- Presiding judge (HACC) : Voronko V.D.
Справа № 991/4470/23
Провадження 1-кс/991/4490/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2023 року м.Київ
Слідчийсуддя Вищогоантикорупційного суду ОСОБА_1,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2,детектива ОСОБА_3,власника (володільця)майна ОСОБА_4 та йогопредставника ОСОБА_5,розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7, про арешт майна у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому детектив просив накласти арешт з позбавленням права користуватися, розпоряджатися та відчужувати на грошові кошти у сумі 28000 доларів США з двома конвертами коричневого кольору та пакетом чорного кольору, аркушами формату А4, в яких вони упаковані, 2 аркуші паперу формату А4 з рукописним текстом, що були виявлені та вилучені у сейфі кабінету ОСОБА_4 18.05.2023 в ході обшуку адміністративної будівлі Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області за адресою: Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. Героїв України, 7.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 372, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 384, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 ККУкраїни.
Детектив зазначає про отримання під час здійснення досудового розслідування фактичних даних, які можуть свідчити про притягнення прокурорами Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області завідомо невинного до кримінальної відповідальності.
18.05.2023 детективами Національного антикорупційного бюро України проведено обшук в адміністративній будівлі Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області за адресою: Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. Героїв України, 7. В ході обшуку, у сейфі кабінету ОСОБА_4 було виявлено та вилучено, серед іншого, грошові кошти в сумі 28000 доларів США з двома конвертами коричневого кольору та пакетом чорного кольору, аркушами формату А4, в яких вони упаковані, 2 аркуші паперу формату А4 з рукописним текстом.
Детектив зазначає, що на вилучені грошові кошти необхідно накласти арешт з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації.
Клопотання було призначено до розгляду на 24.05.2023, 30.05.2023 та у зв`язку з відсутністю відомостей про повідомлення власника (володільця) майна про судові засідання, було відкладено на 06.06.2023.
До початку розгляду клопотання по суті представник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про закриття провадження, мотивуючи його тим, що згідно з даними звіту автоматизованого розподілу судової справи клопотання про арешт майна було розподілене 22.05.2023 о 13.33 год, тому на підставі ч. 1 ст. 172 КПК України, мало би бути розглянуто протягом двох днів з дня його надходження, тобто не пізніше 24.05.2023. Таким чином, провадження у справі повинно бути закрито з причин вичерпання гранично встановленого строку розгляду такого клопотання.
З приводу заявленого клопотання слідчий суддя зазначає наступне.
Положеннями ч. 6 ст. 173 КПК України встановлено, що ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.
Водночас, із системного аналізу норм ст.ст. 172, 173 КПК України вбачається можливість слідчого судді: 1) за результатом перевірки клопотання на відповідність вимогам ст. 171 КПК України постановити ухвалу, якою повернути клопотання; 2) за результатом вирішення питання про арешт майна ухвалити одне з двох рішень: а) задовольнити клопотання; б) відмовити у задоволенні клопотання.
Варто зауважити, що відмова в задоволенні клопотання про арешт майна можлива лише, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК (ч. 1 ст. 173 КПК). При цьому сплив процесуального строку постановлення ухвали, за результатами розгляду клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, не припиняє необхідності виконати обов`язок розглянути клопотання та не тягне за собою припинення повноважень слідчого судді на прийняття відповідного судового рішення.
Тобто, з одного боку порушення передбаченого ч. 6 ст. 173 КПК строку, є юридичним фактом, з яким закон пов`язує припинення режиму тимчасового вилучення майна (п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України «Припинення тимчасового вилучення майна»), встановлює обов`язок негайно повернути майно особі, в якої воно було тимчасово вилучене, а з іншого - не є підставою для відмови в арешті майна.
