- Presiding judge (HACC AC) : Chorna V.V.
справа № 991/3231/23
провадження № 11-сс/991/292/23
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2023 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
за участі:
прокурора ОСОБА_6,
підозрюваного ОСОБА_7,
захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.04.2023 р. про залишення без розгляду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000001782 від 24.07.2018 р., у якому ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -
ВСТАНОВИЛА:
17 квітня 2023 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга, яку цього ж дня призначено до розгляду (т. 4 а.с. 223-227, 228).
До початку апеляційного розгляду прокурором у кримінальному провадженні - заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 подані зміни та доповнення до апеляційної скарги (т. 5 а.с. 27-31).
1. Короткий зміст оскаржуваного рішення та апеляційної скарги.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді у задоволенні клопотань захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_8 про повернення клопотання сторони обвинувачення та закриття провадження відмовлено, та водночас з ініціативи слідчого судді залишено без розгляду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000001782 від 24.07.2018 р., у якому ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
З урахуванням змін та доповнень до апеляційної скарги, прокурором ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали та постановлення нової, якою призначити новий розгляд клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000001782 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
2. Узагальнені доводи апеляційної скарги.
В обґрунтування зміненої та доповненої апеляційної скарги прокурор наголошує, що окрім неповноти судового розгляду, слідчим суддею допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки чинний КПК України не передбачає повноваження слідчого судді ухвалювати рішення про залишення клопотання слідчого, прокурора без розгляду. Більше того, у відповідності до ч. 3 ст. 295-1 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку досудового розслідування протягом трьох днів з дня його одержання, але в будь-якому разі до спливу цього строку. Винятком є невідповідність клопотання вимогам щодо його форми, встановленим ч. 2 зазначеної статті, що має наслідком повернення його слідчому, прокурору. За відсутності підстав для повернення, слідчий суддя має розглянути клопотання по суті та при вирішенні питань, передбачених ст. 295-1 КПК України, зокрема щодо достатності підстав для продовження строку досудового розслідування, повинен встановити наявність або ж відсутність ряду обставин, однак у даному випадку ним цього зроблено не було. За таких обставин, оскаржувана ухвала слідчого судді не відповідає вимогам ст. 370 КПК України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, а тому підлягає скасуванню. Усунути наведені вище процесуальні порушення, допущені слідчим суддею, неможливо, а тому з метою дотримання загальних засад кримінального провадження, зокрема засади законності, апеляційному суду слід постановити ухвалу про призначення нового розгляду слідчим суддею клопотання про продовження строку досудового розслідування (т. 5 а.с. 27-31).
3. Узагальнений виклад позицій учасників апеляційного провадження.
Прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу (з урахуванням змін та доповнень до неї) та просила її задовольнити. В обґрунтування своєї позиції зазначила, що прийнявши клопотання до розгляду, слідчий суддя тим самим фактично розпочав його розгляд по суті, а відтак не мав повноважень на залишення клопотання без розгляду. Вважає, що вищевказані обставини є істотним порушенням вимог КПК України. Крім того, слідчим суддею не досліджено жодного документу, наданого на обґрунтування клопотання, що свідчить про неповноту судового розгляду. Посилаючись на викладені обставини у їх сукупності, просила скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Захисник ОСОБА_8 проти задоволення апеляційної скарги заперечив та просив врахувати, що на відміну від інших норм КПК України, які передбачають можливість повторного звернення до слідчого судді у випадку відмови у задоволенні клопотання, ст. 295-1 КПК Україна такого права та умов його здійснення не передбачає. Вважає, що звернення стороною обвинувачення з повторним клопотанням до слідчого судді є зловживання процесуальними правами та намаганням отримати інше, відмінне рішення з того самого питання та у спосіб, не передбачений КПК України. Відтак, повторний розгляд клопотання суперечить принципам законності та обов`язковості судових рішень. Посилаючись на викладені обставини, також зазначив, що ухвала про залишення клопотання без розгляду не підлягає апеляційному оскарженню.
Захисник ОСОБА_9 проти задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на її безпідставність, та зазначив, що положеннями КПК України не передбачено процесуального права прокурора звертатись до суду з повторним клопотанням про продовження строку досудового розслідування. Зокрема, у відповідності до приписів ч. 7 ст. 295-1 КПК України, у разі відмови слідчим суддею у продовженні строку досудового розслідування прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього розслідування, зобов`язаний протягом п`яти днів здійснити одну з дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України. При цьому, до вказаних дій не належить повторне подання аналогічного за змістом клопотання про продовження строку досудового розслідування. Відтак, поданням повторного клопотання сторона обвинувачення, зловживаючи своїми процесуальними правами, намагалась переглянути ухвалу від 12.04.2023 р. про відмову у продовженні строку досудового розслідування, яка не підлягає апеляційному оскарженню. Такі дії є порушенням принципу правової визначеності. Окремо наголосив, що оскарження в апеляційному порядку ухвали про залишення клопотання сторони обвинувачення без розгляду також не передбачено процесуальним законом, зокрема, статтею 309 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав позицію своїх захисників та просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора.
4. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.
Відмовляючи у задоволенні клопотань захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_8 про повернення клопотання сторони обвинувачення та закриття провадження та водночас залишаючи клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні без розгляду, слідчий суддя дійшов висновку про неможливість продовження розгляду вказаного клопотання, оскільки воно вже вирішено по суті ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.04.2023 р., тобто вже було предметом судового контролю.
Зокрема, слідчий суддя встановив наступні обставини: 1) ухвалою від 12.04.2023 р. вже було відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000001782; 2) 13.04.2023 року до суду подано клопотання про продовження строку досудового розслідування у вказаному провадженні, в тексті якого не зазначено, що слідчим суддею вже вирішено клопотання, у задоволенні якого відмовлено; 3) тексти клопотань про продовження строку досудового розслідування від 04.04.2023 р. та від 12.04.2023 р. містять тотожний перелік процесуальних дій, проведення або завершення яких потребує додаткового часу; 4) текст клопотання від 12.04.2023 р. доповнено пунктами, які стосуються необхідності проведення огляду документів, отриманих в НАК «Нафтогаз України» 07.04.2023 року в порядку тимчасового доступу, здійснення їх перекладу та проведення тимчасового доступу до оригіналів документів, які раніше отримано в копіях.
Дослідивши зміст клопотання про продовження строку досудового розслідування, слідчим суддею встановлено, що він відповідає вимогам п. п. 1-8 абз. 2 ч. 2 ст. 295-1 КПК України, до клопотання додано матеріали в копіях, якими детектив обґрунтовує свої доводи, а також витяг з ЄРДР від 12.04.2023 р., а також зазначено строк, достатній для потреб розслідування. Відтак, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для повернення клопотання, оскільки детективом додержано всіх вимог ст. 295-1 КПК України.
Слідчий суддя також зазначив, що закриття судового провадження, як про це просив захисник, можливе лише у випадку, коли під час розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування буде встановлено, що воно підлягало поверненню як таке, що не відповідає вимогам ст. 295-1 КПК України. Однак, оскільки підстав для повернення не встановлено, відсутні підстави і для закриття провадження з розгляду такого клопотання.
В обґрунтування оскаржуваної ухвали також зазначено, що на відміну від інших норм КПК України, які прямо передбачають можливість повторного звернення до слідчого судді у випадку відмови у задоволенні клопотання (ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 248 КПК України), ст. 295-1 КПК України, яка визначає порядок продовження строку досудового розслідування слідчим суддею, не наділяє детектива правом повторного звернення з клопотанням про продовження строку досудового розслідування після відмови слідчого судді у його продовженні, навіть у випадку, якщо сам строк не закінчився. Виходячи з цього, слідчий суддя дійшов висновку, що КПК України не передбачає права повторного звернення до суду з клопотанням про продовження строку досудового розслідування, тоді як відмова у продовженні такого строку покладає на прокурора обов`язок вчинити одну з дій, серед яких звернення з повторним клопотанням відсутнє. Сторона обвинувачення, повторно звертаючись до суду з клопотанням, не зазначила про наявність ухвали про відмову у задоволенні аналогічного клопотання, свідомо приховавши цю інформацію, що свідчить про намагання отримати ще одне рішення слідчого судді з того ж питання - продовження строку досудового розслідування, у спосіб, не передбачений КПК України.
Підсумовуючи, слідчий суддя зазначив, що подальший розгляд клопотання суперечитиме засадам законності та змагальності сторін, призведе до зайвих затрат часу та засобів, а відтак клопотання слід залишити без розгляду. При цьому, наведені вище дії сторони обвинувачення слідчий суддя кваліфікував як зловживання процесуальними правами та неповагу до кінцевого судового рішення.
Окремо слідчий суддя також роз`яснив учасникам провадження право на апеляційне оскарження своєї ухвали, як такої, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, з посиланням на те, що право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК України.
4. Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Положеннями ст. 295-1 КПК України встановлений порядок продовження строку досудового розслідування слідчим суддею. Зокрема, в абз. 2 ч. 2 ст. 295-1 КПК України чітко визначено вимоги до змісту клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру. В абз. 3 визначено, що до клопотання мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання. При цьому, слідчий, прокурор зобов`язані зазначити найкоротший строк, достатній для потреб досудового розслідування. Невідповідність клопотання вимогам цієї статті є підставою для повернення його прокурору, слідчому, що прямо передбачено абз. 4 ч. 2 ст. 295-1 КПК України.
