Document No. 111214171

Date of the hearing: 31/05/2023
Date of the decision: 31/05/2023
Case №: 991/4552/23
Proceeding №: 52022000000000169
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC): Fedorov O.V.

Справа № 991/4552/23

Провадження 1-кс/991/4571/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 травня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2,

прокурора - ОСОБА_3,

підозрюваного - ОСОБА_4,

захисника - адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52022000000000169 від 07.07.2022, відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Кути, Косівського району, Івано-Франківської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

25.05.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів ОСОБА_6, погоджене прокурором другого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.05.2023 вказане клопотання було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .

1. Зміст поданого клопотання

У поданому клопотанні детектив просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб до ОСОБА_4 .

В обгрунтування поданого клопотання детектив зазначає, що слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000169 від 07.07.2022 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 209 та ч. 2 ст. 209 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 209 та ч. 2 ст. 209 КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України.

Зокрема, за версією слідства, орієнтовно у листопаді-грудні 2021 року, у невстановлений слідством день та час, перший заступник виконавчого директора Філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» - ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_8 та

ОСОБА_9 та іншими невстановленими слідством особами з метою власного збагачення домовилися про вчинення ряду тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень проти АТ «Укрзалізниця», зокрема, одержання неправомірної вигоди службовою особою, надання неправомірної вигоди службовій особі за вчинення нею з використанням наданого їй службового становища в інтересах суб`єктів господарювання приватної форми права, а також легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.

Детектив вказує, що ОСОБА_4, обіймаючи посаду першого заступника директора філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» (далі - Філія ЦЗВ, Філія), є відповідальним за належне ведення господарської діяльності Філією, що має бути спрямована на економію витрат та максимізацію прибутку акціонерного товариства, дотримання виконавської дисципліни та належну організацію договірної роботи.

Таким чином, детектив вказує, що ОСОБА_4 постійно обіймає посаду, пов`язану з виконанням адміністративно-господарських функцій, а тому з урахуванням положень ч. 2 ст. 18 КК України є службовою особою.

При цьому, Філія ЦЗВ є постійно діючим підрозділом АТ «Укрзалізниця», що забезпечує стале, надійне та своєчасне постачання товарної продукції необхідної для забезпечення статутної діяльності акціонерного товариства, шляхом проведення публічних закупівель у підприємств державної та приватної форми права. В свою чергу, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, знаючи про організацію забезпечення товарами, роботами та послугами акціонерного товариства шляхом проведення закупівель Філією ЦЗВ та підтримуючи неформальні відносини із ОСОБА_4, не пізніше січня 2022 року, запропонували останньому використати його службове становище першого заступника директора Філії для надання переваг в укладанні договорів купівлі-продажу/поставки з наперед визначеними ними учасниками, створення для них штучних конкурентних переваг порівняно з іншими учасниками торгів, забезпечення їх перемоги за результатами торгів та здійснення оплати за поставлену товарну продукцію.

Так, за даними слідства, використання ОСОБА_4 свого службового становища у такий вищезазначений спосіб шляхом надання суб`єктам господарювання переваг, забезпечувало б отримання від них грошової винагороди (частину предмета заволодіння) ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у розмірі від 5 до 15 % від суми договору та/або розміру сплачених грошей в адресу таких постачальників за поставлену товарну продукцію. При цьому, частину зазначеної грошової винагороди ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вирішили використати для надання неправомірної вигоди ОСОБА_4 й створення у нього бажання та систематичного умислу використання ним наданого йому службового становища першого заступника директора Філії в створенні переваг цим постачальникам.

Як вказує детектив, ОСОБА_4, не пізніше січня 2022 року погодився на пропозицію ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та завірив їх, що у разі одержання ним вказаної неправомірної вигоди, забезпечуватиме сприяння обраним ними суб`єктам господарювання в укладанні договорів поставки / купівлі-продажу товарної продукції із Філією ЦЗВ, видачі рознарядок на її поставку та здійснення оплати у відповідності до умов, укладених договорів.

Так, орієнтовно з грудня 2021 року і по теперішній час, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, переслідуючи мету протиправного збагачення за рахунок майна АТ «Укрзалізниця» та виконуючи взяті на себе обов`язки як учасники групи відповідно до раніше відведеної ним ролі:

-систематично проводили зустрічі із службовими особами/представниками юридичних осіб приватної форми права, які здійснюють та/або бажають здійснювати постачання ТМЦ (робіт, послуг) в адресу АТ «Укрзалізниця» у ході яких висували вимогу про необхідність сплати ним грошових коштів у розмірі від 5% до 15% від суми договору та/або отриманих коштів за поставлену продукцію.

