Document No. 110983083

Date of the hearing: 31/05/2023
Date of the decision: 31/05/2023
Case №: 991/4044/23
Proceeding №: 52020000000000277
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC): Sikora K.O.

Справа № 991/4044/23

Провадження № 1-кс/991/4065/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

детектива ОСОБА_4,

підозрюваного ОСОБА_5,

його захисників адвокатів ОСОБА_6,

ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 квітня 2020 року за № 52020000000000277,

В С Т А Н О В И ЛА :

І. Суть клопотання та заперечень сторони захисту

1.1. 09 травня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) ОСОБА_4 про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Детектив просила застосувати зазначений запобіжний захід строком на 60 днів, визначити підозрюваному заставу у розмірі 176 829 972 грн, що складає 65 883 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та, у разі внесення застави, покласти на нього обов`язки:

- не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні та суду;

- повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання;

- утримуватись від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 ;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України, у тому числі паспорт громадянина України;

- носити електронний засіб контролю.

1.2. Детектив повідомила, що НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 червня 2019 року за № 22019000000000163, у межах якого ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, тобто у пособництві у зловживанні службовим становищем - умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної та юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам юридичної особи.

За твердженням детектива, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання ОСОБА_5 під вартою, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- чинити інше кримінальне правопорушення.

1.3. У судовому засіданні 12 травня 2023 року захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 надала слідчому судді письмові заперечення, у яких просила відмовити у задоволенні клопотання детектива.

Адвокат наголосила, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, є необґрунтованою, оскільки обставини купівлі-продажу електроенергії належать до сфери господарсько-правових відносин і можуть бути врегульовані у судовому порядку. Також, на думку захисника, у діях ОСОБА_5 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України, адже додатки до клопотання детектива не містять доказів існування домовленості між ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 щодо підроблення додаткових угод до договорів.

Адвокат переконана, що зміст повідомлення про підозру не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, адже не містить відомостей щодо часу та місця вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, майновий стан ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖИ» (надалі - ТОВ) не дозволяє внести запропонований детективом розмір застави, адже товариство набуло статусу «Дефолтний», а майновий стан ОСОБА_5 не співрозмірний з таким розміром застави, оскільки сукупний розмір доходів підозрюваного за останні 24 роки складає 16 млн грн.

1.4. У судовому засіданні 12 травня 2023 року захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 також надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні клопотання детектива.

Адвокат акцентував увагу на необґрунтованості повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, адже жодних процедурних порушень під час укладання договорів № 20/63-РДД, 20/68-РДД та 20/77-РДД допущено не було.

Захисник наголосив, що ТОВ не мало права самостійно встановлювати факт порушення та нараховувати штраф, а версія сторони обвинувачення про підробку додаткових угод має характер припущень.

Також адвокат звернув увагу на такі обставини:

- наявність суперечностей у розмірах шкоди, які містяться у додатках до клопотання;

- матеріали НСДР не містять відомостей про можливе вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення;

- листування щодо додаткових угод не свідчить про їх підписання в інший час, аніж в них зазначено;

- висновок експерта № 25/1-2/23 від 09 лютого 2023 року містить розрахунок недоотриманого прибутку у випадку відсутності додаткових угод;

- жоден зі свідків, протоколи допиту яких долучені до клопотання, не повідомив обставини, які могли б свідчити про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення.

Адвокат ОСОБА_7 переконаний, що наведені у клопотанні детектива ризики необґрунтовані та мають характер припущень. ОСОБА_5, за твердженням захисника, перетинав державний кордон України як водій благодійної організації з метою придбання та перевезення обладнання для військових потреб на підставі дозволу Міністерства інфраструктури України.

У підозрюваного відсутня можливість знищити чи сховати речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування триває значний час, детективи неодноразово проводили обшуки як на підприємстві, так і за місцем проживання працівників, зокрема, ОСОБА_5, та вилучили всі можливі докази.

