Document No. 111031329

Справа № 991/4169/23

Провадження № 1-кс/991/4191/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

учасники кримінального провадження:

секретар судового засідання - ОСОБА_2,

сторони:

з боку захисту: підозрюваний ОСОБА_3,

захисники - адвокати ОСОБА_4, ОСОБА_5,

з боку обвинувачення: прокурор - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Київ клопотання адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, про зміну запобіжного заходу,

встановив:

12.05.2023 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4, подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, про зміну запобіжного заходу.

І. Суть клопотання

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.04.2023 підозрюваному ОСОБА_3 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 05.06.2023, та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 523 205 685 грн, після внесення якої підозрюваний звільняється з під варти.

Новими обставинами, які не розглядались раніше та можуть бути підставами для зміни запобіжного заходу, сторона захисту зазначила:

- існування реальної загрози життю ОСОБА_3 під час його перебування у ДУ «Київській слідчий ізолятор».

24.02.2022 рф розпочала військову агресію проти України. Залишаючись у ДУ «Київський слідчий ізолятор», ОСОБА_3 знаходиться під постійною загрозою ракетного удару. Переведення ув`язнених у бомбосховище у даній установі не передбачено. Таким чином, існує реальна загроза життю підозрюваного, оскільки він позбавлений можливості пройти в укриття під час оголошеної повітряної тривоги, що в свою чергу порушує конституційні права особи.

- стан здоров`я ОСОБА_3 .

Починаючи з 2017 року у ОСОБА_3 виявлено ряд захворювань, назви та перебіг яких детально описані в клопотанні. У жовтні 2022 року ОСОБА_3 діагностовано іншу хворобу, проведено хірургічне втручання та призначено лікування. Відсутність належного лікування та ненадання кваліфікованої медичної допомоги загрожують ОСОБА_3 тяжкими наслідками.

Також, за результатами огляду ОСОБА_3 та вивчення його медичної документації, фахівці у галузі медичних знань встановили те, що незважаючи на його відносно задовільний стан під час огляду, отримані дані анамнезу захворювання та життя, наявність високого тиску можна оцінити як нестабільний характер перебігу захворювання, що може з високою ймовірністю призвести до швидкого розвитку ускладнень (інсульт, інфаркт, хвороба нирок), що загрожують його життю в короткостроковій перспективі.

ОСОБА_3 потребує спеціалізованої медичної допомоги в умовах багатопрофільної клінічної лікарні вищого рівня акредитації з наявністю відповідного інструментального обладнання та лабораторної бази, яке у медичній частині ДУ «Київський слідчий ізолятор» відсутнє.

Також, подальше тримання під вартою ОСОБА_3 може призвести до розвитку серйозних ускладнень артеріальної гіпертензії, наслідком яких може стати інвалідність пацієнта або його передчасна смерть.

Листом Філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально- виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області від 17.03.2023 у відповідь на адвокатський запит підтверджено попередньо встановлені діагнози ОСОБА_3, а також наголошено, що Київська міська медична частина відноситься до лікарняного закладу, який надає виключно первинну медичну допомогу, а надання спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги не передбачено.

Таким чином, ОСОБА_3 позбавлений можливості у отриманні необхідної медичної допомоги та збереженні свого життя в умовах тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Враховуючи описані вище обставини, захисник просив змінити ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт за адресою місця реєстрації в АДРЕСА_1, з 22 год.00 хв. до 06 год.00 хв наступного дня.

