Document No. 111129443

Date of the hearing: 30/05/2023
Date of the decision: 30/05/2023
Case №: 991/4413/23
Proceeding №: 52022000000000260
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC) : Bitsiuk A.V.

Справа № 991/4413/23

Провадження 1-кс/991/4433/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, підозрюваного ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 52022000000000260 від 14.09.2022 р.,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання детектива (далі - Клопотання), в якому детектив просить продовжити строк тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 52022000000000260 від 14.09.2022 (далі - Кримінальне провадження), на 60 днів, однак в межах строку досудового розслідування; при постановленні ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави у розмірі 10 000 000 грн. та покласти на підозрюваного ряд додаткових процесуальних обов`язків.

Клопотання мотивовано тим, що

1) ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;

2) кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна;

3) продовжують існувати ризики, передбачені п.1-3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України;

4) застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків;

5) застава у розмірі 10 000 000 грн., визначений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 29.03.2023, яка залишена в силі ухвалою Апеляційною палатою ВАКС від 25.04.2023, гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, не є завідомо непомірною для нього;

6) обставинами, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного є необхідність у проведенні ряду слідчих та процесуальних дій, у зв`язку з чим постановою заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_8 від 19.05.2023 продовжено строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні до 3 місяців, тобто до 28.06.2023 р.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи Клопотання підтримала, просила задовольнити Клопотання із викладених у ньому підстав.

У судовому засіданні захисники підозрюваного - адвокати ОСОБА_4, ОСОБА_5, заперечували проти доводів Клопотання, просили відмовити у задоволенні Клопотання з огляду на те, що заявлені у Клопотанні ризики відсутні, їх існування стороною обвинувачення не доведено. Зазначили, що визначений у Клопотанні розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваного з огляду на його майновий стан. Вважали, що при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчим суддею має бути враховано те, що ОСОБА_6 за місцем проживання та останнім місцем роботи у ДП «ДГ «Ставидлянське» характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має міцні соціальні зв`язки, тривалий час зареєстрований та проживає в м. Бровари Київської області, має інвалідність 3групи, хронічні проблеми зі здоров`ям, у зв`язку з чим потребує постійного спостереження у терапевта за місцем проживання, вжиття необхідних препаратів, розлучений, на його утриманні перебуває малолітня дочка - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає разом з ним, потребує батьківського догляду та піклування, наразі нагляд за дитиною здійснює мати підозрюваного - ОСОБА_10, яка є особою похилого віку, має інвалідність 3 групи, страждає на ряд хронічних захворювань, за такого потребує допомоги від підозрюваного у вихованні дитини. Просили відмовити у задоволенні Клопотання, змінити підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з покладанням на нього відповідних обов`язків.

Підозрюваний позицію захисників підтримав в повному обсязі.

Слідчий суддя, дослідивши Клопотання, додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін Кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.

Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209України.

28.03.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, про що свідчить розписка про отримання (т.1а.31) (далі - Повідомлення про підозру).

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 29.03.2023 у справі № 991/2721/23 відносно підозрюваної ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 26.05.2023 включно, але не довше строків досудового розслідування, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 10 000 000 грн. та покладенням додаткових процесуальних обов`язків. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 25.04.2023 вищевказану ухвалу залишено без змін.

Постановою заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_8 від 19.05.2023 продовжено строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні до 3 місяців, тобто до 28.06.2023 р.

Згідно з положеннями статті 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, подається до Вищого антикорупційного суду прокурором, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК України).

В свою чергу, правила, передбачені для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, врегульовані параграфом 1 Глави 18 Розділу ІІ, зокрема, ст.ст. 176-178, 184-198 КПК України.

Так, згідно ч.ч. 1-2 статті 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

З огляду на вищезазначені положень закону, слідчому судді під час вирішення Клопотання з метою визначення чи є законні підстави для продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_6, необхідно в межах доводів відповідного Клопотання встановити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та обґрунтованість такої підозри; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, їх обґрунтованість, а також наявність/відсутність обставин, які свідчать про те, що заявлені стороною обвинувачення та наведені в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ризики наразі не зменшилися та продовжують існувати, або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання під вартою; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

Зі змісту Клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що в ході досудового розслідування встановлено наступні обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

ОСОБА_11 був заступником директора Наукового інформаційно-аналітичного центру «Торговий дім Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ - 00724933), маючи значний досвід роботи у сфері торгівлі сільськогосподарською продукцією та широкі зв`язки в Національній академії аграрних наук України (далі - Академія, НААН), в період з квітня 2020 року по березень 2021 року, вирішив заволодіти у співучасті з іншими особами грошовими коштами одного з державних підприємств, що входили до структури Академії внаслідок реалізації сільськогосподарської продукції на підконтрольні йому підприємства по заниженій вартості.

В подальшому, після призначення 26.03.2021 його знайомого ОСОБА_6 на посаду директора ДП «ДГ «Ставидлянське» на підставі наказу Академії від 25.03.2021, в період з 26.03.2021 по 01.04.2021, більш точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_11 виник умисел на заволодіння грошовими коштами вказаного державного підприємства шляхом організації придбання у нього сільськогосподарської продукції підконтрольними суб`єктами господарювання за заниженою вартістю, який він довів до відома ОСОБА_6 .

Так, не пізніше 01.04.2021 ОСОБА_6, як директор ДП «ДГ «Ставидлянське» (Виробник), діючи з корисливих мотивів, направлених на заволодіння в майбутньому грошовими коштами державного підприємства у с. Ставидло, Олександрійського р-ну, Кіровоградської обл. підписав із підконтрольним ОСОБА_11 ТОВ «Профін Трейд» (Контрактант), в особі директора ОСОБА_12, договір контрактації сільськогосподарської продукції № 01/04/21, відповідно до умов якого Виробник зобов`язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію (озима пшениця у кількості 2100 тон, озимий ячмінь у кількості 1000 тон) та передати її у властивість контрактанту, або визначену ним одержувачу, а Контрактант зобов`язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами (п. 1.1); ціна озимої пшениці становить 4 200,0 грн (в т.ч. ПДВ 14% - 515,79 грн), ціна озимого ячменю становить 4 100 грн (в т.ч. ПДВ 14% - 503,51 грн), загальна вартість договору становить 12 920 000 грн (п. 4.1.- 4.2), ціна та вартість товару може змінюватись товару може змінюватись за згодою сторін, відповідно до додаткових угод (п. 4.5).

