Document No. 111463312

Справа № 991/4806/23

Провадження 1-кс/991/4826/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Гірник Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

у кримінальному провадженні № 52020000000000526 від 19.08.2020

УСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з можливістю внесення застави у розмірі 10 000 000 грн. У разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Клопотання обґрунтовується тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000526 від 19.08.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4, за попередньою змовою із ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, заволодів коштами ДП «Укрспирт», на підставі договорів № 380 від 22.04.2019 та № 904 від 19.12.2019 (із додатковими угодами та специфікаціями) із ТОВ «Ап-Райт», за якими надмірно сплачено 11 747 764, 51 грн на рахунки останнього, що відповідно до висновку експерта № 1041/63901 від 22.07.2022 за результатами судово-економічної експертизи є збитками, завданими ДП «Укрспирт».

30.05.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Детектив зазначає, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Досудовим розслідуванням також встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 може здійснити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри, а також ризики, передбачені п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, детектив стверджує, що застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначені ризики.

Вивченням особи підозрюваного даних, які б вказували на неможливість застосування до нього вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

З огляду на майновий стан підозрюваного і його сімейне становище, з метою гарантування належного виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, доцільно, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, визначити заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів мінімальної заробітної плати, є співмірним розміру завданих збитків та складає 10 000 000 млн.

На випадок внесення підозрюваним застави, для забезпечення інтересів ефективного досудового розслідування на останнього необхідно покласти обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити. Під час розгляду клопотання надав додаткові пояснення щодо змісту та значення, долучених до клопотання документів.

Захисник ОСОБА_5, думку якого підтримав підозрюваний ОСОБА_4, проти задоволення клопотання заперечував. Пояснив, що повідомлена ОСОБА_4 підозра є необґрунтованою. До матеріалів клопотання не надано жодного належного та допустимого доказу причетності ОСОБА_4 до інкримінованого йому кримінального правопорушення. Сторона обвинувачення у клопотанні про застосування запобіжного заходу не довела обставин та ризиків, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, що зумовлюють необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. ОСОБА_4 має міцні соціальні зв`язки на території України, до кримінальної відповідальності не притягувався, належним чином виконує процесуальні обов`язки. Крім цього, наявні у матеріалах клопотання відомості про майновий стан ОСОБА_4 свідчать про те, що розмір застави, на якому наполягає сторона обвинувачення, є завідомо непомірним.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково з таких підстав.

Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000526 від 19.08.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.

У ч. 1 ст. 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

З матеріалів доданих до клопотання встановлено, що 30.05.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, повторно, в особливо великих розмірах.

Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити, зокрема, такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ також підтверджено в таких рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].

На підтвердження можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії:

- протоколу № 1 від 12.10.2015 Загальних зборів засновників (учасників) ТОВ «Вугілля Інвест», згідно якого ОСОБА_4 став співзасновником підприємства із часткою в статутному капіталі 55%;

- наказу № 1 від 12.10.2015 про початок виконання ОСОБА_4 обов`язків директора ТОВ «Вугілля Інвест»;

- витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якого, станом на 22.04.2019, ОСОБА_4 значиться як засновник та керівник ТОВ «Вугілля Інвест»;

- регламенту здійснення закупівель, товарів, робіт та послуг ДП «Укрспирт», затвердженого наказом ДП «Укрспирт» № 522 від 06.10.2017, згідно розділу 3 якого, зокрема, укладення договорів на закупівлю товарів, робіт та послуг здійснюється за результатами проведення моніторингу потенційних постачальників;

- договорів поставки № 380 від 22.04.2019, № 904 від 19.12.2019, із додатковими угодами від 27.06.2019, 13.11.2019, 05.03.2020, 24.04.2020, 10.06.2020, та специфікаціями, укладеними між ДП «Укрспирт», в особі начальника управління комерційної політики ОСОБА_7, та ТОВ «Ап-Райт», в особі директора ОСОБА_11 ;