ІІ. Позиції учасників провадження

Підозрюваний ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначив, що визначений ухвалою слідчої судді розмір застави є непомірним для нього, тобто фактично застава такого розміру стала для нього безальтернативним запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою. Його перебування під вартою з жовтня 2022 року негативно впливає на його стан здоров`я, діагностовані йому захворювання прогресують. Зазначив, що стосовно нього у іншому кримінальному провадженні вже застосовано запобіжний захід у вигляді застави, яка є стримуючим фактором та забезпечує його належну процесуальну поведінку у ньому, сумнівів у його дієвості у сторони обвинувачення досі не виникало. Стосовно візи репатріанта держави Ізраїль, на яку посилається слідчий суддя в ухвалі від 07.04.2023, повідомив, що її не було отримано, матеріали такої справи не існують, туристичним агентом був заповнений лише її формуляр весною 2021 року. Отримання цієї візи у судовому засіданні заперечив. Повідомив, що його родина кожен рік виїжджала закордон (він з метою медичного обстеження, дружина з особистих питань), жодних намірів або ж реалізованих намірів щодо переховування у нього ніколи не було. Під час дії запобіжного заходу у іншому кримінальному провадженні він багато разів виїжджав закордон та завжди повертався, жодних намірів залишитись закордоном у нього не було. Велика частка накопичень, які були відображені у його деклараціях, кошти родини були внесені в якості застави в межах іншого кримінального провадження. Підсумовуючи свій виступ, зазначив, що він продовжує перебувати під вартою більше, ніж півроку, та не має реального альтернативного запобіжного заходу.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 зазначив, що на майно ОСОБА_3 накладено арешт у межах двох кримінальних проваджень. Зазначив, що підозрюваний має змогу внести близько 9 млн в рахунок застави. Сторона захисту декілька разів зверталась до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу, останній раз у березні 2023 року, але у їх задоволенні було відмовлено. Тобто, визначена ухвалою слідчого судді застава у розмірі більше 500 млн грн продовжує діяти вже понад 6 місяців. Стан здоров`я підозрюваного поганий, з огляду на наявність діагностованих у нього захворювань та їх прогресування. Вважає, що з огляду на викладені обставини наявні підстави для зміни запобіжного заходу підозрюваному. Він не є небезпечним для суспільства, перебування його під вартою із визначеною сумою застави, яка є для нього завідомо непомірною, не є необхідною.

Захисник ОСОБА_5 просила задовольнити подане клопотання та змінити підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт або зменшити застосований до підозрюваного розмір застави.

У судовому засіданні долучила та оголосила свої письмові пояснення до клопотання про зміну запобіжного заходу. Зазначила, що на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 31.10.2022 до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.12.2022, який у подальшому неодноразово продовжувався, востаннє, на підставі ухвали слідчого судді від 07.04.2023, до 05.06.2023.

Захисник зазначає, що на розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_3, в якому застосований і діє, на теперішній час, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 31 млн грн (розмір якої було зменшено зі 100 млн грн). На потребу Збройних Сил України, за рахунок суми на яку заставу було зменшено, підозрюваним було перераховано 4,9 млн грн у березні 2022 року. ОСОБА_3, будучи підозрюваним та обвинуваченим більше 6 років у кримінальних провадженнях, не вчинив жодних дій щодо переховування від органів досудового розслідування, сумлінно виконував покладені на нього процесуальні обов`язки, знаючи про існування такого провадження, сприяв органу досудового розслідування та суду у встановленні обставин вчиненого кримінального правопорушення. Відомості та докази впливу ОСОБА_3 на свідків, інших підозрюваних, експертів у сторони обвинувачення відсутні.

Також, ОСОБА_3 має належну поведінку і під час досудового розслідування цього кримінального провадження, зокрема під час розгляду судом клопотання про застосування запобіжного заходу, де слідчим суддею неодноразово відкладались судові засідання. ОСОБА_3 сумлінно прибував до суду на всі судові засідання і був затриманий 31.10.2022 безпосередньо у залі судового засідання.

Переховування у цьому кримінальному провадженні автоматично потягне за собою стягнення застави в дохід держави у розмірі 31 млн грн у кримінальному провадженні № 52017000000000218, що суттєво вплине на майновий стан родини ОСОБА_3, зважаючи на те, що вказані кошти вносилися членами його сім`ї.

Версія органу досудового розслідування про можливість виїзду ОСОБА_3 закордон як батька трьох малолітніх дітей, постійного перебування дружини ОСОБА_7 за кордоном спростовується наступним. Діти перебувають за межами України тимчасово, на період дії воєнного стану та навчального року. Їхнім постійним місцем проживання, реєстрації та навчання є територія України, діти мають громадянство України. Їх повернення в Україну заплановано на 29.05.2023, що підтверджується заявою дружини підозрюваного.

