- Presiding judge (HACC AC): Nykyforov A.S.
Справа № 991/3253/23
Провадження №11-сс/991/317/23
Слідчий суддя - ОСОБА_1
Головуючий: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 червня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
захисників: ОСОБА_6, ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 17.04.2023, якою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_9, на повідомлення про підозру від 01.02.2023 у кримінальному провадженні № 42019000000002463.
ВСТАНОВИЛА:
1. Зміст оскаржуваного судового рішення
і встановлені судом першої інстанції обставини
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 квітня 2023 року було відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6, поданої в інтересах ОСОБА_9 на повідомлення про підозру від 01.03.2023 у кримінальному провадженні № 42019000000002463.
Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42019000000002463, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК.
Детективами в межах даного кримінального провадження розслідуються обставини вчинення керуючим санацією ДП «Національна кінематека України» (далі - ДП «НКУ») ОСОБА_10, у співучасті із першим заступником генерального директора ДП «НКУ» ОСОБА_11, заступницею Міністра культури України ОСОБА_12, бенефіціарними власниками (контролерами) ТОВ «Екосолар Інвест», ТОВ «Євросолар», ТОВ «Вест Прайт» ОСОБА_9 та ОСОБА_13, директором ТОВ «Вест Прайт» ОСОБА_14 та іншими не встановленими особами, заволодіння частиною комплексу об`єктів нерухомого майна (14 будівель та споруд) ДП «НКУ» у процедурі санації державного підприємства за розробленим планом санації ДП «НКУ», шляхом їх продажу за результатами формального аукціону між пов`язаними особами.
01.02.2023 у вказаному кримінальному провадженні детективом НАБУ за погодженням прокурора САП складено повідомлення про підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК (організація заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою), ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК (організація внесення до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, вчиненому організованою групою).
За версією сторони обвинувачення, викладеною у повідомленні про підозру, ОСОБА_9, як організатор злочину, мав організувати вчинення злочину та контролювати дії усіх причетних до його скоєння осіб. Підшукати підконтрольних арбітражних керуючих для реалізації злочинної схеми. Штучно створити підстави та умови для забезпечення продажу більшої частини нерухомого майна ДП «НКУ». Організувати та забезпечити проведення виконання ремонтних робіт на ДП «НКУ» для штучного збільшення кредиторських вимог. Підшукати організатора аукціону з продажу майна ДП «НКУ», який би забезпечив проведення формального аукціону між пов`язаними особами та сприяв перемозі на ньому заздалегідь визначеній особі. Не допустити до участі в аукціоні з продажу майна ДП «НКУ» будь-яких інших, незалежних учасників. Здійснювати грошове забезпечення реалізації злочинного плану та загальне фактичне управління державним підприємством.
Дослідивши матеріали провадження слідчий суддя дійшов висновку, що обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_9 кримінальних правопорушень підтверджується вагомими доказами, зміст повідомлення про підозру є зрозумілим та дає уявлення щодо кожного з елементів відповідних кримінальних правопорушень.
Натомість доводи скарги захисника ОСОБА_6 стосуються питань доведеності вини, правильності юридичної кваліфікації кримінальних правопорушень, оцінки доказів та наявності складу кримінального правопорушення в діянні підозрюваного ОСОБА_9 . В той же час, такі питання мають вирішуватись судом на стадії судового провадження та не належать до повноважень слідчого судді.
Слідчий суддя відхилив доводи захисника стосовно наявності підстав для скасування повідомлення про підозру у зв`язку з закінченням строків давності за одним із інкримінованих кримінальних правопорушень, оскільки закінчення таких строків давності має своїм наслідком лише можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності чи від покарання у визначеному КПК порядку.
Щодо доводів скарги про порушення порядку здійснення повідомлення про підозру, слідчий суддя дійшов висновку, що за наслідками розгляду скарги на процесуальне рішення - «повідомлення про підозру», слідчий суддя має право постановити ухвалу, згідно з якою скасувати таке рішення, або відмовити у задоволенні скарги. Натомість, у випадку, коли предметом судового контролю є процесуальні дії слідчого, прокурора чи їх бездіяльність, що мали місце під час здійснення повідомлення про підозру, слідчий суддя має повноваження зобов`язати припинити дію або зобов`язати здійснити дію. Отже, вимога про скасування повідомлення про підозру з підстав того, що слідчий чи прокурор не вчинили або у неналежний спосіб вчинили певні процесуальні дії щодо вручення повідомлення про підозру, не підлягає задоволенню, як і похідна вимога щодо зобов`язання детектива чи прокурора внести до ЄРДР відомості про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_9 .
2. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
Захисник ОСОБА_6, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, в апеляційній скарзі із доповненнями прохала ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.04.2023 скасувати та постановити нову, якою задовольнити її скаргу, подану в інтересах ОСОБА_9 на повідомлення про підозру від 01.02.2023, скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_9 від 01.02.2023 у кримінальному провадженні № 42019000000002463 та зобов`язати детектива, прокурора у кримінальному провадженні № 42019000000002463 внести до ЄРДР відомості про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_9 .