Захисник звернув увагу, що ОСОБА_5 весь час досудового розслідування дотримувався належної процесуальної поведінки, а детектив не навів фактів здійснення ОСОБА_5 тиску на свідків чи експерта, що свідчить про безпідставність доводів існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Адвокат наголосив на тому, що розмір запропонованої прокурором застави є надмірним тягарем для ОСОБА_5 та не співрозмірний його доходам, а ТОВ не має грошових коштів для внесення застави, оскільки зі 181 млн грн, які знаходяться на її рахунку, 142 млн грн належить сплатити як податки та збори.

Захисник акцентував увагу, що обрахована стороною обвинувачення сума збитків полягає у недоотриманих доходах, тобто не свідчить, що ці активи набуло ТОВ.

Покладення на підозрюваного обов`язку не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу сторони обвинувачення, на думку адвоката, ускладнить виконання ним посадових обов`язків директора ТОВ.

1.5. Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні 17 травня 2023 року надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні клопотання детектива.

Адвокат наголосив на необґрунтованості повідомленої підозри, оскільки ПАТ «Центренерго» (надалі - ПАТ) не було позбавлене можливості стягнути з ТОВ штраф у судовому порядку. Крім того, штраф не є збитками, а ПАТ не зазнало фактичних втрат електроенергії. Також, на думку адвоката, сторона обвинувачення не надала доказів підробки додаткових угод.

Захисник звернув увагу, що події відбувалися у період карантину, що є форс-мажорною обставиною та обумовило зниження споживання електроенергії. Крім того, постановою НАРЕКП № 766 від 08 квітня 2020 року було дозволено не застосовувати санкції за договорами купівлі-продажу електроенергії.

Адвокат ОСОБА_8 наголосив на відмінностях примірного договору, який має рекомендаційний характер, та типового договору, умови якого сторони змінювати не можуть.

Укладені ОСОБА_5 договори не ґрунтувалися на типовому договорі, а отже сторони були вільні у погодженні їх умов. Експерт, на думку сторони захисту, під час визначення суми збитків безпідставно не врахував додаткові угоди, а його висновок суперечить аудиторському звіту, складеному аудиторами Фонду державного майна України.

ОСОБА_5 дотримувався належної процесуальної поведінки, що свідчить про відсутність ризику його переховування. Ризик знищення чи приховування речей і документів також відсутній, оскільки досудове розслідування здійснюється 3 роки, та всі докази вже були отримані стороною обвинувачення. Інші ризики, на думку захисника, також не доведені детективом.

Запропонована детективом застава, на думку адвоката, не відповідає майновому стану ОСОБА_5, адже протягом 1998-2022 років його дохід склав 16 млн грн.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Детектив ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 підтримали клопотання з наведених у ньому мотивів.

Також прокурор уточнив клопотання та просив покласти на підозрюваного обов`язок повністю утриматись від спілкування з ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 до їх допиту у цьому кримінальному провадженні у якості свідків, у після їх допиту у якості свідків у цьому кримінальному провадженні - утриматись від спілкування з переліченими особами з приводу обставин укладення та виконання договорів № 20/63-РДД від 08 квітня 2020 року, № 20/68-РДД від 06 травня 2020 року, № 20/77-РДД від 27 травня 2020 року, додаткових угод та додатків до них.

2.2. Захисники підозрюваного ОСОБА_5 - адвокати ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 заперечили проти застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з мотивів, наведених у наданих ними письмових запереченнях. Адвокат ОСОБА_7 вважав за можливе застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави у визначеному кримінальним процесуальним законом розмірі.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію своїх захисників та повідомив, що запобіжний захід у вигляді застави у помірному розмірі буде достатнім для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

ІІІ. Оцінка слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання та надані учасниками матеріали, заслухавши думку осіб, які беруть участь у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керувалася слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

3.3. Оцінка обґрунтованості підозри

3.3.1. 04 травня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно з повідомленням про підозру, кримінальне правопорушення було вчинене за таких обставин.

3.3.2. ОСОБА_9 в період часу з 01 липня 2019 року по 05 березня 2021 року перебував на посаді члена Дирекції (Директора) ПАТ.

