Document No. 111203732

Date of the hearing: 09/06/2023
Date of the decision: 09/06/2023
Case №: 991/4495/23
Proceeding №: 52022000000000169
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC) : Fedorov O.V.

Справа № 991/4495/23

Провадження 1-кс/991/4513/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

24 травня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2,

прокурора - ОСОБА_3,

підозрюваного - ОСОБА_4,

захисників - адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52022000000000169 від 07.07.2022, відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Києва, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 209, ч.2 ст. 209КК України,

ВСТАНОВИВ:

24.05.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів ОСОБА_9, погоджене прокурором другого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.05.2023 вказане клопотання було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .

1. Зміст поданого клопотання

У поданому клопотанні детектив просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб до ОСОБА_4 .

В обґрунтування заявленого клопотання детектив зазначає, що слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52022000000000169 від 07.07.2022 за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 209та ч. 2 ст. 209КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 209та ч. 2 ст. 209КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що орієнтовно у листопаді-грудні 2021 року, у невстановлений слідством день та час, ОСОБА_4 спільно із раніше знайомим йому ОСОБА_11, першим заступником виконавчого директора Філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» - ОСОБА_12 та іншими невстановленими слідством особами з метою власного збагачення домовилися про вчинення ряду тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень проти АТ «Укрзалізниця», зокрема, одержання неправомірної вигоди службовою особою, надання неправомірної вигоди службовій особі за вчинення нею з використанням наданого їй службового становища в інтересах суб`єктів господарювання приватної форми права, а також легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_12, обіймаючи посаду першого заступника директора філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» (далі - Філія ЦЗВ, Філія), є відповідальним за належне ведення господарської діяльності Філією, що має бути спрямована на економію витрат та максимізацію прибутку акціонерного товариства, дотримання виконавської дисципліни та належну організацію договірної роботи.

З урахуванням цього, ОСОБА_12 постійно обіймає посаду, пов`язану з виконанням адміністративно-господарських функцій, а тому з урахуванням положень ч. 2 ст. 18 КК України є службовою особою.

Зокрема, як встановлено слідством, Філія ЦЗВ є постійно діючим підрозділом АТ «Укрзалізниця», що забезпечує стале, надійне та своєчасне постачання товарної продукції необхідної для забезпечення статутної діяльності акціонерного товариства, шляхом проведення публічних закупівель у підприємств державної та приватної форми права з неухильним дотриманням вимог Господарського кодексу України, Закону України «Про публічні торги» та іншого законодавства України, що унормовує господарські взаємовідносини, пов`язані із рухом товарів та грошей.

За версією слідства, ОСОБА_4 та ОСОБА_11, знаючи про організацію забезпечення товарами, роботами та послугами акціонерного товариства шляхом проведення закупівель Філією ЦЗВ та підтримуючи неформальні відносини із ОСОБА_12, не пізніше січня 2022 року, запропонували останньому використати його службове становище першого заступника директора Філії для надання переваг в укладанні договорів купівлі-продажу/поставки з наперед визначеними ними учасниками, створення для них штучних конкурентних переваг порівняно з іншими учасниками торгів, забезпечення їх перемоги за результатами торгів та здійснення оплати за поставлену товарну продукцію.

Як зазначив детектив в клопотанні, використання ОСОБА_12 свого службового становища у такий вищезазначений спосіб шляхом надання суб`єктам господарювання переваг, забезпечувало б отримання від них грошової винагороди (частину предмета заволодіння) ОСОБА_4 та ОСОБА_11 у розмірі від 5 до 15% від суми договору та/або розміру сплачених грошей в адресу таких постачальників за поставлену товарну продукцію.

За версією органу досудового розслідування, частину зазначеної грошової винагороди ОСОБА_4 та ОСОБА_11 вирішили використати для надання неправомірної вигоди ОСОБА_12 й створення у нього бажання та систематичного умислу використання ним наданого йому службового становища першого заступника директора Філії в створенні переваг цим постачальникам.

Детективами встановлено, що ОСОБА_12, не пізніше січня 2022 року погодився на пропозицію ОСОБА_4 та ОСОБА_11 та завірив їх, що у разі одержання ним вказаної неправомірної вигоди, забезпечуватиме сприяння обраним ними суб`єктам господарювання в укладанні договорів поставки / купівлі-продажу товарної продукції із Філією ЦЗВ, видачі рознарядок на її поставку та здійснення оплати у відповідності до умов, укладених договорів.

Так, орієнтовно з грудня 2021 року і по теперішній час, ОСОБА_4 та ОСОБА_11, переслідуючи мету протиправного збагачення за рахунок майна АТ «Укрзалізниця» та виконуючи взяті на себе обов`язки як учасники групи відповідно до раніше відведеної ним ролі:

- систематично проводили зустрічі із службовими особами/представниками юридичних осіб приватної форми права, які здійснюють та/або бажають здійснювати постачання ТМЦ (робіт, послуг) в адресу АТ «Укрзалізниця» у ході яких висували вимогу про необхідність сплати ним грошових коштів у розмірі від 5% до 15% від суми договору та/або отриманих коштів за поставлену продукцію.

- отримавши згоду службових осіб/представників постачальників продукції на АТ «Укрзалізниця» на вищевказані умови співпраці забезпечували через підконтрольних ним службових осіб акціонерного товариства, зокрема, ОСОБА_12, визнання їх переможцями публічних закупівель, у тому числі за цінами, що є значно вищими за ринкові та оплати коштів за поставлену продукцію, при цьому у разі не досягнення такої згоди останні створювали перешкоди, які унеможливлювали участь таких юридичних осіб у закупівля та не проведення оплат за поставлену продукцію.