Захисник зазначає, що слідчий суддя не надав оцінки доводам скарги щодо неналежного здійснення повідомлення про підозру та дійшов помилкового висновку, що порушення порядку вручення повідомлення не тягне за собою скасування повідомлення про підозру.
Органом досудового розслідування був порушений процесуальний порядок вручення ОСОБА_9 повідомлення про підозру, встановлений ч.7 ст.135 та ч.1 ст.566 КПК України. Повістки про виклик мали вручатись ОСОБА_9 у спосіб, встановлений главами 11 та 43 КПК України.
Слідчий суддя не надав оцінки обґрунтованості складеного повідомлення про підозру, обмежившись перерахуванням документів, наданих стороною обвинувачення, та незаконно відхилив доводи захисту щодо відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КК України. Зокрема, в частині відсутності однієї із ознак об`єктивної сторони зазначеного злочину - відсутності шкоди, спричиненої ДП «Національна кінематика України».
Слідчим суддею необґрунтовано відхилено доводи сторони захисту щодо відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.366 КК України. З тексту повідомлення про підозру не вбачається наявності в діях ОСОБА_9 ознак організатора злочину, передбаченого ст.366 КК України, а матеріали провадження не містять обов`язкового елементу - офіційного документу, до якого вносяться завідомо недостовірні відомості.
Слідчий суддя проігнорував доводи сторони захисту в частині обґрунтування повідомлення про підозру посиланням на нерелевантні акти законодавства. На момент відчуження нерухомого майна ДП «Національна кінематика України» були відсутні будь-які нормативні заборони на вчинення таких дій.
Не відповідають обставинам справи твердження органу досудового розслідування щодо доведення ОСОБА_9 та іншими особами ДП «Національна кінематика України» до банкрутства.
Твердження, що ОСОБА_9, з метою штучного збільшення кредиторських вимог, мав організувати та забезпечити проведення ремонтних робіт на ДП «Національна кінематика України» не відповідають фактичним обставинам справи.
Слідчий суддя дійшов необґрунтованого висновку про те, що кримінальне процесуальне законодавство не вимагає, аби первинні відомості, на підставі яких було розпочате кримінальне провадження, та які відображені у витягу з ЄРДР, відповідали відомостям, зазначеним у повідомленні про підозру. В той час, як у даному провадженні вбачається розбіжність як у правовій кваліфікації кримінального правопорушення, так і у фактичних обставинах стосовно їх вчинення.
3. Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисники ОСОБА_6, ОСОБА_7 апеляційну скаргу підтримали та наполягали на її задоволенні.
Прокурор ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вказав, що ухвала слідчого судді є цілком обґрунтованою та вмотивованою.
4. Мотиви суду
Заслухавши доповідь головуючого, доводи та пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали апеляційного провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги в частині неналежного повідомлення ОСОБА_9 про підозру та порушення процесуального порядку вручення ОСОБА_9 повідомлення про підозру, встановленого ч.7 ст.135 та ч.1 ст.566 КПК України, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).
Повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (пп.1-3 ч. 1 ст. 276 КПК України).
Відповідно до позиції, сформованої Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11.12.2019 у справі №536/2475/14-к, процедуру здійснення повідомлення про підозру особі можна умовно поділити на такі етапи: 1) етап прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру; 2) етап об`єктивації/вираження сформованого внутрішнього волевиявлення уповноваженої посадової особи щодо прийнятого рішення в зовнішню форму шляхом складання тексту повідомлення про підозру відповідно до вимог, передбачених статтею 277 КПК України, та його підписання; 3) етап доведення інформації до відома адресата, щодо якого прийняте рішення про повідомлення про підозру, шляхом безпосереднього вручення його тексту особі згідно зі статтею 278 КПК України. На цьому етапі відбувається також повідомлення прав підозрюваному, а в разі якщо підозрюваний висловить відповідне прохання, то йому зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав (частина третя статті 276 КПК України).
У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначає, що повідомлення про підозру є системою процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора під час досудового розслідування, спрямованих на формування законної та обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваною, можливості захищатися усіма дозволеними законом засобами та способами.
Вручення процесуального документа (повідомлення про підозру), а також повідомлення і роз`яснення (за необхідності) прав підозрюваному є кінцевим етапом, яким завершується процедура здійснення повідомлення про підозру.
Згідно із ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу (ч. 3 ст. 111 КПК України).
Зокрема, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Відповідно до ч. 7 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.
Відповідно до матеріалів судового провадження, 01.02.2023 у кримінальному провадженні № 42019000000002463 старшим детективом Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_15 за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - ОСОБА_8 відносно ОСОБА_9 було складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК (організація заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою), ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК (організація внесення до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, вчиненому організованою групою) (т.5, а.п. 80-134).
Як вбачається із протоколу повідомлення про підозру ОСОБА_9 від 01.02.2023, з огляду на відсутність ОСОБА_9 за місцем реєстрації та проживання, членами слідчої групи детективів було вжито заходів з метою повідомлення останнього про підозру (т.5, а.п. 72-76).
