- Presiding judge (HACC): Movchan N.V.
Справа № 991/4809/23
Провадження 1-кс/991/4829/23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваної ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Першотравенськ Дніпропетровської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,
у кримінальному провадженні № 52020000000000526 від 19.08.2020,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 000 000,00 грн та покласти на неї обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000526 від 19.08.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4, за попередньою змовою із ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, вчинила пособництво у заволодінні коштами ДП «Укрспирт» на підставі договорів № 380 від 22.04.2019 та № 904 від 19.12.2019 (із додатковими угодами та специфікаціями) із ТОВ «Ап-Райт», за якими надмірно сплачено 11 747 764, 51 гривень на рахунки останнього, що відповідно до висновку експерта № 1041/63901 від 22.07.2022 за результатами судово-економічної експертизи є збитками, завданими ДП «Укрспирт».
30.05.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Детектив зазначає, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Досудовим розслідуванням також встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 може здійснити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри, а також ризики, передбачені п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, детектив стверджує, що застосування до підозрюваної більш м`яких запобіжних заходів, ніж застава, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за її поведінкою, забезпечити виконання покладених на неї судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначені ризики.
Враховуючи майновий стан підозрюваної та її родини, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, дані про особу підозрюваної, детектив дійшов висновку про нездатність застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, у зв`язку із чим просить визначити їй заставу у сумі 2 000 000 грн. Для забезпечення інтересів ефективного досудового розслідування на ОСОБА_4 необхідно покласти обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2-5, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити. Під час розгляду клопотання надав додаткові пояснення щодо змісту та значення долучених до клопотання доказів.
Захисник ОСОБА_5, з думкою якої погодилася підозрювана ОСОБА_4, проти задоволення клопотання заперечувала, з огляду на недоведеність наявності відповідних ризиків та обґрунтованої підозри по інкримінованому складу кримінального правопорушення. Розмір застави, на якому наполягає сторона обвинувачення, нічим не підтверджений та неспівмірний з майновим станом підозрюваної.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково з таких підстав.
Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000526 від 19.08.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).
Зі змісту ч. 1 ст. 177 КПК України вбачається, що запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.
У ч. 1 ст. 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
З матеріалів доданих до клопотання встановлено, що 30.05.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, тобто пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.
Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 набула статусу підозрюваної в цьому кримінальному провадженні і щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити, зокрема, такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ надалі також підтверджено в таких його рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].
На підтвердження причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, до клопотання додано матеріали, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії:
- протоколу № 7 від 20.07.2018 Загальних зборів учасників ТОВ «Вугілля Інвест», відповідно до якого, ОСОБА_4 стала співзасновником підприємства із часткою в статутному капіталі 45%;
- витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якого, станом на 22.04.2019, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 зазначені як засновник ТОВ «Вугілля Інвест»;
- регламенту здійснення закупівель, товарів, робіт та послуг ДП «Укрспирт», затвердженого наказом ДП «Укрспирт» № 522 від 06.10.2017, згідно розділу 3 якого, зокрема, укладення договорів на закупівлю товарів, робіт та послуг здійснюється за результатами проведення моніторингу потенційних постачальників;
- договорів поставки № 380 від 22.04.2019, № 904 від 19.12.2019, із додатковими угодами від 27.06.2019, 13.11.2019, 05.03.2020, 24.04.2020, 10.06.2020, та специфікаціями, укладеними між ДП «Укрспирт», в особі начальника управління комерційної політики ОСОБА_7, та ТОВ «Ап-Райт», в особі директора ОСОБА_12 ;
- протоколів визначення переможця конкурсу на закупівлю палива котельного коксохімічного № 83 від 17.04.2019, № 149/4 від 26.06.2019, № 263 від 11.12.2019, № 323 від 05.03.2020, № 358/3 від 24.04.2020, № 391 від 14.07.2020, № 368 від 10.06.2020, згідно яких за результатами розгляду комерційних пропозицій, поданих, серед інших юридичних осіб ТОВ «АП-РАЙТ», переможцем конкурсу визнано останнє, ухвалено внести зміни до договорів та укласти додаткові угоди та специфікації до договорів із цим товариством;