- протоколів визначення переможця конкурсу на закупівлю палива котельного коксохімічного № 83 від 17.04.2019, № 149/4 від 26.06.2019, № 263 від 11.12.2019, № 323 від 05.03.2020, № 358/3 від 24.04.2020, № 391 від 14.07.2020, № 368 від 10.06.2020, згідно яких за результатами розгляду комерційних пропозицій, поданих, серед інших юридичних осіб ТОВ «АП-РАЙТ», переможцями конкурсу визнано останнє, ухвалено внести зміни до договорів та укласти додаткові угоди та специфікації до договорів із цим товариством;

- протоколу огляду від 16.02.2023, згідно якого за результатами аналітичної роботи за даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено ланцюг постачання палива на користь ДП «Укрспирт» через ТОВ «АП РАЙТ», з травня 2019 по червень 2020: ТОВ «А-Енергія» - ТОВ «Стиль Кепітал» - ТОВ «Вугілля Інвест» - ТОВ «АП - РАЙТ» - ДП «Укрспирт»;

- протоколу огляду від 31.01.2022, згідно якого відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що за період з 01.01.2017 до 20.08.2020 ТОВ «АП-РАЙТ» виписало на адресу ДП «Укрспирт» податкові накладні щодо реалізації палива котельного коксохімічного сумішного альтернативного в кількості 2 910,24 тонн на загальну суму 32 935 037, 14 грн, у свою чергу ТОВ «АП-РАЙТ» придбало паливо у ТОВ «Вугілля Інвест» на загальну суму 32 792 445, 67 грн, а ТОВ «Вугілля Інвест» у ТОВ «А-Енергія» - у кількості 90 тонн на загальну суму 1 205 400,00 грн та у ТОВ «Стиль Кепітал» - у кількості 2 812,24 тонн на загальну суму 31 205 829, 95 грн, ТОВ «Стиль Кепітал» придбало паливо у кількості 2 812,24 тонн на загальну суму 31 149 594,38 грн;

- протоколу допиту свідка - директора ТОВ «АП-РАЙТ» ОСОБА_11 від 20.10.2022, яких надав показання про те, що фактично організацією процесу постачання та визначенням цін постачання займалась бухгалтер ТОВ «Вугілля Інвест» ОСОБА_10, яка узгоджувала свої рішення та ціну постачання із директором на ім`я ОСОБА_4 ;

- протоколу допиту свідка - менеджера ТОВ «А-Енергія» ОСОБА_13 від 25.04.2023, який надав показання про те, що стосовно постачання палива котельного до нього звертався ОСОБА_4, який узгодив із ним повернення частини коштів, які надходитимуть у подальшому на рахунки підприємства готівкою в сумі від 1000 до 2000 грн за тонну;

- протоколу про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 29.08.2022 - за абонентським номером, яким користується ОСОБА_4, згідно якого зафіксовано розмову у серпні 2022 року між останнім та ОСОБА_10, ОСОБА_14, під час якої ОСОБА_4, зокрема, розповідав, що ОСОБА_15 надсилав йому повідомлення із комерційною пропозицією та повідомляв про необхідність надіслати ще дві альтернативи від такої ж дати;

- протоколу обшуку від 02.02.2023 за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 9Б, оф. 226, під якого у кабінеті ОСОБА_4 вилучено аркуш паперу із зображенням таблиці під назвою «Котельное топливо Укрспирт (через Стиль Кепитал)» із розрахунком щодо ціни реалізації, запланованого прибутку, переліку підприємств із зазначенням біля кожного відповідного розміру частки, серед яких заначено у тому числі Укрспирт - 430;

- протоколу огляду від 23.03.2023 - файл-образу нетбука ОСОБА_10, під час огляду якого виявлено файл із підписом і печаткою ТОВ «Вугілляінвест Захід», листи цього товариства; скріншот пошуку в поштовій скринці Gmail за ключовим словом «коефициенты»;