Зокрема, 01.02.2023 за допомогою мобільного додатку «WhatsApp» було надіслано на номери телефонів, які перебувають у користуванні ОСОБА_9 та його дружини - ОСОБА_16 . pdf-файли, у яких містилася скан-копія повідомлення ОСОБА_9 про підозру від 01.02.2023 у кримінальному провадженні №42019000000002463. ОСОБА_9 та ОСОБА_16 надали відповіді на вказані повідомлення, що є підтвердженням факту одержання такого повідомлення про підозру (т.5, а.п. 72-76).
Того ж дня, на останні відомі адреси проживання та реєстрації ОСОБА_9 у м. Вінниці та м. Києві цінними листами з описом вкладення надіслано поштові відправлення із повідомленням ОСОБА_9 про підозру (т.5, а.п. 72-76, 77-79).
Разом з тим, о 08 год 04 хв 01.02.2023 детективом ОСОБА_17 за адресою місця реєстрації ОСОБА_18 було вручено примірник повідомлення про підозру особі, яка здійснює охорону домоволодіння - ОСОБА_19 (т.5, а.п. 8, 72-76, 80-135, 136-138), а також один примірник ухвали вручено Голові квартального комітету «Київський» ОСОБА_20 (т.5, а.п. 72-76, 80-135, 140-150).
О 09 год 23 хв 01.02.2023 детективом ОСОБА_21 один примірник повідомлення ОСОБА_9 про підозру вручено директору керуючої компанії ТОВ «Комфортна оселя» ОСОБА_22 (т.5, а.п. 72-76, 152-153). Вказане товариство, за інформацією органу досудового розслідування, обслуговує будинок, у якому знаходиться квартира, де останнім часом проживав ОСОБА_9 (т.5, а.п. 151).
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що уповноваженими особами було вжито усіх можливих, передбачених КПК України, заходів для вручення ОСОБА_9 повідомлення про підозру від 01.02.2023 та доведення до відома останнього у вчиненні яких саме кримінальних правопорушень його підозрюють.
Саме доведення до відома особи змісту фактичних обставин, які становлять сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно-небезпечні діяння як відповідні кримінальні правопорушення, надає їй змогу повноцінно реалізувати своє право захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.
Підтвердженням досягненням мети повідомлення про підозру, доведення до відома ОСОБА_9 змісту повідомлення про підозру та надання йому належної можливості реалізувати своє право на захист є його лист від 08.02.2023, скерований на ім`я детектива Національного антикорупційного бюро України (т.5, а.с. 176-181). Так, у вказаному листі ОСОБА_9 повідомив, що йому відомо про складення відносно нього повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, а тому 02.02.2023 між ним та адвокатським об`єднанням «КРЕДЕНС» було укладено договір про надання правової допомоги. Вже 03.02.2023 захисник ОСОБА_9 звернувся до Національного антикорупційного бюро України з клопотанням про ознайомлення із матеріалами кримінального провадження № 42019000000002463 (т.5, а.с. 176-181).
А тому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в частині неналежного здійснення повідомлення ОСОБА_9 про підозру у кримінальному провадженні № 42019000000002463.
Доводи апеляційної скарги щодо необхідності вручення ОСОБА_9 повідомлення про підозру у порядку, передбаченому ч.7 ст.135 та ч.1 ст.566 КПК України, колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.
Громадяни України, які виявили бажання виїхати на постійне місце проживання за кордон, відповідно до чинного законодавства України, зокрема - відповідно до Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» № 3857-XII від 21.01.1994, наказу Міністерства внутрішніх справ України від 16.08.2016 №816 «Про затвердження Порядку провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання» зобов`язані повідомити уповноважені органи про свої наміри та пройти відповідну процедуру.
Тому, у разі, коли особа виявила бажання виїхати за кордон на постійне місце проживання, вона має вчинити відповідні дії задля належного оформлення зміни свого місця постійного проживання.
Відповідно до п. 3 Порядку встановлення заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1450 (далі - Порядок), запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб здійснюється військовим командуванням на підставі указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та полягає у забороні декларування (реєстрації) місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, зняття із задекларованого (зареєстрованого) місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, крім зняття із задекларованого (зареєстрованого) місця перебування чи місця проживання осіб у разі одночасного декларування (реєстрації) місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій воєнний стан не введено.
Приписи п. 3 вказаного Порядку вказують на те, що запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, здійснюється військовим командуванням.
Разом з тим, стороною захисту не надано жодних підтверджень факту того, що ОСОБА_9 звертався до відповідних органів для здійснення процедури оформлення свого переїзду на постійне місце проживання до Республіки Польщі, як і не надано підтверджень запровадження військовим командуванням відповідного регіону обмежень щодо зняття із задекларованого (зареєстрованого) місця перебування чи місця проживання.
Крім того, за наявною у матеріалах провадження інформацією, у період із 06.12.2019 по 12.12.2022 ОСОБА_9 неодноразово залишав територію України та повертався, у тому числі у 2022 році, після запровадження на території України воєнного стану (т. 2, а.с.85-87, т.5, а.п. 204).
