- Presiding judge (HACC) : Fedorak L.M.
Справа № 991/5021/23
Провадження 1-кс/991/5040/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
09.06.2023 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52023000000000073,
за підозрою ОСОБА_3, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кременець Тернопільської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
за участі прокурора ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, підозрюваного ОСОБА_3,
ВСТАНОВИЛА:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.1. 09.06.2023 детектив Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 (далі - детектив, НАБУ) за погодженням із прокурором першого відділу управління Процесуального керівництва, підтримання Державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 (далі - САП, прокурор) звернувся із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 373 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 001 132 грн, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), у кримінальному провадженні № 52023000000000073.
1.2. Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри та наявністю ризиків: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків та інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні.
Розглянувши клопотання про обрання запобіжного заходу, слідча суддя його частково задовольняє з огляду на таке.
ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали
2.1.Згідно з ч. 1 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
2.2.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
2.3.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
2.4.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).
2.5.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
2.6.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).
2.7.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
2.8.Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).
2.9.Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
2.10.Відповідно до частин 2, 4, 5 цієї ж статті застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: (1) щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (2) щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (3) щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
2.11.Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України письмове повідомлення про підозру здійснюється, зокрема, депутату місцевої ради, Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури в межах його повноважень. Генеральний прокурор (виконувач обов`язків Генерального прокурора), його заступник, керівник обласної прокуратури може доручити іншим прокурорам здійснити письмове повідомлення про підозру особам, визначеним частиною першою цієї статті, у порядку, передбаченому частинами першою і другою статті 278 цього Кодексу (ч. 2 ст. 481 КПК України).
2.12.Пунктом 2 ч. 1 ст. 483 КПК України встановлено, що про застосування запобіжного заходу, ухвалення вироку повідомляються, щодо інших категорій осіб, передбачених статтею 480 цього Кодексу, - органи і службові особи, які їх обрали або призначили чи відповідають за заміщення їхніх посад. Таким, зокрема є депутат місцевої ради (п. 6 ч. 1 ст. 480 КПК України).
2.13.Відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» № 93-IV від 11.07.2002 суд, який обрав запобіжний захід стосовно депутата місцевої ради, повідомляє про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня застосування запобіжного заходу.
ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді
Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання
3.1.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.
Щодо питань, які належить вирішити
3.2.Під час розгляду цього клопотання, відповідно до положень ст. 194 КПК України, з урахуванням доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення;
-наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може здійснити спроби: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків та інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні;
-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам;
-обґрунтованість розміру застави;
-необхідність покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення
3.3.16.02.2023 було розпочато кримінальне провадження № 52023000000000073 /а.с. 13 т. 1/.
3.4.07.06.2023 ОСОБА_3 було затримано співробітниками НАБУ на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України /а.с. 221-225 т.2/.
3.5.У судовому засіданні захисник не заперечував щодо наявності підстав для затримання ОСОБА_3, водночас зазначив, що останнього затримано з моменту, коли 07.06.2023 розпочався обшук у його службовому кабінеті, оскільки вже тоді всіх присутніх було обмежено в можливості залишати місце проведення обшуку.
3.6.З цього приводу слідча суддя звертає увагу, що порядок затримання уповноваженою службовою особою визначається у ст. 208 КПК України, відповідно до якої уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках, зокрема, якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин (п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України).
3.7.Згідно з ч. 1 ст. 209КПК особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
3.8.Водночас, ч. 2 ст. 236 КПК України закріплено право слідчого, прокурора заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку. Невиконання таких вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.
3.9.Отже, як затримання, так і виконання ухвали про дозвіл на обшук може супроводжуватись забороною слідчого залишити особі певне приміщення.
3.10.Так, обшук у кабінеті ОСОБА_3 розпочався 07.06.2023 об 11 год 23 хв та тривав до 16 год 47 хв, під час якого було вилучено кошти, які ймовірно є предметом неправомірної вигоди, про що зазначатиметься далі, водночас затримано ОСОБА_3 07.06.2023 о 17 год 01 хв, що встановлено слідчою суддею з відповідних протоколів.
3.11.Отже, слідча суддя приходить до висновку, що ОСОБА_3 було затримано після закінчення обшуку, під час якого детектив був вправі заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку, що не є затриманням.
3.12.Поряд з цим, і обшук і затримання відбувалось у присутності понятих та захисника ОСОБА_7, що дає можливість оцінити відомості, викладені у протоколах на предмет достовірності. Однак, назване не належить до повноважень слідчої судді, яка вирішує клопотання про застосування запобіжного заходу, з огляду на положення частин 1 та 2 ст. 194 КПК України.