- отримували від службових осіб/представників юридичних осіб приватної форми права, які здійснюють та/або бажають здійснювати постачання ТМЦ (робіт, послуг) в адресу АТ «Укрзалізниця» неправомірну вигоду у розмірі від 5% до 15% від суми договору та/або отриманих коштів за поставлену продукцію;

- систематично забезпечували надання неправомірної вигоди службовим особам АТ «Укрзалізниця» з метою вчинення останніми з використанням службових повноважень дій в інтересах ОСОБА_11, ОСОБА_4 та інших невстановлених слідством осіб та юридичних осіб приватної форми права.

Зокрема, ОСОБА_12 спільно з іншими невстановленими досудовим розслідуванням службовими особами Філії, сприяли у серпні 2022 року забезпеченню перемоги у публічних закупівлях фарб (емалей ПФ-115) ТОВ «Форум Трейд Логістік», ТОВ «8с Груп», ТОВ «ВП «Фарбпром Україна» та ТОВ «Торговий Дім «Промбізнес», з якими ОСОБА_4 та ОСОБА_11 досягли попередніх домовленостей згідно їх злочинного плану.

Надалі, ОСОБА_12, діючи у власних та корисливих інтересах ОСОБА_11 і ОСОБА_4, від імені Філії ЦЗВ уклав:

-20.09.2022 договір поставки № ЦЗВ-02-03122-01 із ТОВ «ВП Фарбпром» про поставку емалі ПФ-115 на суму 11 489 616 грн з ПДВ в обсязі 93 200 кг,

-20.09.2022 договір поставки № ЦЗВ-02-03022-01 із ТОВ «Торговий Дім «Промбізнес» про поставку емалі ПФ-115 на суму 11 558 742 грн з ПДВ в обсязі 93 300 кг,

-23.09.2022 договір поставки № ЦЗВ-02-03322-01 із ТОВ «8с Груп» про поставку емалі ПФ-115 на суму 11 682 156 грн з ПДВ в обсязі 94 500 кг,

-23.09.2022 договір поставки № ЦЗВ-02-03422-01 із ТОВ «Форум Трейд Логістік» про поставку емалі ПФ-115 на суму 10 849 999 грн з ПДВ в обсязі 90 025 кг.

Подальша організація ОСОБА_12 формування рознарядок на поставку фарби (емалі) ПФ-115 впродовж 4 кварталу 2022 року та її поставка цими товариствами на користь філії ЦЗВ, забезпечувала у відповідності до умов укладених договорів оплату поставленої товарної продукції впродовж 4 кварталу 2022 року.

За версією детективів, досягнувши наперед визначеної мети та виконавши за рахунок використання ОСОБА_12 наданого йому службового становища першого заступника виконавчого директора Філії домовленості із невстановленими досудовим розслідуванням контролерами та представниками групи вказаних вище суб`єктів господарювання, ОСОБА_4 та ОСОБА_11 отримали у них не пізніше кінця січня 2023 року, знаходячись у м. Києві у невстановленому місці, гроші орієнтовно у розмірі від 5 % до 15 % від оплачених Філією за поставлені емалі ПФ-115. Одержання ОСОБА_11 та ОСОБА_4 від контролерів та представників групи товариств цих грошей обумовлювалося необхідністю задоволення їх корисливих інтересів, а також наданням неправомірної вигоди ОСОБА_12 .

Загалом, вчинення ОСОБА_11, ОСОБА_4 та іншими невстановленими слідством особами вищевказаних протиправних дій забезпечувало одержання останніми грошових коштів орієнтовно від 80 тис. доларів до 200 тис. доларів США щомісячно від інших суб`єктів господарювання, відтак орієнтовна сума коштів одержаних останніми за період з грудня 2021 по теперішній час склала близько 960 000 доларів США - 2 400 000 доларів США, що еквівалентно 35 520 000 грн - 92 500 000 грн.

Детективами встановлено, що у період з 01.03.2023 по 02.03.2023, ОСОБА_11 за попередньою змовою із ОСОБА_4, запропонував ОСОБА_12 надати йому неправомірну вигоду передану контролерами та представниками вказаних постачальників, в тому числі, але не виключно, ТОВ «Форум Трейд Логістік», ТОВ «8с Груп», ТОВ «ВП «Фарбпром Україна» та ТОВ «Торговий Дім «Промбізнес», у вигляді транспортного засобу шляхом його купівлі та передачі ОСОБА_12 .

У свою чергу, ОСОБА_12 погодився на їх пропозицію та з цією метою вирішив, що в якості неправомірної вигоди бажає отримати новий транспортний засіб - легковий автомобіль Toyota Camry. При цьому, вони погодили між собою, що у разі браку розміру неправомірної вигоди призначеної ОСОБА_12 за результатами задоволення корисливих інтересів контролерів та представників суб`єктів господарювання, ОСОБА_11 забезпечить покриття недоїмки за рахунок його та ОСОБА_4 спільних грошей, компенсуючи витрати за рахунок грошей одержаних від інших суб`єктів господарювання, яким співучасники сприятимуть у подальшому.

Так, за даними слідства, 02.03.2023, у період часу з 12 год 30 хв до 13 год 15 хв, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 для забезпечення надання ОСОБА_12 неправомірної вигоди, приїхали до автомобільного салону «Тойота Центр Київ «Автосаміт», що належить ТОВ «Автосаміт ЛТД» та розташований по Харківському шосе, 179 у м. Києві, для вибору ОСОБА_12 транспортного засобу.

Під час перебування у вказаному автомобільному салоні, ОСОБА_12 обрав наявний транспортний засіб Toyota Camry, 2022 року випуску, вартістю 1 550 089,00 грн та довів до відома ОСОБА_11 необхідність купівлі та передачі йому саме цього транспортного засобу.