04 вересня 2016 року ОСОБА_10 прийнято на посаду Директора департаменту з фінансово-економічних питань та енерготрейдінгу ПАТ, а 28 травня 2020 року переведено на посаду заступника начальника департаменту з виробництва, енерготрейдінгу та фінансів ПАТ.

25 червня 2018 року ОСОБА_5 набув у власність 100% статутного капіталу ТОВ та 25 червня 2018 року був прийнятий на посаду директора з 26 червня 2018 року.

23 жовтня 2019 року Дирекцією ПАТ затверджено Регламент роботи ПАТ на ринках електричної енергії шляхом викладення у новій редакції (надалі - Регламент).

Пунктом 5 розділу 2 Регламенту визначено, що примірний договір на купівлю-продаж електроенергії на двосторонніх договорах затверджується Аукціонним комітетом, типовий договір на купівлю-продаж електричної енергії ПАТ є додатком до Регламенту.

На підставі аукціонного свідоцтва покупець - переможець аукціону і продавець протягом терміну, визначеного продавцем у заявці на організацію та проведення аукціону, зобов`язані укласти між собою та підписати двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії, згідно з умовами якого продавець зобов`язаний поставити електричну енергію, а покупець - прийняти та оплатити її (п. 30 Регламенту).

Умови аукціону, оголошені перед його проведенням та визначені результатами проведення аукціону вартість та обсяг придбаної/реалізованої електричної енергії, під час укладення двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії зміні не підлягають (п. 31 розділу 2 Регламенту).

Пунктом 4.4. Типового договору передбачено, що у випадку повної або часткової відмови Покупця від відбору зазначеного у Додатку № 1 обсягу електричної енергії на відповідний період, Покупець зобов`язаний сплатити Продавцю штраф у розмірі 20% вартості такого обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився Покупець.

08 квітня 2020 року Товарною біржою «Українська енергетична біржа» (надалі - УЕБ) на заявкою ПАТ проведено електронний аукціон з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами № ЕР-080420-15, за результатами якого видано аукціонне свідоцтво № 03-ЕР-080420-15-4-1 про те, що ТОВ купило електричну енергію за графіком продажу - пікове навантаження в обсязі 378 000 МВт·г на суму 508 410 000 грн з періодом відпуску/відбору 11 квітня - 08 травня 2020 року.

Також видано аукціонне свідоцтво № 03-ЕР-080420-15-3-1, відповідно до якого ТОВ купило електричну енергію за графіком продажу - позапікове навантаження в обсязі 522 600 МВт·г на суму 500 650 800 грн з періодом відпуску/відбору 11 квітня 2020 року - 08 травня 2020 року.

На підставі зазначених аукціонних свідоцтв між ПАТ в особі ОСОБА_9 та ТОВ в особі ОСОБА_5 08 квітня 2020 року укладено договір № 20/63-РДД.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору № 20/63-РДД від 08 квітня 2020 року, ТОВ «Юнайтед Енерджі» придбало для відбору у період 11 квітня - 08 травня 2020 року електричну енергію для навантаження за типом PEAK графіком по 1400 МВт·г та для навантаження за типом OFFPEAK графіком по 1300 МВт·г загальним обсягом 900 600 МВт·г на суму 1 210 872 960 грн.

У той же час відповідно до акту купівлі-продажу електричної енергії за квітень 2020 року від 30 квітня 2020 року по Договору № 20/63-РДД від 08 квітня 2020 року Продавець відпустив, а Покупець відібрав електричну енергію по типу пікового навантаження в обсязі 130 350 МВт·г на суму 210 384 900 грн, по типу позапікового навантаження - 146 370 МВт·г на суму 168 266 952 грн, загальною вартістю електроенергії 378 651 852 грн без ПДВ.

Відповідно до акту купівлі-продажу електричної енергії за травень 2020 року від 31 травня 2020 року по Договору № 20/63-РДД від 08 квітня 2020 року Продавець відпустив, а Покупець відібрав електричну енергію по типу пікового навантаження в обсязі 52 500 МВт·г на суму 84 735 000 грн, по типу позапікового навантаження - 70 200 МВт·г на суму 80 701 920 грн, загальною вартістю електроенергії 165 436 920 грн.

