- Presiding judge (HACC AC): Semennykov O.Yu.
справа № 991/3544/23
провадження №11-сс/991/342/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2023 року м.Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 квітня 2023 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52023000000000078 від 17 лютого 2023 року,
ВСТАНОВИЛА:
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.
Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000078 від 17 лютого 2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК.
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) про арешт належного ОСОБА_5 майна, вилученого 05 квітня 2023 року при проведенні обшуку домоволодіння, з метою збереження речових доказів.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 квітня 2023 року вказане клопотання прокурора задоволено, на вилучений при проведенні обшуку мобільний телефон накладено арешт, який мотивовано необхідністю забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
Вимоги апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подали.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою слідчого судді, вважаючи її постановленою з порушеннями норм процесуального права, представник власника майна ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді від 27 квітня 2023 року про арешт майна та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги особа посилалась на відсутність повноважень у прокурора подавати клопотання, а у детектива підтримувати клопотання в суді.
Представник також наводив доводи щодо безпідставності вилучення при проведенні обшуку мобільного телефону, доступ до якого власником не обмежувався, а відновлення видалених СМС-повідомлень за допомогою проведення експертного дослідження є технічно неможливим. До того ж прокурором не доведено фактичної потреби в арешті мобільного телефону.
Адвокат зазначав, що ОСОБА_5 не має жодного відношення до обставин вказаного кримінального провадження, досудове розслідування якого здійснюється НАБУ. Крім того, слідчим суддею не враховано наслідків арешту для власника майна та третіх осіб, оскільки вилучення мобільного телефону ОСОБА_5 на тривалий та невизначений строк може негативно вплинути на роботу Харківської обласної військової адміністрації (далі- ХОВА), забезпечення гуманітарної допомоги та медикаментами регіону в цілому.
Також в апеляційній скарзі представник просить поновити строк апеляційного оскарження через отримання оскаржуваної ухвали поза його межами.
Позиції учасників судового провадження.
Власник майна ОСОБА_5 та її представник адвокат ОСОБА_6 в судове засідання не з`явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомили.
Прокурор у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд апеляційної скарги без його участі, в задоволенні якої просив відмовити.
Відповідно до ч.4 ст.405 КПК неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, у зв`язку з чим розгляд апеляційної скарги проведено без участі учасників провадження.
Мотиви суду.
Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.395 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення, пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду відповідно до ч.1 ст.117 КПК.
У випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказані обставини за їх клопотанням можуть бути визнані поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч.1 ст.117 КПК (постанова ОП ККС ВС від 27 травня 2019 року по справі №461/1434/18).
З матеріалів провадження вбачається, що оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена за участю особи, яка її оскаржує, тому строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді обраховується з дня її проголошення, тобто з 27 квітня 2023 року. За матеріалами справи апеляційну скаргу представником надіслано на електронну пошту суду 04 травня 2023 року, що є датою відповідного звернення з апеляційною скаргою. За наведеної обставини, строк апеляційного оскарження є пропущеним. Разом з тим, апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з мотивів необізнаності зі змістом ухвали, до моменту її отримання 03 травня 2023 року. Вказана дата вручення оскаржуваної ухвали слідчого судді підтверджується відомостями наявними в матеріалах провадження.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає за можливе вважати причиною пропуску особою строку апеляційного оскарження необізнаність особи з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, а отже поважною причиною пропущення строку апеляційного оскарження, у зв`язку з чим, з метою забезпечення права особи на апеляційне оскарження та на доступ до правосуддя, клопотання адвоката ОСОБА_6 слід задовольнити, поновивши особі строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 квітня 2023 року.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності, за вимогами ст.16 КПК позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Згідно з положеннями ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст. 94, 132, 173 КПК повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
З матеріалів провадження вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000078 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК, щодо можливої розтрати бюджетних коштів в особливо великих розмірах службовими особами ХОВА під час придбання упродовж 2022 року м`яса курки, зокрема у ТОВ «Луцька Аграрна Компанія», при виконанні Постанови Кабінету Міністрів України №185 від 02 березня 2022 року «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану».