Для приховування факту вчинення протиправних діянь та отримання ним неправомірної вигоди у вигляді автомобільного засобу, ОСОБА_12 погодив із ОСОБА_11, що його за договором купівлі-продажу придбає ОСОБА_11, зареєструвавши права власності за собою. Натомість, в подальшому фактично віддасть його у володіння та користування ОСОБА_12 з передачею йому та/або вказаній ним особі у власність безоплатно.

Цього ж дня, тобто 02.03.2023, о 14 год 30 хв ОСОБА_11, з відома та за згодою ОСОБА_4, повторно прибув до вказаного вище автомобільного салону та уклав із ТОВ «Автосаміт ЛТД» договір купівлі-продажу транспортного засобу СГ № ДП-0000200, заплативши авансовий платіж за його придбання у розмірі 120 000,00 грн та сповістив про це ОСОБА_12

07.03.2023, ТОВ «Автосаміт ЛТД» здійснило державну реєстрацію автомобіля Toyota Camry, придбаного за договором купівлі-продажу СГ № ДП-0000200, з одержанням державного номерного знаку НОМЕР_1 .

08.03.2023, у денний період доби, ОСОБА_11 прибув до автомобільного салону ТОВ «Автосаміт ЛТД», що по Харківському шосе, 179 у м. Києві та з відома і згоди ОСОБА_4, у відповідності до умов договору, оплатив залишок за транспортний засіб 1 430 089,00 грн, а всього у сумі 1 550 089,00 грн, залишивши на ньому приміщення автомобільного салону.

У період з 08.03.2023 по 25.04.2023 ОСОБА_11 за домовленістю із ОСОБА_12, здійснював періодичне користування цим транспортним засобом, створюючи видимість відсутності причетності останнього як реального власника цього активу.

В подальшому, а саме в період з 25.04.2023 по 01.05.2023, ОСОБА_11 на виконання їх спільного умислу із ОСОБА_4 та за домовленістю із ОСОБА_12, надав останньому у фактичне володіння та користування вищезазначений транспортний засіб.

Отже, за версією слідства, ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_11, шляхом надання останньому порад та засобів вчинення кримінального правопорушення, забезпечив надання ОСОБА_12 у період з 25.04.2023 по 01.05.2023 неправомірної вигоди у вигляді автомобіля Toyota Camry, 2022 року випуску, грошовий еквівалент вартості якого становить 1 550 089,00 грн, за вчинення ОСОБА_12 з використанням наданого йому службового становища першого заступника виконавчого директора Філії в інтересах невстановлених досудовим розслідуванням контролерів та представників суб`єктів господарювання, зокрема, але не виключно, ТОВ «Форум Трейд Логістік», ТОВ «8с Груп», ТОВ «ВП «Фарбпром Україна», ТОВ «Торговий Дім «Промбізнес».

Таким чином, на переконання детективів, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у пособництві в наданні службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.

Окрім того, детектив вказує, що ОСОБА_4, накопичуючи свою частину грошової винагороди - грошей одержаних злочинним шляхом від представників та контролерів суб`єктів господарювання, вирішив їх легалізувати (відмити).

Зокрема, ОСОБА_4, достовірно усвідомлюючи те, що наявні у нього грошові кошти одержані з грудня 2021 по червень 2022 у злочинний спосіб, вирішив їх використати з метою придбання транспортного засобу, протиправно легалізувавши майно (грошові кошти), одержане злочинним шляхом.

З цією метою, за даними слідства, ОСОБА_4, 25 лютого 2023 у денний час доби, перебуваючи у м. Києві, підібравши бажаний транспортний засіб, зустрівся із власником автомобіля марки MERCEDES-BENZ GLE 300D COUPE, 2022 року випуску ОСОБА_13, та діючи по довіреності від імені своєї дружини ОСОБА_14, уклав із власником автомобіля ОСОБА_13 договір купівлі-продажу СГ № 6436/23/1/034651 від 25.02.2023 вищезазначеного транспортного засобу, здійснивши його оплату готівкою на користь ОСОБА_13 у розмірі 3 410 651 грн.

Відповідно до укладеного договору СГ № 6436/23/1/034651 від 25.02.2023, автомобіль MERCEDES-BENZ GLE 300D COUPE, 2022 року випуску, НОМЕР_2, був зареєстрований на дружину ОСОБА_4 - ОСОБА_14 із присвоєнням йому державного номерного знаку НОМЕР_3 .

Отже, за версією слідства ОСОБА_4, діючи умисно та усвідомлюючи злочинність походження наявних у нього грошових коштів у розмірі 3 410 651 грн, використав їх для придбання транспортного засобу MERCEDES-BENZ GLE 300D COUPE, 2022 року випуску, НОМЕР_2 шляхом укладення за довіреністю від імені дружини ОСОБА_14 договору СГ № 6436/23/1/034651 від 25.02.2023 з ОСОБА_13, легалізувавши наявне у нього та одержане злочинним шляхом майно (гроші), набувши можливості володіти, використовувати та фактично розпоряджатися вказаним транспортним засобом.

Таким чином, на переконання детективів, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у набутті та розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійсненні фінансових операцій та вчинення правочину з таким майном, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209КК України.

Крім того, за версією слідства, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4, достовірно усвідомлюючи те, що наявні у нього грошові кошти одержані з грудня 2021 до кінця серпня 2022 у злочинний спосіб, вирішив їх використати з метою придбання об`єкту нерухомого майна у місті Києві, та у такий протиправний спосіб повторно легалізувати майно (грошові кошти), одержане злочинним шляхом.

Як зазначає детектив, надалі, ОСОБА_4, перебуваючи у травні 2023 у місті Києві та використовуючи платформи онлайн-оголошень з продажу нерухомого майна, а також послуги агентств з продажу нерухомості, підібрав для купівлі за кошти одержані злочинним шляхом, житлову квартиру АДРЕСА_2 . 09.05.2023, ОСОБА_4, перебуваючи по АДРЕСА_3 у приміщенні приватного нотаріуса ОСОБА_15, уклав договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 з гр. ОСОБА_16, сплативши останній гроші у сумі 2 328 000 грн за вказаний об`єкт нерухомості.

