Document No. 111005498

Справа № 991/3980/23

Провадження №11-сс/991/368/23

Суддя 1 інст. ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2023 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5,

прокурора ОСОБА_6,

підозрюваної ОСОБА_7,

захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9,

ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги прокурора та захисника підозрюваної ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 травня 2023 року про відмову у застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №52019000000000853 від 27 вересня 2019 року стосовно підозрюваної ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Москва російської федерації, громадянки України, зареєстрована по АДРЕСА_1, проживає по АДРЕСА_2, має на утриманні малолітню дитину, працює провідним фахівцем страхової компанії «ІНГО»

за ч.5 ст.191, ч.4 ст.358 КК України,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 травня 2023 рокуу задоволенні клопотання детектива НАБ України, яке погоджено прокурором САП, про застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави відмовлено. Судове рішення мотивоване наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.358 КК України, а також ризиків, що вона може: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином,а також неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам. Запропонований для застосування запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 805 200 грн не здатен забезпечити досягнення мети кримінального провадження та забезпечити виконання завдання, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання. Крім того, слідчий суддя не має права та повноважень самостійно, на власний розсуд, обрати більш суворий запобіжний захід, ніж той, про застосування якого просить сторона обвинувачення.

15 травня 2023 року на електронну пошту Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга прокурора, в якій він просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати стосовно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 805 200 грн з покладенням, у разі внесення застави, обов`язків: прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; не відлучатися із м.Київ та Київської області, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дозволяють право на виїзд з України та в`їзд до України, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України; утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із підозрюваними ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із ОСОБА_14, ОСОБА_15, депутатами сьомого скликання Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, працівниками (у період лютого - квітня 2019 року) виконавчого комітету Щасливської сільської ради, іншими свідками та учасниками даного кримінального провадження. Підставами для застосування зазначає, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191; ч.4 ст.358 КК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1-4 ч.1 ст.177 КПК України. Наявність вказаних обставин свідчить про необхідність застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам. Доводи апеляційної скарги прокурора є тотожними змісту клопотання про застосування стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави, яке подано до Вищого антикорупційного суду.

17 травня 2023 року на електронну пошту Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга захисника підозрюваної ОСОБА_7 - ОСОБА_8, в якій він просить поновити строк на апеляційне оскарження, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання про застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави відмовити з підстав відсутності всіх умов, передбачених ст.194 КПК України. Сторона захисту не погоджується в частині мотивування ухвали слідчого судді, оскільки вона постановлена без повного та об`єктивного з`ясування обставин справи та з порушенням норм процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи. Судове рішення є незаконним, оскільки відсутня обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_7 злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.358 КК України. Слідчий суддя не навів мотивів заперечення сторони захисту та не надав їм відповідну оцінку, не обґрунтував наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених п.п.1-4 ч.1 ст.177 КПК України. При постановленні ухвали не було належним чином оцінено всі обставини, які визначені ст.178 КПК України. Слідчий суддя може відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу, якщо відсутні всі умови, передбачені ч.1 ст.194 КПК України. Якщо ж під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, що було у випадку ОСОБА_7, встановлено всі умови, слідчий суддя має застосувати відповідний запобіжний захід та покласти обов`язки. Однак дійшовши висновку, що всі умови наявні, всупереч ч.5 ст.194 КПК України, відмовив у задоволенні клопотання, мотивуючи, що такий запобіжний захід не забезпечить виконання процесуальних обов`язків ОСОБА_7, що є істотним порушенням вимог процесуального закону. Зазначені в клопотанні детектива ризики, носять формальний характер, базуються виключно на припущеннях, а тому не можуть бути підставою для обрання запобіжного заходу. Слідчим суддею не обґрунтовано та не доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж застава не буде достатнім для запобігання ризикам. Підставами для поноволення строку зазначає, що 11 травня 2023 року було проголошено резолютивну частину судового рішення, яким у задоволенні клопотання відмовлено. Сторона захисту не мала наміру оскаржувати ухвалу слідчого судді. 12 травня 2023 року вони отримали повний текст судового рішення, після ознайомлення з яким, прийнято рішення про його оскарження, з метою зміни його мотивувальної частини.

У судовому засіданні прокурор доводи, зазначені в його апеляційній скарзі, підтримав та просив її задовольнити. Заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваної.

