Document No. 111333808

Справа № 991/4496/23

Провадження №11-сс/991/395/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

захисника ОСОБА_6, ОСОБА_7,

підозрюваного ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції з ДУ «Київський слідчий

ізолятор»),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 травня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановлену в межах кримінального провадження №52022000000000169, стосовно

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 травня 2023 року до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 30 000 000 грн.

Вказане рішення слідчий суддя мотивував доведеністю підозри ОСОБА_8 у скоєнні інкримінованих злочинів та наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, захисник подав апеляційну скаргу, в якій вказав, що оскаржувана ухвала винесена без належної оцінки доводів сторони захисту, просив ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 травня 2023 року скасувати.

Вважає помилковими висновки слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри. В матеріалах провадження про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 відсутня постанова прокурора про контроль за вчиненням злочину та будь-які інші документи на підтвердження того, що негласні слідчі (розшукові) дії проводилися у законний спосіб, у зв`язку з чим, за відсутності правових підстав для проведення НСРД, усі зібрані стороною обвинувачення матеріали є недопустимими доказами, що не було враховано слідчим суддею під час ухвалення рішення. Стороною обвинувачення не надано належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. ч. 1, 2 ст. 209КК України. Крім того, слідчим суддею не було з`ясовано законність підстав затримання ОСОБА_8 в порядку п.3 ч.1 ст. 208 КПК України. Вважає відсутніми ризики переховування від суду та органу досудового розслідування, впливу на свідків та інших учасників провадження, знищення, спотворення доказів, перешкоджання кримінальному провадженню, а визначений слідчим суддею розмір застави завідомо непомірним для ОСОБА_8 .

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисників, які апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. На переконання колегії суддів оскаржене рішення відповідає таким вимогам.

Згідно з вимогами статті 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як вбачається з матеріалів провадження і встановлено слідчим суддею, слідчою групою детективів НАБУ проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000169, за підозрою, зокрема, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_9, будучи першим заступником виконавчого директора філії «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Українська залізниця» за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8, ОСОБА_10 та іншими невстановленими слідством особами у період з листопада-грудня 2021 року розробили та запровадили механізм систематичного одержання неправомірної вигоди службовою особою філії «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Українська залізниця» за вчинення нею дій з використанням наданого їй службового становища в інтересах представників та службових осіб постачальників товарної продукції для АТ «Укрзалізниця» з метою особистого збагачення і легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.