-отримавши згоду службових осіб/представників постачальників продукції на АТ «Укрзалізниця» на вищевказані умови співпраці забезпечували через підконтрольних ним службових осіб акціонерного товариства, зокрема, ОСОБА_4, визнання їх переможцями публічних закупівель, у тому числі за цінами, що є значно вищими за ринкові та оплати коштів за поставлену продукцію, при цьому у разі не досягнення такої згоди останні створювали перешкоди, які унеможливлювали участь таких юридичних осіб у закупівля та не проведення оплат за поставлену продукцію.

-отримували від службових осіб/представників юридичних осіб приватної форми права, які здійснюють та/або бажають здійснювати постачання ТМЦ (робіт, послуг) в адресу АТ «Укрзалізниця» неправомірну вигоду у розмірі від 5% до 15% від суми договору та/або отриманих коштів за поставлену продукцію;

-систематично забезпечувала надання неправомірної вигоди службовим особам АТ «Укрзалізниця» з метою вчинення останніми з використанням службових повноважень дій в інтересах ОСОБА_8, ОСОБА_9 та інших невстановлених слідством осіб та юридичних осіб приватної форми права.

Зокрема, ОСОБА_4 спільно з іншими невстановленими досудовим розслідуванням службовими особами Філії, сприяли у серпні 2022 року забезпеченню перемоги у публічних закупівлях фарб (емалей ПФ-115) ТОВ «Форум Трейд Логістік», ТОВ «8с Груп», ТОВ «ВП «Фарбпром Україна» та ТОВ «Торговий Дім «Промбізнес», з якими ОСОБА_9 та ОСОБА_8 досягли попередніх домовленостей згідно їх злочинного плану.

Надалі, ОСОБА_4, діючи у власних та корисливих інтересах ОСОБА_8 і ОСОБА_9, від імені Філії ЦЗВ уклав:

-20.09.2022 договір поставки № ЦЗВ-02-03122-01 із ТОВ «ВП Фарбпром» про поставку емалі ПФ-115 на суму 11 489 616 грн з ПДВ в обсязі 93 200 кг,

-20.09.2022 договір поставки № ЦЗВ-02-03022-01 із ТОВ «Торговий Дім «Промбізнес» про поставку емалі ПФ-115 на суму 11 558 742 грн з ПДВ в обсязі 93 300 кг,

-23.09.2022 договір поставки № ЦЗВ-02-03322-01 із ТОВ «8с Груп» про поставку емалі ПФ-115 на суму 11 682 156 грн з ПДВ в обсязі 94 500 кг,

-23.09.2022 договір поставки № ЦЗВ-02-03422-01 із ТОВ «Форум Трейд Логістік» про поставку емалі ПФ-115 на суму 10 849 999 грн з ПДВ в обсязі 90 025 кг.

Подальша організація ОСОБА_4 формування рознарядок на поставку фарби (емалі) ПФ-115 впродовж 4 кварталу 2022 року та її поставка цими товариствами на користь філії ЦЗВ, забезпечувала у відповідності до умов укладених договорів оплату поставленої товарної продукції впродовж 4 кварталу 2022 року.

Досягнувши наперед визначеної мети та виконавши за рахунок використання ОСОБА_4 наданого йому службового становища першого заступника директора Філії домовленості із невстановленими досудовим розслідуванням контролерами та представниками групи вказаних вище суб`єктів господарювання, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 отримали у них не пізніше кінця січня 2023 року, знаходячись у м. Києві у невстановленому місці, гроші орієнтовно у розмірі від 5 % до 15 % від оплачених Філією за поставлені емалі ПФ-115. Одержання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від контролерів та представників групи товариств цих грошей обумовлювалося необхідністю задоволення їх корисливих інтересів, а також наданням неправомірної вигоди ОСОБА_4 .

Загалом, вчинення ОСОБА_8, ОСОБА_9 та іншими невстановленими слідством особами вищевказаних протиправних дій забезпечувало одержання останніми грошових коштів орієнтовно від 80 тис доларів до 200 тис доларів США щомісячно від інших суб`єктів господарювання, відтак орієнтовна сума коштів одержаних останніми за період з грудня 2021 по теперішній час склала близько 960 000 доларів США - 2 400 000 доларів США, що еквівалентно 35 520 000 грн - 92 500 000 грн.