3.13.А тому слідча суддя не наводитиме більш детальні аргументи щодо доводів сторони захисту з цього приводу. Окремо вважає за необхідне зазначити, що ані затриманим ОСОБА_3, ані захисником ОСОБА_7 зауважень щодо фактичного часу затримання у протоколі не зазначалось, як і не зазначалось зауважень, щодо обмеження в пресуванні під час проведення обшуку.
3.14.08.06.2023 у кримінальному провадженні № 52023000000000073 ОСОБА_3 повідомлено про підозру. Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3 відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України підписано заступником Генерального прокурора - керівником САП ОСОБА_8 та за його дорученням, виданим на підставі ч. 2 ст. 481 КПК України, вручено прокурором САП ОСОБА_4 /а.с. 226, 227-236 т. 2/.
3.15.Сторона захисту не оспорювала порядок набуття ОСОБА_3 процесуального статусу підозрюваного, тому слідча суддя відповідно до засад змагальності та диспозитивності не перевірятиме такі обставини.
3.16. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме у проханні та одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
3.17.За змістом підозри ОСОБА_3 є депутатом Рівненської обласної ради VIII скликання та головним лікарем неприбуткового закладу охорони здоров`я - комунального унітарного некомерційного підприємства «Рівненський обласний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення» Рівненської обласної ради (далі - КП «РОСДРЗН» РОР), тобто обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а отже є службовою особою. Окрім того, ОСОБА_3 є відповідальним за своєчасність та обґрунтованість направлення лікарсько-консультативною комісією КП «РОСДРЗН» РОР (далі - ЛКК) громадян на огляд та обстеження до медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК), у тому числі уповноважений приймати рішення про направлення документів хворого до Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії (далі - Львівська РМЕК), з метою встановлення пов`язаності виникнення захворювання з аварією на ЧАЕС.
3.18.Так, 12.01.2023 ОСОБА_9, яка є інвалідом третьої групи строком до 01.01.2024 та постраждалою від наслідків аварії на ЧАЕС, після проходження огляду Рівненською міжрайонною спеціалізованою фтизіопульманологічною МСЕК та отримання відповідної довідки, за вказівкою ОСОБА_3 прибула до його службового кабінету у КП «РОСДРЗН» РОР, розташованого за адресою: м. Рівне, вул. В`ячеслава Чорновола, 79. Під час вказаної зустрічі у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди шляхом зловживання службовим становищем, реалізуючи який, ОСОБА_3, усвідомлюючи право ОСОБА_10 на оформлення групи інвалідності у зв`язку з аварією на ЧАЕС, під час спілкування з нею повідомив, що її захворювання може бути пов`язаним з наслідками аварії на ЧАЕС та, що він може вжити заходів для оформлення відповідної групи інвалідності, а саме: оформити необхідні документи, перелік яких ОСОБА_3 надавав ОСОБА_11 (направлення від голови ЛКК, виписка з амбулаторної картки до 1986 року та після, ксерокопія епікрезів, консультативне заключення обласних спеціалістів, амбулаторна картка) та прийняти рішення про їх направлення в Львівську РМЕК, за що ОСОБА_11 має надати йому неправомірну вигоду в сумі 1200 (одна тисяча двісті) доларів США. ОСОБА_11, усвідомлюючи, що вона має право на оформлення групи інвалідності у зв`язку з аварією на ЧАЕС, яка затверджується строком на три роки, на відміну від звичайної інвалідності, яка затверджується строком на один рік, і надає право на ширший перелік пільг та соціальні виплати у більшому розмірі, ніж при звичайній інвалідності, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, а також у зв`язку зі створенням ОСОБА_3 умов, за яких вона вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідками щодо своїх прав і законних інтересів, вимушено погодилася на незаконне прохання, поєднане з вимаганням, ОСОБА_3 . Під час зустрічей, які відбулися 08.03.2023 та 22.03.2023 у службовому кабінеті ОСОБА_3, останній повторно висловив прохання надати йому неправомірну вигоду, зазначивши, що кошти можна буде передати після одержання відповідного висновку Львівської РМЕК, водночас, під час зустрічі 22.03.2023 ОСОБА_3 також повідомив ОСОБА_11, що її документи вже готові і найближчим часом будуть направлені до Львівської РМЕК.
