- Presiding judge (HACC): Zadorozhna L.I.
Справа № 991/4189/23
Провадження № 1-кс/991/4211/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
учасники кримінального провадження:
секретар судового засідання ОСОБА_2,
представник власника майна ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Київ клопотання адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_3, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014000000000069 від 06.03.2014,
установив:
12.05.2023 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_3, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014000000000069 від 06.03.2014.
І. Суть клопотання
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.09.2017 (справа № 757/52312/17) накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_3, а саме: комплекс будівель, загальною площею 994,4 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1, який складається з офісно - побутової будівлі (літ. А), площею 250,4 кв.м., адміністративно - житлової будівлі (літ. Б), площею 323,4 кв.м., адміністративно - побутової будівлі (літ. В), площею 420,6 кв.м., та встановлено заборону ОСОБА_3 або особам, які будуть діяти від її імені та/або за її дорученням (довіреністю), відчужувати та/або розпоряджатися нерухомим майном, а саме комплексом будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
На думку адвоката ОСОБА_4, зазначена ухвала підлягає скасуванню з наступних підстав.
Обґрунтовуючи прийняте судове рішення, слідчий суддя встановив наявність підстав для накладення арешту, з метою забезпечення конфіскації та цивільних позовів вищевказаного майна, з огляду на те, що воно було предметом злочину.
Відповідно п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК України, накладення арешту на майно, з метою забезпечення конфіскації майна, можливе за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні саме цього злочину. Разом з тим, слідчим суддею у цій справі не було враховано відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, також не врахована відсутність обґрунтованого розміру матеріальної шкоди.
У клопотанні також зазначено, що при ухваленні рішення від 08.09.2017, яким накладено арешт на комплекс будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 994,4 кв.м., слідство приховало дійсну площу майнового комплексу, яка складала 278,0 кв.м.
Іншою підставою, якою обґрунтовується накладення арешту на майно, є необхідність забезпечення виконання додаткового покарання у вигляді спеціальної конфіскації майна (на підставі ч. 1, 3 ст. 170 КПК України).
На теперішній час досудове розслідування стосовно ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42014000000000069 не здійснюється, вона не має статусу підозрюваного, проте арешт майна, як захід забезпечення кримінального провадження, що накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.09.2017, продовжує діяти.
Майно, на яке накладений арешт, не є об`єктом, предметом чи доказом кримінального правопорушення, не підлягає спеціальній конфіскації, не може виступати в якості забезпечення цивільного позову та можливої конфіскації майна.
Втручання держави протягом досить тривалого часу у конституційні права ОСОБА_3 та їх обмеження є невиправданим, потреба у подальшому застосуванні арешту на даний час відпала. На сьогоднішній день у кримінальному провадженні № 42014000000000069 від 06.03.2014 відсутні особи, які мають процесуальний статус підозрюваного, стосовно яких може бути застосовано конфіскацію майна, як вид покарання. Арешт майна ОСОБА_3, як захід забезпечення цього кримінального провадження, не відповідає своєму призначенню і жодним чином не може забезпечити його дієвість.
Враховуючи тривалість досудового розслідування кримінального провадження № 42014000000000069 (понад 9 років), беручи до уваги мету накладення арешту - забезпечення конфіскації, як виду покарання, подальший арешт цього майна в кримінальному провадженні не має сенсу та не сприяє виконанню завдань кримінального провадження, а лише продовжує порушення конституційних прав ОСОБА_3 . Також, скасування арешту у кримінальному провадженні № 42014000000000069 не вплине на виконання завдань кримінального провадження.
З огляду на викладене, на переконання адвоката ОСОБА_4, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.09.2017 арешт підлягає скасуванню.
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 просив задовольнити подане ним клопотання та скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 08.09.2017. Вважає, що даний арешт накладений необґрунтовано. Арешт майна, метою накладення якого є забезпечення спеціальної конфіскації, триває вже 7 років, що об`єктивно не відповідає принципу розумних строків.
19.05.2023 від детектива Національного бюро ОСОБА_5 на електронну пошту Вищого антикорупційного суду надійшли письмові заперечення на клопотання про скасування арешту майна (Вх. № 17751/23-Вх).
У запереченнях зазначено, що детективами Національного бюро здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні за фактом вчинення службовими особами із числа колишнього вищого керівництва держави заволодіння державним майном в особливо великому розмірі та його легалізації (відмивання), за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369, ч. 2 ст. 205 КК України. Зокрема, у даному кримінальному провадженні досліджуються обставини неправомірного відчуження з власності ПАТ «АК «Київводоканал» майнового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (санаторій « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») та майнового комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_1 на користь підконтрольних ОСОБА_6 та його сину ОСОБА_7 юридичних осіб.
Арешт на майно було накладено відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України (з метою забезпечення спеціальної конфіскації). Клопотання в частині непропорційності та надмірності обтяження виходить за межі ст. 174 КПК України, адже не стосується ні обґрунтованості накладення арешту, ні продовження існування потреби у ньому. Сторона обвинувачення вважає це кримінальне провадження складним, у якому наявна розумність і співмірність між обмеженням права власності особи та завданнями кримінального провадження, які визначені ст. 2 КПК України.
