- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
Справа № 991/4464/23
Провадження 1-кс/991/4484/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, розглянувши увідкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4, погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5, про арешт майна у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому детектив просив накласти арешт з позбавленням права користуватися, розпоряджатися та відчужувати, на грошові кошти у сумі 1000 (одна тисяча) доларів США купюрами номіналом 100 доларів США кожна, з наступними серіями та номерами купюр: PF75784934K, PF75784932K, PF75784935K, PB37030537N, PF75784931K, PF75784936K, LB85227572G, PF75784939K, PF75784938K, PF75784937K, які знаходилися у білому конверті та були виявлені та вилучені 18.05.2023 в ході обшуку об`єкту нерухомого майна земельної ділянки 021 за кадастровим номером 1210100000:09:519:0560, яка розташована за адресою: м. Дніпро, садове товариство «Кримське урочище», та перебуває в користуванні ОСОБА_6 .
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 ККУкраїни.
Крім того, в межах досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні перевіряється причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 368, ч. 2 ст. 372, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 384 КК України.
Зокрема, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 зміг схилити ОСОБА_6 до надання неправдивих свідчень у кримінальному провадженні №42022042150000038 від 14.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.204 КК України з метою притягнення його до кримінальної відповідальності.
18.05.2023 проведено обшук об`єкту нерухомого майна земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:09:519:0560, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, якою користується ОСОБА_6 . В ході обшуку було виявлено та вилучено, зокрема, білий конверт з грошовими коштами у сумі 1000 (одна тисяча) доларів США купюрами номіналом 100 доларів США кожна, з наступними серіями та номерами купюр: PF75784934K, PF75784932K, PF75784935K, PB37030537N, PF75784931K, PF75784936K, LB85227572G, PF75784939K, PF75784938K, PF75784937K.
Детектив зазначає, що на вилучені грошові кошти необхідно накласти арешт з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Клопотання було призначено до розгляду на 24.05.2023, 30.05.2023 та у зв`язку з відсутністю відомостей про повідомлення володільця майна про судові засідання було відкладено на 06.06.2023.
ОСОБА_6 до суду не з`являвся, про судове засідання, призначене на 06.06.2023, був повідомлений належним чином, шляхом виклику по телефону та ознайомлення із повідомленням про судове засідання, про що свідчить його підпис на копії зазначеного повідомлення.
У судовому засіданні детектив ОСОБА_3 підтримав подане клопотання, просив його задовольнити та накласти арешт на грошові кошти у сумі 1000 доларів США, що були вилучені в ході проведення обшуку земельної ділянки, якою користується ОСОБА_6 .
Заслухавши думку детектива, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Вимоги до клопотання слідчого, прокурора про арешт майна викладені в ч. 2 ст. 171 КПК України. Так, зокрема, в клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Подане детективом клопотання відповідає вимогам закону, подане з додержанням приписів ст. 171 КПК України, містить всі встановлені законом обставини, а тому підстави для його повернення детективу відсутні.
Як вбачається з наданих матеріалів, клопотання про накладення арешту на грошові кошти, які були вилучені в ході проведення обшуку 18.05.2023, вручене оператору поштового зв`язку для надсилання до суду 19.05.2023 о 20:13 год, що підтверджується накладною № 59000970778621 на поштовому конверті, тобто в межах строку, встановленого абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України.
У клопотанні детектив просить слідчого суддю накласти арешт на майно, вилучене в ОСОБА_6 з позбавленням його права користування, розпорядження та відчуження, а саме на грошові кошти у сумі 1000 доларів США, що були вилучені під час обшуку земельної ділянки в межах кримінального провадження №42023000000000347 від 06.03.2023.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (ч. 1 ст. 170 КПК України).
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У клопотанні детектив просить накласти арешт на зазначене майно з наступних підстав: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальна конфіскація; 3) конфіскація майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Водночас, на запитання слідчого судді детектив ОСОБА_8 повідомив про необхідність накладення арешту на вилучені грошові кошти з підстав збереження речових доказів та можливості їх спеціальної конфіскації.
