- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
Справа № 991/4010/23
Провадження 1-кс/991/4032/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, на постанову прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 від 03.04.2023 про відмову в задоволенні клопотання в межах кримінального провадження № 42017000000001245 від 25.04.2017,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, на постанову старшого прокурора групи прокурорів - прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 від 03.04.2023 про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, а саме допитів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в межах кримінального провадження № 42017000000001245 від 25.04.2017, подана в порядку п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України.
У своїй скарзі захисник просить скасувати постанову про відмову у задоволенні клопотання від 03.04.2023 та зобов`язати прокурора у кримінальному провадженні № 42017000000001245 ОСОБА_5 провести допити ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за участі адвоката в порядку визначеному ч. 6 ст. 223 КПК України.
В обґрунтування поданої скарги захисник зазначає, що 29.03.2023 ним подано до прокурора САП ОГП ОСОБА_5 або іншого старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42017000000001245 клопотання про проведення слідчих дій, а саме допитів в статусі свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за його участі в порядку, визначеному ч. 6 ст. 223 КПК України.
01.05.2023 до початку судового засідання з розгляду справи № 991/3134/23 за поданою заявником скаргою на бездіяльність прокурора САП ОГП ОСОБА_5, він отримав на електронну поштову скриньку примірник постанови прокурора від 03.04.2023 про відмову у задоволенні клопотання. Вказане підтверджується долученим до матеріалів скарги скрін-шотом електронної поштової скриньки із зазначенням отримання о 12.21 год. 01.05.2023 (т. 1, а. с. 8). За наведеного, вважає дотриманим строк звернення до суду із вказаною скаргою.
На думку захисника, постанова від 03.04.2023 про відмову в задоволенні клопотання не узгоджується з вимогами КПК України та матеріалами кримінального провадження, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.
Захисник зауважив, що своє клопотання про допит вищевказаних осіб він мотивував тим, що ОСОБА_6 була працівником операційного аудиту КРУ в АР Крим, яка проводила щоденний аудит (погодження) банківських платежів ПАТ ДАТ «Чорноморнафтогаз», тобто ця особа може повідомити інформацію про проведення перевірки проведених конкурсних закупівель в 2011 році ПАТ ДАТ «Чорноморнафтогаз» СПБУ ВЗ12 та ВЗ19 на предмет їх відповідності законодавству з метою погодження підприємству платежів нерезидентам-переможцям тендерів у відповідності до контракту від 29.03.2011 та договору від 03.11.2011 та про самі факти погоджень платіжних доручень підприємства на здійснення зазначених платежів. Таке погодження платежів ПАТ ДАТ «Чорноморнафтогаз» входило в коло її службових обов`язків. Окрім того, на думку захисника, вона може повідомити інформацію про проведення перевірки в 2011 році порядку укладення ПАТ ДАТ «Чорноморнафтогаз» договорів безвідсоткових позик з метою поповнення обігових коштів до моменту збільшення статутного капіталу підприємства та погодження самих платіжних доручень на виконання зобов`язань за зовнішньоекономічними контрактом та договором з оплати СПБУ В312 та В319.
Необхідність у проведені допиту ОСОБА_7, керівника ревізійної групи - заступника начальника відділу Держфінінспекції України, мотивована тим, що він може надати інформацію про зміст та результати ревізії фінансово-господарської діяльності ПАТ ДАТ «Чорноморнафтогаз» за період з 01.01.2010 по 31.12.2011, що включав період підготовки до закупівлі підприємством СПБУ В312 та В319, проведення самих конкурсних закупівель та оголошення результатів їх проведення, укладення контракту та договору купівлі-продажу СПБУ В312 та В319, здійснення платежів за СПБУ В312 та В319 на користь нерезидентів, укладення та виконання двох договорів позик з НАК «Нафтогаз України» для поповнення власних обігових коштів для оплати за СПБУ В312 та В319.
Щодо необхідності проведення допиту ОСОБА_8, завідувача сектору контролю у сфері державних закупівель КРУ в АР Крим, захисник повідомляє, що він може повідомити інформацію про зміст та результати позапланової виїзної перевірки, дотримання законодавства в сфері державних закупівель ПАТ ДАТ «Чорноморнафтогаз» при проведенні процедури закупівлі «Транспортні засоби та комплектуючі, технічне обслуговування, транспортні послуги» за період з 01.01.2011 по 14.07.2011 (оголошення про результати торгів 030248 у «Віснику державних закупівель» від 30.03.2011 року 38/3(484/3), що охоплювала перевірку саме проведення закупівлі СПБУ В312 та В319 та можливого завищення ціни.