З аналізу вказаної інформації (тривалості та кількості поїздок) колегія суддів не вбачає підстав вважати, що ОСОБА_9 виїхав на постійне місце проживання до іншої країни.
Зі змісту документів, наданих стороною захисту - відповіді уповноважених органів Республіки Польщі на звернення Національного антикорупційного бюро України від 04.01.2022 вбачається, що ОСОБА_9 перебував за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2, а.п.1-5). За результатами опитування ОСОБА_9 уповноваженими особами було встановлено, що житлові будинки за вказаною адресою належать йому, він їх купив і ремонтує, щоб продати з прибутком (т. 2, а.п. 5). Тобто, вказане не свідчить про те, що вказана адреса є його постійним місцем проживання в іншій країні.
У листі від 08.02.2023 до Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9, серед іншого, повідомив, що поштовою адресою для листування з ним є: АДРЕСА_2, що відрізняється від адреси, за якою його було віднайдено уповноваженими особами Республіки Польщі 27.10.2021 (т.2, а.п. 5, 78-82). Разом з тим, оскільки вказана адреса зазначена ОСОБА_9 як адреса для листування, відсутні підстави вважати і ці контактні дані є адресою його постійного місця проживання.
Оформлені у 2016, 2018 роках документи, які надають ОСОБА_9 право легально перебувати на території Польщі (т.2, а.п. 88-96) також не доводять факту його постійного місця проживання, а лише підтверджують наявність у нього такого права.
А тому, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для прийняття доводів апеляційної скарги у цій частині. Разом з тим, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для надання оцінки доводам апеляційної скарги в частині здійснення вручення повісток про виклик ОСОБА_9 з огляду на те, що це не є предметом апеляційного перегляду під час розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді за результатами розгляду скарги на повідомлення про підозру.
Окремо колегія суддів зазначає, що в оскаржуваній ухвалі слідчий дійшов помилкового висновку, що етап безпосереднього вручення тексту повідомлення про підозру особі є окремою процесуальною дією, а відтак порушення процесуального порядку здійснення повідомлення особі про підозру не може бути підставою для оскарження такого повідомлення в порядку, передбаченому п.10 ч.1 ст.303 КПК України.
Таке тлумачення слідчого судді суперечить положенням Кримінального процесуального законодавства, та позиції, сформованої Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11.12.2019 у справі №536/2475/14-к, зокрема - відносно виділення трьох етапів, які складають процедуру здійснення повідомлення про підозру (прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру; складання тексту повідомлення про підозру; безпосереднього вручення тексту повідомлення про підозру).
А тому, етап безпосереднього вручення тексту повідомлення про підозру особі не можна розглядати як окрему процесуальну дію, що може існувати автономно поза межами процедури повідомлення особі про підозру як комплексу процесуальних заходів, спрямованих на набуття особою відповідного статусу.
Відтак, колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді, що питання порушення процедури вручення особі письмового повідомлення про підозру не може бути предметом оцінки слідчим суддею під час розгляду скарги, поданої в порядку п.10 ч.1 ст.303 КПК України.
Крім того, на підтримку вказаної позиції свідчить і те, що Кримінальний процесуальний кодекс України, передбачаючи можливість оскарження повідомлення про підозру, не встановлює обмежень щодо критеріїв, за якими таке оскарження можливе. Разом з тим, хибні, у цій частині, висновки слідчого судді не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали від 17.04.2023, оскільки колегією суддів під час апеляційного перегляду не було встановлено процесуальних порушень щодо здійснення повідомлення ОСОБА_9 про підозру.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги в частині ненадання слідчим суддею оцінки обґрунтованості складеного повідомлення про підозру відносно ОСОБА_9, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно із ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку, зокрема наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Повідомлення про підозру є одним із найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.
Підозра за своєю правовою природою є обґрунтованим припущенням слідчого та/або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Право підозрюваного "знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють" (пункт 1 частини третьої статті 42 КПК України) кореспондує обов`язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз`яснити її зміст.
Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об`єктивного спостерігача, що ця особа ймовірно могла вчинити кримінальне правопорушення. Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об`єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень.
Згідно із ч. 1 ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Викладена у письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і в такий спосіб з`являються можливості для підозрюваного впливати на подальше формулювання обвинувачення.
При цьому, зміст повідомленні про підозру визначається обсягом фактичних даних, встановлених на підставі доказів, зібраних у кримінальному провадженні на момент здійснення повідомлення про підозру, які свідчать про факт вчинення кримінального правопорушення та існування підстав стверджувати про можливість його вчинення певною особою.
Відповідно до матеріалів апеляційного провадження, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42019000000002463, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК.