Таким чином за Договором № 20/63-РДД від 08 квітня 2020 року, ПАТ відпущено, а ТОВ відібрано електричну енергію в обсязі 399 420 МВт·г загальною вартістю 544 088 772 грн, тобто на 501 180 МВт·г та, відповідно, на 555 653 490 грн (без ПДВ) менше, ніж передбачено умовами договору.

ТОВ сплачено за Договором № 20/63-РДД від 08 квітня 2020 року на користь ПАТ кошти в сумі 544 088 772 грн.

За вказаних обставин, на виконання п. 4.4. Договору № 20/63-РДД від 08 квітня 2020 року, ТОВ зобов`язане було сплатити на користь ПАТ кошти в сумі 111 130 698 грн. (без ПДВ).

За аналогічних обставин було проведено аукціони та за їх результатами підписано договори № 20/68-РДД від 06 травня 2020 року та № 20/77-РДД від 27 травня 2020 року.

За цими договорами було відібрано електричної енергії менше на 81 600 МВт·г та 328 800 МВт·г, відповідно, ніж ними було передбачено. За вказаних обставин ТОВ на підставі п. 4.4 договорів було зобов`язаним сплатити на користь ПАТ грошові кошти в сумі 17 480 760 грн та 48 217 050 грн, відповідно.

Таким чином загальна суму коштів, яка підлягала сплаті ТОВ на користь ПАТ по вказаних вище договорах становила 176 828 508 грн.

ОСОБА_5, будучи обізнаним про зобов`язання сплатити штраф у розмірі 20% вартості обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовилося товариство, однак з метою отримання неправомірної вигоди для ТОВ, у період до 16 липня 2020 року запропонував ОСОБА_9 скласти та підписати додаткові угоди, якими внести зміни до п. 2.1. договорів № 20/63-РДД від 08 квітня 2020 року, 20/68-РДД від 06 травня 2020 року, 20/77-РДД від 27 травня 2020 року, виклавши його у новій редакції, яка суперечила Регламенту, а також визначити дату укладення додаткових угод датою укладення цих договорів, таким чином підробивши її, яка унеможливлювала б стягнення з ТОВ штрафу у розмірі 20% від вартості невідібраного обсягу електричної енергії. Після цього ОСОБА_9 довів до ОСОБА_10 план щодо унеможливлення застосування штрафу до ТОВ та дав вказівку підготувати додаткові угоди, які датувати датою укладення вказаних договорів, тим самим підробивши дату.

ОСОБА_15 за дорученням ОСОБА_10 16 липня 2020 року підготував проекти додаткових угод та передав в електронному вигляді ОСОБА_10, яка відредагувала та 16 липня 2020 року скерувала їх на електронну адресу співробітнику ТОВ ОСОБА_13 .

У подальшому, ОСОБА_10 16 липня 2020 року передала підроблені проекти додаткових угод № 1 від 08 квітня 2020 року до договору № 20/63-РДД, додаткової угоди № 1 від 06 травня 2020 року до договору № 20/68-РДД, додаткової угоди № 2 від 27 травня 2020 року до договору № 20/77-РДД для підписання ОСОБА_9, попередньо підписавши листи узгодження.

Після цього ОСОБА_9 та ОСОБА_5 протягом 16-17 та 20 липня 2020 року підписали їх. Після підписання додаткові угоди були обліковані в ПАТ як виконані повністю.

Унаслідок дій ОСОБА_9, за пособництва ОСОБА_5, ОСОБА_10 та інших невстановлених осіб ПАТ «Центренерго» було спричинено шкоду в сумі 176 828 508 грн.

