- Presiding judge (HACC): Bitsiuk A.V.
Справа № 991/4254/23
Провадження 1-кс/991/4277/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві скаргу адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, на постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчої дії у рамках кримінального провадження № 42021000000002628 від 17.12.2021,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення (постанову) Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) ОСОБА_5 від 23.04.2023 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчої дії у кримінальному провадженні № 42021000000002628 від 17.12.2021 (далі - Кримінальне провадження), в якій представник просить:
- скасувати постанову прокурора САП ОСОБА_5 від 23.04.2023 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчої дії у Кримінальному провадженні;
- зобов`язати прокурора повторно розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3 № 225/23 від 19.04.2023 (далі - Скарга).
Скарга мотивована тим, що адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, який у Кримінальному провадженні є третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, скерував на адресу прокурора клопотання № 225/23 від 19.04.2023 про проведення слідчих та інших процесуальних дій, за результатом розгляду якого прокурором САП ОСОБА_5 винесено постанову від 23.04.2023 про відмову у задоволенні Клопотання, яка на думку представника є необгрунтованою та підлягає скасуванню.
Від адвоката ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд Скарги без його участі, просив Скаргу задовольнити у повному обсязі.
Від прокурора САП ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд Скарги за його відсутності, просив відмовити у задоволенні Скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи положення статті 306 КПК України та з метою дотримання розумних строків розгляду Скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд Скарги за відсутності особи, яка подала скаргу, та особи, бездіяльність якої оскаржується.
У зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, та на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши Скаргу та додані до неї матеріали, дійшов наступних висновків.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).
Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ч. 1 ст. 5 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч. 2 ст. 9 КПК України).
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Під час судового розгляду встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у Кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.364 КК України.
В рамках Кримінального провадження адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, який у Кримінальному провадженні є третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, скерував на адресу прокурора клопотання № 225/23 від 19.04.2023 про проведення слідчих та інших процесуальних дій, а саме (1) звернутися до слідчого судді з клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ «Укрдонінвест», (2) призначити у Кримінальному провадженні судово-економічну експертизу з метою документального підтвердження фінансової можливості ТОВ «Укрдонінвест» сплатити вартість лоту у розмірі 301 000 000 грн. (далі - Клопотання).
За результатом розгляду Клопотання прокурором САП ОСОБА_5 винесено постанову від 23.04.2023 про відмову у задоволенні Клопотання, яка мотивована тим, що вказані у Клопотання документи та інформація не мають значення для Кримінального провадження, а Клопотання не стосується питань арешту майна з огляду на положення ч. 3 ст. 64-2 КПК України.
У відповідності до положень ст. ст. 110, 220, п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України у випадку повної відмови у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій слідчим, прокурором виноситься вмотивована постанова.
Відповідно до ч.5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з:1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Як вбачається із матеріалів справи у рамках Кримінального провадження на майно, власником (володільцем) якого є ОСОБА_4 накладено арешт (ухвала слідчого судді ВАКС від 29.03.2023 у справі № 991/2442/23).
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 64-2 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Права третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Оскільки положення ст. 64-2 КПК України не містять вказівки на момент завершення процесуального статусу третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, на дату розгляду слідчим суддею Скарги ТОВ «ПрикарпатЗахідтранс» має вказаний процесуальний статус, а адвокат ОСОБА_6 є його представником.
Згідно з ч. 3, ч. 6 ст. 64-2 КПК України, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом. Представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, користується процесуальними правами третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інтереси якої він представляє.
Виходячи з положень п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України, п. 12 ч. 3 ст. 42 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, в тому числі і в порядку ч. 1 ст. 220 КПК України.
З огляду на викладені положення закону вбачається, що третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, та її представник мають право звертатися до слідчого/прокурора в порядку ст. 220 КПК України з клопотанням про виконання будь-яких процесуальних дій (в тому числі і слідчих дій) в частині, що стосуються арешту майна.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 26 КПК України).
Відповідно до положень ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 84 КПК України встановлено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (ст. 85 КПК України).
Стаття 92 КПК України встановлює обов`язок доказування, зокрема, обов`язок доказування належності та допустимості доказів, покладається на сторону, що їх подає.
Згідно положень п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України сторона кримінального провадження з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.
Отже, у відповідності до положень ч. 3, ч. 6 ст. 64-2 КПК України, вищезазначені норми закону щодо обов`язку доказування застосовуються і відносно третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, якими є ОСОБА_4, та в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 .
Слідчим суддею встановлено, що Клопотання, за результатом розгляду якого винесено оскаржувану постанову, не стосується арешту майна, власником (володільцем) якого є ОСОБА_4 .
У Клопотанні відсутнє обґрунтування яким чином процесуальні, слідчі дії, про проведення яких просить адвокат прокурора, стосуються арештованого майна власником (володільцем) якого є ОСОБА_4, належні докази на підтвердження таких обставин у Скарзі відсутні.
Таким чином, у представника ОСОБА_4 були відсутні правові підстави звертатися до прокурора з Клопотанням про проведення процесуальних дій, які не стосуються арештованого майна, та відповідно у прокурора відсутні підстави для задоволення такого Клопотання.
В оскаржуваній постанові прокурор надав оцінку вказаним у Клопотанні вимогам та доводам, наведених в обґрунтування заявлених вимог, із зазначенням мотивів прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
Відтак, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором за результатами розгляду Клопотання винесено обґрунтоване процесуальне рішення, що відповідає вимогам, передбаченим ч.5 ст. 110 КПК України, а тому не вбачається підстав для скасування відповідної постанови.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст.307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема, про відмову у задоволенні скарги.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення Скарги.
Керуючись статтями 3, 5, 9, 303, 306-308, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_7