Детективами в межах даного кримінального провадження розслідуються обставини вчинення керуючим санацією ДП «Національна кінематека України» ОСОБА_10, у співучасті із першим заступником генерального директора ДП «НКУ» ОСОБА_11, заступницею Міністра культури України ОСОБА_12, бенефіціарними власниками (контролерами) ТОВ «Екосолар Інвест», ТОВ «Євросолар», ТОВ «Вест Прайт» ОСОБА_9 та ОСОБА_13, директором ТОВ «Вест Прайт» ОСОБА_14 та іншими не встановленими особами, заволодіння частиною комплексу об`єктів нерухомого майна (14 будівель та споруд) ДП «НКУ» у процедурі санації державного підприємства за розробленим планом санації ДП «НКУ», шляхом їх продажу за результатами формального аукціону між пов`язаними особами.
01.02.2023 у вказаному кримінальному провадженні детективом Національного антикорупційного бюро України за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури складено повідомлення про підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України (організація заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою), ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України (організація внесення до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, вчиненому організованою групою).
За версією сторони обвинувачення, викладеною у повідомленні про підозру, ОСОБА_9, як організатор злочину, мав організувати вчинення злочину та контролювати дії усіх причетних до його скоєння осіб. Підшукати підконтрольних арбітражних керуючих для реалізації злочинної схеми. Штучно створити підстави та умови для забезпечення продажу більшої частини нерухомого майна ДП «НКУ». Організувати та забезпечити проведення виконання ремонтних робіт на ДП «НКУ» для штучного збільшення кредиторських вимог. Підшукати організатора аукціону з продажу майна ДП «НКУ», який би забезпечив проведення формального аукціону між пов`язаними особами та сприяв перемозі на ньому заздалегідь визначеній особі. Не допустити до участі в аукціоні з продажу майна ДП «НКУ» будь-яких інших, незалежних учасників. Здійснювати грошове забезпечення реалізації злочинного плану та загальне фактичне управління державним підприємством.
Колегія суддів дійшла висновку, що обґрунтованість підозри відносно можливого вчинення ОСОБА_9 злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, вбачається з огляду на наявні у матеріалах апеляційного провадження документи.
Зокрема, відповідно до витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань одним із кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ», яке неодноразово заключало договори підряду із ДП «НКУ», була дружина ОСОБА_9 - ОСОБА_16 (т. 5, а.п. 17-21; т.6, а.п. 62-70, 90-93).
Відповідно до договору №847/12/14-16 від 12.09.2016 ПАТ «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВОДОКАНАЛ» відступило на користь ТОВ «ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ» безспірні грошові вимоги до ДП «НКУ» у розмірі 100 506, 60 грн (а.п. 85-86).
За договором №1125-16 від 08.09.2016 ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» відступило ТОВ «ЄВРОСОЛАР», одним із кінцевих бенефіціарних власників була дружина ОСОБА_9 - ОСОБА_16, право вимоги до ДП «НКУ» у розмірі 5 801 947,45 грн, а за договором № 21-09-16 від 21.09.2016 ТОВ «КОМПАНІЯ «КІНОТУР» відступило ТОВ «ЄВРОСОЛАР» право безспірних грошових вимог до ДП «НКУ» у розмірі 249 962,89 грн ( т. 5, а.п. 17-21; т. 6, а.п. 83-84, 87-88, 94-97).
Ухвалами Господарського суду м. Києва від 03.10.2016 було замінено інших кредиторів на ТОВ «ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ» та ТОВ «ЄВРОСОЛАР» (т. 6, а.п. 98-101).
У протоколі допиту колишньої арбітражної керуючої санацією ДП «НКУ» ОСОБА_23 від 30.06.2021 зафіксовано її покази, під час надання яких, серед іншого остання повідомила, що : у період здійснення санації під її керівництвом ДП «НКУ» почало отримувати прибуток, у зв`язку з чим ДП «НКУ» могло повністю погасити кредиторські вимоги за рахунок своєї діяльності; перший заступник генерального директора ДП «НКУ» ОСОБА_11 вказав, що новими кредиторами (ТОВ «ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ» та ТОВ «ЄВРОСОЛАР») будуть його знайомі, вказівки яких ОСОБА_23 «змушена буде робити». У подальшому, зі слів ОСОБА_23, ОСОБА_11 познайомив її із ОСОБА_9 як новим кредитором ДП «НКУ», після чого повідомив, що нові кредитори бажають змінити керуючого санацією на довірену особу (т.6, а.п. 102-104).
Саме від ТОВ «ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ» було подано до Господарського суду м. Києва клопотання від 17.10.2016 про призначення керуючим санацією ДП «НКУ» ОСОБА_24 (т.6, а.п. 106), якого ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.10.2016 і було призначено керуючим санацією ДП «НКУ» (т.6, а.п. 107).
Так само, ТОВ «ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ» у клопотанні до Господарського суду м. Києва від 12.02.2019 висловило прохання про призначення арбітражного керуючого ОСОБА_10 керуючим санації про банкрутство ДП «НКУ» (т.6, а.п. 191).
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.03.2019 керуючим санацією ДП «НКУ» було призначено арбітражного керуючого ОСОБА_10 (т.6, а.п. 192-194).
Направлений ОСОБА_10 план санації ДП «НКУ», схвалений комітетом кредиторів, було погоджено Міністерством культури України (т. 6, а.п. 198, 212-224). За вказаним планом санації було передбачено відчуження 14 будівель та споруд ДП «НКУ».