- протоколу огляду від 02.02.2023 - мобільного телефону ОСОБА_10, під час огляду якого виявлено листування із ОСОБА_4, зокрема, 01.08.2019 ОСОБА_10 надсилала повідомлення із коефіцієнтами палива за липень, у тому числі щодо Укрспирту із розрахунком відповідна кількість тонн помножена на 430; листування від 20.08.2019 щодо фактичної та бухгалтерської заборгованості перед А Енергія, щодо ціни продажі та придбання;

- протоколу огляду від 22.03.2023 - мобільного телефону ОСОБА_4, під час якого виявлено листування із ОСОБА_10 від 02.04.2019 під час якого остання пересилає комерційну пропозицію від ТОВ «Вугілляінвест Захід», 19.04.2019 - комерційну пропозицію ТОВ «Другої вугільної компанії»; із ОСОБА_7 від 27.03.2019 під час якого останній надсилає список документів необхідний для укладення договору поставки із переможцем торгів, від 03.04.2019 з проханням ОСОБА_7 поставити у комерційній відповідну суму та глянути редакцію договору, який можна підписувати, протягом квітня - серпня 2019 року щодо організації систематичних зустрічей із ОСОБА_7, щодо контактів по заводам, сумам коштів та оплаті, подачі заявок, надходження коштів; із ОСОБА_14 від 15.08.2019 щодо оплати за паливо на А-Енергію, повернення відсотку з Кепітала та Вугілля Інвест;

- аудиторського звіту від 12.12.2019 № 5202-3/6 за результатами проведення позапланового внутрішнього аудиту діяльності, зокрема, державного підприємства спиртової та лікеро - горілчаної промисловості «Укрспирт», згідно якого внаслідок здійснення ДП «Укрспирт» закупівлі палива коксохімічного змішаного, у тому числі із ТОВ «АП-РАЙТ» від 22.04.2019 № 380, підприємством понесені зайві витрати на суму 26 708, 86 тис. грн;

- висновку експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 04.02.2022 № 15256/21-53, згідно якого встановлено ринкову вартість (з урахуванням ПДВ) палива котельного коксохімічного сумішного альтернативного за 1 тону станом на квітень, червень, грудень 2019 року, березень, квітень, червень 2020 року, та яка менша ніж вартість придбання ДП «Укрспирт», станом на дати підписання договорів та специфікацій, якими ціна змінювалась;

- висновку експерта № 1041/63901 за результатами судово-економічної експертизи від 22.07.2022, згідно якого документально підтверджуються збитки ДП «Укрспирт» в результаті придбання за ціною вище ринкової палива котельного коксохімічного сумішного альтернативного за договором № 380 від 22.04.2019 та № 904 від 19.12.2019 із ТОВ «АП-РАЙТ» (із додатковими угодами та специфікаціями) у розмірі 9 789 803, 76 грн, що складає 11 747 764,51 грн з урахуванням ПДВ, та інші матеріали.

Висновки органу досудового розслідування щодо можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими. Прокурор навів достатні відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, які в сукупності з дослідженими матеріалами та наданими поясненнями дають підстави для висновку, що могли мати місце події, про які зазначається у повідомленні про підозру, тобто кримінальне правопорушення могло бути вчинене за описаних у повідомленні про підозру обставин, до якого може бути причетний ОСОБА_4, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати обрання заходу забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя не враховує доводи сторони захисту про те, що матеріалами клопотання не підтверджено наявність у діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, оскільки на цій стадії досудового розслідування встановлено нижчі критерії до стандарту доказування, які зобов`язують слідчого суддю з`ясувати лише наявність достатніх доказів, які виправдовують необхідність здійснення досудового розслідування та не передбачають обов`язку детальної перевірки та аналізу кваліфікації інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, встановлення вини конкретної особи.