З оскаржуваної ухвали вбачається, що дослідивши зміст клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000001782 від 24.07.2018 р., у якому ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, слідчим суддею встановлено, що клопотання відповідає вимогам п. п. 1-8 абз. 2 ч. 2 ст. 295-1 КПК України, до нього додано в копіях матеріали, якими детектив обґрунтовує свої доводи, витяг з ЄРДР від 12.04.2023 р., а також зазначено найкоротший строк, достатній для потреб досудового розслідування - не менше шести місяців з дня повідомлення про підозру.
Окремо слідчий суддя цілком слушно зазначив, що посилання захисту на невиконання прокурором вимог ч. 7 ст. 295-1 КПК України, зокрема - нездійснення ним однієї з дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України, та повторне звернення з клопотанням про продовження строку досудового розслідування до слідчого судді, не стосується недоліків клопотання та не може слугувати підставою для його повернення.
На підставі вищевказаних висновків в оскаржуваній ухвалі констатовано відсутність підстав для повернення клопотання. Відтак, слідчий суддя повинен був перейти до розгляду його по суті, у відповідності до ч. 3 ст. 295-1 КПК України, та постановити одне з двох можливих у такому випадку рішень - або про задоволення клопотання, або про відмову у його задоволенні.
За змістом ст. 295-1 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, якщо встановлено хоча б одну із перерахованих вище підстав: 1) клопотання протиправне та необґрунтоване; 2) слідчий не доведе, що додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, за умови, що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об`єктивних причин; 3) слідчий не доведе, що додатковий строк необхідний для проведення чи завершення експертизи, за умови, що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об`єктивних причин; 4) якщо досліджені під час вирішення цього питання обставини свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру, та підозрюваний причетний до цієї події кримінального правопорушення; 5) якщо досліджені під час вирішення цього питання обставини свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що підозрюваний причетний до цієї події кримінального правопорушення.
Відповідно, в усіх інших випадках слідчий суддя задовольняє клопотання та продовжує строк досудового розслідування.
З наведеного слідує, що законодавець не передбачив права слідчого судді прийняти рішення про залишення клопотання слідчого, прокурора без розгляду як на стадії перевірки критеріїв прийнятності такого клопотання, так і за результатами його розгляду по суті.
Слідчий суддя також це цілком розуміє, тому наголошує, що постановлення ухвали про закриття провадження або про залишення поданого клопотання без розгляду чинний КПК України не передбачає. Водночас, робить хибний висновок щодо неможливості продовження розгляду клопотання, оскільки воно вже було вирішено ухвалою слідчого судді ОСОБА_11 від 12.04.2023 р., тобто, вказане питання вже було предметом судового розгляду, а також про те, що КПК України не передбачає права повторного звернення з клопотанням про продовження строку досудового розслідування, і що подальший його розгляд суперечитиме засадам законності, диспозитивності та змагальності сторін та призведе до зайвих витрат часу та засобів, а тому його слід залишити без розгляду. З наведеного зроблено і ряд похідних висновків - зокрема, про зловживання стороною обвинувачення своїми процесуальними правами, неповагу останньої до кінцевого судового рішення та намагання отримати інакше, відмінне рішення з того самого питання, та у спосіб, який не передбачений КПК України.
З вищенаведеними висновками оскаржуваної ухвали колегія суддів категорично не погоджується, з огляду на таке.
Як вже зазначалося вище, під час розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування слідчим суддею, серед іншого, було встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.04.2023 р. відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000001782 від 24.07.2018 р., однак 13.04.2023 року детективом подано повторне клопотання про продовження строку розслідування у вказаному провадженні, без наведення відомостей про те, що це клопотання вже вирішувалось слідчим суддею.
На підтвердження зазначеного висновку в оскаржуваній ухвалі проаналізовано зміст відповідних клопотань органу досудового розслідування від 04.04.2023 р. та від 12.04.2023 р. та зроблено висновок про тотожність переліку процесуальних дій, проведення або завершення яких потребує додаткового часу, наведеного на обґрунтування клопотання.
Водночас, далі по тексту слідчим суддею зазначено, що клопотання від 12.04.2023 р. доповнено пунктами, які стосуються необхідності проведення огляду документів, отриманих від НАК «Нафтогаз України» в порядку тимчасового доступу 07.04.2023 року, у тому числі в електронному вигляді, розміром 35,2 Gb та 2,05 Gb, здійснення їх перекладу та проведення тимчасового доступу до оригіналів документів, які було отримано в копіях раніше.
