Document No. 111261576

Справа № 991/3672/23

Провадження 1-кс/991/3694/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2, ОСОБА_3, прокурора ОСОБА_4, детектива ОСОБА_5, захисника ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, погоджене із прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні - начальником третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4, про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваної

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Дніпро, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019,

УСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому старший детектив просить надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019 стосовно підозрюваної ОСОБА_7 .

Клопотання обґрунтовує тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що у період з жовтня 2014 року до березня 2020 року Перший заступник Голови Правління АБ «Укргазбанк», а в подальшому - виконувач обов`язків та безпосередньо Голова Правління Банку ОСОБА_8, радник Голови Правління АБ «Укргазбанк», а в подальшому заступник Голови Правління цього ж Банку ОСОБА_9, заступник директора департаменту корпоративного банкінгу та транзакційного бізнесу АБ «Укргазбанк», а в подальшому директор цього ж департаменту та заступник Голови Правління Банку ОСОБА_10, заступник директора департаменту по роботі з корпоративними VIP-клієнтами АБ «Укргазбанк», а в подальшому директор цього ж департаменту ОСОБА_11 та заступника директора департаменту по роботі з корпоративними VIP-клієнтами АБ «Укргазбанк» ОСОБА_7, а також інші невстановлені на цей час особи, діючи у складі організованої ОСОБА_8 групи, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи займані посади та зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом недобросовісного використання та внесення змін до внутрішніх нормативних актів Банку, систематичного внесення неправдивих відомостей до актів наданих послуг та протиправного обернення коштів АБ «Укргазбанк» (надалі - Банк) на користь третіх осіб, здійснили розтрату цих коштів, в особливо великому розмірі, на загальну суму 205998435,93 грн.

Така розтрата здійсненна шляхом переказу 52 фізичним особам, фізичним особам-підприємцям та юридичним особам коштів Банку, як оплати за послуги із залучення ними, як Агентами чи/та Партнерами цього Банку, клієнтів - юридичних осіб сегменту корпоративного бізнесу на обслуговування до АБ «Укргазбанк», які фактично надані не були.

Використовуючи депозитні договори та договори банківського рахунку, які вже укладені між Банком та 153 клієнтами, без участі будь-яких Агентів чи/та Партнерів, ОСОБА_8 та інші учасники організованої групи, забезпечували підробку або особисто підробляли офіційні документи, а саме - акти наданих послуг, вносячи до них завідомо неправдиві відомості, про нібито залучення таких клієнтів третіми особами та на підставі цих документів здійснювали виплату коштів таким особам. З цією метою учасники організованої групи використали механізм матеріального стимулювання Агентів чи/та Партнерів за залучення Клієнтів на розміщення коштів на вкладному (депозитному) та/або поточному рахунку в Банку, передбачений Положенням про порядок роботи з партнерами та агентами за депозитними програмами та програмами кредитування корпоративного бізнесу в АБ «Укргазбанк», затвердженим на засіданні Правління АБ «Укргазбанк» 25.09.2013.

Так, у період з листопада 2014 року до березня 2020 року як фіктивні Агенти чи/та Партнери використані такі особи: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ПП «Вікрус-Принт», ТОВ «Укрдонінвест», ТОВ «ЮГ-Інвесттрейд», ТОВ «Тревел Компані Плюс», ТОВ «Юст Експрес», ТОВ «Маяк Експрес», ТОВ «Бриорей», ТОВ «Стілсвіт», ТОВ «Фінсол» та ТОВ «Інтелект-Центр», на банківські рахунки яких, у зазначений період часу, перераховано кошти Банку на загальну суму 205 998 435,93 грн.

Отже, ОСОБА_8 разом з іншими учасниками організованої ним групи, у тому числі ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_7, у період з листопада 2014 року до березня 2020 року здійснили розтрату коштів АБ «Укргазбанк», шляхом їх обернення на користь фіктивних Агентів чи/та Партнерів за надання ними послуг із залучення клієнтів цього Банку, що фактично надані не були, оскільки клієнти самостійно розміщали кошти на вкладних (депозитних) чи/та поточних рахунках, керуючись виключно постановами Кабінету Міністрів України чи/та внутрішніми актами, з використанням процедур закупівлі (тендеру), або ж власним переконанням керівництва чи власників таких клієнтів (юридичних осіб).