Всі інші доводи сторони захисту про необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри зводяться до оцінки наданих до клопотання доказів, зокрема, протоколів допиту свідків, висновку судової товарознавчої експертизи, щодо їх належності та достатності. Разом з цим, враховуючи норми ч. 4 ст. 87, ч. 2 ст. 89, ст. 94 КПК України, визнання недопустимими доказів слідчим суддею на стадії досудового розслідування можливе лише у випадках, коли: такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини та їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження, тобто висновок про недопустимість відповідного доказу має бути категоричним навіть із врахуванням стадії досудового розслідування.

Звертаю увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів. Однак, сторона захисту жодного доказу на спростування обґрунтованості підозри не надала.

Так, роздруківка «Біржові котирування: Природний газ. Середньо - та довгостроковий ринок» не спростовує встановлені експертом висновки, інших відомостей про вартість палива котельного коксохімічного сумішного альтернативного за 1 тонну сторона захисту не надала.

Щодо посилання представника на правову позицію Великої палати Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 800/623/16, слідчий суддя зазначає, що її застосування до правовідносин, що є предметом розгляду цього клопотання є нерелевантним. Так, вказаною постановою констатовано, що протокол допиту підозрюваного для слідчого судді не мав жодного процесуального значення як джерело доказів, а отже, не впливав на відповідне рішення суду. Тобто, висновок щодо застосування положень статей 23, 95 КПК України, викладений у зазначеній постанові Верховного Суду, стосується необхідності покладення в основу відповідного судового рішення показів особи, допитаної безпосередньо в судовому засіданні.

У той же час, слідчий суддя, під час розгляду цього клопотання, не оцінює показання свідків, зафіксовані у протоколах допиту, доданих до клопотання, на предмет їх достовірності, а лише враховує їх у сукупності із всіма наявними у матеріалах провадження доказами, як такі, що узгоджуються з доданими до клопотання матеріалами та формують у слідчого судді внутрішнє переконання, що обставини, викладені у повідомлені про підозру ОСОБА_4, могли мати місце.

Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує детектив у клопотанні.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Обґрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 детектив послався на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, один із яких відноситься до корупційних, що позбавляє застосувати норми ст. 69, 75 КК України.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

Водночас, окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_4, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а також його досвід перетину державного кордону України, наявні у матеріалах клопотання відомості про майновий стан ОСОБА_4 та його родини.

Крім того, як встановлено під час розгляду клопотання ОСОБА_4 у період з 09.06.2022 до 24.02.2023 чотири рази виїздив за межі України, тобто під час дії воєнного стану.

Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_4 протягом всього часу досудового розслідування, у тому числі з моменту проведення обшуку за місцем його проживання, не переховувався від органу досудового розслідування, а закордонні поїздки пов`язані із волонтерською діяльністю, не спростовують можливість існування такого ризику у майбутньому. Належна процесуальна поведінка у минулому може бути обумовлена відсутністю у ОСОБА_4 процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи детектива щодо наявності ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Так, під час досудового розслідування, а саме: проведення негласних слідчих розшукових дій стосовно ОСОБА_14 (засновник та бенефіарний власник ТОВ «Вугілляінвест захід») встановлено, що остання під час розмови із бухгалтером ТОВ «Вугілля Інвест» ОСОБА_10 повідомляла про необхідність вивезення із офісу документів по взаємовідносинам із ДП «Укрспирт» у зв`язку із ймовірністю проведення обшуку; проведення негласних слідчих розшукових дій стосовно ОСОБА_4 встановлено, що останній 09.08.2022 під час розмови із ОСОБА_10 обговорювали про необхідність видалення листування між ними, ОСОБА_14, зокрема, ОСОБА_4 повідомив, що він видаляв переписку із «Николаем» (згідно даних досудового розслідування - начальником управління комерційної політики ДП «Укрспирт» ОСОБА_7 ).

