- Presiding judge (HACC) : Bitsiuk A.V.
Справа № 626/1948/17
Провадження 1-кп/991/69/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду у місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_7, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6, про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42017000000001569 від 19 травня 2017 року за обвинуваченням
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Новоукраїнка, Звенигородського району Черкаської області, зареєстрований і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (далі - Кримінальне провадження).
07 червня 2023 року надійшло клопотання адвоката ОСОБА_7, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6, про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у Кримінальному провадженні, на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання без покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України (далі - Клопотання).
Клопотання мотивовано тим, що ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26 травня 2023 року, якою скасовано вирок Вищого антикорупційного суду від 17 серпня 2022 року та призначено новий розгляд у суді першої інстанції, обвинуваченому ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 24 липня 2023 року, проте в ухвалі відсутнє будь-яке мотивування обрання відповідного запобіжного заходу, при цьому, обрання запобіжного заходу відбулося за відсутності відповідного клопотання прокурора, що є порушенням положень КПК України, альтернативного запобіжного заходу не встановлено. Зазначив, що ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, відсутні, до винесення вироку відносно обвинуваченого запобіжні заходи не застосовувалися, кримінальне провадження розглядалося вже три рази, за цей час три рази досліджувалися всі докази, допитувалися всі свідки, що виключає існування ризиків.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_7 підтримали доводи Клопотання та просили Клопотання задовольнити в повному обсязі.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти доводів Клопотання, просив у задоволенні Клопотання відмовити.
Від адвоката ОСОБА_8 та адвоката ОСОБА_9 надійшла заява про взяття обвинуваченого ОСОБА_6 на поруки.
Дослідивши Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думку учасників Кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
20 вересня 2019 року до Вищого антикорупційного суду з Ленінського районного суду м. Харкова надійшли матеріали Кримінального провадження в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 20.06.2022 у справі № 626/1948/17 клопотання прокурора задоволено частково, застосовано до обвинуваченого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а також покладено ряд додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із Полтавської області без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи (служби); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності); носити електронний засіб контролю. Строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язків встановлено 2 місяці, а саме до 19.08.2022 р.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 21.07.2022 у справі № 626/1948/17 клопотання захисника ОСОБА_7 та клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 задоволено частково, змінено обов`язок обвинуваченому ОСОБА_6 в частині обов`язку не відлучатися за межі Полтавської області, передбачивши покладення на обвинуваченого обов`язку не відлучатися без дозволу прокурора або суду за межі Полтавської області та Чернігівської області, у межах строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ухвалою суду від 20.06.2022 р. Відповідною ухвалою також задоволено клопотання захисника ОСОБА_7 про надання дозволу обвинуваченому ОСОБА_6 на виїзд за межі Полтавської області, надано обвинуваченому ОСОБА_6 дозвіл на виїзд за межі Полтавської області, а саме на територію Чернігівської області, у межах строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ухвалою суду від 20.06.2022 р.
17 серпня 2022 року Вищим антикорупційним судом ухвалено вирок, яким ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком 7 (сім) років, із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських повноважень, строком на 3 (три) роки, із позбавленням його військового звання майора юстиції, та із конфіскацією усього належного йому майна.
Крім того, під час ухвалення вироку судом змінено обвинуваченому ОСОБА_6 обраний щодо нього запобіжний захід на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили із негайним затриманням його в залі суду.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26 травня 2023 року вирок Вищого антикорупційного суду від 17 серпня 2022 року скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.
Крім того, ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26 травня 2023 року обвинуваченому ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 24 липня 2023 року.
Відповідно до ч.1 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Частинами 1,2 ст. 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).
Вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначений у ст. 178 КПК.
На даному етапі кримінального провадження суд не вправі давати оцінку обґрунтованості підозри та пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення, оскільки вказані обставини повинні досліджуватися судом в ході судового розгляду та за результатами чого буде прийнято остаточне рішення у справі. Разом з тим, оцінці судом під час розгляду клопотання підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Наявність ризиків, та їх обґрунтованість.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
На переконання суду, відповідні ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід уважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. Водночас, КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак, вимагає доказів того, що він має реальну можливість здійснити їх в майбутньому, у конкретному кримінальному провадженні.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обвинувачується ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 368 КПК України, є тяжким корупційним злочином, передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна). Відповідний ризик є актуальним на будь-якій стадії Кримінального провадження.