Зважаючи на викладене, а також на обґрунтування, зазначене у клопотанні ОСОБА_8 про арешт майна ОСОБА_3 від 08.09.2017, вважає, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді
Заслухавши думку адвоката ОСОБА_4 та дослідивши матеріали клопотання, письмові заперечення детектива Національного бюро ОСОБА_5, слідчий суддя дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання про скасування арешту майна, з огляду на таке.
За змістом ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження, серед іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Відповідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
У п. 194 рішення по справі «Узан та інші проти Туреччини» від 05.03.2019 (Заяви № 19620/05, 41487/05, 17613/08 та 19316/08), Європейський Суд з прав людини дійшов висновку, що утримання майна, вилученого за рішенням суду в рамках кримінального провадження, має розглядатися з точки зору відповідності такого рішення закону держави - учасника, який регулює використання майна відповідно до загальних інтересів суспільства.
Частина перша статті 174 КПК України передбачає, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Отже, учасник судового провадження, який подав таке клопотання, має довести, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба або, що арешт на майно накладено необґрунтовано.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.09.2017, у межах кримінального провадження № 42014000000000069 від 06.03.2014, накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_3, а саме: комплекс будівель, загальною площею 994,4 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, який складається з офісно - побутової будівлі (літ. А), площею 250,4 кв.м., адміністративно - житлової будівлі (літ. Б), площею 323,4 кв.м., адміністративно - побутової будівлі (літ. В), площею 420,6 кв.м., із встановленням заборони ОСОБА_3 або особам, які будуть діяти від її імені та/або за її дорученням (довіреністю), відчужувати та/або розпоряджатися нерухомим майном, а саме комплексом будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
Арешт майна накладено з метою забезпечення спеціальної конфіскації (п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України). У мотивувальній частині ухвали зазначено, що вказане вище майно відповідає ознакам, зазначеним у п. 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, зокрема воно було предметом злочину.
Адвокат ОСОБА_4 обґрунтовує необхідність скасування арешту тим, що такий захід забезпечення кримінального провадження був накладений необґрунтовано.
Про обґрунтованість накладеного на майно арешту за п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України буде свідчити, по-перше те, що такий захід забезпечення кримінального провадження передбачений кримінальним процесуальним законом. По-друге, мають існувати факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 КК України.
Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо майно: 1) одержано внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходом від такого майна; 2) призначалось (використовувалось) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) було предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) було підшукано, виготовлено, пристосовано або використано як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання (ч. 1 ст. 96-2 КК України).
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.09.2017, є таким, що передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України, оскільки його метою є забезпечення спеціальної конфіскації та запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження майна.
Відповідно витягу, сформованого 18.05.2023, до ЄРДР внесені відомості, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наступного змісту: у ході досудового розслідування кримінального провадження № 42014000000000069 від 06.03.2014 встановлено обставини, які свідчать про те, що впродовж 2011 - 2012 років голова правління - генеральний директор ПАТ «АК «Київводоканал» та інші невстановлені службові особи з числа членів Наглядової ради товариства, діючи за попередньою змовою групою осіб, у тому числі з особами підконтрольними ОСОБА_7, зловживаючи своїм службовим становищем в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7, протиправно відчужили на підконтрольні останнім юридичні особи, майновий комплекс будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (санаторій « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») та майновий комплекс будівель, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, із доданих детективом Національного бюро матеріалів слідує, що майновий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1, був предметом іпотечного договору від 05.08.2011, укладеним між ПАТ «Радикал Банк» та ПАТ «АК «Київводоканал», його вартість становила 3 086 723,00 грн. Востаннє зазначений вище майновий комплекс був відчужений за договором купівлі - продажу на користь ОСОБА_3, із визначеною загальною вартістю єдиного майнового комплексу у розмірі 2 087 783,20 грн.
Також, органом досудового розслідування під час розгляду клопотання про арешт майна зазначено, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що фактичним власником нерухомого майна є підконтрольні ОСОБА_6 особи, а схема по протиправному відчуженню майна ПАТ «АК «Київводоканал» використана з метою приховати справжнього власника, а також легалізувати майно, одержане злочинним шляхом, що як наслідок свідчить про те, що зазначене майно є об`єктом кримінально протиправних дій і набуте кримінально протиправним шляхом.
Частиною першою статті 22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Доказів зворотного представником володільця майна під час розгляду клопотання про скасування арешту слідчому судді надано не було, мотиви прийняття ухвали від 08.09.2017 про накладення арешту не спростовано.
Підсумовуючи викладене, слідчий суддя зазначає, що під час розгляду клопотання про скасування арешту майна не було доведено, що арешт на майно був накладений необґрунтовано, питання про те, що у його подальшому застосуванні відпала потреба адвокатом не ставилось, у зв`язку з чим клопотання адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_3, про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 132, 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_3, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014000000000069 від 06.03.2014 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1