Разом з тим, у запереченнях ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві від 21.06.2019 відображено висновки відносно того, що наданий на розгляд та схвалення проект плану санацій є необґрунтованим та містить ряд недоліків (не рівні умови погашення заборгованості перед кредиторами, відсутність економічної обґрунтованості суми поворотної фінансової допомоги та того, що реалізація об`єктів майна призведе до погашення всіх боргів через відсутність відомостей про реальну вартість майна, відсутність відомостей щодо збільшення прибутковості в результаті здійснення вказаних у плані санації ремонтних робіт) (т.6, а.п. 242).
У висновках за результатами проведення комплексної судової оціночно-будівельної, земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи експерт дійшов висновку, що ринкова вартість станом на 17.10.2019 комплексу нежитлових будівель ДП «НКУ» площею 5286,1 м2, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Кіото, буд. 27 складає 41 778 000, 00 гривень (т. 7, а.п. 196-297).
Натомість, у звіті про незалежну оцінку майна - комплексу нежитлових будівель загальною площею 5286,1 м2, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Кіото, буд. 27, складеного ТОВ «Оціночна компанія «Місто» за договором від 31.05.2019 №ОКМ2019/05/31-1 об`єкти ДП «НКУ» були оцінені за ринковою вартістю 32 710 788,00 гривень, що відповідно до висновку за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, які вплинули на її достовірність (т. 6, а.п. 248-250; т.7, а.п. 298-306).
У протоколі допиту ОСОБА_25, який із 2015 року по 2019 рік перебував учасником та президентом товарної біржі «Перша універсальна біржа «Україна» зафіксовано покази останнього, у яких він повідомив, що весною 2019 року він познайомився із ОСОБА_9 та ОСОБА_13 . Останнім ОСОБА_25 порекомендували як особу, яка може забезпечити проведення оцінки нерухомого майна. ОСОБА_9 та ОСОБА_13 представилися ОСОБА_25 як основні кредитори ДП «НКУ», оцінкою майна якого вони цікавилися. За вказівкою останніх до ОСОБА_25 у травні 2019 року звертався керуючий санацією ДП «НКУ» ОСОБА_10, після чого дійшли домовленості про проведення оцінки майна ДП «НКУ» ТОВ «Оціночна компанія «Місто». Крім того, у подальшому саме ОСОБА_9 та ОСОБА_13 контролювали процедуру проведення аукціону (т.7, а.п. 154-159 (зворотна сторона)).
Із показів ОСОБА_26 вбачається, що ОСОБА_9 займався підготовкою документів для участі ТОВ «ВЕСТ ПРАЙТ» в аукціоні з продажу майна ДП «НКУ» (т.7, а.п. 160-162 (зворотна сторона)).
У витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «ВЕСТ ПРАЙД» від 11.03.2021 кінцевим бенефіціарним власником у 100% еквіваленті зазначено ОСОБА_16, дружину ОСОБА_9 (т.7, а.с.104-108).
Саме ТОВ «ВЕСТ ПРАЙД» було визнано переможцем за результатами проведення аукціону з продажу майна ДП «НКУ» (т. 7, а.п. 120-120 (зворотна сторона)).
У протоколах огляду речей і документів, які були вилучені у ОСОБА_9, було зафіксовано документи, які стосуються ДП «НКУ», спілкування останнього з іншими особами з питань, що стосуються відчуження ДП «НКУ» (т.8, а.с. 1-4, 7-13). При цьому, інші особи погоджують із ОСОБА_9 свої дії. Наприклад, 25.04.2019 ОСОБА_10 надіслав ОСОБА_9 повідомлення наступного змісту: «Добрый день, ОСОБА_27 . Сегодня делаем платежи. В реестре 12000 мат помощи ОСОБА_28 . ОСОБА_32 ссылается на то, что согласовано с вами. Все верно?". Після отримання від ОСОБА_9 відповіді, ОСОБА_10 написав останньому повідомлення наступного змісту : «Ок. Спасибо. Тут еще один крупный платеж 166 600.00 ТОВ КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ. За акт.е/енергію за 05.2019р. он планировался?». Наступним повідомленням ОСОБА_10 до ОСОБА_9 було : «Ок. Спасибо. Подписываю» (т.8, а.п. 11 (зворотна сторона)).
Крім того, у протоколах про проведення негласних слідчих розшукових дій, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж зафіксовано спілкування ОСОБА_9 з іншими особами, у тому числі - які набули статусу підозрюваних у кримінальному провадженні № 42019000000002463 стосовно вирішення питань, пов`язаних з ДП «НКУ» (т.9).
Зокрема, у протоколі про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 16.03.2020 (т.9, а.п.61-83) зафіксовано розмови ОСОБА_9 із ОСОБА_11, у яких відображена керівна позиція ОСОБА_9 . Так, після привітання ОСОБА_9 запитав у ОСОБА_11 «Ну скажи, что там», на що ОСОБА_11 відповів «Без тебя не можем... Без тебя не можем решить... Ну ОСОБА_29 не дает денег, понимаешь? Ему задаешь вопрос он как-то съезжает. Я так понимаю, что без тебя никак не решить». У відповідь ОСОБА_9 запитав: «Сколько надо, скажи? Сколько надо?», а ОСОБА_11 відповів «Ну там в размере до 500 долларов».