Таким чином, вбачається, що детектив під час судового розгляду клопотання не підтримав вимогу про накладення арешту на вилучене майно з підстав забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Крім того, ч. 5 ст. 170 КПК України передбачено можливість накладення арешту у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті (забезпеченняконфіскації майнаяк видупокарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи),виключно на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Долучені до клопотання матеріали не містять відомостей про набуття ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023 статусу підозрюваного, а відтак, арешт на вилучене в нього майно не може бути накладений з підстави забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Враховуючи викладене, слідчий суддя здійснює розгляд клопотання про арешт майна з підстав: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації.
Відтак, відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; можливість спеціальної конфіскації майна; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна (п.п. 1-2, 3-1, 5-6 ч. 2 ст. 173 КПК України).
Щодо накладення арешту на майно з метоюзбереження речовихдоказів слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Встановлено, що 18.05.2023 детективами Національного антикорупційного бюро України, на підставі ухвали слідчого судді від 10.05.2023, постановленої в кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023, проведено обшук об`єкту нерухомого майна земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:09:519:0560, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, якою користується ОСОБА_6 .
У ході обшуку було виявлено та вилучено, зокрема, білий конверт з грошовими коштами у сумі 1000 (одна тисяча) доларів США купюрами номіналом 100 доларів США кожна, з наступними серіями та номерами купюр: PF75784934K, PF75784932K, PF75784935K, PB37030537N, PF75784931K, PF75784936K, LB85227572G, PF75784939K, PF75784938K, PF75784937K.
Зазначені грошові кошти, за твердженням детектива, вилучені у зв`язку з наявністю підстав вважати, що вони є коштами, вилученими у ОСОБА_9 під час обшуку, які, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_7 відмовився повертати ОСОБА_9, незважаючи на те, що слідчим суддею було відмовлено в частині накладення арешту на грошові кошти, що були вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 .
Із матеріалів, долучених до клопотання, вбачається, що ОСОБА_7 схилив ОСОБА_6 до надання неправдивих свідчень у кримінальному провадженні №42022042150000038 від 14.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.204 КК України, з метою притягнення його до кримінальної відповідальності.
Вказане підтверджується долученими в судовому засіданні копіями протоколів допиту ОСОБА_6 . Так, будучи допитаним 18.05.2023, ОСОБА_6 повідомив, що після ухвалення вироку суду та визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.204 КК України, ОСОБА_7 передав йому конверт, в якому знаходилися 1000 доларів США, в купюрах по 100 доларів. Зазначені гроші були вилучені в нього під час обшуку. Під час допиту 22.05.2023 ОСОБА_6 повідомив, що після судового засідання 17.05.2023 ОСОБА_7 надав йому 1500 доларів США, а в попередньому допиті він помилково зазначив, що загальна сума складала 1000 доларів США.
Із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000347 від 06.03.2023 здійснюється за рядом статей Особливої частини КК України, серед яких також ч. 2 ст. 372 КК України щодо притягнення завідомо невинної особи до кримінальної відповідальності, що поєднане зі штучним створенням доказів та інших фальсифікацій.
Таким чином, вилучені грошові кошти можуть мати значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України.
19.05.2023 детективом Національного антикорупційного бюро України винесено постанову про визнання вилучених грошових коштів речовими доказами у кримінальному провадженні № 42023000000000347 від 06.03.2023.
Враховуючи зазначенівище обставини,на переконанняслідчого судді,наразі наявніпідстави длянакладення арештуна майно,з метоюзбереження речовихдоказів,оскільки вилученігрошові коштиможуть містити відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та могли бути набуті кримінально протиправним шляхом.
На підставінаведеного,слідчий суддяприходить довисновку,що детективомдоведено,що зазначенемайно,відповідно доположень ст.170КПКУкраїни відповідаєкритеріям,зазначеним уст.98КПКУкраїни,постановою детективавід 19.05.2023визнані речовимдоказом, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки можуть бути використані як докази події кримінального правопорушення, доведення вини осіб, які його вчинили, та інших обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування кримінального провадження № 42023000000000347 від 06.03.2023.
З аналізу положень ч.ч. 2, 3 ст.170КПКУкраїни вбачається, що майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст.98КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на наведене, арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та являється самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав.