Правові інститути тимчасово вилученого майна (глава 16 КПК України) та арешту майна (глава 17 КПК України) є пов`язаними, але відносно самостійними, з різними цілями та правовими наслідками. Отже, вирішення питання щодо арешту майна залежить від того, чи має воно значення в кримінальному провадженні, а не від процесуального строку розгляду відповідного клопотання. У протилежному випадку вирішення питання щодо арешту майна (арешт майна чи відмова в арешті майна) залежно від строків розгляду клопотання матиме формальне значення та суперечитиме суті та призначенню правового інституту арешту майна.
Аналогічної правової позиції дотримується і Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ухвала від 04.06.2020 у справі № 757/60650/19-к (провадження № 11-сс/991/446/20).
Більше того, приписами ч. 1, 2 ст. 172 КПК України не передбачено можливості слідчого судді здійснювати розгляд клопотання про арешт майна, яке було тимчасово вилучено, без повідомлення підозрюваного/іншого власника майна, і за наявності також захисника, законного представника.
Клопотання надійшло до суду 22.05.2023 та з дотриманням встановлених КПК України вимог щодо строку розгляду було призначено на 24.05.2023, однак, слідчий суддя визнав за необхідне відкласти судове засідання у зв`язку з відсутністю відомостей, які б підтверджували, що ОСОБА_4 належним чином повідомлений про розгляд клопотання про арешт вилученого в нього майна.
За наведених обставин, з метою забезпечення реалізації права власника (володільця) майна на участь в розгляді клопотання та доведення перед судом власної правової позиції, слідчий суддя здійснює розгляд клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023000000000347 від 06.03.2023 після спливу, встановленого ч. 6 ст. 173 КПК України строку.
У судовому засіданні детектив ОСОБА_3 підтримав подане клопотання, просив його задовольнити та накласти арешт на грошові кошти у сумі 28000 доларів США, разом із двома конвертами коричневого кольору та пакетом чорного кольору, аркушами формату А4, в яких вони упаковані, 2 аркушами паперу формату А4 з рукописним текстом, що були вилучені у сейфі службового кабінету ОСОБА_4 18.05.2023 в ході обшуку адміністративної будівлі Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, з підстав збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.
Представник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5, із думкоюякого погодився ОСОБА_4, просив відмовити в задоволенні клопотання, виходячи з наступного: до початку обшуку ОСОБА_4 повідомив, що в сейфі його кабінету знаходяться чужі грошові кошти, які передав йому на зберігання адвокат ОСОБА_8, який під час обшуку безпосередньо підтвердив детективу, що дійсно ним було надано на зберігання ОСОБА_4 особисті кошти та, яким чином передані ним грошові кошти були упаковані. Таким чином, адвокат ОСОБА_5 стверджує, що у сейфі ОСОБА_4 знаходилися грошові кошти в сумі 27000 доларів США, які належать адвокату Артему Краснобрижому, та 1000 доларів США, які є особистими коштами ОСОБА_4 .
Крім того, представник звернув увагу слідчого судді, що інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 372 КК України, не є ані корупційним, ані матеріальним, а санкція статті не передбачає спеціальної конфіскації.
Адвокат також відхилив доводи детектива щодо можливості накладення на вилучені грошові кошти арешту з підстави їх визнання речовим доказом, оскільки вилучені у ОСОБА_9 грошові кошти не містять будь-яких ідентифікуючих ознак, що дало б змогу стверджувати, що кошти, які перебували в сейфі ОСОБА_4, є частиною вилучених у ОСОБА_9 під час обшуку грошових коштів.
Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані учасниками матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Вимоги до клопотання слідчого, прокурора про арешт майна викладені в ч. 2 ст. 171 КПК України. Так, зокрема, в клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Подане детективом клопотання відповідає вимогам закону, подане з додержанням приписів ст. 171 КПК України, містить всі встановлені законом обставини, а тому підстави для його повернення детективу відсутні.