На виконання вказаного договору ТОВ «Профін Трейд» в період часу з 06.04.2021 по 04.06.2021 перерахувало на рахунки державного підприємства грошові кошти в сумі 7 383 003 грн. У свою чергу ДП «ДГ «Ставидлянське» постачання сільськогосподарської продукції не здійснювало.

В подальшому, бажаючи в майбутньому збільшити суму незаконно отриманих коштів ОСОБА_11 не пізніше з 26.05.2021 залучив до вчинення злочину свою знайому ОСОБА_13 та довів до її відома злочинний умисел, направлений на заволодіння коштами державного підприємства, внаслідок придбання сільськогосподарської продукції за заниженими цінами.

Суть вказаного злочину полягала у тому, щоб використовуючи підконтрольне товариство документально придбати у ДП «ДГ «Ставидлянське» сільськогосподарську продукцію по заниженій вартості та одразу його реалізувати покупцям по ринковій ціні. Накопичений на рахунках підконтрольного підприємства прибуток в подальшому мав бути розподілений між співучасниками злочину.

Реалізовуючи свою частину злочинного плану, ОСОБА_13 24.05.2021 придбала у ОСОБА_14 частку в розмірі 100% статутного капіталу ТОВ «Юніка Трейд», номінальною вартістю 1000 грн. Наказом ТОВ «Юніка Трейд» від 24.05.2021 № 05/21 ОСОБА_13 призначено на посаду директора товариства з 26.05.2021.

В подальшому, реалізовуючи раніше розроблений план, 25.05.2021, тобто на наступний день після придбання ОСОБА_13 частки в статутному капіталі ТОВ «Юніка Трейд» ОСОБА_6, як директор ДП «ДГ «Ставидлянське» (Виробник) підписав із ТОВ «Юніка Трейд» (Контрактант), в особі директора ОСОБА_13 договір контрактації сільськогосподарської продукції № 01/04/21. При цьому, станом на 25.05.2021 у ОСОБА_13 були відсутні повноваження директора на укладання договору контрактації сільськогосподарської продукції № 01/04/21.

Відповідно до умов договору № 01/04/21предметом договору є озима пшениця урожаю 2021 року в кількості 1 500 тон, озимий ячмінь в кількості 225 тон. (п. 1.2); ціна озимої пшениці становить 3 528,0 грн/т (в т.ч. ПДВ 14% - 433,26 грн), ціна озимого ячменю становить 3 408,03 грн/т (в т.ч. ПДВ 14% - 418,53 грн), загальна вартість договору становить 6 058 806,75 грн (п. 4.1.- 4.2), ціна та вартість товару може змінюватись товару може змінюватись за згодою сторін, відповідно до додаткових угод (п. 4.5).

ОСОБА_13 як директор ТОВ «Юніка Трейд», виконуючи частину розробленого ОСОБА_11 плану, 09.06.2021 в АТ "КРЕДОБАНК" (МФО 325365) відкрила рахунок № НОМЕР_1 . Крім того 01.07.2021 вона відкрила банківські рахунки № НОМЕР_2 та НОМЕР_3 в АТ «Альфа-Банк» (МФО 300346). ОСОБА_13, як директор товариства отримала право першого підпису та розпорядження вказаними рахунками.

Вказані рахунки були призначені, серед іншого, для накопичення грошових коштів, як різниці між вартістю реалізованої продукції по ринковим цінам та сумами коштів, які оплачувались державному підприємству за придбання сільськогосподарської продукції за заниженими цінами. Крім того вказані рахунки були необхідні для подальшого розподілу отриманого злочинного прибутку між співучасниками, та вчинення з ними фінансових операцій, спрямованих на маскування їх протиправного походження.

Крім того, у не встановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 07.06.2021 ОСОБА_11 залучив до вчинення злочину ОСОБА_15, яка є рідною сестрою ОСОБА_13 . Так, з метою своєчасного і дієвого контролю за функціонуванням розробленого плану ОСОБА_11 забезпечив покладання ОСОБА_6 на ОСОБА_15 виконання обов`язків головного бухгалтера ДП «ДГ «Ставидлянське» та в подальшому призначення її на цю посаду.

01.07.2021 з метою отримання формальних підстав, для придбання ТОВ «Юніка Трейд» сільськогосподарської продукції за ще більш заниженими цінами, за рахунок коштів, раніше перерахованих на рахунки ДП «ДГ «Ставидлянське» підконтрольною ОСОБА_11 компанією ТОВ «Профін Трейд» у не встановленому досудовим розслідуванням місці укладено договір про відступлення права вимоги № 10. Сторонами вказаного договору виступили ТОВ «Профін Трейд» (Первісний кредитор) в особі директора ОСОБА_12, ТОВ «Юніка Трейд» (Новий кредитор) в особі директора ОСОБА_13 та ДП «ДГ «Ставидлянське» (Боржник) в особі директора ОСОБА_6 .

За умовами вказаного договору:

- ТОВ «Профін Трейд» відступає, а ТОВ «Юніка Трейд» приймає право вимоги і стає кредитором за договором контрактації сільськогосподарської продукції № 01/04/21 від 01.04.2021;

- ТОВ «Юніка Трейд» отримує право вимоги у ДП «ДГ «Ставидлянське» виконання зобов`язань по договору на суму 7 383 003 грн;

- ТОВ «Юніка Трейд» зобов`язується до 31.08.2021 перерахувати 7 383 003 грн на поточний рахунок ТОВ «Профін Трейд».

У той же день, 01.07.2021 реалізовуючи розроблений ОСОБА_11 план вчинення злочину, діючи з корисливих мотивів, направлених на заволодіння в майбутньому грошовими коштами державного підприємства, перебуваючи у с. Ставидло, ОСОБА_6, як директор ДП «ДГ «Ставидлянське» (Виробник), та ОСОБА_13, як директор ТОВ «Юніка Трейд» (Контрактант), використовуючи свої службові повноваження керівників підприємств, уклали шляхом підписання п`ять договорів контрактації сільськогосподарської продукції: № 01/07/21-1, № 01/07/21-2, № 01/07/21-3, № 01/07/21-4 та № 01/04/21-5.

Умови вказаних договорів є типовими та передбачають наступне.

