Document No. 111396617

Справа № 991/4012/23

Провадження 1-кп/991/58/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

02 червня 2023 року Київ

Колегія суддів Вищого антикорупційного суду в складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянула у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання клопотання захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12019150000000274.

Судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:

прокурора: ОСОБА_9,

захисників: ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_16,

обвинувачених: ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25

секретаря судового засідання: ОСОБА_26 .

У процесі розгляду суд встановив:

1.5 травня 2023 року зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт від 4 травня 2023 року у кримінальному провадженні № 12019150000000274, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 7 червня 2019 року щодо ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 .

2.Через засоби електронного зв`язку 1 червня 2023 року захисник ОСОБА_4, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_18, подав клопотання про повернення обвинувального акту від 4 травня 2023 року. Необхідність його повернення в клопотанні мотивоване таким: 1) обвинувальний акт не містить конкретних даних із зазначенням певної складової відносин власності і її правової кваліфікації, а містить лише механічне відтворення диспозиції ст. 191 КК; 2) не розкрито формулювання обвинувачення щодо способу заволодіння чужим майном, оскільки не зазначено в чому саме полягали і які протиправні дії вчинялись ОСОБА_18, що були розцінені як зловживання службовим становищем; 3) формулювання обвинувачення не містить даних щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких відповідно до диспозиції певної статті КК можна встановити в діянні обвинуваченого склад кримінального правопорушення.

2.1.У судовому засіданні захисник ОСОБА_27 також заявив клопотання про повернення обвинувального акту. Зазначив, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК прокурор повинен був зазначити в обвинувальному акті анкетні дані потерпілого. Це зроблено не було, проте прокурором в обвинувальному акті зазначено про шкоду спричинену Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради. Тобто прокурором встановлено особу потерпілого, проте в обвинувальному акті не зазначено нічого. В іншій частині погодився із доводами захисника ОСОБА_4 . В обвинувальному акті формулювання обвинувачення в усіх обвинувачених зазначено однаково, проте кваліфікація їх діянь звучить по різному. Формулювання обвинувачення повністю дублює виклад фактичних обставин.

2.2.Захисник ОСОБА_6 підтримав позицію своїх колеги. Зазначив, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_25 викладено не вірно. Не зазначено саме яким чином вчинено правопорушення, яке кваліфіковано як пособництво. Відсутній причинний зв`язок між подією та злочином, який інкримінується. На переконання захисника, відбулося порушення п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК.

2.3.Захисник ОСОБА_14 також зазначив, що в обвинувальному акті зазначені не повні анкетні дані обвинувачених, а саме не зазначено сімейний стан та наявність дітей. Свою позицію просив сприймати як усні пояснення до попередніх клопотань захисників про повернення обвинувального акту прокурору.

2.4.Захисник ОСОБА_7 повністю підтримав заявлені клопотання. Щодо його підзахисного - ОСОБА_24 також відсутнє формулювання обвинувачення та не зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування.

2.5.Захисник ОСОБА_8 зазначила, що в обвинувальному акті не зазначено спосіб заволодіння майном. Крім того, не зазначено яким саме бюджетом заволоділи обвинувачені. Тому, на її переконання, жоден із обвинувачених не знає від чого захищатися.

2.6.Інші захисники та обвинувачені підтримали заявлені клопотання.

2.7.Прокурор заперечував проти задоволення клопотання. Пояснив, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а доводи, на які посилаються захисники, не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору. Також прокурор заперечував щодо доводів захисників про відсутність в обвинувальному акті відомостей щодо потерпілого. Стороною обвинувачення вживалися заходи щодо інформування потерпілого про можливість реалізації своїх прав у даному кримінальному провадженні, про що в подальшому будуть свідчити відповідні докази. Такі дії прокурором особисто здійснювалися тричі. Зазначив, що жодних активних дій службові особи відповідного Департаменту не виявили бажання вчиняти. Враховуючи, що це право потерпілого бути ним, тому в обвинувальному акті і зазначено, що жодних заяв про визнання потерпілим не надходило. Щодо незазначення відомостей про сімейний стан обвинувачених, то прокурор вказує, що п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК не передбачено зазначення таких даних. Сторона обвинувачення вважає, що обвинувальний акт містить всі необхідні відомості, зокрема щодо фактичних обставин справи, правової кваліфікації діянь, а також формулювання обвинувачення. Тому, на думку прокурора, підстав для повернення обвинувального акту немає.