Тобто, тим самим в оскаржуваній ухвалі встановлено, що клопотання детектива від 04.04.2023 р. та від 12.04.2023 р. не є аналогічними за змістом.
Відтак, подальші висновки оскаржуваної ухвали про те, що клопотання детектива від 12.04.2023 р. про продовження строку досудового розслідування вже було предметом судового контролю раніше, що воно подане повторно та що його подання свідчить про свідоме зловживання стороною обвинувачення своїми процесуальними правами, не ґрунтуються на матеріалах справи та є хибними.
Спростовуючи зазначені висновки, колегія суддів виходить з положень ч. 1 ст. 26 КПК України, якою визначено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
При цьому, ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 9 КПК України визначені загальні засади кримінального провадження, до яких зокрема відноситься принцип законності, який полягає у тому, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Стаття 295-1 КПК України визначає порядок продовження строку досудового розслідування слідчим суддею та не містить заборони на звернення з клопотанням про продовження строку досудового розслідування після відмови слідчого судді у його продовженні, якщо строк досудового розслідування ще не закінчився і якщо для цього наявні обґрунтовані підстави, визначені цією статтею.
Отже, отримавши 12.04.2023 року відмову слідчого судді у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000001782 від 24.07.2018 р., сторона обвинувачення в межах строку досудового розслідування та наданих їй повноважень 13.04.2023 року звернулася до слідчого судді з новим клопотанням від 12.04.2023 р. про продовження строку досудового розслідування у цьому провадженні, що не заборонено чинним кримінальним процесуальним законодавством.
Як вже зазначалося вище і встановлено безпосередньо в оскаржуваній ухвалі, зазначене клопотання було доповнено новими пунктами щодо необхідності огляду документів, у тому числі в електронному вигляді, великого обсягу, здійснення їх перекладу та проведення тимчасового доступу до оригіналів документів, які було отримано раніше в копіях. Тобто, клопотання детектива від 12.04.2023 р. не є аналогічними за змістом клопотанню від 04.04.2023 р., а отже, не є повторним.
За таких обставин, висновки оскаржуваної ухвали щодо зловживання стороною обвинувачення своїми процесуальними правами тим більше не ґрунтуються на матеріалах провадження, враховуючи, що виходячи із загальних засад, зловживання можна визначити як дію або бездіяльність при реалізації учасником кримінального провадження своїх процесуальних прав без мети досягнення правомірного результату і всупереч змісту та призначенню цих прав, спрямовані на перешкоджання виконання завдань кримінального провадження.
Натомість, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про те, що слідчим суддею не досліджено жодного документу, наданого на обґрунтування клопотання, що свідчить про неповноту судового розгляду, а також про те, що слідчим суддею допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, суть якого полягає у постановленні рішення, не передбаченого нормами КПК України, що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Зокрема, вищевказане стосується постановлення ухвали про залишення клопотання про продовження строку досудового розслідування без розгляду після початку розгляду клопотання по суті.
При цьому, доводи сторони захисту щодо неможливості апеляційного оскарження такої ухвали колегія суддів відхиляє та наголошує, що у відповідності до ч. 9 ст. 295-1 КПК України не підлягає оскарженню саме ухвала слідчого судді, постановлена за результатами розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування. У даному випадку оскаржуваною ухвалою слідчого судді клопотання детектива залишено без розгляду, а отже, рішення за результатами його розгляду не прийнято. Відтак, слідчим суддею постановлено ухвалу, що не передбачена кримінальним процесуальним законом.
За наведених обставин колегія суддів, як слушно зазначив також і слідчий суддя, керується правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.05.2018 р. у справі № 237/1459/17, про те, що у разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилає положення ч. 3 ст. 309 КПК, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК України. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення у даному випадку підлягає забезпеченню на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК, які його гарантують.
При цьому, за наявності безумовної підстави для скасування оскаржуваної ухвали, колегія суддів не надає оцінки іншим доводам апеляційної скарги прокурора, що безпосередньо пов`язані з доводами клопотання про продовження строку досудового розслідування, оскільки слідчим суддею оцінка таким доводам не надавалась. Те ж стосується і заперечень сторони захисту по суті клопотання.
5. Висновки суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 407 КПК України, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду має право скасувати ухвалу і призначити новий розгляд.
Враховуючи висновки, викладені у розділі 4 цієї ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора (з урахуванням змін та доповнень до неї) підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді від 14.04.2023 р. - скасуванню з призначенням нового розгляду, під час якого слідчий суддя має розглянути клопотання детектива про продовження строку досудового розслідування від 12.04.2023 р. у відповідності до вимог ст. 295-1 КПК України, та постановити рішення по суті клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.04.2023 р. - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд клопотання детектива у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4