Відповідно до умов договору контрактації сільськогосподарської продукції від 01.07.2021 № 01/07/21-1 предметом договору є соняшник власного врожаю урожаю 2021 року в кількості 500 тон (п. 1.2); ціна соняшнику власного врожаю урожаю 2021 становить 9 120 грн (в т.ч. ПДВ 14% - 1120,00 грн) (п. 4.1.).

Відповідно до умов договору контрактації сільськогосподарської продукції від 01.07.2021 № 01/07/21-2 предметом договору є соняшник власного врожаю урожаю 2021 року в кількості 1 000 тон (п. 1.2); ціна соняшнику власного врожаю урожаю 2021 становить 9 120 грн (в т.ч. ПДВ 14% - 1120,00 грн) (п. 4.1.).

Відповідно до умов договору контрактації сільськогосподарської продукції від 01.07.2021 № 01/07/21-3 предметом договору є соняшник власного врожаю урожаю 2021 року в кількості 1 000 тон (п. 1.2); ціна соняшнику власного врожаю урожаю 2021 становить 9 120 грн (в т.ч. ПДВ 14% - 1120,00 грн) (п. 4.1.).

Відповідно до умов договору контрактації сільськогосподарської продукції від 01.07.2021 № 01/07/21-4 предметом договору є кукурудза 3-го класу урожаю 2021 року в кількості 1500 тон (п. 1.2); ціна кукурудзи 3-го класу врожаю урожаю 2021 становить 3 499,80 грн (в т.ч. ПДВ 14% - 429,8 грн) (п. 4.1.).

Відповідно до умов договору контрактації сільськогосподарської продукції від 01.07.2021 № 01/07/21-5 предметом договору є Горох продовольчий року в кількості 226 тон (п. 1.2); ціна гороху продовольчого становить 5 400 грн (в т.ч. ПДВ 20% - 900,00 грн) (п. 4.1).

Таким чином, за планом ОСОБА_11, підписання ОСОБА_13 та ОСОБА_6 вищевказаних договорів створило формальні правові підстави для відвантаження сільськогосподарської продукції ДП «ДГ «Ставидлянське» до ТОВ «Юніка Трейд» по заниженим цінам.

При виконанні вказаних вище договорів контрактації сільськогосподарської продукції, ОСОБА_6, як директор та ОСОБА_15, як головний бухгалтер державного підприємства були достеменно обізнані про середні ринкові ціни на сільськогосподарську продукцію власного виробництва (ринкова вартість у Кіровоградській обл. пшениці урожаю 2021 року на умовах поставки ЕХW в період 22.07.2021 - 09.09.2021 становить від 6 280 до 7 730 грн, а ринкова вартість насіння соняшнику на аналогічних умовах в період 13.09.2021 - 09.11.2021 становить від 17 200 до 18 800 грн), оскільки ДП «ДГ «Ставидлянське» здійснювало реалізацію аналогічної продукції до інших покупців державного підприємства.

Зокрема, ціни реалізації у 2021 році с/г продукції ДП «ДГ «Ставидлянське» становили:

- ціна Озимої пшениці «Мудрість Одеська» для ФГ «Ранок» - 10 500 грн/т з ПДВ;

- ціна пшениці для ТОВ «Дабл-Деккер» - 7 150 грн/т з ПДВ;

- ціна ячменю для ТОВ «Кернел - Трейд» - від 5 400 до 6 100 грн/т.

- ціна пшениці фуражної (відходи) для ТОВ «Кернел - Трейд» - від 8 100 до 8 500 грн/т.

Умовами (п. 4.4) укладених договорів контрактації сільськогосподарської продукції від 01.07.2021 № 01/04/201 від 25.05.2021, № 01/07/21-1 № 01/07/21-2, № 01/07/21-3, № 01/07/21-4 та № 01/07/21-5) передбачалося, що «ціна та вартість товару може змінюватись за згодою сторін, відповідно до додаткових угод» та «Сторони вправі поставити питання про збільшення або зменшення ціни на товар, що оформлюється додатковими угодами».

Однак всупереч наведеним умовам договорів, та в порушення п. 1 Постанови Президії Академії від 30.06.2015, Наказу Академії від 01.07.2021 № 56 Додаткові умови та Додаткові угоди про приведення ціни поставки/реалізації до ринкової ціни сторонами не укладено.

В подальшому на виконання раніше укладених договорів контрактації сільськогосподарської продукції в період часу з 22.07.2022 по 09.11.2021 у не встановленому досудовим розслідуванні місці, ОСОБА_6, як директор, ОСОБА_15, як головний бухгалтер ДП «ДГ «Ставидлянське» та ОСОБА_13, як директор ТОВ «Юніка Трейд» підписали по вищевказаним договорам видаткові накладні, у відповідності до яких в період з 22.07.2021 по 09.11.2021 від ДП «ДГ «Ставидлянське» до ТОВ «Юніка Трейд» здійснено реалізацію на підставі вищевказаних договорів контрактації сільськогосподарської продукції:

1. за № 01/04/2021 від 25.04.2021 пшениці в кількості 1 577,41 тон на загальну суму 5 565 108,15 грн, внаслідок чого недоотримано 5 462 232,45 грн;

2. за № 01/07/2021-1 від 01.07.2021 насіння соняшнику в кількості 507,51т на загальну суму 4 628 491,2 грн внаслідок чого недоотримано 4 874 605,8 грн;

3. за № 01/07/2021-2 від 01.07.2021 насіння соняшнику в кількості 1001,99 тон на загальну суму 9 138 148,8 грн внаслідок чого недоотримано 9 453 022,2 грн;

4. за № 01/07/2021-3 від 01.07.2021 насіння соняшнику в кількості 1005,23 тон на загальну суму 9 167 697,60 грн внаслідок чого недоотримано 8 715 465,4 грн.

Внаслідок постачання сільськогосподарської продукції від ДП «ДГ «Ставидлянське» в адресу ТОВ «Юніка Трейд» за договорами контрактації сільськогосподарської продукції від 25.05.2021 № 01/04/2021, від 01.07.2021 № 01/07/21-1, № 01/07/21-2 та № 01/07/21-3 за заниженими цінами, ДП «ДГ «Ставидлянське» завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 28 502 328,85 грн.