3.19.У подальшому, 07.06.2023 близько 09 год. 55 хв. ОСОБА_3, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, особисто одержав від ОСОБА_11 обумовлену ним неправомірну вигоду в розмірі 1 200 доларів США (що відповідно до офіційного курсу НБУ на 07.06.2023 становило 43 882,32 грн) за здійснення ним з використанням наданого службового становища відповідних дій щодо оформлення групи інвалідності у зв`язку з аварією на ЧАЕС для ОСОБА_11 .
3.20.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
3.21.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175).
3.22.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).
3.23.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).
3.24.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, слідча суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальні правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.
3.25.Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами, що додані до клопотання на понад 400 аркушах, зокрема, копіями:
-заяви та протоколів допитів ОСОБА_11, в яких остання повідомила, що головний лікар КП «РОСДРЗН» РОР ОСОБА_3 висловив прохання надати йому неправомірну вигоду у розмірі 1200 доларів США за здійснення дій щодо оформлення їй групи інвалідності у зв`язку з аварією на ЧАЕС, а також обставини, при яких таке прохання було висловлено та, при яких ОСОБА_11 передала ОСОБА_3 кошти у сумі 1200 доларів США, у якості неправомірної вигоди /а.с. 8-9, 35-51, 195-199 т. 2/;
- посвідчення громадянки, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи серія НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_11, довідки № 482654 про те, що ОСОБА_11 є інвалідом третьої групи з 22.12.2022 по 01.01.2024 та іншої медичної документації ОСОБА_11, які необхідні для оформлення групи інвалідності у зв`язку з аварією на ЧАЕС та, які були надані до Львівської РМЕК /а.с. 16-34 т. 2, 134-167 т. 3/;
- протоколу № 20 засідання Рівненської обласної територіальної виборчої комісії від 20.11.2020, відповідно до якого ОСОБА_3 зареєстрований депутатом Рівненської обласної ради VIII скликання, обраний на чергових виборах депутатів Рівненської обласної ради /а.с. 56-60 т. 2/;
- контракту № 113 від 23.12.2016, рішення Рівненської обласної ради від 17.12.2021 № 425 додаткової угоди № 1 до контракту від 12.11.2020 № 113, на підставі яких ОСОБА_3 перебуває на посаді головного лікаря КП «РОСДРЗН» РОР з 02.02.2017 по 01.02.2027 /а.с. 26-32,41-42 т. 3/;
- посадової інструкції головного лікаря КП «РОСДРЗН» РОР та Статуту КП «РОСДРЗН» РОР, відповідно до яких ОСОБА_3 обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій /а.с. 33-38, 43-96 т. 3/;
- наказу департаменту цивільного захисту та охорони здоров`я населення Рівненської обласної державної адміністрації № 729 від 19.02.2022, яким ОСОБА_3 визначено головою Рівненської обласної дитячої спеціалізованої лікарсько-консультативної комісії по встановленню причинного зв`язку захворювання, інвалідності з наслідками аварії на ЧАЕС /а.с. 65-68 т. 3/;
- наказу № 18-ОД від 06.07.2012 «Про роботу Рівненської обласної МСЕК № 2», Положення про Рівненську обласну МСЕК № 2, відповідно до якого Рівненська обласна МСЕК № 2 проводить огляд громадян, захворювання яких пов`язані із впливом аварії на ЧАЕС та з роботами із ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС /а.с. 20, 14-19 т. 3/;
- Положення про систему експертизи щодо встановлення причинного зв`язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я та Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 30.05.1997 № 166/129, та переліку адміністративно-територіальних одиниць, з яких особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, подаються документи на розгляд до Центральної МЕК та Донецької РМЕК і Львівської РМЕК, відповідно до яких до Львівської РМЕК подають документи, зокрема з Рівненської області /а.с. 101-115 т. 2/;
- протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 24.03.2023, під час проведення якої, серед іншого, зафіксовано розмови між ОСОБА_3 та ОСОБА_11 щодо оформлення останній групи інвалідності у зв`язку з аварією на ЧАЕС, а також розміру та деталей надання неправомірної вигоди ОСОБА_3, зокрема, у розмові, що відбулась 08.03.2023 у службовому кабінеті ОСОБА_3, ОСОБА_11 запитує: «А, там по грошах?», «Так само, нічого не змінилось?», на що ОСОБА_3 відповів: «Так так». Окрім того, після іншого обговорення ОСОБА_3 запитав: «Чек… ви гроші не брали з собою?», на що ОСОБА_11 повідомила, що «Є пару, там, може, ну..», тоді ОСОБА_3 зазначив: «Ну, я ж мушу везти туди. Якщо нема, то нема питань, я до вас ее… (нерозбірливо)», «Ну то тут без питань. Ми навіть не (нерозбірливо), «Ну ви кажете так говорили, то тоді буде, тоді й привезете, добре?»; на запитання ОСОБА_11 : «А скільки треба?» ОСОБА_3 відповів: «Вам за ув`язку, ми ж говорили скільки там, то я ж там казав шо скільки буде…». Під час розмови, яка відбулась 22.03.2023 ОСОБА_11 запитала: «Я якось того разу була, вам треба було щось принести?», на що ОСОБА_3 відповів: «Ну ви ж знаєте, ми з вами говорили шо треба, я все віддам своє, все нормально, привезете коли вже буде заключення», далі ОСОБА_11 зазначила: «Угу добре, ви подзвоните, тисячу двісті я наготую, все розберемося», на що ОСОБА_3 відповів: «Да, да, да» /а.с. 211-215 т. 2/;