Дій ОСОБА_3, спрямованих на переховування від слідства та суду, органом досудового розслідування не наведено.

Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні завершено, про що 02.02.2023 повідомлено підозрюваного та захисників. При цьому, після відкриття матеріалів досудового розслідування, на підставі ст. 290 КПК України, суд обмежив підозрюваному строк на ознайомлення з матеріалами до 22.05.2023. Перебування підозрюваного під вартою реально та суттєво обмежує його право на належний юридичний захист та ознайомлення з матеріалами провадження, оскільки в СІЗО не передбачено права та технічної можливості користуватися електронними приладами для зчитування інформації, зокрема комп`ютерною технікою.

Іншою підставою для звернення із клопотанням про зміну запобіжного заходу є стан здоров`я ОСОБА_3, який з кожним днем погіршується. Так, основне захворювання виявлено у 2017 році, а у 2022 році діагностовано імунне захворювання, яке має вкрай негативні наслідки для нормального існування людини, потребує спеціального лікування та обстеження і за умови подальшого перебування в СІЗО.

Визначений слідчим суддею розмір застави у сумі 523 205 685 грн не відповідає обставинам кримінального провадження та суперечить вимогам чинного законодавства України. Судом встановлено заставу у рекордному для України розмірі, який не доступний ні підозрюваному, ні членам його родини. Завідомо непомірний розмір застави робить для ОСОБА_3 та його родини тримання під вартою безальтернативним запобіжним заходом, що підтверджується його перебуванням у слідчому ізоляторі вже більше 6 місяців. Усе майно, що належить ОСОБА_3, арештовано. За розрахунками сторони захисту, сукупна вартість майна, зазначеного у декларації ОСОБА_3, максимум складає 8 924 926,5 грн.

Також, ОСОБА_3 вже давно не перебуває на керівних посадах та не займає посаду голови ДФС України, тому ризик його впливу на свідків (підлеглих) мінімізується. Відомості про це кримінальне провадження внесені в ЄРДР 25.10.2017 і жодного разу, протягом 5 років, органом досудового розслідування не виявлено та не встановлено будь-яких фактів вчинення ОСОБА_3 дій, які свідчать про вплив або тиск на свідків, спроби або наміри їх вчинити.

З огляду на викладені обставини, просила задовольнити подане клопотання та змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

Прокурор ОСОБА_6 заперечив щодо задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу. Підтвердив факт того, що 17.10.2022 ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні було повідомлено про підозру, питання про продовження застосованого запобіжного заходу не раз переглядалось суддями першої та апеляційної інстанції у межах цього кримінального провадження. Остання ухвала слідчого судді про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду була залишена без змін. Під час визначення розміру застави були враховані доводи сторони обвинувачення, а саме про отримання ОСОБА_3 неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, що підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Необхідність зменшення розміру застави до 9 млн грн, про що просить сторона захисту, є необґрунтованою, з огляду на наявні докази перерахування отриманої підозрюваним неправомірної вигоди на користь підконтрольних товариств. Також, у межах розгляду цього клопотання нових документів щодо стану здоров`я ОСОБА_3 не додано. Зазначив, що стан здоров`я підозрюваного не є перешкодою для застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою. Щодо звернення ОСОБА_3 із проханням отримати візу репатріанта до держави Ізраїль, то вважає, що про реальність такого звернення свідчить наявний на ній штрих код. На думку прокурора, це підтверджує те, що уповноважена особа отримала такий документ. Посилаючись на бізнес діяльність батька дружини підозрюваного ОСОБА_3, який розпоряджається значними коштами, зазначив, що визначений розмір застави не є непомірним для нього. З огляду на необґрунтованість доводів сторони захисту, які не підтверджені жодними належними доказами, просив відмовити у задоволенні клопотання.

ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді

На підставі поданих сторонами кримінального провадження матеріалів, слідчим суддею встановлено такі факти та обставини:

- детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25.10.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України

- 05.05.2021 ОСОБА_3 підписав прохання про візу репатріанта, адресоване державі Ізраїль, така заява містить штрих-код та набір цифр 5040175175;

- 17.10.2022 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України;

- 31.10.2022 на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.12.2022, із альтернативою внесення застави у розмірі 523 205 685 грн; у подальшому строк дії тримання під вартою неодноразово продовжувався;

- 02.02.2023 старшим детективом Національного бюро ОСОБА_8 повідомлено сторону захисту про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надання доступу до матеріалів досудового розслідування;

- востаннє, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.04.2023 підозрюваному ОСОБА_3 продовжено строк тримання під вартою до 05.06.2023, із альтернативою внесення застави у розмірі 523 205 685 грн;

- ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.04.2023 стороні захисту встановлено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000717 до 22.05.2023;

- ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08.05.2023 залишено без задоволення апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_3, ухвала слідчого судді від 07.04.2023 залишена без змін;

- на момент розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу сума застави ні підозрюваним, ні заставодавцем не внесена;

- адміністрацією ДУ «Київський слідчий ізолятор», за результатами розгляду адвокатського запиту, повідомлено, що на балансі державної установи захисні споруди цивільного захисту не перебувають, усі режимні заходи та вивід ув`язнених з камерних приміщень для проведення необхідних слідчих та процесуальних дій під час повітряної тривоги припиняються;

- подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_7 мають троє спільних дітей (2010, 2012 та 2016 року народження); відповідно посвідчення серії НОМЕР_1, ОСОБА_3 є багатодітним батьком.

У своєму клопотанні адвокат ОСОБА_4, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, просить змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із альтернативою внесення застави, на інший запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту за адресою місця реєстрації ( АДРЕСА_1 ) з 22:00 до 06:00 наступного дня.

Перевіривши та дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думки учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Частиною першою статті 201 КПК України визначено, що підозрюваний, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до Вищого антикорупційного суду клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, чи про зміну способу їх виконання.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких відносяться верховенство права і законність (ч. 1 ст. 7 КПК України).

Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути замінений на інший - більш або менш суворий.

Суд, до складу якого входить суддя ОСОБА_1, яка розглядає подане клопотання про зміну запобіжного заходу як слідчий суддя, вже висловлювався під час розгляду подібних клопотань в інших кримінальних провадженнях про те, що підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я підозрюваного, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення. Також, за змістом ст.201 КПК України нові обставини для розгляду клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу мають значення у випадку, коли таке клопотання подається раніше 30 днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.

Захисник ОСОБА_4 обставинами, які вважає підставами для зміни запобіжного заходу на більш м`який, зазначає: існування реальної загрози життю ОСОБА_3 під час перебування у ДУ «Київський слідчий ізолятор», а також стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_3 .

Частиною 1 статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя бере до уваги:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яка була встановлена при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу стосовно нього;

- наявність встановлених судовим рішенням ризиків. Слідчий суддя враховує, що на час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу продовжують існувати ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду та ризик незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, хоча з плином часу у досудовому розслідуванні вони поступово зменшуються.

Наявність вказаних вище ризиків стосовно підозрюваного ОСОБА_3, дій до яких він може вдатись, повідомлення про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину та тяжкість покарання, що йому загрожує, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Інший запобіжний захід, не пов`язаний з обмеженням права особи (підозрюваного) вільно пересуватись (нічний домашній арешт, про застосування якого у своєму клопотанні просить захист), не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та попередити можливе настання негативних наслідків у цьому кримінальному провадженні, які були встановлені раніше.

Тому, клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу в цій частині задоволенню не підлягає.

Разом з тим, зі змісту ухвали Вищого антикорупційного суду від 07.04.2023 вбачається, що під час ухвалення судового рішення слідча суддя вважала за доцільне визначити заставу у розмірі 523 205 685 грн, враховуючи розмір ймовірно отриманої неправомірної вигоди, майновий стан підозрюваного, членів його родини, опосередковану пов`язаність із юридичними особами, які заволоділи майном внаслідок злочину, який розслідується в цьому кримінальному провадженні.