У період з 01.03.2023 по 02.03.2023, ОСОБА_8 за попередньою змовою із ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_4 надати йому неправомірну вигоду передану контролерами та представниками вказаних постачальників, в тому числі, але не виключно, ТОВ «Форум Трейд Логістік», ТОВ «8с Груп», ТОВ «ВП «Фарбпром Україна» та ТОВ «Торговий Дім «Промбізнес», у вигляді транспортного засобу шляхом його купівлі та передачі ОСОБА_4 .

Як встановлено слідством, ОСОБА_4 погодився на їх пропозицію та з цією метою вирішив, що в якості неправомірної вигоди бажає отримати новий транспортний засіб - легковий автомобіль Toyota Camry. При цьому, вони погодили між собою, що у разі браку розміру неправомірної вигоди призначеної ОСОБА_4 за результатами задоволення корисливих інтересів контролерів та представників суб`єктів господарювання, ОСОБА_8 забезпечить покриття недоїмки за рахунок його та ОСОБА_9 спільних грошей, компенсуючи витрати за рахунок грошей одержаних від інших суб`єктів господарювання, яким співучасники сприятимуть у подальшому.

02.03.2023, у період часу з 12 год 30 хв до 13 год 15 хв, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 для забезпечення надання ОСОБА_4 неправомірної вигоди, приїхали до автомобільного салону «Тойота Центр Київ «Автосаміт», що належить ТОВ «Автосаміт ЛТД» та розташований по Харківському шосе, 179 у м. Києві, для вибору ОСОБА_4 транспортного засобу.

Під час перебування у вказаному автомобільному салоні, ОСОБА_4 обрав наявний транспортний засіб Toyota Camry, 2022 року випуску, вартістю 1 550 089,00 грн та довів до відома ОСОБА_8 необхідність купівлі та передачі йому саме цього транспортного засобу.

Для приховування факту вчинення протиправних діянь та отримання ним неправомірної вигоди у вигляді автомобільного засобу, ОСОБА_4 погодив із ОСОБА_8, що його за договором купівлі-продажу придбає ОСОБА_8, зареєструвавши права власності за собою. Натомість, в подальшому фактично віддасть його у володіння та користування ОСОБА_4 з передачею йому та/або вказаній ним особі у власність безоплатно.

Цього ж дня, тобто 02.03.2023, о 14 год 30 хв ОСОБА_8, з відома та за згодою ОСОБА_9, повторно прибув до вказаного вище автомобільного салону та уклав із ТОВ «Автосаміт ЛТД» договір купівлі-продажу транспортного засобу СГ № ДП-0000200, заплативши авансовий платіж за його придбання у розмірі 120 000,00 грн та сповістив про це ОСОБА_4

07.03.2023, ТОВ «Автосаміт ЛТД» здійснило державну реєстрацію автомобіля Toyota Camry, придбаного за договором купівлі-продажу СГ № ДП-0000200, з одержанням державного номерного знаку НОМЕР_1 .

Наступного дня, у денний період доби, ОСОБА_8 прибув до автомобільного салону ТОВ «Автосаміт ЛТД», що по Харківському шосе, 179 у м. Києві та з відома і згоди ОСОБА_9, у відповідності до умов договору, оплатив залишок за транспортний засіб 1 430 089,00 грн, а всього у сумі 1 550 089,00 грн, залишивши на ньому приміщення автомобільного салону.

У період з 08.03.2023 по 25.04.2023 ОСОБА_8 за домовленістю із ОСОБА_4, здійснював періодичне користування цим транспортним засобом, створюючи видимість відсутності причетності останнього як реального власника цього активу.

В подальшому, а саме в період з 25.04.2023 по 01.05.2023, ОСОБА_8 на виконання їх спільного умислу із ОСОБА_9 та за домовленістю із ОСОБА_4, надав останньому у фактичне володіння та користування вищезазначений транспортний засіб.

Отже, детектив стверджує, що у період з 25.04.2023 по 01.05.2023 ОСОБА_4 одержав від ОСОБА_8, який діяв за попередньою змовою із ОСОБА_9, неправомірну вигоду у вигляді автомобіля Toyota Camry, 2022 року випуску, грошовий еквівалент вартості якого становить 1 550 089,00 грн, за вчинення ним з використанням наданого йому службового становища першого заступника директора Філії в інтересах невстановлених досудовим розслідуванням контролерів та представників суб`єктів господарювання, зокрема, але не виключно, ТОВ «Форум Трейд Логістік», ТОВ «8с Груп», ТОВ «ВП «Фарбпром Україна», ТОВ «Торговий Дім «Промбізнес».