На думку захисника ОСОБА_3, покази вказаних осіб безпосередньо стосуватимуться суті пред`явленої ОСОБА_3 підозри, оскільки він підозрюється, зокрема, в умисному заволодінні шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем грошовими коштами належними НАК «Нафтогаз України». Захисник зауважує, що ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, будучи працівниками КРУ в АР Крим та Держфінінспекції України, безпосередньо проводили оцінку та аналіз фінансової звітності ПАТ ДАТ «Чорноморнафтогаз», процедури проведення закупівлі та платежів за СПБУ В312 та В319. За результатами оцінки та аналізу порушень встановлено не було. Відповідно свідчення ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 можуть повністю спростувати позицію сторони обвинувачення в частині повідомленої підозри.
Як зауважив захисник, прокурор, відмовляючи у задоволенні клопотання від 29.03.2023, зазначив наступні аргументи:
- «адвокатом не надано будь-яких відомостей щодо місця проведення допиту, у тому числі погодження з … можливості їх допиту в іншому місці, яке не є місцем досудового розслідування». Проте, як стверджує адвокат, слідчі дії проводяться слідчими органів досудового розслідування, а не захисниками (адвокатами), тому вибирати місце проведення допиту (тобто погоджувати місце проведення слідчої дії з допитуваною особою) є також прерогативою слідчого органів досудового розслідування, а не захисника (адвоката). Частина 1 ст. 133 КПК України чітко вказує, що слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати свідка у встановлених цим Кодексом випадках для допиту. Враховуючи все вищевикладене, саме слідчий або прокурор мав здійснити виклик та погодити місце проведення слідчої дії з особами зазначеними в клопотанні, а не захисник. На думку захисника, прокурор намагається перекласти на захисника невластиві йому обов`язки, право на які навіть не передбачене КПК України.
- «адвокатом не зазначено будь-яких контактних даних та адрес, за якими можливо здійснити виклик зазначених осіб». Коментуючи даний аргумент адвокат наголосив, що в клопотанні було зазначено особисті дані згаданих осіб, а саме місце роботи на час подій, які з`ясовуються в межах кримінального провадження. Сторона захисту не володіє та не може володіти контактними даними та адресами, за якими можна здійснити виклик згаданих осіб. Проте сторона обвинувачення, враховуючи надані особисті дані осіб, може безперешкодно з`ясувати зазначені відомості.
- «зупинення кримінального провадження, у зв`язку з розшуком підозрюваного ОСОБА_4, у зв`язку з чим проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного». Проте, як стверджує захисник, у постанові про зупинення досудового розслідування від 26.07.2019, всупереч ч. 2 ст. 280 КПК України, не вказано нічого про те, чи виконанні всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії в межах кримінального провадження № 42017000000001245 від 25.04.2017 та одночасно зауважує, що КПК України передбачає можливість відновлення досудового розслідування не лише у випадках, коли перестала існувати первинна підстава для його зупинення, а й у разі, якщо існує потреба проведення слідчих дій.
Підсумовуючи вищевикладене, адвокат зауважив, що постанова прокурора про відмову в задоволенні клопотання є абсолютно необґрунтованою. Наведене стало підставою для звернення до слідчого судді з даною скаргою.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав подану скаргу та просив задовольнити її у повному обсязі.
Прокурор САП ОГП ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, був повідомлений про розгляд належним чином, на електронну поштову скриньку надіслав заперечення, в яких зазначив, що скарга не підлягає задоволенню так, як не відповідає вимогам КПК України, адже зобов`язання прокурора провести конкретні слідчі дії виходить за межі повноважень слідчого судді та є втручанням в повноваження прокурора у кримінальному провадженні.
До того ж прокурором зауважено, що дійсно до САП ОГП надійшло клопотання від захисника ОСОБА_3, в інтересах ОСОБА_4, про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25.04.2017. Однак постановою прокурора від 03.04.2023 у задоволенні клопотання було відмовлено, оскільки прокурором не встановлено підстав для задоволення такого клопотання з посиланням на наступне:
- правила проведення допиту викладені в приписах ст. 224 КПК України. Зокрема ч. 1 ст. 224 КПК України зазначає, що допит проводиться за місцем проведення досудового розслідування або в іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати. Адвокатом ОСОБА_3 не надано будь-яких відомостей щодо місця проведення допиту, у тому числі погодження з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 можливості їх допиту в іншому місці, яке не є місцем досудового розслідування.