Підозрювана ОСОБА_7 та її захисники ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, підтримали апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 та дали пояснення, які по суті відповідають доводам скарги сторони захисту. Підозрювана ОСОБА_7 додатково пояснила, що у неї на той період часу вирішувалось питання визначення місця проживання її дитини в судовому порядку, а тому документи підписала на прохання сестри, яка проживає в США, не вникаючи в їх зміст.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів приходить до таких висновків.

Згідно з ч.1 ст.117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала слідчого судді, яка є предметом перегляду, постановлена 11 травня 2023 року за участю прокурора, підозрюваної ОСОБА_7 та її захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Відповідно до матеріалів справи захисник підозрюваної ОСОБА_7 - ОСОБА_8 копію повного тексту судового рішення отримав 12 травня 2023 року, відомості про вручення копії ухвали слідчого судді іншим учасникам справи відсутні.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 27 травня 2019 року у справі №461/1434/18 (провадження № 51-6470 кмо 18) зазначила, що у випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення у порядку, передбаченому ч.1 ст.117 КПК України.

Апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 направлена на електронну пошту суду 17 травня 2023 року, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що захисник підозрюваної ОСОБА_7 - ОСОБА_8 строк для подачі апеляційної скарги пропустив з поважних причин, а тому клопотання про його поновлення підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Разом з тим, слідчий суддя вказаних вимог не дотримався.

Згідно з ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбачені ст.178 КПК України.

Відповідно до положень зазначеної норми, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З матеріалів судової справи вбачається, що НАБ України здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000853 від 27 вересня 2019 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191 та ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191 та ч.3 ст.27, ч.3 ст.358 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, та ОСОБА_13 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191 та ч.3 ст.358 КК України.

Дії ОСОБА_7 орган досудового розслідування кваліфікує як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах та як використання завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні злочинів передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.358 КК України.

02 травня 2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.358 КК України.

Сторона захисту вказує, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 травня 2023 року є незаконною, оскільки підозра у вчиненні ОСОБА_7 злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.358 КК України, є не обґрунтованою та не підтверджується конкретними фактами та обставинами.

Колегія суддів не погоджується з вказаними доводами, виходячи з такого.

З поняття «обґрунтована підозра», яке міститься у п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», вбачається, що обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

З ухвали слідчого судді від 11 травня 2023 року, вбачається, що слідчий суддя дослідив клопотання та матеріали, які його обґрунтовують, та обґрунтовано встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце. Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що підозра ОСОБА_7 за ч.5 ст.191, ч.4 ст.358 КК України є обґрунтованою, оскільки дане твердження ґрунтується на досліджених слідчим суддею матеріалах судової справи. Крім того, на підтвердження обґрунтованості підозри вказує й те, що підозрювана ОСОБА_7 має значний досвід роботи в страхових компаніях (починаючи з 2007 року), володіє знаннями щодо укладення угод, а тому, на думку колегії суддів, в силу своїх професійних знань, мала розуміти підстави та умови укладення договорів купівлі-продажу щодо передачі Щасливській сільській раді будівлі Інформаційно-обчислювального центру разом з прилеглими до неї земельними ділянками за ціною майже в десять разів більшою після купівлі їх за три тижні до того. Згідно з копіями, посвідченими нотаріально, договорів нотаріуси при укладенні роз`яснювали їх зміст сторонам договору. За таких обставин, колегія суддів вважає, що пояснення підозрюваної, що вона не усвідомлювала можливості вчинення злочину, є такими, що не відповідають обставинам справи, дані нею з метою ухилення від відповідальності.

Колегія суддів, виходячи з обставин, зазначених у повідомлені про підозру, не в повній мірі погоджується із кваліфікуючими ознаками дій ОСОБА_7, так як вона не була службовою особою на час інкримінованих їй дій. Разом з тим, відсутність однієї кваліфікуючої ознаки не свідчить про відсутність обгрунтованої підозри.

Відповідно до ч.2 ст.194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України.

Колегія суддів не погоджується з висновками слідчого судді, що запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 805 200 грн не здатен забезпечити досягнення мети кримінального провадження та забезпечити виконання завдання для якого він застосовується, оскільки чинний КПК України такої підстави для відмови у задоволенні клопотання не передбачає. Вичерпний перелік обставин за наявності яких слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу визначено ч.2 ст.194 КПК України, проте таких обставин під час розгляду клопотання не встановлено, що підтверджується змістом оскаржуваного судового рішення.

Враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 (ч.5 ст.191 та ч.4 ст.358 КК України), один з яких є особливо тяжким злочином, відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, доказів, що містяться в матеріалах справи, особу підозрюваної, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора та висновком слідчого судді про наявність ризиків, зазначених у п.п.1-4 ч.1 ст.177 КПК України та вважає, що існує необхідність у застосуванні стосовно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави.

Враховуючи вищезазначене, а також обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_7 злочинів, колегія судддів приходить до висновку про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання доведених стороною обвинувачення ризиків.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникало бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Дослідивши обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваної ОСОБА_7, зокрема, отримання нею доходів за період з 2020-2022 роки у розмірі 543 086,37 грн; висновку експертів за результатами проведення судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи від 30 березня 2021 року; загальної суми збитків у розмірі 7 256 598, 33 грн (без ПДВ), які підтверджується висновком комісійної судової економічної експертизи №1080/1081/23-71/4808-4811/23-71 від 15 лютого 2023 року, вчинення нею дій в інтересах сестри, яка і отримала кошти від відчуження нерухомого майна, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, колегія суддів вважає необхідним визначити їй заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 грн. Колегія суддів вважає, що внесення застави саме в такому розмірі повинна достатньою мірою гарантувати виконання нею покладених обов`язків та забезпечити, в подальшому, її належну процесуальну поведінку. Визначений розмір застави хоча і є значним для підозрюваної, але не є завідомо непомірним для неї з врахуванням отримання коштів сестрою, при якому перспектива втрати підозрюваною застави саме в такому розмірі, є достатнім стримуючим засобом для неї. За даних обставин суд враховує положення законодавства щодо можливості внесення застави як підозрюваною, так і іншими особами.

Враховуючи обставини кримінального провадження, а також те, що підозрювана ОСОБА_7 раніше не судима, на її утриманні перебуває малолітня дитина, має постійне проживання та місце роботи, колегія суддів вважає обґрунтованим та достатнім задля забезпечення належної процесуальної поведінки покласти на неї такі обов`язки: 1) прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 2) не відлучатися із м.Київ та Київської області, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дозволяють право на виїзд з України та в`їзд до України; 5) утримуватися від спілкування із підозрюваними ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; 6) утримуватися від спілкування із ОСОБА_14, ОСОБА_15, депутатами сьомого скликання Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, працівниками (у період лютого - квітня 2019 року) виконавчого комітету Щасливської сільської ради, іншими свідками. Колегія суддів вважає за необхідне визначити строк дії покладених обов`язків - два місяці, але в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні 52019000000000853 від 27 вересня 2019 року, тобто до 02 липня 2023 року включно.

Проте, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу прокурора, що на виконання вимог ч.2 ст.396 КПК України в апеляційній скарзі зазначається, в тому числі вимоги особи, яка подає, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, а не дублюється зміст клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно із ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Враховуючи досліджені обставини справи, апеляційні скарги прокурора та сторони захисту необхідно задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою клопотання детектива НАБУ, погоджене прокурором САП, про застосування стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави задовольнити частково та застосувати до неї запобіжний захід у вигляді застави із покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.131, 132, 176, 177, 182, 194, 309 370, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити захиснику підозрюваної ОСОБА_7 - ОСОБА_8 строк для апеляційного оскарження.

Апеляційну скаргу прокурора та захисника підозрюваної ОСОБА_7 - ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 травня 2023 року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про застосування стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 грн (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_2 .

Підозрювана не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує детективу, прокурору, суду.

За умови внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_7, в межах строку досудового розслідування, тобто до 02 липня 2023 року включно, обов`язки:

1)прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

2)не відлучатися із м.Київ та Київської області, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4)здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дозволяють право на виїзд з України та в`їзд до України;

5)утримуватися від спілкування із підозрюваними ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

6)утримуватися від спілкування із ОСОБА_14, ОСОБА_15, депутатами сьомого скликання Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, працівниками (у період лютого - квітня 2019 року) виконавчого комітету Щасливської сільської ради, іншими свідками.

У задоволенні клопотання та апеляційних скарг в іншій частині відмовити.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрювана, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до ч.8 ст.182 КПК України у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням покладених на підозрювану обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваної та її явки за викликом, а також наслідки, передбачені ст.182 КПК України.

Роз`яснити підозрюваній, що в разі невнесення нею або заставодавцем застави, до неї може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

Ухвала колегії суддів підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4