На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 березня 2023 року в межах вказаного кримінального провадження 05 квітня 2023 року при проведенні обшуку приміщення, що перебуває у власності ОСОБА_5, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, детективами НАБУ, виявлено та вилучено, зокрема, мобільний телефон iPhone 14 Pro Max, на який оскаржуваною ухвалою слідчого судді від 27 квітня 2023 року накладено арешт.
Як вбачається із змісту останньої, слідчий суддя, врахувавши правову підставу для арешту майна, дійшов висновку про можливість використання майна як доказу у кримінальному провадження та врахував розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, а також те, що інформація, яка може міститися у вилучених речах, може відповідати критеріям, передбаченим ст. 98 КПК. До того ж, вилучене майно разом з інформацією, яка міститься в ньому, є необхідною умовою проведення експертизи.
Зазначені обставини покладені слідчим суддею в обґрунтування висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про арешт майна в рамках розслідування кримінального провадження №52023000000000078.
При перегляді оскаржуваної ухвали колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, дослідивши надані матеріали, погоджується з мотивами та висновками слідчого судді, викладеними в ухвалі від 27 квітня 2023 року щодо накладення арешту на майно, виходячи з наступного.
Положеннями ст.170 КПК передбачено, що арешт майна у передбаченому п.1 ч.2 цієї статті випадку допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
За ч.2 ст.168 КПК тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах, копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Як вбачається з матеріалів провадження та надано відповідну оцінку слідчим суддею, ухвалою слідчого судді від 27 квітня 2023 року детективам НАБУ надано дозвіл на проведення обшуку у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває у власності ОСОБА_5 з метою відшукання речей та документів, у тому числі мобільних терміналів систем зв`язку, а також ноутбуків, нетбуків, системних блоків, USB-флеш накопичувачів, eSATA - накопичувачів, флеш-карток, твердих дисків (HDDD, HMDD тощо), твердотілих накопичувачів SSD, NAS-накопичувачів, RAID-масивів, оптичних, магнітних та інших носіїв інформації.
Наявність підстав для вилучення речей (мобільного телефону), зазначених в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, вбачається із відомостей, що містяться безпосередньо в протоколі обшуку від 05 квітня 2023 року, згідно з яким в ході проведення обшуку виявлено річ, на відшукання якої надано дозвіл ухвалою слідчого судді. Так, в ході огляду мобільного телефону iPhone 14 PRO MAX IMEI 1 НОМЕР_1, IMEI 2 НОМЕР_2, що належить ОСОБА_5, виявлено контакти осіб, які можуть бути причетними до вчиненого кримінального правопорушення, видаленні повідомлення та активно таймер видалення повідомлень у додатку «Whatsapp», що свідчить про наявність видалених повідомлень, інформація в яких може мати значення для встановлення важливих обставин вчинення кримінального провадження. При цьому, ОСОБА_5 відмовилась надати пароль до вказаного мобільного телефону, на якому наявна система логічного захисту. У зв`язку з необхідністю подолання системи логічного захисту на телефоні шляхом проведення експертного дослідження та відшукання видалених файлів детективом прийнято рішення про його вилучення.
Постановою детектива НАБУ від 06 квітня 2023 року вищевказаний мобільний телефон визнано речовим доказом у даному провадженні, оскільки фактично зберігає відомості, що згідно з ч.1 ст.98 КПК можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В обґрунтування клопотання прокурор просив накласти арешт на майно з метою збереження речових доказів на підставі ч.2 ст.170 КПК та звернув увагу на процесуальну необхідність у застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки відомості, що міститься у вилученому пристрої, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у ході досудового розслідування. Також мотивував необхідністю проведення експертного дослідження вилученого мобільного телефону.
Колегія суддів зазначає, що за вказаних обставин слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про відповідність вказаного майна критеріям, зазначеним у ст.98 КПК та доцільність накладення на нього арешту з огляду на існування сукупності розумних підозр вважати, що інформація яка міститься у вказаному мобільному телефоні, може бути використана як доказ під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, зокрема обставин виконання об`єктивної сторони кримінального правопорушення; кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення та зв`язків між такими особами, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК.
Тимчасове накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим, відповідні обмеження за вищевказаних фактичних обставин є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження, з урахуванням чого колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи осіб з метою виконання завдань кримінального провадження.