Відтак, використавши грошові кошти одержані злочинним шляхом у розмірі 2 328 000 грн, ОСОБА_4 набув право власності на житлову квартиру АДРЕСА_2, можливість володіти та розпоряджатися нею на власний розсуд.

Отже, ОСОБА_4, діючи умисно та усвідомлюючи злочинність походження наявних у нього грошових коштів у розмірі 2 328 000 грн, використав їх для придбання житлової квартири АДРЕСА_2, шляхом організації укладення договору купівлі-продажу вказаної квартири 09.05.2023 з гр. ОСОБА_16, набувши таким чином можливість володіння та розпорядження цим нерухомим майном, а таким чином повторно легалізував майно (грошові кошти) одержане злочинним шляхом.

Таким чином, на переконання детективів, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у набутті та розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійсненні фінансових операцій та вчинення правочину з таким майном, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209КК України.

За таких обставин, детектив вказує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 209та ч. 2 ст. 209КК України.

23.05.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 209та ч. 2 ст. 209КК України.

При цьому, на підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри детектив у своєму клопотанні навів перелік доказів із зазначенням важливих для слідства обставин, які встановлені на їх підставі.

На переконання детектива, вказані докази є достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри і вона повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо рівня «обґрунтованості».

Як зазначає детектив, у ході досудового розслідування кримінального провадження з метою запобігання ризикам визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків виникла необхідність у застосуванні до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Підставами застосування вказаного запобіжного заходу детектив вказує наявність зазначеної вище обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 209та ч. 2 ст. 209КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що зазначені в п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Під час досудового розслідування, детективами встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання ОСОБА_4 під вартою, а саме:

1) ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду;

2) ризик знищення, приховання або спотворення ним або за його участю речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) ризик його або за його участю незаконного впливу на потерпілого, свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) ризик перешкоджання з його боку кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, у разі внесення застави відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, на думку детектива, є необхідним та обґрунтованим покласти на підозрюваного такі обов`язки:

1) не відлучатися із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;

2) прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні

№ 52021000000000169;

3) повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та Акціонерного товариства «Укрзалізниця», зокрема, з ОСОБА_12, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 а також з іншими підозрюваними ( ОСОБА_11, ОСОБА_12 ) у вказаному кримінальному провадженні;

5) утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», Акціонерне товариство «Укрзалізниця;

6) здати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

2. Позиція учасників у судовому засіданні

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_23 повністю підтримав доводи заявленого клопотання, просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисники, не вдаючись в детальне спростування пред`явленої підозри та її обгрунтованості, відзначили про відсутність інкримінування у предикатному злочині та відсутність ознаки повторності у діях підозрюваного. Просили відмовити у задоволенні вказаного клопотання щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосувати інший більш м`який запобіжний захід не пов`язаний із позбавленням волі. Також просили долучити характеризуючі документи ОСОБА_4, відомості про його майновий стан та стан здоров`я.

3. Мотиви та оцінка слідчого судді

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті..

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:

1) чи набула особа статусу підозрюваного?

2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?

3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?

4) чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?

5) чи можливо застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою та чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?

6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави?

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.

3.1. Щодо набуття статусу підозрюваного

Відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.

Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру 23.05.2023 було вручено особисто ОСОБА_4, про що в матеріалах, долучених до клопотання, міститься письмова розписка останнього про її отримання.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.2. Щодо наявності обґрунтованої підозри

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити саме інкриміновані йому злочини. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за фактами пособництва у наданні службовій особі неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб; у набутті та розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійсненні фінансових операцій та вчинення правочину з таким майном, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом; у набутті та розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійсненні фінансових операцій та вчинення правочину з таким майном, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчиненого повторно.

Як встановлено слідчим суддею, механізм інкримінованих детективами підозрюваному ОСОБА_12 злочинів передбачав, зокрема надання неправомірної вигоди першому заступнику директора Філії, для зловживання останнім службовим становищем, а саме створенні умови для надання переваг в укладанні договорів купівлі-продажу/поставки з наперед визначеними ними учасниками, створенні для них штучних конкурентних переваг порівняно з іншими учасниками торгів, забезпеченні їх перемоги за результатами торгів та здійсненні оплати за поставлену товарну продукцію.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_4 та ОСОБА_11 мали неформальні відносини із ОСОБА_12, який обіймав посаду першого заступника директора філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця». У свою чергу, Філія ЦЗВ є постійно діючим підрозділом АТ «Укрзалізниця», що забезпечує стале, надійне та своєчасне постачання товарної продукції необхідної для забезпечення статутної діяльності акціонерного товариства, шляхом проведення публічних закупівель у підприємств державної та приватної форми права.

Так, у межах цього досудового розслідування встановлюються обставини сприяння ОСОБА_12 спільно з іншими невстановленими досудовим розслідуванням службовими особами Філії, у серпні 2022 року по забезпеченню перемоги у публічних закупівлях фарб (емалей ПФ-115) ТОВ «Форум Трейд Логістік», ТОВ «8с Груп», ТОВ «ВП «Фарбпром Україна» та ТОВ «Торговий Дім «Промбізнес», з представниками яких ОСОБА_4 та ОСОБА_11 досягли попередніх домовленостей згідно їх злочинного плану. Відповідно договори поставки емалі ПФ-115 вказаними товариствами було укладено у вересні 2022 року.