Із розмов, зафіксованих у протоколі про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 16.07.2020 (т.9, а.п. 260 - 276) ОСОБА_9 повідомляє ОСОБА_13, що більше «ні копійки» не буде платити ОСОБА_10, негативно оцінюють роботу останнього. Розмова ОСОБА_9 із ОСОБА_30 25.05.2020 може свідчити про здійснення ОСОБА_9 розпорядження грошовими коштами ДП «НКУ».
У своїй сукупності вказані та інші матеріали апеляційного провадження вказують на обгрунтованість підозри щодо ймовірного вчинення ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, що зводяться до необґрунтованості підозри відносно ОСОБА_9 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень у зв`язку із відсутністю їх складу, колегія суддів зазначає, що на даному етапі кримінального провадження у слідчого судді, суду відсутні повноваження вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.
Так, враховуючи приписи Глави 28 Розділу IV КПК України, встановлення наявності складу кримінального правопорушення на підставі зібраних у кримінальному провадженні доказів та їх оцінка з точки зору їх достатності та допустимості здійснюється виключно на стадії судового розгляду та у сукупності з іншими матеріалами, окрім очевидно недопустимих, для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
Натомість слідчий суддя, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною і достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів та подальшого здійснення досудового розслідування кримінального провадження.
Разом з тим, колегія суддів відхиляє довід апеляційної скарги відносно надання слідчим суддею переваги доказам сторони обвинувачення, без оцінки доказів сторони захисту,
Так, надані стороно захисту докази на підтвердження необґрунтованості повідомленої ОСОБА_9 підозри (т.2, 3) не спростовують існування ймовірності причетності ОСОБА_9 до вірогідного вчинення злочинів, досудове розслідування яких здійснюється у межах кримінального провадження № 42019000000002463. Натомість, докази, надані стороною захисту, ставлять під сумнів певні обставини, оцінка яких має здійснюватися під час розгляду кримінального провадження по суті.
Відносно доводів апеляційної скарги в частині розбіжності відомостей, зазначених у витягу із ЄРДР у кримінальному провадженні № 42019000000002463 та повідомленні ОСОБА_9 про підозру, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім`я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань. У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження (ч. 5 ст. 214 КПК).
Порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також надання відомостей з нього регулюються Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування, що затверджений Наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298, Розділ 2 якого визначає порядок внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру та які відомості мають бути відображені у ньому.
Так, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (пункт 2).
До Реєстру підлягають внесенню відомості, які характеризують кримінальне правопорушення. Факт внесення цих відомостей відображається у Реєстрі та вони є доступними прокурору відповідного рівня для перегляду з дотриманням правил доступу, визначених розділом III цього Положення (пункт 7).
При внесенні до Реєстру відомостей про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (фабули), в обов`язковому порядку відображаються дата, час, адреса, місце, спосіб, знаряддя, засоби та інші особливості вчинення кримінального правопорушення, розмір збитків, прізвище фізичної особи (осіб) або дані про юридичну особу (осіб), яка (які) є потерпілою (потерпілими), дані про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, інші необхідні відомості (пункт 14).
Витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42019000000002463, сформований 01.02.2023, містить відомості про початок 25.11.2019 за заявою про вчинення злочину Міністерства культури, молоді та спорту від 11.11.2019 вказаного кримінального провадження із правовою кваліфікацією про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Відповідно до короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, службові особи Міністерства культури України, ДП «Національна кінематика України» (далі - ДП «НКУ»), арбітражні керуючі ДП «НКУ», керівник ТОВ «ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ», ТОВ «ЄВРОЛОЛАР» вчинили розтрату майна ДП «НКУ» на користь ТОВ «ВЕСТ ПРАЙД» шляхом продажу частини нерухомого майна ДП «НКУ» - 14 будівель та споруд загальною площею 5 286, 1 м2 відповідно до розробленого керуючим санацією, схваленими зборами та комітетом кредиторів, а також погодженим Міністерством культури України плану санації ДП «НКУ». Крім того, зазначено про повідомлення ОСОБА_9 про підозру у вчиненні вказаного злочину.
Крім того, 10.11.2020 до ЄРДР у кримінальному провадженні № 42019000000002463 було внесено правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 366 КПК України. У короткому викладі обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України зазначено, що керуючий санацією ДП «Національна кінематика України» вніс до плану санації ДП «Національна кінематика України» завідомо недостовірні відомості, та зазначено про повідомлення ОСОБА_9 про підозру у вчиненні вказаного злочину (т.4, а.п. 11-12).
У повідомленні про підозру ОСОБА_9 від 01.02.2023 зазначено, що він підозрюється у організації заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, вчиненому організованою групою, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України; організації внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчиненому організованою групою, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України (т. 2, а.п. 18-73).