Колегія суддів відхиляє доводи представника щодо технічної неможливості подолання системи захисту на вищевказаному мобільному телефоні та відновлення видалених СМС-повідомлень шляхом проведенні експертного дослідження, як такі, що відносяться до спеціальних знань у галузі комп`ютерних технологій та не є обставинами, які впливають на вирішення питання про вилучення та арешт майна.
Щодо відсутності повноважень у прокурора подавати клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
За матеріалами провадження 24 квітня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора САП ОСОБА_7 . Як зазначено в апеляційній скарзі, таке звернення з клопотанням надійшло за підписом прокурора, який на підтвердження своїх повноважень надав виключно витяг ЄРДР, при цьому клопотання до суду направлено від імені НАБУ.
За змістом ч.1 ст.171 КПК з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Як вбачається з матеріалів провадження до клопотання, окрім витягу з ЄРДР, прокурором долучено копію постанови про визначення групи прокурорів від 22 лютого 2023 року у кримінальному провадженні №52023000000000078 від 17 лютого 2023 року, за якою розслідування у провадженні групі у складі, зокрема прокурору Шостого відділу Управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП ОСОБА_7
Зважаючи на наведене, зазначені доводи представника не знайшли свого підтвердження та спростовуються доданим до клопотання відповідним процесуальним рішенням
Що ж стосується доводів представника про неправомірність здійснення направлення клопотання прокурора до суду шляхом поштового відправлення від НАБУ та допуску до участі в судовому засіданні детектива ОСОБА_8, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
За змістом ч.1 ст.172 КПК клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, зокрема за участю слідчого та/або прокурора. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З матеріалів провадження вбачається, шо 15 квітня 2023 року прокурор САП ОСОБА_7 доручив детективу НАБУ ОСОБА_8 взяти участь у розгляді клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №52023000000000078 від 17 лютого 2023 року у Вищому антикорупційному суді.
До того ж матеріали справи містять надану до початку розгляду клопотання копію постанови від 23 лютого 2023 року про визначення старшого слідчої групи та слідчих, за якою здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000078 від 17 лютого 2023 року доручено слідчій групі у складі, зокрема детективу НАБУ ОСОБА_8 .
Враховуючи встановлену наявність повноважень детектива на здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, відповідно до вищевказаної постанови та положення ч.1 ст.172 КПК, посилання щодо неправомірності направлення клопотання до суду та допуску до участі в його розгляді детектива ОСОБА_8 є такими, що не ґрунтуються на положеннях КПК. Таким чином, всупереч доводам адвоката, розгляд слідчим суддею клопотання прокурора за участі з боку сторони обвинувачення лише детектива, уповноваженого на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, за наявності відповідного доручення, не порушує встановленого КПК порядку.
Не залишилась без оцінки суду позиція представника про те, що ОСОБА_5 не має жодного відношення до обставин вказаного кримінального провадження, досудове розслідування якого здійснюється НАБУ.
Так, відповідно до п.3 ч.1 ст.173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.3, 4 ч.2 ст.170 цього Кодексу).
За положеннями п.3, 4 ч.2 ст.170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як зазначалось раніше, задовольняючи клопотання прокурора, слідчий суддя дійшов висновку про можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні та необхідність накладення арешту на майно саме з метою забезпечення збереження речових доказів.
Таким чином, здійснення повідомлення чи не повідомлення про підозру у вчиненні будь-яких кримінальних правопорушень (зокрема ОСОБА_5 ) не має значення при вирішенні питання про арешт майна слідчим суддею з метою забезпечення збереження речових доказів (п.1 ч.2 ст. 170 КПК).
Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, діяв у спосіб та в межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності. Доводи стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слід визнати непереконливими, слідчим суддею відповідно до ст.132, 170, 173 КПК дотримані принципи розумності та співрозмірності обмеження права власності особи завданням кримінального провадження та враховані наслідки від вжиття такого тимчасового заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, обґрунтованих доказів негативних наслідків обраного заходу забезпечення особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.
В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи, які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 6§1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені, при цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги кримінального процесуального закону, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись ст.ст. 392, 404, 422, 532 КПК, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання представника власника майна ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити.
Поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 квітня 2023 року.
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 квітня 2023 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52023000000000078 від 17 лютого 2023 року, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ _____________ __________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3