За таких обставин, детектив вказує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України та 23.05.2023 йому повідомлено про підозру.

При цьому, на підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри детектив у своєму клопотанні навів перелік доказів із зазначенням важливих для слідства обставин, які встановлені на їх підставі.

На переконання детектива, вказані докази є достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри і вона повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо рівня «обґрунтованості».

Як зазначає детектив, у ході досудового розслідування кримінального провадження з метою запобігання ризикам визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків виникла необхідність у застосуванні до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Підставами застосування вказаного запобіжного заходу детектив вказує наявність зазначеної вище обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що зазначені в п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Під час досудового розслідування, детективами встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання ОСОБА_4 під вартою, а саме:

1) ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду;

2) ризик знищення, приховання або спотворення ним або за його участю речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) ризик його або за його участю незаконного впливу на потерпілого, свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) ризик перешкоджання з його боку кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, у разі внесення застави відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, на думку детектива, є необхідним та обґрунтованим покласти на підозрюваного такі обов`язки:

1) не відлучатися із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;

2) прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні

№ 52021000000000169;

3) повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та Акціонерного товариства «Укрзалізниця», зокрема, з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, а також з іншими підозрюваними ( ОСОБА_9, ОСОБА_8 ) у вказаному кримінальному провадженні;

5) утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», Акціонерне товариство «Укрзалізниця;

6) здати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

2. Позиція учасників у судовому засіданні

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 повністю підтримав доводи заявленого клопотання, просив його задовольнити. На обгрунтування зазначених у клопотанні обставин просив долучити додаткові матеріали щодо посади та повноважень ОСОБА_4 .

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник заперечували проти задоволення вказаного клопотання та просили застосувати більш м`який запобіжний захід. Захисник вказав, що стороною обвинувачення долучено до клопотання витяги із протоколів НС(Р)Д, а тому незрозумілий контекст деяких висловлювань. Наполягав на тому, що власність авто Toyota Camry зареєстрована за ОСОБА_8 . Також зазначив про відсутність ризиків, заявлених стороною обвинувачення та просив долучити відомості про захворювання у підозрюваного.

3. Мотиви та оцінка слідчого судді

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:

1) чи набула особа статусу підозрюваного?

2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?

3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?

4) чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?

5) чи можливо застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою та чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?

6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави?

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.

3.1. Щодо набуття статусу підозрюваного

Відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.

Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру 23.05.2023 було вручено особисто ОСОБА_4, про що в матеріалах, долучених до клопотання, міститься письмова розписка останнього про її отримання.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.2. Щодо наявності обґрунтованої підозри

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити саме інкримінований йому злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється, зокрема, за фактом одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища, у особливо великому розмірі.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_4 обіймав посаду першого заступника директора філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця». Так, Філія ЦЗВ є постійно діючим підрозділом АТ «Укрзалізниця», що забезпечує стале, надійне та своєчасне постачання товарної продукції необхідної для забезпечення статутної діяльності акціонерного товариства, шляхом проведення публічних закупівель у підприємств державної та приватної форми права.

Згідно з наданих матеріалів, ОСОБА_4 є відповідальним за належне ведення господарської діяльності Філією, що має бути спрямована на економію витрат та максимізацію прибутку акціонерного товариства, дотримання виконавської дисципліни та належну організацію договірної роботи.

Таким чином, посада ОСОБА_4 пов`язана з виконанням адміністративно-господарських функцій, а тому з урахуванням положень ч. 2 ст. 18 КК України є службовою особою.

Із наданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9, будучи обізнаними про організацію забезпечення товарами, роботами та послугами акціонерного товариства шляхом проведення закупівель Філією ЦЗВ та підтримуючи неформальні відносини із ОСОБА_4, не пізніше січня 2022 року, запропонували останньому використати його службове становище першого заступника директора Філії для надання переваг в укладанні договорів купівлі-продажу/поставки з наперед визначеними ними учасниками, створення для них штучних конкурентних переваг порівняно з іншими учасниками торгів, забезпечення їх перемоги за результатами торгів та здійснення оплати за поставлену товарну продукцію

Зокрема, за версією слідства, використання ОСОБА_4 свого службового становища полягало у наданні таким суб`єктам господарювання переваг, що у свою чергу забезпечувало б отримання від них грошової винагороди (частину предмета заволодіння) ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у розмірі від 5 до 15 % від суми договору та/або розміру сплачених грошей в адресу таких постачальників за поставлену товарну продукцію.