- протоколу огляду та вручення грошових коштів від 07.06.2023, відповідно до якого детективами НАБУ в присутності понятих вручено ОСОБА_11 кошти у сумі 1200 доларів США (12 купюр номіналом по 100 доларів США), які вона поклала до чорної жіночої сумки /а.с. 75-82 т. 3/;
- протоколу обшуку від 07.06.2023, відповідно до якого під час проведеного обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_3 на столі під документами виявлено кошти у сумі 1200 доларів США купюрами по 100 доларів США у кількості 12 штук (серійні номери яких відповідають серійним номерам купюр, вручених детективами НАБУ ОСОБА_11 ), мобільний телефон марки Iphone 13 Pro, у якому виявлено листування з абонентом « ОСОБА_12 », а також у смітнику виявлено розірваний на 12 частин невеликий аркуш паперу з номером телефону ОСОБА_11 /а.с. 83-88 т. 3/.
3.26.Дані, що містяться у наданих слідчій судді копіях матеріалів кримінального провадження № 52023000000000073 можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, та виправдовують подальше розслідування.
3.27.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.
3.28.А всі заперечення сторони захисту підозрюваного ОСОБА_3 з цього приводу, зокрема щодо відсутності об`єктивних даних вважати, що кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_3, поєднане з вимаганням, зокрема і тому, що у такому випадку ОСОБА_11 мали б визнати потерпілою, вказують тільки на необхідність перевірки та/або уточнення певних обставин версії обвинувачення, але не спростовують того, що наразі достатньо даних, які виправдовують подальше розслідування.
Щодо наявності ризиків
3.29.Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
3.30.Такий ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкримінований підозрюваному ОСОБА_3 злочини, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України.
3.31.Такий є тяжким та передбачає єдине основне покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 10 років. Звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України. Окрім того, обов`язковими додатковими покараннями за названою статтею кримінального закону є позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю та конфіскація майна.
3.32.Існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваного бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна та втратою посади, які він тепер обіймає, у сукупності з наступними обставинами.
3.33.Так, у зв`язку із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану встановлено певні обмеження для перетину Державного кордону військовозобов`язаними чоловіками.
3.34.Однак, як повідомила сторона захисту в судовому засіданні, підозрюваний має батька, який є особою, яка потребує постійного догляду /а.с. 33 т. 1/. Отже, наявні обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний має об`єктивну можливість покинути територію України на підставі п. 2-9 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, зокрема, як член сім`ї першого ступеня споріднення, що супроводжує особу, яка потребують постійного догляду.
3.35.З огляду на викладене, враховуючи також наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон /а.с. 54 т. 2/, підозрюваний може безперешкодно покинути територію України. До того ж, в умовах збройної агресії російської федерації проти України велика кількість держав - партнерів України запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, що дозволить протягом тривалого часу легально перебувати на їх території. Більш того, підозрюваний має ряд захворювань /а.с. 31-32 т. 2/, а, враховуючи, що він займає посаду головного лікаря, може вжити заходів щодо отримання документів, що засвідчать необхідність його лікування за кордоном.
3.36.І хоча підозрюваний за період дії воєнного стану жодного разу не виїжджав за межі України /а.с. 129 т. 3/, однак у зв`язку з повідомленням про підозру в цьому кримінальному провадженні, враховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує, може вдатись до переховування у такий спосіб.
3.37.Поряд з цим, слідча суддя також не виключає можливості нелегального перетину кордону ОСОБА_3, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, у підозрюваного збільшуються можливості для ухилення від органу досудового розслідування та суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати його поведінку та місцезнаходження, а також Державний кордон у місцях активних бойових дій.