Предметом досудового розслідування у межах цього кримінального провадження є обставини, які стосуються дій ОСОБА_3, який протягом серпня, грудня 2015 року та січня - лютого 2016 року забезпечив здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на користь підконтрольних ОСОБА_9 товариств на загальну суму 3 244 048 800,33 грн, за що отримав неправомірну вигоду у сумі 5 597 620 доларів США (123 205 440,72 грн) шляхом зарахування цих коштів на рахунок підконтрольного йому товариства та в сумі 21 016 173,25 Євро (599 518 210,27 грн) шляхом зарахування цих коштів на рахунки підконтрольних товариств.

Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що 02.02.2023 досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке тривало майже 6 років, завершено, стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в розпорядженні сторони обвинувачення, в порядку ч. 1 ст. 290 КПК України.

Відповідно положень ст. 290 КПК України відкриття матеріалів стороні кримінального провадження здійснюється за умови визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Отже, з моменту відкриття матеріалів стороні кримінального провадження органом досудового розслідування не здійснюються дії, спрямовані на отримання, збирання та перевірку доказів.

Слідчий суддя бере до уваги й той факт, що підозрюваний ОСОБА_3 не займає будь-яких посад у Державній фіскальній службі України, у зв`язку з чим не має фактичного доступу до приміщень вказаної установи та безпосереднього впливу на тих свідків, які на момент вчинення кримінального правопорушення обіймали посади у ДФС України, використовуючи важелі впливу в якості їх керівника.

Крім того, під час розгляду клопотання прокурор не надав слідчому судді відомостей про те, що підозрюваний ОСОБА_3 намагався зустрітись зі свідками або іншими учасниками у цьому кримінальному провадженні, впливав на них іншим чином, або вчиняв дії, спрямовані на переховування від органу досудового розслідування та суду, або що його дії негативно впливали на досудове розслідування чи перешкоджали в його проведенні.

Відсутність таких відомостей, на переконання слідчого судді, суттєво зменшує встановлені судовими рішеннями у цьому кримінальному провадженні ризики впливу на свідків та переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

Щодо інших обставин, про які у судовому засіданні заявляє сторона захисту, та які можуть бути розцінені в якості підстав зміни застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити таке.

У остаточному рішенні Європейського суду з прав людини «Макаренко проти України» від 30.04.2018 (заява № 622/11) зазначено:

« 87. Суд зазначає, що заявник тримався під вартою один рік та дванадцять днів. Обираючи та продовжуючи такий запобіжний захід, українські суди здебільшого ґрунтувались на таких міркуваннях: серйозність висунутих проти нього обвинувачень та існування небезпеки його переховування від слідства або перешкоджання слідству шляхом, зокрема, фальсифікації доказів або тиску на свідків.

…

91. Далі Суд зауважує, що наведені в обґрунтування тримання заявника під вартою аргументи не змінились з плином часу. Навіть коли слідство було закінчено та заявник ознайомлювався з матеріалами справи, його тримання під вартою продовжувалося лише тому, що суди не вбачали ніяких підстав для зміни запобіжного заходу (див. пункти 41 та 44). Отже, Суд погоджується з аргументом заявника, що протягом усього періоду його тримання під вартою національні суди не здійснили конкретної фактологічної оцінки обраного йому запобіжного заходу. Той факт, що 05 липня 2011 року його було звільнено, тобто до його засудження (див. пункт 46), не компенсує ті попередні недоліки.

92. Суд часто встановлював порушення пункту 3 статті 5 Конвенції у справах проти України у зв`язку з тим, що навіть коли йдеться про тривалі строки тримання під вартою, національні суди посилаються на однакові підстави протягом всього періоду ув`язнення заявника, якщо взагалі роблять це (див., наприклад, «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, пункти 80, 81 та 99, від 10 лютого 2011 року). »

Тривалість застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою складає сім місяців, альтернативним запобіжним заходом є можливість внесення застави у розмірі 523 205 685 грн, який протягом дії основного запобіжного заходу не змінювався. На думку слідчого судді, встановлені вище обставини самі по собі свідчать про необхідність перегляду питання продовження підозрюваному найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із плином досить значного проміжку часу на інший, більш помірний, в сукупності з іншими обставинами цього кримінального провадження.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).