- адвокатом не заначено будь-яких контактних даних та адрес, за якими можливо здійснити виклик зазначених осіб, що унеможливлює їх виклик в порядку, визначеному Главою 11 КПК України.
- досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25.04.2017 за підозрою ОСОБА_4 зупинено у зв`язку з розшуком останнього, а відповідно до ч. 5 ст. 280 КПК України після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного. При цьому, адвокат зазначає, що покази ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 безпосередньо стосуються обґрунтованості підозри ОСОБА_4, а не спрямовані на встановлення його місцезнаходження.
Таким чином, як зауважив прокурор, постанова про відмову в задоволенні клопотання винесена уповноваженою особою у справі, є обґрунтованою, мотивованою та відповідає вимогам ст.ст. 36, 110 КПК України, а тому підстави для її скасування відсутні. Прокурор просив скаргу захисника розглянути без його участі, за врахуванням поданих заперечень, та винести ухвалу, якою відмовити в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 .
Положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України встановлено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
За наведеного, слідчий суддя визнав за можливе здійснювати розгляд скарги за відсутності прокурора, з врахуванням поданих ним заперечень.
Заслухавши захисника, дослідивши матеріали скарги, заперечення прокурора, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України (ст. 24 КПК України).
У пункті 18 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 КПК України - параграф 1, статті 303-308.
Пунктами 1-11 ч. 1 ст. 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Положеннями ст. 220 КПК України встановлено, що сторона захисту може звернутися з клопотанням про виконання будь-яких процесуальних дій, яке слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання та задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Тобто, у відповідності до положень ст. 220 КПК України сторона захисту має право звернутися до слідчого, прокурора з клопотанням про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Адвокатом зазначено, що примірник постанови прокурора від 03.04.2023 про відмову у задоволенні клопотання він отримав 01.05.2023, на підтвердження чого долучає скрін-шот особистої електронної поштової скриньки. Вказане не було спростовано в ході судового розгляду скарги.
Скарга адвоката ОСОБА_3 на постанову прокурора від 03.04.2023 подана до суду 05.05.2023, тобто в межах визначеного ч. 1 ст. 304 КПК України строку.
Стосовно доводів скарги щодо невмотивованості постанови прокурора, слідчий суддя зауважує наступне.
Встановлено, що Національним антикорупційним бюро здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25.04.2017 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
У рамках зазначеного кримінального провадження 29.03.2023 адвокатом ОСОБА_3, в інтересах ОСОБА_4, подано клопотання до прокурора САП ОГП ОСОБА_5 або іншого старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42017000000001245 про проведення слідчих дій, а саме допитів в статусі свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за участі захисника в порядку, визначеному ч. 6 ст. 223 КПК України. Вказане клопотання зареєстровано в САП ОГП за вх. № 65774-23 від 29.03.2023.
Постановою прокурора ОСОБА_5 від 03.04.2023 у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.
Дослідивши клопотання сторони захисту, яке подане в порядку ст. 220 КПК України та мотиви прокурора, викладені в постанові від 03.04.2023, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді (ч. 3 ст. 93 KПК України).
Зі змісту ч. 6 ст. 223 КПК України вбачається, що слідча (розшукова) дія може здійснюватися за клопотанням сторони захисту і проводиться з участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника. Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу. Одним із видів слідчих дій є допит (ст. 224 КПК України).
Положення ч. 1 ст. 224 КПК України визначають, що допит проводиться за місцем проведення досудового розслідування або в іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати. Прокурор у оскаржуваній постанові зазначив, що адвокатом ОСОБА_3 не надано будь-яких відомостей щодо місця проведення допиту, у тому числі погодження з особами, яких планується допитати, можливості їх допиту в іншому місці, що не є місцем досудового розслідування.
Натомість захисником зауважено, що саме сторона обвинувачення має здійснити виклик та погодити місце проведення слідчої дії з особами зазначеними в клопотанні, а не захисник.
У той же час слід додати, що вищенаведена норма кримінального процесуального закону вказує на наявність альтернативи щодо місця проведення допиту та не виключає можливості його проведення в іншому місці, аніж місце проведення досудового розслідування, однак лише у разі погодження з особою, яку планується допитати.
За такого, оскільки саме сторона захисту є ініціатором проведення такої слідчої (розшукової) дії, слушними є твердження прокурора про те, що сторона захисту мала б повідомити стороні обвинувачення місце проведення допиту, у тому числі погодження з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 можливості їх допиту в такому місці.