3.38.Окрім того, син ОСОБА_3 - ОСОБА_13 працює в Рівненському апеляційному суді /а.с. 155-157 т.2, 127 т. 3/, тесть ОСОБА_14 - суддя у відставці, який у період з 1982 року по 2005 рік займав посаду голови Рівненського обласного суду (з 2001 року - апеляційний суд Рівненської області) /а.с. 118-120, 124, 130 т. 3/, а тому могли за цей час встановити стійкі зв`язки із службовими особами судових та правоохоронних органів, які можуть бути використані безпосередньо ОСОБА_3, так і його родичами для переховування від органів досудового розслідування та суду.
3.39.До того ж, матеріальний стан самого підозрюваного, на переконання слідчої судді, свідчить про достатність ресурсів для тривалого життя підозрюваного в умовах розшуку, з огляду на таке.
3.40.У період з 2004 по 2022 роки розмір нарахованого ОСОБА_3 доходу склав близько 4 606 791 грн, а розмір доходу його дружини - близько 2 399 044 грн, водночас лише за перший квартал 2023 року ОСОБА_3 та його дружині нараховано заробітну плату у загальному розмірі понад 400 тис. грн. Окрім того, у 2013-2021 роках дружиною ОСОБА_3 подано податкові декларації платника єдиного податку, сукупний розмір доходу в яких складає понад 3 млн грн /а.с. 137-168 т. 2/.
3.41.Окрім того, у 2020 році ОСОБА_3 задекларовано грошові активи: ОСОБА_3 - 850 000 грн. та 10 000 доларів США, дружини - 1 200 000 грн та 20 772 долари США, водночас про здійснені видатки у вказаному періоді інформація відсутня /а.с. 119-136 т. 3/.
3.42.Поряд з цим, відповідно до матеріалів клопотання у власності підозрюваного перебуває нерухоме та рухоме майно, зокрема:
- автомобіль марки TOYOTA HILUХ, 2014 року випуску /а.с. 110 т. 3/;
- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 297, 6 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 92-93 т. 3/;
- земельна ділянка, кадастровий номер 6123485600:02:001:0079, площею 0,12 га, за адресою: Тернопільська обл., Кременецький, с. Плоске /а.с. 94-95 т. 3/;
- земельна ділянка, кадастровий номер 6123485600:02:001:0702, площею 0,2463 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва /а.с. 96-98 т. 3/;
- земельна ділянка, кадастровий номер 6123485600:01:001:0597, площею 0,7114 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: Тернопільська обл., Кременецький, с/рада Плосківська /а.с. 99-101 т. 3/;
- земельна ділянка, кадастровий номер 6123485600:01:001:0335, площею 1,7839 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: Тернопільська обл., Кременецький, с/рада Плосківська /а.с. 102-104 т. 3/;
- земельна ділянка, кадастровий номер 6123485600:01:001:0120, площею 2,7419 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: Тернопільська обл., Кременецький, с/рада Плосківська /а.с. 105-107 т. 3/.
Названі земельні ділянки, окрім ділянки з кадастровим номером 6123485600:02:001:0079, передані ОСОБА_3 в оренду різним суб`єктам господарювання /96-107 т. 3/.
3.43.Окрім того, у власності дружини підозрюваного перебуває бокс (гараж) загальною площею 19.4 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2 /а.с. 92-109, 110 т. 3/.
3.44.Водночас, відповідно до щорічної декларації про доходи ОСОБА_3 за 2020 рік, у власності останнього, окрім іншого, перебуває земельна ділянка, кадастровий номер 5624682000:01:032:0199, площею 2000 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1, а у власності дружини - квартира, загальною площею 79,8 кв. м., за адресою: АДРЕСА_3, та земельна ділянка, кадастровий номер 5624686700:11:010:1055, площею 1146 кв. м., за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Малий Шпаків /а.с. 120-135 т. 2/.
3.45.Отже, у підозрюваного наявні достатні майнові ресурси для життя в умовах переховування від органу досудового розслідування та суду. Поряд з цим, слідча суддя вважає, що все таки імовірність названого є низькою.
3.46.З цього приводу слідча суддя враховує міцність соціальних зв`язків підозрюваного на території України.
3.47.Так, ОСОБА_3 одружений /а.с. 49 т. 2/, має батька похилого віку, який проживає сам та потребує постійного стороннього догляду /а.с. 33, 34 т. 1/, поряд з цим, як зазначив підозрюваний, його батько має повну сліпоту, а тому може проживати лише в своєму будинку, де йому відома вся обстановка, в якій він орієнтується за наявності такого захворювання, а отже підозрюваний не може його забрати до себе і вимушений щотижня їздити до батька (с. Плоске Кременецького району Тернопільської області).