Детектив зазначає, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, тобто в розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненої організованою ним групою, в особливо великих розмірах та у внесенні, в складі організованої групи, до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

06 жовтня 2022 року у порядку, передбаченому ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_7 повідомлено про підозру.

Детектив стверджує, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

В ході досудового розслідування встановлено наявність достатніх підстав вважати, що підозрювана ОСОБА_7 переховується від органу досудового розслідування та в подальшому переховуватиметься від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.12.2022 стосовно підозрюваної ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, яка за результатом апеляційного перегляду залишена в без змін.

06.03.2023 сторона обвинувачення у цьому кримінальному проадженні з метою організації виконання рішення про оголошення підозрюваної ОСОБА_7 у розшук, звернулася до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України із відповідним запитом про використання інформаційної системи Інтерполу, а саме внесення до неї відомостей та публікації «червоного оповіщення» стосовно ОСОБА_54 .

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 постійно проживала на території України, з листопада 2019 року обізнана з фактом здійснення досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019, обставинами та фактами, які встановлюються у ході його проведення, могла дізнатися про підготовку органом досудового розслідування процесуальних документів щодо притягнення її до кримінальної відповідальності, однак 08.05.2022 ОСОБА_7 виїхала за межі України та досі не повернулась. Детектив зазначає, що ОСОБА_7 належним чином повідомлена про виклики до детектива, натомість замість виконання свого обов`язку веде з ним листування, повідомляє про неможливість прибуття на допит, вкотре без поважних причин та без надання підтверджуючих документів як щодо місця свого проживання так і щодо поважності причин неприбуття на виклики до детектива.

ОСОБА_7 на даний час має зареєстроване та фактичне місце проживання на території України, відомості щодо виїзду до іншої країни на постійне проживання, відсутні. Таким чином, вона не втратила зв`язок з державою Україна, громадянкою якої є.

Посилаючись на викладені обставини, детектив стверджує, що підозрювана ОСОБА_7 переховується від органу досудового розслідування, що стало підставою для оголошення її у міжнародний розшук, тому наявні підстави, визначені ч. 5 ст. 139, ч. 2 ст. 297-1 КПК України, для проведення у даному кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_7 спеціального досудового розслідування.

У судовому засіданні прокурор та детектив вимоги клопотання підтримали, просили задовольнити. Додатково зазначили, що ОСОБА_7 разом з дітьми та чоловіком виїхала за кордон у травні місяці тобто, коли війна тривала більше ніж два місяці, ЗСУ вже відтіснили ворога з Київської області. Звернули увагу що, у цьому кримінальному провадженні є інші підозрювані, які також перебувають за кордоном, мають дітей, їм застосовані запобіжні заходи, однак вони належним чином виконують свої обов`язки, прибувають до правоохоронного органу, суду за викликом, чого жодного разу не було вчинено ОСОБА_7 . Окрім цього, повідомляючи про місце свого перебування та причини неможливості явки до детектива, ОСОБА_7 жодного разу не долучила підтверджуючих документів, також детектив зауважив, що ОСОБА_7, будучи підозрюваною та маючи відповідні обов`язки проігнорувала 5 викликів. Щодо проведення її допиту в дистанційному режимі, детектив, пославшись на практику Верховного Суду, зазначив, що використання такого механізму як відеоконференція можливо лише у виняткових випадках, виключно в порядку передбаченим кримінальним процесуальним законом.

Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання. Ззазначив, що клопотання детектива є необґрунтованим, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 297-1 та 297-2 КПК України в частині того, що підозрювана переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та в частині наявності підстав для оголошення розшуку. Оскільки, 08.05.2022 ОСОБА_7 користуючись своїм правом на свободу пересування та у зв`язку з проведенням активних бойових дій на території України виїхала за кордон, змінила місце свого проживання і після цього 06.10.2022 (через 5 місяців після законного перетину кордону) отримала статус підозрюваної у кримінальному провадженні, тому, в даному випадку юридично значуще ухилення від слідства виключається. Сторона обвинувачення не врахувала можливості проведення процесуальних дій без шкоди для досудового розслідування за відсутності особи в Україні. ОСОБА_7 підтвердила детективу отримання нею повідомлення про підозру, на усі виклики надавала своєчасну відповідь про те, що не може прбути на допит у зв`язку з тим, що проживає офіційно за встановленою адресою у АДРЕСА_2, тип місця проживання: постійне, дата реєстрації 28.06.2022, також, через військовий стан, який діє в Україні. Окрім цього надала детективу свої контактні дані, вказала офіційне місце проживання та копії відповідних документів. Дії ОСОБА_7 свідчать про відсутність мети переховування, наявність бажання брати участь у досудовому розслідуванні та користуватись наданими їй правами. Захисник вважає, що наразі є всі можливості для проведення дистанційного допиту підозрюваної в режимі відеоконференції на території Республіки Австрія, про що заявляла в своїх клопотаннях і сама ОСОБА_7, зважаючи на військовий стан, який і досі триває на території України. Також, рішення про розшук ОСОБА_7 є безпідставним та необґрунтованим, оскільки 22.10.2022 підозрювана на електрону пошту детектива повідомила про свою адресу реєстрації, посилання у постанові детектива від 28.10.2022, якою оголошено у розшук ОСОБА_7, на наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 74 є недоречним, оскільки першочергове призначення цього наказу є соціальне забезпечення окремих осіб, які постраждали від агресії Російської Федерації і не має відношення до визначення ризиків для життя та здоров`я осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях чи на інших територіях України, що не є окупованими (м. Київ та Київська область). Таким чином, вважає, що постанова детектива про оголошення у міжнародний розшук базується на хибних уявленнях детектива про мету вказаного процесуального рішення. Додатково зазначив, що прокуратурі відмовлено у наданні дозволу на тимчасовий арешт та екстрадицію ОСОБА_7 . Письмові заперечення долучені до матеріалів справи.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень врегульовані главою 24-1 КПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.

Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258-6, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 297-4 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук, та/або уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся. Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.

Тобто, вирішуючи питання про здійснення спеціального досудового розслідування, слідчий суддя повинен упевнитися у наявності правових підстав для прийняття такого рішення, а саме встановити такі обставини:

1) чи передбачає Кримінальний процесуальний кодекс України спеціальне досудове розслідування щодо злочину, який розслідується у межах кримінального провадження, в якому подане клопотання;

2) факт набуття особою статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні;

3) наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення;

4) чи переховується підозрюваний від органів досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та якими доказами це підтверджується та/або чи оголошений підозрюваний у міжнародний розшук та якими доказами це підтверджується та/або уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся.

Для здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia) повинні бути наявними усі зазначені підстави і відсутність хоча б однієї виключає можливість здійснення кримінального провадження у такому порядку.

У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.01.2023 продовжено строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до 06.06.2023.

У межах цього кримінального провадження 06.10.2022 старший детектив Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, за погодженням із прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_55, склав повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а саме: у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненої організованою ним групою, в особливо великих розмірах та у внесенні в складі організованої групи, до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Отже, відповідно до ч. 2 ст. 297-1 КПК України, відносно інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачена можливість здійснення спеціального досудового розслідування.

Щодо факту набуття ОСОБА_7 статусу підозрюваної в цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно із ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу (ч. 3 ст. 111 КПК України).

За змістом ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 у справі № 536/2475/14-к дійшла висновку, що викладена у письмовому повідомленні підозра та вручена у належний спосіб є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначених статтею 42 КПК України.