При цьому, частину зазначеної грошової винагороди мала бути використана для надання неправомірної вигоди ОСОБА_4 й створення у нього бажання та систематичного умислу використання ним наданого йому службового становища першого заступника директора Філії в створенні переваг цим постачальникам.

Так, у межах цього досудового розслідування встановлюються обставини сприяння ОСОБА_4 спільно з іншими невстановленими досудовим розслідуванням службовими особами Філії, у серпні 2022 року по забезпеченню перемоги у публічних закупівлях фарб (емалей ПФ-115) ТОВ «Форум Трейд Логістік», ТОВ «8с Груп», ТОВ «ВП «Фарбпром Україна» та ТОВ «Торговий Дім «Промбізнес», з представниками яких ОСОБА_9 та ОСОБА_8 досягли попередніх домовленостей згідно їх злочинного плану. Відповідно договори поставки емалі ПФ-115 вказаними товариствами було укладено у вересні 2022 року.

Надалі, ОСОБА_4 організовано формування рознарядок на поставку фарби (емалі) ПФ-115 впродовж 4 кварталу 2022 року та цими товариствами поставлено товар на користь філії ЦЗВ, у відповідності до умов укладених договорів оплату поставленої товарної продукції впродовж 4 кварталу 2022 року.

При цьому, за виконання та втілення плану щодо поставки товару вказаними суб`єктами господарювання, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 отримали від таких товариств не пізніше кінця січня 2023 року гроші орієнтовно у розмірі від 5 % до 15 % від оплачених Філією за поставлені емалі ПФ-115.

За сприяння ОСОБА_4 у виборі та виграші вказаних товариств у торгах, у період з 01.03.2023 по 02.03.2023, ОСОБА_8 за попередньою змовою із ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_4 надати йому неправомірну вигоду передану контролерами та представниками вказаних постачальників, в тому числі, таких товариств у вигляді транспортного засобу шляхом його купівлі та передачі.

У свою чергу, ОСОБА_4 погодився на їх пропозицію та обрав транспортний засіб, який бажає отримати в якості неправомірної вигоди, а саме легковий автомобіль Toyota Camry. При цьому, було погоджено, що ОСОБА_8 забезпечить покриття всієї вартомті автомобіля власними коштами, у разі недостатку коштів, отриманих від суб`єктів господарювання.

Надалі, 02.03.2023 ОСОБА_4 та ОСОБА_8 приїхали до автомобільного салону «Тойота Центр Київ «Автосаміт», що належить ТОВ «Автосаміт ЛТД» для вибору ОСОБА_4 транспортного засобу. Під час такого візиту, ОСОБА_4 обрав наявний транспортний засіб Toyota Camry, 2022 року випуску, вартістю 1 550 089,00 грн та повідомив ОСОБА_8 про необхідність купівлі та передачі йому саме цього транспортного засобу.

Крім того, для приховування факту вчинення протиправних діянь та отримання ним неправомірної вигоди у вигляді автомобільного засобу, ОСОБА_4 погодив із ОСОБА_8, що його за договором купівлі-продажу придбає ОСОБА_8, зареєструвавши права власності за собою. Натомість, в подальшому фактично віддасть його у володіння та користування ОСОБА_4 з передачею йому та/або вказаній ним особі у власність безоплатно.

02.03.2023, ОСОБА_8, з відома та за згодою ОСОБА_9, повторно прибув до вказаного вище автомобільного салону та уклав із ТОВ «Автосаміт ЛТД» договір купівлі-продажу транспортного засобу СГ № ДП-0000200, заплативши авансовий платіж за його придбання у розмірі 120 000,00 грн, про що сповістив ОСОБА_4

Наступного дня, ОСОБА_8 прибув до автомобільного салону ТОВ «Автосаміт ЛТД», що по Харківському шосе, 179 у м. Києві та з відома і згоди ОСОБА_9, у відповідності до умов договору, оплатив залишок за транспортний засіб 1 430 089,00 грн, а всього у сумі 1 550 089,00 грн, залишивши на ньому приміщення автомобільного салону.

При чому, з метою приховування факту належного володільця такого авто та приховування факту призначення такого автомобіля як неправомірної вигоди, у період з 08.03.2023 по 25.04.2023 ОСОБА_8 за домовленістю із ОСОБА_4, здійснював періодичне користування цим транспортним засобом.