3.48.Що стосується професійної діяльності, то підозрюваний, як зазначалось вище є депутатом Рівненської обласної ради, обіймає посаду головного лікаря КП «РОСДРЗН» РОР, серед колег користується повагою та авторитетом /а.с. 25-30 т.3/, як зазначив захисник, ОСОБА_3 цінує свою репутацію та соціальний статус.
3.49.Отже, соціальні зв`язки підозрюваного на території України є досить міцними та знижують ймовірність переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
3.50.Водночас, наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного в сукупності дають слідчій судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.
3.51.Зазначене не спростовується покликаннями сторони захисту на захворювання підозрюваного, яке хоч і потребує подальших обстежень та постійної інсулінотерапії /а.с. 32 т. 1/, однак не спростовує самих вищевстановлених обставин, адже підозрюваний очевидно може вільно самостійно пересуватись.
3.52.Так само, покликання сторони захисту підозрюваного ОСОБА_3 на те, що прокурором не наведено яким саме чином ОСОБА_3 може використати свої зв`язки та зв`язки членів його сім`ї, невиключають самої наявності такої можливості, що встановлено слідчою суддею.
3.53.Водночас, на переконання слідчої судді, виїзд дружини підозрюваного за межі України у період з 25.05.2023 до 06.06.2023 на угорській ділянці кордону /а.с. 126 т. 3/, не може свідчити про наявність стійких зав`язків ОСОБА_3 та членів його сім`ї із особами, які постійно проживають за кордоном і зможуть забезпечити його перебування там з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування, на що покликався прокурор, оскільки один лише факт перетину кордону не можу свідчити про наявність зв`язків в іншій країні, більш того, з огляду на термін перебування дружини підозрюваного за кордоном, а також враховуючи її попередні поїздки /а.с. 125 т. 3/, зокрема їх тривалість та країни відвідування, є підстави вважати, що названа поїздка була з метою відпочинку та оздоровлення, на що також покликалась сторона захисту.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
3.54.Слідча суддя, з огляду на доводи прокурора у сукупності з обставинами цього провадження вважає такий ризик реальним, беручи до уваги наступні відомості.
3.55.Так, з допиту ОСОБА_11 вбачається, що одразу після того, як вона, за вказівкою ОСОБА_3 поклала йому на стіл кошти в сумі 1200 доларів США, ОСОБА_3 накрив її паперами /а.с. 48-51 т. 2/. Такі обставини підтверджуються і протоколом обшуку, відповідно до якого грошові кошти у розмірі 1200 доларів США були віднайдені детективами НАБУ на столі ОСОБА_3 під документами /а.с. 83-88 т. 3/.
3.56.Окрім того, відповідно до названого протоколу, у мобільному телефоні ОСОБА_3 у застосунку «WhatsApp» виявлено видалене листування з абонентом « ОСОБА_15 » (як встановлено органом досудового розслідування, це голова Рівненської обласної МСЕК № 2 ОСОБА_16 ), а також у смітнику виявлено розірваний на 12 частин невеликий аркуш паперу з номером телефону ОСОБА_11 .
3.57.Такі обставини, на переконання слідчої судді, можуть свідчити про спроби підозрюваного знищити речі та документи, які можуть мати відомості щодо обставин висловлення ним пропозиції надати та отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_11 .
3.58.Водночас, щодо покликань сторони захисту на відсутність названого ризику у зв`язку з тим, що всі речі та документи, які мають значення для даного кримінального провадження вже вилучені органом досудового розслідування, слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що досудове розслідування на даний час не завершено, проводять слідчі дії, під час яких можуть бути встановлені інші обставини кримінального правопорушення, а тому категорично стверджувати, що органом досудового розслідування вилучено всі речі та документи, які мають значення для кримінального провадження, неможливо.
3.59.Враховуючи вище наведене, слідча суддя вважає названий ризик доведеним.
Ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні
3.60.З цього питання, слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні.
3.61.Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
3.62.Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
3.63.Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
3.64.Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.
3.65.Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
3.66.Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні ще не завершене, а свідки сторони обвинувачення відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.