- протоколу огляду від 16.02.2023, згідно якого за результатами аналітичної роботи за даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено ланцюг постачання палива на користь ДП «Укрспирт» через ТОВ «АП РАЙТ», з травня 2019 по червень 2020: ТОВ «А-Енергія» - ТОВ «Стиль Кепітал» - ТОВ «Вугілля Інвест» - ТОВ «АП - РАЙТ» - ДП «Укрспирт»;
- протоколу про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 29.08.2022 - за абонентським номером, яким користується ОСОБА_10, згідно якого зафіксовано розмову у серпні 2022 року між останнім та ОСОБА_4, ОСОБА_13, під час якої ОСОБА_10, зокрема, розповідав, що ОСОБА_14 надсилав йому повідомлення із комерційною пропозицією та повідомляв про необхідність надіслати ще дві альтернативи від такої ж дати;
- протоколу про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 29.08.2022 - за абонентським номером, яким користується ОСОБА_13, згідно якого зафіксовано розмову 10.08.2022 між останньою та ОСОБА_4, під час якої вони, зокрема, обговорювали питання щодо надання Укрспирту «взяток», участі великої кількості людей у цій схемі;
- протоколу обшуку від 02.02.2023 за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 9Б, оф. 226, під якого у кабінеті ОСОБА_10 вилучено аркуш паперу із зображенням таблиці під назвою «Котельное топливо Укрспирт (через Стиль Кепитал)» із розрахунком щодо ціни реалізації, запланованого прибутку, переліку підприємств із зазначенням біля кожного відповідного розміру частки, серед яких заначено у тому числі Укрспирт - 430;
- протоколу огляду від 23.03.2023 - файл-образу нетбука ОСОБА_4, під час огляду якого виявлено файл із підписом і печаткою ТОВ «Вугілляінвест Захід», листи цього товариства; скріншот пошуку в поштовій скринці Gmail за ключовим словом «коефициенты»;
- протоколу огляду від 02.02.2023 - мобільного телефону ОСОБА_4, під час огляду якого виявлено листування із ОСОБА_10, зокрема, 24.04.2019 ОСОБА_10 надсилав ОСОБА_11 контакт «Юля Укрспирт», 01.08.2019 ОСОБА_4 надсилала повідомлення із коефіцієнтами палива за липень, у тому числі щодо Укрспирту із розрахунком відповідна кількість тонн помножена на 430; листування від 20.08.2019 щодо фактичної та бухгалтерської заборгованості перед А Енергія, щодо ціни продажі та придбання;
- протоколу огляду від 22.03.2023 - мобільного телефону ОСОБА_10, оглядом якого виявлено листування із ОСОБА_4 від 02.04.2019 під час якого остання пересилає комерційну пропозицію від ТОВ «Вугілляінвест Захід» та обговорюють умови оплати - кількість банківських днів, 17.04.2019 - комерційну пропозицію ТОВ «Друга вугільна компанія», 19.04.2019 - комерційну пропозицію ТОВ «Другої вугільної компанії»; із ОСОБА_7 від 27.03.2019 під час якого останній надсилає список документів необхідний для укладення договору поставки із переможцем торгів, від 03.04.2019 з проханням ОСОБА_7 поставити у комерційній відповідну суму та глянути редакцію договору, який можна підписувати, протягом квітня - серпня 2019 року щодо організації систематичних зустрічей із ОСОБА_7, щодо контактів по заводам, сумам коштів та оплаті, подачі заявок, надходження коштів, від 03.07.2020, де ОСОБА_7 надсилає повідомлення із зазначенням суми 6500; 22.04.2019 ОСОБА_10 надіслав контакт ОСОБА_4 ; із ОСОБА_13 від 15.08.2019 щодо оплати за паливо на А-Енергію, повернення відсотку з Кепітала та Вугілля Інвест;
- протоколу допиту свідка - директора ТОВ «АП-РАЙТ» ОСОБА_12 від 20.10.2022, яких надав показання про те, що фактично організацією процесу постачання та визначенням цін постачання займалась бухгалтер ТОВ «Вугілля Інвест» ОСОБА_4, яка узгоджувала свої рішення та ціну постачання із директором на ім`я ОСОБА_15 ;
- протоколу допиту свідка - менеджера ТОВ «А-Енергія» ОСОБА_16 від 25.04.2023, який надав показання про те, що стосовно постачання палива котельного до нього звертався ОСОБА_10, який узгодив із ним повернення частини коштів, які надходитимуть у подальшому на рахунки підприємства готівкою в сумі від 1000 до 2000 грн за тонну;
- аудиторського звіту від 12.12.2019 № 5202-3/6 за результатами проведення позапланового внутрішнього аудиту діяльності, зокрема, державного підприємства спиртової та лікеро - горілчаної промисловості «Укрспирт», згідно якого внаслідок здійснення ДП «Укрспирт» закупівлі палива коксохімічного змішаного, у тому числі із ТОВ «АП-РАЙТ» від 22.04.2019 № 380, підприємством понесені зайві витрати на суму 26 708, 86 тис. грн;
- висновку експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 04.02.2022 № 15256/21-53, згідно якого встановлено ринкову вартість (з урахуванням ПДВ) палива котельного коксохімічного сумішного альтернативного за 1 тону станом на квітень, червень, грудень 2019 року, березень, квітень, червень 2020 року, та яка менша ніж вартість придбання ДП «Укрспирт», станом на дати підписання договорів та специфікацій, якими ціна змінювалась;
- висновку експерта № 1041/63901 за результатами судово-економічної експертизи від 22.07.2022, згідно якого документально підтверджуються збитки ДП «Укрспирт» в результаті придбання за ціною вище ринкової палива котельного коксохімічного сумішного альтернативного за договором № 380 від 22.04.2019 та № 904 від 19.12.2019 із ТОВ «АП-РАЙТ» (із додатковими угодами та специфікаціями) у розмірі 9 789 803, 76 грн, що складає 11 747 764, 51 грн з урахуванням ПДВ, та інші матеріали.