Дотримання прав особи при врученні їй складеного щодо неї повідомлення про підозру, у разі тимчасової відсутності такої особи за місцем її проживання та за відсутності відомостей про її місце перебування, зважаючи на приписи ч. 1 ст. 42, ст. 135 КПК України, полягає не у фактичному врученні такого повідомлення (процесуального документа), а у вжитті органом досудового розслідування усіх можливих заходів для того, щоб така особа могла дізнатися про факт складання такого повідомлення про підозру щодо неї та суть викладених у ньому обставин не тільки від правоохоронних органів чи суду, а й з інших, доступних для неї джерел.

Відповідно до відомостей з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» ОСОБА_7 08.05.2022 востаннє перетнула державний кордон на виїзд з України у пункті пропуску «Косино» на транспортному засобі з д.н.з. НОМЕР_1 та відтоді на територію України не поверталась, що підтверджується протоколами огляду від 05.10.2022 та 22.02.2023.

Встановлено, що ОСОБА_7 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, та проживає за адресою: АДРЕСА_3, працює в АТ «Укргазбанк», що підтверджується відомостями із особової картки Державної міграційної служби України (а.с.48 том 1); договорами дарування квартири; відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наказом про прийняття на роботу від 13.08.2015.

У зв`язку із тимчасовою відсутністю ОСОБА_7 за місцем проживання повідомлення про підозру разом із пам`яткою про процесуальні права підозрюваної 06.10.2022 засобами поштового зв`язку направлені за адресами її реєстрації та проживання, що підтверджується описами цінного листа з описом вкладення, накладними АТ «Укрпошта». Також, вручене бухгалтеру ОСББ «Оперон» за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_4, що підтверджується відміткою про отримання повідомлення та цього ж дня вручене адміністрації за місцем роботи ОСОБА_7 - АТ «Укргазбанк», що підтверджується реєстром на службову кореспонденцію для перевозу через уповноваженого Національного антикорупційного бюро України.

Крім того, як додатковий захід, 06.10.2022 здійснено направлення відсканованих повідомлення про підозру та пам`ятки про процесуальні права та обов`язки за допомогою месенджера «WhatsApp» на номер телефону НОМЕР_2 та електронну поштову скриньку за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, якими користується ОСОБА_7, що підтверджується протоколами огляду від 13.10.2022 та 17.10.2022.

Сторона захисту не заперечувала у судовому засіданні про отримання ОСОБА_7 повідомлення про підозру та її обізнаність із суттю підозри. Про вказане також свідчить надіслана ОСОБА_7 12.10.2022 на адресу електронної пошти детектива ОСОБА_5 відповідь на лист.

Отже, ОСОБА_7 набула статусу підозрюваної у кримінальному провадженні та органом досудового розслідування вжито всіх можливих заходів для вручення їй повідомлення про підозру у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України.

Щодо наявності достатніх доказів для підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так, у рішенні у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 ЄСПЛ зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