Також слідчий суддя враховує, що на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.09.2022 у справі № 991/3409/22 про тимчасовий доступ до документів по взаємовідносинам ТОВ «Вугілля Інвест» із підприємствами ТОВ «Стиль-Кепітал», ТОВ «А-Енергія», ТОВ «Ап-Райт» щодо постачання палива котельного коксохімічного, ОСОБА_4 на адресу Національного бюро надіслав листа (вх. № 142/18496-04 від 11.10.2022) у якому повідомив, що з 2016 року місцезнаходженням офісу ТОВ «Вугілля Інвест», тобто місцем зберігання документів з господарської діяльності Товариства є м. Маріуполь, який у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації є окупованим воєнним формуванням, а тому ТОВ «Вугілля Інвест» не має можливості надати запитувані документи.

Однак, як встановлено під час досудового розслідування фактичне місце розташування Товариства у м. Києві по вул. Здолбунівській, 9Б, під час обшуку офісних приміщень якого виявлено та вилучено запитувані в ухвалі слідчого судді від 12.09.2022 документи.

При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Не будучи обмежений у спілкуванні із вже допитами під час досудового розслідування свідками, існує ймовірність, що ОСОБА_4 може впливати на них, з метою спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності або ж мінімізувати її.

Окрім того, слідчий суддя також приймає до уваги, що іншим підозрюваним у цьому ж кримінальному провадженні інкримінується скоєння у співучасті з ОСОБА_4 одного й того ж правопорушення, тому існують підстави вважати, що ці особи можуть бути об`єднані однією метою - унеможливити притягнення їх до кримінальної відповідальності шляхом зміни показів, формування спільної правової позиції.

Зокрема, під час проведення негласних слідчих розшукових дій стосовно ОСОБА_4 встановлено, що останній на наступний день після проведення обшуку за адресою його проживання, 10.08.2022, повідомляв іншого підозрюваного ОСОБА_7 про проведення детективами Національного бюро обшуків, вилучення у нього мобільного телефону, на якому міститься листуванням із ОСОБА_7 та вказав останньому про необхідність видалення листування між ними.

За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження детектива у клопотанні щодо існування цього ризику.

Разом з цим, з урахуванням критеріїв, що мають враховуватися при встановленні наявності того чи іншого ризику, на які наявне посилання вище, слідчий суддя дійшов висновку, що обставини, на які орган досудового розслідування посилається в обґрунтування наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання, у зв`язку із чим цей ризик не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження і забезпеченням належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

Враховуючи характер та тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що на цьому етапі кримінального провадження застосування підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам кримінального провадження, у тому числі належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

У судовому засіданні сторона захисту посилалася на те, що ОСОБА_4 від досудового розслідування не ухиляється та не збирається цього робити, займається волонтерською діяльністю, має подяки, на його утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей. Однак, зазначені відомості, з урахуванням характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені у судовому засіданні ризики до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі судового провадження.

Слідчий суддя критично оцінює надану захисником доповідь Омбудсмана України про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні у 2022 році, як підставу, що унеможливлює тримання ОСОБА_4 під вартою в умовах СІЗО, оскільки вона має рекомендаційний характер, спрямований на поліпшення стану забезпечення прав і свобод людини і громадянина.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час судового засідання не встановлено.

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує такі відомості щодо майнового стану підозрюваного.

Згідно відомостей про нараховані доходи ОСОБА_4 за 2020-2022 роки отримав дохід від податкових агентів у сумі 2 146 606 грн та дохід від підприємницької діяльності за 2021-2022 роки в сумі 659 485 грн.

Також встановлено, що ОСОБА_4 є власником транспортного засобу марки Land Rover Range Rover Sport, 2011 року випуску; володіє часткою у статутному капіталі ТОВ «Вугілля Інвест» (ЄДРПОУ 40066989) у сумі 60 500 грн.