При цьому, з огляду на відомості, наявні у матеріалах Кримінального провадження (ухвали суду про накладення на обвинуваченого грошового стягнення, про застосування відносно обвинуваченого приводу до зали суду), при встановленні даного ризику суд враховує, що відносно обвинуваченого неодноразово застосувався привід до зали суду, неодноразово на обвинуваченого накладалося грошове стягнення за неявку до суду. Що свідчить про неналежну процесуальну поведінку обвинуваченого та систематичне порушення обвинуваченим покладених на нього КПК України процесуальних обов`язків.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду існує.
Щодо наявності підстав для зміни застосованого запобіжного заходу на інший більш м`який запобіжний захід.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні із триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особисте зобов`язання, особиста порука.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 України, який є тяжким корупційним злочином.
Як встановлено вище, ризик, передбачений п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, існує, що свідчить про наявність підстав для застосування до обвинуваченого у Кримінальному провадженні запобіжного заходу.
Метою застосування запобіжного заходу відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків у відповідності до положень ст. 42 КПК України, а також запобігання спробам переховуватися від суду на стадії судового провадження.
В даному випадку йде мова про забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка набула певного процесуального статусу у кримінальному провадженні, - обвинуваченого ОСОБА_6 .
Так, вищенаведений ризик існує, однак запобігти такому ризику можливо шляхом встановлення достатнього розміру застави та покладання на нього додаткових процесуальних обов`язків, що певною мірою буде гарантією належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Запобіжний захід у виді особистої поруки або особистого зобов`язання не в повній мірі забезпечить зменшення ризику та належну процесуальну поведінку обвинуваченого, оскільки сам по собі не створить тих запобіжників, які б суттєво зменшили ризик, встановлений колегією суддів, що свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, та для задоволення заяв адвокатів про взяття на поруки обвинуваченого.
Щодо визначення розміру застави
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
До набуття чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, яким внесено зміни в ч.5 ст.182 КПК України, для визначення розміру застави як розрахункова величина застосовувалась мінімальна заробітна плата.
Пунктом 16 частини 1 статті 3 КПК України визначено, що розмір мінімальної заробітної плати - грошова сума, що дорівнює місячному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія.
Тобто, у вказаній нормі закону розмір мінімальної заробітної плати визначено як розрахункова величина, яка застосовується в розмірі встановленому на 01 січня відповідного року.
Частиною 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII встановлено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Таким чином, при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, слід застосовувати розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб встановлений Законом "Про бюджет на 2023 рік" на 1 січня поточного року, тобто - 2684 грн.
З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначенні розміру застави, суд повинен врахувати майновий стан обвинуваченого, встановлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, помірність обраного розміру застави та можливість її виконання.
Визначаючи розмір застави для обвинуваченого ОСОБА_6, судом ураховуються неодноразовість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, матеріальний стан обвинуваченого ОСОБА_6, який обіймає посаду судді. За такого, із метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків, суд дійшов висновку, що менший розмір застави, ніж максимальний розмір, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому необхідно визначити обвинуваченому заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень 00 коп. Застава у відповідному розмірі не є завідомо непомірним для обвинуваченого та буде достатньою аби забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, запобігти встановленим ризикам.
Також, відповідно до положень ч. 4 ст. 194 КПК України, для зменшення наведеного вище ризику на обвинуваченого слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на два місяці, до 08 серпня 2023 року включно, що відповідає передбаченому законом строку у відповідності до положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 42, 131, 132, 176-178, 180, 182, 194, 201, 333, 372, 376, 482 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити частково.
Змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду до обвинуваченого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, на запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:
Код ЄДРПОУ 42836259
Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_1
Визначений розмір застави обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 . Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.
Покласти на строк дії ухвали на обвинуваченого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, наступні обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися за межі міста Полтава без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи (служби);
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності);
- носити електронний засіб контролю.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_6, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 .
Строк дії ухвали в частині покладання на обвинуваченого обов`язків - два місяці, до 08 серпня 2023 року включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає.
Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3