13.09.2021 ОСОБА_13 від імені ТОВ «Юніка Трейд» укладено договір поставки насіння соняшника 2021 року з ТОВ «Енергетик Дніпро» (код ЄДРПОУ 41467362), 22.08.2021 з ТОВ «Агро Фонд» (код ЄДРПОУ 39137820) укладено договір поставки зернових культур, а з ТОВ «Натурал Петрол» (код ЄДРПОУ 42531847) укладено договір на постачання сільськогосподарської продукції.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 21.07.2021 по 09.11.2021, одночасно із підписанням видаткових накладних, ОСОБА_6, шляхом підписання товарно-транспортних накладних (далі - ТНН), дозволив відпуск сільськогосподарської продукції із складських приміщень ДП «ДГ «Ставидлянське». Так відповідно до товарно-транспортних накладних:

- вантажовідправник - ДП «ДГ «Ставидлянське»;

- пункт навантаження - с. Ставидло, вул. Молодіжна, 9;

- вантажоодержувач - ТОВ «Юніка Трейд»;

- пункти розвантаження: м. Миколаїв; Житомирська обл., Попільнянський р-н, с. Пониковиця; Львівська обл., Бродівський р-н; м. Дніпро; Одеська обл.

Заповнення відомостей у ТТН за вказівкою ОСОБА_6 здійснила завідувач складу ДП «ДГ «Ставидлянське» ОСОБА_16, яка не була обізнана із умислом на заволодіння коштами державного підприємства. При цьому, саме ОСОБА_6 визначав, які саме відомості, зокрема щодо пункту розвантаження, необхідно вказати у вказаних ТТН.

Таким чином, ОСОБА_6 достеменно знав, що фактично відвантаження сільськогосподарської продукції від ДП «ДГ «Ставидлянське» здійснюється напряму в адресу ТОВ «Енергетик Дніпро» (код ЄДРПОУ 41467362), ТОВ «Агро Фонд» (код ЄДРПОУ 39137820) та ТОВ «Натурал Петрол» (код ЄДРПОУ 42531847), з якими ОСОБА_13 від імені ТОВ «Юніка Трейд» завчасно уклала відповідні договори на постачання сільськогосподарської продукції за ринковими цінами.

Як наслідок на розрахункові рахунки ТОВ «Юніка Трейд» в період часу з 03.08.2021 по 31.12.2021 надійшли грошові кошти від ТОВ «Агро Фонд», ТОВ «Енергетик Дніпро», ТОВ «Натурал Петрол». Після цього, учасники змови отримали фактичну можливість розпорядитися грошовими коштами, за виключенням перерахованих на ДП «ДГ «Ставидлянське» по договорах контрактації сільськогосподарської продукції, на свій розсуд.

З огляду на викладене ОСОБА_6, як директор ДП «ДГ «Ставидлянське», діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_11, ОСОБА_17 та ОСОБА_18, шляхом зловживання своїм службовим становищем, заволодів грошовими коштами ДП «ДГ «Ставидлянське», під час реалізації сільськогосподарської продукції в адресу ТОВ «Юніка Трейд» за договорами контрактації сільськогосподарської продукції від 25.04.2021 № 01/04/2021 та від 01.07.2021 № 01/07/2021-1, № 01/07/2021-2, № 01/07/2021-3 на загальну суму 28 502 328,85 грн., що є особливо великим розміром, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України.

Отже, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, що є особливо тяжким корупційним злочином (ст. 12, Примітка 1 статті 45, ч. 5 ст. 191 КК України).

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для продовження застосованого відносно нього запобіжного заходу.

Згідно з доводами, викладеними у Клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, наявними у матеріалах Клопотання копіями наступних документів:

- наказом НААН від 01.07.2021 № 56 яким наказано не допускати продажу посівів сільськогосподарської культур, як незавершеного виробництва та реалізацію зерна проводити за цінами, що формуються відповідно до умов ринкової кон`юнктури, але не нижчими, що складаються в регіональних біржах на момент реалізації зерна (п. 1.9) (т.2 а. 1-3);

- статутом ДП «ДГ «Ставидлянське» - дане державне підприємство засноване на основі державної власності, перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України /далі - НААН/ як органу управління державним майном (п. 1.1.), кошти отримані від використання та реалізації його майна залишаються в розпорядженні підприємства для виконання його статутних завдань (п. 4.15), директор здійснює управління підприємством і несе персональну відповідальність за стан та його діяльність, збереження та ощадливе використання майна (п. 7.7.) (т. 2 а. 5-11);

- наказом НААН № 121-к від 25.03.2021, згідно якого ОСОБА_6 призначено на посаду директора ДП «ДГ «Ставидлянське», довідкою з АТ «Кредобанк», згідно якої ОСОБА_6 був єдиним, хто мав право розпоряджатися коштами на банківському рахунку ДП «ДГ «Ставидлянське» в АТ «Кредобанк» (т. 2 а. 4, 12);

- договором контрактації сільськогосподарської продукції № 01/04/21 від 01.04.2021, укладеним між ДП «ДГ «Ставидлянське» та ТОВ «Профін Трейд», за яким предметом є озима пшениця кількості 2 100 тон (ціна - 4 200,0 грн), озимий ячмінь в кількості 1 000 тон (4 100 грн), договором від 01.07.2021 про відступлення права вимоги № 10, за яким ТОВ «Профін Трейд» відступає, а ТОВ «Юніка Трейд» приймає право вимоги і стає кредитором за договором контрактації сільськогосподарської продукції № 01/04/21 від 01.04.2021; договорами контрактації сільськогосподарської продукції № 01/04/21 від 25.05.2021, № 01/07/21-1, № 01/07/21-2, № 01/07/21-3, укладеними між ДП «ДГ «Ставидлянське» та ТОВ «Юніка Трейд», за якими ціна озимої пшениці становить 3 528,0 грн./т, а ціна соняшнику власного врожаю урожаю 2021 становить 9120 грн., видатковими накладними до них, згідно яких ТОВ «Юніка Трейд» набуло за вказаною ціною право власності на пшеницю урожаю 2021 року в кількості 1 577,41 тон та насіння соняшнику урожаю 2021 року в кількості 2 514,73 тон (т.2 а. 26-49);

- висновком судової товарознавчої експертизи від 22.12.2022 №5723/5829-5865/22-27, яким встановлено ринкові ціни на соняшник та пшеницю станом на дати відвантаження с/г продукції (т.2 а. 92-96). Так, вартість 1 тонни пшениці 3 класу урожаю 2021 року у Кіровоградській області на умовах поставки EXW (Інкотермс 2010), придатної для споживання, у період з 22.07.2021 до 09.09.2021 становила від 6280 грн до 7730 грн, а вартість 1 тонни насіння соняшнику у період з 13.09.2021 до 22.10.2021 становила від 17200 грн до 18800 грн.;