Дружині ОСОБА_4 - ОСОБА_16 на праві власності належать: садовий будинок площею 184,4 кв.м за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, садівничий кооператив «Голуба Лагуна», та земельна ділянка площею 0,0514 га за вказаною адресою; транспортний засіб марки Harley-Davidson Flhxs Touring Street Glide Spesial, 2011 року випуску.

Окрім цього, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 26.08.2022 відчужив ОСОБА_17 транспортний засіб Toyota Highlander Hybrid, 2022 року випуску, орієнтовною вартістю 1 660 155 грн.

У судовому засіданні підозрюваний пояснив, що придбав транспортний засіб Toyota Highlander Hybrid на умовах поступової виплати за його вартість, однак, у подальшому у зв`язку із неможливістю внести кошти домовився із «кумом», що видасть на останнього довіреність, після чого «кум» внесе оплату та оформить право власності. Однак, слідчий суддя критично оцінює такі доводи, з огляду на те, що ОСОБА_4 набув у власність транспортний засіб 25.05.2022, а на наступний день, 26.05.2022, вже видав довіреність на ім`я ОСОБА_18 з питань розпорядження транспортним засобом, право власності на який у подальшому 26.08.2022 зареєстровано на ОСОБА_17 .

Також ОСОБА_4 повідомив, що транспортний засіб Land Rover Range Rover Sport він віддав третій особі, з метою її виїзду до Німеччини під час вторгнення Російської Федерації на територію України. Однак, доказів того, що вказаний автомобіль вибув із його власності не надав.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного та його родини, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи розмір завданої шкоди, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, і має бути призначена у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме у розмірі 5 000 000 грн. Ця сума застави, на переконання слідчого судді, не порушує принцип пропорційності та, з урахуванням майнового стану підозрюваного, не є явно непомірною для нього. Проте вона є значною та цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, у разі внесення застави наявні підстави покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення, а саме: прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися за межі Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області без дозволу детектива, прокурора та суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування із підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_22, ОСОБА_23 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Сторона захисту у судовому засіданні, у разі застосування запобіжного заходу, просила покласти на ОСОБА_4 обов`язок не відлучатися не із населеного пункту, в якому він проживає, а із Київської області, у зв`язку з тим, що підозрюваний працює у ТОВ «Вугілляінвест захід», офіс якого знаходиться у м. Києві, а також відвозить дитину до школи у м. Київ.

Однак належних доказів на підтвердження цих обставин сторона захисту не надала. Додана до заперечень на клопотання детектива роздруківка інформації з ЄДР щодо ТОВ «Вугілляінвест захід» не містить відомостей щодо працевлаштування ОСОБА_4 у цьому Товаристві, а довідка Пенсійного фонду України містить відомості про отримання ОСОБА_4 доходу від ТОВ «Вугілляінвест захід» лише за перший квартал 2023 року. Доказів того, що ОСОБА_4 і надалі продовжує отримувати доходи, що підтверджувало б наявність трудових відносин, до заперечень не надано.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 219 КПК України, визначити строк дії ухвали про тримання під вартою та обов`язків, покладених на підозрюваного, у разі внесення застави, до 17.12.2022, що відповідає вимогам ч. 7 ст. 194, ч. 1 ст. 197 КПК України.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою належить задовольнити частково.

Керуючись ст. 2, 7, 9, 177, 178, 182, 183, 193-197, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначити до 04 серпня 2023 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 5 000 000 (п`ять мільйонів) гривень, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1 .

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді та суду;

- не відлучатися за межі Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області без дозволу детектива, прокурора та суду;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування із підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_22, ОСОБА_23 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного в разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, визначити до 04 серпня 2023 року.

Відмовити у задоволенні іншої частини клопотання.

Роз`яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52020000000000526 від 19.08.2020.

Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, прокурору негайно після її оголошення для відома та направити керівнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Доручити виконання ухвали батальйону конвойної служби ГУНП в м. Києві та керівнику ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1