Як вбачається з наданих матеріалів, клопотання про накладення арешту на грошові кошти, які були вилучені в ході проведення обшуку 18.05.2023, вручене оператору поштового зв`язку для надсилання до суду 19.05.2023 о 20:13 год, що підтверджується накладною № 59000970778519 на поштовому конверті, тобто в межах строку, встановленого абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України.
У клопотанні детектив просить слідчого суддю накласти арешт на майно, вилучене у сейфі службового кабінету ОСОБА_4, а саме на грошові кошти у сумі 28000 доларів США, разом із двома конвертами коричневого кольору та пакетом чорного кольору, аркушами формату А4, в яких вони упаковані, 2 аркушами паперу формату А4 з рукописним текстом, з позбавленням права користування, розпорядження та відчуження таким майном.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (ч. 1 ст. 170 КПК України).
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У клопотанні детектив просить накласти арешт на зазначене майно з наступних підстав: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальна конфіскація.
Відтак, відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; можливість спеціальної конфіскації майна; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна (п.п. 1-2, 3-1, 5-6 ч. 2 ст. 173 КПК України).
Щодо накладення арешту на майно з метоюзбереження речовихдоказів слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Встановлено, що 18.05.2023 детективами Національного антикорупційного бюро України, на підставі ухвали слідчого судді від 03.05.2023, постановленої в кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023, проведено обшук в адміністративній будівлі Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області за адресою: Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. Героїв України, 7.
Із протоколу обшуку від 18.05.2023, долученого до матеріалів клопотання, вбачається, що, серед іншого майна, у сейфі кабінету ОСОБА_4 було виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 28000 доларів США з двома конвертами коричневого кольору та пакетом чорного кольору, аркушами формату А4, в яких вони упаковані, 2 аркуші паперу формату А4 з рукописним текстом (т. 1, а. с. 51-105).
Зазначені грошові кошти, за твердженням детектива, вилучені у зв`язку з наявністю підстав вважати, що вони є коштами, вилученими у ОСОБА_9 під час обшуку, які, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_10 відмовився повертати ОСОБА_9, незважаючи на те, що слідчим суддею було відмовлено в частині накладення арешту на грошові кошти, що були вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 . ОСОБА_10 повідомив про необхідність передати вказані кошти працівникам прокуратури та СБУ за не притягнення ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №42022042150000038.
Детектив зазначає, що виявлені та вилучені у сейфі службового кабінету ОСОБА_4 грошові кошти могли виступати знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегти на собі його сліди, містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, могли бути об`єктом кримінально протиправних дій та могли бути набуті кримінально протиправним шляхом.
Натомість сторона захисту стверджує, що грошові кошти в сумі 27000 доларів США належать знайомому ОСОБА_4 адвокату ОСОБА_11 і були передані останнім ОСОБА_4 на зберігання, а кошти в сумі 1000 доларів США є особистими коштами ОСОБА_4, які він мав намір витратити на придбання ювелірної прикраси. Аналогічну інформацію надав ОСОБА_4 безпосередньо під час проведення обшуку, що зафіксовано у протоколі обшуку від 18.05.2023 та долучених до нього письмових запереченнях ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_5 .
Оцінюючи доводи сторін, слідчий суддя виходить з наступного.
Із долученої до клопотання копії повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 30.05.2023 слідує, що заступник керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 органом досудового розслідування підозрюється у пособництві в притягненні завідомо невинного ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №42022042150000038, поєднаному із штучним створенням доказів обвинувачення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 372 КК України.
Разом з тим, за версією органу досудового розслідування, відомості про кримінальне провадження №42022042150000038 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022042150000038 заступником керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 20.02.2023 прокурорами Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області проведено обшуки, у тому числі за місцем проживання директора та засновника ТОВ «Фрутберрі-Дніпро» ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1, правову допомогу якому надавав адвокат ОСОБА_10 . У ході проведеного обшуку було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 553 300 грн, 137 720 долорів США та 2360 євро. Після того як слідчий суддя відмовив у накладенні арешту на вказані грошові кошти, ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_9, що вони не будуть йому повернуті, оскільки будуть передані працівникам прокуратури та СБУ за не притягнення ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №42022042150000038.