Безпосередньо ОСОБА_8 підозрюється у тому, що разом із ОСОБА_10, не пізніше січня 2022 року, запропонували першому заступнику виконавчого директора філії «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Українська залізниця» ОСОБА_9 використати його службове становище для надання переваг в укладанні договорів купівлі-продажу/поставки з наперед визначеними ними учасниками, створення для них штучних конкурентних переваг порівняно з іншими учасниками торгів, забезпечення їх перемоги за результатами торгів та здійснення оплати за поставлену товарну продукцію, що забезпечувало б отримання від них грошової винагороди - частину предмета заволодіння ОСОБА_8 та ОСОБА_10 у розмірі від 5 до 15 % від суми договору та/або розміру сплачених грошей в адресу таких постачальників за поставлену товарну продукцію, на що ОСОБА_9 не пізніше січня 2022 року погодився та спільно з іншими невстановленими досудовим розслідуванням службовими особами Філії сприяв у серпні 2022 року забезпеченню перемоги у публічних закупівлях фарб (емалей ПФ-115) ТОВ «Форум Трейд Логістік», ТОВ «8с Груп», ТОВ «ВП «Фарбпром Україна» та ТОВ «Торговий Дім «Промбізнес», з якими ОСОБА_10 та ОСОБА_8 досягли попередніх домовленостей згідно їх злочинного плану та одержали у невстановлених досудовим розслідуванням осіб та представників названих суб?єктів господарювання не пізніше кінця січня 2023 року гроші орієнтовно у розмірі від 5 % до 15 % від оплачених Філією за поставлені емалі ПФ-115, що також обумовлювалось наданням неправомірної вигоди ОСОБА_9 . Загалом, вчинення ОСОБА_8, ОСОБА_10 та іншими невстановленими слідством особами вищевказаних протиправних дій забезпечувало одержання останніми грошових коштів орієнтовно від 80 тис доларів до 200 тис доларів США щомісячно від інших суб`єктів господарювання, відтак орієнтовна сума коштів одержаних останніми за період з грудня 2021 по теперішній час склала близько 960 000 доларів США - 2 400 000 доларів США, що еквівалентно 35 520 000 грн - 92 500 000 грн. У період з 01 березня 2023 року по 02 березня 2023 року ОСОБА_8 з відома та за згодою ОСОБА_10 запропонував ОСОБА_9 надати йому неправомірну вигоду передану, зокрема, але не виключно, представниками вказаних суб?єктів господарювання, у вигляді транспортного засобу шляхом його купівлі та передачі ОСОБА_9, на що останній дав згоду на отримання нового легкового автомобіля Toyota Camry. Поряд з цим, для приховування факту вчинення протиправних діянь та отримання ним неправомірної вигоди у вигляді автомобільного засобу, ОСОБА_9 погодив із ОСОБА_8, що його за договором купівлі-продажу придбає останній, зареєструвавши право власності за собою та в подальшому фактично передасть його у володіння та користування ОСОБА_9 з передачею йому та/або вказаній ним особі у власність безоплатно, що ОСОБА_8 і зробив. Зокрема, 02 березня 2023 року уклав із ТОВ «Автосаміт ЛТД» договір купівлі-продажу транспортного засобу, заплативши авансовий платіж за його придбання у розмірі 120 000,00 грн, після чого 07 березня 2023 року ТОВ «Автосаміт ЛТД» здійснило державну реєстрацію автомобіля Toyota Camry, придбаного за названим договором купівлі-продажу, 08 березня 2023 року ОСОБА_8 оплатив залишок за транспортний засіб 1 430 089,00 грн, а всього у сумі 1 550 089,00 грн, та до 25 квітня 2023 року за домовленістю із ОСОБА_9 здійснював періодичне користування цим транспортним засобом, створюючи видимість відсутності причетності останнього як фактичного його власника, а в період з 25 квітня 2023 року по 01 травня 2023 року, ОСОБА_8 на виконання їх спільного умислу із ОСОБА_10 та за домовленістю із ОСОБА_9 надав останньому у фактичне володіння та користування вищезазначений транспортний засіб, а отже надав ОСОБА_9 неправомірну вигоду у вигляді автомобіля Toyota Camry, 2022 року випуску, грошовий еквівалент вартості якого становить 1 550 089,00 грн, за вчинення ОСОБА_9 з використанням наданого йому службового становища першого заступника виконавчого директора Філії в інтересах невстановлених досудовим розслідуванням осіб та представників суб`єктів господарювання, зокрема, але не виключно, ТОВ «Форум Трейд Логістік», ТОВ «8с Груп», ТОВ «ВП «Фарбпром Україна», ТОВ «Торговий Дім «Промбізнес», тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України. Доводи захисту про необґрунтованість підозри за даною нормою КК України колегія відхиляє, адже такі дії ОСОБА_8 підтверджуються, серед іншого, матеріалами НСРД щодо придбання, реєстрації, зміни кольору автомобіля Toyota Camry, який оформлено на останнього через неможливість його безпосередньої реєстрації за справжнім власником, що є держслужбовцем (т.1, а.с.58).

Окрім того, згідно з підозрою ОСОБА_8, накопичуючи свою частину грошової винагороди - грошей одержаних злочинним шляхом від представників суб`єктів господарювання, вирішив їх легалізувати, а саме, діючи умисно та усвідомлюючи злочинність походження наявних у нього грошей у розмірі 1 850 000 грн використав їх для придбання транспортного засобу HYNDAI IONIQ 5, д.н.з. НОМЕР_1, VIN НОМЕР_2, який 22 липня 2022 року зареєстрував за дружиною та, за таких обставин, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 209КК України.

