Document No. 111408697

Справа № 760/10894/18

Провадження № 1-кп/4910/6/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2023 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1,

суддів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю учасників кримінального провадження:

секретаря судового засідання - ОСОБА_4,

сторін:

з боку обвинувачення: прокурора - ОСОБА_5,

з боку захисту: захисників - адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7,

у кримінальному провадженні №52017000000000016 від 04 січня 2017 року щодо

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м.Москва Російської Федерації, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366, ч.2 ст.15 ч.5 ст.191 КК України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності,

УСТАНОВИВ:

В ході судового розгляду, 23.05.2023 від захисника ОСОБА_6, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8, надійшло клопотання про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження № 52017000000000016 від 04.01.2017 стосовно ОСОБА_8 за ч.1 ст. 366 КК України у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності.

В заяві зазначено, що ОСОБА_8 не визнає себе винуватим у скоєнні інкримінованих правопорушень, в тому числі за ознаками ч.1 ст.366 КК України. Однак, сторона захисту просить закрити кримінальне провадження з підстав закінчення строків давності. ОСОБА_8 від слідства та суду не переховувався та не переховується. Злочини, які, за версією сторони обвинувачення, скоєні 22.07.2014, 28.04.2015 та 27.04.2016, кваліфікуються за ч.1 ст.366 КК України та відносяться до нетяжких злочинів відповідно до приписів ст.12 КК України. З початку судового розгляду (25.04.2018) питання про оголошення в розшук ОСОБА_8 не ставилося, тобто факт ухилення від судового розгляду встановлений не був. Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч.1 ст.49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.2 ст. 49 КК України). Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінчення строків давності є притягнення особи як обвинуваченого та згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності. Враховуючи судову практику Верховного суду, зокрема висловлену в постанові Великої Палати Верховного суду від 02.02.2023 у справі №735/1121/20, адвокат просить закрити кримінальне провадження з підстав закінчення строків давності, враховуючи, що термін притягнення до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.366 КК України сплив 25.04.2021.

Захисник ОСОБА_7 підтримав доводи заяви про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за строками давності.

Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання. Вважає, що розгляд питання звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження в цій частині можливе тільки в присутності обвинуваченого ОСОБА_8 . Також зауважив, що практика Верховного суду, на яку посилається сторона захисту, не може бути застосована до обставин даного кримінального провадження, оскільки, як вбачається зі змісту наданої захисником постанови, колегія суддів Верховного суду при прийняті рішення враховувала, що обвинувачений був присутній під час розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції. Крім того, подане клопотання є подібним тому, що вже заявлялось стороною захисту в попередніх судових засіданнях та колегія суддів вже надала правову оцінку таким доводам, у зв`язку з чим просив залишити вказане клопотання без розгляду.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши доводи клопотання, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

За нормами п. 2 ч. 1 ст. 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, і до дня набрання вироком законної сили минули три роки.

Санкцією ч. 1 ст. 366 КК України передбачені покарання у виді: штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років.

Відповідно до змісту ч.4 ст.12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України, є нетяжким.

В п.1 ч.2 ст.284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

За змістом ч.8 ст.284 КПК України закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

З огляду на те, що клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, із подібними мотивами, колегія суддів за клопотаннями адвоката ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_8 вже розглядала, про що постановлено відповідні ухвали від 18.09.2020 та 13.10.2020, при розгляді даного клопотання колегія суддів вважає за необхідне надати відповідь на питання, що не було предметом розгляду попередніх клопотань сторони захисту.

Щодо посилання сторони захисту на постанову Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2023 у справі №735/1121/20, колегія суддів зазначає таке.

Велика Палата Верховного Суду у цій постанові зазначила: «У разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого частиною першою статті 49 КК, подовженого на період ухилення. Закінчення загальних строків, установлених частиною другою цієї статті (п`ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п`ять років - проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення.».

Тому, колегія суддів погоджується, що строки давності щодо вчинених 22.07.2014, 28.04.2015 та 27.04.2016 кримінальних правопорушень, які кваліфіковані за ч.1 ст.366 КК України, закічились в квітні 2021 року.

Однак, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди обвинуваченого на звільнення за спливом строків давності.

Тобто, законодавцем передбачено, що обов`язковими умовами звільнення від кримінальної відповідальності є: 1) настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України; 2) згода обвинуваченого на звільнення на підставі спливу строків давності. За відсутності хоча б однієї із вказаних умов, суд позбавлений можливості застосувати положення ст. 49 КК України та звільнити особу від кримінальної відповідальності.

Приписами ч. 3 ст. 285 КПК України встановлено, що обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Однак, як було вже встановлено раніше, обвинувачений ОСОБА_8 перебуває за межами України. У кримінальному провадженні, відповідно ухвали суду від 09.09.2020, здійснюється спеціальне судове провадження, у зв`язку з чим суд, отримавши клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, позбавлений можливості роз`яснити обвинуваченому суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності та з`ясувати чи не заперечує він щодо закриття кримінального провадження на підставі ст.49 КК України.

Те, що захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_6, за відсутності обвинуваченого подав заяву про звільнення від кримінальної відповідальності, не звільняє суд від виконання дій, передбачених ч.3 ст.285 КПК України. Також, суд вважає за необхідне зауважити, що реалізація прав заперечувати проти закриття кримінального провадження чи надавати згоду на звільнення від кримінальної відповідальності має здійснюватися в судовому засіданні безпосередньо обвинуваченим ОСОБА_8 і не можуть бути доручені захиснику за обставин, які склались в даному конкретному випадку.

Повертаючись до постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2023 у справі №735/1121/20, колегія суддів зазначає, що у цій справі не вирішувалось питання щодо можливості застосування положень ст. 49 КК України у випадку відсутності обвинуваченого в судовому засіданні при розгляді клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Разом з тим, про необхідність обов`язкової згоди обвинуваченого на звільнення на підставі спливу строків давності, неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема у постанові від 10.04.2018 у справі № 729/1480/13-к, де зазначив, що для звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК необхідна згода обвинуваченого на це, а за відсутності такої згоди суд вправі звільнити лише від покарання на підставі ч. 5 ст. 74 КК.

Верховний Суд у постанові від 20.03.2018 у справі №463/5277/16-к наголосив, що ст. 49 КК визначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. При цьому, застосування кримінально-правових норм здійснюється у межах кримінально-процесуальних відносин. Тобто, застосування норм кримінального права можливе лише одночасно із застосуванням норм кримінального процесуального закону. Процесуальні аспекти звільнення від кримінальної відповідальності визначені у ст.ст. 285-289 КПК. Зокрема, ч. 2 ст. 285 КПК зобов`язує суд роз`яснити особі, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, право на таке звільнення.

Підсумовуючи, колегія суддів вкотре зазначає, що судом не встановлено процесуальних умов, передбачених КПК України, для задоволення клопотання захисника ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_8 .

Керуючись ст.49 КК України, ст.ст.284, 371,372, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви захисника ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України

Головуюча: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_2