- Presiding judge (HACC) : Tkachenko O.V.
Справа № 991/2758/23
Провадження № 1-кс/991/3579/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
02 червня 2023 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_9.
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 22 вересня 2022 року за № 52022000000000276.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
Підозрюваний ОСОБА_2, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_1 (інша інформація у скарзі відсутня).
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Сторона обвинувачення: старший детектив Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 (надалі - детектив НАБУ); прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 (надалі - прокурор САП).
Сторона захисту: захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6, підозрюваний ОСОБА_2 .
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_2 у кримінальному провадженні за № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року.
Зазначене питання вирішується за скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_5 .
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
До слідчого судді надійшла скарга адвоката ОСОБА_5 про скасування повідомлення про підозру.
Свою скаргу адвокат обґрунтовує тим, що Національним антикорупційним бюро України (надалі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року, у якому 26 жовтня 2022 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
На думку захисника, зазначене письмове повідомлення про підозру підлягає скасуванню у зв`язку з істотними порушеннями стороною обвинувачення Кримінального процесуального кодексу України, які виключають законне прийняття рішення про повідомлення про підозру та його вручення, оскільки письмове повідомлення про підозру ОСОБА_2 вручено за результатами прийняття ряду процесуальних рішень у кримінальному провадженні № 52017000000000209, досудове слідство у якому було закрито ще 21 січня 2021 року постановами прокурора САП Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7, які на думку захисника, не скасовані. Захисник вважає, що постанови від 25 січня 2021 року за підписом заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про скасування двох постанов прокурора ОСОБА_7 від 21 січня 2020 року про закриття кримінального провадження №52017000000000209 є рішеннями, які не породжують юридичних наслідків, визначених у резолютивних частинах постанов, оскільки прийняті особою, яку закон не наділяє повноваженнями, скасовувати постанови прокурорів САП Офісу Генерального прокурора. За таких обставин, усі процесуальні рішення та дії у закритому кримінальному провадженні № 52017000000000209, прийняті та вчинені після 21 січня 2020 року, які у свою чергу стали підставами для внесення до ЄРДР інформації у кримінальному провадженні № 52022000000000276, у якому ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а також процесуальна дія із врученням такого повідомлення про підозру, є такими, що прийняті та вчинені поза межами досудового розслідуванням.
Крім того, на думку захисника, ОСОБА_2 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, інформацію про вчинення якого не внесено до Єдиного реєстру досудового розслідування, оскільки кримінальне провадження про вчинення ОСОБА_2 у 2018 році кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КПК України:
- до ЄРДР не реєструвалось;
- витяг про реєстрацію кримінального провадження за фактом вчинення ОСОБА_2 у 2018 році кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КПК України відсутній;
- детектив, який уповноважений здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом вчинення ОСОБА_2 у 2018 році кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КПК України керівником органу досудового розслідування не визначався у передбаченому ст. 39 КПК України порядку;
- прокурор, який має право здійснювати повноваження прокурора у кримінальному провадженні за фактом вчинення ОСОБА_2 у 2018 році кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КПК України керівником САП ОГП не визначався у передбаченому ст. 37 КПК України порядку. Таким чином, захисник вважає, що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_2 підлягає скасуванню, оскільки воно складено, підписано та вручено ОСОБА_2 з істотним порушенням правової процедури, а саме: складено, підписано та вручено ОСОБА_2 не уповноваженими на те детективом та прокурором у незареєстрованому до ЄРДР кримінальному провадженні про інкриміноване кримінальне правопорушення, а досудове розслідування у такому кримінальному провадженні, у розумінні приписів ст. 214 КПК України, не розпочиналось.
Захисник також зазначає, що процесуальне рішення про повідомлення ОСОБА_2 про підозру та процесуальна дія з вручення такого повідомлення про підозру відповідно прийнято та вчинена поза строками досудового розслідування. Так, захисник вважає, що максимально можливий, граничний, продовжений у межах повноважень заступником Генерального прокурора - керівником САП ОГП 3 місячний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000209 за підозрою членів НКРЕКП та працівників компаній групи "ДТЕК" за ч. 2 ст. 364 КПК України закінчився 8 листопада 2019 року (ч. 4 ст. 219, п. 1 ч. З ст. 294 КПК України). У порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України зазначений строк досудового розслідування не продовжувався. З огляду на викладене, усі процесуальні рішення та дії у кримінальному провадженні № 52017000000000209, у тому числі рішення прокурора від 22 вересня 2022 року про реєстрацію та виділення кримінального провадження № 52022000000000276 про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, у якому ОСОБА_2 повідомлено про підозру, вчинені після закінчення строків (поза межами строків) досудового розслідування у кримінальному провадженні, за відсутності на те повноважень у детектива та прокурора.
У зв`язку з викладеним, захисник ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою, у якій просить скасувати письмове повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України від 26 жовтня 2022 року у кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року.