Практика Європейського суду з прав людини передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом`якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов`язані з застосуванням запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини приділяє увагу питанню визначення розміру застави, яка за своїм характером не буде надмірною та зможе забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на них обов`язків. Так, зокрема у рішенні Європейського суду з прав людини «Gafa v. Malta» від 22.05.2018 (заява № 54335/14) зазначено:

« 72. Суд зазначає, що в цій справі заявникові було надане звільнення під заставу, зокрема, після виконання фінансових вимог 22 серпня 2012 року. Він подав чотири заяви з проханням про зменшення суми внеску, які були відхилені до його п`ятої заяви - майже через рік - коли рішенням від 2 серпня 2013 року національний суд задовольнив його клопотання стосовно того, щоб його мати була поручителем.

73. Суд зазначає, що тривалість утримання під вартою, про яке йде мова, після надання звільнення під заставу, може викликати питання відповідно до Конвенції (для порівняння, Miкалаускас проти Мальти, № 4458/10, § 122, 23 липня 2013 року - утримання під вартою протягом дванадцяти місяців після звільнення під заставу, і Колаковіч, наведене вище, § 53, - утримання під вартою протягом семи місяців після роз`яснень заявником свого фінансового становища після звільнення під заставу). Дійсно, той факт, що заявник залишався під вартою протягом майже дванадцяти місяців після ухвалення рішення звільнення під заставу, свідчить про те, що національні суди не вжили необхідних заходів для визначення належного розміру застави (дивіться, mutatis mutandis, Колаковіч, наведено вище, § 72 ).

…

75. Суд зазначає, що, незважаючи на те, що тривале утримання під вартою після надання дозволу про звільнення під заставу було обумовлено оскарженими фінансовими умовами внаслідок його неплатоспроможності, на жодному етапі, протягом періоду майже в один рік, під час якого заявник подав декілька клопотань, суди не вважали за потрібне зменшити розмір застави та тим самим надати йому дійсну можливість отримати користь від звільнення під заставу. Під час розгляду справи національними судами не було подано жодних доречних або достатніх підстав, пов`язаних з майновим становищем заявника. »

Статтею восьмою КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; такий принцип застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У п.62. та п.63. постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 (справа № 288/1158/16-к, провадження № 13-28кс19) зазначено таке: тлумачення правових норм не може здійснюватись ізольовано від наслідків, які воно спричинить, зокрема з погляду захисту найвищих охоронюваних законом цінностей. Право не є «річчю в собі», а має бути чутливим до соціального контексту, в якому існує. На цьому акцентував увагу Конституційний Суд України в Рішенні від 02 листопада 2014 року № 15-рп/2004; Верховенство права вимагає звернення насамперед до суті нормативних актів, покладених у їх основу принципів і мети в системному зв`язку з іншими джерелами національного законодавства і міжнародними стандартами. Зазначений підхід вимагає надання пріоритету внутрішньому наповненню правової норми над зовнішньою формою її вираження.

Визнавати, що положення закону (ч.1 ст. 201 КПК України) дозволяє змінити запобіжний захід (наприклад, з тримання під вартою на домашній арешт чи на особисту поруку, тобто з більш жорсткого на більш м`який аж до найм`якшого), скасувати, змінити або покласти додаткові обов`язки, але заперечувати, що ця норма передбачає можливість змінити якісь умови в межах одного запобіжного заходу (наприклад, зменшити розмір внесених коштів як застави чи замінити поручителя чи визначити інший певний період доби при домашньому арешті), є, на думку слідчого судді, порушенням принципу верховенства права, оскільки право подати клопотання про зміну запобіжного заходу передбачено нормою КПК України, підстав та вимог щодо виду таких змін законом не визначено, формулювання цієї норми не може тлумачитись як встановлення виключних випадків, а, отже, таке звернення до слідчого судді чи суду може проявлятись в різноманітних способах зміни, які ініціатор клопотання зможе обґрунтувати. Тому, слідчий суддя приходить до висновку, що кримінальне процесуальне законодавство надає право слідчому судді зменшувати визначений раніше розмір застави під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу.