Також, згідно з підозрою ОСОБА_8, діючи умисно та усвідомлюючи злочинність походження наявних у нього грошових коштів у розмірі 3 879 928 грн використав їх для придбання житлової квартири АДРЕСА_2, шляхом організації укладення ОСОБА_11 в інтересах доньки - ОСОБА_12 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 від 29 серпня 2022 року з ОСОБА_13, набувши таким чином можливість володіння та розпорядження цим нерухомим майном, і таким чином повторно легалізував майно (грошові кошти), одержане злочинним шляхом, а також, діючи умисно та усвідомлюючи злочинність походження наявних у нього грошей у розмірі 732 900 грн використав їх для придбання житлової квартири АДРЕСА_4, шляхом укладення та підписання договору купівлі-продажу квартири реєстраційний № 154 від 13 лютого 2023 року з ОСОБА_14, набувши можливість володіння та розпорядження цим нерухомим майном та повторно легалізувавши майно (грошові кошти), одержане злочинним шляхом, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 209КК України.

За практикою ЄСПЛ, зокрема в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) зазначається, щонаявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_8, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, слідчий суддя дійшов висновків про наявність обґрунтованої підозри можливої причетності останнього до кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин. Колегія з таким висновком слідчого судді погоджується і, відхиляючі доводи сторони захисту, зазначає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209КК України підтверджується зібраними на даному етапі досудового розслідування даними, зокрема: протоколами про результати оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НС(Р)Д), у яких зафіксовано відомості, викладені у підозрі (том 1 а.с.43-139); договорами поставки № ЦЗВ-02-03122-01 від 20 вересня 2022 року (том 1 а.с.167-172), № ЦЗВ-02-03022-01 від 20 вересня 2022 року (том 1 а.с. 173-178), № ЦЗВ-02-03322-01 від 23 вересня 2022 року (том 1 а.с. 155-160), № ЦЗВ-02-03422-01 від 23 вересня 2022 року (том 1 а.с.161-166), укладеним Філією від імені ОСОБА_9 із ТОВ «ВП Фарбпром», ТОВ «Торговий Дім «Промбізнес», ТОВ «8с Груп», ТОВ «Форум Трейд Логістік» щодо емалі ПФ-115 на суми 11 489 616 грн з ПДВ, 11 558 742 грн, 11 682 156 грн з ПДВ, 10 849 999 грн з ПДВ; договором купівлі-продажу № ДП-0000200 від 02.03.2023, укладеного між ТОВ «Автосаміт ЛТД» та ОСОБА_8 щодо купівлі останнім автомобіля Toyota Camry Hybrid, 2022 р.в., червоного кольору за ціною 1 550 089 грн; реєстраційною карткою транспортного засобу Toyota Camry, 2022 р.в., д.н.з. НОМЕР_3, VIN НОМЕР_4, зареєстрованого 07 березня 2023 року за ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу (том 1 а.с. 146-148); протоколом обшуку домоволодіння від 23 травня 2023 року, де у присутності ОСОБА_15 - колишньої дружини ОСОБА_9, на території домоволодіння відшукано автомобіль Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_3, VIN НОМЕР_4 ; реєстраційною карткою транспортного засобу HYNDAI IONIQ 5, д.н.з. НОМЕР_1, VIN НОМЕР_2, згідно з якою такий зареєстрований за ОСОБА_11 22 липня 2022 року (том1 а.с. 151-154); інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно з якою квартира за адресою: АДРЕСА_5 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_8 13 лютого 2023 року на підставі договору купівлі-продажу, а також квартира за адресою: АДРЕСА_6 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_12 на підставі договору купівлі продажу від 29 серпня 2022 року (том 1 а.с. 193, 202).

Наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України обґрунтовано встановлені слідчим суддею. Зокрема, ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується у сукупності тяжкістю передбаченого покарання за інкриміновані підозрюваному злочини, а також відомостями про особу ОСОБА_8, зокрема його матеріальний стан, неодноразові перетини кордону, наявністю дозвільних документів (довідки Міністерства оборони України) для виїзду за кордон. Крім того, підозрюваний є батьком трьох неповнолітніх дітей, у зв`язку з чим, встановлені під час воєнного стану обмеження для перетину кордону на нього не поширюються, що підвищує вказаний ризик; ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні підтверджується, зокрема, зафіксованими в матеріалах справи даними розмов ОСОБА_8, які вказують на наявність усталених відносин між учасниками провадження та домовленостей між ними щодо єдиної версії подій, спрямованої на не викриття їх у протиправній діяльності; ризик знищення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення також підтверджується даними бесід ОСОБА_8, в яких він повідомляє, що через обшуки, побоюючись викриття, здійснив знищення певних документів (ймовірно таблиці зі списком інформації про постачальників та розмірами неправомірної вигоди, яку вони повинні повернути за забезпечення їм перемоги у публічних закупівлях); ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином підтверджується наявністю у ОСОБА_8 зв`язків серед службових осіб правоохоронних органів, зокрема, органів Служби безпеки України, користуючись якими підозрюваний може опосередковано незаконно впливати на перебіг досудового розслідування та прийняття процесуальних рішень.

Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст.196 КПК України.

Отже, з висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України та необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погоджується і колегія суддів, а доводи апеляційної скарги захисту таких висновків не спростовують.

Керуючись положеннями ст.182 КПК України, при постановленні ухвали про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням підстав та обставин, передбачених ст.ст.177 та 178 КПК України, які викладені у мотивувальній частині ухвали, слідчий суддя обґрунтовано визначив розмір застави у даному кримінальному провадженні, як альтернативний запобіжний захід.

При визначені розміру застави суд врахував дані про особу підозрюваного ОСОБА_8, його вік, сімейний стан, соціальні зв`язки, майновий стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які віднесено до категорії тяжких корупційних злочинів, одне з яких вчинено групою осіб за попередньою змовою.

Посилання захисника на надмірний розмір застави, призначений підозрюваному колегією суддів відхиляється, оскільки слідчий суддя вмотивовано визначив її розмір, обґрунтувавши даними матеріалів провадження, з яких вбачається, що вчинення ОСОБА_8, ОСОБА_10 та іншими невстановленими слідством особами вищевказаних протиправних дій забезпечувало одержання останніми грошових коштів орієнтовно від 80 тис доларів США на місяць та за версією органу досудового розслідування за період з грудня 2021 по теперішній час склала щонайменше близько 960 000 доларів США, що еквівалентно 35 520 000 грн.

Враховуючи вищевикладене, за встановлених на даному етапі досудового розслідування обставин, колегія суддів вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 30 000 000 (тридцять мільйонів) гривень, яку встановив слідчий суддя, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_8 покладених на нього обов`язків та розмір визначеної слідчим суддею застави не є завідомо непомірним для підозрюваного. Підстав для її зменшення на даний час не вбачається.

Посилання на необґрунтоване, на думку сторони захисту, затримання ОСОБА_8 в порядку ст.208 КПК України, не є предметом перевірки колегії суддів при оцінці обґрунтованості застосування запобіжного заходу. Належність, допустимість, достовірність доказів, а також їх оцінка з точку зору достатності і повноти остаточно вирішується під час розгляду кримінального провадження по суті. На даному етапі досудового розслідування колегія не має підстав вважати недопустимими надані органом досудового розслідування в обґрунтування клопотання матеріали провадження.

За таких обставин, ухвала слідчого судді винесена обґрунтовано, належним чином мотивована, відповідає вимогам КПК України, а тому підстав для її скасування з підстав, зазначених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 травня 2023 року, постановлену в межах кримінального провадження №52022000000000169 про застосування до ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3