Враховуючи викладене, орган досудового розслідування має підстави вважати, що вилучені в службовому кабінеті ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 28000 доларів США є частиною грошових коштів, що були вилучені під час обшуку житла ОСОБА_9 .
Постановою детектива Національного антикорупційного бюро України від 19.05.2023 грошові кошти в сумі 28000 доларів США визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42023000000000347 від 06.03.2023, оскільки, є підстави вважати, що вони були набуті ОСОБА_4 внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Представник ОСОБА_5 заперечив проти накладення арешту на вилучені грошові кошти з підстав їх визнання речовим доказом, оскільки вони не містять будь-яких співпадінь із грошовими коштами, що були вилучені у ОСОБА_9, оскільки вилучалися без зазначення ідентифікуючих ознак.
Водночас, на переконання слідчого судді, орган досудового розслідування має можливість підтвердити або ж спростувати викладену версію, оскільки, як повідомив в судовому засіданні детектив, наразі здійснюються заходи щодо отримання на підставі тимчасового доступу до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська відеозапису проведеного 20.02.2023 обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 .. В ході огляду відеозапису проведеного 20.02.2023 обшуку орган досудового розслідування матиме змогу ідентифікувати вилучені у ОСОБА_9 кошти та встановити їх співпадіння або ж не співпадіння із коштами, вилученими із сейфу службового кабінету ОСОБА_4 .
Щодо встановленої слідчим суддею ОСОБА_13 в ухвалі від 01.06.2023 необґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри, про що в судових засіданнях наголошував адвокат ОСОБА_5, слідчий суддя зазначає наступне.
З аналізу положень ч.ч. 2, 3 ст.170КПКУкраїни вбачається що майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на наведене, арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні/встановлення наявності обґрунтованої підозри та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав.
Щодо налележності грошових коштів у сумі 27000 доларів США знайомому ОСОБА_4 адвокату ОСОБА_11, слідчий суддя вважає такі доводи непереконливими та такими, що спрямовані на запобігання досягненню завдання арешту. Так, під час огляду в судовому засіданні відеозапису проведеного обшуку, на якому в тому числі зафіксовано телефонну розмову детектива та адвоката ОСОБА_11, останній підтвердив, що передав на зберігання ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 27000 доларів США, однак, на якій саме заправці та коли це відбулося, повідомити не зміг.
Разом з тим, відомості про характеристики пакування та номінали купюр дійсно могли бути відомі іншим особам, у тому числі й адвокату ОСОБА_11, який повідомив детектива про належність саме йому виявлених у службовому кабінеті ОСОБА_4 грошових коштів. При чому такі відомості могли стати відомі як до початку проведення обшуку, так і безпосередньо в ході обшуку приміщень адміністративної будівлі Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області.
На відеозапису під час проведення обшуку видно, що на початку обшуку ОСОБА_4 спілкувався з адвокатом ОСОБА_5, після чого останній з телефоном у руці вийшов з приміщення і був відсутній певний час. Детектив з цього приводу вважає, що адвокат напевне повідомив адвоката ОСОБА_11 про обшук і попросив повідомити, що грошові кошти належать йому та вказати їх суму. Також детектив вказав на сумнівність цієї версії, оскільки є дивним, що передані на зберігання однією особою кошти знаходяться в пакеті та в кількох різних конвертах.
Враховуючи зазначені вище обставини, на переконання слідчого судді, наразі наявні підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, оскільки вилучені грошові кошти могли бути набуті кримінально протиправним шляхом та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а походження коштів підлягає ретельній перевірці під час досудового розслідування
На підставінаведеного,слідчий суддяприходить довисновку,що детективомдоведено,що зазначенемайно,відповідно доположень ст.170КПКУкраїни відповідаєкритеріям,зазначеним уст.98КПКУкраїни,постановою детективавід 19.05.2023визнані речовимдоказом, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки могли бути набуті кримінально протиправним шляхом та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування кримінального провадження № 42023000000000347 від 06.03.2023.