- висновком судової товарознавчої експертизи від 17.01.2023 № 97/23-27, яким встановлено ринкові ціни на соняшник станом на 09.11.2021 (т.2 а. 97-98). Так, ринкова вартість 1 тонни насіння соняшнику урожаю 2021 року у Кіровоградській області на умовах поставки EXW (Інкотермс 2010), станом на 09.11.2021 складала 18 680 грн.;

- актом № 1 від 17.01.2022, видатковою накладною № РН-000229 від 09.12.2021, договором поставки № КРП22-01602 від 21.07.2021, які свідчать про те, що директор ДП «ДГ «Ставидлянське» ОСОБА_6 та головний бухгалтер ДП «ДГ «Ставидлянське» ОСОБА_15 достеменно знали про ринкову вартість с/г продукції, оскільки постачали с/г продукцію іншим покупцям за значно вищими (ринковими цінами), ніж здійснювалося постачання продукції ТОВ «Юніка Трейд» (т.2 а. 87-91);

- висновком почеркознавчої експертизи від 14.03.2023 № 689/955-993/23-27, відповідно до якого договори контрактації с/г продукції, укладені між ДП «ДГ «Ставидлянське» та ТОВ «Юніка Трейд», видаткові накладні та ТТН до них, підписані директором ТОВ «Юніка Трейд» ОСОБА_13, головним бухгалтером ДП «ДГ «Ставидлянське» ОСОБА_15 та директором ДП «ДГ «Ставидлянське» ОСОБА_6 (т.2 а. 99-124);

- товарно-транспортними накладними, за якими директор ДП «ДГ «Ставидлянське» ОСОБА_6 дозволив відпуск сільськогосподарської продукції із складських приміщень ДП «ДГ «Ставидлянське». Пунктами розвантаження вказано м. Миколаїв; Житомирська обл., Попільнянський р-н, с. Пониковиця; Львівська обл., Бродівський р-н; м. Дніпро; Одеська обл.; згідно з показаннями свідків ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 та ОСОБА_23, які є водіями перевізників с/г продукції, вбачається, що останні здійснювали транспортування с/г продукції одразу від ДП «ДГ «Ставидлянське» до кінцевого покупця продукції, тобто до ТОВ «Енергетик Дніпро», ТОВ «Агро Фонд» та ТОВ «Натурал Петрол» (т.2 а. 50-75);

- договором поставки від 02.08.2021 № 02/08/2021/02 між ТОВ «Юніка Трейд» та ТОВ «Агро-Фонд», за яким постачання с/г продукції здійснюється за ринковими цінами, товарно-транспортною накладною від 09.08.2021 № 772474, за якою поставлено від ТОВ «Юніка Трейд» до ТОВ «Агро-фонд» 25 520 кг пшениці, водій ОСОБА_22 (відомості ідентичні ТТН від 09.08.2021 № 576806 про постачання від ДП «ДГ «Ставидлянське») (т.2 а. 132-139);

- договором поставки від 13.09.2021 № С/13/09-2 між ТОВ «Юніка Трейд» та ТОВ «Енергетик Дніпро», за яким постачання с/г продукції здійснюється за ринковими цінами, товарно-транспортною накладною від 19.10.2021 № 384463, за якою поставлено від ТОВ «Юніка Трейд» до ТОВ «Енергетик Дніпро» 27 250 кг насіння соняшнику, водій ОСОБА_21 (відомості ідентичні ТТН від 19.10.2021 № 576937 про постачання від ДП «ДГ «Ставидлянське») (т.2 а. 140-145);

- протоколом огляду руху коштів ТОВ «Юніка Трейд» від 10.03.2021, згідно якого встановлено, що 96% всіх надходжень на рахунок ТОВ «Юніка трейд» у 2021 році складає надходження за продаж продукції (соняшник, пшениця, горох), яка була попередньо закуплена у ДП «ДГ «Ставидлянське». Всього на рахунок надійшло 40,8 млн грн від ТОВ «Енергетик Дніпро», ТОВ «Агро фонд», ТОВ «Агро-Зерно» ТОВ «Натурал Петрол». З яких на ДП «ДГ «Ставидлянське» було сплачено 22,8 млн грн (54%, від суми всіх платежів з рахунку). Інша частина отриманого прибутку перераховано на ТОВ «Анте Медіам», ОСОБА_24, ОСОБА_13, ТОВ «Завод біодобрив Тривко», ТОВ «АМ-Захід» (т.2 а.152-154).

Вищенаведені відомості свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що відвантаження сільськогосподарської продукції від ДП «ДГ «Ставидлянське», яка за договорами контрактації була придбана ТОВ «Юніка Трейд» за заниженими цінами, здійснювалося напряму в адресу ТОВ «Енергетик Дніпро», ТОВ «Агро Фонд» та ТОВ «Натурал Петрол», з якими ОСОБА_13 від імені ТОВ «Юніка Трейд» завчасно уклала відповідні договори на постачання сільськогосподарської продукції за ринковими цінами.

- висновком судової економічної експертизи від 17.02.2023 № 248/455-459/23-27, яким встановлено, що внаслідок поставок с/г продукції ДП ДГ «Ставидлянське» на адресу ТОВ «Юніка Трейд» за заниженими цінами, з урахуванням ринкової вартості с/г продукції, документально підтверджується завдання матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 28 502 328,85 грн. (т. 1 а. 51-69);

- протоколом огляду від 20.12.2022 мобільного телефону головного бухгалтера ДП «ДГ «Ставидлянське» ОСОБА_15, у відповідності до якого виявлено відомості, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що всі дії щодо ДП «ДГ «Ставидлянське» здійснюються лише після погодження з ОСОБА_11 («АВ»), розроблення та впровадження схем, спрямованих на заволодіння грошовими коштами державного підприємства здійснюється лише після погодження з «АВ», при виникненні питань із правоохоронними органами, вирішення цих питань також займається ОСОБА_11 (т.2 а. 188-251);

- протоколом допиту свідка ОСОБА_25 (у період з 2009 по 09.02.2021 був директором ДП «ДГ «Ставидлянське») від 18.01.2023, згідно якого останній надав показання про те, що ОСОБА_11 має широке коло зв`язків та фактично контролював діяльність ДП «ДГ «Ставидлянське», ще у 2020 році намагався залучити його до вчинення злочину шляхом реалізації насіння соняшника по заниженій вартості. ОСОБА_11 призначив на посаду директора ДП «ДГ «Ставидлянське» свою людину - ОСОБА_6 (т.2 а. 160-163);

