Регіонального відділення

Фонду державного майна України

по Київській, Черкаській та

Чернігівській областях ОСОБА_13

представника потерпілого -

Державного підприємства

«Міжнародний аеропорт

«Бориспіль» ОСОБА_14

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду заяву захисника ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 про відвід прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_12 у провадженні за апеляційними скаргами на вирок Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року у кримінальному провадженні № 52019000000000504від 18 червня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України,

УСТАНОВИЛА:

Вироком Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року обвинуваченого ОСОБА_5 визнано винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 364 КК України та призначено йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 (три) роки та зі штрафом у розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

Обвинувачену ОСОБА_6 визнано винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України та призначено їй покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 (три) роки та зі штрафом у розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

Частково задоволено цивільний позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про відшкодування матеріальної шкоди та стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на їхню користь матеріальну шкоду у розмірі 10 996 758 (десять мільйонів дев`ятсот дев`яносто шість тисяч сімсот п`ятдесят вісім) грн 88 (вісімдесят вісім) коп. У решті вимог відмовлено.

Не погодившись з указаним рішенням, обвинувачена ОСОБА_6, захисники ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9 звернулись до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційними скаргами та доповненнями, у яких просять скасувати вирок Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року.

18 травня 2023 року на електронну пошту суду надійшла заява захисника ОСОБА_11 про відвід прокурора ОСОБА_12, яка обґрунтована тим, що прокурор допустив позапроцесуальну поведінку та дії, які вказують на його упередженість, а також мають ознаки зловживання службовим становищем. Зокрема, захисник стверджує, що прокурор виходячи за межі своїх повноважень у позапроцесуальний спосіб здійснив незаконне втручання в роботу слідчого та надав правову оцінку його процесуальному рішенню щодо закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, яке здійснювалось щодо того самого діяння з дотриманням вимог щодо підслідності. Оцінюючи мотиви такої позапроцесуальної, незаконної поведінки прокурора ОСОБА_12 слід дійти висновку, що він мав намір підтримувати державне обвинувачення щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 будь-якими способами, незважаючи на встановлений процесуальний порядок, порушуючи конституційний принцип доведення вини в законному порядку (ст. 62 Конституції України), нехтуючи засадою законності кримінального судочинства (п. 2 ч. 1 ст. 7, ст. 9 КПК України) та порушуючи інші норми кримінального процесуального закону.

Заслухавши думки обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6, захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,ОСОБА_10, ОСОБА_11, які підтримали заяву про відвід, думку прокурора ОСОБА_12, який заперечував проти її задоволення, думки представників потерпілого ОСОБА_13, ОСОБА_14, які вирішення цього питання залишили на розсуд суду, перевіривши доводи вказаної заяви та матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що заява захисника ОСОБА_11 про відвід прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.

З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який, відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України, повинен бути вмотивованим.

Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід прокурору, передбачений ст. 77 КПК України. Так, прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості (ч. 1 ст. 77 КПК України). Таким чином, Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких прокурор підлягає відводу.

Згідно ч. 4 ст. 80 КПК України, заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Відвід прокурора під час судового провадження розглядає суд, який його здійснює (ч. 2 ст. 81 КПК України).

На переконання колегії суддів, заявлений захисником ОСОБА_11 відвід прокурору не містить належних даних, які б вказували на наявність підстав, передбачених ст. 77 КПК України. Подана захисником заява про відвід містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності прокурора та не підтверджена жодними належними і допустимими доказами.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що наведені стороною захисту доводи в обґрунтування заяви про відвід прокурора не є підставами для її задоволення. Підстав, що передбачені ст. 77 КПК України не встановлено, зокрема і обставин, які б свідчили про упередженість прокурора, на які посилається захисник заявляючи відвід прокурору.

За таких обставин колегія суддів вважає, що наведені захисником в обґрунтування заяви по відвід обставини не містять підстав для відводу прокурора, передбачених ст. 77 КПК України, а тому у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись статтями 75, 76, 81 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву захисника ОСОБА_11 про відвід прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_12 у провадженні за апеляційними скаргами на вирок Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року у кримінальному провадженні № 52019000000000504 від 18 червня 2019 року - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3