На підтвердження зазначених обставини до скарги долучені копії наступних матеріалів: витяги з ЄРДР; повідомлення про підозру у кримінальному провадженні за № 52022000000000276 від 26 жовтня 2022 року; доповідна записка детектива НАБУ; повідомлення про початок досудового розслідування від 24 березня 2017 року; службова записка детектива НАБУ; постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 07 серпня 2018 року; постанова про визначення підслідності та об`єднання матеріалів досудового розслідування від 03 вересня 2019 року; постанова про продовження строку досудового розслідування від 01 червня 2020 року; постанова про закриття кримінального провадження від 27 серпня 2020 року; ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 жовтня 2020 року; постанова про зупинення досудового розслідування від 27 жовтня 2020 року; постанова про відновлення досудового розслідування від 21 січня 2021 року; постанова про закриття кримінального провадження щодо підозрюваних від 21 січня 2021 року; постанова про закриття кримінального провадження в частині від 21 січня 2021 року; постанова про скасування постанови про закриття кримінального провадження щодо підозрюваних від 25 січня 2021 року; постанова про скасування постанови про закриття кримінального провадження в частині від 25 січня 2021 року; скарга на рішення прокурора САП від 28 серпня 2020 року; постанова про відмову в задоволенні скарги від 29 вересня 2020 року; постанова про зупинення досудового розслідування від 25 січня 2021 року; постанова про відновлення досудового розслідування від 09 квітня 2021 року; постанова про закриття кримінального провадження щодо підозрюваних від 09 квітня 2021 року; постанова про закриття кримінального провадження в частині від 09 квітня 2021 року; постанова про скасування постанови про закриття кримінального провадження щодо підозрюваних від 15 квітня 2021 року; постанова про скасування постанови про закриття кримінального провадження в частині від 15 квітня 2021 року; постанова про закриття кримінального провадження щодо підозрюваних від 20 травня 2021 року; постанова про скасування постанови прокурора про закриття кримінального провадження щодо підозрюваних від 22 вересня 2022 року; службові записки детективів НАБУ; повідомлення про початок досудового розслідування від 22 вересня 2022 року; постанова про виділення матеріалів досудового розслідування від 22 вересня 2022 року; постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 12 жовтня 2022 року.
У судовому засіданні захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вимоги скарги підтримали та просили її задовольнити з підстав зазначених у ній. Крім того, захисник ОСОБА_5 надіслала доповнення до скарги на письмове повідомлення про підозру у письмовому вигляді.
Детектив НАБУ у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, просив долучити до матеріалів скарги копії матеріалів, що обґрунтовують належне повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, зокрема: службові записки детектива НАБУ; доручення про здійснення досудового розслідування від 22 вересня 2022 року; повідомлення про початок досудового розслідування від 22 вересня 2022 року; повідомлення про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 23 вересня 2022 року; постанови про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 23 вересня 2022 року; постанови про визначення старшого слідчої групи та слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування від 22 вересня 2022 року; постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 12 жовтня 2022 року; постанову про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 25 жовтня 2022 року; клопотання про продовження строку досудового розслідування від 15 грудня 2022 року; постанову про продовження строку досудового розслідування від 21 грудня 2022 року; доручення прокурора САП від 16 січня 2023 року; повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Прокурор САП у судовому засіданні просив у задоволенні скарги відмовити, зазначив, що повідомлення про підозру ОСОБА_2 є обґрунтованим, підтверджується наявністю достатніх доказів та здійснено відповідно до вимог КПК України.
Слідчий суддя дослідив скаргу адвоката ОСОБА_5 з доданими до неї матеріалами, заслухав думки учасників справи, а також дослідив надані ними матеріали.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України: «Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 36 КПК України: «Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 цього Кодексу. Про скасування таких постанов повідомляється прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення відповідного досудового розслідування. Скасування незаконних та необґрунтованих постанов детективів Національного антикорупційного бюро України та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури може бути здійснено Генеральним прокурором або особою, яка виконує його обов`язки, чи керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України «Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 219 КПК України: «Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження».
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 219 КПК України: «Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати: 1) одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини третьої цієї статті; 2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину; 3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину».
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України: «Повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення».
Відповідно до вимог п. п. 1-8 ч. 1 ст. 277 КПК України: «Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення»
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України: «Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 279 КПК України: «У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор».
Відповідно до вимог п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України: «На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником».
Відповідно до вимог абз. 2 ч. 5 ст. 8-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VIII від 14жовтня 2014 року: «Прокурорами вищого рівня для керівників управлінь, відділів та їх заступників, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури є керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його перший заступник та заступник, для заступника та першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники не мають права давати вказівки прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та здійснювати інші дії, які прямо стосуються реалізації прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури їхніх повноважень. Письмові накази адміністративного характеру, які стосуються організації діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, видаються за обов`язковим погодженням керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».
Кримінальний процесуальний кодекс України не містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру та не встановлює будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею такого повідомлення, проте, положення п. 3 ч. 1 ст. 276 та п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України в їх системному зв`язку вказують на те, що під час розгляду скарг зазначеної категорії предметом перевірки слідчого судді мають бути не лише питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а й питання дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)» та обґрунтованості підозри в цілому.
Разом з тим, положення кримінального процесуального законодавства не містять визначення «обґрунтована підозра», а тому під час розгляду даного виду скарг, слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Вказана норма узгоджується також з ч. 5 ст. 9 КПК України, відповідно до якої, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року).