При цьому, у ході проведення обшуку за місцем проживання колишньої дружини ОСОБА_4 у домоволодінні, де він періодично проживає, а саме за адресою: АДРЕСА_2, було виявлено зазначений автомобіль Toyota Camry, 2022 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 .

З огляду на вказане, зміст зазначених матеріалів, слідчий суддя вважає, що на даному етапі існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 міг отримати неправомірну вигоду у вигляді автомобіля Toyota Camry, 2022 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища в особливо великому розмірі.

При цьому, слідчий суддя враховує, що вартість зазначеного автомобіля за договором купівлі-продажу транспортного засобу СГ № ДП-0000200 становила 1 550 089,00 грн, що у п`ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та відповідно до п.1 Примітки до ст. 368 КК України становить особливо великий розмір.

Викладені обставини, у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження переконують слідчого суддю у тому, що мало місце вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, який може бути вчинено ОСОБА_4 .

Слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з вчиненими кримінальними правопорушеннями, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями підозрюваного та ознаками складу інкримінованих йому злочинів.

При цьому, відповідні обставини вчинення розслідуваних злочинів, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі таких досліджених в ході судового засідання копій документів:

-договору поставки № ЦЗВ-02-03122-01 від 20.09.2022, укладеним Філією від імені ОСОБА_4 із ТОВ «ВП Фарбпром» про поставку емалі ПФ-115 на суму 11 489 616 грн з ПДВ в обсязі 93 200 кг;

-договору поставки № ЦЗВ-02-03022-01 від 20.09.2022, укладеним Філією від імені ОСОБА_4 із ТОВ «Торговий Дім «Промбізнес» про поставку емалі ПФ-115 на суму 11 558 742 грн з ПДВ в обсязі 93 300 кг;

-договору поставки № ЦЗВ-02-03322-0123.09.2022, укладеним Філією від імені ОСОБА_4 із ТОВ «8с Груп» про поставку емалі ПФ-115 на суму 11 682 156 грн з ПДВ в обсязі 94 500 кг;

-договору поставки № ЦЗВ-02-03422-0123.09.2022, укладеним Філією від імені ОСОБА_4 із ТОВ «Форум Трейд Логістік» про поставку емалі ПФ-115 на суму 10 849 999 грн з ПДВ в обсязі 90 025 кг;

-протоколів про результати здійснення негласної (слідчої) розшукової дії - аудіо-відеоконтроль від 29.09.2022, від 21.02.2023 від 08.05.2023, від 08.07.2022;

-протоколів обшуку від 22.05.2023, від 23.05.2023;

-наказів АТ «Укрзалізниця» №375/ос від 15.09.2022, №420/ос від 25.10.2022, №420/ос від 09.12.2022, №621/ос від 06.02.2023;

-положення про Філію «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укразалізниця»;

-рахунок-фактура № 0000000340 від 06.03.2023 про сплату за автомобіль Toyota Camry, вартістю 1 430 089 грн.

Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя вважає, що доводи сторони захисту щодо ненадання повних протоколів за результатами негласних слідчих дій не можуть спростувати викладені висновки про обгрунтованість підозри, оскільки обсяг та зміст матеріалів, якими сторона обвинувачення обгрунтовує клопотання про застосування запобіжного заходу, визначається слідчим або прокурором, а стороною захисту не наведено переконливих тверджень, які би свідчили про можливість існування відомостей, зафіксованих у таких протоколах, які би повністю заперечили встановлені обставини.

За таких обставин, доводи сторони захисту не спростовують висновку слідчого судді про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри.

3.3. Щодо наявності ризиків

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні детектив вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) знищити, приховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, (3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні, (4) перешкоджати кримінальному провадження іншим чином.

3.3.1. Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи пред`явлення йому підозри у вчиненні у особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права. Крім того, слідчий суддя враховує достатній майновий стан, який може бути використаний для втечі чи переховування підозрюваного.

Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі робить цей ризик можливим.

Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку щодо наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.

3.3.2. Щодо ризику знищити документи та інші речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Орган досудового розслідування стверджує, що ОСОБА_4 намагався приховати з можливим подальшим знищенням речового доказу у справі, а саме транспортного засобу Toyota Camry, 2022 р.в., д.н.з. НОМЕР_2, який є предметом неправомірної вигоди наданої останньому ОСОБА_8 за пособництва ОСОБА_9 .