3.3.3. На підтвердження обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, детектив надав такі матеріали:

- наказ № 3-к від 25 червня 2018 року «По особовому складу» про прийняття на роботу на посаду директора ТОВ ОСОБА_5 ;

- Регламент роботи ПАТ на ринках електричної енергії шляхом викладення у новій редакції від 23 жовтня 2019 року, затверджений протоколом засідання Дирекції ПАТ № 57/2019 від 23 жовтня 2019 року;

- договори № 20/63-РДД від 08 квітня 2020 року, 20/68-РДД від 06 травня 2020 року, 20/77-РДД від 27 травня 2020 року купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів між ПАТ (Продавець) та ТОВ (Покупець), з додатками, аукціонними свідоцтвами та актами купівлі-продажу електричної енергії;

- аудиторський звіт за результатами діяльності ПАТ «Центренерго», відповідно до якого у зв`язку з незастосуванням штрафних санкцій за договорами № 20/77-РДД, 20/63-РДД, 20/68-РДД ПАТ втратило кошти у сумі 138 363 643 грн, чим завдано збитків ПАТ на зазначену суму;

- протокол огляду від 23 квітня 2023 року оптичних носіїв інформації за результатами проведення НСРД відносно ОСОБА_5, в ході яких зафіксовано розмови останнього щодо обставин укладення додаткових угод, узгодження графіку відпуску/відбору електричної енергії по договорах, що є предметом досудового розслідування;

- протокол за результатами проведення НСРД від 19 квітня 2021 року відносно ОСОБА_14, відповідно до якого знято інформацію з електронних інформаційних систем застосунку «Telegram» та зафіксовано спілкування ОСОБА_14 з працівником ТОВ ОСОБА_12 щодо виконання договорів № 20/63-РДД, 20/68-РДД, 20/77-РДД. В ході спілкування зазначено, що рішення про зменшення обсягів приймає ОСОБА_5 та коли «закриється» договір по поставці, будуть підготовлені зміни по факту;

- протокол огляду від 08 лютого 2023 року файлів-образів, виготовлені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_14 та під час огляду на носії інформації виявлено електронне повідомлення 16 липня 2020 року від абонента « ОСОБА_16 » ІНФОРМАЦІЯ_1, адресоване ОСОБА_14 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 та яке у вкладенні містило файл «Додаткова угода снижение.doc» із проєктом додаткових угод № 4 до договорів № 20/63-РДД від 08 квітня 2020 року, № 20/68-РДД від 06 травня 2020 року, № 20/77-РДД від 27 травня 2020 року; 25 серпня 2020 року надсилання ОСОБА_14 на електронну пошту ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) із вкладенням «Лист Центренерго зменшення обсягів ЮЕ з 01072020 по 31072020.pdf», який є сканкопією листа ТОВ від 26 червня 2020 року № 26/06-3 щодо зменшення обсягу відпуску електричної енергії по договору № 20/77-РДД від 27 травня 2020 року на період з 01 липня 2020 року по 31 липня 2020 року в пікові та позапікові години до 1000 МВт·г (том 3 а.п. 68-89);

- відомості ТОВ «Українська енергетична біржа» щодо електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами № ЕР-080420-15 від 08 квітня 2020 року, ЕР-060520-15 від 06 травня 2020 року, ЕР-270520-153 від 17 травня 2020 року;

- відомості ПАТ, відповідно до яких укладення та погодження додатків до договорів на зменшення постачання об`єму електроенергії здійснено неправомірно, ПАТ нанесено збитків Товариству у розмірі 212 194 209,60 грн з ПДВ. ПАТ недоотримано прибуток від в частині об`єму електроенергії у розмірі 1 060 971 048 грн;

- протокол за результатами проведення НСРД від 24 жовтня 2022 року, в ході якого встановлено, що 16 липня 2020 року абонентом ОСОБА_16, електронна пошта « ІНФОРМАЦІЯ_1 », надіслано повідомлення ОСОБА_13, яке у вкладені містило один файл у якому виявлено проєкт додаткових угод до Договору № 20/63-РДД від 08 квітня 2020 року, Договору № 20/68-РДД від 06 травня 2020 року та Договору № 20/77-РДД від 27 травня 2020 року відповідно, яким присвоєно № 4. Додатковими угодами пункт 2.1 Договору викладено у новій редакції;