Висновки органу досудового розслідування щодо можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими. Прокурор навів достатні відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, які в сукупності з дослідженими матеріалами та наданими поясненнями дають підстави для висновку, що могли мати місце події, про які зазначається у повідомленні про підозру, тобто кримінальне правопорушення могло бути вчинене за описаних у повідомленні про підозру обставин, до якого може бути причетна ОСОБА_4, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати обрання заходу забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя не враховує доводи сторони захисту про те, що матеріалами клопотання не підтверджено наявність у діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, оскільки на цій стадії досудового розслідування встановлено нижчі критерії до стандарту доказування, які зобов`язують слідчого суддю з`ясувати лише наявність достатніх доказів, які виправдовують необхідність здійснення досудового розслідування та не передбачають обов`язку детальної перевірки та аналізу кваліфікації інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, встановлення вини конкретної особи.
Всі інші доводи сторони захисту про необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри зводяться до оцінки наданих до клопотання доказів, зокрема, протоколів допиту свідків, висновку судової товарознавчої експертизи, щодо їх належності та достатності. Разом з цим, враховуючи норми ч. 4 ст. 87, ч. 2 ст. 89, ст. 94 КПК України, визнання недопустимими доказів слідчим суддею на стадії досудового розслідування можливе лише у випадках, коли: такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини та їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження, тобто висновок про недопустимість відповідного доказу має бути категоричним навіть із врахуванням стадії досудового розслідування.
Звертаю увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів. Однак, сторона захисту жодного доказу на спростування обґрунтованості підозри не надала.
Так, роздруківка «Біржові котирування: Природний газ. Середньо - та довгостроковий ринок» не спростовує встановлені експертом висновки, інших відомостей про вартість палива котельного коксохімічного сумішного альтернативного за 1 тонну сторона захисту не надала.
Щодо посилання представника на правову позицію Великої палати Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 800/623/16, слідчий суддя зазначає, що її застосування до правовідносин, що є предметом розгляду цього клопотання є нерелевантним. Так, вказаною постановою констатовано, що протокол допиту підозрюваного для слідчого судді не мав жодного процесуального значення як джерело доказів, а отже, не впливав на відповідне рішення суду. Тобто, висновок щодо застосування положень статей 23, 95 КПК України, викладений у зазначеній постанові Верховного Суду, стосується необхідності покладення в основу відповідного судового рішення показів особи, допитаної безпосередньо в судовому засіданні.
У той же час, слідчий суддя, під час розгляду цього клопотання, не оцінює показання свідків, зафіксовані у протоколах допиту, доданих до клопотання, на предмет їх достовірності, а лише враховує їх у сукупності із всіма наявними у матеріалах провадження доказами, як такі, що узгоджуються з доданими до клопотання матеріалами та формують у слідчого судді внутрішнє переконання, що обставини, викладені у повідомлені про підозру ОСОБА_4, могли мати місце.
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує детектив у клопотанні.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_4, детектив послався на існування ризиків того, що вона може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні.
При визначенні імовірності переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, яке відноситься до корупційних, що позбавляє застосувати норми ст. 69, 75 КК України.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваної у вигляді її можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Водночас, окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_4, слідчий суддя враховує, що підозрювана має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а також її досвід перетину державного кордону України, наявні у матеріалах клопотання відомості про майновий стан ОСОБА_4 .
Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи детектива щодо наявності ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Так, під час досудового розслідування, а саме: проведення негласних слідчих розшукових дій стосовно ОСОБА_13 (засновник та бенефіарний власник ТОВ «Вугілляінвест захід») встановлено, що остання під час розмови із ОСОБА_4 повідомляла про необхідність вивезення із офісу документів по взаємовідносинам із ДП «Укрспирт» у зв`язку із ймовірністю проведення обшуку; проведення негласних слідчих розшукових дій стосовно ОСОБА_10 встановлено, що останній 09.08.2022 під час розмови із ОСОБА_4 обговорювали про необхідність видалення листування між ними, ОСОБА_13, зокрема, ОСОБА_10 повідомив, що він видаляв переписку із «Николаем» (згідно даних досудового розслідування - начальником управління комерційної політики ДП «Укрспирт» ОСОБА_7 ); проведення негласних слідчих розшукових дій стосовно ОСОБА_13 встановлено, що остання у розмові із ОСОБА_4 09.08.2022 обговорювали необхідність видалення інформації з мобільних телефонів.