Однак таких відомостей клопотання захисника не містить, що ставить під сумнів справжність намірів захисника допитати вказаних осіб.
Слід зауважити, що сторона захисту має рівні зі стороною обвинувачення права та можливості у збиранні доказів, сторона захисту має право користуватися підставами для проведення слідчих дій, які передбачені ч. 2 ст. 223 КПК України, тобто достатність відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети, а не на безумовність її результатів. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України (ч. 1 ст. 26 КПК України).
За вищевказаних підстав, на думку слідчого судді, прокурором обґрунтовано зазначено підставою для відмови у задоволенні клопотання те, що адвокатом не було вказано адреси чи будь-яких контактних даних, за якими можливо здійснити виклик зазначених осіб.
При цьому слід додати, що положення КПК України не містять імперативної норми, що зобов`язує сторону обвинувачення встановлювати анкетні дані та розшукувати осіб, яких сторона захисту бажає допитати у кримінальному провадженні.
Водночас як вбачається із клопотання, сторона захисту виявила бажання допитати осіб, які у 2011 році були працівниками КРУ в АР Крим та Держфінінспекції України, місцем роботи та, більш за все, імовірним місцем проживання яких є АР Крим, територія якої з 2014 по теперішній час є анексованою, що виключає безумовну можливість сторони обвинувачення отримати відомості про анкетні дані та актуальні контакти заявлених у клопотанні осіб. За такого, сторона захисту мала би бути зацікавлена та сприяти тому, щоб така слідча дія була проведена, тому ініціюючи проведення допиту саме сторона захисту має надати інформацію, яка необхідна для забезпечення проведення такої слідчої дії. Крім того, захисник, обґрунтовуючи необхідність проведення допиту зазначених вище осіб, повідомляє, що за результатами оцінки та аналізу, що були проведені ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, порушень встановлено не було. Разом з цим, адвокатом взагалі не доведено дійсності проведення зазначеними особами таких перевірок, оскільки, за повідомлення адвоката, матеріали кримінального провадження не містять зазначених відомостей, а вказану інформацію він отримав від свого підзахисного.
Окрім того, із відомостей клопотання не вбачається, чи відомі вищезазначеним особам, про допит яких клопоче захисник, обставини можливої причетності ОСОБА_4 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, оскільки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у 2011 році були працівниками державних органів, до повноважень яких відносилося здійснення контрольно-ревізійних функцій та державного фінансового контролю за цілим рядом бюджетних установ, суб`єктів господарювання державного сектора економіки та ін. Захисник не вказує відомостей які давали б можливість припустити, що ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, виконуючи свої службові повноваження та здійснюючи перевірки значної кількості підприємств, могли би бути відомі події, викладені у повідомленні про підозру ОСОБА_4 .
У випадку, коли стороною захисту ініційовано проведення слідчої (розшукової) дії перед слідчим/прокурором, який витрачатиме свій час та ресурси, саме вона має довести йому доцільність проведення такої дії, з урахуванням вимог закону.
Щодо доводів прокурора, що після зупинення досудового розслідування, у зв`язку з розшуком підозрюваного ОСОБА_4, проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного, слідчий суддя зауважує, що вказане не може бути єдиною підставою для відмови в задоволенні клопотання, оскільки приписами ч. 1 ст. 282 КПК України передбачено можливість відновлення зупиненого досудового розслідування, у тому числі у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій. За наведеного, доводи прокурора в цій частині визнаються неспроможними, однак такими, що не є визначальними при винесенні постанови, а тому не впливають на суть прийнятого рішення.
На підставі викладеного, слідчий суддя зазначає, що клопотання сторони захисту щодо необхідності проведення допитів ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 належним чином не мотивоване та не містить всіх необхідних обставин для забезпечення можливості проведення таких слідчих дій.
Таким чином, відсутні підстави для скасування постанови прокурора САП ОГП ОСОБА_5 від 03.04.2023.
Окрім того, слідчий суддя зауважує, що відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат під час здійснення адвокатської діяльності має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, опитувати осіб за їх згодою.
У випадку ж направлення обвинувального акту до суду, ч. 4 ст. 95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.
Таким чином, під час судового розгляду, сторона захисту може вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення (п. 1 ч. 4 ст. 42 КПК України).
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги належить відмовити.
Керуючись статтями 7, 9, 220, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3, поданої в інтересах ОСОБА_4, на постанову прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 від 03.04.2023 про відмову в задоволенні клопотання у межах кримінального провадження № 42017000000001245 від 25.04.2017 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1