На підтвердження обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, у тому числі копії: документів, щодо співпраці АБ «Укргазбанк» з ПрАТ «Київстар», ДП «Адміністрація морських портів України», ПАТ «Аграрний фонд», ПрАТ «МТС Україна», ДП «Український інститут промислової власності», ПрАТ «СНВО «Імпульс», Державним закладом «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України»; протоколів огляду від 29.09.2022, від 30.09.2022 відомостей з Державного реєстру доходів фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих фізичними особами від податкових агентів, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, за період з 1998 по 2022 рік; службової записки АБ «Укргазбанк» від 09.10.2015 № 111/36273/2015 «Про дохідність клієнтів»; листів АТ «Укрексімбанк» від 19.02.2021 № 0022801/6130-21, АТ «Ощадбанк» від 24.02.2021 № 46-09/5725-12843/2021-00/вих, АТ КБ «Приватбанк» від 25.06.2021 № 20.1.0.0.0/7-210616/10847; протоколу огляду речей і документів від 17.07.2020-23.04.2021; висновку експерта ДНД ЕКЦ МВС України від 25.10.2021 № СЕ-19-21/16913-ЕК, висновку експертів ТОВ «Експертна група «ЕС ЕНД ДІ» від 21.12.2021 № 1041/60901; протоколів огляду від 01.04.2020 та від 12.11.2020 Інформаційно-телекомунікаційної системи «Державний реєстр фізичних осіб-платників податків»; протоколу огляду від 03-07.06.2021 Інформаційно-телекомунікаційної системи «Податковий блок»; протоколів огляду від 14-27.07.2020, від 24.07.2020; статуту АБ «Укргазбанк» у редакціях, затверджених Загальними зборами акціонерів АБ «Укргазбанк» від 29-30.04.2014, 09.04.2015, 06.08.2015, 28.04.2016, 25.04.2017, 26.04.2018, 19.04.2019, 07.07.2020; Положення про Правління АБ «Укргазбанк» у редакціях, затверджених Загальними зборами акціонерів АБ «Укргазбанк» від 29-30.04.2014, 28.04.2015, 28.04.2016, 25.04.2017, 26.04.2018, 19.04.2019; наказу Голови Правління АБ «Укргазбанк» «Про розподіл повноважень між керівниками АБ «Укргазбанк» від 07.10.2014 № 559, зі змінами на підставі наказів від 29.12.2014 № 711, від 20.01.2015 № 34, від 16.04.2015 № 247, від 10.07.2015 № 457, від 12.10.2015 № 695, від 26.10.2016 № 669, від 21.12.2016 № 800, від 24.07.2017 № 475, від 21.05.2019 № 326; Положення про комітет з питань управління активами і пасивами АБ «Укргазбанк», затвердженого протоколом Правління АБ «Укргазбанк» від 23.10.2014 № 49 та змінами, затвердженими від 20.02.2015 № 13; Положення про порядок роботи з партнерами та агентами за депозитними програмами кредитування корпоративного бізнесу в АБ «Укргазбанк», затвердженого протоколом Правління АБ «Укргазбанк» від 25.09.2013 № 43 та змінами від 13.11.2014 № 53, від 17.09.2015 № 60, від 22.10.2015 № 67, від 01.09.2016 № 43, від 28.12.2016 № 71, від 23.02.2017 № 8; наказу АБ «Укргазбанк» № 57 від 03.02.2017 «Про затвердження Технологічної карти бізнес-процесу» та Технологічної карти основного бізнес-процесу «Порядок взаємодії структурних підрозділів АБ «Укргазбанк» в процесі роботи з партнерами та агентами по залученню/утриманню клієнтів корпоративного бізнесу на обслуговування/обслуговуванні до/в Банку»; протоколів огляду від 07.12.2021-21.02.2022, від 12.05.2020-30.07.2020, від 04-12.10.2021, від 17.06.2020, від 12.01.2021, від 14.02.2020-11.03.2020, від 16-24.12.2019, від 15.06.2020 - 30.07.2020, від 06.05.2020 - 30.07.2020, від 28.05.2020-30.07.2020, від 23.02.2021, від 20.11.2019-13.12.2019, від 12.12.2019-30.01.2020, від 20.01.2020-31.01.2020, від 23-24.06.2020, від 25-29.01.2021, від 14-16.01.2021, від 18.07.2019, 03.07.2019 та інші матеріали справи.

Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень є доведеною, тобто зазначені у клопотанні детектива обставини і надані документи кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують докази, які формують у слідчого судді внутрішнє переконання щодо можливої причетності підозрюваної ОСОБА_7 до кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вона підозрюється органом досудового розслідування.

Слідчий суддя враховує, що питання набуття ОСОБА_7 статусу підозрюваної та обґрунтованості підозри не оспорюються стороною захисту та вже були предметом судового контролю під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу стосовно нього, за результатом якого слідчим суддею Вищого антикорупційного суду 22 грудня 2022 року постановлено ухвалу, залишену без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 24.01.2023, про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо переховування підозрюваної ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та оголошення у міжнародний розшук.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Аналіз норм діючого Кримінального процесуального кодексу України щодо оголошення особи у розшук та щодо розгляду та вирішення питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування дозволяє зробити висновок, що під час вирішення вказаних питань прокуророві (детективу) необхідно довести, а слідчому судді достатньо встановити, що певна особа оголошена у міжнародний розшук, про що і йдеться у ч. 2 ст. 297-1 та ч. 1 ст. 297-4 КПК України. При цьому, законом не визначено необхідності з`ясовувати питання про перебування особи у міжнародному розшуку.

