Document No. 111031318

Справа № 243/12154/18

Провадження № 1-кп/991/152/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

18 травня 2023 року Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52018000000000779, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 9 серпня 2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровськ, Луганської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:

прокурора: ОСОБА_5,

захисника: ОСОБА_6,

секретаря судового засідання: ОСОБА_7 .

У процесі розгляду суд встановив:

1.На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52018000000000779 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

2.15 травня 2023 року суду надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

3.З клопотання вбачається, що прокурор вважає встановленим таке.

3.1. ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 16 серпня 2018 року будучи суддею Старобільського районного суду Луганської області одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду за непритягнення останнього до адміністративної відповідальності.

Обґрунтованість пред`явленого (висунутого) ОСОБА_4 обвинувачення підтверджується здобутими під час досудового розслідування доказами та обставинами викладеними в обвинувальному акті, матеріалами судової справи.

Поряд з цим, зібрані під час досудового розслідування докази визнано достатніми для складання обвинувального акту та скерування його до суду для розгляду по суті.

На переконання сторони обвинувачення, таких матеріалів цілком достатньо для того, щоби дійти висновку про обґрунтованість обвинувачення, не роблячи висновків про винуватість чи невинуватість особи.

3.2.Так, 22 вересня 2022 року судом ухвалено оголосити обвинуваченого ОСОБА_4 у розшук, у зв`язку з тим, що останній на виклики суду не з`явився, а його захисник повідомив, що обвинувачений перебуває на тимчасово окупованій території України, зокрема в місті Старобільську Луганської області. Врахувавши зазначене, суд дійшов висновку, що обвинувачений ухиляється від суду, його місце перебування наразі невідоме, підтверджуючих документів поважності причин неявки ОСОБА_4 не надав та оголосив обвинуваченого у розшук.

Прокурор переконаний, що зазначені обставини свідчать про свідоме ігнорування ОСОБА_4 обов`язків обвинуваченого, передбачених ч. 7 ст. 42 КПК України, а також реалізацію одного із передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, що підтверджує необхідність, з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого та виконання передбачених ст. 2 КПК України завдань кримінального провадження, обрання стосовно обвинуваченого запобіжного заходу.

3.3.В обґрунтування необхідності обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, прокурор у клопотанні зазначає, що наявність та вагомість ризику переховуватись від суду свідчить поведінка ОСОБА_4, який усвідомлюючи, що кримінальне провадження щодо нього продовжує розглядатись Вищим антикорупційним судом не повідомив суду про місце свого перебування та про причини неодноразових неявок у судові засідання, будь-яких документів на підтвердження поважності причин неявки не надав, а отже переховується від суду та перебуває на тимчасово окупованій території України.

Крім того, прокурор звертає увагу на те, що ОСОБА_4 неодноразово викликався в судові засідання, проте з червня 2022 року перестав виходити на зв`язок, тобто фактично став ухилятись від належного повідомлення про дату, час та місце судових засідань Вищого антикорупційного суду.

Зокрема, ОСОБА_4 було завчасно викликано в судове засідання 23 червня 2022 року однак обвинувачений не з`явився. Поряд з цим, захисник обвинуваченого повідомив, що зв`язку із ОСОБА_4 немає, оскільки він, за інформацією, яка наявна в сторони захисту, перебуває у тимчасово окупованому місті Старобільську Луганської області.

Крім того, в судове засідання призначене на 22 вересня 2023 року, обвинувачений ОСОБА_4 не з`явився. З телефонограми, яка складена секретарем судових засідань 17 серпня 2023 року встановлено, що ОСОБА_4 о 10:40 год, 14:25 год з номеру телефону НОМЕР_1 на номер НОМЕР_2 викликати не вдалось (абонент не може приймати вхідні дзвінки). Судова повістка про виклик до суду ОСОБА_4 не була доставлена, оскільки ПАТ «Укрпошта» не обслуговує відділення № 92703 через воєнні дії.