- протоколом огляду мобільного телефону директора ТОВ «Юніка Трейд» ОСОБА_13 від 16.12.2022, згідно з яким виявлено контакти та дзвінки, зокрема, до ОСОБА_11, ОСОБА_15 та ОСОБА_6 (т.2 а.273-281);

- протоколами від 19.10.2022, від 30.11.2022 (т. 1 а. 70-96), складеними за результатом проведення НСРД щодо ОСОБА_15, згідно якого зафіксовано розмову останньої з ОСОБА_13 13.10.2022, у відповідності до змісту якої вбачається наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_11 по відношенню до інших співучасників злочину виконував роль організатора, ОСОБА_15, висловлюючись щодо ОСОБА_11, називала його «царь», у відповідності до змісту розмов з іншими особами 17.10.2022 вбачається наявність достатніх підстав вважати, що узгодження реалізації продукції від ДП «ДГ «Ставидлянське» відбувалося із ОСОБА_11 .

Так, відповідно до протоколу про результати зняття інформації електронних комунікаційних мереж від 19.10.2022 ОСОБА_15 у розмові із ОСОБА_26 13.10.2022 дослівно повідомила: «Мам, ну я же говорю, что я ОСОБА_39 сегодня сказала, я уже ОСОБА_39 написала, говорю: «ОСОБА_37, что вы тянете? Я тебе сказала, я вам две недели назад сказала, что вы тянете? У вас есть *** бабки. Уже сейчас идет пшеница, вы её продаете за черный нал, у вас есть бабки. Что вы тянете?», а також зазначила: «ОСОБА_38 сказал вечером бу(н/д)…я не поняла, я что в рабство попала или что? в конце концов, он вчера был, он позавчера был, он каждый день здесь…приедет царь в десять или в одиннадцать» (т. 1 а. 72).

Згідно протоколу про результати зняття інформації електронних комунікаційних мереж від 30.11.2022 ОСОБА_15 повідомила наступне: під час розмови 24.10.2022: «мы не платим зарплату, мы не платим налоги, мы не платим НДС, мы не платим за землю. Мы ничего не платим…Они продали всю пшеницу и сидят на мешках с деньгами…Он уже довёл его до ручки. Я не знаю: может, он его банкротить собирается, конечно, скорее всего»; під час розмови 28.10.2022: «я думала, что в том году они творят черное, а нет. В том году они еще хоть как-то работали нормально. Более или менее официально. В этом году вообще полная ****…Ну, я имею в виду мы не платим зарплату официально, мы не платим налоги…Они тут схемы придумывают, а схемы не работают. Понимаешь? Они живут схемами прошлого года. А в этом году уже схемы не работают такие, потому что жесткий мониторинг налоговых накладных; «я понимаю, что это яма…в которою я лечу…и я понимаю, что я уже на 8 лет как бы наработала здесь…уже на 8 лет ответственности», «у меня вся пшеница убранная, они же вывезли всю пшеницу по-черному, как бы у меня на складах есть две тысячи тоже, а по факту ее нет…я тут уже наработала с ними уже на срок»; «все равно в любом случае кто-то же должен будет отсидеть за это». Ну это мне ОСОБА_38 говорит»; під час розмови 27.10.2022: «у нас что есть законная деятельность. Нет, у нас всё незаконно».

Таким чином наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_6, будучи директором ДП «ДГ «Ставидлянське», ніс персональну відповідальність за стан та діяльність підприємства, за збереження та ощадливе використання його майна. 25.05.2021 та 01.07.2021 ОСОБА_6 від імені ДП «ДГ «Ставидлянське» уклав договори контрактації сільськогосподарської продукції із ТОВ «Юніка Трейд», на підставі яких зазначена в них сільськогосподарська продукція була відвантажена ДП «ДГ «Ставидлянське» на користь ТОВ «Юніка Трейд». Укладення вказаних договорів передбачало продаж сільськогосподарської продукції на користь ТОВ «Юніка Трейд» за заниженими цінами, що призвело до завдання матеріальної шкоди на суму 28 502 328,85 грн., при цьому, матеріалами Клопотання підтверджено, що ОСОБА_6 достеменно було відомо про ринкову вартість с/г продукції, оскільки постачання с/г продукції іншим покупцям здійснювалося підприємством за значно вищими (ринковими цінами), ніж здійснювалося постачання продукції ТОВ «Юніка Трейд». За результатами проведення НС(Р)Д встановлено обізнаність співучасників злочину про те, що продаж сільськогосподарської продукції здійснювався незаконно.

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 своїми діями, про які йдеться у Повідомленні про підозру, вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_6 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваної, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваної, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у Кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, що є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість

Детективом у Клопотанні зазначає, що продовжують існувати ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 1-3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обумовлюють необхідність застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1-3,5 ч. 1 статті 177 КПК, у Кримінальному провадженні слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду продовжує існувати, є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання ( злочин за ч. 5 ст. 191 КК України передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна). Покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на значний строк, яке може бути призначене відносно ОСОБА_6 у випадку направлення обвинувального акту до суду та визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_6 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, про відсутність перешкод для нього покинути територію України свідчить також і наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон, дійсний до 15.08.2029, що підтверджується відомостями з бази даних Державної міграційної служби України (т.1 а.36).

Крім того, згідно матеріалів Клопотання щодо огляду державних реєстрів та інших електронних джерел інформації щодо наявності у ОСОБА_6, членів його сім`ї рухомого та нерухомого майна, доходів, вбачається, що у нього наявні достатні майнові ресурси для переховування від органу досудового розслідування та суду (т.1 а. 38-45,зв.).

Так, слідчий суддя враховує, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2102-IX від 24.02.2022), в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався. Так, Указом Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Верховною Радою України (Закон України від 02.05.2023 № 3057-IX), в Україні продовжено строк дії воєнного стану з 05 год 30 хв 20 травня 2023 року строком на 90 діб (тобто до 18 серпня 2023 року).

У зв`язку із веденням воєнного стану Кабінет Міністрів України вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57. Так, згідно зазначених змін до Правил, з метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, а також визначено перелік громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов`язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану.