Водночас, детектив стверджує про можливість застосування спеціальної конфіскації щодо виявленихта вилученихв ходіобшуку грошовихкоштів, а томупросив накластиарешт на вилучені грошові кошти з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
Частиною 4 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Статтею 96-1КК Українипередбачено,що спеціальнаконфіскація полягаєу примусовомубезоплатному вилученніза рішеннямсуду увласність державигрошей,цінностей таіншого майнау випадках,визначених цимКодексом,за умовивчинення умисногокримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого Особливоючастиною цьогоКодексу,за якіпередбачено основнепокарання увиді позбавленняволі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
Поряд з цим ч. 1 ст. 96-2 КК України передбачено, серед іншого, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:
1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;
4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Разом з тим, детектив у клопотанні не зазначає, якій саме із ознак, зазначених у п.п. 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, відповідають вилучені у ОСОБА_6 грошові кошти. Також вказане не встановлено і в ході судового розгляду клопотання.
Відповідно до матеріалів, долучених до клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що вилучені у ОСОБА_6 грошові кошти йому надав ОСОБА_7 за надання неправдивих свідчень у кримінальному провадженні №42022042150000038 від 14.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.204 КК України, та притягнення його до кримінальної відповідальності. Крім того, зазначені грошові кошти є частиною коштів, що були вилучені у ОСОБА_9, та які, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_7 передав працівникам прокуратури та СБУ за не притягнення ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності.
При цьому, доказів, які б підтверджували походження вилучених у ОСОБА_6 грошових коштів, органом досудового розслідування до матеріалів клопотання не надано. Таким чином, наразі відсутні достатні підстави стверджувати, що вилучені грошові кошти підлягатимуть спеціальній конфіскації.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що детективом не доведено, що вилучені у ОСОБА_6 грошові кошти відповідають будь-якій з ознак, передбачених п.п. 1- 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, та наявні достатні підстави вважати, що таке майно підлягатиме спеціальній конфіскації.
За такого, накладення арешту на кошти в сумі 1000 доларів США, що були вилучені під час обшуку земельної ділянки, якою користується ОСОБА_6, з метою забезпечення спеціальної конфіскації є передчасним та безпідставним на даній стадії кримінального провадження.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Вирішуючи питання про дотримання справедливого балансу між правом особи на мирне володіння своїм майном та інтересами суспільства під час розгляду питання про арешт майна, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, арешт майна в рамках судового розгляду справи зазвичай стосується контролю за використанням майна. Таке втручання повинно бути законним, відповідати загальним інтересам і бути пропорційним, тобто воно повинно досягати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів спільноти та вимогами захисту основних прав особи. Хоч будь-який арешт і тягне за собою завдання шкоди, фактично завдана шкода не повинна бути більшою, ніж неминуча, а між захистом права власності та вимогами загальних інтересів слід досягати «справедливої рівноваги».
Врахувавши правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт майна на даному етапі є цілком законним і необхідним для забезпечення кримінального провадження, а тому слід надати згоду на арешт грошових коштів в сумі 1000 доларів США, які були вилучені 18.05.2023 під час обшуку земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:09:519:0560, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, якою користується ОСОБА_6 .
Частина 4 ст. 173 КПК України визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).
Слідчий суддя приходить до висновку, що необхідно накласти арешт на вилучені грошові кошти, саме шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, з метою запобігання можливості приховати та відчужити зазначені кошти, оскільки такі ризики не є вочевидь необґрунтованими.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Що стосується прав та законних інтересів власника/власників майна, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не будуть занадто обтяжливими для них з огляду на обставини справи.
З урахуванням зазначеного, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
За наведених обставин клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 7, 9, 131, 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4, погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5, про арешт майна у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023, задовольнити.
Накласти арешт шляхом позбавлення власника (володільця) права користування, розпорядження та відчуження грошовими коштами у сумі 1000 (одна тисяча) доларів США купюрами номіналом 100 доларів США кожна, з наступними серіями та номерами купюр: PF75784934K, PF75784932K, PF75784935K, PB37030537N, PF75784931K, PF75784936K, LB85227572G, PF75784939K, PF75784938K, PF75784937K, які перебували у білому конверті, виявлені та вилучені 18.05.2023 в ході обшуку об`єкту нерухомого майна земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:09:519:0560, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, якою користується ОСОБА_6 .
Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1