- висновок експерта № 25/1-2/23 за результатами проведення судової економічної експертизи від 09 лютого 2023 року відповідно до якого:

а) внаслідок незастосування штрафу, передбаченого п. 4.4. Договору № 20/63-РДД від 08 квітня 2020 року, без урахування положень Додаткової угоди № 1 від 08 квітня 2020 року до Договору № 20/63-РДД від 08 квітня 2020 року, заподіяння матеріальної шкоди (збитків) ПАТ «Центренерго» по Договору № 20/63-РДД від 08 квітня 2020 року у вигляді недоотриманих доходів, підтверджується наданими на дослідження документами в розмірі 111 130 698 грн (без ПДВ);

б) внаслідок незастосування штрафу, передбаченого п. 4.4. Договору № 20/68-РДД від 06 травня 2020 року, без урахування положень Додаткової угоди № 1 від 06 травня 2020 року до Договору № 20/68-РДД від 06 травня 2020 року, заподіяння матеріальної шкоди (збитків) ПАТ «Центренерго» по Договору № 20/68-РДД від 06 травня 2020 року у вигляді недоотриманих доходів, підтверджується наданими на дослідження документами в розмірі 17 480 760 грн (без ПДВ);

в) внаслідок незастосування штрафу, передбаченого п. 4.4. Договору № 20/77-РДД від 27 травня 2020 року, без урахування положень Додаткової угоди № 2 від 27 травня 2020 року до Договору № 20/77-РДД від 27 травня 2020 року, заподіяння матеріальної шкоди (збитків) ПАТ «Центренерго» по Договору № 20/77-РДД від 27 травня 2020 року у вигляді недоотриманих доходів, підтверджується наданими на дослідження документами в розмірі 48 217 050 грн (без ПДВ) (т. 6, а.с. 60-82);

- протокол допиту свідка ОСОБА_15 щодо обставин виготовлення додаткових угод до договорів № 20/63-РДД, 20/68-РДД, 20/77-РДД;

- протоколи допиту свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 щодо обставин візування договорів;

- висновок експерта № СЕ-19-22/5192-ПЧ від 18 серпня 2022 року відповідно до якого підписи у графах «Покупець», «Директор ОСОБА_20» договорів № 20/63-РДД, 20/63-РДД, 20/63-РДД, а також додаткових угод до них, актах купівлі-продажу електричної енергії, листах вих. № 01/06-3 від 01 червня 2020 року, вих. № 05/06-1 від 05 червня 2020 року виконано ОСОБА_5 ;

- інші докази, зокрема, щодо відсутності форс-мажорних обставин.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan»).

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5, виходячи із сукупності досліджених матеріалів, доданих до клопотання, слідчий суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин. Зазначені у клопотанні детектива обставини і надані документи кримінального провадження у своїй сукупності переконують слідчого суддю у такому висновку.

Описана у клопотанні детектива та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими матеріалами кримінального провадження вказують на наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з відповідними кримінальними правопорушеннями.

Доводи сторони захисту про відсутність у діях ОСОБА_5 складу злочину не є достатньо вагомими для протилежного висновку. Слідчий суддя звертає увагу, що договори купівлі електроенергії було укладено за результатами аукціону, та, за твердженням детектива, вони мали відповідати результатам торгів. Наведені стороною захисту доводи не переконують слідчого суддю в іншому.

Слідчий суддя наголошує, що на цій стадії досудового розслідування встановлено нижчі критерії до стандарту доказування, які зобов`язують слідчого суддю з`ясувати лише наявність достатніх доказів, які виправдовують необхідність здійснення досудового розслідування та пов`язаних з ним заходів забезпечення кримінального провадження. Ці критерії не передбачають обов`язку детальної перевірки та аналізу кваліфікації кримінального правопорушення та встановлення вини конкретної особи.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

3.5. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до тяжких злочинів. Також слід врахувати, що зазначене кримінальне правопорушення приміткою до ст. 45 КК України віднесене до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Як встановлено слідчим суддею, в період з травня 2018 року по 29 квітня 2022 року ОСОБА_5 23 рази виїжджав за кордон, в тому числі на тривалий період, зокрема, двічі під час воєнного стану. Слідчий суддя вважає необґрунтованими доводи адвоката ОСОБА_7 щодо виїзду ОСОБА_5 як водія благодійної організації, адже згідно з наданими детективом матеріалами не зафіксовано жодного випадку перетину підозрюваним державного кордону за кермом автомобіля.

Дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_21 також в цей же період перетинала державний кордон України в напрямку на виїзд 18 разів, в окремі періоди проживала за межами України понад 10 днів. Донька ОСОБА_5 - ОСОБА_22 проживає за межами України з кінця 2019 року.

Викладені обставини свідчать про відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків на території України.

Крім того, ОСОБА_5 протягом 1998-2022 років отримав понад 16 млн грн доходів, а також є єдиним засновником ТОВ «Юнайтед Енерджі», яке у 2020 році отримало чистий прибуток у розмірі 83 373 000 грн, а у 2021 році - 152 384 000 грн.

ОСОБА_5 належать 4 земельні ділянки, домоволодіння та житловий будинок на праві часткової власності, а також автомобіль СНЕVRОLЕТ АVЕО SF69Y, НОМЕР_1 .

Викладені обставини свідчать про наявність у ОСОБА_5 фінансової можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, у тому числі за кордоном.

Таким чином, суворість можливого покарання, відсутність міцних соціальних зв`язків на території України, наявність матеріальних можливостей для тривалого перебування поза межами України підтверджують наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

3.6. Щодо ризику знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Слідчий суддя вважає слушними доводи детектива щодо наявності обставин, які можуть бути оцінені як дії ОСОБА_5, спрямовані на знищення чи ховання документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Так, за результатами огляду файл-звіту «Apple_iPhone_11_2022-08-25_Report.ufdr», виготовленого під час обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 виявлено спілкування, під час якого пересилалися документи кримінального провадження, зокрема запити прокурора на адресу ПАТ щодо виклику свідків, щодо залучення ПАТ як потерпілого тощо.

Також підозрюваний ОСОБА_5, користуючись дружніми стосунками з колишніми працівниками ПАТ, може вживати заходи з метою переховування документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Отже, доводи детектива щодо наявності ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, є обґрунтованими.

3.7. Щодо ризику незаконного впливу на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні

При встановленні наявності цього ризику слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема, залучення до виготовлення додаткових угод працівників ПАТ, свідчить про існування ризику впливу на них з метою зміни ними показів.

Також є слушними посилання детектива на відомості, які були отримані під час огляду інформації «Apple_iPhone_11_2022-08-25_Report.ufdr», зокрема, листування ОСОБА_5, в ході якого було переслано файл з переліком питань, поставлених на вирішення перед експертами Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності у постанові від 18 липня 2022 року про призначення судово-економічної експертизи, а також детальний аналіз матеріалів кримінального провадження, які були передані для дослідження експертам Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.

Викладене, за твердженням прокурора, призвело до скасування проведення зазначеної експертизи стороною обвинувачення, а також стало підставою для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування за фактом розголошення без письмового дозволу прокурора, слідчого даних досудового розслідування особою, попередженою в установленому законом порядку про обов`язок не розголошувати такі дані за ч. 1 ст. 387 КК України (кримінальне провадження № 52022000000000248).

Вочевидь, передумовою зазначеного листування було вчинення ОСОБА_5 свідомих дій, спрямованих на отримання інформації щодо суті призначеної експертизи.

Також в телефоні ОСОБА_5 було виявлене листування, яке може свідчити про обговорення з іншими підозрюваними намірів вжиття заходів, спрямованих на уникнення кримінальної відповідальності.