Встановлено, що 08.05.2022 ОСОБА_7 виїхала з України та відтоді не поверталась, на неодноразові виклики до органу досудового розслідування не прибуття. Так, ОСОБА_7 викликалася до органу досудового розслідування для допиту як підозрюваної на 12.10.2022, 19.10.2022, 28.10.2022, проведення інших процесуальних дій на 23.11.2022, 16.03.2023 шляхом надіслання повісток на адресу за її місцем реєстрації, проживання та за місцем роботи, у тому числі засобами телефонного зв`язку через месенджер «WhatsApp» на номер телефону, яким користується ОСОБА_7, та на її адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 Також, повістка про виклик для допиту як підозрюваної на 28.10.2022, 16.03.2023 додатково опубліковувалася на офіційному веб-сайті Національного бюро та на 16.03.2023 - в газеті «Урядовий кур`єр». (т. 1 а.с. 115-116, 117-130, 145-147, 148-153, 160-162, 163-165, 167-172, 174-176, 177-186, 187-192, 196-202)

Слідчий суддя вважає, що орган досудового розслідування вжив всіх можливих та достатніх заходів для виклику підозрюваної ОСОБА_7 . Також, враховуючи вчинені органом досудового розслідування заходи для вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру, наявні підстави для висновку, що вона обізнана про наявність кримінального провадження стосовно неї. Підозрювана у своїх клопотаннях детективу посилається на наявність у неї об`єктивних причин, які унеможливлюють її прибуття в Україну, у зв`язку із збройною агресією, масовими обстрілами, проходженням лікування, наявності малолітніх дітей.

Постановою старшого детектива Національного бюро ОСОБА_5 від 19.10.2022 підозрювану ОСОБА_7 оголошено у розшук, у зв`язку із перебуванням її за межами України та неприбуттям на виклики детектива без поважних причин, будучи належним чином повідомленою (т. 1 а.с. 289-290).

Постановою старшого детектива Національного бюро ОСОБА_5 від 28.10.2022 ОСОБА_7 оголошено у міжнародний розшук, у зв`язку із перебуванням її за межами України та неприбуттям на неодноразові виклики детектива у період з 06.10.2022 до 28.10.2022 без поважних причин, будучи належним чином повідомленою. (т. 1 а.с. 291-292).

Детективом Національного бюро ОСОБА_5 направлено запит Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України про використання інформаційної системи Інтерполу стосовно ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 304-306)

Тобто, зазначені обставини на переконання слідчого судді є достатніми для підтвердження факту оголошення особи у міжнародний розшук у розумінні вимог ст. 281 та ч. 1 ст. 297-1 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.

Сторона захисту у судовому засіданні стверджувала, що ОСОБА_7 не ухиляється від слідства та суду, вона разом з родиною 08.05.2022 виїхала за межі України не маючи ще статусу підозрюваної, наразі на законних підставах проживає у Республіці Австрія де також має зареєстроване місце проживання, а саме: АДРЕСА_5, про що неодноразово повідомлялось детективу. На виклики до детектива не прибуває з поважних причин, а саме через військові події в Україні та наявність на утриманні малолітніх дітей, однак поряд з цим ОСОБА_7 не відмовляється від проведення самого допиту в якості підозрюваної в режимі відеонконференції або іншим чином на території Республіки Австрія, про що також неодноразово заявляла стороні обвинувачення у своїх клопотаннях. На підтвердження зазначених обставин надали до клопотання копію договору суборенди квартири, повні виписки про підтвердження реєстрації ОСОБА_7 та членів її родини від 28.06.2022, копії свідоцтва про народження дітей, листи (клопотання) направленні ОСОБА_7 детективу Національного бюро та копії інших документів.