При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.
Не є вочевидь необґрунтованими доводи детектива, викладені у клопотанні, про те, що у результаті обізнаності ОСОБА_4 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, вона може впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування.
Окрім того, слідчий суддя також приймає до уваги, що іншим підозрюваним у цьому ж кримінальному провадженні інкримінується скоєння у співучасті з ОСОБА_4 одного й того ж правопорушення, тому існують підстави вважати, що ці особи можуть бути об`єднані однією метою - унеможливити притягнення їх до кримінальної відповідальності шляхом зміни показів, формування спільної правової позиції.
За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження детектива у клопотанні щодо існування цього ризику.
Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є: особисте зобов`язання та особиста порука.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного (стаття 178 КПК України).
Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
Враховуючи характер та тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що на цьому етапі кримінального провадження застосування підозрюваній іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, не зможе запобігти ризикам кримінального провадження, у тому числі належного виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.
У судовому засіданні сторона захисту посилалася на те, що ОСОБА_4 від досудового розслідування не ухиляється та не збирається цього робити, має на утриманні сина та матір пенсійного віку.
Однак, зазначені відомості, з урахуванням характеру та тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені у судовому засіданні ризики до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі судового провадження.
У той же час, підозрювана ОСОБА_4 у судовому засіданні, на уточнюючі запитання слідчого судді, пояснила, що матір проживає окремо, отримує пенсію, син навчається у Київському національному університеті будівництва і архітектури на бюджетній формі навчання.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що на цьому етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та зможе запобігти доведеним ризикам.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.
Водночас, ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання обвинуваченому розміру застави, який перевищував його наявні активи та поточні доходи, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує такі відомості щодо майнового стану підозрюваної.
Відповідно до наявних відомостей з Державного реєстру фізичних осіб, платників податків за період з 2015 до 2022 роки ОСОБА_4 податковими агентами нараховано доходи на загальну суму 412 863 грн. Згідно довідки Пенсійного фонду України ОСОБА_4 за 1-й квартал 2023 року отримала 42 000,00 грн.
Також підозрювана ОСОБА_4 є власником автомобіля марки ГАЗ 33021 ГАРЗ ПБ3302СПГ, 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .
У судовому засіданні підозрювана пояснила, що автомобіль не перебуває у її користування, так як вона передала його на підставі довіреності іншій особі, однак доказів на підтвердження цього не надала.
Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави слідчий суддя вважає, що доводи детектива, викладені у клопотанні, та пояснення прокурора, надані у судовому засіданні, про спроможність підозрюваної ОСОБА_4 внести заставу у розмірі 2 000 000,00 грн, є неспівмірним із встановленими під час розгляду клопотання обставинами.
Водночас внесення застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 268 400, 00 грн, на думку слідчого судді, з урахуванням майнового стану підозрюваної та обставин вчинення кримінального правопорушення, не порушує принцип пропорційності, не є явно непомірною для нього. Проте вона є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконанням покладених на нього процесуальних обов`язків.
Водночас слідчий суддя також враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.
З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання поза процесуальній поведінці підозрюваної, у разі внесення застави наявні підстави покладення на підозрювану обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення, а саме: прибувати за кожною вимогою детектива, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із міста Києва без дозволу детектива, прокурора та суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування із підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_7, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_13 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_21 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді застави належить задовольнити частково.
Враховуючи вимоги ч. 7 ст. 194 КПК України, наявні підстави для визначення строку дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, до 08.08.2023.
Керуючись ст. 2, 7, 9, 177, 178, 182, 193-196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Задовольнити клопотання частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 268 400 (двісті шістдесят вісім тисяч чотириста) гривень.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 такі обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою детектива, прокурора, слідчого судді та суду;
- не відлучатися із міста Києва без дозволу детектива, прокурора та суду;
- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;
- утримуватись від спілкування із підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_7, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_13 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_21 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Застава може бути внесена підозрюваною, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_2 .
Строк дії обов`язків, покладених на підозрювану, у разі внесення застави, визначити до 08 серпня 2023 року.
Роз`яснити підозрюваній, що вона не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрювана, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз`яснити підозрюваній та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана будучи належним чином повідомлена, не з`явиться за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52020000000000526 від 19.08.2020.
Копію ухвали вручити підозрюваній негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1