У свою чергу, за вказане сприяння, ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_11, шляхом надання останньому порад та засобів вчинення кримінального правопорушення, забезпечив надання ОСОБА_12, у період з 25.04.2023 по 01.05.2023 неправомірної вигоди у вигляді автомобіля Toyota Camry, 2022 року випуску, грошовий еквівалент вартості якого становить 1 550 089,00 грн.

Окрім того, з наданих матеріалів вбачається, що надання таким суб`єктам господарювання переваг, забезпечувало б отримання від них грошової винагороди (частину предмета заволодіння) ОСОБА_4 та ОСОБА_11 у розмірі від 5 до 15% від суми договору та/або розміру сплачених грошей в адресу таких постачальників за поставлену товарну продукцію.

Зокрема, на разі, органом досудового розслідування встановлено, що після досягнення домовленості із невстановленими досудовим розслідуванням контролерами та представниками групи вказаних вище суб`єктів господарювання, ОСОБА_4 та ОСОБА_11 отримали у них не пізніше кінця січня 2023 року, гроші орієнтовно у розмірі від 5 % до 15 % від оплачених Філією за поставлені емалі ПФ-115. Одержання ОСОБА_11 та ОСОБА_4 від контролерів та представників групи товариств цих грошей обумовлювалося необхідністю задоволення їх корисливих інтересів, а також наданням неправомірної вигоди ОСОБА_12 .

Загалом, за версією слідства, вчинення ОСОБА_11, ОСОБА_4 та іншими невстановленими слідством особами вищевказаних протиправних дій забезпечувало одержання останніми грошових коштів орієнтовно від 80 тис. доларів до 200 тис. доларів США щомісячно від інших суб`єктів господарювання, відтак орієнтовна сума коштів одержаних останніми за період з грудня 2021 по теперішній час склала близько 960 000 доларів США - 2 400 000 доларів США, що еквівалентно 35 520 000 грн - 92 500 000 грн.

При цьому, у ході досудового розслідування було встановлено, що отримані від злочинної діяльності грошові кошти у сумі 3 410 651 грн, були легалізовані ОСОБА_4, шляхом використання їх для придбання транспортного засобу MERCEDES-BENZ GLE 300D COUPE, 2022 року випуску, НОМЕР_2 через укладення за довіреністю від імені дружини ОСОБА_14 договору СГ № 6436/23/1/034651 від 25.02.2023 з ОСОБА_13 .

Таким чином, за версією детективів, грошові кошти, одержані злочинним шляхом майно (гроші) були легалізовані, з моменту набуття можливості володіти, використовувати та фактично розпоряджатися вказаним транспортним засобом.

Крім того, стороною обвинувачення встановлено, що інша частина грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, були легалізовані ОСОБА_4 у травні 2023 року, шляхом купівлі за такі кошти житлову квартиру АДРЕСА_2 . За даними слідства, ОСОБА_4 уклав договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 з гр. ОСОБА_16, сплативши останній гроші у сумі 2 328 000 грн за вказаний об`єкт нерухомості.

Зазначені дії ОСОБА_4 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.5 ст.27 ч. 3 ст. 369, ч.1,2 ст. 209КК України.

З огляду на зміст зазначених матеріалів, слідчий суддя вважає, що на даному етапі існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 був залучений до діяльності по наданню неправомірної вигоди службовій особі Філії, для зловживання нею службовим становищем та створення умов для надання переваг в укладанні договорів купівлі-продажу/поставки з наперед визначеними ними учасниками, створення для них штучних конкурентних переваг порівняно з іншими учасниками торгів, забезпечення їх перемоги за результатами торгів та здійснення оплати за поставлену товарну продукцію, а також ним були вчинені діяння, що містять ознаки легалізації грошових коштів, одержаних злочинним шляхом, в тому числі повторно .

Викладені обставини, у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження переконують слідчого суддю у тому, що мало місце вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369 та ч. ч.1, 2 ст. 209КК України, які можуть бути вчинені ОСОБА_4 .

Слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з вчиненими кримінальними правопорушеннями, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями підозрюваного та ознаками складу інкримінованих йому злочинів.

При цьому, відповідні обставини вчинення розслідуваних злочинів, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі таких досліджених в ході судового засідання копій документів:

-договору поставки № ЦЗВ-02-03122-01 від 20.09.2022, укладеним Філією від імені ОСОБА_12 із ТОВ «ВП Фарбпром» про поставку емалі ПФ-115 на суму 11 489 616 грн з ПДВ в обсязі 93 200 кг;

-договору поставки № ЦЗВ-02-03022-01 від 20.09.2022, укладеним Філією від імені ОСОБА_12 із ТОВ «Торговий Дім «Промбізнес» про поставку емалі ПФ-115 на суму 11 558 742 грн з ПДВ в обсязі 93 300 кг;

-договору поставки № ЦЗВ-02-03322-0123.09.2022, укладеним Філією від імені ОСОБА_12 із ТОВ «8с Груп» про поставку емалі ПФ-115 на суму 11 682 156 грн з ПДВ в обсязі 94 500 кг;

-договору поставки № ЦЗВ-02-03422-0123.09.2022, укладеним Філією від імені ОСОБА_12 із ТОВ «Форум Трейд Логістік» про поставку емалі ПФ-115 на суму 10 849 999 грн з ПДВ в обсязі 90 025 кг;

-протоколів про результати здійснення негласної (слідчої) розшукової дії - аудіо-відеоконтроль від 29.09.2022, від 21.02.2023 від 08.05.2023, від 08.07.2022;

- протоколу обшуку від 22.05.2023;

-договору купівлі-продажу транспортного засобу СГ № 6436/23/1/034651 від 25.02.2023, відповідно до якого автомобіль MERCEDES-BENZ GLE 300D COUPE, 2022 року випуску був придбаний ОСОБА_4 та зареєстрований на праві приватної власності за його дружиною.

-договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, відповідно дор якого ОСОБА_4 за 2 328 000 грн придбав вищезазначену квартиру у гр. ОСОБА_16 та зареєстрував за собою право власності на неї.

Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.

Доводи сторони захисту щодо відсутності інкримінованого предикатного злочину в пред`явленій підозрюваному підозрі, слідчим суддею відхиляються, оскільки у випадку кримінального переслідування особи за легалізацію (відмивання) кримінальних доходів на стадії досудового розслідування, немає обов`язкової необхідності інкримінування предикатного злочину, якщо злочинність походження майна може бути доведена за інших умов.

Вказане узгоджується з ч. 3 ст. 9 Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму, у відповідності до якої для притягнення особи до кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) кримінальних доходів достатньо обґрунтованої підозри стосовно злочинності походження майна, доведеної конкретними фактами у межах підозри за ст. 209КК України.

Зокрема, беручи до уваги дату набуття такого майна (лютий та травень 2023 року - у період злочинної діяльності), зафіксовані протоколом НС(Р)Д аудіоконтроль особи від 21.02.2023 розмови за участі підозрюваного про розподіл коштів від злочинної діяльності, слідчий суддя вважає обгрунтованим висунення підозри за ст. 209КК України.

Крім того, слідчий суддя вважає обгрунтованим повідомлення про про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.209КК України, а саме з підстав наявності ознак повторності вчинення діяння, передбаченого однієї і тією ж статтею Кримінального кодексу, що узгоджується із положеннями ст. 32 КК України.

За таких обставин, доводи сторони захисту не спростовують висновку слідчого судді про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри.

3.3. Щодо наявності ризиків

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні детектив вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) знищити, приховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, (3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні, (4) перешкоджати кримінальному провадження іншим чином.

3.3.1. Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи:

1)достатність матеріального стану підозрюваного ОСОБА_4 та наявність рухомого та нерухомого майна в його близьких осіб та самого підозрюваного;

2) можливість тривалого перебування ОСОБА_4 за кордоном та фінансувати своє перебування поза межами України, в тому числі, за рахунок майна (грошей), одержаних у протиправний спосіб;

3)можливість підозрюваного залишити територію України, з огляду на наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон та наявності медичної довідки про наявність захворювання епілепсія, незважаючи на введення воєнного стану, оскільки така можливість залишається доступною для багатьох категорій громадян;

4)історія перетину кордону, в т.ч. під час режиму воєнного стану ( за період з 27.06.2022 по 17.02.2023 ним здійснено три виїзди за кордон);

5)тяжкість кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 209та ч. 2 ст. 209КК України у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, суворість можливого покарання та пов`язані із цим негативні наслідки.

Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим.

Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку щодо наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.

3.3.2. Щодо ризику знищити документи та інші речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Орган досудового розслідування стверджує, що ОСОБА_4 вже вживав заходів щодо знищення речей і документів, які містили відомості про факти, які становлять предмет доказування у цьому кримінальному провадженні.

Наявність у нього вільної можливості доступу до інших подібних речей і документів неодмінно призведе до здійснення ним аналогічних заходів, що суперечить завданням кримінального провадження.

Так, під час проведення 22.05.2023 обшуку у приміщенні офісу по вул. Грушевського, 9Б у м. Києві (приміщення Д6-11), яке займає ОСОБА_4, є достатні підстави вважати, що саме під час примусового проникнення детективів Національного бюро до приміщення офісу, вхід до якого блокувався працівниками офісу, ОСОБА_4 організував приховування документів, забезпечивши їх винесення поза контролем детективів з приміщення офісу на службові входи, намагаючись їх приховати на 4-прольоті службових сходів.

Крім того, з метою уникнення можливості зафіксувати факт протидії органу досудового розслідування під час примусового заходу до приміщення офісу у вигляді винесення документів за межі офісу, вжиття заходів ОСОБА_4 з приховування свого мобільного телефону, була надана вказівка із знищення відеозапису подій у приміщенні до 18 год 00 хв. Зазначена обставина зафіксована шляхом огляду із спеціалістом вмісту відеореєстратора, на який у автоматичному режимі фіксуються усі події, що відбуваються у офісі (протокол обшуку від 22.05.2023 - 23.05.2023).

Зазначене вказує на спрямованість та готовність ОСОБА_4 протидіяти досудовому слідству, знищувати та/або приховувати речі і документи, які матимуть значення для досудового розслідування.

При цьому, співучасник вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_11 вживає подібних заходів із знищення відомостей (інформації), що має значення для кримінального провадження.

У ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій було зафіксовано неодноразові відомості про знищення та видалення відомостей, документів, які стосуються злочинної діяльності.

Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику знищити, приховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

3.3.3.Щодо ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Характер та дії ОСОБА_4 та інших співучасників вчинення кримінальних правопорушень, підтверджені відповідними протоколами про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій (зокрема, протоколу про результати оперативно-розшукового заходу - аудіо-, відеоконтролю особи від 08 травня 2023 року), надають обґрунтовані підстави стверджувати, що ОСОБА_4 без сумнівів може впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні з метою протидії досудовому розслідуванню, намагатиметься ввести детективів Національного бюро в оману шляхом формуванню хибної версії подій, нав`язуватиме та/або погоджуватиме її з іншими підозрюваними, намагатиметься вимагати її підтримання свідками - службовими особами АТ «Укрзалізниця», в тому числі, не виключно й шляхом їх підкупу, з метою унеможливлення притягнення його до кримінальної відповідальності.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що:

- інкримінований підозрюваному злочин, передбачений ч.5 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України ймовірно вчинений у співучасті, що дозволяє їм координувати свої дії та показання;

- наявність довірливих та партнерських стосунків підозрюваного ОСОБА_4 з іншим підозрюваним у цьому кримінальному провадженні - ОСОБА_11, а також ділових відносин із колишньою службовою особою державного підприємства;

- на цій стадії досудового розслідування не допитані всі особи, яким можуть бути відомі обставини розслідуваного злочину;

Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.