Слідчий суддя такі доводи оцінює критично. Як встановлено у судовому засіданні, 08.05.2022 ОСОБА_7 виїхала за кордон, 06.10.2022 їй повідомлено про підозру, вона в подальшому неодноразово викликалась до детектива для участі в процесуальних діях. Натомість, підозрювана в супереч свого обов`язку, передбаченого п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України до детектива жодного разу не прибула, а направляла листи, зазначаючи про поважні на її думку причини неприбуття, зокрема, військовий стан в країні, наявність малолітніх дітей, стан здоров`я та про зареєстроване місце перебування в Республіці Австрія, без надання детективу належних та достатніх підтверджуючих документів.

Разом з тим, з наданої копії договору суборенди квартири встановлено, що об`єктом суборенди є квартира за адресою: АДРЕСА_5, однак в повній виписці про підтвердження місця реєстрації з Державного реєстру прописаних осіб ОСОБА_7 станом на 28.06.2022 у розділі дані про реєстрацію зазначено АДРЕСА_2, тобто документи містять неточності щодо адреси проживання. Також, вказані документи не підтверджують постійне проживання (перебування) ОСОБА_7 саме у цій квартирі за вказаною адресою.

Окрім іншого обґрунтовуючи наявність поважних причин неприбуття підозрюваної на виклик детектива, сторона захисту посилається на обставини непереборної сили (військові події).

Однак, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи детектива з цього приводу, що відповідно до Переліку територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), місто Київ та Київська область не відноситься до районів проведення (бойових) дій. Також, детектив викликає підозрювану на один день, а не задля її перебування в Україні на постійній основі, і в разі виникнення загрози ракетних чи інших обстрілів в місцевості оголошується повітряна тривога та в усіх населених пунктах як і в м.Києві наявні відповідні укриття.

При оцінці доводів сторони захисту про наявність інших поважних причин, які унеможливлюють виконання ОСОБА_7 процесуального обов`язку прибути на виклик до детектива чи суду, слідчий суддя також враховує, що 08.05.2022 за межі України разом з ОСОБА_7 окрім дітей також виїхала її мати - ОСОБА_56, що підтверджується матеріалами справи. (т. 1 а.с. 247(зворот), 265-266) Також захисник не заперечував, що у дітей ОСОБА_7 є батько, який періодично виїжджає до них за кордон в порядку відряджень. (т. 1 а.с. 268)

Листування ОСОБА_7 з детективом не можна вважати належним виконанням нею своїх процесуальних обов`язків як підозрюваної.

На переконання слідчого судді досліджені докази не підтверджують доводи захисту щодо поважності причин неприбуття підозрюваної на виклики детектива.

Зазначаючи про необґрунтованість постанови про оголошення у міжнародний розшук підозрюваної, захисник стверджує, що детективу 22.10.2022 повідомлено місцезнаходження підозрюваної, оскільки адресу свого місцезнаходження у своїх клопотаннях зазначала ОСОБА_7 .

Встановлено, що у клопотанні ОСОБА_7 від 22.10.2022 до детектива Національного бюро хоч і зазначено адресу її проживання, однак не долученого жодного підтверджуючого документу щодо цього.

Надану захисником копію розпорядження щодо видачі затриманого для притягнення до кримінальної відповідальності від 11.05.2023 слідчий суддя оцінює критично, оскільки цей документ не містить жодного посилання, що давало б підстави для висновку про його відношення до ОСОБА_7 .

Захисником наведено також інші доводи, які не потребують детального аналізу слідчим суддею, оскільки, з урахуванням встановлених обставин та вимог кримінального процесуального закону, не мають вирішального значення при вирішення питання про спеціальне досудове розслідування.

При цьому слідчий суддя керується усталеною практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої стаття 6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент (VandeHurk v. theNetherlands, 19 April 1994, §61), проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені (Boldea v. Romania, 15 February 2007§30). При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09 грудня 1994 року, № 303-A, §29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, §58).

З огляду на викладене, оскільки ОСОБА_7 набула статусу підозрюваної у цьому кримінальному провадженні, існують достатні докази для підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, щодо яких Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено спеціальне досудове розслідування, а також те, що підозрювана оголошена у міжнародний розшук, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання детектива належить задовольнити.

Керуючись ст. 2, 7, 297-1 - 297-4, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019 стосовно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1