3.67.Окрім того, як зазначив прокурор, ОСОБА_3 як депутат Рівненської обласної ради, а також головний лікар КП «РОСДРЗН» РОР має певний вплив у підпорядкованому йому закладі, у тому числі на членів Рівненської обласної дитячої спеціалізованої лікарсько-консультативної комісії по встановленню причинного зв`язку захворювання, інвалідності з наслідками аварії на ЧАЕС, членів ЛКК РОСДРЗН, а також на членів Рівненської обласної МСЕК № 2 і може використати зазначені можливості для незаконного тиску на свідків, а також інших, невстановлених на даний час співучасників злочину, шляхом їх підкупу або примушування до давання вигідних йому показань чи вчинення інших дій.
3.68.Поряд з цим, досліджені слідчою суддею матеріали клопотання, дають підстави вважати, що до вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення можуть бути причетні і інші особи.
3.69.Так, з протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 24.03.2023 встановлено, що частину отриманої від ОСОБА_11 неправомірної вигоди ОСОБА_3 мав віддати іншим особам, зокрема у розмовах він зазначав: «Ну, я ж мушу везти туди. Якщо нема, то нема питань, я до вас ее… (нерозбірливо)», «Ну ви ж знаєте, ми з вами говорили шо треба, я все віддам своє, все нормально, привезете коли вже буде заключення».
3.70.Отже, оскільки такі особи органом досудового розслідування на даний час не встановлені, однак вони очевидно відомі підозрюваному, то останній може вжити заходів для впливу на таких з метою ненадання ними показань щодо обставин кримінального правопорушення.
3.71.Слідча суддя враховує й те, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, після ознайомлення з матеріалами справи стануть відомі анкетні дані свідків, і з метою уникнення покарання, можуть вчинятися дії, покликані на примушення свідків до зміни показань або до відмови від їх надання, а також узгодження позиції із іншими підозрюваними.
3.72.Поряд з цим, покликання сторони захисту на те, що ОСОБА_3 не може впливати на членів Рівненської обласної МСЕК № 2, оскільки не має з ними дружніх стосунків, а також на те, що 160 лікарів, які в тому числі входять до складу ЛКК, підписали позитивну характеристику на ОСОБА_3, що виключає можливість впливу на них останнім, не спростовує встановлену слідчою суддею можливість такого впливу.
3.73.Отже, викладені обставини дають достатні підстави вважати, що все таки існує ризик впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів аніж застава для запобігання ризикам
3.74.Запобігти встановленим ризикам, із урахуванням наведеного в цій ухвалі, можливо шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави.
3.75.Оцінюючи можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі домашній арешт, особиста порука та зобов`язання не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
3.76.Домашній арешт, хоч і полягає у забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби, проте в обставинах цього кримінального провадження не буде досить дієвим. Адже його порушення може зумовити лише ініціювання питання застосування до підозрюваного більш суворого запобіжного заходу. Ураховуючи стан здоров`я підозрюваного, з огляду на необхідність періодичного лікування та проходження обстеження, застосування цілодобового домашнього арешту, з огляду на обмеження його у пересуванні, є недоцільним. Натомість, домашній арешт у певний період доби, за встановлених можливостей переховування підозрюваного, на переконання слідчої судді, не здатний запобігти встановленим ризикам.
3.77.Особиста порука та особисте зобов`язання тим більше не зможуть належним чином забезпечити досягнення мети запобіжного заходу. Адже, у випадку їх застосування, з огляду на встановлені слідчою суддею ризики, відсутні будь-які стримуючі стимули від неналежного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.
Щодо розміру застави
3.78.За змістом приписів ч. 4 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави слідча суддя зобов`язана врахувати:
-обставини кримінального правопорушення;
-майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу;
-встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України;
-можливість достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків;
-те, що такий розмір не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.
3.79.Європейський суд з прав людини вважає, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).
3.80.Водночас, обвинувачений, якого судові органи готові відпустити під заставу, повинен надати вірну інформацію, яку за необхідності можливо перевірити, щодо суми застави, яка може бути призначена (рішення у справах «Іванчук проти Польщі» (Ivanchuk v. Poland) від 15 листопада 2001 року, заява № 25196/94, § 66; «Тошев проти Болгарії» (Toshev v. Bulgaria) від 10 серпня 2006 року, заява № 56308/00, § 68).
3.81.Виходячи із встановлених під час розгляду цього клопотання обставин, слідча суддя переконана, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки. З іншого боку, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке перетворилося б на безальтернативне.
3.82.Слідча суддя переконана, що застава застосовується задля належної процесуальної поведінки підозрюваного. Водночас, враховує, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, а саме у проханні та одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
3.83.Разом з цим, слідча суддя враховує майновий стан підозрюваного, наявність у нього на праві власності будинку та земельних ділянок, про що уже зазначалось у цій ухвалі.