Слідчий суддя вважає обгрунтованими вказані доводи, зокрема враховуючи, що вказаний транспортний засіб був виявлений не у місті проживання підозрювано - місті Києві, а Львівській області, що може свідчити про намагання останнього переховувати предмет неправомірної вигоди. Більше того, слідчий суддя бере до уваги механізм вчиненого злочину та зафіксовані домовленості щодо створення видимості користування таким автомобілем ОСОБА_8, що вказує на схильність підозрюваного до планування прихованої злочинної діяльності.

Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику знищити, приховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

3.3.3.Щодо ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що:

- інкримінований підозрюваному злочин передбачає пасивний підкуп, в той же час у цьому кримінальному провадженні повідомлено про підозру імовірним вигодонадавачам, а тому дії підозрюваного обумовлювалися діями інших осіб, що дозволяє їм координувати свої дії та показання;

- наявність довірливих стосунків підозрюваного з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;

- зафіксовані відомості у протоколі про результати оперативно-розшукового заходу - аудіо-, відеоконтролю особи від 08 липня 2022 року, щодо погодження ОСОБА_4 передати неправомірну вигоду іншим службовим особам АТ «Укразалізниця», а також пропозиції останнього досягати бажаних цілей шляхом підкупу осіб;

- тривалість періоду обіймання керівної посади ОСОБА_4, що може свідчити про можливість впливати на службових осіб Філії, вживаючи умовляння та підкуп як основні засоби досягнення поставленої перед собою мети;

- на цій стадії досудового розслідування не допитані всі особи, яким можуть бути відомі обставини розслідуваного злочину;

Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.

3.3.4. Щодо наявності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином

З наданих стороною обвинувачення вбачається схильність та можливість підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню у різні способи. Зокрема, слідчий суддя бере до уваги протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтролю особи від 21.02.2022, за яким встановлено, що ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9 розробили та впровадили схему із одержання неправомірної вигоди із використанням банківської установи, куди постачальникам необхідно за відомими співучасниками паролями прибувати та здавати неправомірну вигоду, яку пізніше ОСОБА_8 забиратиме у безпечному приміщенні банку та спільно з ОСОБА_9 розподілятиме між іншими учасниками протиправної діяльності, зокрема і ОСОБА_4 .

Вказане свідчить про використання механізмів приховування їх злочинної діяльності та укриття неправомірної вигоди з метою унеможливлення її відстеження, виявлення, вилучення та прийнятті щодо неї законного рішення стосовно майна, здобутого злочинним шляхом.

Крім того, слідчий суддя бере до уваги використання під час розмов псевдонімів можливих учасників протиправної діяльності з метою приховування ідентифікаційних даних співучасників та залучених осіб до вчинення злочинів, зокрема ОСОБА_9 називають «ОСОБА_18» «ОСОБА_19», ОСОБА_4 - «ОСОБА_20», «ОСОБА_21», ОСОБА_8 - «ОСОБА_22», а також використовують й інші псевдоніми - «ОСОБА_23», «ОСОБА_24», «ОСОБА_25», «ОСОБА_26», «ОСОБА_27».

Також слідчий суддя звертає увагу на розмову ОСОБА_8 із ОСОБА_4 та іншою службовою особою Філії, в якій ОСОБА_8 пояснює яким чином правоохоронні органи прослуховують їх телефонні перемовини та яким чином треба цьому протидіяти, зокрема, купляти одноразові мобільні телефони, які не мають IMEI-адреси та кожного дня змінювати сім-картку із різними операторами GSM-зв`язку. В іншій приватній розмові з цією ж службовою особою Філії, ОСОБА_8 обговорює можливість перевірки їх транспортних засобів та місць проведення переговорів щодо погодження етапів і механізмів вчинення злочинів, на предмет наявності прихованих прослуховуючих пристроїв. Співрозмовники вказують, що у них є знайомі у правоохоронних органах України, які б допомогли здійснити таку перевірку.

Вказане свідчить про можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме - ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, знищити документи та інші речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

3.4. Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України;

- пред`явлення йому підозри у вчиненні у співучасті тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з конфіскацією майна, без можливості застосування пільгових інститутів кримінальної відповідальності;

-відсутність відомостей про стійкі соціальні зв`язки підозрюваного - підозрюваний розлучений, безробітний (згідно з Наказу №159 від 11.05.2023 ОСОБА_4 звільнений з Філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця»);

- достатній майновий стан, описаний у п.3.6 цієї ухвали;

-відомості про наявність захворювання.

3.5. Щодо можливості застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою або більш м`якого запобіжного заходу

На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані у п. 3.3 цієї ухвали ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваного, зазначених у п. 3.4. цієї ухвали, застосування застави як основного запобіжного заходу буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню. Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів та інших осіб, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі.