Враховуючи наведене на переконання прокурора зазначені обставини беззаперечно свідчать про наявність та вагомість ризику ухилення обвинуваченого ОСОБА_4 від суду, а також про необхідність обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення належної поведінки обвинуваченого.

3.4.Розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просить здійснити за відсутності обвинуваченого в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 193 КПК України, оскільки останній перебуває на тимчасово окупованій території України.

4.Учасники судового розгляду висловили такі позиції.

4.1.Прокурор ОСОБА_5 підтримав своє клопотання. Повідомив, що ризик переховування ОСОБА_4 від суду підтверджується його неодноразовими неявками та тим, що останній перестав виходити на зв`язок із судом фактично ухиляючись прибуття до суду. Повідомив, що суб`єкти на яких судом покладено виконання ухвали про розшук обвинуваченого, вжили всі можливі розшукові заходи в межах території України, а обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дозволить оголосити його міжнародний розшук з використанням механізмів інформаційної системи Інтерполу. А відтак - вживати додаткові розшукові дії поза межами території України.

4.2.Захисник ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання у зв`язку із його необгрунтованістю та передчасністю. Пояснив, що неприбуття обвинуваченого не пов`язане із переховуванням від суду. На переконання захисника підстави для обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 відсутні. Доводи прокурора про вичерпання національних механізмів розшуку обвинуваченого помилкові, оскільки не використані всі форми оповіщення в інформаційній системі Інтерполу. На переконання захисника, суд повинен був спробувати здійснити судовий виклик ОСОБА_4 . Також на запитання суду ОСОБА_6 повідомив, що останній раз спілкувався з підзахисним 19 квітня поточного року за наступних обставин. Оскільки в м. Старобільськ Луганської області відсутній стільниковий зв`язок та доступ до мережі Інтернет, ОСОБА_4 тимчасово залишив вказаний населений пункт та відвідав інший, де мав змогу поспілкуватись із захисником та повідомити його про місце свого перебування.

5.Дослідивши обставини викладені в клопотанні та матеріалах судового провадження, поясненнях учасників судового розгляду, колегія суддів приходить висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора з огляду на таке.

6.Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення ж судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України (ч. 2 ст. 331 цього кодексу).

6.1.Запобіжні заходи відносяться до заходів забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 2 ст. 131 цього кодексу).

6.2.Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

6.3.Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

6.4.Згідно із частинами 1, 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

6.5.Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, 2) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

6.6.Частина 3 статті 193 КПК України передбачає, що суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

7.З огляду на зазначені положення закону колегії суддів під час вирішення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності обвинуваченого, з метою визначення, чи є законні підстави для обрання стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити питання: 1) кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 ; 2) наявності обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 3) наявності та достатності доказів того, що обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України; 4) ризиків, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 5) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Щодо кримінального правопорушення у вчиненні у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 .

8. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за яке можливе призначення покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що відповідає законодавчо передбаченим підставам (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України) для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо обґрунтованості підозри

9.На даному етапі кримінального провадження суд не вправі давати оцінку обґрунтованості підозри та пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення, оскільки вказані обставини будуть досліджуватися судом в ході судового розгляду та за результатами чого буде прийнято остаточне рішення у справі. Разом з тим, оцінці судом під час розгляду клопотання підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність наведеного прокурором ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо наявності підстав вважати, що обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України

10.Після отримання обвинувального акту у даному кримінальному провадженні та під час судового розгляду суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_4 проживає в м. Старобільськ Луганської області. Відповідно до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25 квітня 2022 року Старобільська міська територіальна громада, на території якої знаходилось останнє відоме суду місце проживання обвинуваченого, входить у вказаний перелік. Також факт перебування обвинуваченого там підтвердив захисник.

10.1.Отже, з огляду на те, що під час розгляду клопотання прокурора та судового розгляду в цілому знайшла своє підтвердження та обставина, що ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території України, судом встановлено достатні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності обвинуваченого, відповідно до приписів ч. 6 ст. 193 КПК України.