3.84.Так, лише у 2022 році та першому кварталі 2023 року ОСОБА_3 нараховано заробітну плату у розмірі понад 1 мільйон гривень, водночас в судовому засіданні підозрюваний зазначив, що його заробітна плата складає 26-27 тис. грн/міс., а дохід дружини - 50-60 тис. грн-міс. Окрім того, ОСОБА_3 систематично отримує дохід від надання в оренду земельних ділянок, про що слідчою суддею зазначалось вище.
3.85.Слідча суддя також бере до уваги доходи майновий стан та дружини підозрюваного, з якою він спільно проживає, так розмір нарахованої їй заробітної плати у 2022 році та першому кварталі 2023 року складає 772 339,47 грн, а також їй на праві власності належать квартира, земельна ділянка та гараж.
3.86.Поряд з цим, як уже зазначала слідча суддя, у 2020 році ОСОБА_3 задекларовано грошові активи у розмірі 850 000, 00 грн та 10 000 доларів САШ, а також активи дружини у розмірі 1 200 000 грн та 20 772 доларів США, водночас значних витрат та капіталовкладень за останні роки у родини ОСОБА_3 не встановлено.
3.87.При визначенні розміру застави слідча суддя бере до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, встановлені ризики, в сукупності з майновим станом підозрюваного, його соціальними зв`язками, особистими даними, зокрема наявністю захворювань у самого підозрюваного та у батька, який потребує постійного стороннього догляду, про які уже зазначалось у цій ухвалі.
3.88.Водночас, слідча суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.
3.89.З огляду на викладене, слідча суддя переконана, що застава у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, яка може бути встановлена особі, яка підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_3 покладених на нього обов`язків. А тому заставу належить призначити у розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
3.90.Водночас, розмір застави, запропонований прокурором може бути завідомо непомірним для підозрюваного, адже не співвідноситься із встановленими слідчою суддею ризиками, а тому розмір застави, на переконання слідчої судді, має становити 800 000 (вісімсот тисяч) грн 00 коп.
3.91.На переконання слідчої судді, такий розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_3 та разом з покладеними на нього обов`язками, про що йтиметься далі, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам.
Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України
3.92.Оскільки встановлено існування трьох ризиків і слідчою суддею вирішено застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, то на останнього слід покласти також обов`язки, об`єктивна необхідність у яких доведена прокурором, з огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини повідомленої підозри, а саме: (1) прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження; (2) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (3) утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_16, ОСОБА_17 ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_11 ; (4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
3.93.Окрім того, в судовому засіданні підозрюваний покликався на необхідність постійного відвідування хворого батька, який проживає в с. Плоске Кременецького району Тернопільської області, а тому, у разі обрання відносно нього запобіжного заходу з покладенням певних обов`язків, просив не обмежувати його в можливості відвідувати батька за місце його проживання, щодо чого прокурор не заперечував.
3.94.Отже, слідча суддя вважає за необхідне покласти також на підозрюваного обов`язок не відлучатися із Рівненської області та Кременецького району Тернопільської області без дозволу детектива, прокурора або суду.
3.95.Свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну підозрюваний зобов`язаний здати на зберігання за місцем реєстрації до відповідного територіального відділення Державної міграційної служби України.
3.96.З огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини повідомленої підозри, зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного строком на два місяці (ч. 7 ст. 194 КПК України), однак, у будь-якому разі у межах строку досудового розслідування.
3.97.Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).
3.98.З огляду на здійснення досудового розслідування НАБУ, контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків необхідно покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.
3.99.Отже, слідча суддя дійшла висновку про часткове задоволення клопотання.
3.100.Окремо слідча суддя зазначає, що відповідно до ст. 483 КПК України про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного у виді застави необхідно повідомити Рівненську обласну раду, депутатом якої він є.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 194-196, 372, 480-481, 483 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 800 000 (вісімсот тисяч) грн 00 коп.
Підозрюваний ОСОБА_3 не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_2, або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу, прокурору та слідчому судді. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 з 09.06.2023 строком на два місяці, однак у межах строку досудового розслідування, такі обов`язки:
-прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;
-не відлучатися із Рівненської області та Кременецького району Тернопільської області без дозволу детектива, прокурора або суду;
-повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
-утриматись від спілкування із свідками ОСОБА_16, ОСОБА_17 ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_11 .
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_3, що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти в залі суду негайно.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до такої палати протягом п`яти днів з її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1