Слідчий суддя, з метою вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінює надані йому докази не в контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Зі змісту ч. 1 ст. 276 КПК України видно, що у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, на орган досудового розслідування покладається обов`язок здійснити повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, оскільки неповідомлення про підозру може привести до порушення таких загальних засад кримінального провадження як забезпечення права на захист та змагальність сторін. Крім того, для повідомлення особі про підозру стандарт "достатніх доказів (підстав)" передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах "Джон Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року та "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року).
З повідомлення про підозру та з озвученої у судовому засіданні версії сторони обвинувачення видно, що ОСОБА_2 підозрюється у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки. Крім того, у повідомленні про підозру ОСОБА_2 зазначена конкретна сума спричинених збитків, яка встановлена органом досудового розслідування, з урахуванням висновків експертів.
Стосовно доводів сторони захисту про те, що процесуальне рішення про повідомлення ОСОБА_2 про підозру та процесуальна дія з вручення такого повідомлення про підозру прийнято та вчинена поза межами досудового розслідуванням та поза строками досудового розслідування, слідчий суддя зазначає наступне.
Сторона захисту посилається на те, що заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 не був уповноважений скасовувати постанови старшого групи прокурорів про закриття цього кримінального провадження, оскільки на думку адвоката, такі дії може бути здійснено лише Генеральним прокурором або особою, яка виконує його обов`язки, чи керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а тому строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000209 закінчився.
Слідчий суддя не погоджується з таким висновком сторони захисту, з огляду на вимоги ст. 8-1 Закону України «Про прокуратуру», де зазначено, що прокурорами вищого рівня для керівників управлінь, відділів та їх заступників, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури є керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його перший заступник та заступник. Таким чином, на думку слідчого судді, заступник керівника САП ОСОБА_8 мав повноваження скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови прокурорів САП, оскільки він був прокурором вищого рівня відносно прокурора САП ОСОБА_7 .
Слідчий суддя також враховує те, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52017000000000209 складений та направлений до суду для його розгляду по суті. На даний час, справа перебуває на стадії підготовчого судового провадження у Вищому антикорупційному суді, стороною захисту заявлено низка клопотань стосовно порушення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні, проте рішення про порушення строків скерування обвинувального акту до суду на даний час не прийнято, що не заперечує сторона захисту.
Слідчий суддя не приймає до уваги доводи сторони захисту про те, що підставами для внесення до ЄРДР інформації у кримінальному провадженні № 52022000000000276 стали процесуальні рішення та дії у кримінальному провадженні № 52017000000000209.
Слідчий суддя зазначає, що відомості про кримінальне правопорушення у кримінальному провадженні № 52022000000000276 було внесено до ЄРДР після самостійного виявлення слідчим обставин, що можуть свідчити про неналежне виконання службовими особами НКРЕКП службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що підтверджується службовою запискою детектива НАБУ від 22 вересня 2022 року. Слідчий суддя враховує доводи прокурора САП та детектива НАБУ стосовно того, що матеріали кримінального провадження № 52022000000000276 не були виділені з кримінального провадження № 52017000000000209, і постанови про таке виділення не існує.
Слідчий суддя зазначає, що у кримінальному провадженні № 52022000000000276 були використані матеріали з кримінального провадження
№ 52017000000000209, проте це відбулося внаслідок реалізації заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового доступу до речей та документів, дозвіл на який було надано слідчим суддею, а не внаслідок виділення матеріалів з кримінального провадження.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що кримінальне провадження № 52022000000000276 є самостійним, а тому навіть у випадку порушення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000209 це жодним чином не впливає на процесуальні рішення та дії у кримінальному провадженні № 52022000000000276. Крім того, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000276 було продовжено керівником САП до трьох місяців, а 16 січня 2023 року прокурором САП було надано доручення про завершення досудового розслідування, наразі триває стадія ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування.
Стосовно тверджень сторони захисту про те, що інформацію про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення не внесено до ЄРДР слідчий суддя зазначає таке.
На момент реєстрації кримінального провадження № 52022000000000276 в ЄРДР жодній особі у цьому кримінальному провадженні не було повідомлено про підозру, а тому до ЄРДР внесено відомості, відомі станом на 22 вересня 2022 року, відповідно до вимог Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а повідомлена йому підозра є обґрунтованою, підтверджується наявністю достатніх доказів та була вручена з дотриманням вимог ст. 278 КПК України.
Враховуючи те, що стороною захисту не надано будь-яких доказів, які б спростовували причетність ОСОБА_2 до вчинення зазначеного в повідомленні про підозру кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що повідомлення про підозру складено відповідно до вимог Глави 22 КПК України та скасуванню не підлягає.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст. ст. 276, 277, 278, 303, 307, 372, 376 КПК України дійшов висновку про те, що скарга адвоката ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
У задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_5, поданої в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, якою оскаржується повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 26 жовтня 2022 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у кримінальному провадженні за № 52022000000000276 від 22 вересня 2022 року - відмовити.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складений та оголошений учасникам судового провадження 07 червня 2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1