Наведені обставини свідчать про існування ризику незаконного впливу на експерта та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

Викладені обставини свідчать про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.8. Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином

Детектив навів доводи щодо існування зазначеного ризику, пославшись на розслідування фактів можливих зловживань під час реалізації електричної енергії на ринку двосторонніх договорів у період 2019-2020 років, водночас переконливих доказів на підтвердження цього доводу не надав. Дії, які, на думку детектива, можуть бути вчинені ОСОБА_5 в контексті цього ризику, зокрема, вплив на посадових осіб ПАТ, охоплюються іншими ризиками, існування яких встановлено слідчим суддею, та не потребують констатації як окремий ризик.

3.9. Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення

Також слідчий суддя вважає недоведеним ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення. ОСОБА_5 раніше не судимий, а надані детективом матеріали щодо змісту його розмов з іншими особами не переконують слідчого суддю у кримінальній спрямованості таких розмов. Отже, відсутні підстави вважати доведеним ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

3.10. Щодо застосування запобіжного заходу

Сторона обвинувачення наполягала на застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, пунктом 3 ч. 1 ст. 194 КПК України визначено обов`язок слідчого судді під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тобто слідчий суддя має констатувати, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на існуванні яких наполягає сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

Слідчий суддя виходить з того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Наведені прокурором та детективом доводи, сукупність встановлених обставин не переконують слідчого суддю у безальтернативності запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливості запобігти наведеним у клопотанні ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема застави, яка полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

3.11. Щодо розміру застави

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Водночас, ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання обвинуваченому розміру застави, який перевищував його наявні активи та поточні доходи, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Слідчий суддя враховує розмір шкоди, який міг бути заподіяний кримінальним правопорушенням (понад 176 млн грн).

Також слід врахувати, що 31 січня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, в іншому кримінальному провадженні № 52022000000000399 від 06 грудня 2022 року.

Як вже зазначала слідчий суддя, підозрюваний ОСОБА_5 володіє значними матеріальними активами, зокрема, ТОВ «Юнайтед Енерджі», засновником якого він є і яке протягом у 2020 та 2021 роках отримало чистий прибуток у розмірі 83 та 152 млн грн, відповідно.

Викладене переконує слідчого суддю у тому, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна запобігти встановленим ризикам.

На переконання слідчого судді, застава у розмірі 12 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 32 208 000 грн, з урахуванням майнового стану підозрюваного та обставин вчинення кримінального правопорушення, не порушує принцип пропорційності та не є явно непомірним тягарем для нього. З іншого боку, такий розмір є значним та цілком здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

3.12. Щодо покладення на підозрюваного на обов`язків

Враховуючи положення ч. 5 ст. 194 КПК України, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 обов`язки, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення.

Враховуючи висловлені прокурором у судовому засіданні уточнення, обумовлені необхідністю здійснення господарської діяльності, слідчий суддя зобов`язує ОСОБА_5 :

- утримуватись від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 ;

- повністю утриматись від спілкування з ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 до їх допиту у цьому кримінальному провадженні у якості свідків, у після їх допиту у якості свідків у цьому кримінальному провадженні - утриматись від спілкування з переліченими особами з приводу обставин укладення та виконання договорів № 20/63-РДД від 08 квітня 2020 року, № 20/68-РДД від 06 травня 2020 року, № 20/77-РДД від 27 травня 2020 року, додаткових угод та додатків до них;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України;

- носити електронний засіб контролю.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їх мінімізувати. Хоча паспорти для виїзду за кордон було здано ОСОБА_5 на виконання покладеного обов`язку у межах іншого кримінального провадження, що підтвердили обидві сторони, строк дії цього обов`язку скінчився, а тому необхідність покладення цього обов`язку наразі є актуальною.

Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання у частині покладення на підозрюваного обов`язку здати на зберігання паспорт громадянина України, позаяк детективом жодним чином не обґрунтована така виключна потреба.

Строк дії покладених обов`язків має становити два місяці.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 199, 372 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання детектива - задовольнити частково.

2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 12 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 32 208 000,00 грн.

3. Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком на два місяці наступні обов`язки:

- утримуватись від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 ;

- носити електронний засіб контролю.

4. У решті клопотання відмовити.

5. Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_2 .

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу (слідчому), прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до детектива (слідчого), прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

6. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Search

Document No. 110983083