3.Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт суд вважає, що клопотання захисників не підлягає задоволенню з огляду на таке.

4.Відповідно до ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим кодексом.

5.Суд вважає неспроможними доводи захисника ОСОБА_4 щодо відсутності в обвинувальному акті формулювання обвинувачення щодо способу заволодіння чужим майном, оскільки не зазначено в чому саме полягали і які протиправні дії вчинялись ОСОБА_18 .. Також доводи захисника ОСОБА_6 щодо незрозумілості в обвинувальному акті відомостей щодо способу вчинення правопорушення, яке кваліфікується ОСОБА_25 як пособництво, суд відхиляє. Ознайомившись із обвинувальним актом суд пересвідчився, що з дотриманням вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, вказаний документ містить правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Крім того, колегія суддів зазначає, сторона обвинувачення має право викладати в обвинувальному акті ті обставини, які планує доводити, а відображена в обвинувальному акті кваліфікація злочину - це результат кримінально-правової оцінки діяння стороною обвинувачення, внаслідок чого констатовано, що скоєне, на її переконання, є кримінальним правопорушенням, встановлена нею відповідність між юридично-значущими ознаками посягання і ознаками злочину, передбаченими законом, і процесуально закріплений висновок прокурора, детектива про наявність такої відповідності. Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті, власне, фактичних обставин справи, а також узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацію кримінального правопорушення не можуть бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового розгляду провадження суд не вправі входити в оцінку вказаних обставин.

6.Щодо доводів захисника про те, що виклад фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими, та формулювання обвинувачення є суперечними та незрозумілими для сторони захисту.

Як уже було зазначено, пунктом 5 ч. 2 ст. 291 КПК України визначено, що обвинувальний акт має містити такі відомості, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

В пункті 2 постанови Верховного Суду України від 24 листопада 2016 року у справі № 5-328кс16 зазначено таке: «При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.»

Складений обвинувальний акт щодо ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 містить виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими. Ці фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення (в тому числі стосовно об`єктивної сторони злочину), що, у свою чергу, дає можливість стороні захисту зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

На переконання суду, встановлені прокурором та викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінальних правопорушень є достатніми для повного розуміння стороною захисту суті висунутого обвинувачення.

7.Стосовно відсутності, на переконання захисту, в обвинувальному акті достатніх відомостей щодо події кримінального правопорушення, часу, місця, способу вчинення, форми вини, мотиву злочину, то колегія суддів зазначає, що дані обставини входять до обсягу обвинувачення. Формулювання обсягу обвинувачення належить до дискреційних повноважень прокурора. У випадку недоведення стороною обвинувачення наявності у діях обвинувачених усіх елементів інкримінованого складу злочину суд буде зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.

8.Щодо доводів захисників про те, що в обвинувальному акті відсутні відомості про потерпілого, то суд вважає їх необґрунтованими. На аркуші 3 обвинувального акту вказано прокурором: «Анкетні відомості потерпілого. Заяви про визнання потерпілим від фізичних чи юридичних осіб не надходили». На аркуші 812 обвинувального акту зазначено також: «Розмір шкоди завданим кримінальним правопорушенням. ДЖКГ Миколаївської міської ради (код ЄДРПОУ: 03365707) адреса: вул. Адмірала Макарова, 7, м. Миколаїв, 54030, в результаті вчинення ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 кримінальних правопорушень завдано матеріальної шкоди на суму 26 876 653,99 грн з урахуванням ПДВ».

Стаття 55 КПК визначає поняття потерпілого та момент виникнення такого статусу у кримінальному провадженні. Суд звертає увагу, що набуття статусу потерпілого є його правом, а не обов`язком, передбаченим законом.

Частина 7 цієї статті визначає, що якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.

На даній стадії кримінального провадження суд доходить висновку, що прокурором дотримано вимоги ст. 291 КПК. Всі інші обставини суд зможе дослідити у ході судового розгляду та дати їм оцінку при винесенні остаточного рішення у справі.

9.Відтак, підстав для повернення обвинувального акту прокурору суд не вбачає.

Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 1, 3, 291, 314 КПК України суд постановив:

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12019150000000274, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 червня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_17 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_18 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_19 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209КК України, ОСОБА_20 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_21 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_22 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_23 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209КК України, ОСОБА_24 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_25 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, залишити без задоволення.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3