3.3.4. Щодо наявності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином

Надані органом досудового розслідуванню матеріали вказують на те, що ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтролю особи від 21.02.2023 встановлено, що ОСОБА_4, ОСОБА_11 обговорюють механізми одержання неправомірної вигоди через банківську установа, куди постачальникам необхідно за відомими співучасниками паролями прибувати та здавати неправомірну вигоду, яку пізніше ОСОБА_11 забиратиме у безпечному приміщенні банку та спільно ОСОБА_4 розподіляти її між співучасниками.

Таким чином, ОСОБА_4, ОСОБА_11 та інші співучасники вчинення цих кримінальних правопорушень створили механізми приховування їх злочинної діяльності та укриття неправомірної вигоди з метою унеможливлення її відстеження, виявлення, вилучення та прийнятті щодо неї законного рішення стосовно майна, здобутого злочинним шляхом.

У розмові ОСОБА_4 із ОСОБА_11, зафіксованої вказаним протоколом, останній доповідає йому як керівнику про те, що наразі існує багато «безбілетників» (тих, хто поставляє товарну продукцію на користь Філії та не надає їм неправомірну вигоду від розміру таких поставок) та допускає, що треба «витискати» таких постачальників, зокрема, наводячи ідентифікаційні дані одного з них та вказуючи, що його потрібно «дресирувати». В подальшому наводить ОСОБА_24 приклад неповернення частини неправомірної вигоди одним із їх «компаньйонів» у розмірі 800 тис грн.

Крім того, ході цих розмов ОСОБА_11 вказує, що ОСОБА_4 під час обговорення протиправних діянь він називає « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а їх «компаньйона» - «Бєлоснежкою».

Зазначені факти, вже з відомими вищезазначеними прикладами застосуванню ОСОБА_4 та ОСОБА_11 псевдонімів (зокрема, «Тьотя», «Дядя», «Дед», «Белоснежка» та ін.) вказують, що співучасники домовилися про їх використання для складності встановлення їх ідентифікаційних даних, що також є елементами протидії органу досудового розслідування у встановленні істини.

У протоколі про проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіоконтроль особи від 08 травня 2023 року встановлено, що ОСОБА_4 мав розмову із ОСОБА_11 стосовно постачальника, який створює «проблеми» для їх протиправної діяльності, зокрема, шляхом подання вкрай завищених цін на товарну продукцію. В свою чергу, ОСОБА_11 пропонує ОСОБА_4 застосувати стосовно цього постачальника їх неформальні зв`язку у органах безпеки України, для «вирішення» цього питання.

У іншій приватній розмові із ОСОБА_4 . ОСОБА_11 повідомляє йому, що по «Тайці» у органах поліції України заведено кримінальне провадження по «красці». Як вказує ОСОБА_11 цю інформацію він отримав від органів безпеки України.

Окрім того, поведінка ОСОБА_4 на момент проведення обшуку службових приміщень, де ним проводилися зустрічі з ОСОБА_11 та іншими невстановленими слідством особами (намагання втечі із цих службових приміщень та приховування свого мобільного телефону) яскраво демонструє його умисні дії, спрямовані на перешкоджання досудовому розслідуванню.

Отже, слідчий суддя вважає доведеним, що ОСОБА_4 спільно із іншими співучасниками може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, використовуючи цілком очевидні неформальні зв`язки із представниками органів безпеки України, які він сформував за невстановлених слідством обставин та які використовує для полегшення вчинення інкримінованих йому злочинів та приховування їх слідів, унеможливлення притягнення його та спільників до кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_4, не перебуваючи під вартою, з метою уникнення кримінальної відповідальності матиме можливість домовлятись із іншим співучасником злочину, в тому числі ще невстановленими слідством, про спільну позицію та процесуальну поведінку, консультуватись з приводу можливих способів уникнення від передбаченої законом відповідальності.

Крім того, слідчий суддя враховує, що обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення, а також зафіксовані факти конспірації у телефонних розмовах, використання псевдонімів, вказують про високий рівень підготовки та конспіративності дій співучасників, що підтверджує схильність та здатність, зокрема і підозрюваного ОСОБА_4, приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами.

Вказане свідчить про можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме - ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, знищити документи та інші речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

3.4. Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 209та ч. 2 ст. 209КК України;

- пред`явлення йому підозри у вчиненні у співучасті тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років з конфіскацією майна, без можливості застосування пільгових інститутів кримінальної відповідальності;

-відсутність відомостей про стійкі соціальні зв`язки підозрюваного - підозрюваний одружений, але у судовому засіданні повідомив, що не проживає з дружиною, відомостей щодо наявності дітей не надав;

-позитивну характеристику з місця роботи;

- достатній майновий стан, описаний у п.3.6 цієї ухвали.

3.5. Щодо можливості застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою або більш м`якого запобіжного заходу

На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані у п. 3.3 цієї ухвали ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваного, зазначених у п. 3.4. цієї ухвали, застосування застави як основного запобіжного заходу буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню. Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів та інших осіб, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі.

Таким чином, зважаючи на високу інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, з урахуванням його особистих характеристик, слідчий суддя приходить висновку, що до підозрюваного ОСОБА_4 слід застосувати винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Крім того, слідчим суддею не встановлено законодавчих обмежень щодо застосування до ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу, оскільки п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Як вказувалось вище, за інкриміновані підозрюваному злочини передбачені покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років.

При цьому, вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказування, з огляду на правову кваліфікацію та кількість ймовірних співучасників, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме - 20 липня 2023 року включно.