Таким чином, зважаючи на високу інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, з урахуванням його особистих характеристик, слідчий суддя приходить висновку, що до підозрюваного ОСОБА_4 слід застосувати винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Крім того, слідчим суддею не встановлено законодавчих обмежень щодо застосування до ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу, оскільки п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Як вказувалось вище, за інкриміновані підозрюваному злочини передбачені покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років.

При цьому, вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказування, з огляду на правову кваліфікацію та кількість ймовірних співучасників, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме - 21 липня 2023 року включно.

3.6. Щодо альтернативного запобіжного заходу

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України. Також в ухвалі слідчого судді, суду зазначається, які обов`язки з передбачених ст. 194 КПК України будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Також відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених ч. 5 ст. 182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги відомості про доходи та майновий стан підозрюваного, а саме підозрюваному на праві власності належать 2 земельні ділянки, розташовані у с. Липники, Пустомитівського району, Львівської області, квартира у місті Києві та автомобіль BMW X3 (що підтвердив підозрюваний у судовому засіданні).

Згідно з наданих відомостей, за 2022 рік ОСОБА_4 отримав доходи у сумі 1 640 187 грн; за 2021 рік - 276 893 грн, за 2020 рік - 738 298 грн.

У своєму клопотанні детектив просив застосувати альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 18 628 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 997 552 грн.

З огляду на викладене, враховуючи суспільну небезпеку діянь, інкримінованого ОСОБА_4 діяння, сукупність ризиків, а також обставин розслідуваного злочину, з метою гарантувати належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, доцільно відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України під час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, ураховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, його майновий стан, дані про особу підозрюваного, відомості про можливість систематичного отримання незаконних доходів від діяльності, пов`язаною із ОСОБА_8 та ОСОБА_9, слідчий суддя вважає достатнім та об`єктивно обґрунтованим визначити останньому, як альтернативу, заставу в розмірі 5 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 13 420 000,00 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

За описаних вище обставин альтернативний запобіжний захід у виді застави у зазначеному розмірі буде достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялися б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків.

Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні альтернативного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов`язки:

1)не відлучатися із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;

2)прибувати на першу вимогу до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000169;

3)повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4)утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та Акціонерного товариства «Укрзалізниця», зокрема, але не виключно, з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, а також з іншими підозрюваними - ОСОБА_9, ОСОБА_8 у вказаному кримінальному провадженні;

5)утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», Акціонерне товариство «Укрзалізниця;

6)здати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для ОСОБА_4 і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.

У випадку внесення застави, строк дії таких обов`язків слід визначити в межах строку досудового розслідування і не більше визначеного строку дії основного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тобто до 21 липня 2023 року включно.

За наведених вище обставин подане клопотання слід задовольнити частково.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-179, 182-184, 193-197, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

2.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити частково.

3.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор».

4.Строк тримання під вартою, з урахуванням строку досудового розслідування та часу фактичного затримання, визначити на 60 днів, тобто до 21 липня 2023 року включно.

5.Взяти підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, під варту у залі суду.

6.Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_4, альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 5 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 13 420 000,00 (тринадцять мільйонів чотириста двадцять тисяч) гривень.

7.Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами:

Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_3 ;

призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).

8.Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали. У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі, підозрюваний звільняється з-під варти і він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

9.Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

10.Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного, який вніс заставу, з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора та слідчого суддю Вищого антикорупційного суду.

11.У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням застави покласти на нього такі обов`язки:

1)не відлучатися із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;

4)утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та Акціонерного товариства «Укрзалізниця», зокрема, але не виключно, з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, а також з іншими підозрюваними - ОСОБА_9, ОСОБА_8 у вказаному кримінальному провадженні;

5)утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», Акціонерне товариство «Укрзалізниця;

6)здати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

12.Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити строком з моменту звільнення з-під варти, внаслідок внесення застави - до 21 липня 2023 року включно.

13.В іншій частині вимог клопотання - відмовити.

14.Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52021000000000169 від 07.07.2022 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.

15.Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, його захиснику та направити керівнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор» - для виконання.

16.Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

17.Виконання ухвали в частині взяття під варту в залі суду, доставлення до місця ув`язнення та тримання під вартою доручити батальйону конвойної служби ГУНП в м. Києві та керівнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

18.Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52021000000000169 від 07.07.2022 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.

19.Строк дії ухвали до 21 липня 2023 року включно.

20.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Search

Document No. 111214171