Щодо наявності ризику переховування від суду

11.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.

Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі або формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

11.1.Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти. Отже важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин, який інкримінується обвинуваченому.

11.2. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Санкція цього кримінального правопорушення передбачає покарання виді позбавлення волі від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. А беручи до уваги, що злочин є корупційним, отже у разі засудження до ОСОБА_4 не буде застосовано звільнення від покарання та не буде застосовано більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

11.3.Окремо суд звертає увагу на інформацію, яку повідомив захисник, щодо відвідування ОСОБА_4 іншого населеного пункту. Суд не вдається до аналізу причин та мети обвинуваченого, хоча б і тимчасово, але залишати м. Старобільськ. Проте, бере до уваги таке повідомлення захисника та приходить до висновку, що у ОСОБА_4 є хоч і обмежена, але реальна можливість пересуватись в межах різних населених пунктів, а також країн.

11.4.Враховуючи наведене, та констатуючи відсутність з боку обвинуваченого ініціативи щодо повідомлення суду про можливість участі в судовому розгляді, суд обґрунтовано припускає, що останній може переховуватись від суду.

Щодо винятковості застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та доведеності, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України

12.У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R (80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

12.1.Кримінальний процесуальний закон передбачає, що відносно обвинуваченого, який перебуває на тимчасово окупованій території України, суд може обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. За своєю правовою природою така ухвала є дозволом на затримання з метою приводу, для вирішення питання про обрання запобіжного заходу або його зміну на більш м`який запобіжний захід, таким чином, запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_4 не застосовується. Аналогічної позиції дотримується і ККС ВС у своїй ухвалі від 21 вересня 2021 року в справі № 991/5913/21.

12.2.Таким чином, розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України суд позбавлений можливості застосувати щодо обвинуваченого більш м`який запобіжний захід, оскільки таке питання буде розглядатися судом після затримання обвинуваченого.

13.Суд не бере до уваги та не оцінює доводи прокурора про те, що обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дозволить оголосити його міжнародний розшук з використанням механізмів інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції, оскільки метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, у контексті клопотання прокурора, переховуватися від суду.

14.Щодо доводів захисника про необхідність вжиття судом спроб здійснити судовий виклик ОСОБА_4 для розгляду клопотання, суд зазначає про вчинення відповідних процесуальних дій. Проте з телефонограми, яка складена секретарем судових засідань 16 травня 2023 року встановлено, що ОСОБА_4 14:25, 16:15, 16:45 з номеру телефону НОМЕР_1 на номер НОМЕР_2 викликати не вдалось (абонент не може приймати вхідні дзвінки). Судова повістка про виклик до суду ОСОБА_4 не була доставлена, оскільки ПАТ «Укрпошта» не обслуговує відділення № 92703 через воєнні дії. Враховуючи оголошення ухвалою від 22 вересня 2022 року ОСОБА_4 в розшук та приписи ч. 3 ст. 193 КПК України, суд здійснював розгляд клопотання за відсутності обвинуваченого .

15.Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

16.Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.

Висновки

17.З метою досягнення дієвості кримінального провадження, з урахуванням доведення стороною обвинувачення наявності існування ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, змісту та обсягу обвинувачення, тяжкості злочину у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4, достовірної обізнаності щодо здійснення відносно нього кримінального переслідування, можливості пересуватись в межах різних населених пунктів та країн, суд вважає, що ці обставини можуть спонукати ОСОБА_4 до вчинення спроби ухилитися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, а отже клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 331, 131, 176-177, 183-184, 193, 194, 197, 372 КПК України, суд постановив:

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про обрання обвинуваченому у кримінальному провадженні № 52018000000000779, внесеному до ЄРДР 9 серпня 2018 року, ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

2.Обрати ОСОБА_4 уродженцю м. Кіровськ, Луганської області, громадянину України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

3.Після затримання ОСОБА_4 і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження суд за участю обвинуваченого має розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановити ухвалу.

4.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3