Додані до клопотання матеріали сторони захисту свідчать про те, що матеріальний стан підозрюваного ОСОБА_3 не відповідає обставинам цього кримінального провадження. Об`єктивної можливості внести визначений розмір застави, у повному або частковому обсязі, ні підозрюваний ОСОБА_3, ні його родина (дружина) не мають, оскільки: все належне їм на праві власності майно арештоване, що підтверджується доданими копіями судових рішень про накладення арешту на майно, що виключає можливість його відчуження з метою отримання грошових коштів для їх внесення в рахунок застави; підозрюваний ОСОБА_3 сім місяців перебуває під вартою та не отримує дохід.

Також, слідчий суддя під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу враховує відомості та медичну документацію, які стосуються стану здоров`я ОСОБА_3 :

- довідку завідуючого кафедри внутрішньої медицини № 1 НМУ ім. О.О. Богомольця від 13.06.2018;

- амбулаторну картку пацієнта ОСОБА_3, в якій зазначений клінічний діагноз підозрюваного;

- довідку завідувача Київської міської медичної частини «Центру охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області від 05.01.2023;

- відповідь фахівців з питань, що потребують спеціальних знань стосовно стану здоров`я ОСОБА_3 (віце-президента Української асоціації клінічних ендокринологів, в.о. завідувача кафедри загальної практики (сімейної медицини) Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, завідуючого кафедрою внутрішньої медицини № 1) від 08.02.2023.

Зазначена вище медична документація та відомості, що в них містяться, свідчать про те, що ОСОБА_3 є особою, яка потребує медичного нагляду, враховуючи діагностоване у нього захворювання, виникнення та перебіг якого є неконтрольованим процесом. Належний медичний нагляд та надання хворому медичних послуг, з врахуванням перебування його під вартою, є необхідними заходами, спрямованими на забезпечення невід`ємного права особи на життя.

За змістом п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто від 214 720 грн до 805 200 грн. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму (абз. 5 ч. 5 ст. 182 КПК України).

На підставі викладеного, слідчий суддя, враховуючи належну процесуальну поведінку підозрюваного протягом усього часу досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, тривалість дії запобіжного заходу застосованого у межах цього кримінального провадження, майновий стан підозрюваного та його родини, вважає за необхідне встановити заставу меншого розміру. На думку слідчого судді, застава у меншому розмірі, з такою ж імовірністю, дозволить забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні, оскільки саме це є основною метою застосування запобіжного заходу, а не покарання особи, вина якої не встановлена вироком суду.

При зменшенні розміру застави, слідчий суддя враховує також відомості про застосований стосовно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави у межах іншого кримінального провадження, розмір якої складає 31 млн грн. Такий факт хоч і не є вирішальним для зміни запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні, але має бути врахований слідчим суддею як додатковий стримуючий захід, метою якого є забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та утримання його від здійснення будь-яких протиправних дій.

За таких обставин, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, а саме - 40 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який в 133 рази перевищує максимальний розмір застави, визначений КПК України для такого виду злочинів, що становить 107 360 000 грн. З урахуванням цих обставин, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 40 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (40 000 х 2 684 грн = 107 360 000 грн), з тією ж вірогідністю зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та буде найбільш домірним заходом на теперішній час, який збалансовує інтереси суспільства і держави та інтереси підозрюваного.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131-132, 176-178, 182, 196, 201, 309, 372 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, про зміну запобіжного заходу - задовольнити частково.

Застосований до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.04.2023, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави, змінити, в частині визначеного розміру застави, зменшивши її розмір з 523 205 685 (п`ятисот двадцяти трьох мільйонів двісті п`яти тисяч шістсот вісімдесяти п`яти) грн до 107 360 000 (ста семи мільйонів триста шістдесяти тисяч) грн.

У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_10