3.6. Щодо альтернативного запобіжного заходу

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України. Також в ухвалі слідчого судді, суду зазначається, які обов`язки з передбачених ст. 194 КПК України будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Також відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених ч. 5 ст. 182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на викладене, враховуючи суспільну небезпеку діянь, інкримінованих ОСОБА_4, розмір неправомірної вигоди, яку одержувала група осіб ( ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_12 ) впродовж 2022 - 2023 років у розмірі орієнтовно 960 тис доларів США (що підтверджується коштовним рухомим та нерухомим майном, які придбавали ОСОБА_11 та ОСОБА_4 та за що їм інкриміновано легалізацію майна, здобутого злочинним шляхом), сукупність ризиків, які сторона обвинувачення вважає цілком доведеними, з метою гарантувати належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, доцільно відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України під час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги відомості про доходи та майновий стан підозрюваного, а саме:

- ОСОБА_4 на праві приватної власності належать: 1) 6 земельних ділянок; 2) житловий будинок у с. Русанів, Броварський р-н, Київська обл.; 3) квартира у місті Києві; 4) автомобіль Toyota Camry 2021 року випуску;

- згідно з відомостями ІС Податкового блоку, за 2022 рік ОСОБА_4 отримав 9 695 129 грн доходу.

Крім того, на праві власності його дружині - ОСОБА_4 належать нежитлове приміщення у місті Києві, квартира у місті Києві та автомобіль MERCEDES-BENZ GLE 300D COUPE, 2022 року випуску.

При вирішенні питання про розмір застави як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує також практику ЄСПЛ.

Так, позицію Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру викладено в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) №12050/04 від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд визнав законними та обґрунтованими дії національних судів щодо обрання підозрюваному розміру застави, який значно перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням. Судом також було зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується. Крім того, Суд зазначив, що «не дивним є те, що національні суди при визначенні суми застави, яка би забезпечила впевненість у тому, що винна особа не уникне правосуддя, в основному посилалися на рівень відповідальності обвинуваченого, тяжкість злочину і розмір заподіяної шкоди. Не було також впевненості у тому, що застава, сума якої визначатиметься виключно пропорційно до майнового стану заявника, зможе забезпечити його присутність на судовому розгляді порушеної проти нього справи».

Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Пунцельт проти Чехії» (Punzelt v. Czech Republic) № 31315/96 від 25.04.2000 Суд визнав, що при визначенні розміру застави крім майнового стану особи слід враховувати майновий стан осіб, у групі з якими було вчинено злочин, а також можливість внесення застави іншими суб`єктами за договірними відносинами, зокрема, страхування, платоспроможність яких не пропорційна майновому стану особи.

Враховуючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому злочину разом із ОСОБА_12 та ОСОБА_11 не можна виключати того факту, що майно, здобути його спільниками внаслідок вчинення кримінальних правопорушень буде використано для реалізації лінії захисту від перебування в умовах позбавлення волі на час слідства ОСОБА_4 .

У своєму клопотанні детектив просив застосувати альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 18 628 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 997 552 грн.

В той же час, ураховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, його майновий стан, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає достатнім та об`єктивно обґрунтованим визначити останньому, як альтернативу, заставу в розмірі 10 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 26 840 000 (двадцять шість мільйонів вісімсот сорок тисяч) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків.

Необхідність визначення розміру застави саме у такому розмірі обґрунтовується тим, що діюче кримінальне процесуальне законодавство не встановлює обов`язку розкривати джерело походження коштів для застави.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

За описаних вище обставин альтернативний запобіжний захід у виді застави у зазначеному розмірі буде достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялися б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків.

Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні альтернативного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов`язки:

1) не відлучатися із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;

2) прибувати на першу вимогу до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000169;

3) повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та Акціонерного товариства «Укрзалізниця», зокрема, але не виключно, з ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, а також з іншими підозрюваними ОСОБА_11, ОСОБА_12 у вказаному кримінальному провадженні;

6) здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для ОСОБА_4 і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.

У випадку внесення застави, строк дії таких обов`язків слід визначити в межах строку досудового розслідування і не більше визначеного строку дії основного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тобто до 20 липня 2023 року включно

За наведених вище обставин подане клопотання слід задовольнити частково.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-179, 182-184, 193-197, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити частково.

2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор».

3.Строк тримання під вартою, з урахуванням строку досудового розслідування та часу фактичного затримання, визначити на 60 днів, тобто до 20 липня 2023 року включно.

4.Взяти підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, під варту у залі суду.

5.Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 10 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 26 840 000 (двадцять шість мільйонів вісімсот сорок тисяч) гривень.

6.Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами:

Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_4 ;

призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).

7.Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали. У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі, підозрюваний звільняється з-під варти і він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

8.Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

9.Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного, який вніс заставу, з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора та слідчого суддю Вищого антикорупційного суду.

10.У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням застави покласти на нього такі обов`язки:

1)не відлучатися із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;

2)прибувати на першу вимогу до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000169;

3)повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4)утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та Акціонерного товариства «Укрзалізниця», зокрема, але не виключно, з ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, а також з іншими підозрюваними ОСОБА_11, ОСОБА_12 у вказаному кримінальному провадженні;

5)утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», Акціонерне товариство «Укрзалізниця;

6)здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

11.Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити строком з моменту звільнення з-під варти, внаслідок внесення застави - до 20 липня 2023 року включно.

12.В іншій частині вимог клопотання - відмовити.

13.Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52021000000000169 від 07.07.2022 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.

14.Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, його захисникам та направити керівнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор» - для виконання.

15.Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

16.Виконання ухвали в частині взяття під варту в залі суду, доставлення до місця ув`язнення та тримання під вартою доручити батальйону конвойної служби ГУНП в м. Києві та керівнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

17.Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52021000000000169 від 07.07.2022 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.

18.Строк дії ухвали до 20 липня 2023 року включно.

19.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1