Так, відповідно до повідомлення ОСОБА_9 про підозру, керуючий санацією ДП «НКУ» ОСОБА_10, шляхом зловживання службовим становищем, у співучасті з ОСОБА_9, ОСОБА_13, першим заступником генерального директора ДП «НКУ» ОСОБА_11, заступником Міністра культури України ОСОБА_12, начальником Управління економічного розвитку та фінансів Мінкультури ОСОБА_31 та директором ТОВ «ВЕСТ ПРАЙТ» ОСОБА_14 умисно заволодів комплексом нежитлових будівель та споруд ДП «НКУ» загальною площею 5286,1 кв.м, державної форми власності, вартістю 41 778 000 грн шляхом його відчуження за заниженою вартістю, обернувши на користь ОСОБА_9 та ОСОБА_13 .
Окрім цього, при вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, з метою обґрунтування необхідності відчуження саме конкретно визначених 14 будівель та споруд ДП «НКУ» ОСОБА_10, діючи умисно, вніс на 9 та 14 сторінках плану санації ДП «НКУ» завідомо недостовірні відомості про те, що значна частина будівель, що перебувають на балансі боржника має зношений, критичний та аварійний стан, у зв`язку з чим потрібні значні витрати на ремонт та утримання.
Так, ОСОБА_9 та ОСОБА_13, вступивши у попередню злочинну змову із арбітражним керуючим ОСОБА_10 з приводу відчуження майна нерухомого майна ДП «НКУ», визначили його дії та функції, виконання яких мало забезпечити досягнення спільного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння комплексом нерухомого майна ДП «НКУ».
Зокрема, ОСОБА_10 мав: підготувати план санації, яким би передбачалося відчуження нерухомого майна національного закладу культури всупереч наявної законодавчої заборони; своїми діями та бездіяльністю, як керуючого санацією, продовжувати забезпечення фактичного контролю ОСОБА_9 та ОСОБА_13 над державним підприємством, а у кінцевому рахунку відчужити нерухоме майно ДП «НКУ» на користь підконтрольної останнім юридичної особи.
Реалізуючи спільний умисел, діючи за наперед узгодженим планом, спрямований на заволодіння комплексом нежитлових будівель ДП «НКУ», керуючий санацією ОСОБА_10 за участю ОСОБА_11, підготували проєкт плану санації ДП «НКУ» у необхідній для ОСОБА_9 та ОСОБА_13 редакції з умисними порушеннями законодавства України.
У подальшому, підконтрольний ОСОБА_9 та ОСОБА_13 комітет кредиторів ДП «НКУ», на виконання вказівки останніх, схвалив план санації ДП «НКУ» шляхом прийняття відповідного протокольного рішення від 21.06.2019 № 21/06/19-КК (т.2, а.п. 18-73).
Під час порівняння фактичного вмісту витягу із ЄРДР у кримінальному провадженні № 42019000000002463 та повідомлення про підозру ОСОБА_9 від 01.02.2023 колегія суддів дійшла висновку, що у них викладено одні і ті ж самі фактичні дані, які ймовірно свідчать про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України. Відомості, викладені у витязі з ЄРДР, мають стислішу форму, однак у повній мірі відображають суть подій, за якими було розпочато досудове розслідування.
Доводи апеляційної скарги в частині розбіжностей щодо зазначення у витязі з ЄРДР про «розтрату майна ДП «НКУ», а у повідомленні про підозру - про «заволодіння майном» відхиляються з огляду на те, що диспозиція ст. 191 КК України передбачає як кримінально-каране діяння привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. А відтак, вказана відмінність не є суттєвою з огляду на динамічний процес здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки відповідна норма охоплює дії, вчинення яких передбачено однією і тією ж статтею Кримінального кодексу України.
Крім того, неспроможними є доводи апеляційної скарги в частині невнесення до ЄРДР правової кваліфікації відносно підозри ОСОБА_9 у вчиненні злочинів саме за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 КК України.
Так, в частині повідомлення ОСОБА_9 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, зазначенням ч. 3 ст. 27 КК України було окреслено роль ОСОБА_9 як організатора.
Щодо повідомлення ОСОБА_9 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України його роль також була визначена органом досудового розслідування як організатора злочину у складі організованої групи.
Роль, яку за версією органу досудового розслідування виконував ОСОБА_9 відносно кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, жодним чином не впливає на їх правову кваліфікацію за відповідними статтями КК України.
Разом з тим, органом досудового розслідування у встановленому законом порядку внесено до ЄРДР відомості про повідомлення ОСОБА_9 про підозру саме у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
Так, під час повідомлення ОСОБА_9 про підозру у кримінальному провадженні № 42019000000002463 уповноваженою особою було належним чином було виконано вимоги кримінального процесуального законодавства та у повній мірі внесено до ЄРДР правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюють ОСОБА_9, що відображається у картці на його особу (т. 4, а.п. 31).
А тому, підстави для задоволення апеляційної скарги у цій частині відсутні.
5. Висновки суду
Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
В силу вимог ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_6 .
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу Вищого антикорупційного суду від 17.04.2023 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4