Водночас,детектив стверджуєпро можливістьзастосування спеціальноїконфіскації щодо виявленихта вилученихв ходіобшуку грошовихкоштів, а томупросив накластиарешт на вилучені грошові кошти з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
Частиною 4ст.170КПК Українивизначено,що увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїцієї статті,арешт накладаєтьсяна майнопідозрюваного,обвинуваченого,засудженого аботретьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Статтею 96-1КК Українипередбачено,що спеціальнаконфіскація полягаєу примусовомубезоплатному вилученніза рішеннямсуду увласність державигрошей,цінностей таіншого майнау випадках,визначених цимКодексом,за умовивчинення умисногокримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого Особливоючастиною цього Кодексу,за якіпередбачено основнепокарання увиді позбавленняволі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
Поряд з цим ч. 1 ст. 96-2 КК України передбачено, серед іншого, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:
1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;
4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Разом з тим, наразі слідчому судді не надано доказів, які б підтверджували походження вилучених у ОСОБА_4 грошових коштів, тобто відсутні достатні підстави стверджувати, що вилучені грошові кошти відповідають будь-якій із ознак, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК України та підлягатимуть спеціальній конфіскації.
За такого, накладення арешту на кошти в сумі 28000 доларів США з двома конвертами коричневого кольору та пакетом чорного кольору, аркушами формату А4, в яких вони упаковані, 2 аркуші паперу формату А4 з рукописним текстом, з метою забезпечення спеціальної конфіскації є передчасним та безпідставним на даній стадії кримінального провадження.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Вирішуючи питання про дотримання справедливого балансу між правом особи на мирне володіння своїм майном та інтересами суспільства під час розгляду питання про арешт майна, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, арешт майна в рамках судового розгляду справи зазвичай стосується контролю за використанням майна. Таке втручання повинно бути законним, відповідати загальним інтересам і бути пропорційним, тобто воно повинно досягати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів спільноти та вимогами захисту основних прав особи. Хоч будь-який арешт і тягне за собою завдання шкоди, фактично завдана шкода не повинна бути більшою, ніж неминуча, а між захистом права власності та вимогами загальних інтересів слід досягати «справедливої рівноваги».
Врахувавши правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт майна на даному етапі є цілком законним і необхідним для забезпечення кримінального провадження, а тому слід надати згоду на арешт грошових коштів в сумі 28000 доларів США з двома конвертами коричневого кольору та пакетом чорного кольору, аркушами формату А4, в яких вони упаковані, 2 аркуші паперу формату А4 з рукописним текстом, які були вилучені в сейфі службового кабінету ОСОБА_4 .
Частина 4 ст. 173 КПК України визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Слідчий суддя приходить до висновку, що необхідно накласти арешт на вилучені грошові кошти, саме шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, з метою запобігання можливості приховати та відчужити зазначені кошти, оскільки такі ризики не є вочевидь необґрунтованими.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Що стосується прав та законних інтересів власника/власників майна, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не будуть занадто обтяжливими для них з огляду на обставини справи.
З урахуванням зазначеного, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
За наведених обставин клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 7, 9, 131, 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7, про арешт майна у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023, задовольнити.
Накласти арешт шляхом позбавлення власника (володільця) права користування, розпорядження та відчуження грошовими коштами у сумі 28000 доларів США з двома конвертами коричневого кольору та пакетом чорного кольору, аркушами формату А4, в яких вони упаковані, 2 аркушами паперу формату А4 з рукописним текстом, виявлені та вилучені у сейфі кабінету ОСОБА_4 18.05.2023 в ході обшуку адміністративної будівлі Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області за адресою: Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. Героїв України, 7.
Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1