Так, згідно положень п. 2-1 Правил у разі введення на території України воєнного стану перетинати державний кордон мають право, зокрема, особи з інвалідністю за наявності передбачених чинним законодавством підтверджуючих документів.

Абз.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю.

При цьому, виїзд за межі України осіб з інвалідністю не обмежується по кількості перетинань державного кордону на виїзд з України.

Таким чином, особи з інвалідністю (незалежно від групи) мають право під час воєнного стану перетинати державний кордон на виїзд з України за наявності документів, що підтверджують інвалідність.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_6 має третю групу інвалідності.

Таким чином, внаслідок запровадження на території України воєнного стану у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України для ОСОБА_6 кордони з іншими країнами світу наразі відкриті, що свідчить про можливість підозрюваного виїхати за межі території України та переховуватися від органу досудового розслідування та суду у будь-якій країні світу.

Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо продовження існування ризику можливого вчинення ОСОБА_6 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на свідків, інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Так, ризик здійснення ОСОБА_6 впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні продовжує існувати та обумовлений, серед іншого, тим, що ОСОБА_6 протягом тривалого терміну перебував на керівній посаді ДП «ДГ «Ставидлянське» - директор цього підприємства, та у його підпорядкуванні перебували особи, які можуть бути свідками у Кримінальному провадженні, є підозрюваними, а також в ході здійснення своїх повноважень на відповідній посаді контактував/міг контактувати з особами, які наразі є свідками та підозрюваними у Кримінальному провадженні, що надали показання щодо подій, які розслідуються в рамках Кримінального провадження, зокрема, свідок ОСОБА_25, який перебував на посаді директора ДП «ДГ «Ставидлянське» до 2021 року показав, що ОСОБА_11 вдалося призначити на ДП «ДГ «Ставидлянське» свою людину ОСОБА_6 . Зі свого боку, ОСОБА_11 здійснював на ОСОБА_25 вплив під час перебування ОСОБА_25 на посаді директора ДП «ДГ «Ставидлянське» з метою залучення його до вчинення злочину шляхом реалізації насіння соняшника по заниженій вартості, однак від відповідних пропозицій свідок відмовився. Після звільнення з ДП «ДГ «Ставидлянське» подав документи на конкурс на зайняття посади директора ДГ «Елітне», після чого Малюга написав на нього заяви в прокуратуру і відносно ОСОБА_25 розпочали кримінальне провадження (т.2 а. 160-163).

Покази свідків у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_6 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на свідків у Кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, разом з іншими співучасниками злочину вживав заходів щодо винесення всіх необхідних документів з офісного приміщення ДП «ДГ «Ставидлянське» під час проведення обшуку (згідно листування між головним бухгалтером ДП «ДГ «Ставидлянське» ОСОБА_17 та ОСОБА_6 . 14.11.2022 ОСОБА_17 доповідала ОСОБА_6, що під час проведення обшуку усі необхідні документи винесли з офісного приміщення, т.2 а. 211-213, 223-224), був директором ДП «ДГ «Ставидлянське», перебував тривалий час на цій посаді (з 26.03.2021 по 25.03.2023), наведені обставини свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний має можливість доступу до речей та документів, які мають доказове значення, та з метою приховування своєї злочинної діяльності та діяльності інших осіб, може самостійно та/або через інших осіб знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які на даний час органом досудового розслідування не встановлені та не виявлені.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6, підтверджується стійкістю сформованих злочинних намірів підозрюваного разом зі співучасниками злочину, та їх схильність до вчинення злочинів, враховуючи тривалий час вчинення кримінального правопорушення, розподіл ролей, що ймовірно супроводжувалося укладенням фіктивних угод.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Метою застосування запобіжного заходу, в тому числі й такого виняткового, як тримання під вартою, відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав детектив у Клопотанні, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Як вже зазначалось вище, стороною обвинувачення доведено, що повідомлена ОСОБА_6 підозра у вчиненні інкримінуємого йому злочину є обґрунтованою, ризики, передбачені п.1-3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, що свідчить про наявність підстав для застосування до підозрюваного у Кримінальному провадженні запобіжного заходу.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначав, що ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного з часом зменшуються (справа «Ткачов проти України» від 13.12.2007 p., «Єлоєв проти України» від 06.11.2008р.).

Так, слідчий суддя враховує, що встановлені при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ризики зі спливом певного часу зменшуються, з урахуванням належної процесуальної поведінки підозрюваного, яку останній виявляє з моменту застосування відносно нього запобіжного заходу, проте, не настільки аби стверджувати про наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідні ризики, хоча і зменшилися з часом, однак продовжують існувати.

З урахуванням наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6, зокрема, особливо тяжкого корупційного злочину, продовження існування вищевказаних ризиків свідчить про те, що іншими, більш м`якими запобіжними заходами запобігти настанню таких ризиків не видається за можливе, оскільки існують обґрунтовані підстави вважати, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим ризикам, що свідчить про обґрунтованість Клопотання.

Застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти зазначеним ризикам, оскільки підозрюваний зможе використовувати засоби телефонного та інтернет зв`язку, особисті зустрічі для спілкування із співучасниками злочину та іншими пов`язаними з особами з метою організації переховування від органу досудового розслідування та суду, впливу на свідків, інших підозрюваних, знищення/спотворення документів та речей, вчинення іншого кримінального правопорушення. Так, особисте зобов`язання не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного з огляду на тяжкість кримінального правопорушення за частиною 5 статті 191 КК, у вчиненні якого підозрюється особа, та встановлені ризики, умови домашнього арешту, який по суті є «несуворою» формою ізоляції підозрюваного, не запобігають можливості вільного спілкування підозрюваного як особисто, так і за допомогою засобів телекомунікації з особами, стосовно яких встановлено обов`язок утриматися від спілкування у зв`язку із необхідністю запобігання ризику впливу на них.

Слідчий суддя враховує стан здоров`я підозрюваного, наявність у нього постійного місця проживання, відсутність судимості, перебування на утриманні неповнолітньої доньки. Проте такі обставини в світлі наведених вище фактичних даних не є настільки переконливими та вагомими, щоб повністю виключити встановлені слідчим суддею ризики.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що Клопотання в частині продовження строку тримання під вартою обґрунтоване та підлягає задоволенню.

Обґрунтування розміру застави.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 182 КПК).

До набуття чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, яким внесено зміни в ч.5 ст.182 КПК України, для визначення розміру застави як розрахункова величина застосовувалась мінімальна заробітна плата.

Пунктом 16 частини 1 статті 3 КПК України визначено, що розмір мінімальної заробітної плати - грошова сума, що дорівнює місячному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія.

Тобто, у вказаній нормі закону розмір мінімальної заробітної плати визначено як розрахункова величина, яка застосовується в розмірі встановленому на 01 січня відповідного року.

Частиною 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII встановлено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Таким чином, при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, слід застосовувати розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб встановлений Законом "Про бюджет на 2023 рік" на 1 січня поточного року, тобто - 2684 грн.

Слідчим суддею встановлено, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 та іншими учасниками злочину завдано матеріальну шкоду, розмір якої становить 28 502 328,85 грн., що підтверджується висновком судової економічної експертизи від 17.02.2023 № 248/455-459/23-27.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_6, обставини кримінального правопорушення, роль останнього у його вчиненні, індивідуальні особливості підозрюваного, майновий стан підозрюваного та членів його сім`ї.

Слідчий суддя оцінює майновий стан підозрюваного та членів його сім`ї на підставі доказів, долучених до Клопотання (т.1 а. 35-45).

Так, слідчим суддею встановлено, що за останні два роки (2021-2022) підозрюваний отримав дохід (фактично виплачений) у розмірі 751 177,56 грн., його матері ОСОБА_10 за останні три роки (2020-2022) податковими агентами нараховано дохід у розмірі 709 171 грн., його батьку ОСОБА_27 - 243 634 грн. (т. 1 а.38-38зв., т.3 надані стороною захисту довідки про доходи ОСОБА_6 ).

При цьому, слідчий суддя враховує, що розмір відповідного доходу у своїй сукупності, навіть з урахуванням відсутності будь-яких витрат, що фактично є неможливим, є у шість разів меншим, ніж визначений у Клопотанні розмір застави.

Проте, матеріалами Клопотання підтверджено, що родина ОСОБА_6 (підозрюваний, його мати та батько) володіє нежитловим приміщенням у м. Києві, магазином у м. Бровари, двома квартирами та одним житловим будинком у м. Бровари, трьома земельними ділянками у м. Бровари, 100% статутного капіталу ТОВ «АНТИ». ОСОБА_6 протягом 2014-2022 років відчужив автомобіль MAZDA 6 2006 року випуску, TOYOTA LAND CRUISER 200 2010 року випуску, TOYOTA VENZA 2011 року випуску, квартиру площею 88 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, 2/3 квартири площею 70,9 кв. м. за адресою АДРЕСА_2 .

Слідчий суддя зазначає, що накладення арешту на майно не позбавляє особу права власності на таке майно, тобто не позбавляє її статусу власника майна та, як наслідок, права на звернення до суду у порядку ст. 174 КПК України з клопотанням про скасування арешту майна, у тому числі з метою внесення застави за підозрюваного.

З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначенні розміру застави, слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваної; її сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Отже, розмір застави визначається шляхом оцінки всіх перелічених обставин в їх сукупності.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Відтак, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрювану від намірів та спроб порушити покладені на неї обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для підозрюваної та призводить до неможливості виконання застави.

Таким чином, враховуючи характер та обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, його близьких родичів, ту обставину, що з часом встановлені вище ризики зменшуються, проте продовжують існувати, враховуючи розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, співучасником вчинення якого був ОСОБА_6 (28 502 328,85), слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для визначення такого розміру застави як 3000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 8 052 000 (вісім мільйонів п`ятдесят дві тисячі) гривень 00 коп., яка не є завідомо непомірним для підозрюваного та буде достатньою для гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Також, відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України, враховуючи ту обставину, що ризики продовжують існувати, на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, при цьому наявні обґрунтовані підстави вважати, що саме такі мінімальні процесуальні обов`язки можуть запобігти вказаним ризикам.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом. Таким чином, саме таким повинно бути формулювання даного обов`язку.

Що стосується вимоги Клопотання про покладення на підозрюваного обов`язку утримуватися від спілкування зі службовими особами та представниками ТОВ «Енергетик Дніпро», ТОВ «Агро фонд», ТОВ «Агро-Зерно», ТОВ «Натурал Петрол», ТОВ «Анте Медіам», ТОВ «Завод біодобрив Тривко», ТОВ «АМ-Захід», ТОВ «КьЮЕндАр», ТОВ «ТІС - ЗЕРНО», ТДВ «Ренійський Елеватор», ТОВ «Трейд Глобал», ТОВ «Стартлен» та ТОВ «Агрокомпанія «Піреус», то в цій частині Клопотання не підлягає задоволенню, оскільки п.4 ч. 5 ст. 194 КПК України передбачає визначення особи, з якою заборонено спілкуватися, а детективом зі свого боку не конкретизовано таких осіб.

Обставинами, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_6, є необхідність у проведенні ряду слідчих та процесуальних дій, що мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у даному кримінальному провадженні, у зв`язку з чим постановою заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_8 від 19.05.2023 продовжено строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні до 3 місяців, тобто до 28.06.2023 р.

Досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (п.5 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Згідно ч. 1, 3 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).

При цьому, виходячи з положень ст. 197, ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу, в тому числі, в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який було застосовано запобіжний захід та покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.

Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.

Беручи до уваги вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку щодо (1) визначення строку дії ухвали в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою - 60 днів, (до 21 липня 2023 року включно), але у межах строку досудового розслідування, який є таким, що відповідає передбаченому законом строку; (2) визначення строку дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків слід встановити два місяці, тобто до 23 липня 2023 року включно, але в межах строку досудового розслідування, що відповідає положенням ч. 7 ст. 194 КПК України.

Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 196, 197, 199, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Строк дії ухвали в частині продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - 60 днів (до 21 липня 2023 року включно), але у межах строку досудового розслідування.

Визначити підозрюваному ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у розмірі 3000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 8 052 000 (вісім мільйонів п`ятдесят дві тисячі) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_4

У разі внесення зазначеної застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження № 52022000000000260 від 14.09.2022 р., прокурора, суду, слідчого судді за кожним викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора України, слідчого судді (суду) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_6, зокрема із ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_11, ОСОБА_30, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_25

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали в частині покладених обов`язків - два місяці, а саме до 23 липня 2023 року включно, але в межах строку досудового розслідування.

Попередити підозрюваного ОСОБА_6, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1